Найважливіші законодавчі ати за 2019 рік

Основні нормативно-правові акти за 2019 рік

 

 

 

1. ПОРЯДОК внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197, чинність з 15.01.2019 року, затверджений відповідно до положень ч. 4 ст. 14-2 КУпАП)).

 

Підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

 

 

 

 

 

 
2. ПОРЯДОК проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року №1145, чинність з 05.01.2019 року).
 

 

 

 

 

 

 

3. Перелік видів робіт, які входять до технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем електропостачання в житлових будинках

 

(Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 09.01.2019 року №6, чинність з 12.02.2019 року).

 

До вказаного переліку входять наступні роботи:

 

1. Зовнішній огляд з вибірковою перевіркою та ревізією контактних з'єднань та стану проводів у з'єднувальних і відгалужувальних коробках силових та освітлювальних мереж у ВРП-0,4 кВ, розподільних щитів.

2. Проведення вимірів напруги та навантаження в мережі.

3. Ремонт вимикачів.

4. Перевірка технічного стану запобіжників та автоматичних вимикачів.

5. Проведення вимірювання опору ізоляції електропроводок, кабелів.

6. Перевірка стану заземлювальних пристроїв та систем грозозахисту багатоповерхових житлових будинків, проведення вимірювань опору заземлення.

7. Пошук місць пошкоджень електромереж та їх усунення.

8. Нанесення та/або відновлення постійних написів, знаків і маркувань.

9. Заміна аварійних ввідних проводів до квартир.

10. Ремонт зовнішньої електропроводки місць загального користування з усуненням пошкоджень.

11. Ремонт групових розподільних щитів.

12. Ремонт та заміна запобіжників, автоматичних вимикачів, пакетних перемикачів у ВРП-0,4 кВ, розподільних щитів.

13. Заміна освітлювальної електропроводки із зміною електричних пристроїв (вимикачів, рубильників, штепселів, патронів, розеток).

14. Заміна групових розподільних та запобіжних коробок і щитів.

15. Відновлення та/або встановлення механічних замків на розподільних щитах, силових комірках тощо.

 

 

 

 

 

 

4. Зміни, що вносяться до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 року №95, чинність з 15.02.2019 року).

 

Викладаються основні зміни:
 

у разі коли поділ будівництва на черги визначено на стадії розроблення техніко-економічного обґрунтування (техніко-економічного розрахунка, ескізного проекту), схваленого в установленому порядку, проектна документація може затверджуватися в цілому на об'єкт або за чергами;

 

проекти будівництва, що реалізуються за рахунок власних коштів державних та комунальних підприємств, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами за погодженням з органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких вони належать, крім проектів будівництва, визначених пунктом 42 цього Порядку;

проекти будівництва, що реалізуються підприємствами із залученням бюджетних коштів, власних коштів підприємств, а також кредитів, наданих під державні гарантії (крім випадків, передбачених законодавчими актами), суб'єктом управління яких є Кабінет Міністрів України, незалежно від вартості проектів затверджуються такими підприємствами у разі передбачення у затверджених фінансових планах відповідних видатків на реалізацію таких проектів будівництва;

перед затвердженням проектів будівництва для проведення їх експертизи до проектної документації на будівництво об'єктів, що підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", додаються результати проведення такої оцінки;

у разі коли об'єктом будівництва є комплекс (будова), до складу якого (якої) входять об'єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та за сукупними показниками перевищують рівень, установлений для об'єктів з відповідним класом наслідків (відповідальності), проект будівництва підлягає обов'язковій експертизі за всіма напрямами, визначеними абзацом другим цього пункту.".

 

 

 

 

 

 

5.  Порядок здійснення органами опіки та піклування контролю за цільовим витрачанням аліментів на дитину

 

(наказ Міністерства соціальної політики України від 15.11.2018 року №1713, чинність з 01.03.2019 року).

 

                                    Основні положення цього Порядку:

регламентовано Порядок виконання вимог ч. 1 ст. 186 Сімейного кодексу України щодо порядку перевірки органом опіки та піклування цільового витрачання аліментів на утримання дитини, що здійснюється за заявою платника аліментів або за власною ініціативою органу опіки та піклування;

контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюють органи опіки та піклування шляхом проведення інспекційних відвідувань одержувача аліментів;

наявність заборгованості зі сплати аліментів є підставою для відмови платнику аліментів у проведенні інспекційного відвідування одержувача аліментів;

інспекційне відвідування проводиться впродовж 30 календарних днів з дати надходження заяви платника аліментів;

одержувач аліментів обов'язково інформується про проведення інспекційного відвідування шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 7 календарних днів до запланованого дня його проведення з подальшим узгодженням дати та часу візиту засобами телефонного та/або електронного зв'язку (за можливості).

у разі наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють проведення інспекційного відвідування, за умови їх подальшого підтвердження копією відповідного документа (у зв'язку з хворобою дитини та/або одержувача аліментів, перебуванням його та/або дитини на лікуванні у закладі охорони здоров'я, службовому відрядженні, виїздом разом з дитиною на оздоровлення та відпочинок, зокрема за кордон, тощо) строк проведення інспекційного відвідування може бути подовжено, але не більше ніж до 45 календарних днів від дати надходження заяви про його проведення;

у ході проведення інспекційного відвідування здійснюється обстеження умов проживання дитини з метою визначення рівня задоволення її індивідуальних потреб. При цьому береться до уваги розмір аліментів, що сплачуються на дитину.

у разі якщо розмір аліментів, що сплачується на дитину, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку (на кожну дитину) оцінюється рівень забезпечення базових потреб дитини, а саме: забезпечення харчуванням, необхідними ліками у разі потреби, одягом та взуттям відповідно до сезону, іграшками та іншими засобами для розвитку та навчання дитини відповідно до її віку.

у разі якщо розмір аліментів складає понад два прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку (на кожну дитину), підтвердженням цільового використання аліментів на дитину можуть бути: наявність облаштованих відповідними меблями та речами місць для сну та відпочинку дитини; її розвитку та навчання; приміщень для прийняття їжі та санітарно-гігієнічних потреб; обладнання для занять спортом; музичних інструментів; відвідування дитиною навчальних курсів, гуртків та секцій; відкриття на ім'я дитини банківського рахунку; витрати на оздоровлення та лікування дитини, придбання засобів реабілітації тощо.

під час проведення інспекційного відвідування звертається увага на зовнішній вигляд дитини, її загальний стан та самопочуття, інші ознаки, що можуть свідчити про неналежний рівень задоволення її індивідуальних потреб з урахуванням віку, статі, стану здоров'я, особливостей розвитку (хворобливий вигляд, невідповідність ваги та зросту віку дитини, занедбаність, відсутність продуктів харчування тощо).

у разі якщо дитина досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку, проводиться бесіда з дитиною з метою з'ясування рівня задоволення її індивідуальних потреб, зокрема у харчуванні, забезпеченні необхідним одягом, іншими речами та засобами, необхідними для її належного догляду та розвитку;

у разі якщо під час обстеження умов проживання дитини не вдалося об'єктивно з'ясувати стан задоволення її індивідуальних потреб, служба у справах дітей може звернутися із запитами до: закладів освіти, охорони здоров'я або соціального забезпечення, у яких дитина отримує відповідні послуги, щодо стану здоров'я дитини (зокрема, спричиненого наявністю чи відсутністю належного харчування, забезпеченням її необхідними ліками у разі потреби тощо), наявності у дитини необхідного для навчання та виховання приладдя, одягу відповідно до віку та сезону, отримання за потреби соціальних та інших послуг, у тому числі платних; до надавачів житлово-комунальних послуг щодо стану їх оплати за місцем проживання дитини;

чеки, квитанції, довідки та інші документи для підтвердження цільового використання коштів одержувач аліментів може надати виключно за власним бажанням та за умови їх наявності;

також виключно за власним бажанням одержувач аліментів може надати письмове пояснення щодо цільового використання аліментів, яке долучається до висновку за результатами проведення інспекційного відвідування;

протягом 5 робочих днів після проведення інспекційного відвідування складається висновок за результатами інспекційного відвідування щодо цільового витрачання аліментів на дитину за формою згідно із додатком до цього Порядку, копії якого, завірені в установленому порядку, надсилаються рекомендованими листами з повідомленням про вручення платнику та одержувачу аліментів. У разі неотримання копії висновку поштою платник та одержувач аліментів мають право звернутися за його отриманням до служби у справах дітей.

у разі повторного звернення платника аліментів про проведення інспекційного відвідування таке відвідування проводиться не раніше ніж через три місяці з дати проведення попереднього інспекційного відвідування.

у разі виявлення за результатами проведеного інспекційного відвідування ознак, що можуть свідчити про нецільове витрачання аліментів, платник аліментів відповідно до статті 186 Сімейного кодексу України має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

 

 

 

 

 

 

6. ПЕРЕЛІК  будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію

 

(до постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №406 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 року №236, чинність з 23.03.2019 року):

 

будівельні  роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції;

реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення внутрішніх систем: опалення, у тому числі що передбачає встановлення або заміну обладнання індивідуальних теплових пунктів, заміна трубопроводів систем опалення, балансування систем опалення, встановлення балансувальних клапанів та/або витратомірів, зміна типу систем опалення з однотрубної на двотрубну та/або з вертикальної на горизонтальну, встановлення та/або заміна опалювальних приладів, обладнання опалювальних приладів автоматичними регуляторами температури в приміщеннях, встановлення та заміна приладів-розподілювачів та іншого обладнання регулювання і обліку теплової енергії; вентиляції; водопостачання та водовідведення, у тому числі трубопроводів; силових та слабкострумових систем, які забезпечують функціонування і споруд;

 

·заміна існуючих заповнень віконних, балконних та дверних прорізів;

·приєднання та підключення до інженерних мереж відповідно до технічних умов індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських будівель і споруд, гаражів, розташованих на присадибних, дачних і садових земельних ділянках та земельних ділянках для будівництва індивідуальних гаражів;

·зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків;

·розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності відповідно до статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

·знесення і демонтаж будівель та споруд без подальшого будівництва, які не є підготовчими роботами, та без порушення експлуатаційної придатності інших будівель і споруд;

·оснащення будівель і споруд приладами для ведення відокремленого обліку теплової енергії, гарячої і холодної води;

·роботи з відновлення елементів благоустрою, визначених Законом України «Про благоустрій населених пунктів», існуючих дитячих та спортивних майданчиків, майданчиків для вигулу домашніх тварин, прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків;

·улаштування засобів безперешкодного доступу до об’єктів житлово-комунального та громадського призначення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

·монтаж технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв’язку для кріплення антенно-фідерних пристроїв на будівлях, спорудах, у вбудовано-прибудованих приміщеннях, у/на приміщеннях контейнерного типу, а також на існуючих наземних щоглах з відтяжками та на баштах.Можливість монтажу зазначених технічних засобів телекомунікацій та антенних споруд зв’язку для кріплення антенно-фідерних пристроїв визначається за результатами оцінки технічного стану та відповідно до  вимог законодавства з питань охорони культурної спадщини за погодженням з власником будівлі, споруди, іншого об’єкта нерухомості;

·відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об’єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів;14. Улаштування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, систем протипожежного захисту та їх складових, систем внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопроводу, систем блискавкозахисту будівель та споруд, автоматичних установок контролю за вибухонебезпечними концентраціями газу в повітрі;

·розміщення на автомобільних дорогах елементів санітарного облаштування та технічних засобів, визначених Законом України “Про автомобільні дороги”, відповідно до будівельних норм, стандартів та схем організації дорожнього руху;

·заміна одиниць та вузлів технологічного устаткування та їх інженерних мереж, систем управління та автоматизації, які застаріли та технічний ресурс яких вичерпано, в існуючих цехах, приміщеннях;

·будівництво фортифікаційних споруд, інженерно-технічного облаштування з метою зміцнення обороноздатності держави на українсько-російському і українсько-молдовському державному кордоні, територіях, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим, в зонах, визначених переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 98, ст. 3367);

·роботи, пов’язані із залізничним транспортом, а саме: реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт інженерних споруд, земляного полотна, залізничних колій та переїздів, пасажирських платформ, горловин станцій з укладенням стрілкових переводів, контактної мережі залізниць, повітряних ліній електропостачання 6-35 кВ, розташованих на підтримуючих конструкціях контактної мережі та окремих опорах обводів, повітряних та кабельних ліній, розподільних і живильних пристроїв електропостачання, сигналізації, централізації та блокування, зв’язку, станційних пристроїв зв’язку, пристроїв станційної електричної централізації стрілок і сигналів, гіркової централізації, ключової залежності стрілок і сигналів, автоматичного та напівавтоматичного блокування, диспетчерської централізації та контролю, переїзної автоматики, засобів автоматичного контролю технічного стану рухомого складу під час руху поїздів (технічне переоснащення);

·роботи, пов’язані з будівництвом гідротехнічних споруд, а саме: акваторії морського порту (портової акваторії), внутрішніх підхідних, судноплавних каналів, операційної акваторії причалу, якірної стоянки, а також інших підводних гідротехнічних споруд штучного та природного походження, зокрема розташованих в межах акваторії морського порту і призначених для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден;

·знесення самочинно збудованих об’єктів за рішенням суду;

·переобладнання та перепланування будівель та інженерних споруд установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та підприємств установ виконання покарань і на прилеглих до них територіях, на яких встановлені режимні вимоги, у тому числі багатофункціональних будинків режимного призначення та для тримання засуджених, зокрема з приміщеннями камерного типу, а також інженерно-технічних засобів охорони;

·нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єктів казармено-житлового фонду військових містечок (крім житлових будинків), військових аеродромів, арсеналів, баз та складів, комунальних споруд, інженерних мереж, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками і які виконуються безпосередньо на території військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил, Національної гвардії та Служби зовнішньої розвідки під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

·реконструкція або технічне переоснащення електричних мереж напругою не вище 10 кВ (лінії електричних мереж, трансформаторні підстанції, об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури);

·роботи з теплової ізоляції введених в експлуатацію житлових будинків (стін, даху, горища, технічного, цокольного, підвального поверхів), що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками.

 

Примітки:

 

1.Дія цього переліку не поширюється на об’єкти, що належать до пам’яток культурної спадщини. 

 

2. Роботи, зазначені у пункті 18 цього переліку, виконуються на об’єктах інфраструктури залізничного транспорту загального користування, які розташовані в межах смуги відведення. 

 

3. Виконання будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення повинно здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої та затвердженої в установленому законодавством порядку проектної документації. 

 

 

 

 

 

   

7. КОДЕКС України з процедур банкрутства

 

(Закон України від 18.10.2018 року №2597-VІІІ, чинність з 21.04.2019 року, вводиться в дію з 21.10.2019 року, за окремими виключеннями).

 

Основні зміни:

·з дня введення в дію цього Кодексу втрачають чинність Закони України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про мооторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (новою статтею 25-1 Закону України «Про фінансову реструктуризацію» детально передбачено процедуру реалізації нерухомого майна  боржника (квартири або житлового будинку), яке було передано в іпотеку за кредитом в іноземній валюті);

 

внесено відповідні зміни до багатьох нормативно-правових актів (Законів України «Про заставу», «Про іпотеку», Про оренду землі» «Про судовий збір», «Про виконавче провадження», «Про фінансову реструктуризацію» «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», ЦК України, ГПК України і т. д.), в тому числі Цивільний кодекс України доповнено новою статтею 48-1 «Правові наслідки нездатності фізичної особи виконати свої майнові зобов’язання і погасити борги»;

окремою четвертою книгою в Кодексі врегульовано питання про відновлення платоспроможності фізичної особи, де передбачено процедуру провадження у справі про наплатоспроможність фізичної особи, визнання фізичної особи банкрутом, введення процедури погашення боргів та наслідки закриття справи про банкрутствол фізичної особи;
в окремій книзі третій цього Кодексу конкретизовано процедуру банкрутства юридичних осіб;

передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника – фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито господарським судом лише за заявою боржника.

 

 

 

 

 

 

8. ПОРЯДОК ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події

 

(наказ Міністерства внутрішніх справ №100 від 08.02.2019 року, чинність з 05.04.2019 року, в зв’язку з чим визнано таким, що втратив чинність наказ МВС від 06.11.2015 року №1377, яким регулювався цей Порядок).

 

 

 

 

 

 

9. ПОРЯДОК організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні

 

(Наказ Генеральної прокуратури України від 28.03.2019 року №51, чинність з 09.04.2019 року).

 

Містить такі положення:

загальні засади організації досудового розслідування;

організація роботи прокурорів на початку досудового розслідування;

організація діяльності прокурорів під час проведення досудового розслідування;

організація діяльності прокурорів у судовому провадженні.

 

 

 

 

 

 

10.ПОРЯДОК взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу Національної поліції України

 

(наказ МВС від 25.02.2019 року №124, чинність з 16.04.2019 року).

 

Основні положення:

розроблений з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, забезпечення контролю за дотриманням кривдником тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку з учиненням домашнього насильства;

здійснюється уповноваженим підрозділом органів Національної поліції України;

підставами для поставлення кривдника на профілактичний облік є: складений адміністративний протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП; терміновий заборонний припис стосовно кривдника, винесений працівником уповноваженого підрозділу поліції; отримання уповноваженим підрозділом поліції в установленому законом порядку інформації про видачу судом обмежувального припису кривднику; рішення суду про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП; відкриття кримінального провадження стосовно кривдника у зв’язку з вчиненням ним домашнього насильства чи насильства за ознакою статі; повідомлення установи виконання покарань про звільнення від відбування покарання кривдника, засудженого за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі;

підставами для зняття кривдника з профілактичного обліку є: відсутність повторних випадків учинення кривдником домашнього насильства впродовж одного року з дня взяття на профілактичний облік; закінчення строку дії обмежувального припису стосовно кривдника; закриття справи про адміністративне правопорушення стосовно кривдника;

 

закриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, розпочатого у зв’язку з вчиненням кривдником домашнього насильства чи насильства за ознакою статі; погашення або зняття судимості за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства; набрання законної сили виправдувальним вироком суду, вироком суду щодо призначення покарання у вигляді позбавлення волі за кримінальне правопорушення, пов’язане з учиненням домашнього насильства; рішення суду про оголошення особи померлою чи визнання безвісно відсутньою або отримання свідоцтва про її смерть.

 

 

 

 

 

 

11. ПОРЯДОК формування, ведення та доступу до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 року №234, чинність з 02.04.2019 року).

 

 

 

 

 

 

12. ПОРЯДОК проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги

 

(наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2019 року №278, чинність з 12.04.2019 року).

 

 

 

 

 

 

13. Про внесення зміни до пункту 2.1 Правил дорожнього руху

 

(постанова Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 року №258, чинність з 03.04.2019 року):

 

уряд вніс зміни до Правил дорожнього руху. Рішення прийняте для забезпечення контролю за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідними підрозділами Національної поліції України.

рішення уточнює перелік документів, які підтверджують наявність страхового захисту у власників наземних транспортних засобів, та впроваджує можливість для власників підтвердити наявність внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відомостями в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

постанова забезпечить підвищення рівня безпеки дорожнього руху та сприятиме підвищенню рівня довіри до страховиків.

текст нової редакції підпункту  “ґ” п. 2.1. Правил дорожнього руху: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка”) про укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов’язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення)».

 

 

 

 

 

 

14. ПРАВИЛА з вогнезахисту

 

(наказ МВС від 26.12.2018 року №1064, чинність з 05.04.2019 року).

 

Основні положення:

установлюють основні вимоги щодо виконання робіт з вогнезахисту матеріалів, виробів, будівельних конструкцій та перевірки відповідності вогнезахисту, а також вимоги щодо забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочування, облицювання) та виробів;

вогнезахист забезпечується послідовним виконанням таких етапів робіт: проектування робіт з вогнезахисного обробляння, що здійснюється відповідно до чинного законодавства; виконання робіт з вогнезахисного обробляння; перевірка відповідності вогнезахисту; забезпечення експлуатаційної придатності вогнезахисних покривів (просочувань, облицювань, проходок, екранів); відновлення (ремонт), заміна ВЗ, повторний вогнезахист (обробляння).

 

 

 

 

 

 

15. ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови

 

(наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.02.2019 року №463, чинність з 16.04.2019 року).

 

 

 

 

 

 

16. ПРАВИЛА ведення обліку дорожньо-транспортних пригод

 

(затверджена нова редакція цих Правил Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 року №424, чинність з 28.05.2019 року).

 

Основні положення:

 

Облік забезпечує обробку отриманої під час діяльності уповноважених органів інформації про дорожньо-транспортні пригоди, а саме про:

реєстрацію дорожньо-транспортних пригод;

характеристику місця дорожньо-транспортної пригоди (дорожні умови та дорожню обстановку);

учасників, потерпілих, травмованих та загиблих;

транспортні засоби та їх страхування.

 

Не підлягає обліку інформація про дорожньо-транспортні пригоди, що сталися:

1) під час зчеплення-розчеплення з причепами або встановлення на причепи спеціального обладнання чи механізмів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення технічного обслуговування або ремонту транспортного засобу;

2) за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів унаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій;

3) під час тренувань і офіційних змагань з автомобільного, мотоциклетного видів спорту, якщо постраждалі є учасниками таких заходів або глядачами, а також під час тренувань і офіційних змагань з велосипедного спорту за умови, що учасниками не були треті особи;

4) за участю велосипедів, крісел колісних та гужового транспорту за умови, що учасниками пригоди не були інші транспортні засоби чи особи.

 

 

 

 

 

 

17. ПОРЯДОК автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів

 

(наказ Міністерства юстиції України від 16.04.2019 року №1203/5, чинність з 03.05.2019 року).

 

Основні положення:

Автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів передбачає накладення/зняття виконавцем арешту на/з кошти(ів) шляхом винесення постанов про арешт коштів чи про зняття арешту з коштів боржника у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками.

Виконавець за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - адміністратор АСВП) виносить постанову про арешт коштів та накладає на неї кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (далі - кваліфікований електронний підпис).

Виконавець за допомогою АСВП виносить постанову про зняття арешту з коштів, постанову про скасування постанови про арешт коштів, постанову про закінчення виконавчого провадження, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - постанови), на які накладається кваліфікований електронний підпис виконавця.

 

 

 

 

 

 

18. Типова форма договору (декларації) про створення сімейного фермерського господарства

 

(затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.04.2019 року, чинність з 14.05.2019 року):

 

 

 

 

 

 

19.  Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

 

(Постанова Правління НБУ від 25.06.2019 року №83, чинність з 27.06.2019 року.

 

Основні положення:

 

банк у разі відкриття рахунку клієнтом, щодо якого є публічне обтяження рухомого майна, накладене державним/приватним виконавцем, зупиняє видаткові операції з такого рахунку на суму обтяження та відновлює видаткові операції за рахунком за умови, визначеної Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, у порядку, визначеному внутрішніми процедурами банку.”;

 

виключено слова “зразки підписів яких/якої заявлені банку в картці із зразками підписів” замінити словами “які/яка відповідно до законодавства України мають/має право розпоряджатися рахунком”;“, які мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається в банку, який обслуговує стягувача”; “зразки підписів яких заявлені банку отримувача в картці зі зразками підписів”  - фактично скасовано вимогу про посвідчення картки із зразками підписів;

 

під час здійснення операцій за рахунками клієнтів - фізичних осіб (фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) використовується зразок підпису власника рахунку/довіреної особи, зазначений у договорі банківського рахунку/довіреності або в іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку.”;

 

 

 

 

 

 

20. ПОРЯДОК здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та ПОРЯДОК здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю

 

(затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, чинність з 30 серпня 2019 року).

 

Дуже важливо для роботодавців та адвокатів у практичній діяльності, враховуючи те, що попередні аналогічні нормативно-правові акти втратили були свою чинність за судовими рішеннями.

 

          Основні положення:

заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів;

заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формах, визначених абзацом першим цього пункту;

інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад.. Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці. Держпраці веде реєстр виданих службових посвідчень інспекторів праці (далі - реєстр). Підставою для видачі службового посвідчення інспектора праці посадовій особі виконавчого органу ради є лист сільського, селищного, міського голови, до якого додається заповнена картка обліку даних інспектора праці відповідно до форми, затвердженої Мінсоцполітики. Службове посвідчення, щодо якого відсутня інформація в реєстрі, вважається недійсним;

визначені підстави проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, організація та порядок їх проведення;

визначено порядок складення акта інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, припису та прийняття рішень за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування;

визначено порядок застосування заходів впливу у зв’язку з порушенням законодавства про працю, оскарження припису або вимоги інспектора праці;

 

основною метою державного нагляду є виявлення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та центральними органами виконавчої влади (далі - об’єкт нагляду) повноважень, визначених відповідно частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та частиною другою статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - контрольні повноваження);

основними завданнями державного нагляду є: розроблення пропозицій щодо шляхів підвищення ефективності здійснення контрольних повноважень; внесення вимоги щодо забезпечення здійснення контрольних повноважень (далі - вимога);вжиття заходів до ініціювання притягнення до відповідальності посадових осіб за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень;

державний нагляд здійснюють посадові особи Держпраці та її територіальних органів, посадовими обов’язками яких передбачено здійснення повноважень державного нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - уповноважена посадова особа), що підтверджується службовим посвідченням такої посадової особи;

державний нагляд здійснюється шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання об’єктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки об’єкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням (далі - виїзна перевірка).

 

 

 

 

 

 

21. Про внесення змін до статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо врегулювання питання генерації електричної енергії приватними домогосподарствами» 

 

(Закон України від 11.07.2019 року №2755-VІІІ, чинність з 09 серпня 2019 року).

 

 Основні положення - встановлено єдиний порядок формування та розміри «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів.

 

 

 

 

 

22. Про внесення змін до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 809, чинність з 31 серпня 2019 року)

 

            Основні зміни:

- за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається;

- у разі видалення зелених насаджень у зв’язку із будівництвом об’єктів розмір їх відновної вартості зменшується на суму, передбачену проектною документацією на озеленення території;

- в абзаці дванадцятому пункту 6 слова “(за умови погодження такого будівництва з Мінприроди та Держкомнацрелігій)” виключено.

 

 

 

 

 

 

23. Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808, чинність з 31 серпня 2019 року).

 

     Визначено формулу розрахунку граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами.

 

 

 

 

 

 

24. ПОРЯДОК надання інформації про події та ситуації, що становлять загрозу життю і здоров’ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення

 

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №818, чинність з 30 серпня 2019 року).

 

 

Основні положення:

- Порядок визначає механізм надання закладами охорони здоров’я, суб’єктами господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, органами виконавчої влади інформації про події та ситуації, що становлять загрозу життю і здоров’ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення, територіальним органам Держпродспоживслужби.

 

- у разі виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційного ураження населення, виявлення невідповідності харчових продуктів вимогам законодавства щодо їх безпечності або появи обґрунтованої підозри щодо їх невідповідності, внаслідок чого виникла загроза життю і здоров’ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення, заклади охорони здоров’я, суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, органи виконавчої влади надають територіальним органам Держпродспоживслужби інформацію про події та ситуації, що становлять загрозу життю і здоров’ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення. Інформація надається засобами телефонного зв’язку протягом однієї години з моменту появи такої події та ситуації.

 

- у разі встановлення факту можливого зв’язку інфекційної хвороби, харчового отруєння, виникнення неінфекційних захворювань (отруєнь), пов’язаних з діяльністю суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, а також у разі виникнення або у разі появи підозри щодо захворювання (отруєння) згідно з переліком захворювань (отруєнь), на які подається повідомлення про події та ситуації, що становлять загрозу життю і здоров’ю, санітарному та епідемічному благополуччю населення (додаток 1), заклади охорони здоров’я, суб’єкти господарювання, які провадять господарську діяльність з медичної практики, органи виконавчої влади надають територіальним органам Держпродспоживслужби письмове підтвердження за формою згідно з додатком 2. Повідомлення надається протягом 24 годин з моменту появи такої події та ситуації.

 

- повідомлення є обґрунтованою підставою для проведення територіальними органами Держпродспоживслужби позапланових заходів державного нагляду (контролю) стосовно суб’єктів господарювання.

 

 

 

 

 

 

25. Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес.

 

(Закон України від 18.09.2019 року №101-ІХ, чинність з 25.09.2019 року).

 

 

Основні зміни:

   - статтю 205  «Фіктивне підприємництво» виключено

 

       у  статті 212 внесено зміни:

 

   Стаття 212. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (зі змінами)

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -

карається штрафом від п’яти тисяч до семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, -

караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

4. Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

5. Діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, не вважаються умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Примітка. Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов'язкових платежів, які в сім тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

 

 

 

 

 

 

26. Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб.

 

(Закон України від 19.09.2019 року №115-ІХ, чинність з 01.01.2021 року).

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб

 

(Закон України від 19.09.2019 року №116-ІХ, чинність з 01.01.2021 року).

 

Вказані законодавчі акти стосуються змін щодо необхідності подачі з 01.01.2021 року звітності нової форми про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

 

 

 

 

27. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні

 

(Закон України від 20.09.2019 року №132-ІХ, чинність з 17.10.2019 року за окремими виключеннями).

 

 

Основні зміни:

 

    Ввведено новий вид власності – ДОВІРЧА ВЛАСНІСТЬ (суттєві зміни внесено в Цивільний та Земельний кодекси, в інші нормативно-правові акти) для забезпечення зобов’язань боржників за кредитними договорами та договорами позики.

 

    Передбачено і те, що звернення стягнення на об’єкт довірчої власності на вимогу третіх осіб не допускається.

 

     Передбачено і те, що після прийняття рішення про звернення стягнення на житлове приміщення, що є об’єктом довірчої власності, всі мешканці такого приміщення зобов’язані на письмову вимогу довірчого власника або особи, яка отримала право власності на приміщення від довірчого власника, звільнити житлове приміщення протягом десяти днів з дня отримання такої вимоги. Якщо мешканці не звільняють житлове приміщення у встановлений цим Кодексом або інший погоджений сторонами строк, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

 

    Довірчою власністю не може бути забезпечено виконання зобов’язань за кредитним договором, який був укладений до набрання чинності цим Законом, а так само зобов’язань, які виникли внаслідок зміни (реструктуризації, рефінансування) зобов’язань за договором, укладеним до набрання чинності цим Законом.

 

 

 

 

 

 

28. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства

 

 (Закон України від 04.10.2019 року №187-ІХ, чинність з 17.10.2019 року).

 

 

          Основні положення:

 

конкретизовано вимоги до протоколу про затримання ( частину п’яту статті 208 КПК України викладено в  такій редакції:

"5. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов’язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов’язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім’я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору";

 

доповнено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування ( частину першу статті 309 доповнити пунктом 5-1 такого змісту:

"5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу";

 

під час початку судового розгляду передбачено оголошення прокурором лише короткого викладу обвинувального акту, а для цивільного позивача – лише короткого викладу позовної заяви (раніше за клопотанням учасників судового провадження обвинувальний акт та позовна заява повинні були оголошені в поному обсязі); (нова редакція статті 347 КПК України);

 

передбачено право сторони обвинувачення та сторони захисту проголосити вступні промови на початку судового розгляду, вказано про зміст та порядок їх проголошення (нова редакція ч. 1 ст. 349 КПК України);

 

тепер передбачено, що адвокатам та іншим  особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження (суддям, народним депутатам, депутатам місцевих рад  та іншим) Генеральний прокурор (виконувач обов’язків Генерального прокурора), його заступник, керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру у порядку, передбаченому частинами першою і другою статті 278 цього Кодексу (статтю 481 КПК України доповнено частиною другою вказаного змісту);

 

змінено та конкретизовано норми КПК України щодо порядку призначення експертиз в кримінальному провадженні (зміни до статтей 242,-244 КПК України), основні з яких передбачають таке:

- експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з’ясування питань права (нова редакція ч. 1 ст. 242 КПК України);

 

- виключено п. 5 ч. 2 ст. 242 КПК України щодо обов’язку слідчого або прокурора забезпечити проведення експертизи щодо встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях, щодо злочинів,передбачених статтею 155 КК України;

 

- встановлено чітко визначену підставу для обов’язкового проведення експертизи по визначенню матеріальних збитків – якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди (нова редакція п. 6 ч. 2 ст. 242 КПК України);

 

- змінено порядок залучення експерта (нова редакція ст. 243 КПК України). Експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження..Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу.

 

- конкретизовано підстави для  подання стороною захисту клопотання про проведення експертизи (нова редакція ст. 244 КПК України)  Сторона захисту має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про проведення експертизи у разі, якщо: 1) для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта, проте сторона обвинувачення не залучила його або для вирішення залученим стороною обвинувачення експертом поставлені запитання, що не дозволяють дати повний та належний висновок з питань, для з’ясування яких необхідне проведення експертизи, або існують достатні підстави вважати, що залучений стороною обвинувачення експерт внаслідок відсутності у нього необхідних знань, упередженості чи з інших причин надасть або надав неповний чи неправильний висновок; 2) сторона захисту не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин.

 

- викладено вимоги до змісту клопотання сторони захисту про проведення експертизи (нова редакція ст. 244 КПК України). У клопотанні зазначаються:1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання;4) експерт, якого необхідно залучити, або експертна установа, якій необхідно доручити проведення експертизи;5) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються:копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання;копії документів, що підтверджують неможливість самостійного залучення експерта стороною захисту.

 

 

 

 

 

 

29. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи

 

(Закон України від 02.10.2019 року №142-ІХ, чинність з 19.10.2019 року).

 

 

Однакові зміни внесені до ГПК України, ЦПК України та КАС України в такій редакції:

 

Після закінчення апеляційного розгляду справа у п’ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав";

 Справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб’єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб’єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб’єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах";

Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об’єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об’єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати";
Після закінчення касаційного розгляду справа у п’ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав, якщо інше не зазначено у судовому рішенні суду касаційної інстанції";

 

 

 

 

 

 

30. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції

 

(Закон України від 02.10.2019 року №140-ІХ, чинність з 18.10.2019 року, а денякі положення – з 01.01.2020 року).

 

 

Основні положення:

нова редакція поняття  «близькі особи» - члени сім’ї суб’єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта" (зміни до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»);
нова редакція поняття  «члени сім’ї» -- а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб’єктом; б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі".

 

додаткові повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (доступ до реєстраційних справ, що знаходяться в нотаріусів, державних реєстраторів, доступ до даних про власників цінних паперів, доступ до інформації з обмеженим доступом та інше), новий статус керівництва вказаним органом.

 

 

 

 

 

 

31. Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг

 

(Закон України від 20.09.2019 року №128-ІХ, чинність з 19.04.2020 року за окремими виключеннями).

 

Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг

 

(Закон України від 20.09.2019 року №129-ІХ, чинність з 19.04.2020 року за окремими виключеннями).

 

Ці два законодавчі акти, які прийняті в доповнення один одного, по суті переводять всіх підприємців на застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО) та встановлюють досить жорстку відповідальність за порушення норм цих Законів.

 

Виключення встановлені для:

платників єдиного податку другої-четвертої групи (фізичних осіб-підприємців) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 (один мільйон) гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та платних послуг у сфері охорони здоров’я, які мають право не застосовувати РРО до 01.10.2020 року;

платників єдиного податку другої-четвертої групи (фізичних осіб-підприємців) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000 000 (один мільйон) гривень, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію  товарів (надання послуг) через мережу інтернет; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, ..; роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД); діяльність туристичних агентств, туристичних операторів; діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД); реалізацію текстилю ..; діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, які мають право не застосовувати РРО з 01.10.2020 року до 01.01.2021 року;

 

 

 

 

 

 

32. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту права власності

 

(Закон України від 03.10.2019 року №159-ІХ, чинність з 02.11.2019 року).

 

Удосконалено роботу щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав, державну реєстрацію юридичних осіб та змін до їх установчих документів.

 

Основні зміни:

договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі (нотаріальне посвідчення цього договору не передбачено);

 

під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв’язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв’язку з вчиненням такої дії" (зміни до Закону України  «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»);

державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

на підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна;

у разі якщо державна реєстрація прав проводиться не у результаті вчинення нотаріальних дій або не на підставі документів, виданих (оформлених) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, державний реєстратор обов’язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи щодо вчинення дій, направлених на набуття, зміну чи припинення речових прав, обтяжень таких прав.

державний реєстратор під час проведення державної реєстрації змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи приватного права, у разі якщо такі зміни відбулися не в результаті нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є відчуження (передання) частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств), у результаті видачі свідоцтва про право на спадщину на частку засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (крім акціонерних товариств) або не на підставі судового рішення, обов’язково визначає обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і здійснює перевірку цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, перевіряє повноваження представника фізичної або юридичної особи.

учасник, керівник юридичної особи має право на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи;

 

Для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються такі документи:

 

1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

2) документ про сплату адміністративного збору;

3) один із таких відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

 

У разі державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, пов’язаних із входженням до складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю іноземної юридичної особи, також подається документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо).

 

Справжність підписів учасників, які голосували за рішення, визначені підпунктами "а" і "б" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо у випадках, передбачених законом, таке рішення приймається без урахування голосів учасників у зв’язку з настанням певної обставини, подається документ, що підтверджує настання такої обставини.

 

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "в" цієї частини, засвідчується нотаріально, з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Разом з таким документом подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину. На підтвердження правонаступництва юридичної особи використовуються відомості Єдиного державного реєстру, у тому числі установчі документи такої юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

 

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "г" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо відповідно до закону або статуту товариства вимагається згода інших учасників на вихід з товариства, подається також така згода, справжність підписів на якій засвідчується нотаріально.

 

Справжність підписів на документі, визначеному підпунктом "ґ" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів.

 

Дія цієї частини щодо нотаріального засвідчення справжності підпису не поширюється на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі документів, створених на порталі електронних сервісів та підписаних з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри";

                   

 

 

 

 

     

33. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів

 

(Закон України від 03.10.2019 року №165-ІХ, чинність з 19.10.2019 року).

 

Нова редакція статті 266-10 КУпАП («Порушення законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності). Передбачено перелік порушень дозвільними органами (неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення суб’єкта господарювання або адміністратора про відмову у видачі документа дозвільного характеру; порушення строків видачі документів дозвільного характеру і т. д.)  та адміністративна відповідальність за них.

 

 

 

 

 

 

34. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

 

(Закон України від 04.10.2019 року №190-ІХ, чинність з 01.01.2021 року за окремими виключеннями).

 

 

Основні положення (нової статті 35-1 ПК України):

 

Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42-1 цього Кодексу.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

З початком використання єдиного рахунку платник податків зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 35-1.1 цієї статті.

У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями.

 

 

 

 

 

 

35.  Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг

 

(Закон України від 20.09.2019 року №122-ІХ, чинність з 19.10.2019 року та вводиться в дію з 19.01.2020 року за окремими виключеннями).

 

 

Основні положення:

 

Фінансова установа зобов’язана розкривати клієнтам визначену законодавством інформацію про умови та порядок її діяльності, що розміщується у місці надання послуг клієнтам та/або на власному веб-сайті фінансової установи. Така інформація повинна, зокрема, включати:

1) перелік послуг, що надаються фінансовою установою, порядок та умови їх надання;

2) вартість, ціну/тарифи, розмір плати (проценти) щодо фінансових послуг залежно від виду фінансової послуги;

3) інформацію про механізми захисту прав споживачів фінансових послуг.

 

На вимогу клієнта фінансова установа зобов’язана в порядку, визначеному законодавством, надати таку інформацію:

1) відомості про фінансові показники діяльності фінансової установи та її економічний стан, які підлягають обов’язковому оприлюдненню;

2) перелік керівників фінансової установи та її відокремлених підрозділів;

3) кількість акцій фінансової установи та розмір часток, які знаходяться у власності членів її виконавчого органу, а також перелік осіб, частки яких у статутному капіталі фінансової установи або належна їм кількість акцій фінансової установи перевищують 5 відсотків;

4) іншу інформацію, право на отримання якої визначено законом.

 

Перед укладенням договору про надання фінансових послуг фінансова установа чи інший суб’єкт господарювання, що надає фінансові послуги, зобов’язані повідомити клієнта у письмовій або електронній формі, у тому числі шляхом надання клієнту доступу до такої інформації на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, про:

1) особу, яка надає фінансові послуги:

а) найменування (для фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові), місцезнаходження, контактний телефон і адреса електронної пошти особи, яка надає фінансові послуги, адреса, за якою приймаються скарги споживачів фінансових послуг;

б) найменування особи, яка надає посередницькі послуги (за наявності);

в) відомості про державну реєстрацію особи, яка надає фінансові послуги;

г) інформацію щодо включення фінансової установи до відповідного державного реєстру фінансових установ або Державного реєстру банків;

ґ) інформацію щодо наявності в особи, яка надає фінансові послуги, права на надання відповідної фінансової послуги;

д) контактну інформацію органу, який здійснює державне регулювання щодо діяльності особи, яка надає фінансові послуги;

2) фінансову послугу - загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, включно з податками, або якщо конкретний розмір не може бути визначений - порядок визначення таких витрат;

3) договір про надання фінансових послуг:

а) наявність у клієнта права на відмову від договору про надання фінансових послуг;

б) строк, протягом якого клієнтом може бути використано право на відмову від договору, а також інші умови використання права на відмову від договору;

в) мінімальний строк дії договору (якщо застосовується);

г) наявність у клієнта права розірвати чи припинити договір, права дострокового виконання договору, а також наслідки таких дій;

ґ) порядок внесення змін та доповнень до договору;

д) неможливість збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди споживача фінансової послуги;

4) механізми захисту прав споживачів фінансових послуг:

а) можливість та порядок позасудового розгляду скарг споживачів фінансових послуг;

б) наявність гарантійних фондів чи компенсаційних схем, що застосовуються відповідно до законодавства";

 

 Забороняється покладати на споживача фінансових послуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій за реалізацію ним права на відмову від договору, предметом якого є надання йому фінансової послуги, чи за дострокове розірвання (ініціювання дострокового розірвання) споживачем фінансових послуг такого договору, а також забороняється стягувати такі платежі, відшкодування, штрафні санкції.

 

Забороняється покладати на споживача фінансових послуг сплату будь-яких платежів, відшкодувань, штрафних санкцій за дострокове виконання ним умов договору, предметом якого є надання йому фінансової послуги, а також забороняється стягувати такі платежі, відшкодування та штрафні санкції.

 

Орган, який здійснює державне регулювання відповідного ринку фінансових послуг, має право визначити мінімальний обсяг інформації, яка повинна надаватися клієнту щодо кожного виду фінансових послуг, якщо такий мінімальний обсяг інформації не встановлений законом";

 

 

 

 

 

36. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності

 

(Закон України від 02.10.2019 року №139-ІХ, чинність з 19.12.2019 року за окремими виключеннями).

 

Істотні зміни внесено в Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та в інші нормативно-правові акти щодо порядку видачі ліцензій їх зупинення, анулювання, відновлення. Окремо передбачено зміни в Закон України «Про рекламу» щодо вимог до реклами об’єктів будівництва з метою їх відчуження (наявність у замовника будівництва права власності або користування земельною ділянкою, наявності права на виконання будівельних робіт на конкретному об’єкті, що рекламується, наявності відповідної ліцензії на провадження господарської операції з будівництва; наявності ліцензії на провадження господарської операції з фінансових послуг у відповідних випадках).

 

 

 

 

 

 

37. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів

 

(Закон України від 31.10.2019 року №263-ІХ, чинність з 28.11.2019 року за окремими виключеннями).

 

 

Основні зміни:

Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 368-5 «Незаконне збагачення»;

Внесено зміни в Цивільний та Цивільний процесуальний кодекси щодо визначення понять та встановлення порядку розгляду справ про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

Внесені істотні зміни в інші нормативно-правові акти щодо наділення додатковими повноваженнями органів прокуратури, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідування, Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості (витребування даних по банківських операціях, вкладах, даних по контрагентах і т.п.).

 

 

 

 

 

 

38. Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції 

 

(Закон України від 17.10.2019 року №198-ІХ, чинність з 01.01.2020 року).

 

На законодавчому рівні передбачено державний захист викривачів корупції, порядок здійснення перевірки за повідомленням викривача і т. п.

 

 

 

 

 

 

39. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил перевезення дітей

 

 (Закон України від 29.10.2019 року №224-ІХ, чинність з 20.11.2019 року).

 

Статтю 121 КУпАП доповнено двома новими частинами (десятою та одинадцятою): порушення правил перевезення дітей – штраф на водія в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною десятою цієї статті – штраф на водія в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

 

 

40. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування

 

(Закон України від 29.10.2019 року №233-ІХ, чинність з 20.11.2019 року, вводиться в дію з 21.02.2020 року).

 

 

 

 

 

 

41. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення

 

(Закон України від 18.12.2019 року №390-ІХ, чинність з 29.12.2019 року).

 

Внесено зміни в ч.ч. 3,4 ст. 56 ГПК України та в ч.ч. 3,4 ст. 58 ЦПК України, якими надано право на самопредставництво (без обов’язкоого залучення адвоката) в суді органам державної влади, органам місцевого самоврядування та іншим юридичним особам незалежно від порядку ії створення.

 

Передбачено, що самопредставництво в суді здійснюється через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від імені відповідної юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.

         

 

 

 

 

                          

42. Про Державний бюджет України на 2020 рік

 

(Закон України від 14.11.2019 року №294-ІХ, чинність з 01.01.2020 року).

 

 

Законом встановлено у 2020 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 4723 гривні, у погодинному розмірі : з 1 січня – 28,31 гривні.

 

Законом встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень,

з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень,

з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

 

Законом встановлено, що у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 25 відсотків; для дітей: з 1 січня 2020 року - 85 відсотків, з 1 липня 2020 року -130 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

 

 

 

 

 

 

43. Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»

 

(Закон України від 03.12.2019 року №321-ІХ, чинність з 20.12.2019 року).

 

Цим Законом відтерміновано до 01 липня 2020 року набрання чинності Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», в частині:

 

щодо кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (введення в дію нової статті 286-1 КК України);

щодо відповідальності за кримінальні проступки.

 

 

 

 

 

 

44. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, розповсюдження зброї масового знищення

 

(Закон України від 06.12.2019 року №361-ІХ, чинність з 28.04.2020 року з окремими виключеннями та умовами).

 

Досить суттєві зміни,  з якими слід детально ознайомитись.

 

Деякі основні положення цього Закону щодо фінансового моніторингу відносно адвокатів, адвокатських об’єднань та адвокатських бюро.

 

Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується:

1) адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, нотаріусами, суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

 

купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;

 

купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;

 

управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;

 

відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

 

залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;

 

створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

 

 

Нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

 

 

 

 

 

 

45. Виборчий кодекс України

 

(Закон України від 19.12.2019 року №396-ІХ, чинність з 01.01.2020 року з окремими виключеннями та умовами).

 

Цим новим Кодексом уніфіковано виборче законодавство України.

 

 

 

 

 

 

46. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна

 

(Закон України від 05.12.2019 року №354-ІХ, чинність з 27.12.2019 року з окремими виключеннями та умовами, але в загальному не пізніше 01 липня 2020 року).

 

Основні положення цього Закону:

вводиться Єдина база даних звітів про оцінку;

дохід від продажу об’єкта нерухомості визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку;

якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися  до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта;

доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється безоплатно Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється безоплатно;погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості

під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до пункту 172.3 цієї статті, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

 

 

 

 

 

 

47. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу

 

(Закон України від 12.11.2019 року №286-ІХ, чинність з 11.12.2019 року).

 

Цим Законом передбачено визначення понять неправомірного використання ділової репутації суб’єкта господарювання та порівняльної реклами. Окремо наведено обставини, за яких підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману споживача. Основні зміни внесені в Господарський кодекс України, в Закони України «Про рекламу», «Про захист прав споживачів», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про захист від недобросовісної конкуренції».

 

Неправомірним використанням ділової репутації суб’єкта господарювання визнаються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника; порівняльна реклама, якщо в такій рекламі порушено вимоги законодавства України про рекламу, про захист від недобросовісної конкуренції або таку рекламу можна кваліфікувати як нечесну підприємницьку практику";

 

Порівняльною є реклама, що містить порівняння з іншими особами, товарами (діяльністю) іншої особи, прямо чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом. Не визнається неправомірним порівняння в рекламі у випадках, передбачених законодавством України".

 

 

Використання порівняльної реклами дозволяється у разі, якщо:

1) реклама не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;

2) реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;

3) реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;

4) реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;

5) щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;

6) реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;

7) товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації.

 

 

 

 

 

 

48. Про оренду державного та комунального майна

 

(Закон України від 03.10.2019 року №157-ІХ, чинність з 27.12.2019 року та вводиться в дію з 01 лютого 2020 року).

 

В зв’язку з прийняттям цього Закону втратив чинність Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

 

Основні зміни, які внесені в Цивільний кодекс України:

 

частину другу статті 793 викладено в такій редакції:

"2. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п’ять років";

 

частину першу статті 794 викладено в такій редакції:

"1. Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності".

 

 

 

 

 

 

49. ПОЛОЖЕННЯ про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України

 

(затверджене Постановою правління НБУ від 13.12.2019 року №151, чинність з 17.12.2019 року).

 

Вказаним Положенням передбачено:

електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис за допомогою спеціально призначеного пера (стилуса);

 клієнт банку - фізична особа, яка користується банківськими та/або фінансовими послугами, не пов'язаними з підприємницькою діяльністю;

Цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.
Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.

 Банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує дотримання вимог цього Положення.

Банк має право застосовувати процедури фото та/або відеофіксації, інші процедури з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису. Застосування зазначених процедур повинно здійснюватися за умови попередньо отриманої згоди клієнта.

Банк не має права використовувати для інших цілей або передавати іншим особам інформацію, отриману банком з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису, якщо не отримав окремої згоди на це від клієнта або якщо інше не передбачено законом.

Банк зобов'язаний зберігати інформацію, отриману під час процесу підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису, до завершення строку зберігання документа, з яким зазначена інформація пов'язана, відповідно до законодавства України.

Банк зобов'язаний ознайомити клієнта банку з текстом документа, перед його підписанням цифровим власноручним підписом. Технологія створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, повинна забезпечувати гарантії того, що клієнт підписав саме той документ, з текстом якого він ознайомився.

Банк зобов'язаний надіслати клієнту примірник підписаного в електронній формі документа, що дає змогу встановити дату і час його підписання та дату відправлення на адресу електронної пошти, зазначеної зі клієнтом, або надати документ в інший спосіб, узгоджений з клієнтом. На вимогу клієнта уповноважений працівник банку зобов'язаний надати засвідчену копію підписаного сторонами документа в паперовій формі.

Уповноважений працівник банку звіряє цифровий власноручний підпис клієнта, проставлений на документі, зразком підпису в його паспорті в разі підписання договору між банком і клієнтом або під час проведення касових операцій без відкриття рахунку, які передбачають здійснення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до законодавства України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Банк зобов'язаний забезпечити захист цифрового власноручного підпису клієнта банку, яким підписано електронний документ, від подальшого знищення, копіювання, розповсюдження чи модифікації.

Інформаційна система, яку банк використовує для створення, зберігання електронних документів із цифровими власноручними підписами клієнтів банку, повинна забезпечувати фіксування дій клієнтів та працівників банку, пов'язаних з підписанням документів цифровим власноручним підписом, у захищеному від модифікації та знищення електронному журналі подій. Перелік подій, що фіксуються, визначається банком з урахуванням можливості надалі:

1) на вимогу суду, інших уповноважених державних органів надавати інформацію щодо процесу підписання конкретного документа та доведення її достовірності;

2) підтвердити факт, дату і час підписання документа клієнтом та працівником банку;

3) підтвердити факт ознайомлення клієнта з текстом документа, що підписувався.

 

 

 

 

 

 

50. Про внесення зміни до Інструкції з організації  примусового виконання рішень

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 09.12.2019 року №3940/5, чинність з 24.12.2019 року).

 

Доповнено таким положенням:

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

 

 

 

 

 

 

51. ПОРЯДОК здійснення дисциплінарного провадження (стосовно державних службовців)

 

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039, чинність з 18.12.2019 року).

 

 

 

 

 

 

52. Деякі питання оплати послуг, пов’язаних з виплатою і доставкою пенсій та грошових допомог

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №987, чинність з 01.01.2020 року).

 

Встановлено (збільшено) тарифи на оплату послуг, пов’язаних з виплатою пенсій та грошових допомог населенню в готівковій формі, а саме:

у місті - 1,15 відсотка суми відповідної виплати;

у селі, селищі міського типу - 2,3 відсотка суми відповідної виплати.

 

 

 

 

 

53. Про внесення змін до Закону України «Про добровільне обєднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей

 

(Закон України від 05.12.2019 року №348-ІХ, чинність з 20.12.2019 року).

 

Вказаним Законом по суті позбавлено дійсного волевиявлення громадян щодо обєднання в територіальні громади, оскільки тепер виключно Кабінет Міністрів затверджуватиме перспективний план формування територій громад за поданням обласних державних адміністрацій.

 

 

 

 

 

 

54. ПОРЯДОК прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

 

(затверджений Наказом Мінфіну від 12.12.2019 року №520, чинність з 14.12.2019 року).

 

 

 

 

 

55. ПОРЯДОК здійснення посадовими особами митних органів контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень

 

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1040, чинність з 18.12.2019 року).

 

Регламентовано загальні питання здійснення контролю та по таких конкретно визначених питаннях:

 

Контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень;

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

Контроль за дотриманням перевізниками правил перевезення небезпечних вантажів;

Контроль внесення (нарахування) перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України;

Контроль сплати перевізниками штрафів чи виконання приписів Укртрансбезпеки та її територіальних органів;

Облік автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом

 

 

 

 

 

56. Про внесення змін до Закону України «Про дорожній Рух» щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних

 

(Закон України від 03.12.2019 року №309-ІХ, вводиться в дію  з 14.06.2020 року).

 

Основні зміни (доповнено новою статтею 19-1 такого змісту:

"Стаття 19-1. Основні права і обов’язки осіб, які рухаються в кріслах колісних

Особи, які рухаються в кріслах колісних, мають право:

рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода;

рухатися по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю.

Особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, мають право на переважне перетинання проїзної частини дороги по позначених пішохідних переходах. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов’язків пішоходів.

Особи, які рухаються в кріслах колісних по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів по правій крайній смузі, поворот ліворуч та розворот дозволяються на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов’язків велосипедистів.

Особи, які рухаються в кріслах колісних, зобов’язані:

використовувати технічно справні та належним чином обладнані крісла колісні;

не перевозити вантажі, що заважають керуванню;

не буксирувати причепи;

не перевозити пасажирів.

Крісла колісні повинні бути обладнані світловідбивними пристроями, а під час руху в темний час доби по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю - зовнішніми світловими приладами".

 

 

 

 

 

57. ПОЛОЖЕННЯ про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг

 

(затверджено Постановою Правління НБУ від 28.11.2019 року №141, чинність з 02.03.2020 року).

   

 

Рада адвокатів Тернопільської області