АДВОКАТУ НА ЗАМІТКУ: адвокатський запит (теорія та практика)

АДВОКАТСЬКИЙ ЗАПИТ - теорія та практика

 

 

 

 

рекомендації щодо змісту договорів (ордерів) про надання правничої допомоги:

 

 

- в договорі про надання правничої допомоги бажано вказувати право на звернення з адвокатськими запитами в інтересах Клієнта;

- в договорі про надання правничої допомоги та в ордері бажано чітко вказувати назву органу, де буде надаватися правнича допомога;

- в договорі про надання правничої допомоги бажано чітко вказувати статус сторін (АДВОКАТ та КЛІЄНТ), а не ЗАМОВНИК та ВИКОНАВЕЦЬ чи СТОРОНА-1 та СТОРОНА-2 і т. п.);

- в ордері бажано вказувати про відсутність обмежень щодо представництва (захисту) прав та інтересів Клієнта або вказувати конкретні обмеження;

 

- в копії ордеру засвідчувати як титульну, так і зворотню його сторону;

 

 

 

 

 

рекомендації щодо оформлення адвокатського запиту:

 

 

- бажано адресувати адвокатський запит конкретній посадовій особі;

- в змісті адвокатського запиту бажано чітко вказувати основний зміст договору про надання правничої допомоги;

- в примітці чи в змісті адвокатського запиту бажано робити витяги з Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 212-3 КУпАП щодо вимог до оформлення адвокатського запиту, порядку та строків надання відповіді на адвокатський запит та відповідальності за порушення права адвоката на отримання інформації по адвокатському запиту;

- вимоги по адвокатському запиту бажано оформляти саме в напрямку отримання певної інформації чи документів, що стосуються цієї інформації, а не в напрямку надання оціночних суджень спірних правовідносин, в проведенні певних розрахунків (експертних досліджень і т. п.) чи в напрямку виконання певних вимог майнового (немайнового) характеру;

 

 

 

 

рекомендації загального характеру:

 

 

- якщо до адвокатського запиту долучені додаткові документи, бажано щоб вони були належним чином оформлені (посвідчені) та не викликали сумнівів у їх достовірності;

- адвокатський запит бажано надсилати рекомендованою поштовою кореспонденцією з відміткою про отримання та з описом вкладення;

- мати на увазі, що у випадку витребування адвокатом за запитом інформації, яка не стосується предмету правничої допомоги, може бути поставлено питання про зловживання адвокатом своїми правами та про його дисциплінарну відповідальність;

- для уникнення можливих спорів щодо обсягу повноважень адвоката при поданні заяви про притягнення певної посадової особи до відповідальності за ст. 212-3 КУпАП бажано до відповідної заяви (звернення), що адресоване раді адвокатів регіону, долучати копію договору (витягу) про надання правничої допомоги чи копію довіреності;

 

- у випадку отримання вчасної та повної інформації по адвокатському запиту доцільно після цього надіслати подяку як посадовій особі, яка надала цю відповідь, так вищестоящому органу чи посадовій особі.

 

 

 

 

основні нормативно-правові акти та рішення Ради адвокатів України:

 

 

1. статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено основні вимоги до адвокатського запиту, а саме:

 

адвокатський запит – письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту;

до адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

 

вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

у разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

у разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

 

 

 

2. статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність посадових осіб за відмову в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом – штраф в розмірі від 25 до 50 неоподатковуваних доходів громадян.

 

 

 

 

3. ПОРЯДОК оформлення головою ради адвокатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя або уповноваженим радою членом ради адвокатів матеріалів про адміністративні правопорушення

(затверджений рішенням Ради адвокатів України від 19 листопада 2013 року №238), яким передбачено наступні основні вимоги:

 

- провадження за статтею  212-3 КУпАП порушується за заявою адвоката;

 

- провадження за статтею  212-3 КУпАП порушується за адресою робочого місця адвоката або за місцем знаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що допустили адміністративне правопорушення;

 

- при отриманні відповідної заяви (звернення) адвоката голова ради або уповноважена особа розглядає та перевіряє надані матеріали, за наслідками перевірки приймає рішення про складання протоколу, чи рішення про відмову в складанні протоколу про адміністративне правопорушення;

 

- матеріали про адміністративне правопорушення, що передаються до суду, повинні містити: протокол про адміністративне правопорушення; пояснення особи, відносно якої складено протокол щодо обставин адміністративного правопорушення (якщо такі подані) і якщо вони подані окремо від протоколу; копію заяви (звернення) адвоката з доданими матеріалами; документи щодо обставин, які пом’якшують чи обтяжують відповідальність (за їх наявності).

 

 

 

4. Національний стандарт України (Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, Вимоги до оформлення документів (витяг)) -  для засвідчення адвокатом долучених копій документів:

 

5.26 Відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціала(-ів) та прізвища і дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи, або печатки для копій.

 

Приклад:

 Згідно з оригіналом

 Менеджер з персоналу           Особистий підпис           Ініціал(и), прізвище

Дата                                           Відбиток печатки

 

    Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту «Підпис» на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

 

 

 

 

 

5. Основні роз’яснення Ради адвокатів України:

 

- щодо надання до адвокатського запиту копії ордеру на надання правової допомоги (Рішення від серпня 2017 року – ст. 4 Вісника НААУ №9(36) 2017 року).  До адвокатського запиту додається копія ордеру на надання правової допомоги як цілісного документа, встановленої Радою адвокатів України форми, тобто у сукупності його титульної та зворотної сторін. Відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об’єднання/адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об’єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціали та прізвища, а також дати засвідчення копії.

 

- з питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту (Рішення №122 від 30.08.2014 року – ст. ст. 13-15 Вісника НААУ №7(7) 2014 року).  Зазначення прізвища, ім’я, по батькові керівника органу (підприємства, установи, організації), якому адресовано адвокатський запит, є необхідним, у тому числі при притягнення особи до адміністративної відповідальності.

 

- щодо інформації, яка зазначається в ордері адвоката та можливості його подання у декілька установ (Рішення №61 від 4-5.07.2014 року – ст. 11 Вісника НААУ №4-5(5) 2014 року). В ордері потрібно обов'язково зазначати повну та точну назву того органу, в якому надається правова допомога, що не позбавляє можливості видачі адвокатом одного ордеру на декілька органів (установ), в яких буде надаватися правова допомога, з обов'язковим зазначенням в ордері усіх їх назв.

 

 

 

 

 

6. Закон України «Про інформацію» (основні положення):

 

Стаття 20. Доступ до інформації

1. За порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

2. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

 

Стаття 21. Інформація з обмеженим доступом

1. Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

2. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

3. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

4. До інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені такі відомості:

1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;

2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей;

3) про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

4) про факти порушення прав і свобод людини, включаючи інформацію, що міститься в архівних документах колишніх радянських органів державної безпеки, пов’язаних з політичними репресіями, Голодомором 1932-1933 років в Україні та іншими злочинами, вчиненими представниками комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;

5) про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;

5-1) щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону;

6) інші відомості, доступ до яких не може бути обмежено відповідно до законів та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

 

 

 

 

7. Закон України «Про доступ до публічної інформації» (основні положення):

 

Стаття 6. Публічна інформація з обмеженим доступом

1. Інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

2. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

3. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

4. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

7. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

 

Стаття 7. Конфіденційна інформація

1. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

2. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

 

Стаття 8. Таємна інформація

1. Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

2. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

 

Стаття 9. Службова інформація

1. Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

 

Стаття 10. Доступ до інформації про особу

1. Кожна особа має право:

1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;

2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;

3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;

4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;

5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

2. Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

3. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані:

1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;

2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;

3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;

4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

4. Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

5. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

 

 

 

 

 Рада адвокатів Тернопільської області