Нормативно-правові акти за січень 2026 року

Нормативно-правові акти за січень 2026 року

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ЗА СІЧЕНЬ 2026 РОКУ

 

1. Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації"

(Закон України від 14 січня 2026 р. № 4758-IX, чинність з 03.02.2026)

 

строк проведення загальної мобілізації продовжено із 3 лютого 2026 року на 90 діб — до 4 травня 2026 року

 

 

 

 

 

2. Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"

(Закон України від 14 січня 2026 р. № 4757-IX, чинність з 28.01.2026)

 

строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 3 лютого 2026 року на 90 діб — до 4 травня 2026 року

 

 

 

 

 

3. Про затвердження Змін до Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу

(Наказ Міністерства юстиції України від 11.12.2025  № 3458/5, чинність з 02.01.2026)

 

У розділі I:

пункт 2 доповнено новим абзацом такого змісту:

«особова справа — сукупність документів, які містять інформацію про засуджену особу під час її перебування на обліку.»;

 

доповнено новим пунктом такого змісту:

«5. Під час виконання органом пробації судового рішення про призначення покарання у виді штрафу використовуються відомості (дані), отримані у порядку електронної інформаційної взаємодії Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, з електронними інформаційними ресурсами відповідно до Порядку формування та ведення реєстру.

У разі відсутності технічної можливості отримання відомостей (даних) у порядку електронної інформаційної взаємодії такі відомості (дані) можуть бути отримані за запитами, поданими до державних органів у паперовій формі.».

 

Пункт 1 розділу II викладено в такій редакції:

«1. Під час виконання судового рішення орган пробації здійснює такі функції:

веде облік засуджених;

здійснює контроль за строками сплати штрафу засудженими та з’ясовує причини щодо несплати ними штрафу у строк, передбачений частиною першою статті 26 Кримінально-виконавчого кодексу України, або несплати ними чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу;

звертається до органів державної податкової служби з метою отримання інформації про джерела доходів засудженого;

направляє до суду подання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або про заміну несплаченої суми штрафу іншим покаранням відповідно до частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України;

звертається через Державну установу «Центр пробації» до суду із заявою про видачу виконавчого листа;

надсилає виконавчий лист до органу державної виконавчої служби;

вживає першочергових заходів для виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме;

вживає заходів з припинення порушень судових рішень.».

У розділі III:

пункт 1 доповнено новим абзацом такого змісту:

«Судове рішення у формі електронного документа отримується за допомогою Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, у результаті електронної інформаційної взаємодії з інформаційними системами Державної судової адміністрації України, та/або із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України та Міністерством юстиції України.»;

 

 пункт 6 після слів «протягом трьох» доповнено словом «робочих»;

Якщо у судовому рішенні, що надійшло до органу пробації, виявлені неточності, які перешкоджають виконанню покарання у виді штрафу, орган пробації протягом трьох днів інформує про це суд, який виніс судове рішення, для вжиття заходів щодо усунення виявлених неточностей.

 

пункт 7 доповнено вісьмома новими абзацами такого змісту:

«Якщо засуджений не з’явився до органу пробації та не повідомив про сплату штрафу стосовно нього вживаються першочергові заходи з виявлення його місцезнаходження, під час яких орган пробації:

перевіряє засобами Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, інформацію щодо перебування засудженого в установах виконання покарань або на обліку інших органів пробації;

опитує родичів, сусідів та знайомих засудженого з метою встановлення його можливого місцезнаходження і зв’язків за межами місця проживання, про що складає довідку;

встановлює осіб за місцем роботи або навчання, які можуть знати місцезнаходження засудженого, про що складає довідку;

надсилає запити до Адміністрації Державної прикордонної служби України з метою отримання інформації про перетин кордону України засудженою особою;

надсилає запити до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України з метою отримання інформації про внесення відомостей щодо засудженої особи до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб у встановленому порядку;

надсилає запити до відділів державної реєстрації актів цивільного стану територіальних органів Міністерства юстиції України з метою отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті засудженого у встановленому порядку;

надсилає запити до відповідних органів реєстрації, закладів охорони здоров’я за місцем проживання засудженого, моргів, територіальних органів Національної поліції України.»;

 

після пункту 7 доповнено пунктом 8 такого змісту:

«8. Якщо засуджений повідомив про неможливість сплати штрафу в повному обсязі та зазначив про можливість сплачувати штраф частинами, орган пробації надсилає подання (додаток 6) до суду, який виніс судове рішення, для розгляду питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу.»;

 

пункти 11, 12 викладено в такій редакції:

«11. У разі якщо засуджений не сплатив штраф у місячний строк, або якщо судом було відмовлено у задоволенні подання про розстрочку виплати штрафу, або у разі несплати засудженим чергового платежу під час призначення штрафу з розстрочкою виплати у строк виплати чергового платежу уповноважений орган з питань пробації через один місяць після закінчення строку сплати штрафу або чергового платежу звертається до суду, який виніс судове рішення, із заявою про видачу виконавчого листа (додаток 7).

Виконавчий лист, виданий судом, надсилається органом пробації до органу державної виконавчої служби відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».

 

12. У разі повернення органом державної виконавчої служби виконавчого листа у зв’язку з неможливістю стягнення штрафу орган пробації вносить до суду подання (додаток 8) про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України.

Якщо до засудженого не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи або призначений розмір штрафу відповідно до вимог частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України не передбачає заміни несплаченої суми штрафу покаранням у виді позбавленням волі, орган пробації надсилає до органів Національної поліції України матеріали для вирішення питання притягнення засудженого до кримінальної відповідальності відповідно до частини першої статті 389 Кримінального кодексу України.»;

 

У розділі IV:

у пункті 1:

після абзацу другого доповнено абзацами третім, четвертим такого змісту:

Виконання покарання у виді штрафу припиняється, а засуджений знімається з обліку у зв’язку із:

«надходженням копії постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

вчиненням нового кримінального правопорушення та призначення судом покарання за новим вироком відповідно до статті 71 Кримінального кодексу України — за наявності копії відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом;».

 

після абзацу сьомого доповнено абзацом восьмим такого змісту:

«звільненням від відбування покарання або призначення більш м’якого покарання відповідно до частин другої і третьої статті 74 Кримінального кодексу України — за наявності копії відповідного судового рішення, оформленого судом у порядку, визначеному законом;».

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 465

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 р. № 54, чинність з 27.02.2026)

 

У Порядку оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затвердженому зазначеною постановою:

 

у підпункті 2 пункту 3:

За наявності підтвердних документів адвокатам відшкодовуються витрати, пов’язані з наданням правничої допомоги, на:

в абзаці першому слова “за відсутності сполучення транспортом загального користування” замінено словами “за відсутності прямого сполучення транспортом загального користування або коли необхідність використання адвокатом власного транспортного засобу зумовлена іншими поважними причинами (розклад руху транспорту загального користування не забезпечує можливості прибуття у визначений час для участі в процесуальних діях або судовому засіданні чи не забезпечує можливість проїзду у зворотному напрямку; значні витрати часу на проїзд до місця проведення процесуальних дій або участі у судовому засіданні через його віддаленість, необхідність здійснення пересадок, наявність об’єктивних перешкод на маршруті проїзду, проїзд у межах прикордонної смуги чи контрольованих прикордонних районів тощо)”;

 

доповнено підпункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

“Адвокат письмово обґрунтовує необхідність використання ним власного транспортного засобу та надає відповідні підтвердні документи. Адвокат несе відповідальність згідно із законом за достовірність зазначених ним обставин.”.

абзац другий пункту 4 замінено абзацами такого змісту:

“Адвокат подає складений ним акт до відповідного центру з надання безоплатної правничої допомоги після завершення надання адвокатом правничої допомоги за дорученням центру, а у разі, коли Методикою обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, передбачено обчислення розміру винагороди адвоката за надання правничої допомоги на окремій стадії провадження чи процесу, - після завершення такої стадії. Строк подання акта визначається у договорі.

У разі коли за результатами оскарження адвокатом судового рішення про відмову у відкритті провадження суд апеляційної чи касаційної інстанції приймає рішення про скасування рішення суду попередньої (попередніх) інстанції (інстанцій), акт подається після завершення провадження в суді тієї інстанції, рішення якої скасовано.”.

 

У Методиці обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, затвердженій зазначеною постановою:

 

у пункті 3:

 

абзац шостий підпункту 3.1 викладено в такій редакції:

Коефіцієнт особливої категорії особи, якій надається правнича допомога (Кос. кат), застосовується у разі надання правничої допомоги особам:

“засудженим до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі.”;

 

у пункті 4:

в абзаці першому формулу викладено в такій редакції:

“Рмед = 2,5 × Кзас × Кос. кат × Кприп × Огод × Крез × Кзвіт,”;

 

абзаци другий - п’ятий замінено абзацами такого змісту:

“де 2,5 - мінімальний розрахунковий час (у годинах), що витрачається адвокатом на надання правничої допомоги у провадженні;

Кзас - кількість днів, коли адвокат брав участь у судових засіданнях”.

 

в абзаці сьомому слова і цифри “становить 1,25, скасування призначеного примусового заходу медичного характеру - 1,38” замінити словами і цифрами “за результатами роботи адвоката становить 5, скасування призначеного примусового заходу медичного характеру - 10”;

Крез -заохочувальний коефіцієнт, значення якого у разі зміни примусового заходу медичного характеру з більш суворого на менш суворий становить 1,25, скасування призначеного примусового заходу медичного характеру - 1,38,

 

 таблицю 8 підпункту 5.5.2 підпункту 5.2 пункту 5 викладено в такій редакції:

“Таблиця 8

Значення коефіцієнта складності кримінального провадження за кількістю підозрюваних, обвинувачених у кримінальному провадженні (К_спів)

Кількість підозрюваних, обвинувачених	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Значення коефіцієнта	1	1,33	1,55	1,72	1,87	1,98	2,07	2,15	2,22	2,29	2,35
Кількість підозрюваних, обвинувачених	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21 і більше
Значення коефіцієнта	2,41	2,46	2,51	2,55	2,59	2,63	2,67	2,71	2,74	2,77”;

 

 

у пункті 6:

абзац перший викладено в такій редакції:

“6. Розмір винагороди адвоката за надання правничої допомоги, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу” (крім випадків здійснення представництва інтересів осіб в державних органах (крім судів), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами) (Рпред), на окремій стадії процесу (провадження) обчислюється за такою формулою:

абзац четвертий після слова “окремого” доповнено словами “та наказного”, а після слова “відзиву” - словами “заяв про перегляд заочного рішення суду першої інстанції,”;

 

після абзацу четвертого доповнено пункт новими абзацами такого змісту:

“3 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на складення кожного процесуального документа, наведеного в абзаці шостому цього пункту;

Кпдінш - кількість складених та поданих клопотань про забезпечення/витребування доказів, поновлення/продовження строків, про відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, про призначення експертизи, заяв про зміну предмета або підстав позову, збільшення (зменшення) позовних вимог, про забезпечення позову;”.

після абзацу чотирнадцятого доповнено пункт новими абзацами такого змісту:

“6 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку до участі та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

К суд. 4 - кількість судових засідань, зазначених в абзаці п’ятнадцятому цього пункту;”;

m - кількість доручень, за якими адвокат надавав правничу допомогу в одному судовому провадженні.”.

 

доповнено Методику пунктом 6-1 такого змісту:

“6-1. Розмір винагороди адвоката за надання правничої допомоги, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, у разі представництва у суді з процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) та судовим контролем за виконанням судових рішень, обчислюється за такою формулою:

Рпред = (3 + 3 × Кпд + 6 × Ксуд) × Кос.кат × О год × К звіт,

де 3 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на побачення з клієнтом, проведення попереднього аналізу справи, у тому числі ознайомлення з матеріалами справи, збір інформації та документів. Застосовується також у разі, коли адвокатом проведено попередній аналіз справи, але судове провадження не відкривалось;

3 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку кожного процесуального документа з переліку, наведеного в абзаці четвертому цього пункту;

Кпд - кількість підготовлених (за умови відкриття провадження) заяв про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що підлягає виконанню, про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, про відстрочення і розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, про заміну сторони виконавчого провадження, про поворот виконання рішення, про відновлення втраченого судового провадження, скарг у процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, клопотань про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, заперечень боржника проти клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду;

6 - кількість часу (у годинах), що витрачається адвокатом на підготовку до участі та участь у судовому засіданні (в тому числі складення та подання необхідних процесуальних та інших документів, крім документів, зазначених в абзаці четвертому цього пункту);

Ксуд - кількість судових засідань, зазначених в абзаці п’ятому цього пункту;

Кос.кат - коефіцієнт особливої категорії особи, якій надається правнича допомога, значення якого наведено в підпункті 3.1 пункту 3 цієї Методики;

Огод - розмір оплати за годину роботи адвоката з надання правничої допомоги, наведений у пункті 2 цієї Методики;

Кзвіт - коефіцієнт подання адвокатом акта, значення якого наведені в підпункті 3.6 пункту 3 цієї Методики.

Під час обчислення розміру винагороди адвоката за надання правничої допомоги за одним дорученням цей пункт не може застосовуватися одночасно з пунктами 3, 4, 5 (крім випадків, коли особа, якій надається правнича допомога, має різний процесуальний статус - обвинувачений/ потерпілий), 7, 8 цієї Методики.”;

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення окремих положень у частині майнових прав інтелектуальної власності

(Закон України від 04.11.2025  № 4671-ІХ, чинність з 01.02.2026)

 

Внесено до Цивільного кодексу України такі зміни:

 

Частину першу статті 421 викладено в такій редакції:

"1. Суб’єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші учасники цивільних відносин, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору".

Статтю 429 викладено в такій редакції:

"Стаття 429. Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту) або проходженням військової служби

1. Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту) або службових обов’язків під час проходження військової служби, належать працівникові (військовослужбовцеві), який створив цей об’єкт. У випадках, передбачених законом, окремі особисті немайнові права інтелектуальної власності на такий об’єкт можуть належати юридичній або фізичній особі, де або у якої працює працівник.

2. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено цим Кодексом або договором.

Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби, належать суб’єкту, визначеному законом.

3. Особливості здійснення майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), а також на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням службових обов’язків під час проходження військової служби, можуть бути встановлені законом".

 

Частину третю статті 440 викладено в такій редакції:

"3. Майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), переходять до юридичної або фізичної особи, де або у якої працює автор, з моменту створення такого твору у повному складі, якщо інше не передбачено договором чи законом".

 

 

 

 

 

6. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану

(Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 р. № 1712, чинність з 25.12.2025)

 

У Порядку розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану — учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 09 липня 2015 року № 1187/5, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09 липня 2015 року за № 813/27258:

 

у розділі II:

пункт 1 викладено у такій редакції:

«1. Жінка та чоловік (далі — заявники) можуть подати до обраного ними відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про державну реєстрацію шлюбу в електронній формі.

Заявники за наявності додають до зазначеної заяви відскановані копії паспорта, паспортного документа, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (у разі державної реєстрації повторного шлюбу), а також документа (квитанції) про сплату державного мита, оплату платних послуг (при бажанні їх отримати) при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Вебпортал.

У разі виявлення бажання зареєструвати шлюб до спливу місячного строку заявники додають відскановані документи, що підтверджують поважні причини для цього.

При направленні іноземцем, особою без громадянства заяви про державну реєстрацію шлюбу до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.»;

 

у розділі III:

пункт 1 викладено у такій редакції:

«1. Подружжя може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, в електронній формі.

Подружжя за наявності додає до зазначеної заяви відскановані копії паспорта, паспортного документа, документа про шлюб, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Вебпортал.

При направленні іноземцем, особою без громадянства заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.»;

 

пункт 5 викладено у такій редакції:

«5. Подружжя або один з них можуть подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду.

До заяви за наявності додаються відскановані копії паспорта, паспортного документа, копії рішення суду (витягу з рішення суду), а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Вебпортал.»;

 

пункт 7 викладено у такій редакції:

«7. Один з подружжя може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України (Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою одного з подружжя).

До заяви за наявності додаються відскановані копії паспорта, паспортного документа, копії рішення суду (витягу з рішення) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним, документа про шлюб, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Вебпортал.

Якщо шлюб, що розривається, зареєстровано іншим відділом державної реєстрації актів цивільного стану, працівник здійснює дії, передбачені пунктом 6 цього розділу.

У день державної реєстрації розірвання шлюбу заявник подає свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану України, для проставлення відповідної відмітки. У разі якщо свідоцтво про шлюб не збереглося, про це на заяві проставляється відмітка.»;

 

пункт 1 розділу IV викладено у такій редакції:

«1. Заявник може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про зміну імені в електронній формі.

До заяви за наявності додаються відскановані копії паспорта, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, перелік яких встановлено Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Вебпортал.»;

 

у розділі V:

пункт 1 викладено у такій редакції:

«1. Заявник може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, заяву про поновлення актового запису цивільного стану, заяву про припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану в електронній формі.

До заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану, про поновлення актового запису цивільного стану, про припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану за наявності додаються відскановані копії паспорта, паспортного документа, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану чи рішення суду, що підтверджують наявність підстав для внесення змін до актового запису, а також відомостей для поновленого актового запису або припинення його дії, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Вебпортал.

При направленні іноземцем або особою без громадянства заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану, про поновлення актового запису цивільного стану, про припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.»;

 

пункт 1 розділу VI викладено у такій редакції:

«1. Заявник може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про повторну видачу свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану або заяву про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі — заява про надання витягу з Реєстру).

Підписана заявником заява про повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану або отримання витягу з Реєстру засвідчує бажання такого заявника отримати платну послугу з доставки та вручення повторно виданих свідоцтв та інших документів про державну реєстрацію актів цивільного стану фізичній особі за місцем її проживання (перебування) за заявою, поданою в електронній формі, що надається відділами державної реєстрації актів цивільного стану, та не потребує подання окремої заяви.

 

Доставка свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягу з Реєстру здійснюється в межах території України на поштову адресу, зазначену у заяві, крім адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.

 

До заяв про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану або до заяв про надання витягів з Реєстру у випадках, визначених законодавством, додаються відскановані копії документів, що підтверджують право особи на отримання відповідних свідоцтв або витягів, та в окремих випадках родинні відносини між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану, а також документа (квитанції) про сплату державного мита, плати за видачу витягу з Реєстру та оплату платних послуг при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Вебпортал. Відскановані копії зазначених документів не додаються у випадках, передбачених пунктом 5 розділу І цього Порядку.».

 

 

 

 

 

7. Деякі питання функціонування Спадкового реєстру

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2026 р. № 52, чинності не набрав)

 

Цей Порядок визначає процедуру державної реєстрації заповітів, спадкових договорів, відомостей, пов’язаних із спадкуванням, у Спадковому реєстрі (далі - Реєстр), правила ведення та користування Реєстром, права та обов’язки суб’єктів у відповідній сфері.

 

Ведення Реєстру передбачає:реєстрацію шляхом внесення відомостей щодо:

заповіту;

дубліката заповіту;

зміни, скасування заповіту, визнання його недійсним;

заяви про зміну заповіту;

заяви про скасування заповіту;

спадкового договору;

дубліката спадкового договору;

зміни, розірвання спадкового договору, визнання його недійсним;

заведеної спадкової справи;

свідоцтва про право на спадщину;

дубліката свідоцтва про право на спадщину;

визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним;

Реєстраторами є:

1) державний нотаріус державної нотаріальної контори/державного нотаріального архіву, приватний нотаріус;

2) посадова особа консульської установи, посольства України;

3) уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування;

4) уповноважена особа адміністратора.

 

До Реєстру вносяться відомості щодо:

нотаріально посвідченого заповіту;

прирівняного до нотаріально посвідченого заповіту;

заповіту, посвідченого особами, які в умовах воєнного стану відповідно до законодавства мають право його посвідчувати;

зміни, скасування заповіту, визнання його недійсним;

дубліката заповіту;

заповіту, посвідченого і зареєстрованого в іноземній державі, зміни до заповіту, скасування заповіту;

заяви про зміну заповіту;

заяви про скасування заповіту;

реєстрації в іноземній державі заповіту, посвідченого на території України;

спадкового договору;

дубліката спадкового договору;

зміни, розірвання спадкового договору, визнання його недійсним;

заведеної спадкової справи;

заяви щодо спадкового та/або спільного майна;

свідоцтва про право на спадщину;

дубліката свідоцтва про право на спадщину;

визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним;

місця зберігання;

звільнення від сплати за внесення відомостей до Реєстру;

додаткових відомостей.

Відомості щодо заповіту/зміни заповіту/скасування заповіту за бажанням заповідача можуть бути зареєстровані в іноземній державі (іноземних державах) згідно з Конвенцією шляхом подання до Мін’юсту:

заяви про реєстрацію, складеної заповідачем у довільній формі та надісланої засобами поштового зв’язку;

запиту про реєстрацію, складеного та надісланого засобами поштового зв’язку реєстратором, яким є нотаріус/уповноважена посадова особа органу місцевого самоврядування/посадова особа консульської установи, посольства України.

Інформація з Реєстру надається реєстратором у вигляді витягу/інформаційної довідки з Реєстру, який (яка) формується програмними засобами Реєстру, на підставі відомостей, що містяться в ньому:

витяг з Реєстру про заповіти і спадкові договори;

витяг з Реєстру про спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину;

інформаційна довідка з Реєстру про заповіти і спадкові договори;

інформаційна довідка з Реєстру про спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину;

інформаційна довідка з Реєстру про свідоцтва про право на спадщину.

 

 

 

 

 

8. Деякі питання оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі за кордоном

(Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 р. № 1709, чинність з 25.12.2025)

 

Цей Порядок визначає процедуру:

одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України (далі - паспорт) та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон (далі - паспорт/паспорти для виїзду за кордон); або

одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта та паспорта/паспортів для виїзду за кордон одному з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників дитини (далі - законний представник дитини), а також паспорта/паспортів для виїзду за кордон дитині/дітям, яка/які не досягла/не досягли 14-річного віку; або

одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта одному із законних представників дитини та паспорта/паспортів для виїзду за кордон дитині/дітям, яка/які не досягла/не досягли 14-річного віку (далі - одночасне оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта та паспорта/паспортів для виїзду за кордон).

 

Документи для одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта та паспорта/паспортів для виїзду за кордон подаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, центру надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, або його відокремленого підрозділу (філії, представництва), у тому числі розміщеного за межами України, за місцем звернення.

Під час подання документів для одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта та паспорта/паспортів для виїзду за кордон заявником здаються паспорт та паспорт/паспорти для виїзду за кордон, який/які підлягає/підлягають обміну.

Для одночасного оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта та паспорта/паспортів для виїзду за кордон у заяві-анкеті зазначаються:

для одночасного оформлення паспорта вперше та паспорта/паспортів для виїзду за кордон - реквізити свідоцтва про народження або відомості, що містяться в документі, який підтверджує факт народження, виданому компетентними органами іноземної держави, або у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження фізичної особи.

Під час одночасного оформлення паспорта вперше та паспорта/паспортів для виїзду за кордон особі, яка набула громадянство України на території України, додатково зазначаються реквізити довідки про реєстрацію особи громадянином України, виданої територіальним органом ДМС;

для одночасного оформлення паспорта та паспорта/паспортів для виїзду за кордон - реквізити паспорта, який подано для обміну або заявлено втраченим чи викраденим;

для одночасного оформлення паспорта та паспорта для виїзду за кордон одному із законних представників, а також паспорта для виїзду за кордон дитині/дітям, яка/які не досягла/не досягли 14-річного віку, - реквізити паспорта, який подано для обміну або заявлено втраченим чи викраденим, а для дитини/дітей, яка/які не досягла/не досягли 14-річного віку, - реквізити свідоцтва про народження або відомості, що містяться в документі, який підтверджує факт народження, виданому компетентними органами іноземної держави, або у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження фізичної особи;

для одночасного оформлення паспорта одному із законних представників дитини та паспорта/паспортів для виїзду за кордон дитині/дітям, яка/які не досягла/не досягли 14-річного віку, - реквізити паспорта, який подано для обміну або заявлено втраченим або викраденим, а для дитини/дітей, яка/які не досягла/не досягли 14-річного віку, - реквізити свідоцтва про народження або відомості, що містяться в документі, який підтверджує факт народження, виданому компетентними органами іноземної держави, або у витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження фізичної особи;

для одночасного оформлення паспорта та паспорта для виїзду за кордон особі, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або яка набула громадянство України закордоном, - реквізити паспорта для виїзду за кордон, який подано для обміну (у тому числі паспорта, строк дії якого закінчився) або заявлено втраченим чи викраденим.

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 365

(Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2025 р. № 1758, чинності 02.01.2026)

 

У Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженому зазначеною постановою:

 

Доповнено постанову Порядком подання юридичними особами та державою Україна заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг такого змісту:

Цей Порядок визначає механізм подання юридичними особами та державою Україна заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України (далі - заява), до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр збитків), створеного відповідно до Резолюції CM/Res(2023)3 Комітету Міністрів Ради Європи від 12 травня 2023 р. “Про встановлення Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України”, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України”, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія).

Основний представник заявника створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу.

 

Для формування заяви вносяться відомості про основного та/або призначеного представника заявника, передбачені пунктом 12 цього Порядку, та відомості про заявника:

назва юридичної особи, зокрема англійською мовою (за наявності);

організаційно-правова форма;

ідентифікаційний код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ;

дата державної реєстрації юридичної особи;

місцезнаходження юридичної особи;

фактична адреса провадження господарської діяльності юридичної особи (за наявності)

дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, зокрема дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію, керуючого припиненням тощо) (у разі наявності);

відомості про приналежність юридичної особи до державних органів і органів місцевого самоврядування;

контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника заявника;

відомості про те, що до заявника не застосовано санкції відповідно до законодавства України та/або законодавства іноземних держав, міжнародні санкції чи інші обмежувальні заходи відповідно до рішень міждержавних об’єднань, міжнародних, міжурядових організацій, а у разі, коли до особи застосовуються або були застосовані зазначені санкції та/або обмежувальні заходи, - надання пояснення про причини їх застосування;

відомості про те, що керівник або будь-хто з членів наглядової ради (ради директорів), учасників (акціонерів) заявника не є особою, до якої застосовано санкції відповідно до законодавства України та/або законодавства іноземних держав, міжнародні санкції чи інші обмежувальні заходи відповідно до рішень міждержавних об’єднань, міжнародних, міжурядових організацій, а у разі, коли до особи застосовуються або були застосовані зазначені санкції та/або обмежувальні заходи, - надання пояснення про причини їх застосування;

відомості про те, що керівник заявника не є особою, стосовно якої набрав законної сили обвинувальний вирок суду у зв’язку із вчиненням такою особою злочину проти основ національної безпеки України, вчиненням або сприянням вчиненню терористичного акту, втягненням у вчинення терористичного акту, публічними закликами до вчинення терористичного акту, створенням терористичної групи чи терористичної організації, фінансуванням тероризму, щодо розголошення державної таємниці, передачі або збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, незаконного переправлення осіб через державний кордон України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію Україну та виїзду з неї, незаконного перетинання державного кордону України, порушення правил міжнародних польотів, вчиненням тяжкого і особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненням кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а у разі, коли існують чи існували відповідні фактичні дані про такі кримінальні правопорушення, - надання пояснення про причини зазначеного;

відомості про те, що керівник заявника не є особою, стосовно якої набрало законної сили рішення суду або будь-якого іншого юрисдикційного органу іноземної держави за вчинення протиправного діяння, пов’язаного з агресією Російської Федерації проти України, а у разі, коли існують чи існували відповідні фактичні дані про протиправні діяння, - надання пояснення про причини зазначеного;

згода на обробку персональних даних, що надаються Реєстру збитків.

Заява подається щодо кожної категорії окремо. Заявник може подавати заяви в різних категоріях. Заявник може подати більше однієї заяви в одній категорії, якщо не передбачено інше.

Заява щодо пошкодженої або знищеної критичної інфраструктури, що перебуває у спільній власності, подається кожним із співвласників окремо стосовно належної йому частки власності, при цьому згода інших співвласників не вимагається.

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування

(Закон України від 05.11.2025  № 4683-ІХ, чинність з 01.04.2026)

 

Внесено до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" такі зміни:

У статті 23:

частину першу викладено в такій редакції:

"1. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності.

У разі неможливості формування листка непрацездатності в електронному реєстрі листків непрацездатності підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є листок непрацездатності у паперовій формі.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності в електронному реєстрі листків непрацездатності, обставини та випадки оформлення листків непрацездатності у паперовій формі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з уповноваженим органом управління";

 

доповнено частиною п’ятою такого змісту:

"5. У разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі для особи, яка працює за сумісництвом, на умовах трудового договору (контракту) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є копія листка непрацездатності у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи.

Для застрахованої особи, яка одночасно здійснює підприємницьку та іншу діяльність і не працює на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності у паперовій формі засвідчує заклад охорони здоров’я, який його видав".

 

Статті 27 і 28 викладено в такій редакції:

"Стаття 27. Перевірка обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування

1. Перевірка обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності проводиться визначеними уповноваженим органом управління посадовими особами територіальних органів уповноваженого органу управління, а в разі необхідності перевірки медичних висновків про тимчасову непрацездатність - із залученням уповноважених лікарів, перелік яких затверджується уповноваженим органом управління.

2. Порядок проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, а також вимоги до уповноважених лікарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 28. Відповідальність за формування необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність

1. Лікарі, які працюють у закладах охорони здоров’я або у фізичних осіб - підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, за формування необґрунтованих медичних висновків про тимчасову непрацездатність, на підставі яких формуються листки непрацездатності, несуть відповідальність, встановлену законом.

2. У разі встановлення факту формування необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність територіальний орган уповноваженого органу управління звертається в електронній формі через електронні кабінети на веб-порталі електронних послуг уповноваженого органу управління у порядку, визначеному уповноваженим органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, або у паперовій формі шляхом надсилання засобами поштового зв’язку рекомендованого листа до закладу охорони здоров’я або до фізичної особи - підприємця, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікар яких сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або до лікаря, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець та сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, з повідомленням про виявлені порушення. Повідомлення про виявлені порушення є підставою для їх усунення, зупинення фінансування страхових виплат, компенсації відповідної суми страхової виплати у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті.

3. У разі призначення та здійснення страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, територіальний орган уповноваженого органу управління протягом п’яти календарних днів з дня встановлення факту формування необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність звертається в електронній формі через електронні кабінети на веб-порталі електронних послуг уповноваженого органу управління у порядку, визначеному уповноваженим органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, або у паперовій формі шляхом надсилання засобами поштового зв’язку рекомендованого листа до закладу охорони здоров’я або до фізичної особи - підприємця, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікар яких сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або до лікаря, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець та сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, з вимогою про компенсацію відповідної суми страхової виплати.

 

4. Заклад охорони здоров’я або фізична особа - підприємець, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікар яких сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець та сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, зобов’язані компенсувати суму страхової виплати протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про компенсацію суми страхової виплати або можуть оскаржити таку вимогу до відповідного територіального органу уповноваженого органу управління.

Заклад охорони здоров’я або фізична особа - підприємець, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, лікар яких сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, або лікар, який провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець та сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - скаржник), може подати до територіального органу уповноваженого органу управління, який надіслав вимогу про компенсацію суми страхової виплати, скаргу на вимогу про компенсацію суми страхової виплати (далі - скарга) в письмовій формі (електронній або паперовій) протягом десяти календарних днів з дня отримання такої вимоги.

Скарга повинна містити вимоги скаржника та обґрунтування, що доводять відсутність у діях лікаря, який сформував медичний висновок про тимчасову непрацездатність, наміру формувати необґрунтований медичний висновок (вини).

Територіальний орган уповноваженого органу управління зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом тридцяти календарних днів з дня отримання такої скарги на адресу скаржника засобами поштового зв’язку рекомендованим листом. На вимогу скаржника рішення може бути вручено йому під підпис у територіальному органі уповноваженого органу управління.

Керівник або уповноважена ним особа територіального органу уповноваженого органу управління може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад строк, встановлений абзацом четвертим цієї частини, але не більше ніж на п’ятнадцять календарних днів, та повідомити про це скаржника в письмовій формі (електронній або паперовій) з обґрунтуванням прийнятого рішення не пізніше ніж за три робочі дні до завершення строку, встановленого абзацом четвертим цієї частини.

Оскарження вимоги про компенсацію суми страхової виплати здійснюється в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

За результатами розгляду скарги у встановленому порядку територіальний орган уповноваженого органу управління приймає рішення про її задоволення або відмову у задоволенні.

У разі прийняття за результатами розгляду скарги рішення про її задоволення вимога про компенсацію суми страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, підлягає відкликанню або перегляду в частині, визначеній таким рішенням.

У разі прийняття територіальним органом уповноваженого органу управління рішення про відмову у задоволенні скарги скаржник зобов’язаний компенсувати суму страхової виплати протягом десяти календарних днів з дня отримання такого рішення або може оскаржити таке рішення до уповноваженого органу управління та/або в судовому порядку.

Якщо вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги не надіслано скаржнику протягом тридцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням територіального органу уповноваженого органу управління, така скарга вважається повністю задоволеною з дня, наступного за днем закінчення строку її розгляду.

 

5. Сума компенсації страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, не сплачена у строк, визначений частиною четвертою цієї статті, підлягає стягненню на підставі вимоги про її сплату, винесеної на підставі рішення територіального органу уповноваженого органу управління, з нарахуванням пені в розмірі 0,1 відсотка суми коштів, що підлягає компенсації, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з дня закінчення строку, визначеного частиною четвертою цієї статті, до дня сплати включно.

Вимога про компенсацію суми страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, є виконавчим документом.

Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчих документів, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", та передаватися для примусового виконання згідно із законом.

Вимога про компенсацію суми страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, надсилається через електронні кабінети на веб-порталі електронних послуг уповноваженого органу управління у порядку, визначеному уповноваженим органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, або у паперовій формі шляхом надсилання поштовим відправленням.

 

6. Наявність скарги, поданої з дотриманням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті, зупиняє строки сплати компенсації суми страхової виплати та нарахування пені до десятого дня включно, що настає за днем отримання скаржником рішення територіального органу уповноваженого органу управління за результатами розгляду скарги.

 

7. Заклад охорони здоров’я або фізична особа - підприємець, яка отримала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, у разі сплати компенсації суми страхової виплати за листком непрацездатності, сформованим на підставі необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, мають право зворотної вимоги (регресу) до лікаря, який сформував необґрунтований медичний висновок про тимчасову непрацездатність, у визначеному ними розмірі, але не більше розміру сплаченої суми компенсації страхової виплати за таким листком непрацездатності".

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 р. № 835

(Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1800, чинність з 06.01.2026)

 

У Правилах надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених зазначеною постановою:

 

пункт 28 доповнено абзацами такого змісту:

“Споживач має право на несплату вартості послуги з управління побутовими відходами за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб безперервно понад 30 календарних днів за умови подання виконавцю послуги заяви в довільній формі та документального підтвердження такої відсутності (довідки про фактичне місце проживання; довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; довідки, що підтверджує тимчасове перебування в лікувально-профілактичних і санітарно-профілактичних закладах; довідки, що підтверджує навчання в іншому місті; довідки, що підтверджує проходження військової служби; довідки, що підтверджує відбування покарання; документів, що підтверджують тимчасове перебування за кордоном) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

У такому випадку споживач інформує виконавця послуги про тимчасову відсутність у житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб безперервно понад 30 календарних днів. У разі коли період відсутності споживача та інших осіб становить більше шести місяців, споживач для реалізації права на несплату вартості послуг у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов’язаний подавати виконавцю послуги оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

Виконавець послуги зобов’язаний здійснювати перерахунок розміру нарахованої плати за надання послуги з управління побутовими відходами та/або ненарахування її для споживача протягом періоду тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб за умови отримання заяви та документального підтвердження відповідно до умов договору.”.

 

 

 

 

 

12. Про внесення зміни до пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів

(Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2025 р. № 1727, чинність з 01.01.2026)

 

Внесено зміну до пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, доповнивши його після абзацу тринадцятого новим абзацом такого змісту:

 

У разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли:

“транспортний засіб набуто у власність лізингоодержувачем у порядку, визначеному статтею 7 Закону України “Про фінансовий лізинг”;”.

 

 

 

 

 

13. Деякі питання організації надання соціальних послуг

(Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026 р. № 64, чинність з 26.01.2026)

 

Цей Порядок визначає механізм організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».

 

випадок - перебування особи/сім’ї у складних життєвих обставинах та/або приналежність до вразливих груп населення;

виявлення випадку - збір, узагальнення та аналіз документів, фактів, інформації про особу/сім’ю, на підставі яких визначається наявність/відсутність випадку;

договір про надання соціальних послуг - договір, укладений між надавачем соціальних послуг (далі - надавач) та отримувачем соціальних послуг (далі - отримувач) чи його законним представником/уповноваженим представником органу опіки та піклування. У випадках, передбачених цим Порядком, договір про надання соціальних послуг укладається у формі договору публічної оферти або індивідуального договору про надання соціальних послуг, сформованого згідно з Типовим договором про надання соціальних послуг, затвердженим Мінсоцполітики, який укладається відповідно до статті 22 Закону України “Про соціальні послуги”;

соціальний менеджер - посадова особа районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, яка має повноваження щодо виконання організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій з питань організації надання соціальних послуг і ведення випадку відповідно до Закону України “Про соціальні послуги” на території відповідної територіальної громади;

 

Штатна чисельність соціальних менеджерів громади визначається залежно від чисельності територіальної громади з розрахунку один соціальний менеджер громади на 10 тис. (до 10 тис.) осіб, які проживають на території територіальної громади, та один соціальний менеджер громади на 30 тис. осіб, які проживають у мм. Києві та Севастополі.

Уповноважений орган громади організовує визначення потреб територіальної громади у соціальних послугах (далі - потреби територіальної громади) відповідно до порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади у соціальних послугах, затвердженого Мінсоцполітики. Визначення потреби територіальної громади здійснюється, зокрема, з урахуванням найкращих інтересів дитини.

 

У разі виявлення осіб/сімей, які мають ознаки вразливості та/або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, соціальний менеджер громади протягом одного робочого дня з моменту виявлення встановлює перший контакт з особою, її законним представником/уповноваженим представником сім’ї, уповноваженою особою органу опіки та піклування, а у разі виявлення дитини - із дитиною відповідно до її віку та рівня розвитку та проводить виявлення випадку:

аналіз звернення/повідомлення про особу/сім’ю, яка має ознаки вразливості та/або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, або перебуває в ситуації, що загрожує життю чи здоров’ю особи/сім’ї;

розгляд і аналіз результатів комплексної оцінки обмеження життєдіяльності людини, зокрема оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності), визначених компенсаторів обмежень повсякденного функціонування особи (за наявності), індивідуального реабілітаційного плану, розробленого мультидисциплінарною реабілітаційною командою (за наявності).

Виявлення випадку проводить соціальний менеджер громади:

за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи/сім’ї або за місцем виявлення особи/сім’ї;

незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи/сім’ї під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях.

 

У разі звернення особи/уповноваженого представника сім’ї безпосередньо до надавача такий надавач:

надає допомогу у підготовці звернення не пізніше ніж наступного робочого дня до уповноваженого органу громади для проведення виявлення випадку та оцінювання потреб отримувача відповідно до пункту 12 цього Порядку або проводить виявлення випадку та оцінювання потреб отримувача відповідно до пунктів 15 і 16 цього Порядку;

не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів з моменту звернення проводить виявлення випадку, оцінювання потреб отримувача, якщо соціальні послуги надаються за кошти отримувача або третіх осіб або якщо надавач має повноваження приймати рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів або інших не заборонених законодавством джерел відповідно до пункту 20 цього Порядку.

Для прийняття рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг використовуються дані:

1) документа:

паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для громадян України);

довідки про звернення за захистом в Україні, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення біженця, паспортного документа іноземця та посвідки на тимчасове проживання або посвідки на постійне проживання (для іноземців та осіб без громадянства);

свідоцтва про народження дитини віком до 18 років (для дітей);

документа, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України).

документів, що підтверджують наявність складних життєвих обставин та/або ознак вразливості:

витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією…..);

довідки лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (за наявності);

індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, складеної відповідно до законодавства (за наявності інвалідності);

посвідчення про взяття на облік бездомної особи за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для бездомних осіб);

довідки про можливість перебування особи в інтернатному закладі з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра за формою, встановленою МОЗ (за наявності);

рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);

рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);

рішення органу опіки та піклування про надання соціальних послуг (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);

документа, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо подається повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, опікуна яким не призначено або з яким втрачено зв’язок під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях);

паспорта громадянина України опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників) особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна (опікунів) або піклувальника (піклувальників);

декларації про доходи та майновий стан осіб (крім осіб, яким соціальні послуги надаються незалежно від доходу) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї;

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отриманої відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (за наявності);

довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (для осіб, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми);

витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з насильством, або талона- повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з насильством, виданого уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, за формою, затвердженою МВС, або протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 173-2, 173-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством або насильством за ознакою статі, або заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника, або рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника, або винесеного працівником уповноваженого підрозділу органу Національної поліції термінового заборонного припису, або медичної довідки щодо медичного обстеження осіб, постраждалих від домашнього насильства, або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги (медична довідка за формою згідно з додатком 3 до Порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб від домашнього насильства або осіб, які ймовірно постраждали від домашнього насильства, та надання їм медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ від 1 лютого 2019 р. № 278, довідка за формою первинної облікової документації № 028/о “Консультативний висновок спеціаліста”, довідка за формою № 027/о “Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого”), або направлення постраждалих осіб до центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, складеного за формою, затвердженою Мінсоцполітики (для осіб, постраждалих від домашнього насильства або насильства за ознакою статі);

 

акта обстеження стану житлового приміщення (будинку, квартири), яке зруйновано, стало непридатним для проживання або потребує капітального ремонту або реконструкції, або посвідчення учасника бойових дій, або посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, або посвідчення учасника війни, або посвідчення постраждалого учасника Революції Гідності, або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, або електронного посвідчення ветерана, або витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, або рішення (довідки) про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або рішення про визнання особи членом сім’ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або довідки про визнання особи членом сім’ї особи, стосовно якої встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, або витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтею 438 Кримінального кодексу України (вчинення сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом), або довідки з військової частини (органу, підрозділу) про перебування на військовій службі (для осіб, яким завдано шкоди пожежею, стихійним лихом, катастрофою, воєнними (бойовими) діями, терористичним актом, збройним конфліктом, зокрема тимчасовою окупацією, сексуальним насильством, пов’язаним із збройною агресією російської федерації проти України, примусовим переміщенням або депортацією, вимушеним внутрішнім переміщенням, позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України).

 

Протягом п’яти робочих днів після підписання заяви відповідно до пункту 16 цього Порядку уповноважений орган громади або соціальний менеджер громади (у разі наявності повноважень приймати рішення) за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи або за місцем звернення особи (під час воєнного/надзвичайного стану в Україні/в окремих її місцевостях) приймає рішення (одне із) про:

надання соціальних послуг отримувачу;

відмову в наданні соціальних послуг;

обов’язкове надання соціальних послуг (проходження індивідуальних корекційних програм);

надсилання уповноваженому органу регіону повідомлення про потребу прийняти рішення про надання соціальних послуг, якщо соціальні послуги, що відповідають потребі отримувача, надаються надавачами, що належать до сфери управління уповноважених органів регіону, відповідно до пунктів 14 і 22 цього Порядку.

 

 

 

 

 

14. Деякі питання надання послуг у сфері зайнятості населення через центри надання адміністративних послуг

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 січня 2026 р. № 40, чинність з 24.01.2026)

 

У Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 696:

 

абзац третій пункту 6 замінено абзацами такого змісту:

Для компенсації витрат роботодавцю на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю:

“роботодавець або уповноважена особа роботодавця подає до центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1 (не пізніше ніж через п’ять днів після виплати працівникові заробітної плати).

Така відомість може подаватися:

у паперовій формі - безпосередньо до центру зайнятості;

в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) (за наявності технічної можливості);”.

 

доповнено Порядок пунктом 6-1 такого змісту:

“6-1. Подання відомості засобами Порталу Дія здійснюється керівником роботодавця/уповноваженою роботодавцем особою, що має дійсний паспорт громадянина України чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон або посвідку на постійне проживання чи посвідку на тимчасове проживання.

Для подання відомості засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості) керівнику роботодавця/уповноваженій особі роботодавця необхідно:

створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія;

пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підписів чи печаток або удосконалених електронних підписів чи печаток, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, інших засобів електронної ідентифікації, зокрема з використанням паролів, отриманих у смс-повідомленнях, які є дійсними для одного сеансу автентифікації;

обрати в особистому електронному кабінеті користувача на Порталі Дія послугу щодо подання відомості.

Відомість, яка подається засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості), складається у формі, придатній для сприйняття її змісту, за формою згідно з додатком 1. На таку відомість накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зокрема віддаленому кваліфікованому електронному підписі “Дія. Підпис” (“Дія ID”) керівника роботодавця/уповноваженої особи роботодавця.”;

 

абзац п’ятий пункту 7 викладено в такій редакції:

“Для отримання компенсації роботодавець або уповноважена ним особа не пізніше ніж через п’ять робочих днів після виплати працівникові заробітної плати, на підставі якої визначається розмір компенсації витрат роботодавця на оплату праці, подає центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1 у паперовій формі або в електронній формі відповідно до пункту 6-1 цього Порядку.”;

 

абзац другий пункту 10 викладено в такій редакції:

“Роботодавець або уповноважена ним особа протягом п’яти робочих днів надсилає центру зайнятості у паперовій формі або в електронній формі відповідно до пункту 6-1 цього Порядку повідомлення про переведення працівника за його згодою на інше робоче місце.”;

 

у пункті 11:

доповнено пункт після абзацу першого новими абзацами такого змісту:

“Заява може подаватися:

у паперовій формі - безпосередньо до центру зайнятості;

в електронній формі - засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості) відповідно до пункту 6-1 цього Порядку.”.

 

У Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331:

 

пункт 4 викладено в такій редакції:

“4. Для прийняття рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат роботодавець або уповноважена ним особа не раніше ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування особи та не пізніше шести місяців з дня працевлаштування особи подає до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості (далі - центри зайнятості), розташованого за місцем провадження його діяльності, заяву про компенсацію витрат (далі - заява) за формою, затвердженою Державним центром зайнятості:

1) шляхом особистого звернення;

2) засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія);

3) через центр надання адміністративних послуг (далі - центр надання послуг) засобами Порталу Дія (за наявності технічної можливості).

Заява, яка подається засобами Порталу Дія, у тому числі через центр надання послуг (за наявності технічної можливості), складається у формі, придатній для сприйняття її змісту, за формою, затвердженою Державним центром зайнятості.

 

На заяву та додані до неї документи, які подаються засобами Порталу Дія, накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зокрема віддаленому кваліфікованому електронному підписі “Дія. Підпис” (“Дія ID”) керівника роботодавця або уповноваженої ним особи.

Заява подається через адміністратора центру надання послуг після проходження ним електронної ідентифікації та автентифікації на Порталі Дія з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підписів чи печаток або удосконалених електронних підписів чи печаток, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, інших засобів електронної ідентифікації, зокрема з використанням паролів, отриманих у смс-повідомленнях, які є дійсними для одного сеансу автентифікації, а також після здійснення ідентифікації особи заявника на підставі документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує повноваження представника (у разі подання заяви представником).

 

У разі подання заяви через центр надання послуг адміністратор зазначеного центру:

формує заяву в електронній формі засобами Порталу Дія у формі, придатній для сприйняття її змісту, на підставі відомостей, наданих заявником та внесених адміністратором центру надання послуг;

роздруковує заяву та надає її заявнику для перевірки та підписання;

накладає на заяву та додані до неї скановані копії/фотокопії документів свій кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису;

надсилає заяву та додані до неї скановані копії/фотокопії документів до центру зайнятості засобами Порталу Дія.

Відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у заяві, несе заявник.”;

 

У Порядку надання допомоги по частковому безробіттю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 702:

 

пункт 13 викладено в такій редакції:

13. Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець (уповноважена роботодавцем особа) або фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, подає до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження його (її) господарської діяльності, заяву про надання допомоги по частковому безробіттю (далі - заява) за формою, затвердженою Державним центром зайнятості.

Заява подається до центру зайнятості за вибором роботодавця (уповноваженої роботодавцем особи) або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, одним з таких способів:

шляхом особистого звернення;

засобами Єдиного державного вебпорталуелектронних послуг (далі - Портал Дія) (за наявності технічної можливості).

Подання заяви засобами Порталу Дія здійснюється керівником роботодавця (уповноваженою особою роботодавця) або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, які мають дійсний паспорт громадянина України чи паспорт громадянина України для виїзду за кордон або посвідку на постійне проживання чи посвідку на тимчасове проживання.

Для подання заяви засобами Порталу Дія керівнику роботодавця (уповноваженій роботодавцем особі) або фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою, необхідно:

створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія;

пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підписів чи печаток або удосконалених електронних підписів чи печаток, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису чи печатки, інших засобів електронної ідентифікації, зокрема з використанням паролів, отриманих у смс-повідомленнях, які є дійсними для одного сеансу автентифікації;

обрати в особистому електронному кабінеті користувача на Порталі Дія послугу щодо подання заяви.

Заява, яка подається засобами Порталу Дія, складається у формі, придатній для сприйняття її змісту, за формою згідно з додатком 1. На таку заяву та додані до неї відомості накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зокрема віддаленому кваліфікованому електронному підписі “Дія. Підпис” (“Дія ID”) керівника роботодавця (уповноваженої особи роботодавця) або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою.”;

 

У Порядку надання допомоги по безробіттю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 735 “Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування”:

 

у пункті 4:

доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

“Під час воєнного стану тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів. Для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу, визначених частинами першою - четвертою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів.”.

 

доповнено пункт абзацами такого змісту:

“Для осіб, зазначених у частині першій статті 30 Закону України “Про зайнятість населення”, виплата допомоги по безробіттю здійснюється протягом строку, визначеного для проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, у розмірі призначеної допомоги по безробіттю у разі, коли:

період проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації входить до визначеного строку призначеної допомоги по безробіттю, - виплата здійснюється в межах строку та розмірів її призначення;

період проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації триває після закінчення строку призначеної допомоги по безробіттю, - виплата продовжується до закінчення підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації в розмірі допомоги по безробіттю на день закінчення виплати;

проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації розпочинається після закінчення строку призначеної допомоги по безробіттю, - виплата здійснюється протягом строку, визначеного для проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації у розмірі, встановленому на день її закінчення.

Для осіб, зазначених у частині першій статті 30 Закону України “Про зайнятість населення”, виплата допомоги по безробіттю здійснюється в межах дворічного періоду, визначеного пунктами 12, 13 цього Порядку, включаючи період проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації. При цьому виплата допомоги по безробіттю здійснюється протягом строку, визначеного для проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, але не більше одного разу протягом двох років. Право на виплату допомоги по безробіттю у період проходження підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації на наступний дворічний період особа набуде за умови її повторної реєстрації як безробітної після працевлаштування та набуття страхового стажу.“;

 

У Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 124:

 

абзац другий пункту 5 викладено в такій редакції:

“На період воєнного стану роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує осіб, визначених абзацом дев’ятим підпункту 1 пункту 3 цього Порядку (особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, крім осіб з інвалідністю, компенсація за працевлаштування яких здійснюється за кошти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю), та осіб, визначених абзацом одинадцятим підпункту 1 пункту 3 цього Порядку (учасники бойових дій), компенсується 100 відсотків фактичних витрат на оплату праці, але не більше ніж півтора розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату виплати.”;

 

У Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446:

 

у пункті 6:

доповнено пункт після абзацу п’ятнадцятого новим абзацом такого змісту:

“За запитом особи на основі даних її персональної картки центром зайнятості або центром надання послуг (за наявності технічної можливості) видаються довідки про перебування особи, яка шукає роботу, на обліку в центрі зайнятості/реєстрації безробітного, про проведені виплати та про суми нарахованого доходу, які автоматично формуються засобами Порталу Дія в довільній формі, придатній для сприйняття їх змісту, з урахуванням вимог, визначених Державним центром зайнятості.”…

 

 

 

 

 

15. Про внесення змін до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 січня 2026 р. № 14, чинність з 09.01.2026)

 

У пункті 26:

після абзацу дев’ятнадцятого доповнено пункт новим абзацом такого змісту:

Інформація про потенційний об’єкт оренди містить такі відомості:

якщо об’єкт є нерухомим майном, додатково зазначається:

“інформація про аварійний стан об’єкта оренди або його невикористання у діяльності балансоутримувача протягом останніх трьох років - у випадку, встановленому абзацом десятим пункту 29 цього Порядку;”.

 

Доповнено Порядок пунктом 29-1 такого змісту:

“29-1. Майно, зазначене в абзацах другому - дев’ятому пункту 29 цього Порядку, може використовуватися орендарем для здійснення конкретних видів економічної діяльності, зазначених балансоутримувачем у рішенні про намір передачі майна в оренду.

Види економічної діяльності, для провадження яких може використовуватися майно, зазначене в абзацах другому - дев’ятому пункту 29 цього Порядку, визначаються балансоутримувачем відповідно до Класифікації видів економічної діяльності.

Балансоутримувач під час встановлення видів економічної діяльності, для провадження яких може використовуватися майно, зазначене в абзацах другому - дев’ятому пункту 29 цього Порядку, враховує:

встановлені законодавством заборони та обмеження щодо використання майна балансоутримувача;

вплив провадження орендарем певного виду економічної діяльності на дотримання балансоутримувачем державних медико-санітарних нормативів і правил, нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки, ліцензійних умов, інших вимог законодавства до діяльності балансоутримувача;

необхідність в отриманні балансоутримувачем, його працівниками або відвідувачами певних товарів та послуг, які можуть надаватися орендарем під час провадження визначеного виду економічної діяльності.

Майно з цільовим функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового грошового обігу передається в оренду Національному банку або уповноваженим Національним банком у встановленому законодавством порядку банкам за зверненням Національного банку. Право оренди на таке нерухоме майно для банків, уповноважених Національним банком, визначається окремим рішенням Правління Національного банку.”.

 

 

 

 

 

16. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 467 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 січня 2026 р. № 15, чинність з 01.07.2027)

 

Це Положення визначає механізм формування та ведення Єдиного реєстру об’єктів державної власності.

Державні суб’єкти господарювання - державні унітарні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

Єдиний реєстр об’єктів державної власності (далі - Реєстр) - державна інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, облік, накопичення, відображення, оброблення, захист та надання інформації про нерухоме майно, зокрема передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур;

 

Внесенню до Реєстру підлягають відомості про такі об’єкти:

державні унітарні підприємства, їх об’єднання, установи, організації, (далі - державні організації), державні органи як юридичні особи;

нерухоме майно державних організацій та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств (далі - державне майно);

корпоративні права держави у статутному капіталі господарських товариств - резидентів і нерезидентів (далі - корпоративні права держави).

 

Подання відомостей про державне майно до Реєстру здійснюється в такому порядку:

1) подання заявки про державне майно, що здійснюється суб’єктом управління протягом 10 робочих днів з дня настання обставин, зазначених у пункті 40 цього Положення, разом із відповідними підтвердними документами через електронний кабінет;

2) проведення верифікації відомостей про державне майно публічним реєстратором Реєстру протягом 10 робочих днів з дня отримання заявки про державне майно, яка включає перевірку:

правильності, логічності і повноти заповнення полів інформаційної частини Реєстру щодо державного майна;

повноти поданого пакета документів відповідно до відомостей про державне майно;

наявності інформації про відповідне державне майно в Реєстрі, зокрема виявлення дублювання записів.

Після проведення верифікації відомостей про державне майно публічним реєстратором Реєстру приймається рішення про первинне внесення до Реєстру або повернення на доопрацювання такихвідомостей у разі їх невідповідності зазначеним вимогам.

Рішення про первинне внесення до Реєстру або повернення на доопрацювання відомостей про державне майно надсилається суб’єкту управління в електронній формі з відповідним коментарем в електронному кабінеті.

Після усунення причин, що були підставою для повернення заявки про державне майно на доопрацювання, суб’єкт управління може повторно подати доопрацьовану заявку про державне майно відповідно до підпункту 1 цього пункту;

 

3) подання суб’єктом управління протягом 10 робочих днів з дня отримання рішення про внесення відомостей про державне майно до Реєстру зазначених відомостей за формою, затвердженою Фондом державного майна, із накладеним кваліфікованим електронним підписом керівника суб’єкта управління Фонду державного майна

4) внесення публічним реєстратором Реєстру відповідно до пункту 53 цього Положення відомостей про державне майно до Реєстру із присвоєнням реєстрового номера такому майну.

 

Зняття з обліку державного майна в Реєстрі здійснюється в разі відчуження або списання державного майна.

 

Зняття з обліку корпоративних прав держави в Реєстрі здійснюється в разі:

1) відчуження корпоративних прав держави у статутному капіталі господарського товариства відповідно до законодавства;

2) додаткової емісії акцій, конвертації акцій (часток) або скасування випуску акцій господарського товариства;

3) реорганізації або ліквідації господарського товариства, у статутному капіталі якого були корпоративні права держави.

Підставою для зняття з обліку корпоративних прав держави в Реєстрі є відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи, отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

 

 

 

 

 

17. Деякі питання надання державної допомоги сім’ям з дітьми

(Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1805, чинність з 08.01.2026)

Порядок надання допомоги при народженні дитини

 

Цей Порядок визначає механізм призначення і виплати допомоги при народженні першої та кожної наступної дитини у розмірі 50000 гривень (далі - допомога при народженні дитини) органами Пенсійного фонду України.

Право на допомогу при народженні дитини має один із батьків дитини, опікун, з яким дитина, яка народилася після 31 грудня 2025 р., постійно проживає та який подав заяву про призначення такої допомоги.

Допомога при народженні дитини, яка народилася до 31 грудня 2025 р. включно, надається відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1805 “Деякі питання надання державної допомоги сім’ям з дітьми”.

Для призначення допомоги при народженні дитини за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, подається заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина (далі - заявник), про призначення окремих видів державної соціальної допомоги за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України” (далі - заява).

 

До заяви додаються копії таких документів:

свідоцтва про народження дитини - у разі подання заяви одним із батьків дитини, який постійно проживає з дитиною;

рішення про встановлення опіки - у разі подання заяви опікуном дитини.

Заява може бути подана в електронній формі (з використанням інформаційно-комунікаційних систем, через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, зокрема з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” (далі - кваліфікований електронний підпис) органу Пенсійного фонду України. У такому разі факт народження дитини на території України підтверджується за інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, отриманою шляхом електронної взаємодії.

 

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що заява про її призначення надійшла до органу Пенсійного фонду України не пізніше ніж через 12 місяців з дня народження дитини.

Допомога при народженні дитини не надається/не виплачується у разі:

позбавлення отримувача батьківських прав, припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав, тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.

Якщо протягом 12 місяців з дня народження дитини щодо отримувача настали обставини, зазначені в абзаці третьому або четвертому цього пункту, така особа добровільно повертає суму допомоги при народженні дитини у повному обсязі органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості добровільного повернення сум допомоги при народженні дитини така сума стягується в судовому порядку.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми

 

Розмір допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку у 2026 році становить 7000 гривень на кожну дитину, а починаючи з 2027 року - у розмірі, який встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

 

 

 

 

 

18. Про наставництво

(Закон України від 18 грудня 2025 р. № 4744-IX, чинність з 16.07.2026)

 

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державної політики у сфері наставництва.

договір про наставництво - договір, що визначає умови, строки, права, обов’язки та відповідальність суб’єктів у сфері наставництва, який укладається у письмовій формі;

наставництво - добровільна, безоплатна, регулярна діяльність, спрямована на розвиток особистісного потенціалу особи (осіб), щодо якої (яких) може здійснюватися наставництво, з урахуванням її (їхніх) індивідуальних потреб і особливостей;

організація наставництва - соціальна послуга, що надається з метою забезпечення професійного, безпечного та ефективного здійснення наставництва;

 

Суб’єктами у сфері наставництва є:

1) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері соціальної політики, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей;

2) центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення;

3) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальних послуг і соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей;

4) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти;

5) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, у тому числі їхні структурні підрозділи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері захисту прав дитини та соціальної підтримки сімей з дітьми, а також у сфері освіти;

6) сільські, селищні, міські, районні у містах (у разі їх утворення) ради, їхні виконавчі органи, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері захисту прав дитини та соціальної підтримки сімей з дітьми, а також у сфері освіти;

7) центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг;

8) надавачі соціальної послуги з організації наставництва;

9) служби у справах дітей;

10) особи, щодо яких може здійснюватися наставництво;

11) батьки та інші законні представники осіб, щодо яких може здійснюватися наставництво;

12) кандидати у наставники, наставники;

13) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми;

14) заклади різних типів, форм власності та підпорядкування, у яких проживають (перебувають) особи, щодо яких може здійснюватися наставництво;

15) органи управління освітою, заклади освіти, установи та організації системи освіти;

16) громадські об’єднання та благодійні організації;

17) інші органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

 

Особи, щодо яких може здійснюватися наставництво

1. Наставництво може здійснюватися щодо дитини, яка досягла десятирічного віку та є:

1) дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування;

2) дитиною, яка має батьків, перебуває у складних життєвих обставинах та/або проживає (перебуває) у закладі різного типу і форми власності та підпорядкування;

3) дитиною з числа осіб, визначених статтями 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

4) дитиною, яка має статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, наданий відповідно до Закону України "Про охорону дитинства";

5) дитиною, яка була депортована та/або примусово переміщена внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

6) дитиною з сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

2. Наставництво може здійснюватися стосовно особи, яка є:

1) малолітньою, неповнолітньою вагітною жінкою, яка перебуває у складних життєвих обставинах;

2) одинокою мамою (батьком) віком до 23 років, яка (який) перебуває у складних життєвих обставинах;

3) особою віком від 18 до 23 років з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування;

4) особою віком від 18 до 23 років, яка проживає (перебуває) у закладах різного типу і форми власності та підпорядкування і перебуває у складних життєвих обставинах.

 

Наставником може бути особа, яка досягла 21 року і:

1) пройшла курс підготовки із здійснення наставництва та отримала позитивний висновок про можливість здійснення наставництва за результатами його проходження;

2) уклала договір про наставництво відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів.

 

Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

 

 

 

 

 

19. Про внесення зміни до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо реалізації права на відпустку звільненим з полону військовослужбовцям

(Закон України від 18 грудня 2025 р. № 4749-IX, чинність з 03.02.2026)

 

Пункт 23 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в такій редакції:

"23. Військовослужбовцям після їх звільнення з полону за їх бажанням надається додаткова відпустка із збереженням грошового забезпечення тривалістю 90 календарних днів без поділу на частини.

Відкликання з додаткової відпустки після звільнення військовослужбовця з полону допускається виключно за його згодою".

 

 

 

 

 

20. Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень центрів рекрутингу

(Закон України від 16 грудня 2025 р. № 4720-IX, чинність з 07.01.2026)

 

Частину восьму статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" викладено в такій редакції:

"8. Центр рекрутингу Збройних Сил України є окремим підрозділом, який утворюється у видах, окремих родах військ (сил) Збройних Сил України та здійснює ведення військового обліку. Центри рекрутингу Збройних Сил України призначені для реалізації завдань із розвитку спроможностей щодо рекрутингу громадян України для проходження військової служби за контрактом на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу, вступу до вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, а також закладів фахової передвищої військової освіти, супроводження призову громадян України на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Центри рекрутингу, утворені як форми взаємодії Міністерства оборони України та місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування на основі укладених меморандумів про взаємодію та співробітництво з метою залучення громадян України до військової служби у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, правоохоронних та розвідувальних органах, органах спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави, мають інформаційно-консультаційний характер і не здійснюють ведення військового обліку.

Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України".

21. Про внесення змін до Порядку оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг

(Рішення Національної комісії зі стандартів державної мовивід 26.11.2025 №411)

 

Цей Порядок визначає процедуру адміністративного оскарження результатів іспиту на рівень володіння державною мовою та розгляду скарг, поданих до Національної комісії зі стандартів державної мови.

 

Підставами оскарження результатів іспиту, що могли вплинути на його об’єктивність, є:

1) неправильне застосування з боку екзаменаторів, які входять до складу іспитової комісії, критеріїв оцінювання, визначених у Порядку перевірки рівня володіння державною мовою, затвердженому рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 13 травня 2021 року № 20, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 08 липня 2021 року за № 897/36519 (у редакції рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 26 грудня 2023 року № 474) (далі - Порядок перевірки рівня володіння державною мовою);

2) недотримання з боку інструкторів процедури організації та проведення іспиту, визначеної в Інструкціях до проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, затверджених рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 22 листопада 2023 року № 426, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 січня 2024 року за № 118/41463 (далі - Інструкції);

3) недотримання з боку уповноваженої установи вимог, визначених у Порядку призначення уповноважених установ, які забезпечують проведення іспитів на рівень володіння державною мовою та перевірку й оцінювання їх результатів, затвердженому рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 27 травня 2021 року № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2021 року за № 926/36548 (у редакції рішення Національної комісії зі стандартів державної мови від 07 лютого 2024 року № 27) (далі - Порядок призначення уповноважених установ);

4) несправності в роботі інформаційно-комунікаційної системи «Іспитова система для визначення рівня володіння державною мовою» Національної комісії зі стандартів державної мови (далі - ІКС «Іспитова система»), умови функціонування якої визначені в Положенні про інформаційно-комунікаційну систему «Іспитова система для визначення рівня володіння державною мовою», затвердженому рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 02 лютого 2024 року № 20, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 11 березня 2024 року за № 352/41697;

 

Якщо пропущення строку подання скарги, визначеного у пункті 6 цього Порядку, пов’язане з хворобою, відрядженням чи з інших поважних причин, скаржник може звернутися із клопотанням про поновлення строку подання скарги. Звернення про поновлення строку подання скарги може бути подано упродовж десяти робочих днів із дня припинення обставин, що були поважною причиною пропущення строку подання скарги, але не пізніше одного року з дня ухвалення адміністративного акта. Скаргу, строк подання якої пропущено з поважних причин, можна подати упродовж десяти робочих днів із дня отримання повідомлення про поновлення такого строку.

 

Якщо скаргу подано з порушенням вимог, встановлених законодавством, зокрема цим Порядком, то її залишають без руху і повідомляють про це скаржникові упродовж трьох робочих днів із дня отримання скарги (у повідомленні про залишення скарги без руху зазначають виявлені недоліки із вказівкою на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення скарги без руху).

 

Якщо виявлені недоліки усунено у строк, встановлений Національною комісією зі стандартів державної мови, скаргу вважають поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду скарги продовжується на строк залишення скарги без руху.

 

Скарги, що не підлягають розгляду:

1) анонімна скарга (скарга, зі змісту якої неможливо встановити особу скаржника);

2) повторна скарга (скарга, подана до того самого адміністративного органу тим самим скаржником з того самого питання), за умови, що попередня скарга була вирішена по суті, крім випадку зміни істотних для вирішення справи обставин (умов);

3) скарга, в якій порушено питання, яке станом на день подання скарги до Національної комісії зі стандартів державної мови розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог скаржника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов);

4) скарга, що стосується суспільних відносин, на які не поширюється дія Закону;

5) скарга, в якій не викладено зміст вимоги скаржника, вжито ненормативну лексику та/або образливі висловлювання;

6) скарга, що містить заклики, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення.

Якщо скаргу не прийнято до розгляду у випадках, передбачених у підпунктах 1-6 цього пункту, то посадова особа Національної комісії зі стандартів державної мови, яка розглядає скаргу, невідкладно повідомляє про це скаржникові.

 

 

 

 

 

22. Про деякі питання у сфері громадянства

(Наказ Міністерства внутрішніх справ України 21.11.2025  № 818, чинність з 16.01.2026)

 

Затверджено такі, що додаються:

1) Декларацію про визнання себе громадянином України;

2) Декларацію про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;

3) Заяву про оформлення набуття громадянства України за народженням;

4) Заяву про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням;

5) Заяву про прийняття до громадянства України;

6) Зобов’язання про складання іспитів з основ Конституції України, історії України та на визначення рівня володіння державною мовою.