Практика ЄСПЛ та основні нормативно-правові акти за листопад 2025 року

Практика ЄСПЛ та основні нормативно-правові акти за листопад 2025 року

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ЗА ЛИСТОПАД  2025 РОКУ

 

 

ПРАКТИКА ЄСПЛ ТА ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ

за листопад 2025 року

 

 

1. Справа Європейського суду з прав людини «Пожарська проти України» (Заява № 48433/15) від 15 травня 2025 року

 

 

ПРЕДМЕТ СПРАВИ

Заявниця посилалася на пункт 1 статті 6 Конвенції, стверджуючи, що скасування остаточного рішення на її користь порушило принцип юридичної визначеності. У 2011 році суд першої інстанції перерахував її пенсію й постанову було виконано. Лише у 2014 році Пенсійний фонд подав апеляцію із пропуском строку, посилаючись на нібито несвоєчасне отримання рішення. Апеляційний суд відкрив провадження, заявивши, що строк не пропущено, й скасував рішення, не повідомивши заявницю. Касаційний суд скаргу заявниці відхилив.

 

 

ОЦІНКА СУДУ

Суд відхилив заперечення Уряду щодо пропуску шестимісячного строку, оскільки касаційне оскарження в цій категорії справ було ефективним засобом захисту та фактично застосовувалося у справі заявниці.

 

Заява була визнана прийнятною, оскільки порушувала принцип юридичної визначеності — складову верховенства права. ЄСПЛ нагадав, що остаточні судові рішення не повинні переглядатися, окрім як у випадку виняткових та непереборних підстав, пов’язаних із фундаментальними порушеннями.

 

Суд зазначив, що у схожих справах проти України він вже констатував порушення, коли державні органи через пропуск строків домагалися перегляду остаточних рішень, а національні суди без належного обґрунтування поновлювали строки й скасовували рішення, що набрали законної сили.

 

 

У цій справі Пенсійний фонд подав апеляцію більш ніж через два роки після ухвалення рішення, стверджуючи про несвоєчасне отримання постанови, однак не надав жодних доказів цього. Більше того, з матеріалів видно, що фонд знав про рішення не пізніше лютого 2012 року, оскільки виконання відбулося. Попри це, апеляційний суд поновив строк без мотивування та всупереч національному законодавству, яке забороняло поновлення після спливу одного року для органів влади.

 

 

ЄСПЛ наголосив, що апеляційний суд не пояснив, яким чином він визнав строк дотриманим, та не оцінив правової позиції заявниці щодо прямої законодавчої заборони поновлення строку. Також Суд звернув увагу, що заявницю навіть не повідомили про розгляд апеляції, що додатково вплинуло на справедливість провадження.

 

З урахуванням своєї сталої практики та виявлених процесуальних порушень ЄСПЛ дійшов висновку, що поновлення строку та подальше скасування остаточного рішення створили неприйнятне втручання в принцип юридичної визначеності.

 

 

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Оголошує заяву прийнятною.

Встановлює порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

Присуджує 1 000 євро моральної шкоди з нарахуванням відсотків у разі затримки виплати.

Відхиляє інші вимоги заявниці.

 

 

 

 

 

2. Порядок оплати витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення

(Наказ Міністерства юстиції України 08 жовтня 2025 року № 2743/5, чинність з 07.11.2025)

 

Цей Порядок визначає механізм здійснення засудженими оплати витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення.

 

Витрати, пов’язані з виконанням судового рішення (далі - витрати), складаються з мінімальних та додаткових витрат.

Мінімальні витрати складаються з витрат на проведення дій щодо забезпечення виконання судового рішення відповідно до Примірного переліку видів витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, наведеного в додатку 1 до цього Порядку.

 

До додаткових витрат належать витрати, які не увійшли до розрахунку мінімальних витрат.

 

Якщо під час виконання судового рішення органом пробації було здійснено додаткові витрати, не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку відбування покарання або закінчення іспитового строку виноситься постанова про розмір додаткових витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, форма якої наведена в додатку 4 до цього Порядку.

 

Строк оплати витрат становить 20 календарних днів з дня винесення постанов про розмір мінімальних та додаткових витрат.

 

Копія постанови про стягнення витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, засудженому вручається особисто, надсилається через акціонерне товариство «Укрпошта» за місцем проживання засудженого або з використанням технічних засобів електронних комунікацій не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

 

У разі ухилення засудженого від явки до органу пробації постанови про мінімальні та додаткові витрати, пов’язані з виконанням судового рішення, виносяться одночасно з постановою про стягнення витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення.

 

Від оплати витрат звільняються особи, зазначені у статті 13-1 КВК України, на підставі підтвердних документів, що подаються до органу пробації.

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану

(Закон України від 09 жовтня 2025 р. № 4630-IX, чинність з 04.12.2025)

 

 

Пункт 4 частини першої статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" викладено в такій редакції:

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:

"4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.

 

Бронюванню також підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи, та/або які не перебувають на військовому обліку, та/або які не уточнили персональні дані, зазначені у підпункті 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Строк бронювання таких військовозобов’язаних працівників не може перевищувати 45 календарних днів з дня укладення трудового договору. При цьому бронювання надається такому військовозобов’язаному працівнику не більше одного разу на один календарний рік.

 

У разі усунення таким військовозобов’язаним працівником протягом строку бронювання порушень правил військового обліку, зазначених в абзаці другому цього пункту, такий працівник підлягає бронюванню на загальних підставах у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.

 

Бронювання таких військовозобов’язаних працівників не звільняє їх від встановленої законом відповідальності за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

 

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України".

 

 

У Законі України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-IX; із змінами, внесеними Законом України від 1 травня 2025 року № 4412-IX:

 

статтю 2 доповнено частиною третьою такого змісту:

"3. При укладенні трудового договору з військовозобов’язаними працівниками на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, строк випробування під час прийняття на роботу не може перевищувати 45 календарних днів для будь-якої категорії працівників.

 

З метою оперативного залучення до виконання робіт нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили такі підприємства, установи і організації мають право укладати трудові договори з військовозобов’язаними працівниками, у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи, та/або які не перебувають на військовому обліку, та/або які не уточнили персональні дані, зазначені у підпункті 1 пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, на період проходження строку випробування під час прийняття на роботу, що не є порушенням посадовими особами підприємств, установ та організацій законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію";

 

статтю 5 доповнено частиною четвертою такого змісту:

"4. У період дії воєнного стану допускається звільнення військовозобов’язаного працівника, прийнятого на роботу на підприємство, в установу чи організацію, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, з ініціативи роботодавця, якщо він протягом строку бронювання, встановленого абзацом другим пункту 4 частини першої статті 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не привів свої військово-облікові документи у відповідність з вимогами законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення законності та прозорості в діяльності органів місцевого самоврядування

(Закон України від 5 листопада 2025 р. № 4677-ІХ, чинності не набула)

 

 

У Кодексі адміністративного судочинства України:

частину другу статті 150 доповнено пунктом 3 такого змісту:

 

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

"3) очевидними є ознаки протиправності акта органу місцевого самоврядування і невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відновлення становища, яке існувало до прийняття такого акта (у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування)";

 

 

частину першу статті 238 доповнено пунктом 9 такого змісту:

 

Суд закриває провадження у справі:

"9) щодо оскарження актів органів місцевого самоврядування у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування, якщо судом встановлено наявність відповідних повноважень із здійснення державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, передбачених законом, в інших органів державної влади";

 

 

статтю 264 доповнено частиною тринадцятою такого змісту:

 

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб’єктів владних повноважень

 

"13. Правила цієї статті не поширюються на розгляд справ щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування, передбачених статтею 289-11 цього Кодексу";

 

 

 параграф 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-11 такого змісту:

 

Стаття 289-11. Особливості провадження у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування

 

1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

 

1) законності нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування, крім адміністративних справ, розгляд яких здійснюється відповідно до статті 264 цього Кодексу;

 

2) законності індивідуальних актів органів місцевого самоврядування, які є предметом забезпечення законності актів таких органів місцевого самоврядування відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації".

 

 

2. З позовною заявою у справах щодо забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування (далі - забезпечення законності) має право звертатися уповноважений орган із здійснення нагляду за законністю, визначений законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації".

 

3. Адміністративна справа щодо забезпечення законності вирішується окружним адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного органу місцевого самоврядування за правилами загального позовного провадження протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

 

4. При відкритті провадження у справі суд застосовує положення про обов’язкове досудове врегулювання спору, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою статті 76-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та частинами дванадцятою і тринадцятою статті 16-1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

 

5. При відкритті провадження у справі суд перевіряє відповідність позову предмету забезпечення законності відповідно до законів України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації", а також наявність відповідних повноважень, передбачених законом, в інших органів державної влади.

Встановлення судом невідповідності позову предмету забезпечення законності, наявності відповідних повноважень із здійснення державного нагляду (контролю) у зазначеній сфері, передбачених законом, в інших органів державної влади, крім уповноваженого органу із здійснення нагляду за законністю, який звернувся з позовом, є підставою для повернення позовної заяви позивачу, а якщо провадження було відкрито - для закриття провадження у справі.

 

6. Під час розгляду адміністративних справ, визначених частиною першою цієї статті, суд перевіряє, чи акт органу місцевого самоврядування прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а в разі здійснення органом місцевого самоврядування делегованих йому повноважень органів виконавчої влади - також дотримання інших актів законодавства.

 

7. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, передбачених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення".

 

 

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" доповнено статтями 76-1 і 76-2 такого змісту:

 

"Стаття 76-1. Забезпечення законності актів обласних рад

1. Забезпечення законності актів обласних рад здійснюється центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України (далі - орган із забезпечення законності).

 

2. Орган із забезпечення законності здійснює забезпечення законності актів обласних рад шляхом:

1) запобігання порушенню законності в актах обласних рад у порядку, визначеному цією статтею;

2) державного нагляду за актами обласних рад, визначеними цією статтею.

 

3. Для запобігання порушенню законності в актах обласних рад орган із забезпечення законності:

1) не менше одного разу на квартал письмово надає органам місцевого самоврядування інформацію про зміни в законодавстві, що стосуються місцевого самоврядування (зокрема щодо необхідності здійснення певної діяльності), практику забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування;

2) за зверненням обласної ради, голови обласної ради надає консультації щодо застосування

законодавства обласними радами.

 

4. Орган із забезпечення законності здійснює державний нагляд за актами обласних рад у разі відсутності в інших органів державної влади повноважень із здійснення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері (галузі), що прямо передбачено спеціальним законом.

 

5. Державний нагляд здійснюється органом із забезпечення законності за актами обласних рад, що видаються ними на виконання делегованих державою повноважень, щодо їх відповідності законам.

 

6. Заходами із здійснення державного нагляду за актами обласних рад є:

1) вимога про усунення порушення закону;

2) звернення до суду з позовом про визнання акта (окремих його положень) обласної ради незаконним (протиправним) та його скасування (визнання нечинним).

 

7. Орган із забезпечення законності здійснює державний нагляд за актами обласних рад та застосовує заходи, передбачені цією статтею, не пізніше 60 днів з дня набрання чинності актом обласної ради.

 

8. Виявлення акта (окремих його положень) обласної ради, що не відповідає закону, є підставою для звернення органу із забезпечення законності протягом трьох робочих днів з дня виявлення порушення до обласної ради з вимогою про усунення порушення закону, яка є обов’язковою для розгляду протягом 20 робочих днів з дня її отримання. Про рішення, прийняте за результатами розгляду вимоги про усунення порушення закону, обласна рада невідкладно інформує орган із забезпечення законності.

 

9. У разі відхилення без належного обґрунтування, нерозгляду обласною радою вимоги про усунення порушення закону у строк, визначений частиною восьмою цієї статті, орган із забезпечення законності звертається до суду з позовом про визнання відповідного акта (окремих його положень) обласної ради незаконним (протиправним) та його скасування (визнання нечинним).

 

10. Звернення органу із забезпечення законності до суду з позовом, передбаченим частиною дев’ятою цієї статті, без попереднього надсилання вимоги про усунення порушення закону не допускається, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті.

 

11. Звернення органу із забезпечення законності до обласної ради з вимогою про усунення порушення закону та її розгляд здійснюються як заходи обов’язкового досудового врегулювання спору щодо законності акта (окремих його положень), прийнятого обласною радою, крім випадків, передбачених частиною дванадцятою цієї статті.

 

12. За наявності очевидних ознак того, що акт обласної ради створює загрозу порушення територіальної цілісності України, орган із забезпечення законності спеціальним приписом зупиняє дію такого акта з одночасним зверненням до суду з позовом про визнання його незаконним (протиправним) та його скасування (визнання нечинним), про що невідкладно інформує Президента України та Кабінет Міністрів України.

 

Зупинення дії акта обласної ради має наслідком обов’язковість припинення виконання такого акта фізичними та юридичними особами, здійснення визначених таким актом повноважень, настання будь-яких інших юридично значущих наслідків у разі застосування такого акта та заборону вчинення будь-яких дій, пов’язаних із реалізацією речових прав на майно, якщо такі права виникли на підставі акта, дію якого зупинено.

13. Інформація про звернення органу із забезпечення законності до суду невідкладно оприлюднюється на його офіційному веб-сайті та офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації".

 

 

Стаття 76-2. Забезпечення законності актів сільських, селищних, міських, районних у місті рад, їх виконавчих органів, районних рад

1. Забезпечення законності актів сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, районних рад здійснюється місцевими державними адміністраціями у порядку, визначеному Законом України "Про місцеві державні адміністрації".

 

 

 

У Законі України "Про місцеві державні адміністрації":

 

главу 1 розділу III доповнено статтею 16-1 такого змісту:

 

"Стаття 16-1. Забезпечення місцевими державними адміністраціями законності актів органів місцевого самоврядування

Забезпечення законності актів органів місцевого самоврядування здійснюється місцевими державними адміністраціями щодо актів:

1) районних рад - обласними державними адміністраціями;

2) сільських, селищних, міських, районних у місті (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів - районними державними адміністраціями.

…

 

статтю 39 доповнено новою частиною такого змісту:

"Виключно головою відповідної місцевої державної адміністрації або його заступником, який тимчасово здійснює повноваження голови такої місцевої державної адміністрації, подаються вимоги, позови, передбачені статтею 16-1 цього Закону".

 

 

 

 

 

5. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України

(Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.09.2025  № 656, чинність з 07.11.2025)

 

 

В Інструкції із забезпечення режиму тримання та охорони осіб, які утримуються в ізоляторах тимчасового тримання Національної поліції України, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 вересня 2023 року № 777, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2023 року за № 2034/41090:

 

 

у розділі VII:

абзац перший пункту 8 викладено в такій редакції:

«8. Підставою для виведення затриманих за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень осіб, стосовно яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обвинувачених, засуджених до позбавлення волі, у кімнату для побачень є письмовий дозвіл на побачення, виданий слідчим або судом, які здійснюють кримінальне провадження, для осіб, підданих адміністративному арешту та затриманих за вчинення адміністративного правопорушення,— заява про надання побачення, погоджена начальником ІТТ або особою, яка виконує його обов’язки»;

 

 

У Правилах внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання Національної поліції України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 вересня 2023 року № 777, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2023 року за № 2036/41092:

 

2) у розділі III:

 

підпункт 5 пункту 3 доповнено новим абзацом такого змісту:

«У разі відсутності необхідних гігієнічних засобів (зубна паста, зубна щітка, туалетний папір, паперові серветки, засіб для особистої гігієни), витратного майна (мило господарське, мило туалетне (тверде або рідке), шампунь) на звернення утримуваних осіб вони видаються безоплатно відповідно до норми забезпечення гігієнічними засобами та витратним майном утримуваних осіб в ізоляторах тимчасового тримання Національної поліції України (додаток 2)»;

 

 

доповнено пункт 6 новим підпунктом такого змісту:

 

Порядок надання та проведення побачень:

«8) побачення утримуваним особам надаються відповідно до вимог законодавства та цих Правил у робочий час за графіком, затвердженим начальником ІТТ або особою, яка виконує його обов’язки, з урахуванням встановленої законодавством тривалості побачень»;

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Порядку надання внутрішньо переміщеним особам компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13 листопада 2025 р. № 1469, чинність з 18.11.2025)

 

 

У пункті 5:

після абзацу першого доповнено пункт новими абзацами такого змісту:

“У разі коли особа, зазначена у переліку отримувачів компенсації з числа внутрішньо переміщених осіб, не подала виконавцю програми звернення про фінансування придбання житла протягом 30 календарних днів з дати видачі житлового сертифіката, формується новий перелік осіб з числа внутрішньо переміщених осіб відповідно до пунктів 2 і 3 цього Порядку. Виконавець програми розглядає звернення про фінансування придбання житла в порядку черговості їх надходження від осіб із попередньо сформованих переліків та включених до нових переліків.

 

У разі отримання звернення про фінансування придбання житла від особи, зазначеної у переліку отримувачів компенсації з числа внутрішньо переміщених осіб, та відсутності коштів на його забезпечення відповідно до цього Порядку фінансування здійснюється на загальних підставах відповідно до Порядку компенсації за знищені об’єкти.”.

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю

(Закон України від 05 листопада 2025 р. № 4681-IX, чинність з 01.01.2026)

 

 

У статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю":

 

після частини п’ятої доповнено новою частиною такого змісту:

 

"На період призначення допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку або допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" виплата надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призупиняється з першого числа місяця, в якому призначено таку допомогу".

 

 

 

У Законі України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми":

 

у частині першій статті 2:

доповнено новими абзацами такого змісту:

"допомога для догляду за дитиною "єЯсла" - додаткова допомога, яка надається матері або іншому законному представнику дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників) з метою підтримки сім’ї та сприяння поєднанню роботи та догляду за дитиною;

 

одноразова грошова допомога учням першого класу "пакунок школяра" - одноразова грошова допомога, що виплачується для придбання необхідного учню шкільного приладдя (канцелярських товарів), книжок, дитячого одягу та взуття передусім вітчизняних виробників для задоволення базових потреб у проходженні освітнього процесу;

 

догляд за дитиною - комплекс дій, спрямованих на забезпечення безпеки та здоров’я дитини, сприяння розвитку дитини, належного перебування дитини за місцем догляду";

 

 

розділено II і III викладено в такій редакції:

 

 

"Розділ II

ДОПОМОГА У ПЕРІОД ВАГІТНОСТІ, ПОЛОГІВ ТА ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ПЕРІОД

….

 

Стаття 8. Умови надання та розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

 

Порядок та умови надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами визначаються Кабінетом Міністрів України.

Жінкам (зокрема неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується за 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.

 

Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами виплачується за 180 календарних днів відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

 

Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам (зокрема неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

 

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування та отримують грошове забезпечення, з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, з числа поліцейських, осіб начальницького і рядового складу органів та підрозділів служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України виплачується в розмірі 100 відсотків середньомісячного грошового забезпечення.

 

 

Розділ III

 

ДОПОМОГА ПРИ НАРОДЖЕННІ ДИТИНИ

 

Стаття 9. Право на допомогу при народженні дитини

Право на допомогу при народженні дитини має один із батьків дитини, опікун (у разі встановлення опіки над дитиною), з яким дитина постійно проживає та який подав заяву про призначення такої допомоги (далі в цьому розділі - отримувач).

 

Допомога при народженні дитини є власністю дитини.

Стаття 10. Умови надання допомоги при народженні дитини

Допомога при народженні дитини призначається на підставі заяви про її призначення, форма якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, поданої отримувачем до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми.

 

До заяви додаються:

копія свідоцтва про народження дитини - у разі подання заяви одним із батьків дитини, який постійно проживає з дитиною;

копія рішення про встановлення опіки - у разі подання заяви опікуном дитини.

 

Допомога при народженні дитини призначається за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Зазначений перелік документів є вичерпним.

 

Допомога при народженні дитини призначається отримувачу без подання документів, передбачених абзацом другим частини другої цієї статті, якщо відомості, необхідні для її призначення, надійшли у порядку міжвідомчої електронної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян під час державної реєстрації народження дитини, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті, у яких допомога при народженні дитини не надається/не виплачується.

 

Для призначення допомоги при народженні дитини може використовуватися електронна форма подання заяви через Єдиний державний вебпортал електронних послуг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

У разі народження, встановлення опіки над двома і більше дітьми допомога надається на кожну дитину.

 

Допомога при народженні дитини призначається за умови, що заява про її призначення надійшла до органу, що призначає та здійснює виплату державної допомоги сім’ям з дітьми, не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня народження дитини.

 

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

 

 

Допомога при народженні дитини не надається/не виплачується у разі:

 

позбавлення отримувача батьківських прав, припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

 

відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав, тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.

 

 

Стаття 11. Розмір допомоги при народженні дитини

 

Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі 50000 гривень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

 

Стаття 12. Порядок надання одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка"

 

Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" є безповоротною адресною соціальною допомогою, яка надається отримувачу в натуральній формі або у виді грошової компенсації вартості одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" за вибором одного з батьків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Одноразова натуральна допомога "пакунок малюка" надається за бажанням жінки починаючи з 36 тижня вагітності або в закладі охорони здоров’я - наступного дня після народження дитини, або не пізніше трьох місяців з дня народження дитини та не зараховується до розміру допомоги, передбаченої частиною одинадцятою статті 10 цього Закону.

 

Комплектування одноразової натуральної допомоги "пакунок малюка" у натуральній формі здійснюється згідно з переліком дитячих товарів передусім вітчизняного виробництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення";

 

 

 

доповнено розділом III-Б такого змісту:

"Розділ III-Б

 

ПІДТРИМКА У ПЕРІОД ДОГЛЯДУ ЗА ДИТИНОЮ

 

 

Стаття 12-4. Право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку

 

Право на допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку має мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів та представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею однорічного віку…

 

 

Стаття 12-6. Право на допомогу, умови виплати та розмір допомоги для догляду за дитиною "єЯсла"

 

Право на допомогу для догляду за дитиною "єЯсла" має мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів, представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснювали догляд за дитиною та приступили до роботи у режимі повного робочого часу.

 

Допомога для догляду за дитиною "єЯсла" призначається з місяця, наступного після досягнення дитиною однорічного віку, до досягнення дитиною трирічного віку.

 

Порядок, умови виплати та підстави припинення виплати допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" визначаються Кабінетом Міністрів України.

 

Розмір допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

 

Розмір допомоги для догляду за дитиною "єЯсла", яка призначається для догляду за дитиною з інвалідністю, визначається із застосуванням коефіцієнта 1,5.

 

 

Стаття 12-7. Щомісячна грошова виплата "єСадок"

 

Щомісячна грошова виплата "єСадок" призначається для забезпечення догляду за дітьми віком від трьох до шести років, а для дітей з особливими освітніми потребами - до семи (восьми) років, у випадках та порядку, встановлених статтею 50 Закону України "Про дошкільну освіту", якщо мати або інший законний представник дитини (крім прийомних батьків, батьків-вихователів, представників закладів, які виконують функції опікунів чи піклувальників), які фактично здійснювали догляд за дитиною, приступили до роботи в режимі повного робочого часу";

 

 

доповнено розділами V-В і VI-A такого змісту:

"Розділ V-В

 

ОДНОРАЗОВА ГРОШОВА ДОПОМОГА УЧНЯМ ПЕРШОГО КЛАСУ "ПАКУНОК ШКОЛЯРА"

 

 

Стаття 18-8. Право на одноразову грошову допомогу учням першого класу "пакунок школяра"

 

Право на одноразову грошову допомогу учням першого класу "пакунок школяра" має отримувач.

 

Одноразова грошова допомога учням першого класу "пакунок школяра" призначається на кожну дитину.

 

Порядок, умови виплати одноразової грошової допомоги учням першого класу "пакунок школяра" визначаються Кабінетом Міністрів України.

 

Розмір одноразової грошової допомоги учням першого класу "пакунок школяра" встановлюється законом про Державний бюджет України на відповідний рік";

 

 

у розділі VIII "Прикінцеві положення":

назву викладено в такій редакції:

 

"Розділ VIII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ";

доповнено пунктами 1-3 і 1-4 такого змісту:

 

"1-3. Установити, що у 2026 році:

 

допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, надається у розмірі 7000 гривень із розрахунку на місяць, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми";

 

допомога для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку надається у розмірі 7000 гривень, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю - у розмірі 10500 гривень;

 

допомога для догляду за дитиною "єЯсла" надається у розмірі 8000 гривень, а в разі призначення такої допомоги для догляду за дитиною з інвалідністю - у розмірі 12000 гривень;

 

одноразова грошова допомога учням першого класу "пакунок школяра" надається у розмірі 5000 гривень.

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 673

(Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2025 р. № 1407, чинність з 07.11.2025)

 

 

Доповнено постанову Порядком надання фінансової державної підтримки (шляхом компенсації частини основної суми боргу за кредитом) фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, такого змісту:

 

 

Цей Порядок визначає умови, критерії та механізм надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (далі - фізичні особи), на погашення частини основної суми боргу за кредитами (далі - державна підтримка).

 

 

Державна підтримка надається у вигляді компенсації Фондом 30 відсотків основної суми боргу за кредитами фізичних осіб (далі - компенсація частини основної суми боргу за кредитом).

 

Компенсація частини основної суми боргу за кредитом надається одній фізичній особі за одним кредитним договором на придбання та встановлення самостійно або із залученням спеціалізованих організацій гібридної системи електропостачання у власному приватному домогосподарстві з об’єктом нерухомості (крім земельних ділянок), загальна площа якого не може перевищувати 300 кв. метрів, та одним особовим рахунком побутового споживача електричної енергії за таким об’єктом нерухомості.

 

Максимальна сума кредиту, що надається фізичній особі, не перевищує 480 тис. гривень на придбання та встановлення гібридної системи електропостачання.

 

Компенсація частини основної суми боргу за кредитом, наданим фізичній особі, здійснюється Фондом протягом трьох календарних днів з дати отримання кредиту.

 

Мінімальний строк користування кредитом, наданим фізичній особі на придбання та встановлення гібридної системи електропостачання, має становити не менше 12 місяців.

 

 

Для отримання державної підтримки відповідно до цього Порядку фізична особа повинна бути громадянином України або громадянином іншої держави, чи особою без громадянства, яка проживає на території України на законних підставах, і податковим резидентом України.

 

 

Отримувачем державної підтримки не може бути:

громадянин Російської Федерації, крім того, який проживає на території України на законних підставах;

особа, до якої застосовано санкції відповідно до Закону України “Про санкції”;

особа, яка має судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I “Злочини проти основ національної безпеки України” Особливої частини Кримінального кодексу України;

особа, розмір середньомісячного сукупного грошового доходу якої та її чоловіка (дружини) за останні шість місяців, що передують отриманню кредиту, перевищує десятикратний розмір місячної середньої заробітної плати в Україні, розрахованої на основі офіційних даних Держстату та/або Пенсійного фонду України.

 

 

У разі порушення уповноваженим банком критеріїв, визначених у додатку, та/або застосування до нього заходів впливу органами регулювання та нагляду, та/або невиконання уповноваженим банком своїх зобов’язань за договором про співробітництво, укладеним між Фондом та уповноваженим банком, Фонд має право:

 

зупинити співробітництво з уповноваженим банком та виплату коштів державної підтримки через такий уповноважений банк до дня усунення порушень;

 

вимагати негайного перерахування уповноваженим банком коштів не наданої державної підтримки (частини суми авансування) на визначений Фондом рахунок, а уповноважений банк зобов’язаний повернути кошти не наданої державної підтримки на визначений Фондом рахунок.

 

У разі віднесення уповноваженого банку до категорії проблемних, надання Фондом державної підтримки фізичним особам через нього призупиняється, а уповноважений банк зобов’язаний негайно повернути (перерахувати) кошти з рахунка умовного зберігання (ескроу), відкритого Фондом, на визначений Фондом рахунок.

 

 

 

Фізична особа позбавляється права на отримання державної підтримки у разі виявлення уповноваженим банком та/або Фондом такого факту:

 

порушення фізичною особою вимог цього Порядку;

 

надання фізичною особою недостовірної, неправдивої або недійсної інформації, що призвело до виплати їй коштів державної підтримки;

 

нецільового використання фізичною особою кредитних коштів, отриманих від уповноваженого банку за відповідним кредитним договором;

 

наявності обмежень, визначених у пункті 12 цього Порядку.

 

 

У разі виявлення будь-якого із зазначених фактів фізична особа зобов’язана не пізніше ніж протягом 90 календарних днів з дня отримання фізичною особою повідомлення від банку про порушення повернути незаконно отриману державну підтримку.

 

Уповноважений банк протягом трьох робочих днів з дати повернення незаконно отриманої державної підтримки повертає кошти на рахунок умовного зберігання (ескроу) Фонду.

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до Закону України "Про поховання та похоронну справу" щодо врегулювання питання перепоховання загиблих (померлих) осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України

(Закон України від 23 жовтня 2025 р. № 4656-IX, чинність з 28.11.2025)

 

 

Текст статті 21 викладено в такій редакції:

 

"Перепоховання останків померлого допускається у виняткових випадках за рішенням виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі письмового звернення особи, яка здійснила поховання, або одного з родичів, визначених частиною першою статті 11 цього Закону (у разі відсутності особи, яка здійснила поховання, чи наявності згоди такої особи), свідоцтва про смерть похованого, дозволу виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків померлого на іншому кладовищі.

 

Перепоховання останків померлих може здійснюватися в інших випадках згідно із законодавством України.

 

У разі ідентифікації (встановлення) особи, невпізнані останки якої поховані в установлених відповідно до законодавства місцях поховання, перепоховання таких останків померлого здійснюється особою з числа осіб, визначених частиною першою статті 11 цього Закону.

 

У разі ідентифікації (встановлення) особи, невпізнані останки якої поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі, перепоховання таких останків померлого може здійснюватися особою з числа осіб, визначених частиною першою статті 11 цього Закону, на іншому кладовищі або на території Національного військового меморіального кладовища в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Перепоховання останків померлих, воїнів із братських і одиночних могил здійснюється з дотриманням вимог законів України "Про охорону культурної спадщини" та "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

 

Під час перепоховання останків померлих контроль за дотриманням безпечних умов праці протягом усього терміну ведення робіт здійснює виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради.

 

Перепоховання останків померлих здійснюється за рахунок коштів осіб, які ініціюють перепоховання, крім випадків, передбачених частиною восьмою цієї статті.

 

Перепоховання останків померлих осіб (у тому числі після ідентифікації (встановлення) таких осіб), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, здійснюється за рахунок джерел, передбачених законом для поховання таких осіб, одноразово".

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо проактивної підтримки ветеранів війни та сприяння їх економічному добробуту

(Постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 р. № 1402, чинність з 04.11.2025)

 

 

У Порядку надання грантів на створення або розвиток власного бізнесу учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 “Деякі питання надання грантів бізнесу”

 

 

пункт 8 після абзацу десятого доповнено новим абзацом такого змісту:

 

Заяву подає один з отримувачів, визначених у пункті 3 цього Порядку, з числа осіб:

“які не отримували інший грант, мікрогрант чи іншу фінансову підтримку на створення/розвиток власного бізнесу, що фінансуються за рахунок коштів Українського ветеранського фонду.”.

 

 

Пункт 5 Порядку надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 лютого 2023 р. № 124, доповнено абзацом такого змісту:

 

“На період воєнного стану роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує осіб, визначених абзацом дев’ятим підпункту 1 пункту 3 цього Порядку (крім осіб з інвалідністю, компенсація за працевлаштування яких здійснюється за кошти Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю), компенсується 100 відсотків фактичних витрат на оплату праці, але не більше ніж півтора розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на дату виплати.”

 

 

У Порядку надання соціальних послуг суб’єктам ринку праці кар’єрними радниками, спеціалізованими кар’єрними радниками, консультантами по роботі з роботодавцями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2023 р. № 237

 

пункт 8 доповнено підпунктами 14-16 такого змісту:

 

Спеціалізований кар’єрний радник забезпечує:

 

“14) надання ветеранам війни профорієнтаційних та кар’єрних консультацій, спрямованих на професійне самовизначення, адаптацію до ринку праці та сприяння побудові кар’єри, а також допомоги у підготовці резюме, що забезпечує ефективну презентацію військового досвіду та набутих компетентностей;

 

15) здійснення за згодою ветеранів війни індивідуального супроводу під час працевлаштування та протягом шести місяців з дати їх працевлаштування з метою їх адаптації, надання консультаційної підтримки та вирішення питань, пов’язаних із зайнятістю;

 

16) взаємодію з фахівцями із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, соціальними службами, психологами, органами місцевого самоврядування, центрами підтримки ветеранів, ветеранськими громадськими організаціями для забезпечення комплексного підходу до соціально-професійної адаптації ветеранів.”.

 

 

У Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 49, ст. 2718):

 

пункт 12 доповнено абзацом такого змісту:

 

“Заява про надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного та заява про призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю від імені ветерана війни, демобілізованої особи може подаватися фахівцем із супроводу ветеранів війни або демобілізованих осіб за письмовою згодою таких осіб, наданою у паперовій або електронній формі.”;

 

 

доповнено Порядок пунктом 18-1 такого змісту:

 

“18-1. Для надання (поновлення) статусу зареєстрованого безробітного та призначення (поновлення) виплати допомоги по безробіттю ветерану війни, особі, звільненій з військової служби, демобілізованій особі центр зайнятості може отримувати відомості про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), дані про недійсні документи та перетин державного кордону особою на момент подання заяви, статус внутрішньо переміщеної особи, освіту з:

 

Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

 

Єдиного державного реєстру ветеранів війни;

 

Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

 

реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

 

єдиної інформаційної системи МВС;

 

Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;

 

Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

 

 

Обсяг та структура даних, якими обмінюються суб’єкти електронної взаємодії через програмні інтерфейси електронних інформаційних ресурсів (сервіси), визначаються договорами про інформаційну взаємодію відповідно до законодавства.

 

Центр зайнятості забезпечує автоматизований моніторинг зайнятості ветеранів та демобілізованих осіб за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.”.

 

 

 

 

 

11. Про затвердження Порядку здійснення моніторингу дотримання вимог законодавства з питань лобіювання

(Наказ Національного агенства з питань запобігання корупції від 03.10.2025  № 303/25, чинність з 12.11.2025)

 

 

Цей Порядок визначає процедуру здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) моніторингу дотримання вимог законодавства з питань лобіювання, зокрема щодо достовірності відомостей, що подаються суб’єктами лобіювання до Реєстру прозорості, достовірності відомостей, зазначених суб’єктами лобіювання у звітах, а також виявлення ознак порушення інших вимог законодавства з питань лобіювання, у тому числі здійснення лобіювання особою, яка не набула статусу суб’єкта лобіювання та відомостей про яку не внесено до Реєстру прозорості (далі — моніторинг) у порядку, встановленому Законом України «Про лобіювання» (далі — Закон).

 

 

Національне агентство невідкладно повідомляє суб’єкта лобіювання про початок здійснення стосовно нього моніторингу за допомогою поштового зв’язку чи електронних комунікацій.

 

У разі встановлення невідповідності діяльності об’єкта моніторингу вимогам Закону на будь-якому етапі моніторингу Національне агентство повідомляє про такий факт об’єкт моніторингу та дає йому можливість протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом.

 

За результатами моніторингу Національне агентство:

 

у разі виявлення ознак порушення вимог законодавства з питань лобіювання, за яке передбачено адміністративну відповідальність, вживає заходів, визначених законодавством, щодо притягнення до адміністративної відповідальності особи відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення;

 

у разі виявлення невідповідності у відомостях про суб’єкта лобіювання, що містяться в Реєстрі прозорості, повідомляє про таку невідповідність суб’єкта лобіювання та надає йому можливість протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення усунути її.

 

У разі якщо суб’єкт лобіювання не усунув виявлену невідповідність у вказаний строк, Національне агентство вживає заходів щодо притягнення такого суб’єкта лобіювання до відповідальності, встановленої законом.