Основні нормативно-правові акти (рішення ЄСПЛ) за червень 2025 року

Основні нормативно-правові акти (рішення ЄСПЛ) за червень 2025 року

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

ЗА ТРАВЕНЬ 2025 РОКУ

 

 

 

1. Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності

(Закон України від 14 травня 2025 р. № 4434-IX, чинність з 04.09.2025)

 

Пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключити.

 

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

 

 

 

2. Про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами

(Закон України від 14 травня 2025 р. № 4439-IX, чинність з 07.07.2025)

 

Внесено до частини першої статті 212 Сімейного кодексу України такі зміни:

Не можуть бути усиновлювачами особи, які:

пункти 5, 8 і 10 викладено в такій редакції:

 

"5) мають психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин, наявність яких встановлено на підставах, передбачених Законом України "Про психіатричну допомогу" та іншими законами України, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";

"8) мають захворювання, розлади або стани, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, які встановлені за результатами медичного огляду, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України";

"10) були засуджені за злочини проти основ національної безпеки України, кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також за злочини, передбачені статтями 164, 166, 167, 169, 181, 187 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень";

 

доповнено пунктами 14-16 такого змісту:

"14) вчинили домашнє насильство, насильство за ознакою статі та до них було застосовано адміністративне стягнення за його вчинення;

15) є громадянами держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції;

16) перебувають у шлюбі з громадянином держави-агресора та/або держави, щодо якої Україною застосовано секторальні санкції".

 

 

 

3. Про внесення змін до статті 212 Сімейного кодексу України щодо визначення осіб, які не можуть бути усиновлювачами

(Закон України від 14 травня 2025 р. № 4438-IX, чинність з 07.06.2025)

 

У статті 1:

абзац дванадцятий викладено в такій редакції:

"дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту";

 

після абзацу дванадцятого доповнено двома новими абзацами такого змісту:

"депортація дитини - переміщення дитини, із застосуванням або без застосування насильства, що здійснюється державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, шляхом виселення та/або вчинення інших примусових дій, у тому числі за відсутності усвідомленої згоди дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, та усвідомленої згоди батьків або інших законних представників дитини, щодо переміщення дитини з території України, на якій вона законно перебуває (перебувала), на територію держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, або на територію третіх країн, за відсутності підстав, що передбачені законами України та/або допускаються міжнародним правом;

примусове переміщення дитини - переміщення дитини, із застосуванням або без застосування насильства, що здійснюється державою, визнаною Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом, шляхом виселення та/або вчинення інших примусових дій, у тому числі за відсутності усвідомленої згоди дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити, та усвідомленої згоди батьків або інших законних представників дитини, щодо переміщення дитини у межах тимчасово окупованих територій України, за відсутності підстав, що передбачені законами України та/або допускаються міжнародним правом".

 

У статті 30-1:

у частині першій слова "звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон" замінено словами "звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей";

 

 

 

 

4. Про внесення зміни до частини першої статті 206 Кримінального кодексу України щодо забезпечення узгодженості термінології

(Закон України від 13.05.2025 № 4426-IX, чинність з 07.06.2025)

 

В абзаці першому частини першої статті 206 Кримінального кодексу України слово "цілісного" замінити словом "єдиного".

 

Протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладену угоду, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальної шкоди або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна або захоплення єдиного майнового комплексу, його частини, будівель, споруд, земельної ділянки, об’єктів будівництва, інших об’єктів та незаконне припинення або обмеження діяльності на цих об’єктах та обмеження доступу до них за відсутності ознак вимагання,

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 21 грудня 2017 року № 4125/5 (Наказ Міністерства юстиції України від 13.05.2025  № 1285/5, чинність з 13.06.2025)

 

у розділі I:

після рядка 4 доповнено рядком 5 такого змісту:

«

5

Якщо клієнт має порушення слуху та/або є іноземцем або особою без громадянства та не володіє державною мовою, адвокат звертається до центру для залучення перекладача для проведення побачення з клієнтом, аналізу справи, перекладу документів процесуального характеру та роз’яснення їх змісту

Пункт 2 Порядку залучення перекладачів для забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги та оплати їх послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2024 року № 63

Подання про залучення перекладача

».

після рядка 7 доповнено рядком 8 такого змісту:

«

8

Адвокат протягом 30 днів з моменту отримання копій документів, визначених у Протоколі узгодження правових питань, але не пізніше спливу преклюзивних строків, строків позовної давності або інших строків, встановлених законодавством, виконує погоджені домовленості з клієнтом, передбачені у Протоколі узгодження правових питань, зокрема готує і подає до відповідних органів/установ процесуальні та/або інші документи

Статті 120–127, 210, 253, 267, 284, 325, 340, 344, 354, 371, 390, 407, 424, 433, 449, 463 ЦПК; статті 118–123, 173, 295, 309, 329, 342, 363, 376 КАС; статті 28, 116, 117, 303, 308 Кримінального процесуального кодексу України (далі — КПК); стаття 20 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність

Позовна заява, інші процесуальні документи, інформація з підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі — Електронний кабінет) про надходження документів до суду

».

у розділі IV:

доповнено новими рядками 5–11 такого змісту:

«

5	Адвокат до початку судового розгляду роз’яснює клієнту можливість розгляду справи у закритому судовому засіданні та на його вимогу подає відповідне клопотання	Пункт 1 статті 6 Конвенції; пункт 6 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010; пункти 8.1, 8.2 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), 1985	Протокол узгодження правових питань, клопотання
6	Адвокат сприяє дотриманню розумних строків під час розгляду кримінальних проваджень, у яких здійснює представництво неповнолітніх за дорученням центру	Частина четверта статті 28 КПК; пункт 50 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010; пункт 20.1 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), 1985	Дані журналу судового засідання, клопотання
7	При здійсненні представництва клієнта, який є неповнолітньою особою, на досудовому розслідуванні або під час судового розгляду адвокат заявляє клопотання про участь законного представника, психолога, а в разі необхідності лікаря, у тому числі з метою мінімізації слідчих (процесуальних) дій за участю дитини та можливості її подальшої участі у судовому розгляді без заподіяння їй ретравматизації	Статті 225, 226, 227, 354 КПК; Порядок реалізації пілотного проєкту імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність, затверджений наказом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України від 01 червня 2023 року № 150/445/2077/5/187	Клопотання
8	Адвокат: роз’яснює неповнолітньому, який є потерпілим у кримінальному провадженні, доступною для нього мовою з урахуванням віку і зрілості та його законному представнику процесуальні права неповнолітнього та повноваження адвоката в кримінальному провадженні, а також процесуальне право на примирення з підозрюваним, обвинуваченим у кримінальному провадженні і його наслідки та інформує про можливість участі у Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення (далі — Програма); з урахуванням результатів участі неповнолітнього у Програмі узгоджує правову позицію з клієнтом щодо висловлення його думки під час вирішення питання про примирення з підозрюваним, обвинуваченим	Пункти 37–39 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010; стаття 26, пункт 2 частини третьої статті 42, пункт 10 частини першої, пункт 5 частини третьої, частина четверта статті 56, пункт 7 частини першої статті 284, стаття 285, частина третя статті 286, частина друга статті 288, частини четверта, п’ята статті 474, статті 469, 484, частина друга статті 492 КПК; стаття 3 Закону України «Про медіацію»; стаття 8 Правил адвокатської етики; пункти 6, 7, абзаци третій, сьомий пункту 8, абзац перший пункту 9 Порядку реалізації пілотного проєкту «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора від 22 липня 2024 року № 2176/5/501/176, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2024 року за № 1116/42461; Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року; Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), 1985; пункт 5 параграфа D розділу IV частини першої Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010	Протокол побачення з клієнтом, протокол узгодження правових питань, клопотання
9	У разі виявлення випадків недотримання вимог законодавства щодо проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій з клієнтом, який є неповнолітнім, в дружньому до дитини середовищі та в умовах, які мінімізують наслідки її травматизації, адвокат повідомляє центр	Пункт 7 Порядку реалізації пілотного проєкту щодо запровадження центрів захисту дитини (за моделлю Барнахус), затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України від 26 липня 2024 року № 2218/5/180/523/352-Н/1306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2024 року за № 1151/42496; стандарти 36 розділу IV «Особливості проведення окремих слідчих дій з неповнолітніми, 41 розділу V «Особливості допиту та проведення інших слідчих дій у кримінальних провадженнях стосовно неповнолітніх», визначених у Порядку реалізації пілотного проєкту імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України від 01 червня 2023 року № 150/445/2077/5/187	Клопотання, заяви, листи
10	Під час здійснення представництва інтересів неповнолітнього до початку судового розгляду адвокат заявляє клопотання про розгляд кримінального провадження без участі неповнолітнього (крім випадків, якщо неповнолітній сам виявив бажання в такій участі)	Пункти 11, 45, 46 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010	Клопотання
11	У разі проведення судового розгляду без участі потерпілого неповнолітнього адвокат забезпечує подання до суду документів щодо думки неповнолітнього з приводу призначення покарання обвинуваченому або при вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру	Пункти 45, 46 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010	Документи щодо думки дитини

 

 

 

6. Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року № 386/5

(Наказ Міністерства юстиції України від 13.05.2025  № 1284/5, чинність з 13.06.2025)

 

у розділі 5:

доповнено таблицю розділом 6 такого змісту:

«

6. Окремі стандарти надання безоплатної вторинної правничої допомоги у кримінальних провадженнях щодо неповнолітніх
1)	Захисник сприяє дотриманню розумних строків під час розгляду кримінальних проваджень, у яких здійснює захист неповнолітніх за дорученням центру	Частина четверта статті 28 КПК; пункт 50 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010; пункт 20.1 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), 1985	Дані журналу судового засідання, клопотання
2)	При здійсненні захисту неповнолітніх, які не досягли шістнадцятирічного віку або яких визнано розумово відсталими, захисник заявляє клопотання про участь на їх допиті законного представника, психолога, а в разі необхідності — лікаря	Частина перша статті 491 КПК	Клопотання
3)	Захисник: роз’яснює неповнолітньому, який є підозрюваним, обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, доступною для нього мовою з урахуванням віку і зрілості та його законному представнику процесуальні права неповнолітнього та повноваження захисника в кримінальному провадженні, а також процесуальне право на примирення з потерпілим у кримінальному провадженні і його наслідки та інформує про можливість участі у Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення (далі — Програма); з урахуванням результатів участі неповнолітнього у Програмі узгоджує правову позицію з клієнтом щодо подання клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності або про врахування наявних обставин, які пом’якшують покарання, чи передбачають звільнення від покарання, або призначення більш м’якого покарання на підставах, визначених Кримінальним кодексом України	Пункти 37–39 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010; стаття 26, пункт 2 частини третьої статті 42, пункт 10 частини першої, частина четверта статті 56, пункт 7 частини першої статті 284, стаття 285, частина друга статті 288, стаття 469, частини четверта, п’ята статті 474, стаття 484 КПК; стаття 3 Закону України «Про медіацію»; стаття 8 Правил адвокатської етики; пункти 6, 7, абзаци третій, сьомий пункту 8, абзац перший пункту 9 Порядку реалізації пілотного проєкту «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора від 22 липня 2024 року № 2176/5/501/176, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2024 року за № 1116/42461	Протокол побачення з клієнтом, протокол узгодження правової позиції, клопотання
4)	Захисник подає слідчому, прокурору, слідчому судді, суду клопотання про заміну законного представника клієнта у разі, якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він захищає	Частина четверта статті 44, частина третя статті 488 КПК	Заяви, клопотання
5)	У разі затримання / тримання під вартою або обмеження права на вільне пересування неповнолітнього за підозрою у вчиненні проступку, нетяжкого злочину адвокат подає скаргу на незаконне затримання, незаконне тримання під вартою або клопотання про заміну запобіжного заходу у порядку, визначеному КПК, а також інформує центр	Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року; Мінімальні стандартні правила ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), 1985; частина друга статті 492 КПК; стандарт 55 розділу VIII «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження», визначеного у Порядку реалізації пілотного проєкту імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України від 01 червня 2023 року № 150/445/2077/5/187	Клопотання, заяви
6)	Захисник за згодою з клієнтом заявляє клопотання про проведення слідчих дій та/або проведення допиту не лише за місцем здійснення досудового розслідування, а в умовах, дружніх до дитини	Стандарти 36 розділу IV «Особливості проведення окремих слідчих дій з неповнолітніми», 41 розділу V «Особливості допиту та проведення інших слідчих дій у кримінальних провадженнях стосовно неповнолітніх», визначених у Порядку реалізації пілотного проєкту імплементації міжнародних стандартів правосуддя, дружнього до дитини, у практичну діяльність, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальної політики України від 01 червня 2023 року № 150/445/2077/5/187	Клопотання
7)	Захисник неповнолітнього до початку судового розгляду роз’яснює клієнту можливість розгляду справи у закритому судовому засіданні та на вимогу клієнта подає відповідне клопотання	Пункт 1 статті 6 Конвенції; пункт 6 Керівних принципів Комітету Міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, 2010; пункти 8.1, 8.2 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються здійснення правосуддя щодо неповнолітніх (Пекінські правила), 1985	Клопотання, протокол узгодження правової позиції

 

 

 

 

7. Про внесення зміни до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

(Кабінет Міністрів України від 30 травня 2025 р. № 633, чинність з 31.05.2025)

 

Внесено зміну до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, викладено абзац двадцять п’ятий в такій редакції:

 

“Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 2 пункту 2 додатка 5, надається строком на один рік, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений указом Президента України, чи настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки. У разі продовження строку проведення мобілізації, встановленого указом Президента України, для продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період зазначені в цьому абзаці військовозобов’язані не раніше ніж за один тиждень до завершення попереднього строку проведення мобілізації, встановленого указом Президента України, подають до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділів) довідку про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, зазначену у додатку 5.”.

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76

(Кабінет Міністрів України від 30 травня 2025 р. № 620, чинність з 31.05.2025)

 

у пункті 8:

абзац третій після слів “та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період” доповнено словами і цифрами “, працівників юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють охорону об’єктів паливно-енергетичного комплексу і засновником, учасником (акціонером) яких є господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі)”;

 

доповнено пункт абзацом такого змісту:

“Кількість військовозобов’язаних, які відповідно до закону підлягають бронюванню і працюють на критично важливих підприємствах, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем, або підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з радіоелектронної боротьби, або підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військовослужбовців з домедичної допомоги, а також кількість військовозобов’язаних працівників юридичних осіб приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”, не повинна перевищувати кількості військовозобов’язаних, розрахованої відповідно до абзаців п’ятого - восьмого підпункту 1 пункту 9 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76;

 

У Критеріях та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених зазначеною постановою:

 

у підпункті 6 пункту 2:

абзац другий після слів і цифр “у статутному капіталі яких більше 25 відсотків акцій (часток) належать державі” доповнено словами і цифрами “, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють охорону об’єктів паливно-енергетичного комплексу і засновником, учасником (акціонером) яких є господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі”;

 

абзац третій після слів і цифр “у статутному капіталі яких більше 25 відсотків акцій (часток) належать державі” доповнено словами і цифрами “, юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, які здійснюють охорону об’єктів паливно-енергетичного комплексу і засновником, учасником (акціонером) яких є господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі”;

 

 

 

9. Про внесення зміни до статті 30-1 Закону України "Про охорону дитинства" щодо реалізації права дітей на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

(Закон України від 14 травня 2025 р. № 4440-IX, чинність з 06.07.2025)

 

Частину сьому статті 30-1 Закону України "Про охорону дитинства" викладено в такій редакції:

"Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надається органом опіки та піклування за місцем звернення або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування. Порядок та умови надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, визначається Кабінетом Міністрів України".

 

10. Про затвердження Розмірів плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках чи стоянках

(Наказ Міністерства внутрішніх справ та Міністерства економіки України від 29.05.2025  № 364/2562, чинність з 17.06.2025)

 

Розміри плат за транспортування і зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці (далі - Розміри плат) стягуються з водіїв, власників (співвласників) тимчасово затриманого транспортного засобу (крім транспортних засобів, що належать бюджетним установам) і використовуються територіальними (у тому числі міжрегіональними) органами Національної поліції України та усіма іншими підприємствами, установами, організаціями, які провадять діяльність, пов’язану із транспортуванням і зберіганням транспортних засобів, незалежно від форми власності майданчика чи стоянки, і з якими територіальними (у тому числі міжрегіональними) органами Національної поліції України укладені в установленому порядку договори.

2. Розміри плат визначено без урахування податку на додану вартість, який справляється відповідно до Податкового кодексу України.

 

№ з/п	Найменування послуги	Одиниця виміру	Розміри плати за один транспортний засіб, гривень
1	2	3	4
1	Транспортування транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку повною масою:
	до 2 000 кг включно	За послугу	1 400
	від 2 000 до 3 000 кг	За послугу	1 640
	від 3 000 кг	За послугу	1 990
2	Транспортування транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку на відстань понад 50 км	За 1 км (за кожний наступний кілометр, починаючи з 51 км)	32
3	Зберігання транспортного засобу на спеціальному майданчику чи стоянці:
	за першу - сьому добу, включно	за добу	270
	за кожну наступну добу, починаючи з восьмої доби	за добу	50

 

 

 

11. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

(Наказ Міністерства юстиції України від 09.06.2025  № 1605/5, чинність з 14.06.2025)

 

У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5:

 

у розділі І:

у главі 10:

пункт 2 викладено в такій редакції:

«2. На підтвердження права на спадщину, права власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; повноважень виконавця заповіту; про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин; про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; про посвідчення фактів, що фізична особа є живою; про перебування її у певному місці; про прийняття на зберігання документів; про передачу заяви видаються відповідні свідоцтва.»;

 

у розділі II:

у главі 9-1:

пункти 1, 2 викладено в такій редакції:

«1. Підстави та місце вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин

1.1. За письмовою заявою заінтересованої особи, а саме близького родича або члена сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, іншої особи, для якої відсутність встановленої опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може мати наслідком порушення її прав чи законних інтересів, або органу опіки та піклування, нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин (далі — заява про вжиття заходів для встановлення опіки над майном).

….

1.3. Нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за останнім місцем проживання відповідної особи або незалежно від місця її проживання у випадку, встановленому пунктом 22 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Якщо місце проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідоме, нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном такої особи за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

1.4. Заходи для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, вживаються нотаріусом шляхом проведення опису відповідного майна та призначення опікуна над таким майном.

1.5. Над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути призначено лише одного опікуна.

 

2. Підготовчі дії нотаріуса для вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин

2.1. Перед вжиттям заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус з’ясовує та перевіряє такі обставини:

місце останнього проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин;

статус населеного пункту або території перевіряється відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786, для з’ясування обставин, встановлених пунктом 22 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України;

наявність відомостей про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

наявність рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, що набрало законної сили і не скасоване (у разі вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою);

відсутність або наявність призначеного опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за даними Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

чи є особа, що звернулася із заявою про вжиття заходів для встановлення опіки над майном, близьким родичем або членом сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, документальне підтвердження сімейних/родинних відносин чи відносин, що підтверджують наявність у іншої заінтересованої особи прав та законних інтересів, порушення яких можливе у зв’язку з відсутністю встановленої опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин;

наявність майна, що належить фізичній особі, яка визнана безвісно відсутньою, або особі, зниклій безвісти за особливих обставин, на певному праві, його склад, місцезнаходження.

Наявність майна, що відповідно до закону підлягає реєстрації або речові права щодо якого підлягають реєстрації, з’ясовується та перевіряється нотаріусом за відомостями реєстрів, кадастрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу або шляхом звернення до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію майна, речових прав щодо майна, про надання відповідної інформації (довідок, засвідчених в установленому законодавством порядку копій документів тощо). Наявність іншого майна з’ясовується та перевіряється нотаріусом за відповідними документами (у разі їх наявності).

Місце останнього проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, встановлюється за правилами, визначеними пунктом 1 глави 10 розділу II цього Порядку.

 

У разі встановлення, що майно, яке підлягає опису з виїздом за його місцезнаходженням, розташоване за межами нотаріального округу, в якому провадить нотаріальну діяльність нотаріус, до якого звернулися щодо вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, такий нотаріус надсилає іншому нотаріусу за місцезнаходженням майна доручення про його опис (далі — доручення нотаріуса).

На підставі доручення нотаріуса проводиться виключно опис майна та не здійснюється призначення опікуна над таким майном.

2.2. Заява про вжиття заходів для встановлення опіки над майном, доручення нотаріуса реєструються нотаріусом у Книзі обліку заяв про вжиття заходівщодо охорони спадкового майна та встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

2.3. У разі необхідності не пізніше ніж за два робочих дні до проведення опису майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус, який проводить опис майна, повідомляє про дату, час і місце такого опису Національну поліцію України.»;

 

доповнено новим підпунктом 3.11 такого змісту:

«3.11. Акт опису майна є невід’ємною частиною свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до якого він долучається шляхом підшивання.»;

 

пункти 4, 5 викладено в такій редакції:

«4. Призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин

4.1. Після складення акта опису майна нотаріус призначає опікуна, якому видає свідоцтво про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

4.2. Нотаріус призначає опікуном над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, фізичну особу з повною цивільною дієздатністю за наявності її письмової згоди.

Опікуном над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, призначається особа переважно з числа близьких родичів або членів сім’ї фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, або особа, яка є уповноваженим представником органу опіки та піклування.

Термін «близькі родичі або члени сім’ї» у цій главі цього Порядку вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

 

4.3. У разі виявлення факту наявності призначеного опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва, крім випадків, якщо опікун:

помер, оголошений судом померлим;

визнаний судом безвісно відсутнім або є особою, яка зникла безвісти за особливих обставин;

визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним;

усунутий від виконання обов’язків опікуна за рішенням суду;

відмовився від виконання обов’язків шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

 

пункт 1 глави 15 після абзацу першого доповнено новими абзацами такого змісту:

«Нотаріус не накладає заборону відчуження нерухомого майна при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою, у випадку якщо на момент видачі такого свідоцтва минуло п’ять років з дня відкриття спадщини.

У разі якщо вказаний строк на момент видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно не сплив, заборона накладається нотаріусом на строк, що залишився до спливу п’яти років з дня відкриття спадщини.».

 

 

 

12. Рішення Європейського суду з прав людини Справа «Шпитальник та Артюх проти України» (Заяви № 83711/17 та № 23257/18) від 30 квітня 2025 року

 

Заявники скаржилися, головним чином, на непропорційні стягнення у справах щодо порушення митних правил — конфіскацію незадекларованої готівки та накладення штрафу. Вони посилалися, прямо чи по суті, на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

 

Застосовні принципи щодо конфіскації майна наведені в рішенні у справі «Габріч проти Хорватії» (<...>), заява № 9702/04, пункти 31–33, від 05 лютого 2009 року.

 

У керівній справі «Яремійчук та інші проти України» (YaremiychukandOthers v. Ukraine), заява № 2720/13 та 6 інших заяв, пункти 21–36, від 09 грудня 2021 року, Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

 

Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Зокрема, Суд вважає, що втручання у майнові права заявників поклало на них непропорційний тягар з огляду на накладення на них як стягнення конфіскації всієї надлишкової суми готівки, додатково до штрафу.

 

У зв’язку з цим Суд нагадує, що встановлення порушення не означає, що заявники не мали нести жодної відповідальності за порушення національного законодавства, яке вони вчинили, не задекларувавши готівку (див. рішення у справі «Садоха проти України» (Sadocha v. Ukraine), заява № 77508/11, пункт 43, від 11 липня 2019 року).

 

З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Яремійчук та інші проти України» (YaremiychukandOthers v. Ukraine), пункти 45–50) Суд вважає, що встановлення порушення само собою становить достатню справедливу сатисфакцію будь-якої моральної шкоди, якої зазнали заявники. Він також вважає за розумне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку, в якості відшкодування матеріальної шкоди та компенсації судових та інших витрат і відхиляє решту вимог заявників у зв’язку з цим.

 

Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв’язку з непропорційними стягненнями у справах щодо порушення митних правил.

 

 

 

13. Рішення Європейського суду з прав людини Справа «Федерація профспілкових організацій Чернігівської області» проти України (Заява № 40633/15) від 09 січня 2025 року

 

I. Довідкова інформація

Справу стосувалася конфлікту між організацією-заявницею — регіональним об’єднанням профспілок, що виникло на основі радянської структури — та українською державою щодо права власності на будівлю. Історичний та правовий контекст таких справ уже був предметом розгляду ЄСПЛ, зокрема у рішенні «Фонд «Батьківська турбота» проти України» (2018 р.), де Суд вказав на відсутність законодавчої ясності щодо статусу майна, що належало колишнім радянським профспілкам.

У даному випадку ключовими подіями стали: створення у 1990 році незалежної Федерації профспілок України, укладення договору про закріплення майна за цією Федерацією, а також прийняття Верховною Радою постанов у 1992 і 1994 роках, якими усе майно, що належало загальносоюзним організаціям СРСР, передавалося у тимчасове управління державі. Проте навіть станом на 2025 рік спеціального закону, який би визначав правовий режим такого майна, ухвалено не було.

 

II. Факти цієї заяви

Організація-заявниця була створена в 1990 році як правонаступниця Чернігівської обласної ради профспілок. Ще в радянські часи ця рада побудувала будівлю, яку згодом (у 2002 році) організація-заявниця зареєструвала у власність і використовувала як навчальний центр.

У 2011 році прокуратура подала позов, стверджуючи, що організація не могла набути права власності на це майно, оскільки воно належало державі згідно з постановами Верховної Ради. Після ряду судових рішень у протилежні боки, Вищий господарський суд остаточно визнав право власності організації-заявниці недійсним, однак дозволив їй продовжити користування будівлею з огляду на її статутну діяльність.

Будівля залишалася у користуванні організації до 2024 року, коли була зруйнована під час ракетного обстрілу. Організація стверджувала, що не могла застрахувати або відновити майно через втрату юридичного статусу власника.

 

III. Оцінка Суду

Суд розглянув справу виключно у контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, яка гарантує право на мирне володіння майном. Він погодився з тим, що мало місце втручання у право власності, і зосередився на трьох ключових критеріях: законність, суспільний інтерес і пропорційність втручання.

 

1. Щодо законності

Суд наголосив, що на національному рівні не існувало чіткого й послідовного підходу до правового режиму майна радянських профспілок. Постанови Верховної Ради 1992 і 1994 років не мали статусу закону в сенсі, який вимагає Конституція України, а отже, правовий режим цього майна залишався невизначеним. Така правова невизначеність, на думку Суду, не відповідає вимогам принципу законності, якого вимагає Конвенція.

 

2. Щодо суспільного інтересу

Уряд заявляв, що держава прагнула повернути майно, аби задовольнити потреби громадян. Проте Суд зауважив, що держава не діяла активно протягом дев’яти років після реєстрації будівлі у власність організації-заявниці. Крім того, заявниця використовувала будівлю для освітніх і соціально корисних цілей. Суд підкреслив, що не було наведено конкретного плану використання будівлі державою, що ставить під сумнів наявність нагального суспільного інтересу в її поверненні.

 

3. Щодо пропорційності

Суд визнав, що організація діяла добросовісно: вона десятиліттями використовувала майно, мала офіційне свідоцтво про право власності, а держава не ставила під сумнів її права до 2011 року. Позбавлення її цього майна без компенсації, особливо в умовах відсутності законодавчої визначеності, Суд визнав непропорційним втручанням, яке покладає надмірний тягар на заявника.

Крім того, навіть якщо організація зберегла користування будівлею, вона втратила правовий статус власника, що позбавило її прав на захист, страхування чи компенсацію у разі втрати майна — що й сталося після його знищення у 2024 році.

 

4. Мотивування рішення

Суд підкреслив, що ризик відсутності чіткого правового регулювання або помилок держави має нести сама держава, а не приватна особа. В умовах законодавчої невизначеності та державної бездіяльності, Суд дійшов висновку, що втручання в права організації-заявниці було непропорційним і порушувало Конвенцію.

 

IV. Застосування статті 41 Конвенції

Організація-заявниця вимагала матеріальну компенсацію за зруйновану будівлю у розмірі понад 22 мільйони гривень, моральну шкоду в 20 тисяч євро та покриття юридичних витрат. Уряд заперечив вимоги як надмірні й необґрунтовані.

Суд вирішив відкласти вирішення цього питання, запросивши сторони надати додаткові зауваження протягом трьох місяців, зокрема щодо можливої угоди про відшкодування.

 

V. Висновок Суду

Європейський суд з прав людини одноголосно постановив:

Заява є прийнятною для розгляду;

Було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки втручання в майнові права заявника було незаконним, непропорційним і необґрунтованим належним чином;

Вирішення питання про справедливу сатисфакцію (стаття 41) відкладається до додаткового розгляду.

 

 

 

14. Рішення Європейського суду з прав людини Справа «Сапіташ та інші проти України» (Заява № 864/16 та 2 інші заяви — див. перелік у додатку) від 12 грудня 2024 року

 

I. Стверджуване порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції

Заявники скаржилися на надмірне та непропорційне втручання у їхнє право власності. Вони не заперечували сам факт порушення митних правил, однак вважали, що стягнення у вигляді одночасної конфіскації всієї незадекларованої суми та штрафу становило надмірне покарання, що не відповідало принципу справедливого балансу між суспільним інтересом і захистом прав особи.

Суд нагадав, що в подібних справах, зокрема у справі «Габріч проти Хорватії», вже були визначені відповідні принципи: будь-яке втручання в майнові права має бути законним, переслідувати легітимну мету й бути пропорційним.

У своїй нещодавній керівній справі «Яремійчук та інші проти України», Суд уже дійшов висновку, що автоматична конфіскація усієї незадекларованої суми без урахування обставин справи є непропорційною. Ці висновки були повністю релевантними й у цій справі.

Розглянувши надані матеріали, Суд не побачив переконливих аргументів, які могли би виправдати інше рішення. Накладене подвійне стягнення, що включало вилучення всіх грошових коштів понад ліміт та штраф, становило надмірний тягар для заявників і не відповідало вимогам Конвенції.

Суд при цьому зауважив, що встановлення порушення права не означає, що заявники були звільнені від будь-якої відповідальності. Їхні дії — недекларування готівки — справді були порушенням національного законодавства, але форма й обсяг покарання мають відповідати принципу справедливого балансу.

 

II. Інші скарги

Окремі заявники також стверджували, що судові провадження у їхніх справах були несправедливими. Вони посилалися на статті 6 та 13 Конвенції. Однак, розглянувши обставини, Суд дійшов висновку, що ці скарги не містять жодних ознак порушення прав, гарантованих Конвенцією, і тому визнані неприйнятними.

 

III. Справедлива сатисфакція (стаття 41 Конвенції)

Суд встановив, що в одному з випадків (заява № 864/16) заявник не подав жодних вимог щодо справедливої сатисфакції, тому немає підстав для присудження будь-яких компенсацій у цій справі.

Щодо інших заявників, Суд, з огляду на попередню практику та надані документи, вважав, що сам факт визнання порушення вже є достатньою сатисфакцією у зв’язку з моральною шкодою.

Однак у частині матеріальної шкоди та судових витрат Суд присудив фіксовані суми, зазначені в таблиці-додатку. При цьому він зауважив, що Україна має здійснити ці виплати протягом трьох місяців. У разі затримки, на суму компенсації нараховуватимуться відсотки за ставкою Європейського центрального банку, збільшеною на три відсоткові пункти.

 

IV. Висновок

Суд одноголосно постановив:

Об’єднати заяви для спільного розгляду.

Визнати прийнятними скарги заявників щодо порушення майнових прав, а інші скарги — неприйнятними.

Встановити, що мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у зв’язку з непропорційністю застосованих стягнень.

Визнати, що встановлення порушення саме по собі є достатньою компенсацією моральної шкоди.

 

 

15. Про внесення змін до Порядку забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб

(Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 746, чинності не набрав)

 

Пункт 3 викладено в такій редакції:

“3. Фахівець із супроводу є працівником комунальної бюджетної установи (закладу) або комунального некомерційного підприємства, зокрема з числа закладів охорони здоров’я, засновником яких є сільська, селищна, міська, районна або районна у місті (у разі її утворення) рада.

Фахівець із супроводу може бути працівником комунальної бюджетної установи (закладу) або комунального некомерційного підприємства, зокрема з числа закладів охорони здоров’я, засновником яких є обласна рада, у разі:

відсутності працевлаштованого фахівця із супроводу в комунальній бюджетній установі (закладі) або на комунальному некомерційному підприємстві, засновником яких є сільська, селищна, міська, районна або районна у місті (у разі її утворення) рада;

якщо діяльність таких установи (закладу), підприємства пов’язана з виконанням завдань та функцій у ветеранській сфері (ветеранські простори/хаби тощо).

Фахівець із супроводу не може бути працівником виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної, районної у місті (у разі її утворення) ради, структурного підрозділу місцевої держадміністрації.

У разі звільнення з посади фахівця із супроводу з подальшим працевлаштуванням протягом 30 календарних днів з дати звільнення чи переведення до іншої комунальної бюджетної установи (закладу) або іншого комунального некомерційного підприємства вимоги, визначені пунктами 7-11 цього Порядку, під час працевлаштування не застосовуються.”.

 

Абзаци перший і другий пункту 22 викладено в такій редакції:

“22. Заходи з підтримки здійснюються фахівцем із супроводу, зокрема шляхом:

виявлення осіб, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини або вже перебувають в таких обставинах, та інформування структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, надавачів соціальних послуг про таких осіб за їх задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) з метою надання таким особам соціальних послуг;”.

 

 

 

16. Про внесення змін до Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 732, чинність з 01.01.2026)

 

Пункт 1 доповнити підпунктом 5 такого змісту:

Цей Порядок визначає механізм сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за:

“5) осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України згідно із Законом України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (крім військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, в тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, “Про військовий обов’язок і військову службу”, та отримують грошове забезпечення).”.

 

У пункті 2:

після абзацу п’ятого доповнено пункт новим абзацом такого змісту:

Єдиний внесок нараховується:

“5) за осіб, зазначених у підпункті 5 пункту 1 цього Порядку, - виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.”.

 

абзац сьомий замінити абзацами такого змісту:

“Обчислення єдиного внеску за минулі періоди за осіб, зазначених у підпунктах 1-4 пункту 1 цього Порядку, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування допомоги, компенсації або грошового забезпечення, на які нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску за минулі періоди за осіб, зазначених у підпункті 5 пункту 1 цього Порядку, здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати та розміру єдиного внеску, що діяли у відповідному місяці. За період до 1 січня 2016 р. єдиний внесок нараховується у розмірі 33,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати.”.

 

Пункт 9 доповнено підпунктом 3 такого змісту:

Сплата єдиного внеску припиняється:

“3) для осіб, зазначених у підпункті 5 пункту 1 цього Порядку:

з дати, що настає за датою завершення шестимісячного строку звільнення особи з місць несвободи;

після визнання Комісією з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України недійсним рішення про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України з підстав, визначених частиною восьмою статті 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.

 

Пенсійний фонд України після надходження інформації про визнання Комісією з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України недійсним рішення про встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України для вилучення з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про сплату єдиного внеску за минулі періоди за особу подає до податкового органу уточнюючий звіт про нарахування та сплату єдиного внеску.”.

 

 

 

17. Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 18 червня 2025 р. № 719, чинність з 25.06.2025)

 

Цей Порядок визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та статусу особи з інвалідністю внаслідок війни іноземцям та особам без громадянства, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

 

Для надання статусу учасника бойових дій або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни заявник подає Мінветеранів заяву за формою згідно з додатком 1 або 2 у паперовій формі, зокрема шляхом надсилання засобами поштового зв’язку або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти Мінветеранів.

 

Підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є:

1) для заявників, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та були залучені до її проведення на строк не менш як 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування безпосередньо в районах її проведення, - довідка за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Для заявників, які залучалися до проведення антитерористичної операції на строк менш як 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, витяги з бойових донесень, журналів бойових дій, які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.

Для заявників, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції - документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

 

2) для заявників, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та були залучені до проведення таких заходів на строк не менш як 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування безпосередньо в районах їх проведення, - довідка за формою згідно з додатком 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та витяг з наказу Генерального штабу Збройних Сил про залучення до здійснення таких заходів, витяг з наказу Командувача об’єднаних сил або командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення таких заходів.

Для заявників, які залучалися до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк менш як 30 календарних днів, - документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, витяги з бойових донесень, журналів бойових дій, які підтверджують факт безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з противником, проведення розвідувальних заходів.

Для заявників, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва), що унеможливило подальше виконання ними відповідних завдань (крім випадків необережного поводження із зброєю та ухилення від військової служби шляхом самокалічення або шляхом симуляції хвороби), незалежно від кількості днів залучення їх до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, та довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Для заявників, які проходять службу у військових частинах (органах, підрозділах), установах та організаціях або на підприємствах, які постійно дислокуються чи розташовані безпосередньо в районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, - довідка за формою згідно з додатком 4 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій та витяг з наказу Генерального штабу Збройних Сил про залучення до здійснення цих заходів, витяг з наказу Командувача об’єднаних сил або командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття до районів здійснення таких заходів;

 

3) у разі залучення заявників до проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк не менш як 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах їх проведення, статус учасника бойових дій надається на підставі документів, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту;

 

4) для заявників, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій.

 

Заявники, зазначені в абзаці першому цього підпункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Підставою для надання заявникам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є:

витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності чи виписка з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, у якій міститься інформація про групу та причину інвалідності, за формою, затвердженою МОЗ;

витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабуз управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення, або витяг з наказу Генерального штабу Збройних Сил про залучення до здійснення таких заходів, витяг з наказу Командувача об’єднаних сил або командирів оперативно-тактичних угруповань про прибуття (вибуття) до (з) районів здійснення цих заходів, документи про направлення у відрядження до районів здійснення таких заходів, або довідка за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій.

 

До заяви додаються копії таких документів:

паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (з перекладом на українську мову сторінок паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідченим в установленому законодавством порядку), посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства, і документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти заявника, оформленого відповідно до вимог законодавства (у разі звернення законного представника або уповноваженої особи);

повного витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості”, сформованого засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг не пізніше ніж за п’ять календарних днів до моменту заповнення заяви;

документів, визначених пунктом 3 або 4 цього Порядку.

 

 

 

18. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо захисту прав дітей

(Кабінет Міністрів України від 4 червня 2025 р. № 653, чинність з 06.06.2025)

 

У Порядку виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 209 “Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї”:

 

пункт 3 доповнено реченням такого змісту: “Посвідчення може бути отримано уповноваженою одним із батьків особою, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності, чи одного з документів, що посвідчують її повноваження відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність.”;

 

 

У Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2024 р. № 551:

 

доповнено Порядок пунктом 16-1 такого змісту:

 

“16-1. Виплата підйомної допомоги законному представнику дитини, депортованої або примусово переміщеної, або яка перебувала під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або уповноваженій ним особі перераховується Державною службою у справах дітей на рахунки отримувачів, відкриті в установі уповноваженого банку.

Підйомна допомога виплачується законному представнику дитини, депортованої або примусово переміщеної, або яка перебувала під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або уповноваженій ним особі одноразово в розмірі 50000 гривень на кожну дитину.

Державна служба у справах дітей за результатами прибуття законного представника дитини, депортованої або примусово переміщеної, або яка перебувала під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або уповноваженої ним особи з дитиною в Україну ознайомлює їх з умовами отримання та використання коштів підйомної допомоги, визначеними у цьому Порядку.

Законний представник дитини, депортованої або примусово переміщеної, або яка перебувала під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, або уповноважена ним особа після прибуття на територію України за результатами повернення з дитиною з території її депортації або примусового переміщення, або тимчасово окупованої території України звертаються до Державної служби у справах дітей із заявою про надання підйомної допомоги (далі - заява), оформленою за формою згідно з додатком 6, та пред’являє:

паспорт громадянина України, а у разі відсутності - єДокумент в мобільному додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія) або тимчасове посвідчення громадянина України, або посвідку на постійне проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

документ з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);

свідоцтво про народження дитини або відомості електронного відображення актового запису про народження, а у разі відсутності таких документів - заяву про наявну інформацію про дитину, складену у довільній формі, у якій зазначаються найменування органу, до якого подається заява, інформація про особу, яка подає заяву (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), відомості про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини, дата народження, законні представники дитини та мета подачі заяви.

Розмір підйомної допомоги не включається під час обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для призначення всіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім’ї (домогосподарства).

Виплата підйомної допомоги здійснюється у випадку, якщо заява щодо її отримання надійшла до Державної служби у справах дітей протягом одного року з дня виникнення права на її отримання.”;

 

 

 

19. Про внесення змін до Положення про порядок призначення житлових субсидій

(Кабінет Міністрів України від 30 травня 2025 р. № 663, чинність з 11.06.2025)

 

доповнено підпункт абзацом такого змісту:

 

“Вимоги абзаців першого - третього цього підпункту щодо непризначення житлової субсидії не поширюються на дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім’ї, до яких влаштована на виховання хоча б одна дитина з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або осіб з їх числа, або дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також багатодітні сім’ї, в яких на момент звернення та під час отримання житлової субсидії проживають троє і більше дітей та в яких хоча б одна дитина влаштована під опіку/піклування або є особою з їх числа, у разі придбання земельної ділянки, квартири (будинку), будівельних матеріалів, транспортних засобів, побутової та комп’ютерної техніки, продуктів харчування, дитячого одягу або взуття, спортивного інвентаря, іграшок, засобів гігієни, книжок та канцелярського приладдя для задоволення потреб дітей. Документальним підтвердженням такого придбання для задоволення потреб дітей є договір та/або розрахунковий документ (квитанція, товарний чи касовий чек, талон, розрахунковий документ, передбачений Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”), створений в паперовій та/або електронній формі;”;

 

підпункт 5 доповнено абзацами такого змісту:

У період воєнного стану та протягом року після його припинення або скасування для домогосподарств, які отримують житлову субсидію і є дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім’ями, до яких влаштована на виховання хоча б одна дитина з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або осіб з їх числа, або дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також багатодітними сім’ями, в яких на момент звернення та під час отримання житлової субсидії проживають троє і більше дітей та в яких хоча б одна дитина влаштована під опіку/піклування або є особою з їх числа, житлова субсидія не призначається на наступний період у разі отримання уповноваженим органом інформації про наявність простроченої понад три місяці (на дату подання такої інформації) заборгованості з оплати однієї або кількох житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, зазначених у заяві, строк позовної давності щодо стягнення якої не минув і загальна сума якої перевищує 0,5 розміра мінімальної заробітної плати станом на початок року, в якому призначається житлова субсидія.

Уповноважений орган не призначає (не розраховує) житлову субсидію на житлово-комунальні послуги, що надаються управителями, об’єднаннями, виконавцями комунальних послуг, які подали відомості про наявність зазначеної в абзаці першому або другому цього підпункту заборгованості. Таке рішення уповноваженого органу не впливає на призначення житлової субсидії на інші житлово-комунальні послуги, щодо оплати яких заборгованість відсутня.

 

Відповідна норма щодо непризначення житлової субсидії (у тому числі на наступний період) у разі наявності заборгованості не застосовується під час призначення житлової субсидії одному із членів домогосподарства, місце проживання (перебування) осіб із складу якого не задеклароване/не зареєстроване в житловому приміщенні (будинку), але вони фактично проживають у ньому на підставі договору наймання (оренди) житла (далі - орендарі), і такі домогосподарства є дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім’ями, до яких влаштована на виховання хоча б одна дитина з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або осіб з їх числа, або дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також багатодітними сім’ями, в яких на момент звернення та під час отримання житлової субсидії проживають троє і більше дітей та в яких хоча б одна дитина влаштована під опіку/піклування або є особою з їх числа, якщо заборгованість виникла до моменту передачі житлового приміщення (будинку) в оренду (найм), що підтверджується договором наймання (оренди).

Норма щодо непризначення житлової субсидії (у тому числі на наступний період) у разі наявності заборгованості також не застосовується під час призначення субсидії одному із членів домогосподарства, місце проживання (перебування) осіб із складу якого не задеклароване/не зареєстроване в житловому приміщенні (будинку), але вони фактично проживають у ньому без укладеного договору наймання (оренди) житла, у разі, коли особи із складу такого домогосподарства є особами з числа внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідкою внутрішньо переміщеної особи, якщо заборгованість виникла до моменту видачі/формування такої довідки, із зазначенням відомостей про місце їх фактичного проживання.

 

підпункт 10 доповнено абзацом такого змісту:

“Норма щодо купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти не застосовується під час призначення житлової субсидії дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім’ям, до яких влаштована на виховання хоча б одна дитина з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, або осіб з їх числа, або дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також багатодітним сім’ям, в яких на момент звернення та під час отримання житлової субсидії проживають троє і більше дітей та в яких хоча б одна дитина влаштована під опіку/піклування або є особою з їх числа, у разі, коли така купівля спрямована для задоволення потреб дітей. Документальним підтвердженням такої купівлі, спрямованої для задоволення потреб дітей, є договір та/або розрахунковий документ (квитанція, товарний чи касовий чек, талон, розрахунковий документ, передбачений Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”), створений в паперовій та/або електронній формі;”;

 

підпункт 11 доповнити абзацом такого змісту:

“Відповідна норма не застосовується, якщо в найм (оренду) здається частина житлового приміщення. При цьому в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зазначається адреса такого житлового приміщення, яке винаймається, і вона співпадає із зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання отримувача житлової субсидії, який на законних підставах розпоряджається житлом.”.

 

 

 

20. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634

(Кабінет Міністрів України від 27 травня 2025 р. № 614, чинність з 29.05.2025)

 

Пункт 5 викладено в такій редакції:

“5. Договори оренди державного та комунального майна, розташованого на визначених територіях, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації та визначається із урахуванням переліку визначених територій.

Договори оренди державного та комунального майна, орендарями за якими є фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після введення воєнного стану, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати припинення чи скасування воєнного стану.

Договори оренди державного та комунального майна, розташованого в аеропортах та на аеродромах, строк дії яких завершується до відновлення роботи аеропортів та аеродромів, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати відновлення роботи аеропортів та аеродромів.

Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та прийняття окремого рішення орендодавця не потребується.

Балансоутримувач може відмовитися від продовження договору оренди, встановленого цим пунктом, за наявності підстав, визначених статтею 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, про що балансоутримувач повідомляє орендарю та орендодавцю не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди.

Відмова балансоутримувача від продовження договору оренди здійснюється за погодженням із уповноваженим органом управління в разі, коли відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача.”.

 

Доповнено постанову пунктом 7-1 такого змісту:

“7-1. У період воєнного стану стартова орендна плата на аукціоні з продовження договорів оренди та орендна плата за договорами, які можуть бути продовжені без проведення аукціону, встановлюються на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, із урахуванням її індексації, без урахування орендних знижок, установлених цією постановою.”.

 

 

 

21. Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634

(Кабінет Міністрів України від 27 травня 2025 р. № 614, чинність з 29.05.2025)

 

Доповнено постанову пунктом 13-4 такого змісту:

“13-4. На період воєнного стану право на отримання державного майна без проведення аукціону мають підприємства, установи та організації, які визначені Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу та є серійними виробниками ракетних комплексів.

Підприємства, установи та організації, визначені абзацом першим цього пункту, які мають намір отримати в оренду державне майно без проведення аукціону, звертаються до орендодавця з письмовою заявою про включення такого майна до Переліку другого типу. У заяві зазначається посилання на документ, яким підприємство, установу або організацію визначено критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу.

Орендодавець протягом трьох робочих днів надсилає заяву, зазначену в абзаці другому цього пункту, балансоутримувачу, який здійснює її розгляд в установленому порядку, та Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості.

Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості протягом п’яти робочих днів з дати отримання заяви надсилає орендодавцю лист-підтвердження про те, що заявник є серійним виробником ракетних комплексів, та копію прийнятого рішення про визначення заявника таким, що є критично важливим для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, або про підтвердження такого статусу.

Передача в оренду державного майна згідно з цим пунктом здійснюється з урахуванням таких особливостей:

договір оренди державного майна укладається з особою, за заявою якої майно було включено до Переліку другого типу, протягом трьох робочих днів з дня отримання орендодавцем звіту про оцінку майна та рецензії на такий звіт;

розмір місячної орендної плати становить 8 відсотків вартості орендованого майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки (без урахування податку на додану вартість), поділеної на 12;

внесення та/або опублікування інформації про об’єкт оренди, договору оренди (змін до нього) та акта приймання-передачі в електронній торговій системі не здійснюється;

орендар протягом строку дії договору зобов’язаний надавати орендодавцю копію рішення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості про підтвердження свого статусу критично важливого для функціонування економіки в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу не пізніше дати, що настає через рік після дати прийняття останнього рішення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості;

договір оренди достроково припиняється на вимогу орендодавця у разі невиконання орендарем обов’язку, встановленого абзацом дев’ятим цього пункту.”.

 

 

 

22. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення організації працевлаштування осіб з інвалідністю

(Кабінет Міністрів України від 27 травня 2025 р. № 610, чинність з 29.05.2025)

 

у Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що надійшли до державного бюджету, затвердженому зазначеною постановою:

 

у пункті 7:

доповнено пункт абзацами такого змісту:

“Відділення Фонду не надають фінансову допомогу на поворотній та безповоротній основі підприємствам, організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю для технічного оснащення діючих робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у разі отримання такими підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю відповідно до Порядку надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 893 “Деякі питання надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю”.

Відомості про отримання підприємством, організацією громадського об’єднання осіб з інвалідністю компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць для осіб з інвалідністю відповідно до Порядку надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 893, отримуються в порядку електронної інформаційної взаємодії (за наявності технічної можливості) між Єдиною інформаційною системою соціальної сфери та інформаційно-аналітичною системою Державного центру зайнятості.

У разі відсутності технічної можливості підтвердження інформації, визначеної абзацом одинадцятим цього пункту, в порядку електронної інформаційної взаємодії між суб’єктами електронної взаємодії, зокрема до запровадження такого порядку, Державний центр зайнятості на запит відділення Фонду протягом п’яти робочих днів з дня отримання такого запиту надає відповідну інформацію в паперовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису).”;

 

У Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на соціальний захист осіб з інвалідністю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2023 р. № 120 “Деякі питання соціального захисту осіб з інвалідністю”:

 

доповнено пункт підпунктом 16 такого змісту:

“16) фінансову допомогу на поворотній та безповоротній основівідповідно до Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2025 р. № 610:

підприємствам, організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю для:

технічного оснащення діючих робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

технічного переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;

створення на робочому місці особи з інвалідністю належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю;

підприємствам, організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю, центрам комплексної реабілітації осіб з інвалідністю - для випуску спеціальної літератури та аудіозаписів (у тому числі для професійної підготовки осіб з інвалідністю) з метою комплектування бібліотек;

роботодавцям - для створення спеціальних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.”;

 

У Порядку надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 893 “Деякі питання надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності для осіб з інвалідністю”:

 

пункт 8 після абзацу двадцять першого доповнено новим абзацом такого змісту:

Компенсація не надається з таких підстав:

“18) заявник з числа підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю отримав фінансову допомогу на поворотній та безповоротній основі для технічного оснащення діючих робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до Порядку використання суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що надійшли до державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 “Деякі питання реалізації норм Законів України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” та “Про зайнятість населення” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 8, ст. 282; 2019 р., № 32, ст. 1158), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2025 р. № 610.”.

 

 

 

23. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей призначення і виплати пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки, громадської безпеки, миру, безпеки людства, міжнародного правопорядку

(Закон України від 15 травня 2025 р. № 4455-IX, чинність з 07.09.2025)

 

У Кримінально-виконавчому кодексі України:

 

частину другу статті 60-1 викладено в такій редакції:

"2. Засуджені до обмеження волі мають право на призначення та отримання пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення з урахуванням особливостей призначення і виплати пенсій особам, засудженим до обмеження волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами другою і третьою статті 109 та статтею 258-2 Кримінального кодексу України.

Адміністрація виправного центру, який виконує покарання, надає відомості Пенсійному фонду України про пенсіонерів, засуджених до обмеження волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами другою і третьою статті 109, статтею 258-2 Кримінального кодексу України, не пізніше ніж через три дні після отримання судового рішення, а про осіб, які набули право на пенсію під час відбування покарання, - при поданні такими особами документів для призначення пенсії у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті";

 

частину другу статті 122 викладено в такій редакції:

"2. Засуджені до позбавлення волі мають право на призначення та отримання пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення з урахуванням особливостей призначення і виплати пенсій особам, засудженим до позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України.

 

Адміністрація виправної колонії, яка виконує покарання, надає відомості Пенсійному фонду України про пенсіонерів, засуджених до позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України, не пізніше ніж через три дні після отримання судового рішення, а про осіб, які набули право на пенсію під час відбування покарання, - при поданні такими особами документів для призначення пенсії у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті".

 

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" доповнено статтею 59-2 такого змісту:

 

"Стаття 59-2. Призначення та виплата пенсій особам, які вчинили кримінальне правопорушення

 

Особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України, які мають право на пенсію за статтею 54 цього Закону (у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи), протягом строку відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, призначення та виплата пенсії здійснюються відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, компенсаційних виплат, індексації та інших доплат до пенсії, доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, встановлених законодавством). З першого числа місяця, наступного за місяцем звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, особам, які мають право на пенсію за статтею 54 цього Закону, пенсія призначається та виплачується відповідно до статті 54 цього Закону".

 

У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб":

 

статтю 58 викладено в такій редакції:

 

"Стаття 58. Виплата пенсії на час обмеження волі або позбавлення волі

У разі засудження до обмеження волі або позбавлення волі осіб, яким призначено пенсію відповідно до цього Закону, виплата призначеної їм пенсії здійснюється відповідно до цього Закону, крім осіб, зазначених у частині другій статті 5 цього Закону, яким виплата призначеної пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням особливостей виплати пенсії, зазначених у частині другій цієї статті.            Засуджені до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України, позбавляються права на призначення та виплату пенсії за цим Законом. Таким особам пенсія призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Протягом строку відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, пенсія, призначена за цим Законом, призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, компенсаційних виплат, індексації та інших доплат до пенсії, доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, встановлених законодавством). З першого числа місяця, наступного за місяцем звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, особам, які отримували пенсію за цим Законом, пенсія призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

 

пункт 13-3 розділу XV "Прикінцеві положення" викладено в такій редакції:

"13-3. Особи, яким пенсії призначені в порядку і на умовах, передбачених законами України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", засуджені до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України, або за умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого службового становища, або засуджені з притягненням до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, позбавляються права на одержання призначеної за зазначеними законами пенсії. У таких випадках пенсія призначається і виплачується відповідно до цього Закону".

 

Частину дванадцяту статті 86 Закону України "Про прокуратуру" доповнено абзацом другим такого змісту:

"Особи, засуджені до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України, позбавляються права на призначення та виплату пенсії за цим Законом. Таким особам пенсія призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Протягом строку відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, пенсія, призначена за цим Законом, призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в розмірі, що не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, компенсаційних виплат, індексації та інших доплат до пенсії, доплат до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, встановлених законодавством). З першого числа місяця, наступного за місяцем звільнення від відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого зазначеними статтями Кримінального кодексу України, особам, які отримували пенсію за цим Законом, пенсія призначається та виплачується відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

 

Розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43 із наступними змінами) доповнено пунктами 12-1 і 12-2 такого змісту:

 

"12-1. Виплата, припинення та поновлення виплати пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), здійснюються в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

12-2. Особи, засуджені до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України, позбавляються права на призначення та виплату пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) …

 

II. Прикінцеві та перехідні положення

На осіб, засуджених до обмеження волі або позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 110-2, 111, частинами третьою - восьмою статті 111-1, статтями 111-2, 113, 114, 114-1, 258, 258-2, 258-3, 258-5, 260, 437, 438, 441, 442, 442-1, 447 Кримінального кодексу України, які відбувають покарання на день набрання чинності цим Законом, норми цього Закону щодо призначення та виплати пенсії поширюються з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому цей Закон набрав чинності.

 

 

 

24. Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації положення Болар

(Закон України від 15 травня 2025 р. № 4454-IX, чинність з 01.01.2027)

 

У Законі України "Про лікарські засоби":

у статті 9:

доповнено частиною двадцять восьмою такого змісту:

"Державна реєстрація лікарського засобу скасовується шляхом припинення дії реєстраційного посвідчення без повернення коштів із сплати збору за державну реєстрацію лікарського засобу у випадку, передбаченому частиною п’ятою статті 20 цього Закону, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили";

 

статтю 20 доповнено частинами четвертою і п'ятою такого змісту:

"Реалізацію лікарського засобу, зокрема пропонування до продажу, продаж, а також рекламування, промоцію лікарського засобу та/або інші дії, пов’язані з обігом лікарського засобу, власник реєстрації, виробник, імпортер та інші суб’єкти обігу лікарських засобів повинні здійснювати з дотриманням прав інтелектуальної власності третіх осіб.

У разі встановлення факту порушення прав, що випливають із державної реєстрації винаходу (корисної моделі), внаслідок пропонування до продажу, продажу, рекламування, промоції лікарського засобу та/або здійснення інших дій, пов’язаних з обігом лікарського засобу, суд може ухвалити рішення про скасування державної реєстрації такого лікарського засобу".

 

У Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі":

у статті 31:

частини п’яту викладено в такій редакції:

"5. Не визнається порушенням прав, що випливають із державної реєстрації винаходу (корисної моделі), або прав володільця сертифіката додаткової охорони використання винаходу, у тому числі імпорт (ввезення), виготовлення, зберігання, переміщення продукту (товару), виготовленого з використанням винаходу (корисної моделі), для цілей та (або) в рамках досліджень (фізико-хімічних, доклінічних, клінічних та інших), що проводяться з метою підготовки та подання інформації, документів і матеріалів для державної реєстрації лікарського засобу.

 

доповнено частиною сьомою такого змісту:

"7. Не визнається порушенням прав, що випливають із державної реєстрації винаходу (корисної моделі), або прав володільця сертифіката додаткової охорони подання та розгляд заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, подання матеріалів для проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарський засіб та їх розгляд, прийняття рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, внесення відомостей про лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів, видача або одержання реєстраційних документів щодо лікарського засобу, інші дії щодо реєстрації лікарського засобу у встановленому законом порядку.     

При цьому не пізніше ніж за 80 календарних днів до дати подання інформації, документів та матеріалів для державної реєстрації лікарського засобу особа, яка має намір здійснити такі дії, надсилає кожному володільцю патенту та (або) сертифіката додаткової охорони письмове повідомлення про такий намір на адресу такого володільця, що міститься в Реєстрі";

 

у статті 34:

доповнено частиною третьою такого змісту:

"3. У разі порушення прав володільця патенту на винахід (корисну модель), об’єктом якого є лікарський засіб, процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу:

розмір упущеної вигоди не може бути меншим за розмір одержаного порушником доходу (виручки) від реалізації такого лікарського засобу, виготовленого з порушенням прав володільця патенту на винахід (корисну модель);

суд може ухвалити рішення про накладення на порушника штрафу в розмірі від 100 відсотків до 500 відсотків суми отриманого порушником доходу (виручки) від реалізації такого лікарського засобу, виготовленого з порушенням прав володільця патенту на винахід (корисну модель), стягнена сума якого у встановленому порядку зараховується до державного бюджету. При визначенні розміру штрафу судом враховується обсяг порушення, наміри порушника, вина та її форми, а також інші об’єктивні обставини, що мають істотне значення";

 

розділ IX "Перехідні положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. До патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб, активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес виготовлення або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин або засіб захисту рослин, строк дії якого продовжено відповідно до частини четвертої статті 6 цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства" від 21 липня 2020 року № 816-IX, застосовуються положення щодо додаткової охорони, передбачені статтями 27-1 та 31 цього Закону".

 

У Законі України "Про лікарські засоби":

 

пункт 8 частини третьої статті 39 викладено в такій редакції:

Рішення про скасування дії державної реєстрації лікарського засобу приймається за наявності щонайменше однієї з таких підстав:

"8) набрання законної сили судовим рішенням про скасування дії державної реєстрації лікарського засобу, яке може бути ухвалене у разі встановлення судом факту порушення прав, що випливають із державної реєстрації винаходу (корисної моделі), внаслідок пропонування до продажу, продажу, рекламування, промоції лікарського засобу та/або здійснення інших дій, пов’язаних з обігом лікарського засобу";

 

 

 

25. Про внесення змін до деяких законів України щодо задоволення потреб населення у перевезеннях в умовах воєнного стану

(Закон України від 30.04.2025 № 4397-IX, чинність з 07.08.2025)

 

Cтаттю 15 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гуманітарну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451 із наступними змінами) доповнено пунктами 3-9 і 3-10 такого змісту:

"3-9. Встановити, що в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування:

набувачами гуманітарної допомоги, крім набувачів гуманітарної допомоги, визначених статтею 1 цього Закону, для надання послуг з перевезення пасажирів, у тому числі пільговим категоріям громадян, на автобусних маршрутах загального користування та/або маршрутах (лініях) міського електричного транспорту є комунальні підприємства або господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать відповідним територіальним громадам, що утворені шляхом заснування або перетворення комунальних підприємств і є їх правонаступниками, які є автомобільними перевізниками та/або перевізниками міського електричного транспорту, яким надається гуманітарна допомога, визначена абзацами третім і четвертим цього пункту;          гуманітарною допомогою визнаються автобуси, що відповідають екологічним нормам не нижче рівня "ЄВРО-5", електробуси, трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену, надані набувачам гуманітарної допомоги, визначеним абзацом другим цього пункту, для надання послуг з перевезення пасажирів, у тому числі пільговим категоріям громадян, на автобусних маршрутах загального користування та/або маршрутах (лініях) міського електричного транспорту, організацію яких забезпечують органи місцевого самоврядування;                гуманітарною допомогою визнаються автобуси, що відповідають екологічним нормам не нижче рівня "ЄВРО-3", електробуси, трамвайні вагони, тролейбуси, вагони метрополітену, ввезені на митну територію України за спрощеним порядком до дня набрання чинності цим Законом, але не раніше 24 лютого 2022 року, і надані набувачам гуманітарної допомоги, визначеним абзацом другим цього пункту, для надання послуг з перевезення пасажирів, у тому числі пільговим категоріям громадян, на автобусних маршрутах загального користування та/або маршрутах (лініях) міського електричного транспорту, організацію яких забезпечують органи місцевого самоврядування;     гуманітарна допомога, передбачена абзацами третім і четвертим цього пункту, не може бути відчужена або передана у користування іншим фізичним чи юридичним особам за будь-якими правочинами, крім безоплатного відчуження або передачі у користування набувачу гуманітарної допомоги, визначеному абзацом другим цього пункту;    отримувачі гуманітарної допомоги за погодженням із центральним органом виконавчої влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, забезпечують передачу гуманітарної допомоги безпосередньо її набувачам, визначеним абзацом другим цього пункту;   порядок передачі гуманітарної допомоги, передбаченої абзацами третім і четвертим цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.              3-10. Не вважається використанням гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку використання набувачами гуманітарної допомоги, визначеними абзацом другим пункту 3-9 цієї статті, у господарській діяльності для надання послуг з перевезення пасажирів, у тому числі пільговим категоріям громадян, на автобусних маршрутах загального користування та/або маршрутах (лініях) міського електричного транспорту, організацію яких забезпечують органи місцевого самоврядування, транспортних засобів, передбачених абзацами третім і четвертим пункту 3-9 цієї статті, отриманих у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування".