Основні нормативно-правові акти за січень 2025 року

Основні нормативно-правові акти за січень 2025 року

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

ЗА СІЧЕНЬ 2025 РОКУ

 

 

1. Про внесення змін до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу

(Закон України від 05.12.2024 грудня 2024 р. № 4133-IX, чинності не набрало)

 

Внесено до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" такі зміни:

 

У статті 14:

частину першу доповнено пунктом 30 такого змісту:

Право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають такі категорії фізичних осіб:

"30) потерпілі від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками - на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень";

 

Цей Закон набирає чинності через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

 

 

2. Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення ухвалення та проголошення судових рішень

(Закон України від 19 грудня 2024 р. № 4173-IX, чинність з 08.02.2025)

 

Внесено до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" такі зміни:

 

Пункт 5 частини сьомої статті 56 викладено в такій редакції:

"5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю ухвалення судового рішення і закритого судового засідання".

 

Пункт 5 частини першої статті 106 викладено в такій редакції:

"5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці ухвалення судового рішення, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні".

 

у Цивільному процесуальному кодексі України:

 

частину другу статті 35 викладено в такій редакції:

"2. При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені при обговоренні під час ухвалення судового рішення";

 

назву, частини першу і четверту статті 244 викладено в такій редакції:

 

"Стаття 244. Стадія ухвалення судового рішення

1. Після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення";

"4. Після закінчення поновленого розгляду справи суд залежно від його результатів відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і переходить до стадії ухвалення судового рішення або оголошує перерву, якщо вчинення необхідних процесуальних дій у цьому судовому засіданні виявилося неможливим";

 

пункт 7 частини другої статті 248 викладено в такій редакції:

У протоколі судового засідання зазначаються такі відомості:

"7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа";

 

частини першу, другу, четверту - шосту статті 259 викладено в такій редакції:

"1. Суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Рішення та постанови ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу";

"4. Для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву.

5. Ухвали суду, постановлені окремим документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

6. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Складання повної ухвали залежно від складності справи може бути відкладено на строк не більш як на п’ять днів з дня проголошення скороченої (вступної та резолютивної частин) ухвали.

Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи";

 

 

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин

(Закон України від 19 грудня 2024 р. № 4174-IX, чинність з 10.01.2025)

 

Цивільному кодексі України:

 

у статті 44:

частини першу і другу викладено в такій редакції:

"1. На підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над її майном.

За заявою заінтересованої особи або органу опіки та піклування нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до ухвалення судом рішення про визнання такої особи безвісно відсутньою.

Заходи для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, вживаються нотаріусом шляхом проведення опису відповідного майна та призначення опікуна над таким майном.

2. Нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за останнім місцем проживання відповідної особи.

Якщо місце проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідоме, нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном такої особи за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути призначено одного опікуна";

 

доповнено частиною шостою такого змісту:

"6. Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, встановлюється, здійснюється та припиняється відповідно до цього Кодексу з урахуванням положень Закону України "Про нотаріат";

 

розділ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 22 такого змісту:=

"22. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом шести місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована Російською Федерацією, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, дати відновлення здійснення органами державної влади їхніх повноважень у повному обсязі, нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном відповідної особи незалежно від місця її проживання".

 

У Законі України "Про нотаріат":

доповнено главою 6-1 такого змісту:

 

"ГЛАВА 6-1. ЗАХОДИ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ОПІКИ НАД МАЙНОМ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, ЯКА ВИЗНАНА БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ, АБО ОСОБИ, ЗНИКЛОЇ БЕЗВІСТИ ЗА ОСОБЛИВИХ ОБСТАВИН

Стаття 65-1. Заходи для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин

Нотаріуси вживають заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, на підставі рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, заяви заінтересованої особи або органу опіки та піклування і відомостей про особу, зниклу безвісти за особливих обставин, у Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном стосовно фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за останнім місцем проживання відповідної особи.

Якщо місце проживання фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідоме, нотаріус вживає заходів для встановлення опіки над майном такої особи за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - за місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Заходи для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, вживаються нотаріусом шляхом проведення опису відповідного майна та призначення опікуна над таким майном.

За результатами опису майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, нотаріус складає акт опису.

У разі місцезнаходження майна, що підлягає опису з виїздом за місцезнаходженням майна, за межами нотаріального округу, в якому провадить нотаріальну діяльність нотаріус, до якого звернулися щодо вжиття заходів для встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, такий нотаріус надсилає іншому нотаріусу за місцезнаходженням майна доручення про його опис. На підставі доручення нотаріуса про опис майна призначення опікуна над таким майном не здійснюється.

Після складення акта про опис майна нотаріус призначає опікуна, якому видає свідоцтво про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до якого долучається акт опису такого майна, що є невід’ємною частиною свідоцтва.

Нотаріус вносить інформацію про видачу свідоцтва про призначення опікуна над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути призначено лише одного опікуна. У разі виявлення факту наявності призначеного опікуна над таким майном нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва, крім випадку, якщо опікун помер, визнаний судом безвісно відсутнім або є особою, яка зникла безвісти за особливих обставин, визнаний судом недієздатним або обмежено дієздатним, усунутий від виконання обов’язків опікуна за рішенням суду, відмовився від виконання обов’язків шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально.

Нотаріус перевіряє відсутність або наявність призначеного опікуна над майном особи, зниклої безвісти за особливих обставин, за даними Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин".

 

У частині першій статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" доповнено пунктом 11-1 такого змісту:

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками:

"11-1) нотаріусам (для вжиття заходів з метою встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин) - на їхні запити щодо наявності рахунків (вкладів)/електронних гаманців фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, та залишку коштів/електронних грошей, банківських металів на цих рахунках; щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на зберіганні та/або в заставі банку як заклад; щодо наявності договорів про надання в оренду індивідуального банківського сейфа, укладених з такими особами; щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування бенефіціарам, які визнані безвісно відсутніми або зниклими безвісти за особливих обставин".

 

 

4. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційною скаргою Конторського Петра Федоровича щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4, частини першої статті 8 Закону України „Про судовий збір“ (щодо доступу до суду касаційної інстанції у цивільному судочинстві) у справі № 3-131/2023(242/23) від 20 січня 2025 року

 

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду встановлюється в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Частиною першою статті 8 Закону визначено таке: „Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю“.

 

Конторський П.Ф. вважає неконституційним підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, яким визначено розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду.

Автор клопотання твердить, що внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні в його справі - ухвалі Верховного Суду від 21 лютого 2023 року - частини першої статті 8 Закону порушено його право на судовий захист, гарантоване частинами першою, другою статті 55 Конституції України (складовою якого є право на оскарження судового рішення), через незадовільний майновий стан - фінансову неспроможність сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі, визначеному судом на підставі підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону.

На думку Конторського П.Ф., «конструкція частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI від 8 липня 2011 року, за якою „суд, враховуючи майновий стан сторони, може…“, визначає, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов’язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення».

Дослідивши зміст конституційної скарги та матеріали справи, Конституційний Суд України встановив, що Конторський П.Ф. подав касаційну скаргу з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги і не подавав заяви про приєднання до касаційної скарги іншої особи. Відмовляючи в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, Верховний Суд в ухвалі від 21 лютого 2023 року застосував окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання до суду „касаційної скарги на рішення суду“, та статтю 8 Закону загалом.

 

Сплата судового збору як одна з умов доступу до суду не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Основного Закону України. Приписами закону може бути встановлений обов’язок зі сплати судового збору. Водночас ці приписи закону мають бути чіткими та зрозумілими за змістом, мати правомірну мету та відповідати вимозі домірності.

Аналізуючи окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону в аспекті його чіткості та зрозумілості, Конституційний Суд України передусім констатує, що Закон унормовує розміри ставок судового збору (стаття 4) та встановлює перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (частина перша статті 5).

Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону є чітким і зрозумілим та відповідає вимозі юридичної визначеності.

 

Перевіряючи на відповідність Конституції України (конституційність) окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону в аспекті дотримання вимоги домірності, Конституційний Суд України виходить із того, що „гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду <…> сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України“ (перше речення абзацу третього, абзац четвертий підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013); „законодавець, визначаючи справляння судового збору, має чинити за принципом справедливості“ [абзац третій підпункту 4.4 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024].

 

Конституційний Суд України вважає, що відповідно до статей 3, 8, 55 Конституції України у їх посутньому зв’язку на державу покладено позитивний обов’язок забезпечити особам, які перебувають у складному майновому становищі, можливість реалізації їхнього права на судовий захист, оскільки „право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя“ (друге речення абзацу восьмого підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018).

Застосування судом повноваження, визначеного частиною першою статті 8 Закону, у спосіб відстрочення або розстрочення для сторони юридичного спору сплати судового збору за подання касаційної скарги забезпечує реалізацію норм-принципів, сформульованих у частині другій статті 3 та частині першій статті 8 Конституції України, які зобов’язують державу гарантувати та забезпечувати права і свободи людини у спосіб та в межах, визначених Конституцією і законами України, та можливість здійснення конституційного права, гарантованого частиною першою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України.

 

Визнано такою, що відповідає Конституції України (є конституційною), частину першу статті 8 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами.

Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремий припис підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674-VI зі змінами, а саме: „касаційної скарги на рішення суду“ (касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми).

 

 

5. Про внесення змін до частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо уточнення підстав для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

(Закон України від 20.11.2024  № 4062-IX, чинність з 01.01.2025 року)

 

У частині третій статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію":

 

Пункт 4 викладено в такій редакції:

Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:"4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану".

 

Доповнено пунктом 6 такого змісту:

"6) особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою".

 

 

6. Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей взяття громадян України на військовий облік призовників та їх медичного огляду під час проходження ними базової загальновійськової підготовки

(Закон України від 09 січня 2025 р. № 4197-IX, чинність з 17.01.2025)

 

Внесено до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" такі зміни:

 

Частину одинадцяту статті 1 викладено в такій редакції:

"11. Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов’язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.

…

Статтю 10-1 після частини четвертої доповнено новою частиною такого змісту:

"5. Перед направленням для проходження практичних занять базової загальновійськової підготовки громадяни України, крім курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, курсантів закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, поліцейських під час проходження первинної професійної підготовки у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, проходять медичний огляд у порядку, визначеному частиною тринадцятою статті 2 цього Закону".

 

Частину третю статті 11 доповнено абзацом другим такого змісту:

"У період дії воєнного стану за рішенням керівника вищого військового навчального закладу або керівника закладу вищої освіти, що мають військові навчальні підрозділи, строк проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу може бути скорочений наполовину".

 

У статті 14: частини третю, п’яту і шосту викладено в такій редакції:

 

"3. Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів шляхом:

проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням необхідних документів, перелік яких встановлюється Міністерством оборони України";

 

"5. Поважними причинами непроходження електронної ідентифікації (неуточнення своїх персональних даних) засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста та/або неприбуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян України чоловічої статі у період, визначений частиною третьою цієї статті, що підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються:

хвороба громадянина України;

перешкода стихійного характеру;

проживання (перебування) на тимчасово окупованій території України або території України, де ведуться бойові дії;

інші обставини, що позбавили його можливості пройти електронну ідентифікацію та уточнити свої персональні дані засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста або особисто прибути до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

 

6. Громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, зазначений в абзаці першому частини третьої цієї статті, беруться на військовий облік призовників лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки";

 

У статті 16: частину третю доповнено абзацом дев’ятим такого змісту:

На районні (міські) комісії покладається:

"внесення на розгляд комісії вищого рівня клопотань щодо надання громадянам України відстрочок від направлення для проходження базової військової служби у випадках, не передбачених цим Законом";

 

У статті 37:

у частині першій: у пункті 1: доповнено абзацом восьмим такого змісту:

на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років:

"жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу";

 

у пункті 2: доповнено абзацами тринадцятим - п’ятнадцятим такого змісту:

на військовий облік військовозобов’язаних:

"призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу;

жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону;

які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу";

 

 

7. Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

(Наказ Міністерства оборони України від 03.01.2025  № 4, чинність з 10.01.2025)

 

Пункт 2.5 глави 2 розділу I доповнено новим підпунктом такого змісту:

«2.5.12. Голови військово-лікарських комісій формують електронне направлення осіб на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338».

 

У розділі II:

 пункт 3.1 глави 3 викладено в такій редакції:

«3.1. Медичний огляд військовозобов’язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України, на підставі направлення, яке формується в електронній формі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, або у паперовій формі за формою, наведеною у додатку 11 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Медичний огляд проводиться ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов’язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, та видається військовозобов’язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов’язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП»;

 

пункт 7.4 глави 7 після слів «висновок лікарсько-консультативної комісії (далі — ЛЛК) або медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК)» доповнено словами «або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи»;

Направлення на медичний огляд проводиться командирами з'єднань, їм рівних та вище. У направленні повинна бути чітко зазначена мета огляду члена сім'ї військовослужбовця. Разом із направленням у ВЛК подаються медичні документи, які характеризують стан здоров'я члена сім'ї військовослужбовця (висновок спеціалізованого закладу охорони здоров’я (установи), медична картка амбулаторного хворого (форма № 025/о), виписки із медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого, висновок лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛЛК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, результати попереднього обстеження не більше ніж річної давності).

 

 

8. Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації

(Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1558, чинність з 16.01.2025)

 

У Положенні про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154:

 

у пункті 10:

абзац третій замінено абзацами такого змісту:

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, крім виконання функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:

“сприяють організації комісією з питань направлення для проходження базової військової служби Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими комісіями з питань направлення для проходження базової військової служби проведення контрольного медичного огляду:

громадян, визнаних районними (міськими) комісіями з питань направлення для проходження базової військової служби непридатними або тимчасово непридатними до військової служби;

громадян, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду і рішеннями районних (міських) комісій з питань направлення для проходження базової військової служби;

громадян, направлених для проходження базової військової служби, перед відправленням у навчальні частини (центри);”.

 

у пункті 11:

доповнено пункт абзацом такого змісту:

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:

“направляють здобувачів вищої освіти до навчальних військових частин для проходження практичної підготовки базової загальновійськової підготовки відповідно до списків, наданих керівниками закладів вищої освіти, що розташовані на території відповідальності районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.”;

 

У Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560:

 

у пункті 4:

доповнено пункт абзацами такого змісту:

На військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані:

“підозрювані або обвинувачені особи, які під час досудового розслідування або судового розгляду тримаються під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України. Зазначені особи, стосовно яких скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, повинні невідкладно, але не пізніше 48 годин з дня оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з’явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання;

підозрювані або обвинувачені особи, до яких під час досудового розслідування або судового розгляду застосовано інший захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, крім тих, що підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146-147, 152-156, 186, 187, 189, 255, 255-1, 257, 258-262, 305-321, 330, 335-337, 401-414, 426-433, 436, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ухвали слідчого судді про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.”

 

пункти 59 і 60 викладено в такій редакції:

“59. За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов’язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

У разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов’язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

 

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п’яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов’язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов’язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п’ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов’язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов’язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Перевірка підстав у військовозобов’язаного щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період (крім випадків, коли відстрочка від призову оформляється та надається автоматично відповідно до пункту 59 цього Порядку) здійснюється посадовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) відповідно до їх функціональних обов’язків за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних.

 

Перевірка підстав у військовозобов’язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється протягом п’яти днів у разі:

подання військовозобов’язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

 

У разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов’язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов’язаного для відстрочки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним у підпункті 1 пункту 1 додатка 5, надається на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940; 2024 р., № 107, ст. 6790), або на строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. № 45, - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 р. № 12 і від 7 червня 2024 р. № 674.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається на строк дії відповідних законних підстав, а особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я, на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців.

Відстрочка посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надається на строк їх перебування на відповідній посаді територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, зазначеним в абзаці другому пункту 58 цього Порядку (Центральним управлінням або регіональними органами СБУ чи відповідним підрозділом розвідувальних органів). У разі звільнення зазначених посадових (службових) осіб чи переведення на посаду, не зазначену в підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, відповідний орган державної влади, інший державний орган в одноденний строк інформує шляхом надсилання листа відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який оформив військовозобов’язаному відстрочку, для її анулювання, а також територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління або регіональний орган СБУ або відповідний підрозділ розвідувальних органів, у яких така особа перебуває на військовому обліку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 24 пункту 1 додатка 5, надається на строк, визначений законодавством, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 1 пункту 2 додатка 5, надається на семестр, але не більше ніж на шість місяців.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпункті 2 пункту 2 додатка 5, надається до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період особам, зазначеним у підпунктах 3-5 пункту 2 додатка 5, надається на строк дії відповідних законних підстав.

Довідка про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається військовозобов’язаним на строк дії відповідних законних підстав.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів у день оформлення довідки  про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв’язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

У разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов’язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов’язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.”;

 

пункт 62 доповнено абзацом 2 такого змісту:

Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

 

абзац перший пункту 63 викладено в такій редакції:

“63. Військовозобов’язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії.”;

у пункті 2:

у підпункті 1 графу викладено в такій редакції:

“для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;

для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров’я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров’я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб”;

 

у підпункті 3: абзац перший викладено в такій редакції:

“документи, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою”;

 

доповнено додаток пунктами 3 і 4 такого змісту:

Частина п’ята статті 23 Закону

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 10-1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” чи базову військову службу

документ, що підтверджує проходження базової загальновійськової підготовки відповідно до статті 10-1 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” чи військово-обліковий документ з відміткою про проходження базової військової служби, а також паспорт громадянина України

 

Частина шоста статті 23 Закону

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені із служби у запас у зв’язку із звільненням з полону

витяг із  наказу щодо виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави) чи витяг із наказу щодо звільнення з військової служби (із зазначенням підстави), або військово-обліковий документ з відміткою про звільнення з військової служби (із зазначенням підстави)”.

 

 

9. Про внесення змін до пункту 110 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

(Указ Президента України від 31 грудня 2024 р. № 894/2024, чинність з 01.01.2025)

 

Внесено до пункту 110 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, такі зміни:

 

абзац сьомий викладено в такій редакції:

"Переміщення осіб офіцерського складу між видами, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України, органами військового управління, з’єднаннями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, установами та організаціями, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні види, окремі роди військ (сил) Збройних Сил України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, крім посад, що належать до повноважень вищої посадової особи. У період дії воєнного стану переміщення осіб офіцерського складу у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно між видами, окремими родами військ (сил) Збройних Сил України, органами військового управління, з’єднаннями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, установами та організаціями, що підпорядковані Головнокомандувачу Збройних Сил України, здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України".

 

 

10. Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України

(Указ Президента України від 31 грудня 2024 р. № 893/2024, чинність з 01.01.2025)

 

Внесено до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, такі зміни:

 

 у пункті 50: доповнено новим підпунктом такого змісту:

"8) військовослужбовцям рядового складу, сержантського та старшинського складу, які під час дії воєнного стану проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, мають вищу освіту ступеня магістра або прирівняну до неї згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу XV Закону України "Про вищу освіту" вищу освіту, та мають досвід роботи на керівних посадах на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності не менше двох років, з одночасним призначенням на посади осіб офіцерського складу з урахуванням потреби в офіцерах відповідної спеціальності."

 

 

11. Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. № 1536, чинність з 02.01.2025)

 

Доповнено Правила пунктом 2-20 такого змісту:

“2-20. У разі введення на території України воєнного стану пропуск через державний кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 25 років, які проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах або розвідувальному органі Міноборони, укладеним на умовах, передбачених абзацом четвертим частини третьої статті 23 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, та які до укладення такого контракту не проходили військову службу (крім базової військової служби), здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетинання державного кордону України та наявності:

довідки, виданої командиром військової частини (керівником районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки), керівником відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони, за формою, затвердженою Міноборони, із зазначенням відомостей щодо укладання такого контракту;

військово-облікового документа.”.

 

 

12. Порядок встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи

(Наказ Міністерства охорони здоров’я України 05 червня 2012 року № 420)

 

Визначення ступеня стійкої втрати професійної працездатності здійснюється відповідно до Порядку оцінювання функціонування та за наявності доданих до електронного направлення сканованих копій таких документів:

1) для осіб з числа військовослужбовців або військовозобов’язаних, яким часткова втрата працездатності встановлюється без встановлення інвалідності:

постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони;

направлення командира військової частини чи територіального центру комплектування та соціальної підтримки на встановлення ступеня стійкої втрати працездатності;

2) для осіб, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку та/або отримали професійне захворювання на виробництві:

акта розслідування за формами, наведеними в додатках 11, 11-1, 21 до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337;

направлення роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому особа одержала травму чи професійне захворювання, або територіального органу Пенсійного фонду України чи суду;

3) для осіб, які постраждали внаслідок дорожньо-транспортної пригоди:

висновка судово-медичної експертизи;

довідки про дорожньо-транспортну пригоду за формою, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 січня 2022 року № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2022 року за № 266/37602.

 

За наявності у особи наслідків, спричинених двома або більше випадками, ступінь стійкої втрати професійної працездатності встановлюється:

1) при I групі інвалідності — не вище 100%;

2) при II групі інвалідності — не вище 85%;

3) при III групі інвалідності — не вище 65%.

 

 

13. Про затвердження Змін до Правил ведення нотаріального діловодства

(Наказ Міністерства юстиції України від 27.12.2024  № 3783/5, чинність з 01.01.2025)

 

пункт 2.4 після абзацу шостого доповнено новим абзацом сьомим такого змісту:

Нотаріальне діловодство включає:

«тимчасове зберігання заповітів та довіреностей, посвідчених особами, які в умовах воєнного стану відповідно до законодавства мають право їх посвідчувати (далі — документи, що надійшли для тимчасового зберігання) та їх підготовку для передавання на зберігання до нотаріального архіву;».

 

пункт 4.7 доповнено новими абзацами такого змісту:

«Контора, розташована на території активних бойових дій та яка є знищеною або до якої відсутній доступ або розташована на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, для яких не визначена дата завершення бойових дій та тимчасової окупації Російською Федерацією, ліквідується без передавання документів діловодства і майна.

Після визначення дати завершення бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією території України, на якій були розташовані контори, ліквідовані відповідно до абзацу третього цього пункту (далі — контори, ліквідовані у спеціальному порядку), на підставі наказу територіального органу Міністерства юстиції створюється комісія з розшуку документів та майна контор, ліквідованих у спеціальному порядку.

Документи, виявлені комісією з розшуку документів та майна контор, ліквідованих у спеціальному порядку, передаються до нотаріального архіву.»;

 

пункт 4.9 доповнено новим абзацом такого змісту:

«Після припинення заміщення документи нотаріального діловодства, у тому числі створені нотаріусом, який заміщував (у разі створення), повертаються приватному нотаріусу, якого заміщували, про що складається акт приймання-передавання, у якому зазначаються кількість справ нотаріальних документів у нотаріальному діловодстві, переданих у зв’язку із заміщенням і повернутих приватному нотаріусу, якого заміщують, відомості про зміни у складі та обсязі фонду, причини такої зміни.»;

 

пункт 4.11.5 змінено в такій редакції:

4.11.5. За заявою спадкоємця про завершення спадкування щодо спадщини, другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва щодо спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи та/або спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій, будь-який (будь-яка) приватний нотаріус (контора), до якого (якої) звернувся спадкоємець, другий з подружжя (колишній з подружжя), продовжує провадження такої спадкової справи на підставі відповідної заяви спадкоємця, другого з подружжя (колишнього з подружжя).

 

розділ VIII викладено в такій редакції:

 

«VIII. Приймання, розгляд і реєстрація кореспонденції (документів)

…

8.2. Реєстрації підлягають вхідні, вихідні, внутрішні документи незалежно від способу їх доставки, передачі чи створення, крім тих, що мають довідковий характер та не пов’язані з вчиненням нотаріальних дій або виконанням обов’язків нотаріуса, визначених законодавством (інформація, надіслана до відома, рекламні та комерційні пропозиції, запрошення, журнали та інші друковані видання, квартальні звіти, форми статистичної звітності тощо).

8.4. Реєстрація вхідних документів.

8.4.1. Реєстрація вхідних документів здійснюється приватним нотаріусом, завідувачем контори / нотаріального архіву, особою, відповідальною за ведення нотаріального діловодства та архіву, лише після проведення попереднього розгляду документа.

У разі надходження документа у паперовій формі перевіряються:

адреса на конверті;

наявність документів і додатків до них, за винятком тих конвертів, що мають напис «особисто»;

реквізити документа, обов’язковість яких передбачена законодавством.

У разі надходження документа в електронній формі перевіряються:

адреса отримувача;

наявність додатків до електронного документа;

кваліфікований електронний підпис підписувача та/або кваліфікована електронна печатка установи, наявність яких на ньому передбачена законодавством;

кваліфікована електронна позначка часу, наявність якої на ньому передбачена законодавством.

8.4.2. У разі надходження документа в електронній формі, підписаного кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або з накладеною кваліфікованою електронною печаткою, приватний нотаріус, завідувач контори / нотаріального архіву, особа, відповідальна за ведення нотаріального діловодства та архіву, проводить перевірку такого підпису та/або печатки за допомогою електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу.

Перевірка та підтвердження кваліфікованого електронного підпису та/або кваліфікованої електронної печатки здійснюється з дотриманням вимог статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

…

8.4.6. На вхідних документах у правому нижньому куті першої сторінки проставляється реєстраційний штамп (додаток 30).

У штампі вказуються найменування контори, нотаріального архіву або назва нотаріального округу, прізвище, ініціали приватного нотаріуса, дата надходження документа та його реєстраційний індекс (порядковий номер за реєстраційним журналом та номер справи за номенклатурою справ).

Документ, що надійшов технічними засобами електронних комунікацій та підлягає реєстрації, роздруковується на папері з проставленням напису у верхньому полі документа «Отримано в електронній формі».

…

8.5.3. У разі створення документа в електронній формі нотаріус накладає кваліфікований електронний підпис згідно із законодавством.

8.5.4. Оригінал вихідного документа надсилається адресатам з використанням засобів поштового зв’язку, технічних засобів електронних комунікацій, доставляється кур’єрською службою або передається нарочно (у такому випадку на другому примірнику документа адресат проставляє відмітку про отримання документа із зазначенням дати отримання та прізвища, власного імені, по батькові (за наявності)).

 

розділ XI викладено в такій редакції:

«XI. Особливості формування окремих категорій справ

…

11.1.1. Справи нотаріально посвідчених договорів, до яких включаються:

примірник нотаріально посвідченого договору;

документи, що посвідчують право власності, інші речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості та/або факт державної реєстрації таких прав;

документи, що підтверджують право власності, інші речові права на рухоме майно, яке є предметом договору, та/або факт державної реєстрації такого майна або прав на нього (у разі коли рухоме майно та/або права на нього підлягають державній реєстрації);

заяви про сімейний стан та правовий режим майна, заяви та інші документи, що підтверджують належність майна, у тому числі грошових коштів, на праві особистої приватної власності;

шлюбний договір;

довіреність;

інші документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, що підтверджують дозвіл / згоду на вчинення правочину (дозвіл органу опіки та піклування, згода другого з подружжя (колишнього з подружжя), користувача, іпотекодержателя тощо), відмову від вчинення правочину (заява про відмову від реалізації переважного права тощо);

11.1.2. Справи документів, на підставі яких нотаріально посвідчувалися договори, до яких включається решта документів, на підставі яких договори нотаріально посвідчено (копії документів, за якими встановлюються особи, які звертаються за вчиненням нотаріальної дії; копії документів, які підтверджують цивільну правоздатність та дієздатність юридичних осіб; копія платіжного документа (платіжна інструкція, квитанція тощо) про сплату обов’язкових платежів; витяги, інформаційні довідки з єдиних та державних реєстрів, інформаційно-комунікаційних систем держателем яких є Міністерство юстиції, та інших інформаційно-комунікаційних систем (реєстрів, кадастрів, баз даних тощо) державних органів та установ тощо).

У разі якщо документи, зазначені у цьому пункті, підлягають поверненню після вчинення нотаріальної дії, до нотаріальної справи долучаються їх копії.

 

11.2. Формування справ при видачі свідоцтв

У зв’язку з видачею свідоцтв, крім свідоцтв про право на спадщину, відповідно до Типової номенклатури справ державної нотаріальної контори та приватного нотаріуса (додаток 32) формуються 2 категорії справ (наприклад, 02-27 та 02-27-п; 02-51 та 02-51-п):

11.2.1. Справи свідоцтв, до яких включаються:

примірник свідоцтва;

документи, що посвідчують право власності, інші речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості та/або факт державної реєстрації таких прав;

документи, що підтверджують право власності, інші речові права на рухоме майно, та/або факт державної реєстрації такого майна або прав на нього (у разі коли рухоме майно та/або права на нього підлягають державній реєстрації);

акт про проведені електронні торги, акт про реалізацію предмета іпотеки, протокол про проведення аукціону, акт про придбання майна на аукціоні, інший документ, що підтверджує результати торгів (аукціону), у тому числі якщо вони не відбулися (за наявності);

заяви подружжя щодо видачі свідоцтв про частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя);

 

11.3. Формування спадкових справ

11.3.1. У книзі обліку і реєстрації спадкових справ (додаток 10) реєструються і формуються у спадкові справи:

заяви, що свідчать про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна:

про прийняття спадщини;

про відмову від прийняття спадщини;

про відкликання заяви про прийняття спадщини або заяви про відмову від прийняття спадщини;

про видачу свідоцтва про право на спадщину;

про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього подружжя);

про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за яким були вжиті ці заходи;

про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною;

спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі);

виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень;

відказоодержувача про відмову від заповідального відказування;

спадкоємця про завершення спадкування, другого з подружжя (колишнього з подружжя) про видачу свідоцтва щодо спільного майна подружжя (колишнього подружжя) в межах спадкової справи та/або спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територіях, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій;

вимоги кредиторів (якщо вони надійшли до видачі свідоцтва про право на спадщину).

…

 

14. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 і від 7 вересня 1998 р. № 1388

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 2025 р. № 59, чинність з 25.01.2025)

 

у пункті 42:

доповнено пункт після абзацу третього новими абзацами такого змісту:

“У разі коли транспортний засіб знімається з обліку за бажанням власника у зв’язку з тим, що такий транспортний засіб тимчасово не бере участь у дорожньому русі на території України, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: “Транспортний засіб знято з обліку у зв’язку з тим, що він тимчасово не бере участь у дорожньому русі на території України”.

Державна реєстрація транспортного засобу, знятого з обліку у зв’язку з тим, що він тимчасово не брав участь у дорожньому русі на території України, проводиться на підставі заяви його власника за умови подання свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта) та копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі.”.

 

абзац дев’ятий замінено абзацами такого змісту:

“У разі зняття з обліку транспортного засобу за заявою його власника номерні знаки підлягають здачі до сервісного центру МВС (крім індивідуальних номерних знаків) та видаються номерні знаки для разових поїздок.

Залишення номерних знаків за транспортним засобом, знятим з обліку у зв’язку з тим, що він тимчасово не бере участь у дорожньому русі на території України, здійснюється за умови оплати його власником послуги з відповідального зберігання номерних знаків.”.

 

 

15. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Геомакс-Ресурс“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого припису абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи“ від 28 грудня 2014 року № 71-VIII у справі № 3-14/2024(28/24) від 25 січня 2025 року

 

Одним із видів господарської діяльності Товариства є роздрібна торгівля пальним, яку воно здійснює через автозаправні станції (далі - АЗС). У період із 21 листопада 2016 року до 24 січня 2017 року Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі - Офіс) провів планову виїзну документальну перевірку господарської діяльності Товариства на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 1 січня 2015 року до 30 вересня 2016 року. За результатами цієї перевірки 30 січня 2017 року Офіс склав відповідний акт про заниження Товариством податкових зобов’язань зі сплати різних податків, зокрема акцизного податку з реалізації в роздріб підакцизних товарів. На підставі цього акта 10 лютого 2017 року Офіс виніс податкові повідомлення-рішення, якими визначив Товариству податкові зобов’язання з акцизного податку і нарахував штрафні санкції. Товариство оскаржило ці повідомлення-рішення в судовому порядку.

У конституційній скарзі йдеться про потребу в розгляді питання щодо відповідності Конституції України (конституційності) оспорюваного припису Кодексу в редакції Закону № 71 для захисту та відновлення прав Товариства. Товариство зауважує, що законодавець Законом № 909 удосконалив відповідне нормативне регулювання, а Законом № 1791 виключив оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71, та наголошує, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 продовжує застосовуватись до правовідносин, які виникли в період його чинності.

Установивши оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 з 1 січня 2015 року акцизний податок із реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пальним, законодавець не врахував принципу стабільності податкової норми, потреби у певному перехідному періоді (vacatio legis - час з моменту офіційного оприлюднення закону до набрання ним чинності), який надав би учасникам правовідносин розумний час та можливість для адаптації до нових обставин, а також наслідків, які можуть настати для платника податків у зв’язку з відсутністю можливості підготуватися до набрання такими законодавчими змінами чинності та комплексного нормативного регулювання, чим порушив принцип верховенства права.

Унаслідок фактично негайного набрання чинності оспорюваним приписом Кодексу в редакції Закону № 71 виникло надмірне податкове навантаження на фінансову діяльність суб’єктів господарювання. Особливо це стосується суб’єктів малого та середнього підприємництва, які, порівняно з великими компаніями, можуть не мати фінансового ресурсу для сплати податків у найкоротший строк, чим можуть бути поставлені у нерівні умови щодо сплати податків. Такі зміни податкового законодавства України не сприяють забезпеченню державою захисту конкуренції в підприємницькій діяльності, як це гарантовано першим реченням частини третьої статті 42 Основного Закону України.

Законодавець має знайти належний баланс між частою зміною закону і визначеністю податкових норм для платників податків, оскільки слід швидко й ефективно реагувати на зміни економічного життя суспільства, не допускаючи негативного впливу оподаткування на економічний розвиток держави.

 

Зазначене дає підстави стверджувати, що оспорюваний припис Кодексу в редакції Закону № 71 суперечить частині першій статті 8, частинам першій, третій статті 42, частині першій статті 57 Конституції України.

 

 

16. Про соціальний захист та підтримку дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, та внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання соціальних послуг та виплат

(Закон України від 08 жовтня 2024 р. № 3999-IX, чинність з 05.01.2025 року)

 

Цей Закон визначає правові та організаційні засади державної політики у сфері соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, інструменти соціального захисту та підтримки таких дітей залежно від шкоди, завданої їм збройною агресією.

Система заходів соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України

1. Система заходів соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, включає:

1) надання компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

2) надання невідкладної проміжної компенсації за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України;

3) надання соціальних послуг відповідно до оцінювання потреб дитини/сім’ї у соціальних послугах згідно із Законом України "Про соціальні послуги";

4) здійснення соціальної роботи відповідно до Закону України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю";

5) надання медичної допомоги, реабілітаційної допомоги та забезпечення допоміжними засобами реабілітації відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, що здійснюються в закладах охорони здоров’я відповідно до вимог законів України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", забезпечення допоміжними засобами реабілітації і медичними виробами відповідно до вимог Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні";

6) надання психологічної допомоги, психолого-педагогічних, корекційних послуг та соціально-психологічної реабілітації відповідно до законів України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про охорону дитинства", "Про освіту";

7) надання психіатричної допомоги на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про психіатричну допомогу";

8) надання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей";

9) створення безпечного освітнього середовища, організацію здобуття освіти, освітнього процесу, забезпечення державних гарантій, визначених законами України "Про освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про дошкільну освіту", "Про вищу освіту";

10) надання державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей з інвалідністю відповідно до законодавства;

11) матеріальне та соціально-побутове забезпечення дітей з інвалідністю відповідно до законодавства;

12) надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів;

13) надання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, в тому числі дітям з інвалідністю, яка пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю";

14) забезпечення безперешкодного доступу до різних сфер життєдіяльності шляхом дотримання будівельних норм для пристосування житлового і оточуючого середовища до потреб дітей з інвалідністю з урахуванням індивідуальних особливостей функціонального обмеження і специфіки нозологій;

15) право на здобуття освіти за індивідуальною навчальною програмою, яка узгоджується з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю або особи з інвалідністю з дитинства, що розроблена на основі індивідуального реабілітаційного плану;

16) надання допомоги у поверненні дитини в Україну;

17) вжиття заходів для возз’єднання дитини з її сім’єю;

18) встановлення опіки (піклування) з метою захисту інтересів малолітніх і неповнолітніх дітей та забезпечення їхніх особистих немайнових і майнових прав та інтересів;

19) забезпечення права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на усиновлення або влаштування на виховання в сім’ї громадян України (під опіку чи піклування, у прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу) або малі групові будинки, або за неможливості влаштування у сімейні форми виховання - до інших дитячих закладів;

20) недопущення примусового переміщення, вивезення та неповернення дітей з-за кордону, їх викрадення, торгівлі дітьми;

21) розшук батьків або інших законних представників дітей, розлучених із сім’єю;

22) тимчасове влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування та постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України від примусового переміщення, вивезення, депортації або неповернення з-за кордону, викрадення, торгівлі дітьми, у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім’ї, сім’ї патронатних вихователів, сім’ї опікунів чи піклувальників, встановлення опіки чи піклування над такими дітьми, у разі неможливості - тимчасове влаштування до інших дитячих закладів;

23) надання одноразової матеріальної допомоги дитині, яку визнано такою, яка постраждала від торгівлі дітьми, відповідно до Закону України "Про протидію торгівлі людьми";

24) забезпечення харчуванням у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про охорону дитинства", "Про дошкільну освіту", "Про освіту", "Про професійну (професійно-технічну) освіту", "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

25) надання допомоги у разі встановлення опіки чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі психічні розлади, яким не встановлено інвалідність, відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми";

26) виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю відповідно до законодавства;

27) житлове забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відповідно до законодавства;

28) консультування з питань прав неповнолітніх у трудових правовідносинах та гарантій у сфері зайнятості;

29) надання правничої допомоги, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел на підставах та в порядку, встановлених Законом України "Про безоплатну правничу допомогу";

30) надання матеріальної підтримки та інших пільг, передбачених законодавством.

 

2. Соціальний захист та підтримка дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, надаються за результатами проведення оцінювання потреб дитини, з урахуванням індивідуальних потреб дитини у видах підтримки та завданої їй шкоди, на період існування відповідних потреб.

3. Порядок та строки проведення оцінювання потреб дитини, яка постраждала внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

4. Встановлення зв’язку інвалідності з пораненням, психічним розладом чи іншим ушкодженням здоров’я, отриманим дитиною внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

5. Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо соціального захисту та підтримки дітей, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також здійснює контроль за їх виконанням.

 

Компенсація за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України

1. Компенсація за шкоду життю та здоров’ю дитини у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - компенсація) надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації - законного представника дитини, яка постраждала або загинула внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України.

2. Розмір компенсації визначається щодо кожного отримувача компенсації окремо, виходячи з конкретних обставин.

Порядок, умови виплати та підстави для припинення виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Право на отримання компенсації настає з моменту отримання репарацій, що стягуються з держави-агресора відповідно до принципів і норм міжнародного права.

4. На грошові кошти, що перебувають на поточному рахунку отримувача компенсації, передбаченому частиною першою цієї статті, не може бути звернено стягнення або накладено арешт.

 

 

17. Про затвердження переліку посад державної служби категорій “Б” і “В”, кандидати на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою

(Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2025 р. № 34, чинність не набрало)

 

1. Посади державної служби категорії “Б”, які передбачають здійснення повноважень керівника державної служби у державних органах.

 

2. Посади державної служби категорій “Б” і “В”, за якими закріплені такі посадові обов’язки (завдання та функції), які передбачають обов’язкове використання англійської мови під час їх виконання:

підготовка та здійснення заходів, пов’язаних із міжнародним співробітництвом у сфері діяльності державного органу, забезпечення координації міжнародної взаємодії з іноземними державами, міжнародними організаціями та установами;

забезпечення представництва інтересів держави під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України і заяв, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок міжнародного збройного конфлікту на території України, розроблення та впровадження міжнародного механізму відшкодування такої шкоди;

підготовка та здійснення заходів щодо залучення кредитів (позик), що здійснюються державою (місцевими фінансовими органами) або під державні (місцеві) гарантії від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, фінансування бюджету або здійснення правочинів з державним (місцевим) боргом;

безпосередні розроблення (участь у розробленні), виконання (участь у виконанні) та експертиза (участь в експертизі) міжнародних договорів, які надходять англійською мовою (зокрема у разі укладення таких договорів англійською мовою), з іноземними державами, міжнародними організаціями та ЄС, супровід міжнародної технічної допомоги, участь у підготовці меморандумів; забезпечення участі у керівних та моніторингових органах Спільних операційних програм прикордонного співробітництва;

підготовка та забезпечення виконання програмних документів і планів заходів у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, зокрема тих, що спрямовані на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, зобов’язань України у зв’язку із започаткуванням переговорного процесу із вступу України до ЄС і домовленостей між Україною та ЄС та забезпечення співробітництва між Україною та НАТО з метою підготовки до набуття членства в ЄС та НАТО;

участь у виконанні інших зобов’язань України у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції;

виконання функцій у галузі співробітництва із Світовою організацією торгівлі, зовнішньоекономічної діяльності, що передбачає взаємодію з іноземними суб’єктами;

участь у переговорах та інша взаємодія з представниками іноземних держав, проектів та програм, включаючи проекти (програми) міжнародної технічної допомоги;

проведення експертизи документів (проектів документів), складених англійською мовою;

провадження правоохоронної діяльності, що передбачає безпосередню взаємодію з іноземцями та особами без громадянства, іноземними юридичними особами;

підготовка (участь у підготовці) відповідей на звернення іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, викладених англійською мовою;

здійснення редагування проектів документів, що розробляються англійською мовою;

адміністрування та надання публічних послуг іноземцям та особам без громадянства, що ведеться англійською мовою;

здійснення (участь у здійсненні) листування з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями іноземних держав, органами міжнародних (міждержавних) організацій (об’єднань), що ведеться англійською мовою;

забезпечення планування, здійснення та оцінки ефективності зовнішніх комунікацій державного органу, що ведуться англійською мовою, висвітлення та моніторинг діяльності державного органу в медіа, координація та організація проведення консультацій з громадськістю, а також інших публічних заходів (зустрічі, переговори тощо) з представниками різних цільових аудиторій, моніторинг та аналіз іноземних інформаційних джерел, підготовка інформаційних матеріалів, дизайн та наповнення веб-сайтів, що ведуться англійською мовою;

реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, що викладена англійською мовою, надсилання вихідної кореспонденції, що викладена англійською мовою;

здійснення координації, моніторингу і контролю за діяльністю державних органів у рамках впровадження міжнародних угод, договорів між Україною та ЄС або іншою іноземною державою;

забезпечення реалізації комплексу завдань, програм, проектів, робіт, спрямованих на розвиток та впровадження інформаційно-комунікаційних і цифрових технологій, розроблення політик захисту інформації, розроблення вимог до захисту інформації в державному органі, що передбачають використання англійської мови;

здійснення організації та забезпечення проведення засідань, нарад, зустрічей, інших офіційних заходів у межах державного органу, його апарату (секретаріату), поза його межами або в інших державних органах в межах повноважень, в яких беруть участь представники іноземних держав;

організаційне та експертно-аналітичне забезпечення здійснення заходів протокольного і церемоніального характеру, відряджень керівництва державного органу за межі України та підготовки адміністративної звітності за результатами зазначених заходів, прийом міжнародних делегацій, підготовка проектів програм закордонних візитів та робочих поїздок, пропозицій щодо складу учасників делегації, а також проектів програм візитів в Україну глав іноземних держав, спеціальних представників глав іноземних держав, керівників міжнародних організацій та інших представників.

 

 

18. Про внесення змін до Правил дорожнього руху

(Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2025 р. № 19, чинність з 14.01.2025)

 

Підпункт “ґ” пункту 2.1 викладено в такій редакції:

“ґ) чинний страховий поліс (договір) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка” (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка”;”.

 

Абзац третій пункту 2.11 викладено в такій редакції:

“У разі настання контактної (наявне зіткнення) дорожньо-транспортної пригоди за участю лише двох забезпечених транспортних засобів, за умови заподіяння шкоди майну виключно у вигляді пошкодження (знищення) транспортного засобу, незаподіяння шкоди життю та здоров’ю фізичних осіб, відсутності у водіїв обох транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, впливу лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, а також за умови досягнення згоди таких водіїв щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, такі водії мають право без залучення відповідних підрозділів Національної поліції спільно скласти для надання страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду у паперовій чи електронній формі за формою і відповідно до інструкції, затверджених Моторним (транспортним) страховим бюро. Після складення такого повідомлення водії транспортних засобів мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов’язку інформування відповідних підрозділів Національної поліції про настання дорожньо-транспортної пригоди.”.

 

 

19. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо запровадження відповідальності за порушення вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту

(Закон України від 09 січня 2025 р. № 4200-IX, чинність з 01.02.2025)

 

У Кодексі України про адміністративні правопорушення:

 

Доповнено статтею 175-3 такого змісту:

"Стаття 175-3. Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту

Незабезпечення безперешкодного доступу громадян до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у випадках та порядку, встановлених законодавством, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, що призвело до неготовності їх використання за призначенням відповідно до законодавства, -

тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі правопорушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

 

статтю 185-14 викладено в такій редакції:

"Стаття 185-14. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або створення перешкод у їх діяльності

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Створення перешкод у діяльності уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, в тому числі пов’язаних з проведенням перевірок, -

тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

 

у статті 258: після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, передбачених статтями 77-1, 120, 175, 175-2, 175-3, 188-8 цього Кодексу".

 

Розділ IX Особливої частини Кримінального кодексу України доповнено статтею 270-2 такого змісту:

"Стаття 270-2. Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту

Порушення встановлених законодавством вимог щодо утримання та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту або незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу населення до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в разі оголошення сигналу повітряної тривоги, що призвело до заподіяння середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людини, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років".

 

 

20. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування

(Закон України від 18 грудня 2024 р. № 4158-IX, чинність з 04.04.2025)

 

У Кодексі України з процедур банкрутства:

абзац другий пункту 2 частини першої статті 64 викладено в такій редакції:

Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:

у другу чергу задовольняються:

"вимоги із зобов’язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України за громадян, які застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов’язань із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб’єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників)";

 

У Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

у частині першій статті 73:

доповнено пунктом 1-2 такого змісту:

Кошти Пенсійного фонду використовуються на:

"1-2) здійснення виплати окремих видів державної соціальної допомоги, інших грошових виплат, повноваження щодо здійснення яких надано Пенсійному фонду";

 

Частину одинадцяту статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" викласти в такій редакції:

"11. Внутрішньо переміщені особи з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, з тимчасово окупованої території, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищено або пошкоджено (до стану, непридатного для проживання) жиле приміщення, мають право на отримання страхових виплат і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності, безпосередньо в органах Пенсійного фонду України за фактичним місцем проживання, перебування.

Страхові виплати призначаються за наявності необхідних документів, що підтверджують право на отримання таких виплат, а в разі їх відсутності - на підставі отриманих шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій відомостей:

про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, у тому числі на підставі даних інформаційних ресурсів у сфері реабілітації осіб з інвалідністю;

Державного реєстру актів цивільного стану громадян - про народження особи, її походження, укладення шлюбу, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть особи та інших відомостей цього реєстру;

реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування - про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід), сплату страхових внесків та інших відомостей цих реєстрів;

акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;

відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи;

органів реєстрації - про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи;

Єдиної державної електронної бази з питань освіти - про навчання;

Єдиного реєстру боржників - про заборгованість зі сплати аліментів;

Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб - щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;

Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

податкової звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річної звітності за 2021 рік у порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

Одержання, використання, поширення та зберігання конфіденційних даних, що містяться в інформаційних ресурсах, здійснюються з дотриманням вимог законодавства.

У разі відсутності необхідних відомостей страхові виплати призначаються у мінімальному розмірі, встановленому правлінням Пенсійного фонду України, з подальшим перерахуванням їх сум після надходження документів, що підтверджують право застрахованої особи на їх отримання".

 

У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"

 

абзаци другий і п’ятий частини першої статті 22 викладено в такій редакції:

"Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей для страхових випадків, передбачених абзацом третім частини третьої статті 36 цього Закону";

"Застрахованим особам, стосовно яких страхувальник не виконав обов’язків щодо нарахування та здійснення страхових виплат за страховими випадками у зв’язку з відсутністю можливості встановлення місцезнаходження такого страхувальника та/або внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного чи надзвичайного стану, що підтверджується даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, страхові виплати призначаються за заявою застрахованої особи, поданою до уповноваженого органу управління в паперовій або електронній формі, та здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем проживання/перебування застрахованої особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

 

у частині третій статті 36:

абзац третій викладено в такій редакції:

"Допомога по тимчасовій непрацездатності призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації. У разі перебування потерпілого у трудових відносинах з іншими страхувальниками (у тому числі здійснення підприємницької чи іншої діяльності та одночасної праці на умовах трудового договору) за місцями роботи іншими, ніж місце роботи, на якому настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до розділу IV "Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності" цього Закону в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу) незалежно від страхового стажу";

 

абзац сьомий замінити дев’ятьма новими абзацами такого змісту:

"Соціальні послуги потерпілому надаються та розраховуються з урахуванням результатів оцінювання потреб у таких послугах, проведеного у порядку, визначеному згідно із Законом України "Про соціальні послуги". Особливості організації надання соціальних послуг потерпілим визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі потреби у спеціальному медичному догляді та/або постійному сторонньому догляді, та/або побутовому обслуговуванні, та/або додатковому харчуванні, та/або предметах догляду, підтвердженої у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, потерпілому надаються соціальні послуги догляду вдома та натуральної допомоги згідно з державними стандартами.

 

Соціальна послуга догляду вдома надається потерпілому за його вибором:

надавачами соціальних послуг у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

шляхом виплати за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома членом сім’ї потерпілого або іншою особою в розмірі не менше:

розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - у разі визначення потреби у спеціальному медичному догляді;

50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - у разі визначення потреби у постійному сторонньому догляді;

25 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, - у разі визначення потреби в побутовому обслуговуванні.

Соціальна послуга натуральної допомоги за рахунок коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування надається потерпілому шляхом виплати щомісячної грошової компенсації вартості заходів, необхідних для надання такої послуги, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України".

У зв’язку з цим абзац восьмий вважати абзацом шістнадцятим;

 

 

21. Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих осіб із числа учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України

(Закон України від 18 грудня 2024 р. № 4157-IX, чинність з 04.04.2025)

 

Статтю 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" доповнено пунктом "ж" такого змісту:

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на:

"ж) осіб, які стали особами з інвалідністю у зв’язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів)".

 

У статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":

після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:

"Порядок надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, зазначеним у пункті 16 частини другої цієї статті, категорії таких осіб, а також періоди та райони проведення заходів і виконання завдань, визначених пунктом 16 частини другої цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни осіб, зазначених у пункті 16 частини другої цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України".

 

В абзаці першому пункту 4 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

слова і цифри "особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" замінено словами і цифрами "особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 і 25 частини першої статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12, 13 і 16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (крім працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів)";

 

 

22. Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" щодо удосконалення порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами суб’єктами господарювання, які поставлені на облік у Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України

(Закон України від 17 грудня 2024 р. № 4149-IX, чинність з 05.01.2025)

 

Внесено до Закону України "Про дорожній рух"  такі зміни:

У статті 30:

частину четверту після слів "Підприємства, установи, організації та інші суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, які мають право здійснювати оптову або роздрібну торгівлю та оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери" доповнено словами "(далі - суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами)";

 

частину п’яту викладено в такій редакції:

"Облік суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами, здійснюється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України створює та веде реєстр суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами".

 

У статті 34:

частину одинадцяту викладено в такій редакції:

"Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов’язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів. Суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами та придбали транспортний засіб, який перебував на державній реєстрації, для його наступного продажу, звільняються від обов’язку здійснення державної реєстрації такого транспортного засобу. У разі наявності обтяжень реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу здійснюється за наявності згоди обтяжувача (обтяжувачів), справжність підпису (підписів) якого (яких) засвідчено нотаріусом";

 

після частини одинадцятої доповнено новою частиною такого змісту:

"Перед відчуженням транспортного засобу суб’єкту господарювання, що здійснює торгівлю транспортними засобами, власник такого транспортного засобу зобов’язаний зняти його з обліку. Транспортні засоби, зняті з обліку для відчуження суб’єкту господарювання, що здійснює торгівлю транспортними засобами, щодо яких протягом десяти діб із дня зняття з обліку таким суб’єктом господарювання не надано у встановленому порядку відомостей про їх придбання, підлягають державній реєстрації на загальних підставах".

Абзац восьмий статті 52-1 викладено в такій редакції:

До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

"ведення обліку підприємств-виробників, суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю транспортними засобами, видача їм у встановленому порядку номерних знаків для разових поїздок".

 

 

23. Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння забезпеченню сталого функціонування електронних комунікаційних мереж та надання електронних комунікаційних послуг, а також заборони демонтажу електронних комунікаційних мереж в умовах надзвичайного та воєнного стану

(Закон України від 17 грудня 2024 р. № 4150-IX, чинність з 05.01.2025)

 

У Законі України "Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж":

 

пункт 6 частини першої статті 14 викладено в такій редакції:

Власник інфраструктури об’єкта доступу має право:

"6) демонтувати (частково демонтувати) технічні засоби електронних комунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об’єкта доступу без укладення договору з доступу відповідно до законодавства, крім випадків, передбачених частиною першою статті 19 цього Закону";

 

розділ V доповнено статтею 19 такого змісту:

"Стаття 19. Особливості доступу до інфраструктури об’єкта доступу в умовах надзвичайного та воєнного стану

1. В умовах воєнного стану замовнику дозволяється розміщення технічних засобів електронних комунікацій на елементах інфраструктури об’єкта доступу до укладення договору з доступу з метою надання електронних комунікаційних послуг для забезпечення потреб військових формувань, створених відповідно до законодавства України, за умови обов’язкового повідомлення власника інфраструктури об’єкта доступу про проведення таких робіт та звернення до нього для укладення договору з доступу до інфраструктури відповідного об’єкта доступу не більш як через один місяць з дня розміщення зазначених технічних засобів та укладення договору з доступу до інфраструктури відповідного об’єкта доступу не більш як через чотири місяці з дня розміщення зазначених технічних засобів.

2. Забороняється розбирання (демонтаж) технічних засобів електронних комунікацій, розміщених із дотриманням вимог цього Закону, в умовах надзвичайного та воєнного стану, крім випадків здійснення таких дій за рішенням замовника чи за рішенням суду".