Основні нормативно-правові акти за вересень 2024 року

Основні нормативно-правові акти за вересень 2024 року

ПЕРЕЛІК

основних нормативно-правових актів

 за вересень 2024 року

 

1. Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану (Закон України від 20 серпня 2024 р. № 3902-IX, чинність з 07.09.2024)

 

Внесено зміни до таких законодавчих актів України:

Статтю 401 Кримінального кодексу України доповнено частиною п’ятою такого змісту:

"5. Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби".

 

У Кримінальному процесуальному кодексі України:

частину другу статті 286 доповенено абзацом другим такого змісту:

"У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п’ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим";

 

частину третю статті 288 доповнено абзацом другим такого змісту:

"У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п’ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов’язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов’язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби";

 

у статті 616:

у частині першій:

абзац перший викладено в такій редакції:

"1. У разі введення воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою, крім тих, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, умисного вбивства двох або більше осіб або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством, або особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень чи у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 258-258-6, частиною четвертою статті 286-1, статтею 348 Кримінального кодексу України, а також підозрюваний, обвинувачений, який згідно з підпунктом 1 пункту 3 примітки до статті 368 Кримінального кодексу України на момент вчинення кримінального правопорушення займав особливо відповідальне становище, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування цього запобіжного заходу для продовження та/або проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу";

II. Прикінцеві положення

Внесено до статті 24 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" такі зміни:

частину другу доповнено абзацами такого змісту в такій редакції:

 

…Для військовослужбовців, яким обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, призначено кримінальне покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні, з дня початку відбування такого покарання військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

Військовослужбовці, яким судовим рішенням, що набрало законної сили, призначено кримінальне покарання у виді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 і 2 частини п’ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону, крім випадків, передбачених цим Законом.

Під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану для військовослужбовців, яким судовим рішенням, що набрало законної сили, призначено кримінальне покарання у виді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, звільнено від відбування покарання на підставі амністії, а також яких звільнено від відбування покарання з випробуванням, з дня прибуття їх до військових частин (місць проходження військової служби) військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

…

Військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п’ятою статті 401 Кримінального кодексу України, зобов’язані невідкладно, але не пізніше трьох діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби. З дня прибуття до військових частини (місць проходження військової служби), але не пізніше набрання такою ухвалою законної сили, для таких військовослужбовців військова служба та дія контракту продовжуються, поновлюються виплата грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України.

‘Військовослужбовцям, зазначеним в абзацах сьомому, дев’ятому та дванадцятому цієї частини, з дня призупинення військової служби до дня її продовження виплата недоотриманого грошового, здійснення недоотриманого продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством України для військовослужбовців, не здійснюються.

 

 

 

 

2. Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо розширення кола військовозобов’язаних, чиї близькі родичі, зокрема рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях, для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

(Закон України від 21 серпня 2024 р. № 3916-IX, чинність з 07.09.2024)

 

В абзаці першому пункту 3, пунктах 4 і 5 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" слово "(повнорідний)" замінено словами "(повнорідний, неповнорідний)"

 

«…жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа …

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року)…»

 

*Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька (частина 2 стаття 26 Сімейного кодексу України).

 

 

 

 

3. Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" щодо деяких питань, пов’язаних із розшуком осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, зокрема під час дії в Україні воєнного стану

(Закон України від 20 серпня 2024 р. № 3901-IX, чинність з 18.10.2024)

 

Внесено до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" такі зміни:

 

У частині першій статті 11:

пункт 8 викладено в такій редакції:

 

Основними повноваженнями Уповноваженого є:

"8) утворення за погодженням з Національною поліцією України, Службою безпеки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, Генеральним штабом Збройних Сил України та координація роботи пошукових груп (гуманітарних місій), діяльність яких спрямована на пошук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх останків, розшук і фіксацію місць поховання таких осіб, проведення вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) осіб та вивезення їх останків, здійснення пошукових дій в районах проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та на тимчасово окупованих територіях України";

 

доповнено пунктом 13 такого змісту:

"13) здійснення комунікації з метою отримання інформації, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, з особами, які можуть володіти такою інформацією, з отриманням за їхньою згодою письмових або усних пояснень".

 

Розділ IX "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 1-2 такого змісту:

"1-2. Установити, що протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом одного року з дня його припинення чи скасування:

1) повноваження Уповноваженого, визначені пунктами 8 і 9 частини першої статті 11 цього Закону, здійснюються органами, визначеними Кабінетом Міністрів України;

2) утворення пошукових груп (гуманітарних місій), передбачене пунктом 8 частини першої статті 11 цього Закону, здійснюється за погодженням з Національною поліцією України, Службою безпеки України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, Генеральним штабом Збройних Сил України та Уповноваженим".

 

 

 

 

4. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо спрощення порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

(Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 р. № 1090, чинність з 25.09.2024)

 

Цей Порядок визначає механізм призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб (далі - одноразова грошова допомога) відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон).

 

Одержувачами одноразової грошової допомоги є:

1) особи з інвалідністю внаслідок війни, зазначені у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону;

2) члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону.

Дія цього Порядку поширюється також на осіб, які визнані особами з інвалідністю внаслідок війни до набрання чинності Законом України від 3 листопада 2015 р. № 735-VIII “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щодо виплати одноразової грошової допомоги волонтерам, добровольцям, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та членам сімей загиблих”, та на членів сімей осіб, які загинули (померли) до набрання чинності зазначеним Законом.

Одноразова грошова допомога призначається та виплачується:

1) у разі загибелі (смерті) або визнання безвісно відсутніми осіб, зазначених у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, - з дати смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, або з дати набрання законної сили рішенням суду про визнання особи безвісно відсутньою;

2) у разі встановлення інвалідності особам, зазначеним у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, - з дати, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

 

У разі коли одержувачі одноразової грошової допомоги одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів або компенсаційної виплати, встановленої іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за їх вибором.

 

Для призначення та виплати одноразової грошової допомоги заявник подає до Мінветеранів заяву.

Заява може подаватися:

у паперовій формі;

в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у разі наявності технічної можливості (далі - Портал Дія) або засобами Реєстру.

У заяві, яка подається засобами Порталу Дія, зазначаються:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

стать;

дата народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків;

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання або адреса фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб);

серія та/або номер паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

контактні дані (номер телефону та адреса електронної пошти);

серія та номер посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України/особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності);

пункт і стаття Закону, відповідно до яких надано статус (за наявності);

серія та/або номер (за наявності) довідки медико-соціальної експертної комісії із зазначенням групи та причини інвалідності, дати встановлення інвалідності та дати чергового переогляду (для осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону);

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження та смерті загиблої (померлої) особи (для членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині четвертій статті 10-1 Закону);

дата реєстрації шлюбу (у разі подання заяви дружиною (чоловіком) загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону);

серія та/або номер (за наявності) рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону);

серія та/або номер (за наявності) рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону (для осіб, які не були членами сім’ї загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, але перебували на її утриманні);

інформація про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з підстав, визначених пунктом 4 цього Порядку;

реквізити рахунка, відкритого в банку на ім’я одержувача одноразової грошової допомоги.

 

У заяві, яка подається засобами Реєстру, зазначаються:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

стать;

дата народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (серія та/або номер паспорта громадянина України у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку в паспорті громадянина України);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання або адреса фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб);

серія та/або номер паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України (для громадян України), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства (для іноземців та осіб без громадянства);

контактні дані (номер телефону та адреса електронної пошти);

серія та номер посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України/особи з інвалідністю внаслідок війни (за наявності);

пункт і стаття Закону, відповідно до яких надано статус (за наявності);

серія та/або номер (за наявності) довідки медико-соціальної експертної комісії із зазначенням групи та причини інвалідності, дати встановлення інвалідності та дати чергового переогляду (для осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону);

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), дата народження та смерті загиблої (померлої) особи (для членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині четвертій статті 10-1 Закону);

дата реєстрації шлюбу (у разі подання заяви дружиною (чоловіком) загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону);

серія та/або номер (за наявності) рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону);

серія та/або номер (за наявності) рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону (для осіб, які не були членами сім’ї загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону, але перебували на її утриманні);

інформація про призначення та виплату одноразової грошової допомоги з підстав, визначених пунктом 4 цього Порядку;

реквізити рахунка, відкритого в банку на ім’я одержувача одноразової грошової допомоги.

 

До заяви, поданої в електронній формі, додаються шляхом завантаження заявником або адміністратором центру електронні копії оригіналів таких паперових документів:

посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України/особи з інвалідністю внаслідок війни;

довідки медико-соціальної експертної комісії - для осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону;

свідоцтва про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім - для членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині четвертій статті 10-1 Закону;

свідоцтва про народження загиблого (померлого) або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження загиблого (померлого) - для батьків загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону;

свідоцтва про шлюб або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для дружини/чоловіка загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону;

свідоцтва про народження або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини - для дітей загиблої (померлої) особи, зазначеної у частині четвертій статті 10-1 Закону;

рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми загиблої (померлої) особи, зазначеної у пунктах 1-6 частини першої статті 10-1 Закону);

рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого), - для осіб, які не були членами сім’ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні;

документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти особу з інвалідністю внаслідок війни, зазначену у пунктах 11-16 частини другої статті 7 Закону, члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зазначеного в частині четвертій статті 10-1 Закону, оформленого відповідно до законодавства (у разі звернення законного представника або уповноваженої особи);

заяви про відмову від отримання одноразової грошової допомоги, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально;

довідки з реквізитами рахунка, відкритого в банку на ім’я одержувача одноразової грошової допомоги.

 

 

 

 

5. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 988, чинність з 30.08.2024)

У Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану, затвердженому зазначеною постановою:

 

у пункті 9: доповнено пункт після абзацу сімнадцятого новим абзацом такого змісту:

“працівники підприємств, визначені підпунктом 8 пункту 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час”, за умови виконання такими працівниками 100 відсотків норми робочого часу протягом останніх трьох місяців, що передують даті подання списку, з відповідним обґрунтуванням.”.

 

доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту:

“9-1. У разі коли на підприємстві, в установі та організації працює один військовозобов’язаний працівник і відповідно до закону підлягає бронюванню обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, встановлені пунктами 8 і 9 цього Порядку, до зазначених підприємств, установ та організацій не застосовуються.”.

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України

(Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 12.08.2024  № 2401/5/304, чинність з 10.09.2024)

 

Пункт 2.3 глави 2 Положення про порядок учинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, викладено в такій редакції:

«2.3. При вчиненні нотаріальних дій консул установлює особу, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, та перевіряє факт застосування санкцій, передбачених Законом України «Про санкції».

2.3.1. При вчиненні нотаріальних дій консул установлює особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи. Посвідчення водія, особи моряка, члена екіпажу, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

У разі якщо за фізичну особу, яка у зв’язку з хворобою або фізичною вадою не може власноручно підписати правочин чи інший документ, його підписує інша фізична особа. Консул встановлює як особу, що бере участь у такій нотаріальній дії, так і особу, яка підписалася за неї.

Відомості про документ (його реквізити), на підставі якого встановлюється особа, уносяться консулом до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.

2.3.2. При вчиненні нотаріальної дії консул перевіряє факт застосовування санкцій відповідних видів, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», рішення про застосування яких прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію указом Президента України, до фізичних або юридичних осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії.

У разі звернення фізичної або юридичної особи за вчиненням нотаріальної дії щодо розпорядження активами консул перевіряє також факт застосування санкції у виді блокування активів до юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано здійснювати вирішальний вплив (контроль) на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії.

У разі звернення за вчиненням нотаріальної дії представника фізичної або юридичної особи перевірка факту застосування санкцій відповідних видів, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», здійснюється щодо фізичної або юридичної особи, в інтересах якої діє такий представник.

Перевірка факту застосування санкцій відповідних видів здійснюється за відомостями, що містяться у Державному реєстрі санкцій.

У разі встановлення факту застосування санкцій, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», до фізичних або юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано здійснювати вирішальний вплив (контроль) на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням відповідної нотаріальної дії), консул відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат», якщо вчинення нотаріальної дії призведе до порушення обмежень (заборон), установлених санкцією відповідного виду.

Консул зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня після звернення до нього відповідної особи повідомити Міністерство закордонних справ України про фізичну або юридичну особу, до якої застосовано санкції, якій було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, із зазначенням відомостей про нотаріальну дію, вид санкції, а у разі застосування санкції у виді блокування активів - про актив, щодо якого звернулася така особа.

Термін «активи» вживається в цьому Положенні у значенні, наведеному у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».».

 

 

 

 

7. Про затвердження Змін до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами

(Наказ Міністерства фінансів України від 30.07.2024  № 375, чинність з 05.09.2024)

 

У розділі VI:

пункт 1 після абзацу восьмого доповнено абзацом дев’ятим такого змісту:

Особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, має право:

«взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції з метою надання усних пояснень;».

 

Доповнено пункт 5 розділу VIII новим абзацом такого змісту:

«Відсутність належним чином повідомлених про дату, час та місце / спосіб розгляду матеріалів скарги осіб, визначених у пункті 5 розділу I цього Порядку, не перешкоджає розгляду матеріалів скарги.».

 

Доповнено пункт 3 розділу X після абзацу першого абзацами другим - четвертим такого змісту:

«У скарзі особа-нерезидент, зареєстрована як платник податку на додану вартість, має право заявити про своє бажання бути присутньою при розгляді скарги, у тому числі в режимі відеоконференції, а контролюючий орган зобов’язаний повідомити таку особу-нерезидента про дату, час та місце / спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розгляду такої скарги шляхом надіслання відповідного документа в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, та на електронну адресу (адреси) особи-нерезидента.

У разі необхідності особа-нерезидент забезпечує присутність під час розгляду матеріалів скарги (у тому числі в режимі відеоконференції) перекладача.

Відсутність особи-нерезидента, повідомленої в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та місце / спосіб розгляду скарги, не є перешкодою для розгляду скарги.».

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних

(Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2024 р. № 1088, чинність з 25.09.2024)

 

Доповнено Порядок пунктами 26 і 27 такого змісту:

“26. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”:

операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин;

 

реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування, поданих для реєстрації у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та надсилання квитанції здійснюється не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.

 

27. Тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, реєстрація податкових накладних, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, та розрахунків коригування до них здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

 

Реєстрація зазначених податкових накладних та/або розрахунків коригування та надсилання квитанції здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації.

 

Реєстрація зазначених податкових накладних та розрахунків коригування скасовується через 30 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної, протягом яких на відповідні товари не було оформлено митну декларацію, що підтверджується даними Держмитслужби, поданими відповідно до Порядку взаємодії інформаційних систем Державної податкової служби України та Державної митної служби України щодо обміну інформацією, необхідною для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, здійснення контрольних процедур щодо дотримання податкового та митного законодавства, затвердженого наказом Мінфіну від 10 червня 2020 р. № 286. У такому випадку до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрацію яких скасовано, а також формується квитанція в електронній формі про скасування реєстрації зазначених податкових накладних та розрахунків коригування, яка надсилається платнику податків протягом операційного дня. У такій квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкових накладних та розрахунків коригування, реєстрацію яких скасовано.”.

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов провадження господарської діяльності в період дії воєнного стану в Україні

(Закон України № 3869-IXвід 17.07.2024, чинність з 17.09.2024)

 

Статтю 11 "Прикінцеві положення" Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" доповнено пунктом 2-2 такого змісту:

"2-2. У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - воєнний стан), право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб’єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання декларації про провадження господарської діяльності, перелік відомостей, що зазначаються в ній, перелік певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання такої декларації в умовах воєнного стану, та особливості видачі документів дозвільного характеру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Певні дії щодо здійснення господарської діяльності або види господарської діяльності включаються Кабінетом Міністрів України до переліку, зазначеного в абзаці другому цього пункту, у разі, якщо провадження таких дій або видів діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності може призвести до настання хоча б одного з таких наслідків:

спричинення загрози національним інтересам;

негативний вплив на функціонування об’єктів критичної інфраструктури;

порушення нормальних умов життєдіяльності населення;

негативний вплив на екологічну безпеку.

Заява та документи для одержання документа дозвільного характеру, декларація про провадження господарської діяльності можуть бути подані за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта у спосіб, передбачений частиною чотирнадцятою статті 4-1 цього Закону. У разі неможливості подання в умовах воєнного стану заяв та документів для одержання документів дозвільного характеру у спосіб, передбачений частиною чотирнадцятою статті 4-1 цього Закону, такі заяви та документи подаються у спосіб, визначений Кабінетом Міністрів України.

Дозвільний орган веде перелік поданих декларацій про провадження господарської діяльності, в яких міститься інформація про суб’єкта господарювання (для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); певні дії щодо здійснення господарської діяльності/вид господарської діяльності, що провадиться на підставі декларації про провадження господарської діяльності; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці); назву документа дозвільного характеру (назви документів дозвільного характеру), на заміну якого (яких) подано декларацію або до якого (яких) такою декларацією вносяться зміни, та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті.

Декларація про провадження господарської діяльності є чинною у період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про доповнення переліку певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, право на провадження яких не може набуватися на підставі подання декларації про провадження господарської діяльності, Кабінет Міністрів України встановлює строк, протягом якого суб’єкт господарювання має звернутися до відповідного дозвільного органу із заявою про отримання документа дозвільного характеру.

У разі якщо суб’єкт господарювання, який набув право на провадження господарської діяльності на підставі декларації про провадження господарської діяльності, протягом строку її чинності звернувся до дозвільного органу із заявою про одержання відповідного документа дозвільного характеру у порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, декларація про провадження господарської діяльності є чинною до прийняття дозвільним органом рішення про видачу або про відмову у видачі документа дозвільного характеру.

Документи дозвільного характеру, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану, вважаються такими, дію яких продовжено на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування.

У період дії воєнного стану зупиняється перебіг визначених законом строків звернення для переоформлення документів дозвільного характеру, внесення змін до інформації, зазначеної в деклараціях про провадження господарської діяльності. З дня припинення чи скасування воєнного стану перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням часу, що минув до їх зупинення.

Подання повідомлень, звітів або документів, вимога про подання яких передбачається законодавством з питань видачі документів дозвільного характеру, здійснюється до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування, за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи або в інший встановлений законом строк.

У період дії воєнного стану зупиняється проведення планових перевірок щодо додержання дозвільними органами (їх посадовими особами) вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, встановленого порядку їх видачі".

 

 

 

 

10. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку

(Закон України № 3869-IXвід 18.07.2024, чинність з 17.09.2024)

 

У підрозділі 5 розділу XX "Перехідні положення": пункт 47 викладено в такій редакції:

"47. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, а для випадків, передбачених абзацом третім цього пункту щодо зберігання пального у ємностях загальною місткістю від 2000 літрів до 5000 літрів, - до визначеної дати припинення можливості бойових дій або дати завершення бойових дій, на доповнення до критеріїв, визначених підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, не є акцизним складом:

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (за винятком платників, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), які розташовані/знаходяться на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 5000 літрів. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких виконуються умови, визначені абзацами другим і третім цього пункту, та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.

Положення абзаців другого і третього цього пункту застосовуються за умови:

забезпечення суб’єктом господарювання використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок та ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;

здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.

За умови дотримання вимог, визначених цим пунктом, отримане для заправлення електрогенераторних установок пальне не враховується при застосуванні визначеного підпунктом 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу критерію щодо неперевищення 1000 кубічних метрів обсягів отримання пального таким суб’єктом господарювання протягом календарного року";

 

 

 

 

 

11. Про затвердження Змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів

(Наказ Міністерства фінансів України від 01.08.2024  № 382, чинність з 11.09.2024)

 

Останній абзац пункту 5 розділу I викладено в такій редакції:

«5. Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов’язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) та грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.».

 

 

 

 

 

12. Про затвердження Правил складання, подання заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки та проведення експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну

(Наказ Міністерства економіки України від 06.08.2024  № 19889)

 

Ці Правила визначають вимоги до документів заявки на торговельну марку, заявки на міжнародну реєстрацію торговельної марки, заперечення проти заявки на торговельну марку чи дії міжнародної реєстрації в Україні щодо невідповідності наведеного у них позначення умовам надання правової охорони та регулюють відносини, що виникають у зв’язку з поданням заявки, заперечення, проведенням експертизи заявки на торговельну марку, міжнародної реєстрації торговельної марки з поширенням на Україну, прийняттям рішень, а також з виконанням Національним органом інтелектуальної власності функцій «Національного відомства», передбачених Протоколом до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятим у Мадриді 28 червня 1989 року, до якого Україна приєдналася згідно із Законом України від 01 червня 2000 року № 1763-III «Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків» (далі - Протокол до Мадридської угоди).

Відповідно до пункту 2 статті 5 Закону об’єктом торговельної марки може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, а також власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори, форма товарів або їх пакування, звуки, за умови, що такі позначення придатні для відрізнення товарів або послуг одних осіб від товарів або послуг інших осіб, придатні для відображення їх у Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки (далі - Реєстр) таким чином, що дає змогу визначити чіткий і точний обсяг правової охорони, що надається.

 

Заявка повинна містити:

заяву про реєстрацію торговельної марки;

зображення позначення, що заявляється;

перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати торговельну марку, згрупованих за МКТП;

інші передбачені главою 3 цього розділу додаткові документи, необхідні для реєстрації торговельної марки або визначені заявником.

 

Заявка подається до УКРНОІВІ безпосередньо або надсилається на адресу УКРНОІВІ засобами поштового зв’язку.

Електронна заявка подається до УКРНОІВІ виключно через ІКС УКРНОІВІ, розміщену на його вебсайті.

Електронна заявка з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом заявника чи його представника, оформлена та подана відповідно до цих Правил, є оригіналом заявки та має юридичну силу.

 

 

 

 

 

13. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78

(Постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2024 р. № 1008, чинність з 06.09.2024)

 

У Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти

у пункті 3:

доповнено пункт абзацом такого змісту:

“До стажу педагогічної роботи зараховується час роботи в період воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування на посадах педагогічних та науково-педагогічних працівників за межами України (крім держави-агресора та держав, щодо яких Україною застосовано секторальні санкції відповідно до Закону України “Про санкції”) на підставі договору (контракту), підписаного між працівником і роботодавцем, та інших документів, що підтверджують стаж такої роботи за межами України.”;

 

у пункті 5:

доповнено пункт абзацом такого змісту:

“До стажу педагогічної роботи зараховується час, коли педагогічні та науково-педагогічні працівники фактично не працювали, але за ними згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та / або заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).”;

 

 

 

 

 

 

14. Деякі питання визнання гуманітарною допомогою товарів в умовах воєнного стану

(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2024 р. № 1092, чинність з 25.09.2024)

 

У пункті 2 постанови:

Доповнено пункт абзацом такого змісту:

“визнаються гуманітарною допомогою у випадках, визначених пунктом 19 Порядку, легкові автомобілі, що передаються для потреб військових формувань або закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності або установ, уповноважених Міністерством охорони здоров’я на отримання лікарських засобів, медичних виробів, витратних матеріалів, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту та інших товарів, необхідних для належного забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану, без обмеження об’єму двигуна таких автомобілів.”.

 

У Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану

Доповнено Порядок пунктом 19 такого змісту:

“19. У разі зміни митного режиму з тимчасового ввезення на імпорт митне оформлення транспортних засобів, що передаються як гуманітарна допомога міжнародними організаціями, відокремленими підрозділами іноземних неурядових організацій, акредитованими в Україні, представництвами міжнародних міжурядових організацій в Україні (без утворення юридичної особи), дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземної держави в Україні, їх персоналом та членами сімей персоналу, їх працівниками та членами сімей працівників, які не є резидентами України, здійснюється в будь-якому митному органі.

 

Митне оформлення транспортних засобів, зазначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється після визнання їх гуманітарною допомогою шляхом формування в автоматизованій системі унікального коду гуманітарної допомоги та подання отримувачем гуманітарної допомоги митної декларації за формою єдиного адміністративного документа, але до відчуження таких транспортних засобів особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, отримувачам гуманітарної допомоги.”.