Основні нормативно-правові акти за серпень 2024 року

Основні нормативно-правові акти за серпень 2024 року

ПЕРЕЛІК

основних нормативно-правових актів

 за серпень 2024 року

 

 

1. Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"

(Закон України від 23 липня 2024 р. № 3891-IX, чинність з 08.08.2024)

Затверджено Указ Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

 

 

 

2. Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації"

(Закон України від 23 липня 2024 р. № 3892-IX, чинність з 12.08.2024)

 

Затверджено Указ Президента України від 23 липня 2024 року № 470/2024 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації".

 

 

 

3. Справа «Бойчук та Распряхін проти України»

Рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2024 року (Заява № 61415/13)

 

У вересні 2012 року заявник, який на той момент був безробітнимі у зв’язку з чим отримував щомісячну допомогу у розмірі приблизно 80 євро, а також мав офіційний статус особи, чий дохід був меншим «прожиткового мінімуму» (малозабезпечений), звернувся до Тисменицького районного суду (далі - суд першої інстанції) з адміністративним позовом проти органів державної влади, оскаржуючи їхню відмову підвищити його грошову допомогу, аби вона дорівнювала офіційному «прожитковому мінімуму», місячний розмір якої у 2012 років становив близько 110 євро.

У зв’язку з цим він надав, inter alia, офіційні документи щодо свого статусу та доходів.

11.12.2012 суд першої інстанції, звільнивши заявника від сплати відповідного судового збору (приблизно 10 євро) та розглянувши позов по суті, залишив його без задоволення, не встановивши неправомірності у діях органів державної влади.

Ухвалою від 14.02.2013 Львівський апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу заявнику як неприйнятну у зв’язку з несплатою ним відповідного судового збору у розмірі приблизно 5 євро та, зокрема, постановив, що заявник не надав документів на підтвердження свого клопотання про звільнення його від сплати цього збору відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України 2005 року, у редакції чинній на момент подій.

27.02.2013 Вищий адміністративний суд України (далі - касаційний суд) задовольнив клопотання заявника про подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 14 лютого 2013 року, якою його апеляційну скаргу було повернуто, без сплати судового збору у зв’язку з браком у нього коштів.

21.08.2013 касаційний суд відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заявника на ухвалу апеляційного суду 14.02.2013, якою його апеляційну скаргу було повернуто, як необґрунтовану, не навівши жодних конкретних мотивів у зв’язку з цим.

Таким чином, апеляційна скарга заявника на постанову суду першої інстанції від 11.12.2012 не була розглянута по суті.

 

Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов’язків цивільного характеру до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана.

Крім того, до компетенції Суду не належить розгляд стверджуваних помилок щодо питань факту або права, яких припустилися національні суди, якщо тільки такі помилки не порушили права та свободи, що охороняються Конвенцією. З іншого боку, ризик будь-якої помилки органу державної влади має покладатися на саму державу, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

 

Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявників на доступ до суду.

Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.

 

 

 

 

 

4. Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього

(Закон України №3909-IX від 21 серпня 2024 р.)

 

Ратифікувати:

1) Римський статут Міжнародного кримінального суду (Римський статут), учинений 17 липня 1998 року в м. Римі (додається), який набирає чинності для України в перший день місяця, що настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти, з такими заявами:

до підпункту (а) пункту 1 статті 87:

"Україна заявляє, що прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво можуть надсилатися як дипломатичними каналами, так і безпосередньо до Офісу Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) або до Міністерства юстиції України (з питань виконання вироків та інших рішень Міжнародного кримінального суду, ухвалених за результатами розгляду справи)";

 

до пункту 2 статті 87:

"Україна заявляє, що прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво та будь-які документи, що до нього додаються, мають надсилатися українською мовою або супроводжуватися перекладом на українську мову";

 

до статті 124:

"Україна заявляє, що протягом семи років після набрання Римським статутом чинності для України вона не визнає юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, зазначених у статті 8 (з урахуванням поправок), коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами";

 

Відповідно до пункту 3 статті 12 Римського статуту підтвердити визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо злочинів, передбачених статтями 6, 7, 8 Римського статуту, починаючи з 21 листопада 2013 року, а також визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду щодо злочину, передбаченого статтею 8bis Римського статуту, починаючи з 17 липня 2018 року.

 

 

 

 

5. Про реалізацію пілотного проєкту «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення»

(Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства Внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора від 22.07.2024  № 2176/5/501/176, чинність з 31.07.2024)

 

Цей Порядок встановлює механізм реалізації пілотного проєкту «Програма відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення» на базі системи надання безоплатної правничої допомоги (далі - Програма).

Програма впроваджує відновний підхід щодо реагування на кримінальне правопорушення і, зокрема, має на меті забезпечити:

відшкодування завданої потерпілому шкоди та його реінтеграцію;

запобігання вчиненню неповнолітніми кримінальних правопорушень повторно;

ресоціалізацію неповнолітніх та зменшення впливу факторів ризику, які зумовлюють їх протиправну поведінку.

 

Програма включає:

скоординовану організацію ефективної комунікації між неповнолітніми та потерпілими від вчинених кримінальних правопорушень;

проведення медіації між неповнолітнім і потерпілим;

реінтеграцію та додаткові засоби ресоціалізації неповнолітніх (за потреби та можливості).

 

Програма може бути застосована у разі:

наявності потерпілого;

наявності неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого;

визнання неповнолітнім факту наявності події кримінального правопорушення;

згоди неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого на участь у Програмі.

 

Дізнавач, слідчий або у випадках, визначених абзацом третім пункту 6 цього Порядку, прокурор у разі надходження згод на участь у Програмі відновного правосуддя за участю неповнолітніх, які є підозрюваними, обвинуваченими у вчиненні кримінального правопорушення, та обробку персональних даних за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, від неповнолітнього та його законного представника, потерпілого та його законного представника, що містять їхні контактні дані, передає такі згоди разом із супровідним листом до центру.

 

З метою забезпечення урахування особливостей порядку кримінального провадження щодо неповнолітніх та вжиття заходів, спрямованих на уникнення негативного впливу на неповнолітнього, прокурор:

1) за наявності підстав, визначених частиною четвертою статті 56, пунктом 7 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), приймає рішення про закриття кримінального провадження.

Про прийняте рішення протягом п’яти діб письмово повідомляє центр та обласну прокуратуру, яка невідкладно інформує про це Офіс Генерального прокурора, із наданням копії відповідної постанови;

2) за наявності підстав, визначених статтями 45-48 Кримінального кодексу України (далі - КК України), статтею 497 КПК України, звертається до суду з клопотанням про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності чи застосування примусових заходів виховного характеру;

3) вирішує питання про укладення угоди з неповнолітнім із дотриманням вимог глави 35 КПК України;

4) за відсутності наведених підстав звертається до суду з обвинувальним актом, у якому може врахувати результати участі неповнолітнього у Програмі як обставини, які пом’якшують покарання, відповідно до статті 66 КК України.

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" щодо діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

(Закон України від 18 липня 2024 р. № 3887-IX, чинність з 09.08.2024)

 

Внесено до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" такі зміни:

у статті 9-1:

 

у першому реченні частини другої слова "Генеральним прокурором" замінено словами "Генеральним прокурором, його першим заступником та заступниками, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першим заступником та заступниками";

 

За наявності даних, отриманих у ході ведення оперативно-розшукової справи, про участь особи у підготовці тяжкого чи особливо тяжкого злочину строк ведення справи може бути продовжений до 12 місяців Головою Національної поліції або його уповноваженими заступниками, начальниками департаментів апарату центрального органу управління Національної поліції ….. за погодженням із Генеральним прокурором, його першим заступником та заступниками, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першим заступником та заступниками, керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками. Продовження строку ведення оперативно-розшукової справи, у рамках якої проводяться заходи, передбачені частиною четвертою статті 8 цього Закону та пунктом 6 частини другої статті 7 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність", здійснюється без погодження з прокурором.

 

частину першу статті 14 після слів "Офісу Генерального прокурора" доповнено словами "уповноваженими наказом заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури".

 

Нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності здійснюється Генеральним прокурором, його заступниками, керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора прокурорами Офісу Генерального прокурора, уповноваженими наказом заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та уповноваженими наказом керівника обласної прокуратури прокурорами відповідних обласних прокуратур.

 

 

 

7. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів

(Закон України від 18 липня 2024 р. № 3886-IX, чинність з 09.08.2024)

 

Внесено до Кодексу України про адміністративні правопорушення такі зміни:

 

Примітку до статті 22 (Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення) після слів "правопорушень, передбачених" доповнено словами і цифрами "частинами третьою і четвертою статті 51".

Положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частинами третьою і четвертою статті 51, частиною четвертою статті 121, частиною п’ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п’ятою статті 126, статтями 130 та 161-1 цього Кодексу.

 

У частині четвертій статті 38 (Строки накладення адміністративного стягнення) слова "а також правопорушень, передбачених" замінити словами і цифрами "а також правопорушень, передбачених статтею 51 та".

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

 

Статтю 51 викладено в такій редакції:

"Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна

Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’яти діб.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -

тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п’ятнадцяти діб.

Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, -

тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п’ятнадцять діб".

 

 

 

8. Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ

(Закон України від 16 липня 2024 р. № 3863-IX, чинність з 05.10.2024)

 

Пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" викладено в такій редакції:

 

"2. Установити, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд".

 

 

 

9. Про внесення змін до Порядку встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2024 р. № 970, чинність з 27.08.2024)

 

У пункті 4: після абзацу першого доповнено новими абзацами такого змісту:

“Заява з необхідними документами може подаватися через центр надання адміністративних послуг (далі - центр) незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Заяви з необхідними документами приймаються адміністраторами центру виключно з формуванням електронної справи та надсилаються Мінветеранів не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після її формування. У паперовій формі такі документи передаються Мінветеранів не рідше ніж один раз на два тижні.

Центри можуть забезпечувати складення заяви в електронній формі (за наявності технічної можливості), її друк та надання заявнику, його законному представнику або уповноваженій особі для перевірки та підписання.

Під час подання заяви для перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, та реєстраційного номера облікової картки платника податків пред’являється паспорт громадянина України/тимчасове посвідчення громадянина України (для громадян України), паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземців та осіб без громадянства), та документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відповідну відмітку у паспорті), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України.

Відомості, що містяться в державних електронних інформаційних ресурсах, отримуються/підтверджуються шляхом електронної інформаційної взаємодії.

У разі відсутності/непідтвердження даних у державних інформаційних ресурсах до заяви додаються скановані копії, фотокопії необхідних документів.”

 

Пункт 6 доповнено абзацом такого змісту:

“Міжвідомча комісія розглядає подані документи в порядку черговості реєстрації Мінветеранів заяви про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.”.

 

Доповнено Порядок пунктом 8-1 такого змісту:

“8-1. Після встановлення міжвідомчою комісією факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, повнолітні члени її сім’ї, зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (їх уповноважені особи), які не зверталися за встановленням такого факту, можуть отримати довідку за формою згідно з додатком 1 до Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 78, ст. 2605; 2023 р., № 67, ст. 3821; 2024 р., № 37, ст. 2305), шляхом подання до Мінветеранів заяви за формою згідно з додатком 2 та документів, зазначених в абзацах восьмому - тринадцятому пункту 5 цього Порядку.

Мінветеранів не пізніше трьох робочих днів після надходження заяви з необхідними документами видає заявникам відповідну довідку на підставі раніше прийнятого міжвідомчою комісією рішення про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.”.

 

 

 

10. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2024 р. № 967, чинність з 24.08.2024)

 

У постанові: абзаци перший - четвертий постановляючої частини замінено абзацами такого змісту:

 

“Установити, що:

повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, - за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу;

1. у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган Державної податкової служби за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 протягом трьох днів з дня його звільнення.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником засобами електронного зв’язку в електронній формі повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатками 1 і 2 разом з копією в електронній формі.

 

 

 

 

11. Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій

(Закон України від 20 серпня 2024 р. № 3894-IX, чинність з 23.09.2024)

 

Цей Закон з метою захисту національної та громадської безпеки, прав і свобод людини визначає особливості діяльності іноземних релігійних організацій в Україні.

Для цілей цього Закону іноземною релігійною організацією є релігійна організація (в тому числі релігійне управління, об’єднання, центр) як юридична особа, що утворена та/або зареєстрована відповідно до законодавства іншої держави, має місцезнаходження за межами України.

Іноземні релігійні організації можуть здійснювати діяльність в Україні, за умови що їхня діяльність не шкодить національній або громадській безпеці, охороні публічного порядку, здоров’ю, моралі, правам і свободам інших осіб.

 

У Кодексі адміністративного судочинства України:

 

частину другу статті 22 доповнено пунктом 4 такого змісту:

Апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи:

"4) про припинення релігійної організації, передбачені статтею 289-9 цього Кодексу";

 

частину другу статті 245 доповнено пунктом 8-2 такого змісту:

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

"8-2) припинення релігійної організації, передбаченої статтею 289-9 цього Кодексу, та передачу майна, коштів та інших активів, що перебувають в її власності, крім культового, у власність держави";

 

параграф 2 глави 11 розділу II доповнено статтею 289-9 такого змісту:

"Стаття 289-9. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про припинення релігійної організації

1. Дія положень цієї статті поширюється на розгляд адміністративних справ про припинення релігійної організації, передбаченої законом.

Право звернутися з адміністративним позовом про припинення релігійної організації має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або орган, уповноважений здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації.

2. Адміністративні справи, зазначені у частині першій цієї статті, розглядаються як судом першої інстанції судом, визначеним частиною другою статті 22 цього Кодексу.

3. У разі відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у такій справі та призначення судового засідання відповідний суд протягом трьох днів повідомляє про це позивача і зобов’язує його опублікувати відповідне оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.

4. У разі постановлення судом першої інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду суд першої інстанції після складення повного тексту відповідного судового рішення невідкладно, але не пізніше десяти днів з дати складення повного тексту рішення:

1) надсилає копії матеріалів справи в електронному вигляді до суду апеляційної інстанції для забезпечення можливості невідкладного розгляду апеляційних скарг на таке судове рішення у разі їх подання;

2) повідомляє про таке рішення позивача для опублікування оголошення у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.

5. Оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі, зазначеній у частині першій цієї статті, або апеляційного провадження у такій справі та призначення судового засідання, постановлення судом першої інстанції ухвали, яка підлягає апеляційному оскарженню, чи про завершення розгляду справи шляхом ухвалення рішення суду разом із копією відповідного судового рішення чи судової повістки оприлюднюється на веб-порталі судової влади України, а також на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію статуту (положення) відповідної релігійної організації.

Через три дні з дня оприлюднення такого оголошення вважається, що учасники справи і всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд такої справи, дату, час і місце судового засідання, ухвалення і зміст оприлюдненого судового рішення у ній.

Неприбуття у судове засідання в суді першої чи апеляційної інстанції осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому цією частиною, не перешкоджає розгляду справи.

6. Апеляційна скарга на рішення суду в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) оприлюднення відповідно до частини п’ятої цієї статті.

Судом апеляційної інстанції в адміністративній справі, передбаченій частиною першою цієї статті, є Верховний Суд у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж із п’яти суддів.

Судове рішення Верховного Суду у таких справах є остаточним і касаційному оскарженню не підлягає.

7. Адміністративна справа за позовною заявою про припинення релігійної організації вирішується судом першої інстанції протягом одного місяця після відкриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом одного місяця після відкриття апеляційного провадження.

8. За подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується";

 

розділ VII "Перехідні положення" доповнено пунктом 4-3 такого змісту:

"4-3. В умовах воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, адміністративні справи за позовом до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, підсудні і вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ (виключна підсудність)";

 

 

 

 

12. Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 951, чинність з 27.08.2024)

 

Доповнено Порядок пунктами 30-1-30-3 такого змісту:

“30-1. Кожна повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду (далі - QR-код).

QR-код містить інформацію, зазначену в пункті 29 цього Порядку, а також реєстраційний номер поштового відправлення у разі відправлення повістки засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням.

Повістка, сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, може бути роздрукована. У такому разі її паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією.

30-2. Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, можуть:

централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов’язаним та резервістам засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов’язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

30-3. У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, засобами поштового зв’язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв’язку, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім’я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім’я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису.”.

 

У пункті 34:

доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

“У разі коли резервіст або військовозобов’язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов’язаним під час уточнення облікових даних.”.

 

 

 

 

13. Про внесення змін до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 930, чинність з 21.08.2024)

 

Доповнено Порядок пунктом 58-1 такого змісту:

“58-1. Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка). Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю, не зазначають у заяві, зазначеній у пункті 58 цього Порядку (додаток 4), інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.

Військовозобов’язані, які відповідно до закону зобов’язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (… які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи…), зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.

Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за членами сім’ї другого ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім’ї першого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд. Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом за членами сім’ї третього ступеня споріднення, які є особами з інвалідністю I або II групи, зазначеними у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність членів сім’ї першого і другого ступеня споріднення особи, за якою вони здійснюють догляд.

Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ за місцем перебування на військовому обліку військовозобов’язаного, який відповідно до закону зобов’язаний утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, або здійснює постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, під час прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації перевіряє перебування такого військовозобов’язаного на військовому обліку, родинні зв’язки військовозобов’язаного та особи, яку відповідно до законодавства зобов’язаний утримувати військовозобов’язаний або за якою здійснює постійний догляд, наявність інших осіб, місце проживання яких задекларовано/зареєстровано за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання військовозобов’язаного або особи, яка перебуває на утриманні або потребує постійного догляду, з використанням відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну.”.

 

Пункт 61 викладено в такій редакції:

“61. Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).

Районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов’язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 2 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п’ять осіб.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).”.

 

у додатку 5:

у пункті 1 у графі “Документи, що підтверджують право на відстрочку”:

у підпункті 8 графу викладено в такій редакції:

“для патронатних вихователів - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. № 893 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 69, ст. 4386);

для прийомних батьків - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім’ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім’ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 926; 2006 р., № 6, ст. 299);

для батьків-вихователів - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 925; 2006 р., № 6, ст. 299)”.

 

 

 

 

14. Деякі питання надання адміністративних послуг з обміну, отримання посвідчення водія та державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 р. № 918, чинність з 16.08.2024)

 

Установити, що в період воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення чи скасування:

розміщені за межами України відокремлені підрозділи (філії, представництва) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби, здійснюють приймання документів для отримання адміністративних послуг з обміну посвідчення водія, у тому числі виданого вперше, або отримання його після втрати чи викрадення, а також щодо державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів, крім транспортних засобів, які потребують експертного дослідження, та видачу оформлених результатів їх надання або відмови в наданні.

Положення абзацу другого цієї постанови щодо видачі оформлених результатів надання адміністративних послуг не поширюються на громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, стосовно яких у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відсутня інформація про виключення з військового обліку або про уточнення (оновлення) персональних даних;

посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, виготовлені на бланку, замовлені засобами електронного кабінету водія функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія), громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, стосовно яких у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів відсутня інформація про виключення з військового обліку або про уточнення (оновлення) персональних даних, у міжнародних поштових відправленнях не пересилаються.

 

 

 

 

15. Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України

(Наказ Міністерства оборони України від 06.08.2024  № 531, чинність з 08.08.2024)

 

Цей Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.

 

Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.

 

Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

 

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

 

 

 

 

16. У постанові Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051

(Постанова Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2024 р. № 897, чинність з 10.08.2024)

 

пункт 2 постанови доповнено підпунктом 6 такого змісту:

“6) на період воєнного стану встановлення та зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється із урахуванням особливостей, визначених підпунктом 11 пункту 27 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України.”;

 

у Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженому зазначеною постановою:

у пункті 3 додатка 58:

доповнено пункт після абзацу четвертого новими абзацами такого змісту:

“У разі відсутності внесених до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється на підставі витягу з містобудівної документації (із зазначенням відомостей про функціональну зону та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), зазначених у містобудівній документації).

У разі коли до заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки про зміну її цільового призначення не додано витяг з містобудівної документації, Державний кадастровий реєстратор, який розглядає таку заяву, не пізніше наступного робочого дня після її надходження самостійно надсидає до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит про надання витягу з містобудівної документації. Орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов’язаний надати Державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації. У разі коли протягом зазначеного строку Державний кадастровий реєстратор не отримав відповідного витягу з містобудівної документації, він приймає рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру згідно з пунктом 73 Порядку.

Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно в органі виконавчої влади, органі місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”. У такому разі витяг з містобудівної документації додається до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.”.

 

абзац восьмий викладено в такій редакції:

“У разі коли відомості про функціональне призначення території внесено до Державного земельного кадастру або сформовано витяг з містобудівної документації, який містить відомості про функціональну зону та всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), у межах якої розташована земельна ділянка, зміна виду цільового призначення не потребує:”;

 

 

 

 

17. Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо вдосконалення правового регулювання інституту старост та його діяльності в умовах воєнного стану

(Закон України від 17 липня 2024 р. № 3870-IX, чинність з 10.08.2024)

 

Внесено до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" такі зміни:

 

У статті 54-1:

частину першу викладено в такій редакції:

"1. Староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови, що вноситься за результатами громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), проведеного у межах відповідного старостинського округу.

Після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад старости продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження нових старост у порядку, встановленому цим Законом.

Кандидатура (кандидатури) старости вноситься (вносяться) на громадське обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) сільським, селищним, міським головою та вважається погодженою з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) отримала (отримали) підтримку у старостинському окрузі з кількістю жителів:

1) до 1500 - більше 20 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах;

2) від 1500 до 10 тисяч - більше 17 відсотків голосів;

3) від 10 тисяч до 20 тисяч - більше 14 відсотків голосів;

4) від 20 тисяч до 30 тисяч - більше 10 відсотків голосів;

5) більше 30 тисяч - більше 7 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах.

Не пізніше ніж за три дні до початку громадського обговорення кандидатури (кандидатур) старости на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради оприлюднюється оголошення про початок такого обговорення із зазначенням відомостей про кандидатуру (кандидатури) старости.

За результатами проведеного громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) кандидатури (кандидатур) старости складається протокол, який має містити такі відомості: дата (період) і місце проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), кількість жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України і мають право голосу на виборах, відомості про кандидатуру (кандидатури) старости, кількість учасників громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю), які підтримали відповідну кандидатуру (кожного із кандидатів), із зазначенням прізвища, власного імені (усіх власних імен) та по батькові (за наявності), числа, місяця і року народження, серії та номера паспорта громадянина України (тимчасового посвідчення громадянина України - для осіб, недавно прийнятих до громадянства України), що засвідчується підписом таких учасників.

Результати громадського обговорення кандидатури (кандидатур) старости оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж на третій день після встановлення результатів такого обговорення.

Кандидатура старости відповідного старостинського округу, не підтримана сільською, селищною, міською радою, не може бути повторно внесена для затвердження в цьому старостинському окрузі протягом поточного скликання відповідної сільської, селищної, міської ради.

Порядок проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) кандидатури (кандидатур) старости затверджується сільською, селищною, міською радою";

 

частину четверту викладено в такій редакції:

"4. Старостинський округ утворюється відповідною сільською, селищною, міською радою у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 500 жителів.

У територіальних громадах, показник густоти населення в яких є вдвічі нижчим за показник середньої густоти населення в Україні без урахування площі та населення адміністративних центрів територіальних громад, перелік яких визначений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері розвитку місцевого самоврядування, старостинський округ, як виняток, може утворюватися у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади), на території якого (яких) проживає не менше 200 жителів.

При утворенні старостинських округів враховуються історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток таких старостинських округів та відповідної територіальної громади, територіальна доступність до центру старостинського округу, яка повинна становити не більше 7 кілометрів.

У рішенні сільської, селищної, міської ради про утворення старостинських округів визначається перелік усіх населених пунктів відповідної територіальної громади (крім адміністративного центру територіальної громади) та назви старостинських округів, до яких вони входять";

 

Розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктами 11-3 і 11-4 такого змісту:

 

"11-3. Установити, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) громадське обговорення кандидатури (кандидатур) старости, передбачене частиною першою статті 54-1 цього Закону, не проводиться;

2) староста затверджується у відповідному старостинському окрузі сільською, селищною, міською радою на строк її повноважень за пропозицією сільського, селищного, міського голови на відкритому пленарному засіданні відповідної ради. Інформація про час і місце проведення такого засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради не пізніше ніж за два дні до дня проведення засідання. Відеозапис засідання оприлюднюється в порядку, встановленому частиною вісімнадцятою статті 46 цього Закону;

3) кандидатура старости може бути внесена на розгляд сільської, селищної, міської ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради, якщо рада не підтримала дві кандидатури старости, запропоновані сільським, селищним, міським головою;

4) cільський, селищний, міський голова може одноосібно призначити старосту у разі, якщо сільською, селищною, міською радою не підтримано три кандидатури старости поспіль, внесені відповідно до підпунктів 2 і 3 цього пункту, або якщо сесії сільської, селищної, міської ради не проводяться без поважних причин понад три місяці;

5) відкрита зустріч для заслуховування звіту старости перед жителями старостинського округу може бути проведена за рішенням сільського, селищного, міського голови в режимі відеоконференції з дотриманням вимог, передбачених частиною шостою статті 54-1 цього Закону;

6) у разі тимчасової відсутності старости у зв’язку з проходженням військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуванням у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та в разі якщо дитина потребує домашнього догляду - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або у зв’язку з перебуванням старости за межами України понад 90 календарних днів поспіль сільський, селищний, міський голова призначає тимчасово виконуючого обов’язки старости на час відсутності такого старости. Перебування старости за межами України протягом зазначеного строку підтверджується відомостями про перетинання особою державного кордону України, наданими Державною прикордонною службою України за заявою такої особи або на запит сільського, селищного, міського голови.

11-4. Установити, що протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, кандидатура (кандидатури) старости, внесена (внесені) на громадське обговорення в порядку, передбаченому частиною першою статті 54-1 цього Закону, вважається погодженою (погодженими) з жителями відповідного старостинського округу, якщо в результаті громадського обговорення вона (вони) отримала (отримали) підтримку у старостинському окрузі не менше 15 відсотків голосів жителів від загальної кількості жителів відповідного старостинського округу, які є громадянами України та досягли повноліття".