Основні нормативно-правові акти (практика ЄСПЛ) за жовтень 2023 року

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти (практика ЄСПЛ) за жовтень 2023 року

Публікації

Основні нормативно-правові акти (практика ЄСПЛ) за жовтень 2023 року

19:36 Нд 26.11.23 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 627 Переглядів Версія для друку

Основні нормативно-правові акти (практика ЄСПЛ) за жовтень 2023 року

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ (ПРАКТИКА ЄСПЛ) ЗА ЖОВТЕНЬ 2023 РОКУ

1. Справа «Трофименко проти України»

(Рішення Європейського суду з прав людини від 04 травня 2023 року,заява № 18444/18)

Справа стосується скарги заявника за пунктом 1 статті 5 Конвенції на незаконність його затримання без попередньої ухвали суду, за пунктом 4 статті 5 Конвенції - на неналежний розгляд його скарг на незаконне затримання та за пунктом 5 статті 5 Конвенції - на відсутність у нього забезпеченого правовою санкцією права на відшкодування у зв’язку із зазначеними скаргами.

Обставини справи

16 жовтня 2017 року детектив НАБУ затримав заявника на підставі пункту 3 частини першої статті 208 Кримінального процесуального кодексу України, яким дозволяється затримання без ухвали суду у випадках, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБУ. Також детектив вручив заявнику повідомлення про підозру за обвинуваченням у розтраті державних коштів в особливо великих розмірах.

17 жовтня 2017 року суд залишив без задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та звільнив заявника під особисте зобов’язання. Водночас суд не вважав доведеним, що тримання під вартою було необхідним для запобігання цим ризикам. 21 листопада 2017 року Апеляційний суд міста Києва залишив без задоволення апеляційні скарги, подані прокуратурою та заявником, і залишив без змін ухвалу суду першої інстанції.

Окремо, 17 жовтня 2017 року, заявник подав клопотання habeas corpus до Шевченківського районного суду міста Києва на підставі статті 206 Кримінального процесуального кодексу України, в якому він просив визнати тримання його під вартою без ухвали суду незаконним.

Розгляд питання ЄСПЛ

В рішенні у справі «Вадим Мельник проти України» (Vadym Melnyk v. Ukraine), заяви № 62209/17 і № 50933/18, пункти 118-126, від 16 вересня 2022 року) Суд детально описав труднощі, з якими зіткнувся п. Мельник під час розгляду питання законності його затримання без попередньої ухвали суду в межах процедури habeas corpus за статтею 206 Кримінального процесуального кодексу України. Зрештою Судом порушення встановлено не було, оскільки це питання заявник порушив в межах порядку застосування до нього запобіжного заходу, і національний суд апеляційної інстанції в межах цього ж порядку визнав несанкціоноване затримання заявника незаконним.

На противагу, у цій справі заявник висував свою скаргу щодо законності затримання і в межах процедури habeas corpus, і згаданого порядку. Проте під час них заявнику не було надано відповіді на його аргументи.

Отже, було порушено пункт 4 статті 5 Конвенції.

Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд доходить висновку, що було порушено пункт 5 статті 5 Конвенції у контексті висновків в рішенні у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 201 і 202, від 04 липня 2019 року з подальшими посиланнями).

Суд постановив, що не було порушено пункт 1 статті 5 Конвенції, було порушено пункт 4 статті 5 Конвенції, було порушено пункт 5 статті 5 Конвенції.

2. Справа «Володимир Торбіч проти України»

(Рішення Європейського суду з прав людини від 13 липня 2023 року (Заява № 14957/13)

Заява стосується відмови у наданні журналісту доступу до інформації, розпорядником якої були органи державної влади, як стверджується, всупереч статті 10 Конвенції.

Заявник скаржився на те, що втручання в його право на доступ до публічної інформації не було законним, оскільки органи державної влади не врахували вимоги спеціального законодавства про доступ до публічної інформації, а також це втручання не було «необхідним у демократичному суспільстві».

Уряд стверджував у загальних формулюваннях, що національні суди провели належну оцінку характеру запитуваної інформації та можливості її надання на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, він зазначив, що переслідуваною законною метою був захист приватного життя відповідних осіб. Стосовно необхідності Уряд зазначив, що заявник не довів існування потреби у розголошенні запитуваної інформації на підставі значного суспільного інтересу, який переважав необхідність захисту приватного життя відповідних осіб.

У своєму першому запиті заявник чітко просив знеособлену інформацію. Національні органи влади, в тому числі суди, головним чином, посилалися на теоретичну та малоймовірну можливість ідентифікації відповідних осіб у випадку надання інформації у запитуваній заявником формі, і, таким чином, на необхідність захисту конфіденційності, та не оцінили застосування цього міркування з огляду на право доступу до такої важливої інформації, як використання бюджетних коштів. Вбачається, що суди також не врахували та не розмежували, де це було необхідно, загальні формулювання відмов і можливість надання інформації у форматі, який відрізнявся від запитуваного заявником.

Стосовно другого запиту заявника Суд зазначає, що, як підтвердив сам Київський апеляційний адміністративний суд, національне законодавство передбачало доступ до інформації про майновий стан і доходи народних депутатів. За таких обставин Суд вважає, що підхід національних органів влади у цій справі був надто формалістичним та обмежувальним, оскільки, в принципі, мала існувати можливість задовольнити запит заявника, наприклад, шляхом надання декларацій із видаленими персональними даними. Як вбачається, апеляційний суд також не розглянув вимоги антикорупційного законодавства щодо питання, на яке посилався заявник.

З цього випливає, що підстави, наведені для виправдання втручання у право заявника за статтею 10 Конвенції, не були відповідними та достатніми, а тому таке втручання не було «необхідним у демократичному суспільстві».

Отже, було порушено статтю 10 Конвенції.

3. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

(Наказ Міністерства юстиції України від 18.08.2023 № 2985/5, чинність з 30.09.2023 року)

пункт 1 глави 2 після підпункту 1.18 доповнено підпунктом 1.19 такого змісту:

«1.19. Нотаріус посвідчує договір про придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката, що укладається в порядку надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», за наявності житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості, який перевіряється за відомостями Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України. Вказаний договір посвідчується нотаріусом з урахуванням Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.

Одночасно з посвідченням зазначеного договору нотаріус:

накладає заборону відчуження предмета договору строком на п’ять років;

вносить до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відомості, передбачені Порядком надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.».

у главі 10: у пункті 1: підпункт 1.12 викладено в такій редакції:

«1.12. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів.

Якщо спадкодавець, якому належало майно на території України, мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право».»;

підпункт 2.6 викладено в такій редакції:

«2.6. У разі одночасного відкриття спадкових справ різними нотаріусами за місцем відкриття спадщини спадкова справа передається до того нотаріуса, в якого згідно з паперовими носіями спадкову справу відкрито раніше.

У разі припинення, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, тимчасового блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав за заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкова справа може бути передана до іншого(ї) приватного нотаріуса (державної нотаріальної контори) в межах одного нотаріального округу після закінчення встановленого законодавством строку для прийняття спадщини.

Спадкова справа передається до нотаріуса, яким раніше заведено спадкову справу, або у разі припинення, зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, тимчасового блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав в порядку, передбаченому Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2010 року за № 1318/18613.»;

4. Про внесення змін до Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"

(Закон України від 5 жовтня 2023 р. № 3410-IX, чинність з 01.01.2024 року)

Пункт 5 частини першої статті 1 доповнено підпунктами "а-1" та "а-2" такого змісту:

"а-1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

а-2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти".

Частину першу статті 10 викладено в такій редакції:

"1. Компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна надається шляхом:

1) виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

2) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або придбання будівельної продукції для виконання таких робіт;

3) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти".

5. Про затвердження Інструкції з формування та ведення бази даних «Розшук» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України»

(Наказ Міністерства внутрішніх справ від 28.06.2023 № 534, чинність з 13.10.2023 року)

БД «Розшук» - автоматизований банк відомостей, у якому обробляється інформація щодо розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування покарання, зниклих безвісти, зокрема за особливих обставин, підлягають психіатричній допомозі у примусовому порядку, є боржниками за виконавчими документами, відповідачами у справах про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, є дітьми, стосовно яких за виконавчим документом про відібрання дитини за поданням виконавця судом винесено ухвалу про їх розшук, осіб, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв’язку з хворобою або неповнолітнім віком, установлення осіб невпізнаних трупів.

Групи, за якими ведеться БД «Розшук»:

1) оголошені в розшук особи, які:

переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування покарання;

зникли безвісти, зокрема за особливих обставин;

підлягають психіатричній допомозі у примусовому порядку;

є боржниками за виконавчими документами, відповідачами у справах про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;

є дітьми, стосовно яких за виконавчим документом про відібрання дитини за поданням виконавця судом винесено ухвалу про їх розшук;

2) невстановлені особи - особи, які не можуть надати про себе будь-яку інформацію у зв’язку з хворобою або неповнолітнім віком;

3) невпізнані трупи - тіла (останки) осіб, персональні дані яких на момент виявлення невідомі та встановлення яких потребує проведення пошукових заходів.

Інформація в БД «Розшук» зберігається впродовж п’ятнадцяти років з дня закриття оперативно-розшукової справи «Розшук» (далі - ОРС «Розшук») або розшукової справи (далі - РС), крім:

1) осіб, зазначених в абзаці другому підпункту 1 пункту 1 цього розділу, стосовно яких застосовується положення щодо строків давності, визначені частинами четвертою, п’ятою статті 49 Кримінального кодексу України, а також осіб, зазначених в абзаці третьому підпункту 1, підпункту 3 пункту 1 цього розділу, інформація щодо яких зберігається впродовж двадцяти п’яти років з дня закриття ОРС «Розшук» або РС;

2) осіб, зазначених в абзаці шостому підпункту 1 пункту 1 цього розділу, інформація щодо яких зберігається до досягнення ними повноліття.

6. Про затвердження Інструкції з проведення пошукових робіт з пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин

(Наказ Міністерства охорони здоров’я від 10.08.2023 № 1440)

Ця Інструкція встановлює вимоги до заходів безпеки під час вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) осіб, переліку захисного спорядження, обладнання для збору, вивезення та зберігання тіл (останків) померлих (загиблих) осіб, обладнання для фіксації інформації, якими оснащуються пошукові групи, інструктажу членів пошукових груп, фото- та відеофіксації вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) осіб та присвоєння унікального коду тілам (останкам) померлих (загиблих) осіб.

Учасник пошукової групи під час роботи пошукової групи:

1) не вживає їжу або напої;

2) не курить;

3) не вживає алкогольні та слабоалкогольні напої;

4) не торкається обличчя;

5) не продовжує пошукові роботи після їх припинення для всієї пошукової групи або одного чи декількох учасників пошукової групи за усним рішенням керівника пошукової групи у разі виникнення обставин, що загрожують життю і здоров’ю учасників пошукової групи.

Пошукові дії на територіях здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, районах проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, на тимчасово окупованих територіях України здійснюється за попереднім погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України.

7. Про внесення змін до деяких нормативно-правих актів Міністерства юстиції України щодо оформлення архівних довідок (копій, витягів)

(Наказ Міністерства юстиції України від 15.08.2023 № 2941/5, чинність з 04.10.2023 року)

пункт 1.2 розділу I доповнено новими абзацами такого змісту:

«фонд користування документами - структурована сукупність копій архівних документів, виготовлених в паперовій чи іншій аналоговій або цифровій формах, і призначених для користування замість оригіналів;

цифрова копія архівного документа - копія, що містить точне знакове відтворення інформації оригіналу архівного документа, отримана в результаті перетворення аналогового архівного документа у цифрову форму або копіювання цифрового архівного документа;

цифровий фонд користування документами - структурована сукупність цифрових копій архівних документів, призначена для користування замість оригіналів.»;

главу 8 розділу V після пункту 8.16 доповнено пунктом 8.17 такого змісту:

«8.17. Цифрові копії архівних документів, оригінали яких втрачені (невиправно пошкоджені, викрадені або незаконно вивезені), зберігаються в цифровому фонді користування документами.».

у главі 4 розділу VI:

пункт 4.3 доповнено новими абзацами такого змісту:

«Інформаційні документи можуть видаватись архівами з фонду користування або страхового фонду на підставі копій із страхового фонду або фонду користування, які обліковані відповідно до законодавства, за формою, наведеною в додатку 37.

Інформаційні документи, видані архівами на підставі копій з фонду користування або страхового фонду, обов’язково мають містити такі реквізити: облікові дані оригіналу архівного документа, облікові дані документа фонду користування або страхового фонду, у випадку безповоротної втрати (невиправного пошкодження, викрадення або незаконного вивезення) оригіналів також зазначаються відомості про акт, яким встановлено втрату/відсутність оригіналу документів.

У випадку знаходження державної архівної установи на тимчасово окупованій території і неможливості виконання інформаційних запитів громадян Укрдержархів може визначити іншу державну архівну установу тимчасовим зберігачем фонду користування та/або страхового фонду, якому делегується право видавати інформаційні документи.»;

8. Про внесення змін до Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2023 р. № 1085, чинність з 13.10.2023 року)

Пункт 2 після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту:

Невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я підтверджується одним з таких документів, що містять інформацію, наведену в первинній обліковій документації закладу охорони здоров’я, а саме:

“медичним висновком про неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я;”.

9. Про внесення змін до пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2023 р. № 1081, чинність з 19.10.2023 року)

Внесено до пункту 2-9 Правил перетинання державного кордону громадянами України, такі зміни:

в абзаці шостому слова “один водій” замінено словами “два водії”;

в абзаці сьомому слово “два” замінено словом “три”.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:

два водії на вантажному транспортному засобі ліцензіата;

три водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.

10. Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів

(Наказ Міністерства фінансів України від 17.07.2023 № 396, чинність 13.10.2023 року)

У розділі II:

пункт 2.2 викладено у такій редакції:

«2.2. Податковим номером платника податків є:

ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента чи нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ЄДРПОУ);

обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у пункті 2.3 цього розділу, платникам податків, визначеним у пункті 2.4 цього розділу;

реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, власним ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - серія (за наявності) та номер паспорта). До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.»;

11. Про затвердження Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

(Наказ Бюро економічної безпеки України від 19.07.2023 № 220)

Ця Інструкція визначає процедуру організації в центральному апараті та територіальних управліннях БЕБ роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон).

Уповноважені структурні підрозділи:

у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформляють особі, яка звернулася із заявою про призначення пенсії, подання про призначення пенсії за формою, встановленою додатком 7 до Порядку, та надсилають його до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи. Якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково;

долучають до облікової справи особи розписку-повідомлення, отриману від органів, які призначають пенсії.

Під час проведення перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених органами, які призначають пенсії, уповноважений структурний підрозділ на підставі відомостей, отриманих від служби управління персоналом центрального апарату та територіальних управлінь БЕБ, складає довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку.

Служби управління персоналом центрального апарату та територіальних управлінь БЕБ на запит уповноваженого структурного підрозділу в триденний строк:

обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформляють розрахунок вислуги років для призначення пенсії (далі - розрахунок вислуги років) (додаток 2).

До розрахунку вислуги років додаються такі документи:

витяги з наказів про звільнення зі служби (роботи) та/або виключення з особового (облікового) складу у зв’язку зі смертю із зазначенням вислуги років;

копія послужного списку (за потреби - додаткові відомості з особової справи) особи, яка набула право на пенсію (померлого годувальника);

копія військового квитка або довідка територіального центру комплектування та соціальної підтримки про період проходження військової служби (за наявності);

дані з електронної трудової книжки / копія трудової книжки та/або документи, що підтверджують страховий стаж (стаж роботи), які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1);

У 5-денний строк з дня отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії розрахунок вислуги років разом з іншими документами, зазначеними в підпункті 1 цього пункту, подається до уповноваженого структурного підрозділу.

Фінансові підрозділи центрального апарату та територіальних управлінь БЕБ на запит уповноваженого структурного підрозділу в триденний строк складають:

1) грошовий атестат згідно з додатком 3;

2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за формою згідно з додатком 8 до Порядку.

12. Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв’язку

(Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071, чинність з 14.10.2023 року)

Ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв’язку, права та обов’язки операторів поштового зв’язку і користувачів послуг поштового зв’язку та регулюють відносини між ними.

повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв’язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача;

Адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв’язку.

Інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв’язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв’язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв’язку.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв’язку адресат (одержувач) не з’явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою “Судова повістка”, працівник об’єкта поштового зв’язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв’язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

13. Про внесення змін до Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом

(Постанова Кабінету Міністрів України від 6 жовтня 2023 р. № 1058, чинність з 11.10.2023 року)

Пункти 12-14 викладено в такій редакції:

“12. Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з обов’язковим зазначенням таких фактів у запиті;

для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу “витягнутої руки” під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 Податкового кодексу України та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених Податковим кодексом України;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

- податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів (послуг) помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та/або порушення продавцем (покупцем) граничних строків реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

у разі проведення зустрічної звірки;

виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунка недостовірних відомостей фінансовому агенту;

отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції (держави, території), з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунка особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції (держави, території), або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 Податкового кодексу України;

отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної юрисдикції (держави, території) на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформація, що запитується, відсутня в органі державної податкової служби;

в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

13. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

14. Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено Податковим кодексом України), у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані надавати інформацію, визначену в запиті органу державної податкової служби, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження такої інформації на вимогу органу державної податкової служби у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі отримання платником податків запиту про надання інформації та її документального підтвердження, які вже надавалися таким платником податків за попередніми запитами органу державної податкової служби, платник податків має право надати органу державної податкової служби інформацію про дату надсилання та номер листа, яким зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися органу державної податкової служби. У такому разі платник податків звільняється від обов’язку надання інформації та її документального підтвердження в цій частині.

Інформація на запит органу державної податкової служби надається Національним банком України, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей безоплатно у порядку та обсягах, установлених Законами України “Про банки і банківську діяльність” та “Про платіжні послуги”.

Відповіді на запити щодо надання податкової інформації від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування надаються протягом одного місяця, якщо інше не передбачено законом.”.

14. Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Державним реєстром актів цивільного стану громадян

(Наказ Міністерства оборони України Міністерства юстиції України від 10.08.2023 № 464/2887/5, чинність з 29.09.2023 року)

Цей Порядок визначає механізм електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР) і Державним реєстром актів цивільного стану громадян (далі - ДРАЦСГ) під час виконання Міністерством оборони України та Міністерством юстиції України повноважень, визначених законодавством.

Електронна інформаційна взаємодія між ЄДРПВР та ДРАЦСГ (далі - інформаційна взаємодія) здійснюється з використанням системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» відповідно до Положення про систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2023 року № 38), із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації з дотриманням вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах».

Обмін інформацією у процесі інформаційної взаємодії здійснюється з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про публічні електронні реєстри».

Обсяг відомостей та структура даних, що передаються та приймаються шляхом інформаційної взаємодії, визначаються в договорі про інформаційну взаємодію, укладеному згідно з вимогами Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2023 року № 38).

Інформація, що передається в рамках інформаційної взаємодії, обробляється з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних та використовується виключно з метою реалізації повноважень, передбачених законодавством, і не може бути передана третій стороні, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

15. Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів і Державного реєстру фізичних осіб - платників податків

(Наказ Міністерства оборони України Міністерства фінансів України від 21.08.2023 № 494/446, чинність з 18.10.2023 року)

Цей Порядок визначає механізм обміну інформацією між Міноборони та ДПС (далі - суб’єкти інформаційних відносин), загальні правила складання та подання сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі - ЄДРПВР) запитів на отримання з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) відомостей, необхідних для актуалізації бази даних ЄДРПВР, та формування і надання ДПС відповідей на такі запити.

Органи ведення ЄДРПВР за допомогою ЄДРПВР в електронній формі формують та подають до ДПС:

для отримання відомостей, зазначених у пункті 12 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», запити щодо джерел доходів, отриманих від податкових агентів;

для отримання відомостей, зазначених у пункті 13 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» - запити щодо реєстрації фізичної особи в Державному реєстрі або підтвердження відповідності даних фізичної особи даним Державного реєстру.

Запит формується щодо однієї фізичної особи та повинен містити такі дані:

реєстраційний номер та дата (число, місяць, рік) запиту;

код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (далі - код згідно з ЄДРПОУ) суб’єкта інформаційних відносин (органу ведення ЄДРПВР), що ініціював запит;

реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або серія (за наявності) та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону), прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) відповідальної особи суб’єкта інформаційних відносин (органу ведення ЄДРПВР), яка сформувала запит;

реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або серія (за наявності) та номер паспорта (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону) фізичної особи;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи;

дату народження фізичної особи (у разі відсутності даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру або серію (за наявності) та номер паспорта);

адресу задекларованого / зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи (за наявності такої інформації) (область, район області, населений пункт, тип вулиці, назва вулиці, номер будинку, корпусу і квартири);

період, за який запитується інформація про джерела доходів (становить один податковий (звітний) період, що передує податковому (звітному) періоду, в якому подається запит, з урахуванням граничних строків подання до контролюючих органів податкової звітності);

реквізити документів, що посвідчують особу (назва документів, серія, номер, дата видачі, ким видано), виданих фізичній особі (за наявності).

16. Про внесення змін до Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату

(Наказ Міністерства юстиції України від 18.09.2023 № 3316/5, чинність з 04.10.2023 року)

Унесено до пункту 2 Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року № 1904/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 2011 року за № 925/19663, такі зміни:

Доповнено двома новими абзацами такого змісту:

«У разі надходження ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони розгляду Комісією Подання (далі - ухвала суду) строк розгляду Подання зупиняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або надходження ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.

Якщо на момент надходження ухвали суду строк, який залишився до завершення строку розгляду Подання, складає менше трьох місяців, такий строк продовжується до трьох місяців та відраховується з дня набрання законної сили рішенням суду у справі або надходження ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.».

17. Про затвердження Положення про Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора

(Наказ офісу Генерального прокурора від 30.05.2023 № 144, чинність з 31.05.2023 року)

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора (далі - Спеціалізована прокуратура) є самостійним структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора, підпорядкованим першому заступнику або заступнику Генерального прокурора згідно з розподілом обов'язків.

Основні завдання Спеціалізованої прокуратури:

Організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, участь у судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення: проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); вчинені військовослужбовцями; військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, добровольцями добровольчих формувань територіальної громади; а також під час виконання службових обов'язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань, оборонно-промислового комплексу України та органів державної влади, які комплектуються військовослужбовцями; вчинені на території розташування військових частин, установ, організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Державного космічного агентства України та підприємств оборонно-промислового комплексу України; у сфері службової діяльності та проти власності, об'єктом посягання яких є військове майно та (або) кошти для потреб оборони, у тому числі для військових адміністрацій з питань здійснення заходів правового режиму воєнного стану; інші кримінальні правопорушення у порядку, визначеному КПК України, у тому числі якщо хоча б один із співучасників кримінального правопорушення є вищезазначеним суб'єктом або хоча б одне правопорушення у кримінальному провадженні відповідає вищевказаним критеріям.

Оскарження судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, звернення із заявами про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, забезпечення участі у перегляді судових рішень у кримінальних провадженнях, розглянутих за участі прокурорів Спеціалізованої прокуратури.

Вжиття заходів щодо відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями.

Виконання вимог закону під час приймання, реєстрації, розгляду та вирішення заяв і повідомлень про відповідні кримінальні правопорушення, своєчасне внесення щодо них відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Організація та здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності оперативними підрозділами Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, спеціальної поліції Національної поліції України, Головного управління внутрішньої безпеки (крім оперативно-розшукових справ стосовно організованої та транснаціональної злочинності) та Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, Управління інформації, Департаменту оперативно-розшукової діяльності Адміністрації Державної прикордонної служби України, підрозділами забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими та оперативно-технічними підрозділами Державної прикордонної служби України, Управління оперативного забезпечення розслідування військових кримінальних правопорушень Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань, а також забезпечення контролю за ефективністю нагляду спеціалізованими прокуратурами (на правах обласних) за додержанням законів при проведенні оперативно-розшукової діяльності територіальними оперативними підрозділами відповідних правоохоронних органів.

Організаційне забезпечення виконання повноважень Генеральним прокурором, його першим заступником та заступниками згідно з розподілом обов'язків між керівництвом Офісу Генерального прокурора у кримінальних провадженнях, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у яких здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури та спеціалізованих прокуратур (на правах обласних та окружних).

Здійснення нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також з питань організації конвоювання військовослужбовцями затриманих, взятих під варту та засуджених осіб:

- у Міністерстві оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, Головному управлінні Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - щодо організації роботи та діяльності підпорядкованих підрозділів у частині тримання, доставлення затриманих, взятих під варту та засуджених осіб, організаційного та іншого забезпечення виконання судових рішень у кримінальних справах;

- у Головному управлінні Національної гвардії України - щодо організації роботи в частині конвоювання затриманих, взятих під варту та засуджених до позбавлення волі осіб, а також діяльності підпорядкованих підрозділів із забезпечення виконання судових рішень у кримінальних справах;

- в центральних апаратах інших органів - щодо організації роботи та діяльності підпорядкованих підрозділів при виконані судових рішень, у кримінальних справах, участь у розгляді яких забезпечували прокурори спеціалізованих прокуратур (на правах обласних та окружних).

Контроль за ефективністю організації роботи прокурорів спеціалізованих прокуратур (на правах обласних) щодо нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також з питань організації конвоювання військовослужбовцями затриманих, взятих під варту та засуджених осіб.

Організаційне забезпечення та безпосереднє здійснення діяльності з представництва інтересів держави в суді у сфері оборони, реалізації повноважень прокурора при виконанні судових рішень, при провадженні в справах про адміністративні правопорушення, а також з нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, поза межами кримінального провадження.

18. Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя

(Закон України від 06.09.2023 № 3378-IX, чинність з 19.09.2023 року)

Внесено до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" такі зміни:

1. У статті 150:

1) частини першу та п’яту викладено в такій редакції:

"1. Призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Особливості призначення на посади державних службовців та працівників, які виконують функції з обслуговування, в секретаріат Вищої ради правосуддя встановлюються також Законом України "Про Вищу раду правосуддя";

"5. Розмір посадового окладу працівника секретаріату Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, центрального органу управління Служби судової охорони, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, встановлюється на рівні відповідного працівника апарату Верховного Суду, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті, а працівника територіального управління Державної судової адміністрації України, працівника територіального підрозділу Служби судової охорони - на рівні відповідного працівника апарату апеляційного суду";

доповнено частиною дев’ятою такого змісту:

"9. У складі Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, яка утворюється відповідно до Закону України "Про Вищу раду правосуддя".

Посадовий оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.

Посадовий оклад заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.

Посадовий оклад дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року.

Керівнику служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику та дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя премії та стимулюючі виплати не встановлюються.

У разі призначення судді у відставці дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя за ним зберігаються пенсія або довічне грошове утримання, а також інші гарантії, визначені цим Законом".

У Законі України "Про державну службу":

статтю 50 доповнено частиною восьмою такого змісту:

"8. Особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України "Про судоустрій і статус суддів";

Законі України "Про Вищу раду правосуддя":

частину першу статті 3 доповнено пунктом 20-3 такого змісту:

Вища рада правосуддя:

"20-3) узагальнює практику здійснення дисциплінарних проваджень стосовно суддів та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності";

у статті 27:

частини п’яту і шосту викласти в такій редакції:

"5. У секретаріаті Вищої ради правосуддя діє служба дисциплінарних інспекторів, правовий статус якої визначається статтею 29-1 цього Закону.

До складу секретаріату Вищої ради правосуддя також входять помічники членів Вищої ради правосуддя, правовий статус та діяльність яких визначаються статтею 27-1 цього Закону.

доповнено статтею 27-1 такого змісту:

"Стаття 27-1. Помічник члена Вищої ради правосуддя

1. Кожен член Вищої ради правосуддя може мати помічника, статус і умови діяльності якого визначаються цією статтею та Положенням про помічника члена Вищої ради правосуддя.

Кількість помічників, яких може мати член Вищої ради правосуддя, визначається Вищою радою правосуддя у межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для фінансування діяльності Вищої ради правосуддя.

2. Помічником члена Вищої ради правосуддя може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років та володіє державною мовою.

3. Помічники членів Вищої ради правосуддя входять до складу секретаріату Вищої ради правосуддя та є працівниками патронатної служби.

4. Помічник члена Вищої ради правосуддя підзвітний лише члену Вищої ради правосуддя, діє за його дорученням та забезпечує виконання таким членом Вищої ради правосуддя його повноважень.

5. Помічник члена Вищої ради правосуддя призначається на посаду та звільняється з посади керівником секретаріату за пропозицією відповідного члена Вищої ради правосуддя";

розділ I "Загальна частина" доповнено главою 6 такого змісту:

"Глава 6. Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя

Стаття 29-1. Правовий статус служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя

1. Служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя (далі - служба дисциплінарних інспекторів) є самостійним структурним підрозділом у складі секретаріату Вищої ради правосуддя.

2. Служба дисциплінарних інспекторів створюється для реалізації повноважень Вищої ради правосуддя щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів.

3. Статус та повноваження служби дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом.

4. Порядок створення, фінансування, взаємодії служби дисциплінарних інспекторів з іншими органами Вищої ради правосуддя та процедури її діяльності визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів, що затверджується Вищою радою правосуддя.

5. До складу служби дисциплінарних інспекторів входять дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя (далі - дисциплінарні інспектори), керівник служби, його заступник та працівники, які здійснюють організаційне забезпечення служби дисциплінарних інспекторів.

Стаття 29-2. Дисциплінарний інспектор

1. На посаду дисциплінарного інспектора може бути призначений громадянин України, який досяг тридцяти років, має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років, володіє державною мовою, є компетентним, доброчесним, відповідає встановленим для судді етичним стандартам.

2. Правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.

3. Дисциплінарний інспектор призначається на посаду Вищою радою правосуддя строком на п’ять років за результатами відкритого конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.

Особа не може обіймати посаду дисциплінарного інспектора більш як два строки.

4. Загальна кількість дисциплінарних інспекторів з числа суддів у відставці та дисциплінарних інспекторів, які мають стаж роботи на посаді судді, не може становити більше половини від загальної штатної кількості дисциплінарних інспекторів служби.

5. Дисциплінарний інспектор:

1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих йому за результатами автоматизованого розподілу справ;

2) аналізує матеріали дисциплінарних справ та матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно судді

3) збирає інформацію, документи, інші матеріали в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону;

4) готує проекти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді, готує проекти висновків та рішень Вищої ради правосуддя за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів;

5) аналізує практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

6. Дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні:

1) дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики;

2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням своєї діяльності;

3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.

7. Дисциплінарні інспектори звільняються з посади за рішенням Вищої ради правосуддя згідно із Законом України "Про державну службу".

8. Застосування заходів заохочення, дисциплінарного впливу, а також присвоєння дисциплінарним інспекторам рангів державних службовців згідно із законодавством про державну службу належить до повноважень Вищої ради правосуддя.

У ст. 49 доповнено частинами чотирнадцятою - шістнадцятою такого змісту:

"14. Дисциплінарна палата може зупинити розгляд дисциплінарної справи у разі:

1) перебування судді у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до безпосередньої участі у бойових діях чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення);

2) тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці;

3) існування інших обставин, які унеможливлюють розгляд такої справи.

15. Загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги або з дня ухвалення Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою чи з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, без урахування часу зупинення розгляду дисциплінарної справи. У разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати.

16. Підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.

Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності";

розділ ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнити пунктами 23-11-23-13 такого змісту:

"23-11. Установити, що тимчасово, протягом семи років з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя", конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора проводить конкурсна комісія, яка утворюється Вищою радою правосуддя з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом, та діє з урахуванням особливостей, визначених пунктом 23-12 цього розділу.

19. Про внесення змін та доповнень до Регламенту Пленуму Верховного Суду, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду від 30 листопада 2017 року №1

(Пленум Верховного Суду України від 06.10.2023 № 22)

Викладено статтю 9 Регламенту Пленуму Верховного Суду в новій редакції:

"Стаття 9. Надання висновків щодо проектів законодавчих актів

Пленум надає висновки щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою України.

Надання висновків щодо проектів законодавчих актів, які стосуються судоустрою, судочинства, статусу суддів, виконання судових рішень та інших питань, пов'язаних із функціонуванням системи судоустрою України, здійснюється за поданням Голови Верховного Суду, а в разі його відсутності заступника Голови Верховного Суду в порядку, передбаченому статтею 3 цього Регламенту. Ініціювати внесення такого подання мають право Секретар Великої Палати Верховного Суду, голови касаційних судів у складі Верховного Суду, а також не менш як одна четверта від складу суддів Верховного Суду".

Доповнено Регламент Пленуму Верховного Суду новими статтями 9-1, 9-2, 9-3 у таких редакціях:

"Стаття 9-1. Суб'єкти звернення про прийняття рішення Пленумом Верховного Суду про звернення до Конституційного Суду України

Пленум приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України за поданням Голови Верховного Суду, а в разі його відсутності - заступника Голови Верховного Суду в порядку, передбаченому статтею 3 цього Регламенту.

Голова Верховного Суду, а в разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду подання про прийняття рішення Пленумом Верховного Суду про звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України:

за зверненням Секретаря Великої Палати Верховного Суду, голів касаційних судів у складі Верховного Суду;

за зверненням місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів (далі - суди)".

"Стаття 9-2. Прийняття рішення Пленумом Верховного Суду про звернення до Конституційного Суду України

Попередній розгляд питань щодо внесення до Конституційного Суду України подання та підготовку відповідного проекту постанови Пленуму Верховного Суду і проекту конституційного подання здійснює Велика Палата Верховного Суду або відповідний касаційний суд у складі Верховного Суду спільно з відповідним структурним підрозділом Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду (Робоча група щодо підготовки конституційних подань (далі - Робоча група)).

За результатами такого розгляду готується висновок, який передається Голові Верховного Суду, а в разі його відсутності - заступнику Голови Верховного Суду для внесення подання на Пленум Верховного Суду.

Звернення суду з питань конституційності законів та інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України розглядається Пленумом Верховного Суду на найближчому черговому засіданні, якщо таке звернення надійшло не пізніше ніж за місяць до засідання.

Проект постанови Пленуму Верховного Суду про відмову у зверненні до Конституційного Суду України повинен містити мотивовану підставу відмови у зверненні до Конституційного Суду. У проекті постанови Пленуму Верховного Суду про звернення до Конституційного Суду України зазначається посилання на відповідне конституційне подання, яке має бути мотивованим".

"Стаття 9-3. Порядок підготовки рішень Пленуму Верховного Суду про звернення до Конституційного Суду України

Постанову Пленуму Верховного Суду про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням та відповідне конституційне подання у строк до п'яти днів з моменту його прийняття редакційно доопрацьовує Департамент аналітичної та правової роботи Верховного Суду, після чого її візують Секретар Великої Палати Верховного Суду, голова відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду (голови касаційних судів), керівник Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду, виконавець та підписує Голова Верховного Суду".

20. Про внесення змін до пункту 4 Положення про Національну поліцію

(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1106, чинність з 14.10.2023 року)

Зміни вносяться до пункту 4 Положення про Національну поліцію

Національна поліція відповідно до покладених на неї завдань:

Доповнено пункт підпунктами 11-2, 13-1 та 13-2 такого змісту:

11-2) забезпечує інформування Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про хід досудового розслідування, вжиття заходів для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, для внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;”;

“13-1) здійснює конвоювання осіб, затриманих за підозрою в учиненні кримінального правопорушення, узятих під варту, обвинувачених або засуджених до позбавлення волі, а також охороняє їх у залі суду;

13-2) у випадках, передбачених законом, утримує в ізоляторах тимчасового тримання осіб, затриманих за вчинення кримінальних або адміністративних правопорушень, осіб, стосовно яких як запобіжний захід застосовано тримання під вартою, осіб, підданих адміністративному арешту, а також обвинувачених і засуджених;”.

Доповнено пункт підпунктами 27-2 такого змісту:

27-2) здійснює техніко-криміналістичне забезпечення огляду місця події, зокрема пов’язаної з пожежами, та спеціальні вибухотехнічні роботи за фактами скоєння вибухів, надходження повідомлень про виявлення підозрілих вибухонебезпечних предметів, загрозу вибуху;”.

Доповнено пункт підпунктом 32-1 такого змісту:

“32-1) здійснює співробітництво з Європейським поліцейським офісом (Європолом) та діє як Національний контактний пункт між компетентними органами України та Європолом;”.

21. Про внесення змін до пункту 4 Положення про Національну поліцію

(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1106, чинність з 25.10.2023 року)

Доповнено пункт підпунктом 3-1 такого змісту:

“3-1) за письмовим запитом в установленому законом порядку безоплатно одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб державної форми власності інформацію, необхідну для виконання визначених законом завдань та повноважень поліції, зокрема стосовно військовополонених, у вигляді та у формі, що зазначені в такому запиті;”.

Доповнено пункт підпунктами 7-2, 11-1, 11-2, 13-1 та 13-2 такого змісту:

“7-2) здійснює екстрені комунікації за телефонним номером 102, оброблення та використання інформації, переданої поліції постачальниками електронних комунікаційних мереж та/або послуг у випадках та порядку, що передбачені Законом України “Про електронні комунікації”;”;

“11-1) здійснює збирання біометричних даних осіб, зокрема шляхом дактилоскопіювання, у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

11-2) забезпечує інформування Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, про хід досудового розслідування, вжиття заходів для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, для внесення даних до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;”;

“13-1) здійснює конвоювання осіб, затриманих за підозрою в учиненні кримінального правопорушення, узятих під варту, обвинувачених або засуджених до позбавлення волі, а також охороняє їх у залі суду;

13-2) у випадках, передбачених законом, утримує в ізоляторах тимчасового тримання осіб, затриманих за вчинення кримінальних або адміністративних правопорушень, осіб, стосовно яких як запобіжний захід застосовано тримання під вартою, осіб, підданих адміністративному арешту, а також обвинувачених і засуджених;”.

22. Деякі питання надання соціальних послуг

(Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1124, чинність з 02.11.2023 року)

У Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади: у пункті 8: абзаци чотирнадцятий і п’ятнадцятий викладено в такій редакції:

Для надання соціальних послуг подається у письмовій або електронній формі заява особи з інвалідністю, особи похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена), законного представника (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів) або повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).

Під час подання заяви, повідомлення за формою, затвердженою Мінсоцполітики, пред’являються:

“декларація про доходи та майновий стан особи (крім осіб, яким соціальні послуги надаються незалежно від доходу) за формою, затвердженою Мінсоцполітики, яка заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї;

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, отримана відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”

доповнено пункт абзацом такого змісту:

“У разі коли в особи з інвалідністю, особи похилого віку змінилися обставини (смерть одного з членів її сім’ї, зміна доходу, статусу отримувача соціальних послуг), особа з інвалідністю, особа похилого віку може подати уповноваженому органу заяву, декларацію про доходи та майновий стан і документ, який підтверджує зміну статусу особи (у разі потреби), для перегляду рішення про надання соціальних послуг.”;

У Типовому положенні про центр надання соціальних послуг, затвердженому цією постановою:

пункт 11 викладено в такій редакції:

“11. Підставою для надання соціальних послуг є:

1) рішення уповноваженого органу про надання соціальних послуг;

2) наказ про надання соціальних послуг;

3) договір про надання соціальної послуги (соціальних послуг) та індивідуальний план надання соціальної послуги.

Рішення про надання соціальних послуг приймається уповноваженим органом відповідно до законодавства.

Надання соціальних послуг одноразово здійснюється без укладення договору згідно з класифікатором соціальних послуг.

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях для невідкладного надання соціальних послуг засновник може уповноважити центр приймати рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) особам/сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, та внутрішньо переміщеним особам.

Рішення про надання соціальних послуг екстрено (кризово) оформляється наказом центру про надання соціальних послуг екстрено (кризово). Акти про надання соціальних послуг екстрено (кризово), складені за формою, затвердженою Мінсоцполітики, надсилаються центром засновнику протягом одного місяця з дня надання соціальних послуг.

На час надання соціальних послуг екстрено (кризово) не визначається ступінь індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг, не складається індивідуальний план надання соціальної послуги та не укладається договір про надання соціальної послуги (соціальних послуг).

У разі потреби в наданні соціальних послуг постійно центр вживає заходів для виготовлення отримувачу соціальних послуг усіх необхідних для надання соціальних послуг документів, після чого:

визначає ступінь індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги;

встановлює групу рухової активності (у разі потреби);

визначає зміст та обсяг соціальних послуг;

складає індивідуальний план надання соціальної послуги;

видає наказ про взяття отримувача соціальних послуг на обслуговування;

укладає з отримувачем соціальних послуг договір про надання соціальної послуги (соціальних послуг).”;

До осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, належать особи/сім’ї, які не можуть самостійно подолати негативний вплив обставин, зумовлених такими чинниками:

у пункті 4: абзац сімнадцятий викладено в такій редакції:

“шкода, завдана пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією. У цьому Порядку термін “шкода, завдана збройним конфліктом” означає, зокрема, матеріальну, фізичну, психологічну шкоду, яка була завдана особі/сім’ї та спричинила потрапляння такої особи/сім’ї у складні життєві обставини;”;

абзац тридцять восьмий викладено в такій редакції:

“особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів (війни), Захисників і Захисниць України;”;

доповнено пункт абзацом такого змісту:

“особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.”;

23. Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном

(Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1118, чинність з 02.11.2023 року)

У цьому Порядку під терміном “заявник” розуміється суб’єкт господарювання, що надає послуги у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначений один із видів діяльності за кодом 78 “Діяльність із працевлаштування” згідно з КВЕД, який має укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників, реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Декларація подається особисто заявником або його уповноваженою особою до Мінекономіки за формою згідно з додатком у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення або через центр надання адміністративних послуг, або в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі технічної можливості).

У декларації зазначаються такі відомості про заявника:

для юридичної особи - організаційно-правова форма; найменування, зокрема скорочене (за наявності); код згідно з ЄДРПОУ; код і назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД; місцезнаходження (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); код виду економічної діяльності згідно з КВЕД; місцезнаходження (адреса проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер квартири); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

зареєстроване місце (зареєстровані місця) провадження господарської діяльності (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення);

для юридичних осіб - перелік відокремлених підрозділів, філій, у межах яких планується провадження господарської діяльності (у разі їх наявності); щодо кожного підрозділу зазначається адреса його місцезнаходження (найменування, зокрема скорочене (за наявності); поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

інформація про укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників і реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

24. Про внесення змін до Правил дорожнього руху

(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 р. № 1105, чинність з 25.10.2023 року)

в абзаці восьмому пункту 9.8 слова та цифри “З 1 жовтня по 1 травня на всіх” замінено словами “На всіх”;

На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

в абзаці першому підпункту “б” пункту 21.11 цифри “145” замінено цифрами “150”;

Забороняється перевозити:

дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда…

25. Про внесення змін до Правил дорожнього руху

(Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1128, чинність з 04.05.2024 року)

У першому реченні пункту 24.8 слова “Учбовий транспортний засіб” замінено словами “Навчальний транспортний засіб”.

У підпункті “к” пункту 30.3 слова “Учбовий транспортний засіб” замінено словами “Навчальний транспортний засіб”, а слова “літеру “У” чорного кольору” - словами “літеру “Н” чорного кольору”.

26. Про затвердження Змін до Порядку видачі та оформлення свідоцтв про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів

(Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 24.07.2023№ 604, чинність 19.10.2023 року)

пункт 12 викладено в такій редакції:

«12. Строк дії Свідоцтва не повинен перевищувати одного року. У разі якщо протягом цього строку цистерна має підлягати черговій проміжній або періодичній перевірці, строк дії Свідоцтва обмежується останнім днем місяця, у якому має проводитися перевірка. Періодичність перевірок цистерн визначено в главах 6.8, 6.10, 6.13 ДОПНВ.

Транспортний засіб не повинен використовуватися для перевезення небезпечних вантажів після закінчення строку дії Свідоцтва та закінчення строку дії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, виданого суб’єктом здійснення обов’язкового технічного контролю»;

27. Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо політично значущих осіб

(Закон України від 17.10.2023 № 3419-IX, чинність з 29.10.2023 року)

У статті 11:

частину восьму після абзацу четвертого доповнено новим абзацом такого змісту:

"Національний публічний діяч зобов’язаний повідомляти суб’єкта первинного фінансового моніторингу на його запит про виконання (припинення виконання) національним публічним діячем визначних публічних функцій".

у частині чотирнадцятій: після абзацу шостого доповнено трьома новими абзацами такого змісту:

"Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен забезпечити належне застосування ризик-орієнтованого підходу під час обслуговування клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, особами, пов’язаними з політично значущими особами, з метою встановлення обґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин), унеможливлення безпідставної відмови від здійснення фінансових операцій та/або встановлення (продовження) ділових відносин.

Суб’єкт первинного фінансового моніторингу несе відповідальність за неналежне застосування до клієнтів, які є політично значущими особами, членами їх сімей, особами, пов’язаними з політично значущими особами, ризик-орієнтованого підходу, включаючи встановлення необґрунтованого рівня ризику діловим відносинам (проведенню фінансової операції без встановлення ділових відносин) та/або вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції.

У разі відмови клієнту, який (бенефіціарний власник якого) є політично значущою особою, членом її сім’ї, особою, пов’язаною з політично значущою особою, від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний протягом п’яти робочих днів надати такому клієнту пояснення з обґрунтуванням причини такої відмови у письмовій формі".

після абзацу чотирнадцятого доповнено двома новими абзацами такого змісту:

"У разі якщо з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше дванадцяти місяців і фінансові операції, що проводилися такою особою протягом цього часу, становили низький ризик, а також суб’єктом первинного фінансового моніторингу не виявлено ознак, що ділові відносини з такою особою становлять ризики, властиві політично значущим особам, такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу не вживає (припиняє вживати) щодо неї заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини.

У разі якщо з дня припинення виконання політично значущою особою визначних публічних функцій минуло більше дванадцяти місяців і фінансові операції, що проводилися такою особою протягом цього часу, становили низький ризик, а також суб’єктом первинного фінансового моніторингу не виявлено ознак, що ділові відносини з членами її сім’ї та особами, пов’язаними з нею, становлять ризики, такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу не вживає (припиняє вживати) щодо членів сім’ї політично значущої особи та осіб, пов’язаних із нею, заходів, визначених пунктами 2-4 цієї частини".

У частині п’ятій статті 32: доповнено пунктом 13-1 такого змісту:

"13-1) за порушення вимог щодо виявлення належності клієнтів та інших осіб до політично значущих осіб, членів їх сімей, осіб, пов’язаних з ними, у випадках, передбачених законодавством, неналежне застосування ризик-орієнтованого підходу в частині встановлення діловим відносинам (проведенню фінансової операції) з такими особами необґрунтованого рівня ризику, вжиття щодо них непропорційних заходів відповідно до категорії ризику, безпідставну відмову таким особам від встановлення (підтримання) ділових відносин та/або проведення фінансової операції - до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

28. Про внесення зміни до Правил зберігання, захисту, використання та розкриття таємниці надавача платіжних послуг

(Постанова Правління Національного банку України від 16.10.2023 № 128, чинність з 18.10.2023 року)

Пункт 20 розділу III Правил зберігання, захисту, використання та розкриття таємниці надавача платіжних послуг, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2022 року № 147, доповнено новим підпунктом такого змісту:

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить таємницю надавача платіжних послуг, розкривається надавачем платіжних послуг:

“7) арбітражним керуючим - на їхні запити стосовно боржників, щодо яких арбітражний керуючий здійснює повноваження розпорядника майна керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацію або керуючого реалізацією, в порядку, встановленому статтею 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства, - щодо платіжних рахунків користувачів та операцій, проведених на користь чи за дорученням користувача, а саме відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та стосовно конкретного користувача (юридичної або фізичної особи, фізичної особи-підприємця) про наявність рахунків; номери рахунків; залишок коштів на рахунках; операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки; призначення платежу.”.

29. Про затвердження Порядку захисту особистих немайнових прав автора, твір якого став суспільним надбанням, у разі відсутності спадкоємців

(Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1066, чинність з 14.10.2023 року)

Цей Порядок визначає процедуру захисту особистих немайнових прав автора, твір якого став суспільним надбанням, у разі відсутності спадкоємців, умови подання та розгляду заяви про захист особистих немайнових прав автора (далі - заява), складення Національним органом інтелектуальної власності експертного висновку щодо наявності або відсутності ознак порушення особистих немайнових прав автора (далі - експертний висновок).

З метою забезпечення захисту особистих немайнових прав автора, твір якого став суспільним надбанням, у разі відсутності спадкоємців фізична або юридична особа (далі - заявник) може звернутися до Мінекономіки із заявою.

Заява повинна стосуватися одного твору.

У заяві зазначаються такі відомості:

назва твору;

автор (співавтор/співавтори) твору, щодо захисту особистих немайнових прав якого (яких) подана заява;

рік, з якого твір перейшов у суспільне надбання, та інформація про відсутність спадкоємців у автора (співавтора/співавторів) такого твору;

факт використання твору, щодо якого подається заява (спосіб використання твору зазначається з урахуванням частини першої статті 12 Закону України “Про авторське право і суміжні права”), та ознаки, які можуть свідчити про порушення особистих немайнових прав автора щодо використання твору

відомості щодо особи (осіб), яка (які) здійснювала (здійснювали) використання твору, щодо якого подається заява (щодо фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, відомі номери телефону та адреси електронної пошти; щодо юридичної особи - повне найменування юридичної особи, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, відомі номери телефону та адреси електронної пошти);

відомості щодо заявника (щодо фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія і номер паспорта, якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті, місце проживання, адреса для листування на території України, номер телефону та адреса електронної пошти; щодо юридичної особи - повне найменування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, адреса для листування на території України, номер телефону та адреса електронної пошти);

дані про особисті немайнові права автора, щодо захисту яких подається заява;

відомості про відсутність судового провадження та/або набрання законної сили рішенням суду щодо зазначеного в заяві факту використання твору;

дані щодо представника заявника, якщо заява подається представником.

30. Про затвердження Порядку технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у багатоквартирному будинку

(Наказ Міністерства енергетики України від 29.09.2023 року № 92, чинність з 05.10.2023 року)

Цей Порядок встановлює вимоги щодо виконання робіт з технічного обслуговування (далі - ТО) внутрішньобудинкових систем газопостачання (далі - ВБСГ) у дво- та багатоквартирних будинках, включаючи гуртожитки, незалежно від їхньої відомчої належності та форми власності, що оснащені газовими приладами (пристроями), газоспоживаючим обладнанням, тепловими агрегатами (далі - багатоквартирні будинки).

Обов’язковою умовою початку робіт з ТО ВБСГ у багатоквартирному будинку є укладений договір на ТО ВБСГ багатоквартирного будинку.

За результатами проведення першого ТО ВБСГ у багатоквартирному будинку виконавець робіт складає Технічний паспорт внутрішньобудинкової системи газопостачання у багатоквартирному будинку згідно з формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку, у трьох примірниках, два з яких зберігаються у виконавця робіт та замовника, а третій направляється до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) на ринку природного газу, здійснює державний енергетичний нагляд (контроль) на ринку природного газу.

Технічний паспорт ВБСГ у багатоквартирному будинку зберігається замовником постійно.

31. Про внесення змін до Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

(Постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 року № 1072, чинність з 05.10.2023 року)

У пункті 2:

після абзацу п’ятого доповнено пункт новим абзацом такого змісту:

Одержувачами одноразової грошової допомоги є:

“особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану;”.

після абзацу одинадцятого доповнено пункт новим абзацом такого змісту:

“члени сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.”.

32. Деякі питання Державної служби у справах дітей

(Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2023 р. № 1048, чинність з 05.10.2023 року)

Державна служба України у справах дітей (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сфері захисту прав дітей, соціальної підтримки сімей з дітьми, оздоровлення та відпочинку дітей, розвитку сімейних форм виховання та усиновлення.

Служба для виконання визначених для неї завдань має право:

залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), науковців, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства (за згодою) для розгляду питань, що належать до компетенції Служби;

отримувати безоплатно в установленому порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, що стосуються питань діяльності Служби;

користуватися в установленому законодавством порядку відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікації, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;

скликати наради, утворювати комісії, робочі та експертні групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;

вчиняти передбачені законом правочини, спрямовані на забезпечення виконання своїх повноважень.

33. Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану

(Закон Міністрів України від 20 вересня 2023 р. № 3384-IX, чинність з 12.10.2023 року)

У Законі України "Про запобігання корупції":

у частині першій статті 1:

після абзацу восьмого доповнено новим абзацом такого змісту:

"посадова особа юридичної особи публічного права - голова та член наглядової ради, ради директорів, виконавчого органу, комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), ліквідатор, керівник, заступник керівника, головний бухгалтер, корпоративний секретар такої юридичної особи публічного права, а також особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, та її заступники, голова та члени іншого органу управління юридичної особи (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом юридичної особи публічного права".

статтю 2 доповнено частиною другою такого змісту:

"2. У разі якщо норми цього Закону чи інших актів законодавства у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов’язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, застосовується найбільш сприятливе для таких осіб тлумачення норми";

у частині першій статті 3:

пункт 2 доповнено підпунктом "ґ" такого змісту:

"ґ) голови та члени лікарсько-консультативних і медико-соціальних експертних комісій, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті";

у статті 23:

у частині другій: абзац перший викладено в такій редакції:

"2. Особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки";

частину четверту викладено в такій редакції:

"4. Рішення, прийняті особою, зазначеною у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали протягом останніх трьох років подарунок, вважаються такими, що прийняті в умовах реального конфлікту інтересів, і на такі рішення поширюються положення статті 67 цього Закону";

у статті 45:

частину другу викладено в такій редакції:

"2. Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов’язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік";

частину третю доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

"Особи, зазначені у підпункті "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, подають у встановленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік протягом 10 календарних днів з дня включення до складу відповідної комісії";

частини четверту і п’яту викладено в такій редакції:

"4. Упродовж 30 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням Національного агентства, суб’єкт декларування упродовж 10 днів зобов’язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями.

У разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

5. Дія розділу VII цього Закону не поширюється на:

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері охорони здоров’я (крім керівників закладів охорони здоров’я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня, голів та членів лікарсько-консультативних комісій, медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері освіти (крім керівників вищих навчальних закладів та їх заступників);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері науки (крім президентів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, перших віце-президентів, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, інших членів Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук, обраних загальними зборами Національної академії наук України та національних галузевих академій наук відповідно, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ);

посадових осіб закладів, установ та організацій, які здійснюють основну діяльність у сфері культури, мистецтв, відновлення та збереження національної пам’яті, фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання;

військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу (крім військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 частини сьомої цієї статті);

військових посадових осіб із числа військовослужбовців військової служби за контрактом осіб рядового складу, військової служби за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військовослужбовців молодшого офіцерського складу військової служби за контрактом осіб офіцерського складу (крім військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 частини сьомої цієї статті)";

Доповнено частинами сьомою - чотирнадцятою такого змісту:

"7. Суб’єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному частиною четвертою статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб’єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб’єктів декларування з числа військовослужбовців:

1) які проходять військову службу на посадах міністрів, заступників міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя або які відряджені на такі посади;

2) які входять до складу військово-лікарських комісій, лікарсько-льотних комісій або відряджені до них;

3) які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);

4) які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", Закону України "Про публічні закупівлі" або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладення договорів (контрактів), контроль за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення, у тому числі:

уповноважені особи у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі";

особи, які входять до складу Міжвідомчої комісії щодо розгляду доцільності застосування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення у єдиного виконавця, якщо вартість закупівлі дорівнює або перевищує 200 мільйонів гривень;

особи, які входять до складу колегіального органу, що утворюється державним замовником відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі";

особи, які здійснюють контроль за якістю товарів, робіт і послуг оборонного призначення на всіх етапах їх розроблення, виробництва, модернізації, ремонту та утилізації;

5) на яких поширюється дія статті 52-1 цього Закону.

Суб’єкти декларування, які зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, подають декларації у строки, визначені частинами першою - четвертою цієї статті. Суб’єкти декларування, які зазначені у пункті 5 цієї частини, подають декларації у порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті.

8. Суб’єкти декларування, на яких поширюється дія статті 52-1 цього Закону, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану, звільнення з військової служби або в інший строк, визначений порядком здійснення заходів фінансового контролю, передбаченим абзацом першим статті 52-1 цього Закону.

9. Суб’єкти декларування, які для здійснення службових повноважень на постійній основі перебувають на територіях, на яких ведуться активні бойові дії, перелік яких визначається в установленому законодавством порядку, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану, звільнення (припинення повноважень) або визначення дати завершення бойових дій для території активних бойових дій, на якій суб’єкт декларування перебуває.

10. Суб’єкти декларування, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, перелік яких визначається в установленому законом порядку, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення чи скасування воєнного стану або визначення дати завершення тимчасової окупації для тимчасово окупованих територій, на яких суб’єкт декларування перебуває.

11. Суб’єкти декларування, які направлені до інших держав для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національних контингентів або національного персоналу, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - звільнення (припинення повноважень) або повернення до місця проходження служби, роботи.

12. Суб’єкти декларування, які є полоненими, інтернованими, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 днів з дня повернення на підконтрольну Україні територію.

13. Суб’єкти декларування, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби чи інших службових повноважень, перебувають на стаціонарному лікуванні (у тому числі за кордоном) або у відпустці для лікування та/або реабілітації, зобов’язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 днів з дня завершення відповідного стаціонарного лікування чи відпустки.

14. Суб’єкти декларування, які серед членів сім’ї у відповідному звітному періоді мають осіб, щодо яких наявні зазначені у частинах сьомій (крім осіб, зазначених у пунктах 1-4 частини сьомої цієї статті), восьмій - тринадцятій цієї статті обставини (у тому числі якщо такі члени сім’ї не належать до суб’єктів декларування), зобов’язані подати визначені цією статтею декларації у строки, визначені частинами сьомою - тринадцятою цієї статті відповідно";

у статті 46:

пункт 2 доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

"Не підлягає декларуванню об’єкт нерухомості, який перебуває у народного депутата України в оренді або на іншому праві користування і витрати на оренду (винайм) якого компенсуються народному депутату України відповідно до статті 35 Закону України "Про статус народного депутата України", за умови що площа такого об’єкта не перевищує 75 квадратних метрів";

примітку до пункту 3 доповнено абзацом другим такого змісту:

"Не підлягають декларуванню засоби індивідуального захисту, дрони та їх аналоги з комплектуючими елементами, індивідуальні засоби спостереження та розвідки, оптико-електронні системи та вогнепальна зброя з комплектуючими документами, отримані військовослужбовцями під час дії правового режиму воєнного стану";

пункт 4 викладено в такій редакції:

"4) цінні папери, у тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, з відображенням відомостей про вид цінного папера, його емітента, дату набуття цінних паперів у власність, їх загальну кількість та номінальну вартість одного цінного папера на дату набуття. У разі набуття прав на пакет цінних паперів одного виду та одного емітента внаслідок укладення суб’єктом декларування або членом його сім’ї кількох правочинів датою набуття є дата останнього такого правочину.

У разі якщо цінні папери передані в управління іншій особі, щодо цієї особи також зазначаються відомості, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

абзац другий доповнено реченням такого змісту: "Не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження відповідно до пункту 3 частини другої статті 23 цього Закону";

пункт 8-1 викладено в такій редакції:

"8-1) банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, в яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї, крім рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані грошові заощадження громадян України в установах акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", поміщені в період до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР, що діяли на території України) або зберігаються кошти, інше майно. Такі відомості включають дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися принаймні одним таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа в такій установі, осіб, які відкрили принаймні один рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї в такій установі";

у частині другій:

Доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"У декларації не зазначаються відомості про об’єкти декларування, які належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, якщо такі об’єкти в установленому законом порядку визнані знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України";

абзац перший примітки викладено в такій редакції:

"Примітка. У цілях розділу VII з урахуванням положень статті 1 цього Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або неповнолітніми дітьми станом на останній день звітного періоду, вважаються особи, які спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду (за умови спільного проживання із суб’єктом декларування впродовж 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації";

Статтю 47 доповнено частинами четвертою і п’ятою такого змісту:

"4. Суб’єкт декларування має право ознайомитися з усіма матеріалами повної перевірки щодо себе за результатами її проведення. Копії матеріалів повної перевірки надаються Національним агентством на письмовий запит суб’єкта декларування протягом семи робочих днів з дня його отримання.

5. Не можуть бути предметом повторної перевірки відомості, зазначені за попередній період суб’єктом декларування у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які вже були предметом перевірки Національного агентства та за результатами перевірки яких порушень не виявлено";

12) у статті 51-4:

у частині четвертій:

абзац перший викладено в такій редакції:

"4. У разі встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам Національним агентством надається можливість суб’єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом";

15) у розділі XIII "Прикінцеві положення":

пункт 2-7 викладено в такій редакції:

"2-7. Установити, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Суб’єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Установити, що декларації, подані під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" вважаються такими, що були подані на виконання обов’язку, передбаченого статтею 45 цього Закону.

Суб’єкти декларування, які подали такі декларації, мають право протягом 14 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо подання виправленої декларації за відповідний звітний період. Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує такому суб’єкту декларування можливість подати виправлену декларацію за відповідний звітний період протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем одержання відповідного звернення суб’єкта декларування.

Установити, що суб’єкти декларування звільняються від обов’язку подання передбачених частинами першою та четвертою статті 52 цього Закону повідомлень, підстави для подання яких виникли під час дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану".

Установити, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану" здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону)";

Доповнено пунктами 2-11-2-14 такого змісту:

"2-11. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 47 цього Закону з урахуванням таких особливостей:

1) у відкритому доступі не відображаються декларації, подані суб’єктами декларування, зазначеними у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону (крім осіб, зазначених у пунктах 1-4 частини сьомої статті 45 цього Закону), у тому числі якщо відповідні декларації були подані до початку проходження військової служби, призначення на посади;

2) Національне агентство з питань запобігання корупції вилучає з відкритого доступу декларації, зазначені у підпункті 1 цього пункту, на підставі письмового подання керівника (заступника керівника) державного органу, у якому проходить службу (працює) відповідний суб’єкт декларування або який уповноважений вести облік таких суб’єктів, письмового подання сільського, селищного, міського голови або секретаря сільської, селищної, міської ради, голови (заступника голови) районної у місті ради, районної, обласної ради, у якій проходить службу (працює) або виконує повноваження відповідний суб’єкт декларування. Порядок вилучення з відкритого доступу відповідних декларацій, порядок направлення письмового подання та його форму визначає Національне агентство з питань запобігання корупції.

З дня, наступного за днем припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий доступ до декларацій, зазначених у підпункті 1 цього пункту, відповідно до статті 47 цього Закону.

2-12. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, суб’єкти декларування з числа осіб, зазначених у статті 5, частині першій статті 6 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб" (крім Голови Верховної Ради України, його Першого заступника і заступника), мають право не зазначати в декларації відомості, передбачені пунктами 2, 2-1 частини першої статті 46 цього Закону щодо об’єкта, що є місцем їх фактичного проживання та/або місцем фактичного проживання членів їх сім’ї, а також відомості про місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством з питань запобігання корупції може бути надіслано кореспонденцію.

2-13. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, суб’єкти декларування мають право не зазначати в декларації відомості про місцезнаходження (крім країни та регіону або іншої адміністративно-територіальної одиниці найвищого рівня, за наявності) одного об’єкта, передбаченого пунктами 2, 2-1 частини першої статті 46 цього Закону, що розташований за межами України та є місцем фактичного проживання члена сім’ї суб’єкта декларування.

2-14. Установити, що суб’єкти декларування, які скористалися передбаченим пунктами 2-12, 2-13 цього розділу правом не зазначати визначені відповідним пунктом відомості, зобов’язані подати декларації за відповідні звітні періоди з усіма відомостями, визначеними статтею 46 цього Закону, не пізніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".

У статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану":

у частині сьомій:

після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту:

"Особи, призначені на посади у період дії воєнного стану, для забезпечення проведення спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", а також перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", подають документи, передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про запобігання корупції", не пізніше 31 січня 2024 року, у разі якщо такі декларації та/або документи не були подані ними раніше, або протягом 90 календарних днів з дня припинення обставин, визначених абзацами другим і третім частини восьмої цієї статті".

частини восьму і дев’яту викладено в такій редакції:

9. Особи, призначені відповідно до абзацу першого частини п’ятої цієї статті, підлягають звільненню із займаної посади протягом трьох робочих днів з дня виникнення будь-якої з таких обставин:

неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої статтею 45 Закону України "Про запобігання корупції", відповідно до пункту 2-7 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" (якщо таку декларацію не подано раніше);

неподання документа про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" відповідно до частини сьомої цієї статті (особами, для яких подання такого документа є обов’язковим).

Особи, призначені на посади, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, або на посади з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, підлягають звільненню із займаної посади протягом трьох робочих днів з дня виникнення будь-якої з таких обставин:

неподання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої статтею 45 Закону України "Про запобігання корупції", відповідно до пункту 2-7 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про запобігання корупції" (якщо таку декларацію не подано раніше);

неподання документів, передбачених частиною другою статті 57 Закону України "Про запобігання корупції", крім декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після завершення встановлених частиною сьомою цієї статті строків;

непроходження або відмова від проходження спеціальної перевірки, передбаченої статтями 56 і 57 Закону України "Про запобігання корупції".

34. Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально-виконавчого кодексу України щодо удосконалення положень чинного законодавства в частині кримінальної відповідальності за скоєння військових кримінальних правопорушень, пов'язаних із порушеннями правил експлуатації бойових чи спеціальних машин, виконання польотів чи підготовки до них, кораблеводіння

(Закон України від 06 вересня 2023 р. № 3380-IX, чинність з 05.10.2023 року)

Внесено до Кримінального кодексу України такі зміни:

У статті 415: Порушення правил водіння або експлуатації машин

абзац другий частини першої викладено в такій редакції:

"карається службовим обмеженням на строк до одного року або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні до одного року, або позбавленням волі на строк від одного до п’яти років";

абзац другий частини другої викладено в такій редакції:

"карається службовим обмеженням на строк до двох років або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або триманням у дисциплінарному батальйоні до двох років, або позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років".

Статті 416 і 417 викладено в такій редакції:

"Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них

1. Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження або завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, -

караються службовим обмеженням на строк до одного року або обмеженням волі на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк від двох до семи років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, -

карається службовим обмеженням на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

Примітка. Матеріальною шкодою у великому розмірі у статтях 416 і 417 цього Кодексу вважається шкода, яка у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Тяжкими наслідками у статтях 416 і 417 цього Кодексу вважаються наслідки, які полягають у заподіянні матеріальної шкоди (збитків) у вигляді безповоротної втрати літального апарату, корабля або якщо вартість відновлення (ремонту) літального апарату, корабля у шістдесят тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння

1. Порушення правил кораблеводіння, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження або завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, -

карається службовим обмеженням на строк до одного року або обмеженням волі на строк до двох років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавленням волі на строк від двох до семи років.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

карається службовим обмеженням на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років".

Частини другу і третю статті 47 Кримінально-виконавчого кодексу України викладено в такій редакції:

"2. Протягом трьох днів після одержання копії вироку командир військової частини видає відповідний наказ, у якому зазначаються розмір відрахувань у дохід держави з грошового забезпечення засудженого військовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а також який строк не зараховується йому до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Наказ оголошується по військовій частині і доводиться до відома засудженого військовослужбовця.

3. Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок. Строк відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовця обчислюється роками, місяцями і днями, протягом яких засуджений військовослужбовець перебував на військовій службі та з його грошового забезпечення провадилося відрахування. Початком строку відбування покарання вважається день, з якого фактично розпочато відрахування із грошового забезпечення військовослужбовця".

35. Про Порядок контролю виборчих фондів на виборах народних депутатів України

(Постанова центральної виборчої комісії і Національного банку України від 20 жовтня 2023 року № 66, чинність з 20.10.2023 року)

Цей Порядок визначає процедуру здійснення Центральною виборчою комісією, її регіональними або територіальними представництвами, Національним агентством з питань запобігання корупції та банками, в яких відкрито рахунки виборчих фондів, контролю:

виборчих фондів політичних партій, кандидати в народні депутати України від яких включені до єдиного списку кандидатів у народні депутати України у єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі (загальнодержавний виборчий список) та регіональних виборчих списків кандидатів у народні депутати України (регіональні виборчі списки) (далі разом - виборчі списки) та зареєстровані Центральною виборчою комісією (далі - політична партія, виборчий фонд політичної партії);

власних виборчих фондів кандидатів у народні депутати України, які включені політичною партією до виборчих списків та зареєстровані Центральною виборчою комісією (далі - кандидат, власний виборчий фонд кандидата).

Контроль виборчого фонду політичної партії включає контроль за коштами, що надходять на відкриті в банках України:

накопичувальний рахунок виборчого фонду політичної партії, відкритий у банку в місті Києві;

поточні рахунки виборчого фонду політичної партії, відкриті в банках у межах виборчих регіонів (не більше одного рахунку в кожному виборчому регіоні).

36. Про затвердження Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами

(Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.06.2023 № 608, чинність з 01.01.2024)

Це Положення визначає порядок і строки розкриття на регульованому фондовому ринку регульованої інформації та вимоги до розкриття інформації емітентами цінних паперів (далі - емітенти), особами, що надають забезпечення за такими цінними паперами, а також радником з корпоративних прав.

Регульована інформація розкривається шляхом:

1) розміщення на вебсайті емітента;

2) розміщення в базі даних особи, яка оприлюднює регульовану інформацію;

3) подання до НКЦПФР.

Регульована інформація розкривається приватними акціонерними товариствами (у разі, якщо щодо цінних паперів такого товариства не здійснювалася публічна пропозиція або цінні папери такого товариства не допущені до торгів на організованому ринку капіталу) відповідно до підпунктів 1, 3 цього пункту, а також відповідно до підпункту 2 цього пункту, у випадках передбачених цим пунктом.

Приватне акціонерне товариство розкриває повідомлення про проведення загальних зборів, проєкти рішень з питань, включених до порядку денного загальних зборів, запропоновані акціонерами, які володіють 5 і більше відсотками голосуючих акцій товариства та повідомлення про прийняття рішень про припинення акціонерного товариства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу або перетворення, відповідно до підпункту 2 цього пункту.

Приватне акціонерне товариства (крім приватного акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого прямо або опосередковано належать одній особі (крім держави)) розкриває інформацію про прийняття рішення про емісію акцій, рішення про емісію інших цінних паперів, які можуть бути конвертовані в акції, рішення про збільшення або зменшення розміру статутного капіталу, повідомлення про можливість реалізації переважного права акціонера у процесі емісії акцій, рішення про зміни до рішення про емісію акцій в частині неістотних параметрів випуску акцій, відповідно до підпункту 2 цього пункту.

37. Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України

(Закон України від 28.07.2023 № 3285-IX, чинність з 26.01.2024)

Цей Закон визначає порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, їх найменування та перейменування, вирішення інших питань адміністративно-територіального устрою України.

Утворення (ліквідація) районів, встановлення (зміна) їхніх меж, зміна адміністративних центрів районів здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Межі району встановлюються (змінюються) за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Утворення населених пунктів здійснюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог статті 2 цього Закону на підставі подання сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване поселення, на основі якого пропонується утворити населений пункт.

Включення поселення до складу міста здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України шляхом встановлення (зміни) меж міста у порядку, визначеному законом.

Включення поселення до складу селища, села здійснюється сільською, селищною, міською радою, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне селище, село, шляхом встановлення (зміни) меж селища, села, якщо таке включення не призводить до зміни меж території територіальної громади, у порядку, визначеному законом.

У разі якщо включення поселення до складу селища, села призводить до зміни меж території територіальної громади, включення поселення до складу селища, села здійснюється Кабінетом Міністрів України на підставі подання сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне поселення, у порядку, визначеному цим Законом.

Віднесення сіл до категорії селищ здійснюється Кабінетом Міністрів України на підставі подання сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне село.

Віднесення міст до категорії селищ, сіл здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України на підставі звернення сільської, селищної, міської ради, в межах території територіальної громади якої розташоване відповідне місто.