Основні нормативно-правові акти за березень 2025 року | Рада Адвокатів Тернопільської Області

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за березень 2025 року

Публікації

Основні нормативно-правові акти за березень 2025 року

12:47 Пн 14.04.25 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 71 Переглядів Версія для друку

Основні нормативно-правові акти за березень 2025 року

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ

ЗА БЕРЕЗЕНЬ 2025 РОКУ ТА ПРАКТИКА ЄСПЛ

 

 

  1. Рішення Європейського суду з прав людини Справа «Марущак проти України» (Заява № 62341/16)

 

Справа стосується припинення виплати заявниці пенсії за віком під час її роботи в комунальному засобі масової інформації — газеті. Вона посилалася на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції, взяту окремо та у поєднанні зі статтею 14 Конвенції.

Заявниця разом із заробітною платою отримувала пенсію за віком, нараховану відповідно до Закону України «Про державну службу» (див. пункт 8).

 

01 квітня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та інших законодавчих актів (далі — Закон № 213-VIII), якими було призупинено до 31 грудня 2015 року виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» особам, які за сумісництвом працювали на посадах, що надавали право на такі пенсії. Особам з іншими формами зайнятості, які також отримували пенсію за віком згідно із Законом України «Про державну службу» в розмірі, що перевищував встановлений законом-1, розмір пенсії мав бути зменшений на 15%.

 

Суди вищих інстанцій встановили, що хоча заявниця не була державним службовцем, відповідні зміни застосовувалися до неї, оскільки вона обіймала посаду, яка давала право на отримання пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про державну службу».

 

У низці рішень щодо припинення виплати пенсії редакторам комунальних газет (див., наприклад, справи № 126/2198/16-а від 03 липня 2018 року, № 484/470/17 від 17 липня 2019 року та № 471/744/16-а від 09 червня 2021 року) Верховний Суд постановляв, що з огляду на неприйняття Закону, про який йшлося в прикінцевих положеннях Закону № 213-VIII (див. пункт 9), положення законодавства, які регулювали пенсії згідно із Законом України «Про державну службу», припинили свою дію 01 червня 2015 року, а тому з цієї дати виплата пенсій для цих осіб мала відновитися.

 

Припинення виплати пенсії заявниці з 01 квітня до 31 травня 2015 року

Стосовно припинення виплати пенсії заявниці на період з 01 квітня по 31 травня 2015 року Суд зазначає, що воно мало підставу в національному законодавстві (див. пункт 3), і застосовні положення законодавства були достатньо доступними, чіткими та передбачуваними. У зв’язку з цим Суд погоджується з міркуваннями національних судів у справі заявниці, що Закон № 213-VIII поширювався не лише на державних службовців, а й на осіб, що обіймали посади, які надавали право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

Крім того, беручи до уваги широку свободу розсуду, якою користуються держави у реалізації соціальної та економічної політики, Суд не вбачає підстав ставити під сумнів те, що припинення одночасної виплати заробітної плати та пенсії, якого зазнала заявниця, служило загальним інтересам захисту державного бюджету. Насамкінець, беручи до уваги свої висновки в рішенні у справі «Фабіан проти Угорщини», заява № 78117/13, пункти 69–85, від 05 вересня 2017 року, Суд доходить висновку, що було досягнуто справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогою захисту основоположних прав заявниці, а також, що заявниця не була змушена нести надмірний індивідуальний тягар. Отже, Суд відхиляє скаргу заявниці стосовно цього періоду як явно необґрунтовану.

 

Припинення виплати пенсії заявниці з 01 червня 2015 року до 30 квітня 2016 року

І навпаки, стосовно скарги заявниці щодо періоду з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року Суд вважає, що вона не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «a» пункту 3 статті 35 Конвенції, або неприйнятним з будь-яких інших підстав. Отже, вона має бути визнана прийнятною.

Суд:

Оголошує прийнятною скаргу за статтею 1 Першого протоколу до конвенції стосовно періоду з 01 червня 2015 року по 30 квітня 2016 року, а решту скарг у заяві — неприйнятними.

Постановляє, що було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції стосовно зазначеного періоду.

 

 

 

  1. Рішення Європейського суду з прав людини Справа «Гавриляк проти України» (Заява № 60692/16) від 21 листопада 2024 року

 

Справа стосується тверджень заявниці про жорстоке поводження з нею з боку її племінника, Я.Р., який 04 серпня 2014 року наніс їй легкі тілесні ушкодження, намагаючись вплинути на її рішення продати її будинок.

 

Посилаючись на статті 6 і 13 Конвенції, заявниця скаржилася, що 04 серпня 2014 року її племінник піддав її жорстокому поводженню біля її будинку. Суд, якому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи (див. рішення у справі «Радомілья та інші проти Хорватії» [ВП] (Radomilja and Others v. Croatia) [GC], заяви № 37685/10 та № 22768/12, пункт 14, від 20 березня 2018 року), вважає, що ця скарга підлягає розгляду за статтями 3 і 8 Конвенції.

 

Суд зауважує, що заявниця отримала легкі тілесні ушкодження, як стверджувалося, під час сварки з Я.Р. (див. пункт 8). Однак сторони не надали Суду копії висновків судово-медичної експертизи заявниці. За таких обставин Суд не може перевірити, чи були тілесні ушкодження заявниці достатньо серйозними, щоб призвести до застосування статті 3 Конвенції.

Таким чином, скарга заявниці за статтею 3 Конвенції на стверджуване непроведення державою належного розслідування жорстокого поводження з нею є явно необґрунтованою та має бути відхилена на підставі підпункту «а» пункту 3 і пункту 4 статті 35 Конвенції.

Заявниця скаржилася за статтею 8 Конвенції на те, що держава не дотрималася своїх позитивних зобов’язань і не провела ефективного розслідування її тверджень про піддання її жорстокому поводженню 04 серпня 2014 року.

Суд зазначає, що ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції чи неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною.

 

Суд зауважує, що кримінальне провадження у цій справі було порушено одразу після скарги заявниці 04 серпня 2014 року. Однак воно декілька разів закривалося у зв’язку з відсутністю доказів, і ці постанови скасовувалися національними судами (див. пункт 15), які визнавали розслідування неповним і вказували провести подальші процесуальні дії (див. пункти 17 і 19). Крім того, Суд зазначає, що провадження, яке було порушено у серпні 2014 року, все ще триває (див. пункт 19), а загальна тривалість провадження становить майже десять років, що робить будь-який подальший ефективний розвиток розслідування практично неможливим.

З огляду на зазначене Суд вважає, що держава не виконала свого позитивного зобов’язання за статтею 8 Конвенції щодо проведення ефективного розслідування стверджуваного жорстокого поводження із заявницею.

 

Суд:

Оголошує прийнятною скаргу на непроведення ефективного розслідування, подану за статтею 8 Конвенції, а решту скарг у заяві — неприйнятними.

Постановляє, що було порушено процесуальний аспект статті 8 Конвенції.

 

 

 

  1. Рішення Європейського суду з прав людини Справа «Л.С. проти України» (Заява № 82213/17) від 21 листопада 2024 року

 

Заява стосується непроведення ефективного розслідування жорстокого поводження із заявницею — сімдесятитрирічною жінкою на момент подій — вчиненого під час сімейного конфлікту. Як стверджується, жорстоке поводження відбулося у квартирі, що належала її колишній невістці та її синові. Вона скаржилася за статтями 3 і 13 Конвенції.

Вранці 19 травня 2014 року Д.О. та С.Д. завдали заявниці тілесні ушкодження голови та верхньої частини тіла й виштовхали її з квартири.

 

Працівники міліції порушили кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження із заявницею за статтею 125 (нанесення легких тілесних ушкоджень) Кримінального кодексу України.

13 та 19 червня 2014 року заявниця подавала до міліції клопотання з проханням призначити судово-медичну експертизу її тілесних ушкоджень.

 

20 червня 2014 року слідчий міліції призначив проведення судово-медичної експертизи. Згідно з висновком судово-медичного експерта від 11 липня 2014 року заявниці було нанесено чотирнадцять синців на обличчі та верхній частині тулуба, включаючи область лівої вилиці, праву щоку, різні області верхньої ділянки лівого плеча, внутрішню ділянку та задні ділянки її правого плеча, задню ділянку грудної клітки між правою лопаткою та п’ятим – сьомим ребрами, й внутрішню ділянку її лівого стегна. Експерт кваліфікував тілесні ушкодження як легкі.

08 жовтня 2014 року працівник міліції допитав заявницю як потерпілу.

29 квітня 2015 року працівники міліції закрили кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю corpus delicti. 29 липня 2015 року прокуратура скасувала цю постанову, давши вказівки працівникам міліції опитати сусідів заявниці П. та З., а також лікарів бригади швидкої медичної допомоги, які прибули на виклик про невідкладну допомогу 19 травня 2014 року.

Заявниця скаржилася за статтями 6 і 13 Конвенції на те, що розслідування жорстокого поводження з нею було неефективним.

Після цього провадження неодноразово закривалось і відкривалось.

Уряд стверджував, що тілесні ушкодження заявниці не досягли мінімального рівня суворості, необхідного для застосування статті 3 Конвенції.

У попередній справі Суд встановив, що неодноразові та умисні словесні напади разом із випадками фізичного насильства щодо вразливої особи досягли необхідного рівня суворості для цілей статті 3 Конвенції (див. рішення у справі «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), заява № 1870/05, пункт 73, від 13 жовтня 2016 року). У цій справі заявниця — сімдесятитрирічна жінка на момент подій — отримала чотирнадцять синців на голові та верхній частині тулуба (див. пункт 9), які були нанесені двома набагато молодшими особами з метою насильного виселення її з її житла. Суд вважає, що цих обставин достатньо для висновку, що заявниця, як вразлива літня особа, зазнала жорстокого поводження, яке досягло мінімального рівня суворості за статтею 3 Конвенції.

 

Суд зауважує, що працівники міліції порушили кримінальне провадження на наступний день після дати, коли син заявниці подав свою заяву про вчинене кримінальне правопорушення (див. пункт 7). Однак їм знадобився місяць для призначення судово-медичної експертизи (див. пункт 9). Крім того, Суд не може залишити без уваги те, що кримінальне провадження послідовно передавалося різним слідчим, які, не проводячи жодних слідчих дій, виносили постанови про закриття кримінального провадження. Однак згодом ці постанови скасовувалися прокуратурою або Ленінським районним судом міста Дніпропетровська (див. пункти 11–13, 20–22). Суд погоджується, що прокуратура неодноразово визнавала розслідування неефективним (див. пункти 14, 15, 17 і 18), проте ефективних заходів для виправлення ситуації вжито не було. Крім того, хоча у 2015 та 2016 роках прокурор давав вказівки працівникам поліції допитати сусідів чи лікарів бригади швидкої медичної допомоги, слідчі не проводили допиту цих свідків до 2023 року (див. пункти 11, 13 і 24). Однак залишається сумнівним, чи могли свідки через такий значний проміжок часу згадати події 17–19 травня 2014 року і, таким чином, сприяти ефективності розслідування. У контексті цих фактів і міркувань, та зазначивши, що розслідування, яке до цього часу тривало понад десять років, усе ще триває, Суд вважає, що органи державної влади насправді не намагалися оперативно та ретельно розслідувати це питання, встановити факти та за потреби притягнути до відповідальності винних осіб. Тому Суд вважає, що в цій справі розслідування жорстокого поводження із заявницею не відповідало критеріям ефективності.

 

Отже, було порушено процесуальний аспект статті 3 Конвенції.

 

 

 

  1. Рішення Європейського суду з прав людини Справа «Орлов проти України» (Заява № 10993/18) від 21 листопада 2024 року

 

Заява стосується непроведення ефективного розслідування жорстокого поводження із заявником, вчиненого щодо нього приватними особами, що призвело до часткової втрати працездатності.

13 серпня 2009 року заявника побили біля кафе в Дніпрі після сварки через поведінку одного з чоловіків щодо жінки, з якою він проводив час. Заявник звернувся до міліції, і нападника затримали, виявивши у нього алкогольне сп’яніння.

 

Міліція двічі відмовлялася порушити кримінальну справу, але прокуратура скасувала ці постанови.

11 листопада 2011 року порушено кримінальну справу, і П. було пред’явлено обвинувачення.

30 вересня 2015 року суддя завершив засідання, але вирок не був оголошений, хоча П. підписав документ про отримання вироку.

Вірогідно, суддя не проголосив вирок вчасно, а в матеріалах справи не було підтвердження, що вирок був оголошений.

16 лютого 2016 року суддя був звільнений, але справу не вдалося переглянути через відсутність документів.

У листопаді 2016 року заявник подавав позов до суду щодо відшкодування медичних витрат, але не отримав вирок вчасно.

10 серпня 2018 року заявнику надіслали копію вироку, але через затримку він подав апеляцію.

14 листопада 2018 року апеляційний суд скасував вирок через порушення процесуальних норм і направив справу на новий розгляд.

24 вересня 2019 року суд закрив кримінальну справу через закінчення строку давності, не повідомивши заявника про засідання, і залишив без розгляду цивільний позов. Заявник дізнався про це лише через зауваження Уряду.

 

Суд зазначає, що у цій справі кримінальне провадження було порушено майже через два роки після випадку (див. пункти 2 і 4). Така затримка не може бути виправдана обставинами справи. Досудове розслідування тривало два роки, що в принципі не можна вважати необґрунтованим. Однак суд першої інстанції розглядав справу ще два роки, так і не ухваливши вироку після повернення з нарадчої кімнати. Незрозуміло, як П. міг отримати копію вироку 30 вересня 2015 року, якщо в матеріалах справи не було вироку ні в друкованому, ні в електронному вигляді (див. пункти 7 і 10), тим більше враховуючи, що заявник чекав ще майже три роки до серпня 2018 року, коли голова суду першої інстанції надіслав йому копію вироку (див. пункт 12). У зв’язку з цим Суд зауважує, що розписка, подана Урядом, яка, як стверджувалося, доводила отримання вироку П. 30 вересня 2015 року (див. пункт 7), не містить жодного посилання на номер справи чи інших особливостей, характерних для відповідної кримінальної справи. Таким чином, неможливо визначити, у якій саме кримінальній справі П. отримав копію вироку. Як би там не було, затягування з порушенням кримінальної справи, затягування розгляду справи та ухвалення вироку Бабушкінським районним судом з порушенням процесуальних норм (див. пункт 13) призвели до закінчення строку давності та закриття кримінального провадження (див. пункт 14). Суд повторює, що мета забезпечення ефективного захисту від актів жорстокого поводження не може бути досягнута, якщо кримінальне провадження закрито у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, якщо це сталося внаслідок недоліків у діях відповідних органів державної влади (див., наприклад, рішення у справі «Дімітар Шопов проти Болгарії» (Dimitar Shopov v. Bulgaria), заява № 17253/07, пункт 52, від 16 квітня 2013 року).

Суд вважає, що невчасне порушення працівниками міліції кримінальної справи, і розгляд справи Бабушкінським районним судом без дотримання застосовних процесуальних норм не відповідало позитивним зобов’язанням держави за статтею 3 Конвенції.

Отже, було порушено процесуальний аспект статті 3 Конвенції.

 

 

 

  1. Про внесення змін у додаток 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

(Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 219, чинність 04.03.2025)

 

У пункті 2:

у підпункті 4 у графі “Категорія осіб, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” слова “пропали безвісти” замінити словами “зникли безвісти за особливих обставин”;

 

доповнено пункт підпунктом 6 такого змісту:

“6) особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України --- виписка із Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України”.

 

 

 

  1. Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час

(Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 233, чинність 05.03.2025)

 

У Порядку бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженому зазначеною постановою:

пункт 29 доповнено абзацом такого змісту:

Бронювання військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, здійснюється без урахування строку, визначеного в абзаці першому цього пункту (Протягом 72 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично).”;

 

  1. Про внесення змін до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 260, чинності з 13.03.2025)

Пункти 6-8 викладено в такій редакції:

“6. Для виплати одноразової грошової допомоги члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) волонтера (далі - заявники) (їх законні представники або уповноважені особи) подають міжвідомчій комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера, утвореній Мінветеранів відповідно до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі - міжвідомча комісія), письмову заяву згідно з додатком 1.

Таку заяву кожен повнолітній заявник (його уповноважена особа) подає Мінветеранів у паперовій формі, зокрема засобами поштового зв’язку, або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти Мінветеранів.

Від імені дитини віком до 18 років, недієздатного заявника, заявника, дієздатність якого обмежена, таку заяву подає інший з батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник.

Заяву про відмову від отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 4 цих Порядку та умов подає кожен повнолітній заявник.

Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені дітей віком до 18 років, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

Заява з необхідними документами може подаватися через центр надання адміністративних послуг (далі - центр) незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Заяви з необхідними документами приймаються адміністраторами центру та не пізніше ніж через три робочих дні після прийняття передаються до Мінветеранів у паперовій формі.

Центри можуть забезпечувати складення заяви в електронній формі (за наявності технічної можливості), її друк та надання заявнику, його законному представнику або уповноваженій особі для перевірки та підписання.

 

До заяви додаються такі документи:

копія паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства), а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою - копії документа, що посвідчує особу тієї особи, від імені якої подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику чи уповноваженій особі представляти таку особу, оформленого відповідно до законодавства, та документа, який посвідчує особу законного представника чи уповноваженої особи;

копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), або надаються дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;

копія висновку судово-медичної експертизи про причини смерті або про характер отриманих поранень у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України;

свідчення командира (начальника) одного з підрозділів Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, про надання волонтером волонтерської допомоги;

копія договору про провадження волонтерської діяльності або договору про надання волонтерської допомоги (за наявності);

інші документи, які містять докази та підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів (за наявності);

копія свідоцтва про смерть волонтера;

копія свідоцтва про народження волонтера - для батьків загиблого (померлого) волонтера;

копія свідоцтва про шлюб - для дружини (чоловіка) загиблого (померлого) волонтера;

копія свідоцтва про народження дитини - для дитини загиблого (померлого) волонтера;

копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради або суду про встановлення опіки чи піклування над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми загиблого (померлого) волонтера);

копія рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджує факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого), - для осіб, які не були членами сім’ї загиблого (померлого) волонтера, але перебували на його утриманні;

довідка з реквізитами рахунка, відкритого в банку на ім’я одержувача одноразової грошової допомоги.

….

7. Для виплати одноразової грошової допомоги волонтер, якому встановлена інвалідність внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) (його законний представник або уповноважена особа), подає міжвідомчій комісії письмову заяву згідно з додатком 2.

Заява у паперовій формі подається Мінветеранів, зокрема засобами поштового зв’язку, або в електронній формі на офіційну адресу електронної пошти Мінветеранів.

Заява з необхідними документами може подаватися через центр незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Заяви з необхідними документами приймаються адміністраторами центру та не пізніше ніж через три робочих дні після прийняття передаються до Мінветеранів у паперовій формі.

Центри можуть забезпечувати складення заяви в електронній формі (за наявності технічної можливості), її друк та надання волонтеру, його законному представнику або уповноваженій особі для перевірки та підписання.

 

До заяви додаються такі документи:

копія паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні та довідки про звернення за визнанням особою без громадянства), а у разі подання документів законним представником чи уповноваженою особою - копії документа, що посвідчує особу тієї особи, від імені якої подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику чи уповноваженій особі представляти таку особу, оформленого відповідно до законодавства, та документа, який посвідчує особу законного представника чи уповноваженої особи;

копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), або надаються дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;

копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності;

копія висновку судово-медичної експертизи про характер отриманих поранень в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України;

свідчення командира (начальника) одного з підрозділів Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, про надання волонтером волонтерської допомоги;

копія витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний);

копія договору про провадження волонтерської діяльності або договору про надання волонтерської допомоги (за наявності);

інші документи, які містять докази та підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів (за наявності);

довідка з реквізитами рахунка, відкритого в банку на ім’я одержувача грошової допомоги.

….

8. Міжвідомча комісія розглядає заяву та додані до неї документи, надсилає необхідні запити за підписом її голови, у разі потреби уточнює інформацію про осіб, стосовно яких вони подані, заслуховує пояснення волонтерів, заявників, представників державних органів і в місячний строк з дня надходження заяви та доданих до неї документів приймає рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги.

 

 

 

  1. Про затвердження Змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

(Постанова Кабінету Міністрів України від 17.01.2025  № 3-1)

 

У розділі І:

у пункті 1.1:

доповнено новим абзацом такого змісту:

«У період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох наступних місяців після місяця, в якому його буде припинено чи скасовано, заява про призначення пенсії та документи, необхідні для призначення пенсії, особами, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, які безпосередньо беруть участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі — оборона України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації), або які перебувають на момент набуття права на призначення пенсії на лікуванні, реабілітації, протезуванні за кордоном, можуть надсилатися поштою.»;

 

У розділі II:

у пункті 2.1:

підпункт 9 доповнено новим абзацом такого змісту:

«У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу, що призначає пенсію, в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії (для осіб, зазначених у пункті 14-4 розділу XV Закону).»;

 

пункт 2.23 доповнено новими абзацами такого змісту:

«До заяви про призначення пенсії особи, які перебувають на момент набуття права на призначення пенсії на лікуванні, реабілітації, протезуванні за кордоном, додають копії документів, у тому числі висновок про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, за формою, встановленою додатком до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 року № 1169).

До заяви про призначення пенсії особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, які безпосередньо беруть участь в обороні України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, додають копії документів, в тому числі копію документа про безпосередню участь в обороні України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.»;

 

Пункт 4.3 розділу IV доповнено новими абзацами такого змісту:

«За результатами розгляду заяви про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов’язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до якої не додано документи про працевлаштування/ звільнення, або відсутні відомості в реєстрі застрахованих осіб, в електронну пенсійну справу вноситься інформація про факт працевлаштування / звільнення особи.

Після надходження відомостей про трудову діяльність особи перерахунок пенсії здійснюється протягом місяця з дня надходження цих відомостей у строки, визначені частиною четвертою статті 45 Закону».

 

 

 

  1. Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

(Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299, чинність з 20.03.2025)

 

Цей Порядок визначає механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхові виплати), особам які:

тимчасово проживають за межами України;

проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації (далі - тимчасово окуповані Російською Федерацією території України);

які виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території.

Дія цього Порядку не поширюється на громадян України, які тимчасово проживають за межами України і яким пенсія або страхові виплати виплачуються на умовах міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

 

Виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому особа востаннє перебувала на обліку, або за заявою одержувача:

за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання на території України;

за зазначеним у заяві місцем проживання (перебування) на підконтрольній Україні території.

У разі відсутності заяви, передбаченої абзацами першим - третім цього пункту, територіальний орган Пенсійного фонду України, який проводить виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, визначається постановою правління Пенсійного фонду України.

 

Одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.

До фізичної ідентифікації прирівнюється:

авторизація в особистому електронному кабінеті на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України за допомогою віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія. Підпис” (“Дія ID”), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія);

ідентифікація особи за допомогою відеоконференцзв’язку, проведеного територіальним органом Пенсійного фонду України із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час сеансу якого пред’являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, встановленого правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.

 

Документ про посвідчення факту, що фізична особа є живою, разом із письмовою заявою особи про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, складеною в довільній формі, надсилається рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю територіальному органу Пенсійного фонду України за місцем її перебування на обліку. Заява про продовження виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат разом із сканованою копією документа про посвідчення факту, що фізична особа є живою, яка відповідає оригіналу документа і придатна для сприйняття її змісту (повинна містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), може бути подана через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України із використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

 

У разі відсутності в територіальних органах Пенсійного фонду України інформації про проходження фізичної ідентифікації станом на 31 грудня календарного року одержувачами, які тимчасово проживають за межами України або які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому особа зобов’язана пройти ідентифікацію, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а страхові виплати припиняються відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

 

У Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596:

 

у пункті 16:

доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту:

Уповноважені банки щомісяця до 25 числа в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису через захищені канали зв’язку надсилають згідно з протоколами обміну інформацією Пенсійному фонду України інформацію про одержувачів, які пройшли фізичну ідентифікацію, та дату її проведення відповідно до абзацу другого пункту 6 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299.”.

 

у пункті 17:

доповнено пункт після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:

Проведення щорічної фізичної ідентифікації одержувачів пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) здійснюється за винятком осіб, яких ідентифіковано у спосіб, передбачений законом, або про яких Пенсійним фондом України одержана інформація про користування ними Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, звернення їх за оформленням та видачою паспорта громадянина України, видання їм медичних висновків про тимчасову непрацездатність, інша інформація про вчинення особою дій, що передбачає її ідентифікацію для отримання адміністративних послуг, припинення виплат особам, про яких такі відомості не надійшли/відсутні, поновлення виплат, що були припинені відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.”.

 

 

 

  1. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

(Наказ Міністерства юстиції України від 13.02.2025  № 379/5, чинність не набрало)

 

Внесено до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, такі зміни:

 

пункт 5 розділу III після абзацу третього доповнено абзацом четвертим такого змісту:

 

«Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження виконавцем за допомогою автоматизованої системи формується та подається запит до Державного реєстру санкцій щодо перевірки застосовування до боржника санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції» (далі - санкція стягнення). У подальшому така перевірка проводиться виконавцем перед надсиланням платіжних інструкцій на примусове списання коштів або пред’явленням емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти, винесенням постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, а також перед визначенням вартості або оцінки майна боржника, передачею майна на реалізацію, передачею нереалізованого майна стягувачу, передачею стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі.».

 

у розділі VIII:

пункт 7 доповнено новим абзацом такого змісту:

«У разі якщо до боржника застосовано санкцію стягнення, забороняється звернення стягнення на майно (кошти), зазначене у судовому рішенні про застосування санкції стягнення. Виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна (коштів) боржника, а в разі відсутності такого майна (коштів) повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону.»;

 

у пункті 24 абзац перший замінено трьома абзацами такого змісту:

«24. Виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі, і передає їх стягувачу або його представнику, про що складає акт передачі.

У разі якщо до боржника застосовано санкцію стягнення, забороняються вилучення та передача предметів, зазначених у судовому рішенні про застосування санкції стягнення.

Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші - вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис.».

 

пункт 27 доповнено новими абзацами такого змісту:

«Під час підготовки заявки на реалізацію арештованого майна виконавець зобов’язаний перевірити чи не застосовано до боржника санкцію стягнення. У разі якщо до боржника застосовано санкцію стягнення, забороняється передача на реалізацію майна боржника, зазначеного у судовому рішенні про застосування санкції стягнення.

У разі якщо інформація про застосування до боржника санкції стягнення стала відома виконавцю після передачі на реалізацію майна боржника, зазначеного у судовому рішенні про застосування санкції стягнення, виконавець зобов’язаний негайно скласти акт, копію якого надіслати організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною.».

 

 

 

  1. Про внесення змін до Порядку надання внутрішньо переміщеним особам компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 р. № 231, чинність з 04.03.2025)

 

У пункті 3:

після абзацу третього доповнено пункт новим абзацом такого змісту:

З метою формування інформації про наявність/відсутність права власності на житлові об’єкти нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих, активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, в осіб, зазначених у переліку отримувачів компенсації з числа внутрішньо переміщених осіб, Пенсійний фонд України використовує перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений в установленому порядку.”.

 

абзац п’ятий викладено в такій редакції:

“Пенсійний фонд України подає сформовану відповідно до абзаців третього і четвертого цього пункту інформацію про наявність/відсутність права власності на об’єкти нерухомого майна в осіб, зазначених у переліку отримувачів компенсації з числа внутрішньо переміщених осіб, Мінрозвитку протягом трьох робочих днів з дати її отримання.”;

 

 

 

  1. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

(Наказ Міністерства юстиції України від 21.02.2025  № 498/5, чинність 25.03.2025)

 

В Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року № 847/5:

 

у розділі I:

доповнено новим пунктом такого змісту:

«7. Листування установ (СІЗО) із судами, органами Служби безпеки України, прокуратури та Національної поліції України, уповноваженими органами з питань пробації та іншими державними органами, пов’язане з триманням під вартою, виконанням вироку, відбуванням покарання, звільненням тощо, здійснюється шляхом обміну інформацією в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису та технічних засобів електронної комунікації.

Повідомлення, сформовані програмними засобами ведення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, зберігаються в ньому і не долучаються в паперовій формі до особових справ засуджених та осіб, узятих під варту.

Обліково-реєстраційні матеріали, створені в електронній формі, надсилаються технічними засобами електронної комунікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У разі відсутності технічної можливості обмін інформацією здійснюється у паперовій формі.»;

 

у розділі X:

пункт 6 доповнено новими абзацами такого змісту:

«При надходженні копій судових рішень в електронній формі адміністрація установи (СІЗО) надає (копіює) їх засудженому (особі, взятій під варту) на його особистий електронний носій або надсилає на електронну поштову скриньку засудженого.

У разі потреби, що пов’язана з реалізацією прав та законних інтересів засудженого (особи, взятої під варту), копії судових рішень, які надійшли в електронній формі, надаються адміністрацією установи (СІЗО) за запитом засудженого (особи, взятої під варту) у паперовій формі безкоштовно, і не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.».

 

 

У розділі IV Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі та їх переведення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5:

 

доповнено новим пунктом такого змісту:

«11. Адміністрація установи виконання покарань зобов’язана протягом двох днів повідомити засудженого під розписку про направлення на розгляд міжрегіональної чи центральної комісії матеріалів про переведення засудженого до іншої установи виконання покарань (сектору) з підстав, передбачених статтею 10, частиною другою статті 93 або частиною третьою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України. Розписка долучається до особової справи засудженого.

Підрозділ з контролю за виконанням судових рішень Департаменту або міжрегіонального управління завчасно повідомляє засудженого через адміністрацію установи виконання покарань про дату засідання міжрегіональної чи центральної комісії з розгляду питання про його переведення до іншої установи виконання покарань (сектору) з підстав, передбачених статтею 10, частиною другою статті 93 або частиною третьою статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Адміністрація установи виконання покарань після ознайомлення під особистий підпис засудженого з повідомленням про проведення засідання міжрегіональної чи центральної комісії повертає повідомлення до міжрегіональної чи центральної комісії. Копія повідомлення долучається до особової справи засудженого.».

 

У пункті 5 розділу V Положення про центральну та міжрегіональну комісії з питань визначення засудженим до позбавлення волі виду установи виконання покарань, місця відбування покарання особам, засудженим до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, обмеження волі, їх направлення і переведення для відбування покарання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 року № 680/5:

доповнено новими абзацами такого змісту:

«За фактом відмови засудженого підписати витяг з протоколу засідання комісії складається акт про відмову у довільній формі, який підписується не менш ніж трьома працівниками установи виконання покарань.

Акт про відмову разом з витягом з протоколу засідання комісії долучається до особової справи засудженого, а копія витягу з протоколу та акту про відмову — до облікової справи.».

 

 

 

  1. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 893

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2025 р. № 273, чинність 18.03.2025)

 

Цей Порядок визначає умови, механізм, розміри та строки виплати роботодавцям, фізичним особам - підприємцям, які є особами з інвалідністю, особам, які провадять незалежну професійну діяльність і є особами з інвалідністю (далі - заявник), компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць/місць провадження господарської діяльності/незалежної професійної діяльності (далі - діяльність) для осіб з інвалідністю.

 

Компенсація надається регіональним центром зайнятості за зверненням заявника.

Для отримання компенсації заявник подає центру зайнятості за місцем провадження його діяльності заяву про надання компенсації фактичних витрат за облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю (далі - заява) за формою згідно з додатком 2 (для роботодавців) або заяву про надання компенсації фактичних витрат за облаштування місця провадження діяльності для особи з інвалідністю за формою згідно з додатком 3 (для фізичних осіб - підприємців, які є особами з інвалідністю, та осіб з інвалідністю, які провадять незалежну професійну діяльність) та документи/інформацію, передбачені цим пунктом та/або зазначені в заяві, які подаються та обробляються з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних”.

 

Заява подається заявником протягом 180 календарних днів з дати:

працевлаштування/виходу на роботу особи з інвалідністю;

державної реєстрації фізичної особи - підприємця;

взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особи з інвалідністю, яка провадить незалежну професійну діяльність);

продовження особою з інвалідністю після звільнення з військової служби у запас/відставку діяльності як фізичної особи - підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

 

Заява може подаватися:

у паперовій формі - особисто до центру зайнятості;

в електронній формі:

засобами офіційного веб-сайту Державного центру зайнятості (за наявності технічної можливості);

за допомогою мобільного додатка Державної служби зайнятості (за наявності технічної можливості);

за допомогою технічних засобів електронних комунікацій шляхом надсилання заяви з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, на офіційну адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості;

засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) (за наявності технічної можливості).

 

На сформовану заяву та додані до неї скановані копії, фотокопії документів накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису заявника, або віддалений кваліфікований електронний підпис “Дія. Підпис” (“Дія ID”).

Після формування заяви засобами Порталу Дія заява блокується для редагування та передається Державному центру зайнятості шляхом електронної інформаційної взаємодії.

 

До заяви заявник додає:

роботодавець - засвідчену ним копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або примірник трудового договору (не подається в разі наявності відомостей про трудову діяльність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування); засвідчену копію наказу (розпорядження) про вихід на роботу працівника у зв’язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи, посаду відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України та/або якого переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця (подається роботодавцем у разі облаштування робочого місця для працівника з числа осіб з інвалідністю, який вийшов на роботу у зв’язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи, посаду відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України та/або якого переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця);

засвідчену заявником копію документа, що підтверджує придбання ним допоміжного засобу (допоміжних засобів) для облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю (договір, рахунок-фактура (рахунок, квитанція, накладна тощо);

відомості про діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману заявником протягом останніх трьох років, її форму та мету.

 

Компенсація не надається з таких підстав:

1) заявник має заборгованість/податковий борг:

із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

з виплати заробітної плати;

з податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, до державного та/або місцевого бюджетів та/або заборгованості з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому подано заяву;

2) станом на дату подання заяви до заявника застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або він перебуває у стадії ліквідації;

3) станом на дату подання заяви сума компенсації та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) сукупно перевищує суму незначної державної допомоги;

4) особа з інвалідністю станом на дату її працевлаштування на умовах цього Порядку або на дату державної реєстрації фізичної особи - підприємця, або на дату взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), не була застрахованою особою;

5) станом на дату подання заяви за особу з інвалідністю така компенсація вже була виплачена/виплачується цьому або іншому заявникові;

6) особа з інвалідністю протягом 180 календарних днів, що передують дню її працевлаштування відповідно до вимог цього Порядку, перебувала у трудових відносинах із заявником;

7) заявник подав заяву після закінчення 180 календарних днів з дати працевлаштування/виходу на роботу особи з інвалідністю або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, або взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність), продовження після звільнення з військової служби у запас/відставку діяльності як фізична особа - підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність;

8) подання заявником неповного пакета документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку;

9) надання заявником до заяви неякісної копії (сканованої копії, фотокопії) документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку;

10) подання заявником недостовірної інформації, зазначеної в заяві, та/або недостовірних документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку, та/або підтвердження факту невідповідності заявника або особи з інвалідністю вимогам цього Порядку;

11) заявник станом на дату подання заяви фактично перебуває та провадить свою діяльність на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України та територіях активних бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, та для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

12) заявник станом на дату подання заяви провадить діяльність на території Російської Федерації та/або Республіки Білорусь;

13) заявника станом на дату подання заяви віднесено до юридичних або фізичних осіб, до яких застосовуються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідними рішеннями Ради національної безпеки і оборони України, введеними в дію указами Президента України, щодо застосування персональних (спеціальних) економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України “Про санкції”;

14) придбаний (придбані) заявником допоміжний засіб (допоміжні засоби) для облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю не визначено переліком згідно з додатком 1;

15) особі не встановлено інвалідність I або II групи станом на дату працевлаштування або на дату державної реєстрації фізичної особи - підприємця, або на дату взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність);

16) особі не встановлено інвалідність I або II групи на дату виходу на роботу чи протягом 180 календарних днів з дати виходу на роботу на збережене місце, посаду у зв’язку із звільненням з військової служби у запас/відставку відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України та/або якого переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця, або з дати чи протягом 180 календарних днів з дати продовження особою провадження діяльності як фізичної особи - підприємця або провадження незалежної професійної діяльності після звільнення з військової служби у запас/відставку;

17) придбання заявником допоміжного засобу (допоміжних засобів) для облаштування робочого місця/місця провадження діяльності для особи з інвалідністю раніше дати працевлаштування/виходу на роботу особи з інвалідністю.

Положення підпунктів 6 і 15 цього пункту не застосовуються в разі облаштування робочого місця для працівника з числа осіб з інвалідністю, який вийшов на роботу у зв’язку із звільненням з військової служби у запас/відставку на збережене місце роботи, посаду відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України та/або якого переведено за його згодою на іншу посаду в цього роботодавця.

 

Рішення про надання або відмову в наданні компенсації приймається регіональним центром зайнятості відповідно до пункту 8 цього Порядку протягом 10 робочих днів з дня подання документів, передбачених пунктом 7 цього Порядку.

 

 

 

  1. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання благодійництва у період воєнного стану

(Закон  України від 25 лютого 2025 р. № 4250-IX, чинність 16.03.2025)

 

Внесено до Податкового кодексу України такі зміни:

У пункті 170.7 статті 170:

абзац п’ятий підпункту 170.7.2 замінено двома новими абзацами такого змісту:

"Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через благодійні організації, Товариство Червоного Хреста України, внесені до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Дія цього підпункту поширюється на благодійну допомогу, яка надається у формі іншій, ніж грошові кошти, на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "б" підпункту 170.7.8 пункту 170.8 статті 170 цього Кодексу".

 

доповнено підпунктом 170.7.9 такого змісту:

"170.7.9. У разі виплати (надання) благодійної допомоги платникам податку сума (вартість) такої благодійної допомоги зазначається податковим агентом у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 цього Кодексу".

 

Підрозділ 4 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктом 72 такого змісту:

"72. Установити, що за звітні (податкові) періоди, з 2025 року до кінця календарного року, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, коригування, встановлені абзацом першим підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу, не проводяться щодо сум коштів та/або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), у розмірі, що не перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови що з цієї суми (вартості) більше 4 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року було перераховано (передано) благодійним організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій".

 

 

 

  1. Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" щодо звільнення осіб, які перебували в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, від сплати адміністративного збору за оформлення паспорта громадянина України

(Закон  України від 25 лютого 2025 р. № 4257-IX, чинність 15.04.2025)

 

Внесено до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" такі зміни:

 

Частину четверту статті 20 після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

"За оформлення особі, яка перебувала в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України, паспорта громадянина України адміністративний збір не справляється, якщо така особа протягом одного року з дня її звільнення подає заяву на оформлення паспорта громадянина України та отриману у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку інформацію про перебування такої особи в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України із зазначенням дати звільнення".

 

Абзац четвертий частини шостої статті 21 викласти в такій редакції:

"Паспорт громадянина України видається особам, визначеним абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 20 цього Закону, не пізніше ніж через три робочі дні з дня оформлення заяви-анкети на його отримання, поданої протягом одного року з дня звільнення такої особи".

 

 

 

  1. Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо визнання результатів навчання, здобутих громадянами України за кордоном

(Закон  України від 26 лютого 2025 р. № 4265-IX, чинність 15.06.2025)

 

Статтю 6 Закону України "Про повну загальну середню освіту" доповнено частиною шостою такого змісту:

 

"6. Громадяни України мають право на визнання результатів навчання, здобутих ними шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном (крім держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом), у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України".

 

 

 

  1. Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України

(Закон  України від 27 лютого 2025 р. №  4280-IX, чинність 01.01.2025)

 

У Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

статтю 14 доповнено пунктом 7 такого змісту:

Страхувальниками відповідно до цього Закону є:

"7) Пенсійний фонд - для осіб, зазначених у пункті 15 статті 11 цього Закону (громадяни України, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України) (крім військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, в тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов’язок і військову службу", та отримують грошове забезпечення)";

у частині п’ятій статті 21:

після абзацу сьомого доповнено новим абзацом такого змісту:

"Відомості про осіб, зазначених у пункті 15 статті 11 цього Закону, подаються Пенсійним фондом за даними Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України".

 

У Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування":

 

частину четверту статті 5 доповнено новим абзацом такого змісту:

Обов'язки платників єдиного внеску виникають:

"у платників, зазначених у пункті 17 частини першої статті 4 цього Закону, - за весь період позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після її звільнення за даними Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України";

 

у частині першій статті 7:

доповнити пунктом 6 такого змісту:

"6) для платників, зазначених у пункті 17 частини першої статті 4 цього Закону, - виходячи із суми мінімальної заробітної плати, затвердженої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

 

у частині другій статті 20:

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Відомості про осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, подаються Пенсійним фондом за даними Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України".

 

 

 

  1. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань надання субсидій

(Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2025 р. № 222, чинність 01.03.2025)

 

У Положенні про порядок призначення житлових субсидій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”:

 

пункт 43 після абзацу четвертого доповнено новим абзацом такого змісту:

Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), подає:

“у випадках, визначених абзацом восьмим пункту 60 цього Положення, - чеки, квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги, або інші документи, в яких зазначено відомості, що підтверджують надання домогосподарству житлово-комунальних послуг;”

 

у пункті 50: доповнено пункт після абзацу тринадцятого новими абзацами такого змісту:

У разі коли виконавці комунальних послуг, управителі, об’єднання не подали на запит уповноважених органів у п’ятиденний строк з дня його отримання відомості, зазначені в абзацах десятому - дванадцятому цього пункту, уповноважений орган для прийняття об’єктивного рішення щодо призначення, непризначення або відмови в призначенні житлової субсидії інформує заявника в порядку, встановленому пунктами 61 і 62 цього Положення, про те, що протягом 14 робочих днів з дати його інформування він повинен подати такі відомості (зокрема чеки або квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги) до уповноваженого органу самостійно.

У разі коли заявник протягом 14 робочих днів з дати його інформування уповноваженим органом не подав такі відомості, уповноважений орган приймає відповідне рішення згідно з пунктом 60 цього Положення виходячи з наявної в уповноваженому органі інформації на момент прийняття такого рішення.”.

 

пункт 60 після абзацу восьмого доповнено новими абзацами такого змісту:

“У разі неподання управителями, об’єднаннями, виконавцями комунальних послуг відомостей про надання житлово-комунальних послуг та управління багатоквартирним будинком, зокрема, зазначених в абзацах сьомому та восьмому цього пункту, уповноважений орган може призначити (розрахувати) житлову субсидію за умови самостійного подання особою протягом 14 робочих днів з дати її інформування уповноваженим органом відомостей, визначених абзацами десятим - дванадцятим пункту 50 цього Положення.

Зазначений строк (14 робочих днів) може бути продовжено на час хвороби або службового відрядження заявника (але не довше ніж до дня закінчення опалювального/неопалювального сезону), що підтверджується документально. У такому разі уповноважений орган після надходження документів від заявника повторно приймає рішення згідно з абзацами другим - четвертим цього пункту виходячи з наявної в уповноваженому органі інформації на момент прийняття такого рішення.”.

 

пункт 92 після абзацу шостого доповнено новим абзацом такого змісту:

“отримання від виконавця комунальної послуги, управителя багатоквартирного будинку, об’єднання відомостей, визначених у пункті 50 цього Положення, з порушенням строків подання, яке призвело до того, що житлову субсидію на відповідну послугу не було призначено (не було розраховано) відповідно до абзацу шостого пункту 60 цього Положення. У такому разі перерахунок розміру житлової субсидії проводиться в межах одного сезону (опалювального або неопалювального), в якому отримано такі відомості. При цьому інформація про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги та/або внески/платежі об’єднанню, що відповідає вимогам, визначеним підпунктом 5 пункту 14 цього Положення, не є обмеженням для проведення відповідного перерахунку та не є підставою для перегляду права особи на призначення житлової субсидії;”.

 

доповнено Положення пунктом 93-1 такого змісту:

“93-1. Розмір житлової субсидії може бути перераховано в межах строку її призначення за зверненням одержувача з початку опалювального сезону, але не раніше від місяця прийняття рішення про призначення житлової субсидії особам, які самостійно подають до органів Пенсійного фонду України документально підтверджені відомості, зазначені в абзацах десятому - дванадцятому пункту 50 цього Положення, необхідні для призначення житлової субсидії на послуги, на які субсидію не призначено (не розраховано) відповідно до абзацу шостого пункту 60 цього Положення, але такі послуги зазначено особою у заяві. У таких випадках одержувач може подати додаткові підтвердні документи, зокрема, чеки або квитанції, що підтверджують проведення особою платежів за житлово-комунальні послуги.”.

 

 

 

  1. Деякі питання виплати грошової компенсації особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за найм (оренду) ними житлових приміщень

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 252, чинність 06.03.2025)

 

Одержувачами грошової компенсації є Захисники та Захисниці, які наймають (орендують) житлові приміщення та відповідають одній із таких умов:

є власниками житла, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або щодо якого органами місцевого самоврядування подано документальне підтвердження факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України;

мають житло, розташоване на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією;

отримують реабілітаційну допомогу в амбулаторних умовах поза межами адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання, розташованого на відстані понад 15 кілометрів від адреси місця проживання.

 

Грошова компенсація призначається один раз з дати звернення Захисника та Захисниці за виплатою грошової компенсації на строк дії договору найму (оренди) житлового приміщення, але не більш як на шість місяців, у щомісячному розмірі, який не перевищує:

у мм. Дніпрі, Києві, Львові, Одесі - двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

в обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року;

в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Для отримання грошової компенсації Захисник та Захисниця, зокрема за сприяння фахівця із супроводу (за наявності), подають місцевому органу заяву про виплату грошової компенсації у паперовій чи в електронній формі (за наявності технічної можливості) за формою згідно з додатком.

Заява з необхідними документами може подаватися через центр надання адміністративних послуг незалежно від адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Заяви з необхідними документами приймаються адміністраторами центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи та надсилаються місцевому органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після її формування. У паперовій формі такі документи передаються місцевому органу не рідше ніж один раз на два тижні.

Центри надання адміністративних послуг або фахівець із супроводу (за наявності) можуть забезпечувати складення заяви в електронній формі (за наявності технічної можливості), її друк та надання Захиснику та Захисниці для перевірки та підписання.

До заяви подаються копії (електронні копії за технічної можливості) таких документів:

документа, що посвідчує особу, або єДокумента разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом), що формуються засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, а також інформації про адресу місця проживання (за наявності);

документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;

інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зареєстровані речові права на нерухоме майно;

акта обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, складеного відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981), та/або відомостей з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - за потреби;

форми первинної облікової документації № 044-1 “Результати обговорень мультидисциплінарної реабілітаційної команди стосовно особи, яка потребує реабілітації”, затвердженої наказом МОЗ від 14 лютого 2012 р. № 110, або інших документів, що підтверджують проходження реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах, - для осіб, визначених в абзаці четвертому пункту 4 цього Порядку;

військово-облікового документа - для осіб, визначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку;

довідки про безпосередню участь зазначених осіб у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - за відсутності у військово-обліковому документі відомостей про участь у зазначених заходах;

посвідчення встановленого зразка, що підтверджує статус учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, - для осіб, визначених в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку;

довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, у зв’язку із вчиненням злочину проти України;

договору найму (оренди) житлового приміщення.

У заяві зазначається номер банківського рахунка (за стандартом IBAN), на який буде здійснюватися виплата грошової компенсації.

 

 

 

  1. Про затвердження Порядку встановлення надбавки за володіння англійською мовою деяким категоріям осіб

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 257, чинності не набрало)

 

Цей Порядок визначає механізм встановлення деяким категоріям осіб надбавки за володіння англійською мовою на рівні не нижче В2 за шкалою рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (далі - надбавка).

 

Дія цього Порядку поширюється на:

голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників;

військовослужбовців офіцерського, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом на посадах, передбачених переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої статті 3 Закону України “Про застосування англійської мови в Україні” (далі - Закон);

поліцейських середнього і вищого складу Національної поліції, осіб начальницького складу інших правоохоронних органів, осіб начальницького складу служби цивільного захисту, які проходять службу на посадах, передбачених переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої статті 3 Закону;

прокурорів;

керівників, членів виконавчого органу, членів наглядової ради (ради директорів) та інших посадових осіб державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

керівників державних наукових установ;

керівників закладів вищої освіти;

працівників у сфері освіти і науки, які займають посади, передбачені переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої статті 3 Закону;

посадових осіб місцевого самоврядування (крім виборних посад), основні посадові обов’язки яких передбачають виконання функцій з міжнародного співробітництва, за умови визначення суб’єктом призначення вимоги щодо володіння англійською мовою такими особами.

Для визначення найменування посад, на яких працюють (проходять службу) особи, зазначені в абзацах третьому, четвертому, дев’ятому пункту 2 цього Порядку, і яким може бути встановлена надбавка, застосовуються відповідні переліки посад, кандидати на зайняття яких зобов’язані володіти англійською мовою, які затверджені Кабінетом Міністрів України відповідно до частини першої статті 3 Закону.

  1. Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2025 р. № 282, чинності з 13.03.2025)

 

Пункт 2-6 Правил викладено в такій редакції:

“2-6. У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов’язані, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, з числа осіб, зазначених у пунктах 3-5 частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, мають право перетинати державний кордон за наявності довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за формою згідно з додатком 6 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 49, ст. 2979), чи інформації у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або за наявності таких документів:

1) для жінок та чоловіків, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:

військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, - засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни), документів, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копії акта службового розслідування, або витягу з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновку судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою;

працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, - засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витягу з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновку судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою;

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, - засвідчених в установленому порядку копій витягу з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документів, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою, документів, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копії акта службового розслідування, або витягу з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або витягу з відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім’ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 97, ст. 3162);

осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами - засвідчених в установленому порядку копій витягу з наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документів, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витягу із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

2) для жінок та чоловіків, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану - засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують родинні зв’язки (у тому числі посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на підставі якої особі надано статус, або витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документів, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копії акта службового розслідування, або витягу з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави);

3) для членів сімей (чоловіка, дружини, сина, доньки, батька, матері, рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р.- лютий 2014 р.), - засвідчених в установленому порядку копій документів, що підтверджують родинні зв’язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.), або витягу з указу Президента України про присвоєння звання Герой України.”.

 

 

 

  1. Про внесення зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2025  № 213, чинність з 27.02.2025)

 

Пункт 2-8 Правил викладено в такій редакції:

“2-8. У разі введення в Україні воєнного стану пропуск громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які прямують для перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги, з числа осіб, зазначених у пунктах 2-1, 2-6, 2-9, 2-14, 2-20 цих Правил, здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за умови виконання такими особами цих Правил.”.

 

 

 

  1. Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2025 р. № 244, чинність 06.03.2025)

 

Доповнено Правила пунктами 2-21 і 2-22 такого змісту:

“2-21. У разі введення на території України воєнного стану пропуск через державний кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років з метою провадження діяльності у сфері культури, які перебувають у трудових відносинах із закладами, підприємствами, установами, організаціями сфери культури (далі - заклади культури), закладами освіти сфери культури, підприємствами, установами, організаціями, що провадять діяльність у сфері кінематографії (далі - суб’єкти кінематографії), які в установленому порядку визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, або є фізичними особами - підприємцями, які провадять незалежну професійну діяльність у сфері культури або професійну кінематографічну діяльність, здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетинання державного кордону та наявності у них підтвердних документів.

Підтвердними документами для перетинання державного кордону на виїзд особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, є:

лист МКСК до Адміністрації Держприкордонслужби щодо участі таких осіб у заході із зазначенням запланованої дати перетинання державного кордону на виїзд, орієнтовної дати повернення в Україну, назви пункту пропуску, через який заплановано перетинання державного кордону на виїзд, а також виду транспортного засобу;

запрошення іноземної організації для участі таких осіб у заході з перекладом українською мовою;

військово-обліковий документ з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військово-обліковий документ в електронній формі.

Лист, зазначений в абзаці третьому цього пункту, за підписом керівника, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов’язки, надається МКСК на підставі звернення Держмистецтв, Українського інституту національної пам’яті, Держкіно або обласних, Київської міської військових адміністрацій з рекомендаціями щодо доцільності участі осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.

Звернення, зазначене в абзаці шостому цього пункту, надається:

Українським інститутом національної пам’яті - у разі перетинання державного кордону на виїзд особам, які перебувають у трудових відносинах із закладом культури, що належить до сфери управління МКСК, який провадить діяльність у сфері музейної справи;

Держмистецтв - у разі перетинання державного кордону на виїзд особам, які перебувають у трудових відносинах із закладом культури, що належить до сфери управління МКСК, який провадить діяльність у сферах мистецтв, спеціалізованої мистецької освіти або бібліотечної справи;

Держкіно - у разі перетинання державного кордону на виїзд особам, які перебувають у трудових відносинах із суб’єктами кінематографії та задіяні у створенні і виробництві фільмів, або фізичним особам - підприємцям, які провадять професійну кінематографічну діяльність та беруть участь у міжнародних мистецьких заходах, що внесені до плану роботи Держкіно;

обласними, Київською міською військовими адміністраціями - у разі перетинання державного кордону на виїзд особам, які перебувають у трудових відносинах із закладом культури або закладом освіти сфери культури, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також юридичним особам або фізичним особам - підприємцям, які провадять незалежну професійну діяльність у сфері культури за адресою реєстрації або зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).

Заклад культури, що належить до сфери управління МКСК, що провадить діяльність у сфері охорони культурної спадщини, у разі перетинання державного кордону на виїзд особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, а також фізичні особи - підприємці, які провадять незалежну професійну діяльність у сфері культури та виїжджають з метою участі у міжнародних мистецьких заходах, що внесені до плану роботи МКСК або Українського інституту книги, для отримання листа, зазначеного в абзаці третьому цього пункту, звертаються безпосередньо до МКСК.

 

Лист, зазначений в абзацах восьмому - дванадцятому цього пункту, надається на підставі:

звернення з накладенням електронного цифрового підпису закладу культури та закладу освіти сфери культури, суб’єкта кінематографії, фізичної особи - підприємця, яка провадить незалежну професійну діяльність у сфері культури, надісланого на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем, із зазначенням дати, виду транспортного засобу та пункту пропуску через державний кордон на виїзд, орієнтовної дати повернення в Україну, а також прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, серії та номера паспорта громадянина України для виїзду за кордон осіб, які планують брати участь у міжнародних заходах;

наказу закладу культури, закладу освіти сфери культури або суб’єкта кінематографії про відрядження працівників за кордон;

документів, що підтверджують трудові або цивільно-правові відносини між фізичною особою та закладом культури, закладом освіти сфери культури або суб’єктом кінематографії;

написаного власноруч особистого зобов’язання кожної особи щодо усвідомлення відповідальності перед Українським народом у воєнний час та обов’язку повернутися в Україну у зазначені строки;

копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у формі книжечки або копії лицьового і зворотного боку паспорта громадянина України у формі картки;

копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

запрошення іноземної організації з перекладом українською мовою із зазначенням умов перебування за кордоном працівників закладу культури, закладу освіти сфери культури або суб’єкта кінематографії, або фізичної особи - підприємця, яка провадить незалежну професійну діяльність у сфері культури, а також документів, які містять опис заходу, в якому планується взяти участь (мета поїздки, посилання на публічні оголошення щодо проведення заходів (ресурс з продажу квитків на захід, анонс щодо проведення заходу на спеціальних платформах та на сторінках в соціальних мережах тощо), мотивація та очікуваний результат від участі у заході, фінансові умови перебування за кордоном, назви країн та населених пунктів, в яких за програмою поїздки проводитимуться заходи, назви заходів, місця та дати їх проведення, контактні дані особи - координатора поїздки, договір (контракт) на участь у заході).

Фізичні особи - підприємці, які провадять незалежну професійну діяльність у сфері культури, додатково надають витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також матеріали, що підтверджують провадження такої діяльності протягом останніх трьох років.

Також додається копія оформленого належним чином військово-облікового документа (для військовозобов’язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, для призовників - посвідчення про приписку до призовних дільниць) з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військово-обліковий документ в електронній формі, згенерований не пізніше ніж за день до подачі звернення.

Заклади культури, заклади освіти сфери культури, суб’єкти кінематографії також надають рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, завірене належним чином.

За наявності технічної можливості документи (відомості), зазначені в абзацах шістнадцятому, вісімнадцятому, дев’ятнадцятому, двадцять першому, двадцять другому цього пункту, що наявні в державних електронних інформаційних ресурсах, отримуються в порядку електронної інформаційної взаємодії.

Документи подаються на адресу електронної пошти або засобами інформаційно-комунікаційних систем до МКСК не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати перетинання державного кордону на виїзд, до Українського інституту національної пам’яті, Держмистецтв, Держкіно або обласних, Київської міської військових адміністрацій - не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати перетинання державного кордону на виїзд.

Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в абзацах чотирнадцятому - двадцять третьому цього пункту, несуть керівники закладів культури, закладів освіти сфери культури, суб’єкти кінематографії, фізичні особи - підприємці, які провадять незалежну професійну діяльність у сфері культури або професійну кінематографічну діяльність.

Лист МКСК не надається до Адміністрації Держприкордонслужби у разі невідповідності поданих документів вимогам, визначеним абзацами чотирнадцятим - двадцять третім цього пункту, а також у разі виявлення серед організаторів осіб, які є представниками держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або у разі, коли така участь передбачає співпрацю з метою створення спільного культурного продукту.

Максимальний строк перебування за кордоном осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, відповідно до листа МКСК становить не більше 60 календарних днів з дня перетинання державного кордону. Строк безперервного перебування за кордоном може бути збільшений до 30 календарних днів, якщо такі особи братимуть участь в іншому заході, дата проведення якого починається протягом 10 робочих днів з дати завершення погодженого шістдесятиденного періоду перебування за кордоном.

Погодження продовження діяльності за кордоном осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється МКСК за зверненням Українського інституту національної пам’яті, Держмистецтв, Держкіно або обласних, Київської міської військових адміністрацій на підставі документів, зазначених в абзацах чотирнадцятому - двадцять третьому цього пункту.

МКСК листом інформує Адміністрацію Держприкордонслужби, а також осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, про участь у заходах за кордоном або погодження продовження діяльності за кордоном.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у перетинанні державного кордону особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.

 

2-22. У разі введення на території України воєнного стану пропуск через державний кордон громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, що провадять професійну діяльність у сфері стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері, здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання правил перетинання державного кордону та наявності у них підтвердних документів. Якщо такі особи перебувають у трудових відносинах, пропуск через державний кордон здійснюється у випадку, якщо підприємство, установу, організацію у встановленому порядку визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 “Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940).

Підтвердними документами для перетинання державного кордону особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, є:

лист МКСК або Мінцифри до Адміністрації Держприкордонслужби щодо участі таких осіб у заході із зазначенням запланованої дати перетинання державного кордону на виїзд, орієнтовної дати повернення в Україну, виду транспортного засобу та пункту пропуску, через який заплановано перетинання державного кордону на виїзд;

запрошення іноземної організації для участі таких осіб у заході з перекладом українською мовою;

паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

військово-обліковий документ з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військово-обліковий документ в електронній формі.

Лист, зазначений в абзаці третьому цього пункту, за підписом керівника, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов’язки, надається:

МКСК - у разі перетинання державного кордону на виїзд особами, які перебувають у трудових відносинах із підприємствами, установами та організаціями:

що належать до сфери управління МКСК;

що належать до сфери управління Держкомтелерадіо, а також стосовно яких Держкомтелерадіо безпосередньо виконує функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі, - на підставі звернення Держкомтелерадіо до МКСК;

що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, а також юридичними особами або фізичними особами - підприємцями, які провадять діяльність у сфері стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері за адресою зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), - на підставі звернення обласних, Київської міської військових адміністрацій до МКСК;

Мінцифри - у разі участі у заходах, пов’язаних із забезпеченням функціонування мультимедійної платформи “UNITED 24” (“UNITED 24 MEDIA”).

Лист МКСК або Мінцифри, а також звернення Держкомтелерадіо або обласних, Київської міської військових адміністрацій до МКСК надається на підставі:

звернення юридичної особи чи фізичної особи - підприємця з накладенням електронного цифрового підпису, надісланого на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем, з обґрунтуванням необхідності участі у запланованих міжнародних заходах, які спрямовані на популяризацію та формування позитивного іміджу України у світових інформаційних ресурсах та національних інформаційних ресурсах іноземних держав, що сприятиме захисту її політичних, економічних та соціально-культурних інтересів, зміцненню національної безпеки та відновленню територіальної цілісності України. У зверненні зазначається дата, вид транспортного засобу та пункт пропуску через державний кордон на виїзд, орієнтовна дата повернення в Україну, а також прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, серія та номер паспорта громадянина України для виїзду за кордон осіб, які планують брати участь у міжнародних заходах;

запрошення іноземної організації з перекладом українською мовою та/або акредитації та/або опису заходу, в якому планується взяти участь, із зазначенням умов перебування за кордоном громадянина України;

редакційного завдання та/або наказу на відрядження з основного місця роботи;

написаного власноруч особистого зобов’язання кожної особи щодо усвідомлення відповідальності перед Українським народом у воєнний час та обов’язку повернутися в Україну у зазначені строки;

копії першої сторінки паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у формі книжечки або копії лицьового і зворотного боку паспорта громадянина України у формі картки;

документів, що підтверджують трудові, господарські або цивільно-правові відносини з відповідним суб’єктом у сфері стратегічних комунікацій, медіа та/або інформаційній сфері. У разі перебування у трудових відносинах також надається рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період або критично важливим для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, завірене належним чином;

витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із зазначенням основної підприємницької діяльності у сфері стратегічних комунікацій, медіа та інформаційній сфері, а також матеріалів, що підтверджують проведення такої діяльності за останні три роки (для фізичних осіб - підприємців);

військово-облікових документів (для військовозобов’язаних - військовий квиток, військово-обліковий документ, тимчасове посвідчення військовозобов’язаного, а для призовників - посвідчення про приписку до призовних дільниць) з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або військово-облікового документа в електронній формі;

витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

За наявності технічної можливості документи (відомості), зазначені в абзацах вісімнадцятому - двадцять третьому цього пункту, що наявні в державних електронних інформаційних ресурсах, отримуються в порядку електронної інформаційної взаємодії.

Документи подаються на адресу електронної пошти або засобами інформаційно-комунікаційних систем до МКСК або Мінцифри не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати перетинання державного кордону на виїзд, до Держкомтелерадіо або обласних, Київської міської військових адміністрацій - не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати перетинання державного кордону на виїзд.

Лист МКСК або Мінцифри не надається до Держприкордонслужби у разі невідповідності поданих документів вимогам, визначеним абзацами чотирнадцятим - двадцять третім цього пункту, а також у разі виявлення серед організаторів осіб, які є представниками держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або у разі, коли така участь передбачає співпрацю з метою створення або виробництва спільного продукту.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту, можуть безперервно перебувати за кордоном до строку, зазначеного в листі МКСК або Мінцифри. Максимальний строк тимчасового перебування громадян України за кордоном відповідно до листів МКСК або Мінцифри становить не більше 60 календарних днів з дня перетинання державного кордону. Строк безперервного перебування за кордоном може бути збільшений до 30 календарних днів лише у випадках, пов’язаних з форс-мажорними обставинами або з проведенням знакових для України міжнародних подій.

МКСК або Мінцифри листом інформує Держприкордонслужбу, а також осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, про участь у заходах за кордоном або погодження продовження безперервного перебування за кордоном.

У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють у перетинанні державного кордону особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України “Про прикордонний контроль”.”.

 

 

 

  1. Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законодавчих актів України щодо правових засад утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду

(Закон України від 26.02.2025 р. № 4264-IX, чинності з 26.03.2025)

 

Внесено до Закону України "Про судоустрій і статус суддів"

Розділ XII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктами 63-87 такого змісту:

"63. Конкурс на зайняття посад суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду оголошується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України протягом одного місяця з дня набрання чинності законом України щодо утворення Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

….

65. Експертна рада утворюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у порядку, визначеному цим розділом, та є її допоміжним і дорадчим органом.

Громадська рада доброчесності на час діяльності Експертної ради не залучається до встановлення відповідності кандидатів на зайняття посад суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду передбаченим законом критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

66. До складу Експертної ради входять:

1) три особи, запропоновані Радою суддів України;

2) три особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції (далі - міжнародні та іноземні організації). Міжнародні та іноземні організації погоджують пропозиції щодо спільного списку кандидатів.

Кількість запропонованих кандидатів до складу Експертної ради у списках, що подаються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, повинна щонайменше вдвічі перевищувати кількість вакантних посад.

 

67. Членом Експертної ради може бути громадянин України або іноземець, який:

1) на день призначення досяг тридцяти п’яти років;

2) має вищу юридичну освіту ступеня магістра, здобуту в Україні, та/або вищу юридичну освіту відповідного ступеня, здобуту за кордоном;

3) має стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років;

4) має високі моральні якості та бездоганну ділову репутацію;

5) є правником із визнаним рівнем компетентності;

6) відповідає критерію політичної нейтральності.

72. Член Експертної ради призначається строком на три роки.

73. Експертна рада вважається утвореною та розпочинає діяльність за умови призначення до її складу щонайменше чотирьох членів, з яких щонайменше двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.

75. Експертна рада:

1) затверджує та оприлюднює регламент роботи Експертної ради;

2) збирає, перевіряє та аналізує інформацію стосовно кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду;

3) має право звертатися до кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, а також до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, їх посадових осіб, будь-яких юридичних осіб щодо надання пояснень, документів чи інформації з метою перевірки кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду. Орган або особа протягом десяти календарних днів з дня отримання запиту Експертної ради надає необхідні пояснення, інформацію та/або документи (їх копії);

4) під час проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду після складення ними кваліфікаційного іспиту у разі потреби проводить співбесіди з відповідними кандидатами з метою їх перевірки на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності;

5) на етапі дослідження матеріалів досьє та Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду може надати Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність кандидата критеріям доброчесності та/або професійної компетентності;

6) вживає заходів для захисту персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали відомі Експертній раді, її членам у зв’язку із здійсненням повноважень.

 

Для здійснення своїх повноважень члени Експертної ради мають право безоплатного та повного доступу до відкритих державних реєстрів, матеріалів досьє кандидатів на посади суддів Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, а також до матеріалів суддівських досьє суддів, які беруть участь у відповідному конкурсі. У разі якщо до інформації, що міститься в таких досьє, законом встановлено спеціальні чи особливі вимоги доступу, доступ до такої інформації здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законом.

77. На запит члена Експертної ради для організаційного, технічного забезпечення здійснення його повноважень Експертна рада може залучати помічників, перекладачів.

78. Члени Експертної ради здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

80. Висновок Експертної ради про невідповідність кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду критеріям доброчесності та/або професійної компетентності є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени Експертної ради, з яких щонайменше двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями.

Висновок Експертної ради про невідповідність кандидата на посаду судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду, Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду критеріям доброчесності та/або професійної компетентності має бути вмотивованим та містити результати поіменного голосування членів Експертної ради.

Експертна рада може ухвалити висновок, передбачений цим пунктом, не пізніше сорока п’яти днів з дня оголошення результатів кваліфікаційного іспиту.

 

82. Спеціалізований окружний адміністративний суд та Спеціалізований апеляційний адміністративний суд розпочинають роботу за умови призначення за результатами конкурсу, проведеного відповідно до цього Закону, щонайменше половини суддів відповідного суду в порядку, визначеному цим Законом.

85. У конкурсі на зайняття вакантної посади судді Спеціалізованого окружного адміністративного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Спеціалізованому окружному адміністративному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;

2) має стаж професійної діяльності у сфері права на посадах державної служби категорії "А", "Б" в органах державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, щонайменше сім років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в публічно-правових спорах в адміністративних судах щонайменше сім років;

4) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;

5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених підпунктами 1- 4 цього пункту, щонайменше сім років.

 

86. У конкурсі на зайняття вакантної посади судді Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Спеціалізованому апеляційному адміністративному суді, а також відповідає одній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не менше семи років;

2) має стаж професійної діяльності у сфері права на посадах державної служби категорії "А", "Б" в органах державної влади, повноваження яких поширюються на всю територію України, щонайменше дев’ять років;

3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва у публічно-правових спорах в адміністративних судах щонайменше дев’ять років;

4) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше дев’ять років;

5) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених підпунктами 1- 4 цього пункту, щонайменше дев’ять років.

 

у Кодексі адміністративного судочинства України

у статті 22:

 

доповнено частиною шостою такого змісту:

"6. Спеціалізованому окружному адміністративному суду як суду першої інстанції підсудні адміністративні справи:

1) щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, крім випадків, передбачених частинами другою, четвертою цієї статті, частиною першою статті 27 та статтями 286, 288 цього Кодексу;

2) за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допомоги суб’єктам господарювання;

3) щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа;

4) щодо скасування реєстрації політичної партії, про заборону політичної партії;

5) щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з організації та проведення конкурсу на посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, рішень Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

6) щодо оскарження рішень Комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Національного антикорупційного бюро України, рішень Комісії з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України;

7) щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства з питань запобігання корупції;

8) щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з відбору на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

9) щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України;

10) щодо оскарження рішень Конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

11) щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів";

 

статтю 23 доповнено частиною п’ятою такого змісту:

"5. Спеціалізований апеляційний адміністративний суд як суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення Спеціалізованого окружного адміністративного суду";

 

розділ VII "Перехідні положення" доповнено пунктом 6 такого змісту:

"6. Справи в судах першої та апеляційної інстанцій, передбачені частиною шостою статті 22 цього Кодексу, провадження в яких відкрито до дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, розглядаються за правилами, що діяли до дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.

Позовні заяви (апеляційні скарги) у справах, передбачених частиною шостою статті 22 цього Кодексу, які подані до суду, але провадження за якими не відкрито до дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, протягом трьох днів з дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду передаються для розгляду до Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду відповідно.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції у справах, передбачених частиною шостою статті 22 цього Кодексу, які набрали законної сили після дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду, оскаржуються в апеляційному порядку за правилами, що діють після дня початку роботи Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду";

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл