Основні нормативно-правові акти за квітень 2023 року

Основні нормативно-правові акти за квітень 2023 року

ПЕРЕЛІК основних нормативно-правових актів за квітень 2023 року

 

 

1. Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) у справі за конституційними скаргами Сиротенка Сергія Євгеновича щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих приписів пункту 2 частини дев’ятої статті 171, пункту 4 частини п’ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України (щодо особових даних у судовому рішенні) від 19 квітня 2023 року

 

(Справа № 3-79/2021(189/21, 394/21)

 

Сиротенко С.Є. звернувся до Конституційного Суду України з клопотаннями перевірити на відповідність Конституції України (конституційність) окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України (далі - Кодекс), а саме: - пункту 2 частини дев’ятої статті 171, за яким про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, „або місце проживання (для фізичних осіб)“; - пункту 4 частини п’ятої статті 246, за яким у резолютивній частині рішення зазначають, зокрема, „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.

 

Автор клопотання стверджував, що „обсяг обов’язкової для повідомлення інформації має бути, в усякому разі, домірним (пропорційним), викликатися та співставлятися з легітимними цілями, не свідчити про наявність зловживань публічної влади“; „у відносинах заявника та публічної влади щодо його персональних даних як фізичної особи первинною є саме воля заявника (надавати чи не надавати згоду на збирання, обробку, зберігання, використання та поширення персональних даних у тому числі в межах судового провадження)“. Сиротенко С.Є. вважає, що оспорювані приписи Кодексу суперечать приписам статей статей 3, 8, 22, 23, 32 Конституції України.

 

Конституційний Суд України ухвалив: Визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), окремі приписи Кодексу адміністративного судочинства України: - пункту 2 частини дев’ятої статті 171 „або місце проживання (для фізичних осіб)“; - пункту 4 частини п’ятої статті 246 „або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб)“, „реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності“.

 

 

 

 

 

 

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги

 

(Закон України від 10.04.2023 року №3022-ІХ, чинність з 03.08.2023 року)

 

 

Внесено такі основні зміни:

 

 

у Цивільному процесуальному кодексі України:

 

частину четверту статті 62 викладено в такій редакції:

 

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу";

 

 

статтю 293 доповнено частиною п’ятою такого змісту:

 

"5. У випадках, встановлених пунктами 1, 9 і 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом за обов’язковою участю адвоката особи, стосовно якої розглядається справа. У разі якщо особа не залучила адвоката, суд залучає його через орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правничої допомоги. Рішення суду про доручення призначити адвоката негайно, але не пізніше двох робочих днів, надсилається відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правничої допомоги, для виконання";

 

 

перше речення абзацу першого частини першої статті 299 викладено в такій редакції:

 

Справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування";

 

 

 частини третю і четверту статті 300 викладено в такій редакції:

 

"3. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім’ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

 

4. Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка визнана недієздатною, у разі видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування, такої особи, визнаної недієздатною, або її адвоката";

 

 

 частину другу статті 341 викладено в такій редакції:

 

"2. Справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги або про госпіталізацію у примусовому порядку розглядається за присутності особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, з обов’язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги, який подав заяву, адвоката чи законного представника особи, стосовно якої розглядається питання, пов’язане з наданням психіатричної допомоги";

 

 

частину третю статті 342 викладено в такій редакції:

 

"3. Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження строку надання амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи, її адвоката, законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги";

 

 

частину другу статті 345 викладено в такій редакції:

 

"2. Участь у розгляді справи представника протитуберкульозного закладу, за заявою якого відкрито провадження у справі, адвоката, законного представника особи, стосовно якої вирішується питання про примусову госпіталізацію або про продовження строку примусової госпіталізації, є обов’язковою".

 

 

 

частину четверту статті 60 Господарського процесуального кодексу України викладено в такій редакції:

 

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"

 

 

 

частину четверту статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

 

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

 

 

 

у Законі України «Про безоплатну правову допомогу»:

 

слово «ПРАВОВА» замінено як у назві, так і в тексті Закону на «ПРАВНИЧА»;

 

у статті 20 (Підстави для відмови в наданні безоплатної вторинної правової допомоги) змінено редакцію пункту 3 (було - особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, якщо вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; змінено на - особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, якщо вимоги особи щодо захисту стосуються вчинення дій чи підготовки документів, що не передбачені законодавством";)

та доповнено пунктом 4-1 (особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги, якщо особа використала право на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону")

 

 

викладено у новій редакції статтю 23 (Підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги)

 

1. Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі, якщо:

 

1) особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу;

 

2) обставини чи підстави, за наявності яких особа була віднесена до однієї з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону, припинили своє існування;

 

3) особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону;

 

4) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі;

 

5) особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов’язковою;

 

6) особа, якій надається безоплатна вторинна правнича допомога, померла, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, крім випадків щодо реабілітації померлої особи, скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою;

 

7) особа подала повторне звернення з одного і того самого правового питання, з якого особі надавалася безоплатна правнича допомога, про що стало відомо після прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

 

8) особа безпідставно не надає документів та доказів, що обґрунтовують вимоги особи щодо захисту її прав;

 

9) особа безпідставно не виконує обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, визначені пунктами 1, 2, 4, 5 частини другої статті 26-1 цього Закону.

 

 

2. За наявності підстав, передбачених пунктами 4, 7, 8 частини першої цієї статті, рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом чи працівником такого центру.

 

3. За наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги приймається на підставі правового висновку, складеного адвокатом або працівником центру, до якого додається копія документа, що підтверджує повноваження іншого захисника/представника, залученого особою. Копія рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги надсилається слідчому, дізнавачу, прокурору, слідчому судді чи суду.

 

4. У разі припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті особа, яка отримувала таку допомогу, зобов’язана відшкодувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням допомоги.

 

5. Надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється у разі повного виконання суб’єктом надання безоплатної вторинної правничої допомоги своїх зобов’язань";

 

 

 

доповнено статтею 26-1 такого змісту:

 

Стаття 26-1. Права та обов’язки суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу

 

1. Суб’єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу має право:

1) звертатися до центру з надання безоплатної правничої допомоги із зверненням про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

2) отримувати від центру з надання безоплатної правничої допомоги інформацію про документи, які необхідно подати для прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

3) отримати копію рішення про надання (відмову в наданні) безоплатної вторинної правничої допомоги;

4) отримати роз’яснення щодо порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги;

5) своєчасно отримувати якісну, у повному обсязі безоплатну вторинну правничу допомогу;

6) безперервно отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу в разі заміни адвоката або працівника, уповноваженого центром з надання безоплатної правничої допомоги;

7) отримувати безоплатну вторинну правничу допомогу в межах національних засобів правового захисту.

 

 

2. Суб’єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу зобов’язаний:

 

1) вчасно подавати до центру з надання безоплатної правничої допомоги правдиві відомості у повному обсязі, необхідні для організації надання йому такої допомоги;

 

2) невідкладно повідомляти центр з надання безоплатної правничої допомоги про припинення існування обставин чи підстав, за наявності яких особа була віднесена до категорій осіб, передбачених статтею 14 цього Закону, а також про залучення ним іншого захисника (представника);

 

3) відшкодовувати вартість фактичних витрат, пов’язаних з наданням безоплатної вторинної правничої допомоги, у разі припинення її надання у зв’язку з встановленням факту подання неправдивих відомостей, що стали підставою для надання такої допомоги;

 

4) нести всі необхідні судові/процесуальні, інші витрати у справі, крім витрат на оплату послуг адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, та відшкодовувати витрати, що пов’язані з її наданням, і послуги перекладу;

 

5) з’являтися у визначені центром з надання безоплатної правничої допомоги час та місце для організації надання безоплатної вторинної правничої допомоги".

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану

 

(Закон України від 11.04.2023 року №3048-ІХ, чинність з 06.05.2023 року)

 

 

Внесено зміни до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" в частині конкретизації роботи приватних виконавців (зупинення діяльності приватного виконавця, зміна виконавчого округу, перевірка роботи приватних виконавців і т.п.);

 

 

Внесено зміни до Закону України «Про виконавче провадження" щодо провадження виконавчих дій під час воєнного стану, а саме, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

 

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

 

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

 

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

 

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

 

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

 

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

 

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

 

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

 

Особливості взаємодії органів державної виконавчої служби та приватних виконавців при визначенні поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій можуть встановлюватися Міністерством юстиції України;

 

 

2) юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи, а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно;

 

3) припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

 

4) визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану;

 

5) зупиняється дія постанов державних виконавців про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженими гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

 

Зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

 

Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

 

Забороняється відкриття виконавчих проваджень на підставі виконавчих написів нотаріусів, вчинених на кредитних договорах, які не посвідчені нотаріально.

 

Забороняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України (з дати віднесення територій до таких, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій до моменту виключення таких територій з переліку).

 

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

 

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постанова або інший процесуальний документ (або їх частина), винесені у виконавчому провадженні приватним виконавцем, якщо вони суперечать вимогам законодавства щодо примусового виконання рішень, можуть бути скасовані за зверненням сторони виконавчого провадження або особи, права якої порушені, постановою керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, або особи, яка виконує його обов’язки, крім випадків, якщо наявна інформація про судове провадження, ініційоване особою, яка подала звернення, у зв’язку із спором між тими самими сторонами з такого самого предмета і з тієї самої підстави. Банкам чи іншим фінансовим установам така постанова надсилається поштою або на офіційну електронну адресу, а також може бути вручена під розписку.

 

У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об’єктивних підстав, має право своєю постановою скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні".

 

 

 

 

 

4. ПОРЯДОК реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу

 

(затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 року №446, чинність з 10.05.2023 року).

 

 

У цьому Порядку є такі основні розділи: Облік осіб, які шукають роботу; Реєстрація безробітних; Відвідування центру зайнятості; Перереєстрація безробітних; Умови дострокового виходу на пенсію  зареєстрованих безробітних; Припинення реєстрації безробітного.

 

 

 

 

 

 

5. Про затвердження Мінімальних вимог до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі

 

(Наказ Міністерства економіки від 09.03.2023 року №1268, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2023 року за №672/39728, чинність з 12.08.2023 року)

 

                відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону праці» затверджено:  МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до забезпечення знаками безпеки та здоров’я на роботі; ЗАГАЛЬНІ МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до знаків безпеки та здоров’я на роботі; МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до вказівних знаків безпеки; МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до знаків на контейнерах і трубопроводах;  МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до позначення місця розташування устаткування для боротьби з пожежею; МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до для позначення перешкод, небезпечних місць і шляхів пересування транспортних засобів; МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до світлових знаків; МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до звукових сигналів; МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до вербального спілкування; МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ до сигналів, що подаються за допомогою рук.

 

 

 

 

 

 

6. ПОРЯДОК компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця

 

(затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 року №338, чинність з 21.04.2023 року).

 

Основні положення:

 

Компенсація надається у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце, за місяць, за який він сплачений.

Виплата компенсації здійснюється міжрегіональними, регіональними центрами зайнятості, їх філіями та обласними, Київським міським, міськими, районними та міськрайонними центрами зайнятості (до їх припинення) (далі - центри зайнятості).

Дія цього Порядку поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які: створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору; протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати. Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених цим пунктом, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

 

Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, бюджетними установами або фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Компенсація не надається роботодавцю у разі наявності одного з таких випадків:

 

роботодавець має заборгованість: із сплати єдиного внеску; із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; з виплати заробітної плати; перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;

до роботодавця застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації.

 

 

Для отримання компенсації роботодавець не пізніше 45 календарних днів з дати закінчення 12-місячного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження господарської діяльності, заяву про надання компенсації (далі - заява) за формою згідно з додатком 1.

 

 

 

 

 

7. ПОРЯДОК компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця

 

(затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 року №338, чинність з 21.04.2023 року).

 

Основні положення:

 

Дія цього Порядку поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва; створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору.

Право на компенсацію має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних.

Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом України “Про зайнятість населення” (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного).

Дія цього Порядку не поширюється на роботодавців, які є суб’єктами господарювання, утвореними в результаті припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами.

Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років.

 

Компенсація не надається роботодавцю у разі наявності одного з таких випадків:

1) роботодавець має заборгованість: із сплати єдиного внеску; із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; з виплати заробітної плати; перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців;

2) до роботодавця застосовуються судові процедури банкрутства (неплатоспроможності), передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, або суб’єкт господарювання перебуває на стадії ліквідації.

 

Компенсація роботодавцю надається за умови, що розмір заробітної плати працевлаштованої особи за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижчий за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством.

 

Сукупний розмір компенсації разом з іншими напрямами державної підтримки та/або допомоги (незалежно від її видів та джерел) не може перевищувати за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тис. євро, визначену за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком, що діяв на останній день фінансового року. Положення, передбачені цим пунктом, не застосовуються під час дії воєнного стану.

 

 

 

 

 

8. Про затвердження Порядку проведення оцінки рівня небезпеки шумового впливу на працівника та дій роботодавців у разі виявлення небезпеки шумового впливу на працівника

 

(Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28.03.2023 року №572, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.04.2023 року за №613/39669, чинність з 13.04.2023 року)

 

 

    Цей Порядок визначає механізм проведення оцінки рівня небезпеки шумового впливу на працівника та дії роботодавців у разі виявлення небезпеки шумового впливу на працівника та є обов’язковим для всіх видів трудової діяльності, де працівники під час виконання робіт зазнають або можуть зазнавати впливу шуму, або існує потенційна можливість цього впливу.

 

    У цьому Порядку є такі основні розділи: Оцінка рівня небезпеки шумового впливу на працівника; Заходи, спрямовані на зниження рівня шумового впливу; Обмеження тривалості шумового впливу; Засоби індивідуального захисту; Інформування, навчання, консультації та нагляд за станом здоров’я працівників.

 

 

 

 

9. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, а також до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення боротьби з тероризмом

 

(Закон України від 21.03.2023 року №2997-ІХ, чинність з 28.04.2023 року)

 

Внесено зміни до низки нормативно-правових актів щодо боротьби з тероризмом, у тому числі внесено такі зміни до Кримінального кодексу України:

 

 

статтю 258-4 викладено у такій редакції:

 

"Стаття 258-4. Сприяння вчиненню терористичного акту, проходження навчання тероризму

 

1. Вербування, озброєння, навчання особи з метою вчинення терористичного акту, а так само використання особи з цією метою, проходження навчання тероризму -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох осіб (крім проходження навчання тероризму) або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті в частині проходження навчання тероризму, якщо вона добровільно відмовилася від подальшої злочинної діяльності, повідомила правоохоронний орган про цей злочин, сприяла запобіганню або припиненню терористичної діяльності, пов’язаної із вчиненим нею злочином.

4. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив, або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі", - караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Примітка. Під проходженням навчання тероризму в цій статті слід розуміти отримання особою інструкцій, включаючи набуття знань чи практичних навичок, від іншої особи щодо виготовлення або використання вибухових речовин, вогнепальної чи іншої зброї або шкідливих чи небезпечних речовин, або щодо інших специфічних методів чи засобів з метою здійснення діяльності, яка відповідно до закону є терористичною";

 

 

абзац перший частини першої статті 258-5 викладено в такій редакції:

 

"1. Надання, збір чи зберігання будь-яких активів прямо чи опосередковано з метою їх використання або усвідомленням можливості того, що їх буде використано повністю або частково для будь-яких цілей окремим терористом чи терористичною групою (організацією), або для організації, підготовки або вчинення терористичного акту, втягнення у вчинення терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного акту, створення терористичної групи (організації), сприяння вчиненню терористичного акту, навчання тероризму, перетинання державного кордону України з терористичною метою, провадження будь-якої іншої терористичної діяльності, а також спроби вчинення таких дій";

 

 

доповнено статтею 258-6 такого змісту:

 

"Стаття 258-6. Перетинання державного кордону України з терористичною метою

 

1. Перетинання державного кордону України для здійснення діяльності, яка відповідно до закону є терористичною, -

карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років з конфіскацією майна або без такої.

2. Та сама дія, вчинена повторно або службовою особою з використанням свого службового становища, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені під час дії надзвичайного або воєнного стану, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна.

4. Особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно відмовилася від подальшої злочинної діяльності, повідомила правоохоронний орган про цей злочин, сприяла запобіганню або припиненню терористичної діяльності, пов’язаної із вчиненим нею злочином".

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, а також внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії 

 

(Закон України від 11.04.2023 року №3054-ІХ, чинність з 02.06.2023 року)

 

    Внесено зміни до таких основних Законів України: "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

 

Основні норми:

 

Оформлення, обмін документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, вклеювання у визначених законодавством випадках фотокартки при досягненні відповідного віку в паспорт громадянина України здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, за місцем звернення внутрішньо переміщеної особи.

 

 Внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до Єдиного державного демографічного реєстру під час оформлення, обміну документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснюється на підставі документів, що підтверджують зареєстроване або задеклароване місце проживання, або відомостей, внесених до документів особи, що підлягають обміну.

 

Для внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, може використовуватися інформація з Державного реєстру виборців, відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб".

 

 

На період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, положення частини першої статті 4 Закону "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване або задеклароване у житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Така особа може задекларувати або зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

 

До реєстру територіальної громади вносяться відомості про зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

 

 

На період тимчасової окупації Російською Федерацією території України, а також на період віднесення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, територіальних громад до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, зареєстрованим або задекларованим місцем проживання дитини вважати зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина.

 

Відомості про зареєстроване місце проживання дитини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за заявою батьків або інших законних представників чи одного з них вносяться:

1) до відомчої інформаційної системи:

а) якщо інформація про дитину міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

б) під час оформлення дитині документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або уповноваженими суб’єктами, визначеними пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус";

2) до реєстру територіальної громади під час декларування або реєстрації місця проживання дитини чи за бажанням батьків або інших законних представників чи одного з них, якщо інформація про таку дитину міститься в реєстрі цієї територіальної громади, - відповідним органом реєстрації.

 

 

Внесення відомостей про зареєстроване місце проживання дитини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території Ук

 

1) документа, що підтверджує право на проживання в житлі, що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, дитини чи її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, або інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про таке житло; або

 

2) відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання батьків або інших законних представників чи одного з них, внесених до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; або

 

3) відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання батьків або інших законних представників чи одного з них, внесених до відомчої інформаційної системи.

 

 

 Дата внесення інформації про місце проживання дитини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначається за заявою батьків або інших законних представників чи одного з них у письмовій формі.

 

У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано або задекларовано за різними адресами, подається письмова заява законного представника, з яким проживає дитина.

 

Зазначена дата не може передувати даті складення органами державної реєстрації актів цивільного стану актового запису про народження дитини, даті реєстрації місця проживання батьків та інших законних представників або одного з них.

 

Внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання дитини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

 

 

 

 

 

11. ПОРЯДОК створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, у тому числі дітей, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України

 

(затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2023 року №339, чинність з 20.04.2023 року).

 

Основні положення:

 

Власником Реєстру є держава в особі Мінреінтеграції;

Реєстр функціонує з метою забезпечення збору та узагальнення інформації про: депортованих у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України осіб, в тому числі дітей; примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України осіб, в тому числі дітей.

Користувачами Реєстру є центральні та місцеві органи виконавчої влади, правоохоронні органи та державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, які отримали відповідний доступ до Реєстру.

Право на отримання інформації з Реєстру мають: депортована у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України особа (інформація про себе); примусово переміщена у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України особа (інформація про себе); члени сім’ї осіб, визначених в абзацах другому і третьому цього пункту (інформація про осіб, визначених в абзацах другому і третьому цього пункту); законні представники осіб, визначених в абзацах другому і третьому цього пункту (інформація про осіб, визначених в абзацах другому і третьому цього пункту); органи державної влади у цілях, визначених цим Порядком.

Забороняється надавати іншим особам за їх зверненням інформацію, отриману відповідно до цього Порядку, крім випадків, установлених законом.

Інформація у Реєстрі зберігається безстроково.

Інформація з Реєстру надається на безоплатній основі з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних” адміністратором Реєстру.

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно

 

(Закон України від 11.04.2023 року №3050-ІХ, чинність з 06.05.2023 року)

 

     Цими змінами конкретизовано порядок звільнення відсплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно

 

 

 

 

 

13. Деякі питання реалізації Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.2023 року №378, чинність з 28.04.2023 року).

 

   Відповідно до пунктів 2, 8 частини першої статті 8, підпункту “г” пункту 6, абзацу п’ятого підпункту “б” пункту 11 частини другої статті 13, абзацу п’ятого пункту 6 та абзацу четвертого підпункту “б” пункту 8 частини п’ятої статті 14 Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”, затверджено:

 

перелік основних технічних характеристик подільного об’єкта незавершеного будівництва, інформація про який розміщується на веб-сайтах замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) у разі, коли будівництво об’єкта нерухомого майна (багатоквартирного будинку) здійснюється із залученням недержавних коштів (прямим або опосередкованим) фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для подальшого набуття такими особами права власності на відповідні об’єкти нерухомого майна, згідно з додатком 1;

перелік основних конструктивних елементів та інженерного обладнання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, згідно з додатком 2;

перелік основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво майбутнього об’єкта нерухомості, опис якого зазначається у договорі купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості, згідно з додатком 3;

перелік відомостей про майбутні об’єкти нерухомості, які продано та які продаються, інформація про які розміщується на веб-сайтах замовника будівництва, девелопера будівництва (за наявності), управителя фонду фінансування будівництва (за наявності) у разі, коли будівництво об’єкта нерухомого майна (багатоквартирного будинку) здійснюється із залученням недержавних коштів (прямим або опосередкованим) фізичних та юридичних осіб, зокрема в управління, для подальшого набуття такими особами права власності на відповідні об’єкти нерухомого майна, згідно з додатком 4.

 

 

 

 

 

14. Про затвердження Порядку примусового годування та умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, які відмовляються від прийняття їжі

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №385; набрання чинності з 27.04.2023 року)

 

Цей Порядок визначає організаційні засади застосування до осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, засуджених до арешту, які тримаються на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, та осіб, взятих під варту, які тримаються в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, ізоляторах тимчасового тримання Національної поліції, спеціально відведених місцях для тимчасового тримання (ізолятори тимчасового тримання) СБУ (далі - установи) і заявили про відмову від прийняття їжі (далі - особи, які відмовляються від прийняття їжі), заходів примусового годування, а також умови тримання таких осіб.

 

 

Начальник установи протягом доби з моменту встановлення факту відмови особи від прийняття їжі повинен:

 

1) особисто провести з особою, яка відмовляється від прийняття їжі, бесіду та розглянути наявні письмові пояснення, скарги, пропозиції, заяви такої особи, що пов’язані з відмовою від прийняття їжі;

 

2) за результатами дій, передбачених підпунктом 1 цього пункту, скласти акт про відмову від прийняття їжі за формою згідно з додатком 1, у якому зазначаються конкретна причина такого вчинку, стислий виклад обставин, що передували відмові від прийняття їжі, вжиті заходи щодо задоволення законних вимог такої особи або причини неможливості їх задоволення.

 

3) письмово повідомити керівнику закладу охорони здоров’я, що забезпечує медичне обслуговування осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, або осіб, взятих під варту, які тримаються в установах, а у випадку відсутності такого закладу - керівнику іншого закладу охорони здоров’я державної чи комунальної форм власності, перелік яких визначається та переглядається у разі потреби Міністерством охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та установами з урахуванням спеціалізації таких закладів та наявності умов, що дають змогу забезпечити ізоляцію осіб, які відмовляються від прийняття їжі, їх належну охорону та безпеку інших громадян;

 

4) письмово повідомити прокурору, який здійснює на відповідній території нагляд за додержанням вимог законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу досудового розслідування, суду, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження (справа), а також прокурору, який здійснює нагляд за додержанням вимог законів під час проведення досудового розслідування, захиснику;

 

5) письмово повідомити членам сім’ї (за наявності) особи, яка відмовляється від прийняття їжі, крім випадків, якщо таке повідомлення заборонила зазначена особа, про що вона у письмовій формі повідомляє начальнику установи;

 

6) у разі відмови від прийняття їжі неповнолітньою особою - додатково письмово повідомити законному представнику та відповідним службам у справах дітей незалежно від бажання неповнолітнього.

 

 

Під час проведення первинного та щоденного оглядів особи, яка відмовляється від прийняття їжі, лікар, який здійснює нагляд за такою особою, оцінює стан її здоров’я та за наявності медичних показань приймає рішення щодо необхідності переміщення такої особи до окремої палати закладу охорони здоров’я, зазначеного у підпункті 3 пункту 4 цього Порядку.

 

У разі наявності загрози значного погіршення стану здоров’я особи, яка відмовляється від прийняття їжі, та очевидної загрози її життю лікар закладу охорони здоров’я, зазначеного у підпункті 3 пункту 4 цього Порядку, готує висновок, за формою згідно з додатком 3 (далі - висновок), що підтверджується відповідними медичними документами, які містять результати лабораторних, інструментальних та інших необхідних досліджень.

 

Під час підготовки висновку лікар, зважаючи на стан здоров’я особи, яка відмовляється від прийняття їжі, визначає вид примусового годування з урахуванням поточного та прогнозованого стану здоров’я такої особи відповідно до видів примусового годування, визначених законом. Лікар несе персональну відповідальність за правильність та своєчасність визначення виду примусового годування.

 

 

 

 

 

15. Про затвердження Порядку ведення Координаційним центром з надання правової допомоги Реєстру психологів, які залучаються до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Порядку проведення конкурсу з відбору психологів, які можуть залучатися до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 13.04.2023 рок №1326/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.04.2023 року за №621/39677, чинність з 28.04.2023 року).

 

Прийнято № 493/5/67/32 «Про запровадження та реалізацію пілотного проєкту щодо залучення психологів до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2023 року за № 247/39303

 

 

 

 

 

16. Про внесення змін до Модельного статуту товариства з обмеженою відповідальністю

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 387; набрання чинності з 27.07.2023 року)

 

 

Викладено у новій редакції такі пункти:

 

 

Пункт 32

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів Товариства

 

 

Пункт 37

У разі смерті особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) Товариства, набуття такою особою правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин, виконувачем обов’язків до обрання в установленому порядку іншої особи стає заступник одноосібного виконавчого органу (член колегіального виконавчого органу, який є найстаршим за віком), якщо така посада відсутня або вакантна, - головний бухгалтер Товариства, якщо посада головного бухгалтера Товариства відсутня або вакантна, - працівник Товариства з найвищою заробітною платою, нарахованою за останній повний календарний місяць, що передує місяцю, в якому відповідна особа померла або набула правового статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин. Якщо двом або більше працівникам Товариства за відповідний місяць нараховано однакову заробітну плату, виконувачем обов’язків стає той із них, який є найстаршим за віком.

 

Якщо особа, на яку покладається виконання обов’язків одноосібного виконавчого органу (голови колегіального виконавчого органу) Товариства, відмовляється від виконання обов’язків за зазначеною посадою, виконувачем обов’язків одноосібного виконавчого органу (голови колегіального виконавчого органу) стає наступна за нею особа (відповідно до переліку осіб, визначених в цьому пункті), яка погодилася взяти на себе виконання відповідних обов’язків. Виконувач обов’язків зобов’язаний невідкладно повідомити учасникам Товариства про смерть особи, яка діяла як одноосібний виконавчий орган (голова колегіального виконавчого органу) Товариства, або набуття нею правового статусу особи зниклої безвісти за особливих обставин.

 

 

Абзац перший пункту 40

Правочин, за яким вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів Товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності:”.

 

 

 

 

 

 

17. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 390, набрання чинності з 27.04.2023 року)

 

Основні зміни:

 

 

 

В умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, Кабінет Міністрів України постановляє:

 

 

1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

 

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги;

 

припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

 

стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати початку по дату завершення бойових дій або тимчасової окупації територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи згідно з додатком 2 до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), або інші документи, що підтверджують їх відсутність у житловому та/або нежитловому приміщенні, будинку, в яких вони є споживачами на підставі укладених договорів (з місця тимчасового проживання в іноземній державі, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби тощо).

 

1-1. Дія абзаців першого та третього пункту 1 цієї постанови поширюється на юридичних осіб, яким належить на праві власності або іншому речовому праві житлове та/або нежитлове приміщення, будинок, в яких розміщуються та є кінцевими споживачами комунальних послуг внутрішньо переміщені особи, у разі, коли такі юридичні особи не мають права на отримання компенсації за спожиті комунальні послуги під час розміщення внутрішньо переміщених осіб у будівлях (приміщеннях) об’єктів державної, комунальної та приватної власності у період воєнного стану.

 

 

 

 

 

18. Про внесення змін до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 року № 309; набрання чинності з 12.04.2023 року)

 

 

Пункт 8 (доповнено)

«…Дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться:  у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту) …»

 

 

Пункт 64 доповнено підпунктом “л”

«Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): у зв’язку із закінченням строку трудового договору (контракту)»

 

.

Абзац перший пункту 86 у такій новій редакції:

 

На час тривалої відсутності осіб начальницького складу, на яких поширюється дія цього Положення і за якими зберігаються місце роботи і посада відповідно до законодавства, у тому числі тих, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - у відпустці тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а також на час звільнення таких осіб від виконання службових обов’язків у зв’язку із призовом на військову службу дозволяється приймати на посади, збережені за такими особами, за результатами конкурсу на умовах строкового трудового договору (контракту) працівників, які відповідають установленим для цих посад кваліфікаційним вимогам.

 

 

 

 

 

19. Про затвердження Примірного положення про комісію з розгляду скарг

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 року №420, чинність з 15.12.2023 року).

 

 

Основні положення:

 

 Це Примірне положення визначає порядок утворення адміністративним органом комісії з розгляду скарг щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу (далі - комісія), організаційні та процедурні засади діяльності комісії.

Комісія є постійно діючим колегіальним органом, що утворюється адміністративним органом для розгляду скарг щодо прийнятого адміністративного акта, процедурних рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу.

 

Комісія у своєму висновку за результатом розгляду скарги може рекомендувати адміністративному органу одне з таких рішень:

1) скасувати повністю або частково адміністративний акт та зобов’язати адміністративний орган видати новий адміністративний акт або повторно розглянути справу, а в передбачених законом випадках - самостійно прийняти адміністративний акт;

2) скасувати повністю або частково процедурне рішення, самостійно прийняти процедурне рішення;

3) залишити адміністративний акт, процедурне рішення без змін, а скаргу - без задоволення;

4) визнати дію адміністративного органу протиправною та зобов’язати його:

а) припинити вчинення відповідної дії;

б) усунути наслідки такої дії;

в) виконати іншу дію на вимогу особи;

5) зобов’язати адміністративний орган усунути негативні наслідки, відшкодувати матеріальну шкоду, заподіяну протиправним адміністративним актом, дією чи бездіяльністю адміністративного органу, у порядку, визначеному законом;

6) визнати повністю або частково виконаний адміністративний акт протиправним, якщо його виконання призвело до настання незворотних правових наслідків.

 

 

 

 

 

20. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 604

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 року № 310; набрання чинності з 11.04.2023 року)

 

 

У новій редакції

 

пункт 3

Одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), якщо смерть/поранення волонтера настали під час надання волонтерської допомоги Збройним Силам, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам під час дії особливого періоду, правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України

 

 

 

Абзац 3 пункту 6

 

«…довідку судово-медичної експертизи про причини смерті або довідку про характер отриманих поранень у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечен     ня національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України;

 

свідчення керівника одного з підрозділів Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, який перебуває безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів, про надання волонтером волонтерської допомоги.

 

Також можуть додаватись інші документи, які підтверджують факт надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів.”…»

 

 

 

 

 

 

21. Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану

 

(Закон України від 10.04.2023 року №3019-ІХ, чинність з 03.05.2023 року)

 

 

Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей ввезення на митну територію України товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану

 

 

(Закон України від 10.04.2023 року №3020-ІХ, чинність з 03.05.2023 року)

 

 

   Визначено конкретні види операцій з постачання/ввезення товарів для потреб безпеки і оборони у період воєнного стану, які звільняються від оподаткування, та особливості їх митного оформлення.

 

 

 

 

 

22. Про затвердження Положення про проведення перевірок небанківських надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2023 року  № 47; набрання чинності з 11.04.2023 року)

 

 

Це Положення встановлює вимоги до порядку організації, проведення та оформлення результатів перевірок небанківських надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг.

 

 

Особа, уповноважена представляти інтереси об’єкта перевірки, має право:

1) вимагати від уповноважених на проведення перевірки осіб дотримання обов’язків, визначених у підпунктах 1 та 3 пункту 13 розділу II цього Положення;

2) оскаржувати дії заступника керівника групи перевірки, членів групи перевірки перед керівником групи перевірки, куратором перевірки, уповноваженою посадовою особою Національного банку.

 

 

Національний банк повідомляє об’єкт перевірки про проведення планової перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до її початку.

 

Національний банк надсилає повідомлення про проведення планової перевірки засобами електронної пошти або поштового зв’язку.

 

Повідомлення про проведення планової перевірки, яке складено в електронній формі, підписується КЕП уповноваженої посадової особи Національного банку та надсилається електронною поштою Національного банку на електронну адресу об’єкта перевірки, зазначену в Державному реєстрі фінансових установ, Реєстрі платіжної інфраструктури.

 

 

Національний банк має право прийняти рішення про проведення позапланової перевірки за наявності таких підстав:

1) виявлення у документах, що подаються до Національного банку згідно із законодавством, інформації, що вказує на недотримання небанківським надавачем платіжних послуг, надавачем обмежених платіжних послуг вимог законодавства, включаючи нормативно-правових актів Національного банку, та/або надання недостовірної інформації;

2) перевірка виконання небанківським надавачем платіжних послуг, надавачем обмежених платіжних послуг вимоги про усунення порушень законодавства про платіжні послуги, включаючи нормативно-правових актів Національного банку, висунутої Національним банком за результатами здійснення нагляду за діяльністю небанківських надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг;

3) неподання у встановлений строк небанківським надавачем платіжних послуг, надавачем обмежених платіжних послуг звітності, інших документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства, включаючи нормативно-правові акти Національного банку, та/або на вимогу Національного банку;

4) результати аналізу звернень фізичних осіб про порушення, що спричинило шкоду їх правам і законним інтересам, з доданими документами чи їх копіями, що підтверджують такі порушення;

5) наявність фактів, які свідчать про погіршення рівня виконання пруденційних нормативів або про здійснення діяльності на ринку платіжних послуг без проходження авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг;

6) необхідність перевірки виконання небанківським надавачем платіжних послуг, надавачем обмежених платіжних послуг застосованих Національним банком заходів впливу;

7) необхідність перевірки виконання небанківським надавачем платіжних послуг, надавачем обмежених платіжних послуг заходів щодо усунення недоліків і порушень, установлених за результатами безвиїзного нагляду та/або перевірки.

 

Національний банк надсилає повідомлення про проведення позапланової перевірки об’єкту перевірки з дотриманням порядку, визначеного в пунктах 19-21 розділу IV цього Положення, не пізніше дня її початку.

 

 

 

 

 

23. Про внесення змін до Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта електроенергетики

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2023 року № 312; набрання чинності з 12.04.2023 року)

 

 

абзац 2 пункту 32 (доповнено новим абзацом)

 

У разі повного зруйнування внаслідок бойових дій інфраструктури об’єкта електроенергетики та/або всіх технічних засобів, та/або споруд електронних комунікацій, розміщених на об’єкті доступу за одним договором, такий договір з доступу розривається за письмовим зверненням однієї із сторін договору, яке надсилається на зазначені у договорі адреси для листування. Розірвання договору з доступу не звільняє сторону від виконання зобов’язань, що виникли до дати ініціювання розірвання договору та надсилання повідомлення.

 

 

 

 

 

24. Про внесення змін до Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та порядок проведення атестації судових експертів Експертної служби МВС

 

(Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2023 рок №181, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.05.2023 року за №722/39778, чинність з 02.05.2023 року)

 

 

з врахуванням внесених змін додаток №2 до Положення про Експертно-кваліфікаційну комісію МВС та порядок проведення атестації судових експертів Експертної служби МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2020 року № 675, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 січня 2021 року за № 22/35644, має таку редакцію:

 

ПЕРЕЛІК видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта в Експертній службі МВС

 

 

Види та підвиди судових експертиз:

 

1.  Почеркознавча

1.1 Дослідження почерку і підписів

 

2.Технічна експертиза документів

2.1 Дослідження реквізитів документів

2.2  Дослідження матеріалів документів

2.3 Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів

2.4 Дослідження давнини виготовлення документів

 

3. Експертиза зброї

3.1 Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї

3.2 Балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу

3.3 Дослідження холодної зброї

3.4 Дослідження зброї з некінетичним принципом ураження

3.5 Дослідження гранатометів

3.6 Дослідження артилерійської та ракетної зброї

 

4 Трасологічна

4.1 Дослідження слідів людини та слідів тварини

4.2 Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами

4.3 Криміналістичне дослідження транспортних засобів

4.4 Дослідження ідентифікаційних номерів та рельєфних знаків

4.6 Дактилоскопічні дослідження

 

5. Вибухово-технічна

5.1 Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу

5.2 Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху

5.4 Дослідження обставин і механізму техногенних вибухів

 

6. Фототехнічна, портретна та голографічних зображень

6.1 Дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення

6.2 Ідентифікація особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями

6.3 Дослідження голографічних захисних зображень та їх елементів

 

7. Відео-, звукозапису

7.1 Технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису

7.2 Дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення, акустичних сигналів та середовищ

7.5 Дослідження голосу і усного мовлення мовознавчими методами

 

8. Матеріалів, речовин та виробів

8.1 Дослідження лакофарбових матеріалів і покрить

8.2 Дослідження полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них

8.3 Дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них

8.4 Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів

8.5 Дослідження скла, кераміки та виробів з них

8.6 Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів

8.7 Дослідження спиртовмісних сумішей

8.8 Дослідження ґрунтів

8.9 Дослідження металів і сплавів та виробів з них

8.10 Дослідження наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі

8.11 Дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин

8.12 Дослідження харчових продуктів

8.13 Дослідження сильнодіючих і отруйних речовин

8.14 Дослідження спеціальних хімічних речовин

8.15 Дослідження сильнодіючих і отруйних лікарських засобів

8.16 Дослідження провідників із ознаками короткого замикання

8.17 Дослідження причини руйнування виробів з металів та сплавів

 

9. Біологічна

9.1 Дослідження об’єктів рослинного походження

9.2 Дослідження об’єктів тваринного походження

9.3 Імунологічні дослідження

9.4 Цитологічні дослідження

9.5 Молекулярно-генетичні дослідження

9.6 Дослідження волосся

9.7 Одорологічні дослідження

 

10. Інженерно-транспортна

10.1 Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод

10.2 Дослідження технічного стану транспортних засобів

10.3 Дослідження деталей транспортних засобів

10.4 Транспортно-трасологічні дослідження

 

11. Безпеки життєдіяльності

10.5 Дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці

 

12. Будівельно-технічна

10.6 Дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів

 

13 Земельно-технічна

10.7 Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками

 

14. Пожежно-технічна

10.8 Дослідження обставин виникнення і поширення пожеж та дотримання вимог пожежної безпеки

 

15.  Комп’ютерно-технічна

10.9 Дослідження комп’ютерної техніки та програмних продуктів

 

16. Оціночно-будівельна

10.10 Визначення оціночної вартості будівельних об’єктів та споруд

 

17. Залізнично-транспортна

10.11 Дослідження обставин та механізму залізнично-транспортної пригоди

10.12 Дослідження технічного стану рухомого складу залізничного транспорту

10.13.1 Дослідження інженерного обладнання верхньої будови колії

10.13.2 Дослідження інженерного обладнання нижньої будови колії

 

18.  Оціночно-земельна

10.14 Оцінка земельних ділянок

 

19. Гірничотехнічна

10.15 Дослідження причин та наслідків надзвичайних подій у гірничій промисловості та в підземних умовах

 

20. Дорожньо-технічна

10.16 Дорожньо-технічні дослідження

 

21. Телекомунікаційна

10.17 Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів

 

22. Електротехнічна

10.18 Дослідження технічної експлуатації електроустаткування

 

23. Інженерно-екологічна

10.19 Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об’єкти довкілля

 

24. Експертиза з питань землеустрою

10.20 Дослідження з питань землеустрою

 

25. Електротранспортна

10.21 Дослідження міського електричного транспорту

 

26. Експертиза технічного стану ліфтів

10.22 Дослідження технічного стану ліфтів та умов їх безпечної експлуатації

 

27. Інженерно-механічна

10.23 Дослідження технічного стану та умов експлуатації машин та механізмів

 

28. Водно-транспортна

10.27 Дослідження технічного стану судноплавних засобів та окремих складових, дослідження дій екіпажу, дослідження радіолокаційного обслуговування

 

29. Авіаційно-транспортна

10.28 Дослідження технічного стану літальних апаратів та окремих складових, дослідження дій авіаційного персоналу, дослідження аеронавігаційного забезпечення польотів

 

30. Економічна

11.1 Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності

11.2 Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій

11.3 Дослідження документів фінансово-кредитних операцій

 

31. Товарознавча

12.1 Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів

 

32.Транспортно-товарознавча

12.2 Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу

12.3 Оцінка судноплавних засобів

12.4 Оцінка літальних апаратів

 

33. Експертиза військового майна

12.5 Оцінка майна і техніки військового призначення та озброєння

 

34. Експертиза у сфері інтелектуальної власності

34.1 Літературних і художніх творів

13.1.1 Дослідження, пов’язані з літературними, художніми творами, та інші

13.1.2 Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами і компіляціями даних (базами даних)

34.2 Фонограм, відеограм, програм (передач) організацій мовлення

13.2 Дослідження, пов’язані з виконаннями, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення

34.3 Винаходів і корисних моделей

13.3 Дослідження, пов’язані із винаходами і корисними моделями

34.4 Промислових зразків

13.4 Дослідження, пов’язані з промисловими зразками

34.5 Сортів рослин і порід тварин

13.5.1 Дослідження, пов’язані із сортами рослин

13.5.2 Дослідження, пов’язані з породами тварин

34.6 Комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень

13.6 Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними зазначеннями

34.7 Топографій інтегральних мікросхем

13.7 Дослідження, пов’язані з топографіями інтегральних мікросхем

34.8 Комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій

13.8 Дослідження, пов’язані з комерційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями

34.9 Економічна у сфері інтелектуальної власності

13.9 Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності

 

35. Психологічна

14.1 Психологічні дослідження

 

36.Мистецтвознавча

15.1 Мистецтвознавчі дослідження

15.2 Дослідження у сфері захисту суспільної моралі

 

37.Військова

16.1 Військові дослідження

 

38. Гемологічна

17.1 Дослідження дорогоцінного, напівдорогоцінного та декоративного каміння

 

39. Історико-археологічна

19.1 Історико-археологічні дослідження земельних ділянок

 

40 Лінгвістична

20.1 Авторознавчі дослідження

20.2 Семантико-текстуальні дослідження

20.3 Дослідження текстів документів