Основні нормативно-правові акти за лютий 2023 року

Основні нормативно-правові акти за лютий 2023 року

Основні нормативно-правові акти за лютий 2023 року

(документи воєнного стану)

 

 

1. Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»

 

(Закон України від 07.02.2023 року №2915-IX, чинність з 14.02.2023 року).

 

 

      Затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

 

 

 

 

 

 

2. Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»

 

(Закон України від 07.02.2023 року №2916-IX, чинність з 19.02.2023 року).

 

 

     Затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року № 59/2023 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", яким продовжено з 19 лютого 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

 

 

 

 

 

 

3. Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року №107, чинність з 09.02.2023 року).

 

 

Установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24 лютого 2022 р. такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення;

 

Також вказано на те, що особи, зазначені в абзаці третьому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2022 р. № 1232 “Деякі питання надання Державною міграційною службою адміністративних послуг в умовах воєнного стану”, протягом 30 днів з дня набрання чинності цією постановою можуть повторно звернутися за оформленням, обміном посвідки на тимчасове проживання, якщо строк звернення за її оформленням, обміном настав у період з 27 грудня 2022 р. до дня набрання чинності цією постановою та їм було відмовлено в прийнятті документів у зв’язку з відсутністю апостиля на поданих документах.

 

Поряд з цим, слід врахувати і те, що 01 грудня 2022 року було прийнято Закон України «Про зупинення діїта вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року». У зв’язку з наведеним вихід України з Конвенції означає скасування можливості використання в Україні документів країн СНД без якого-небудь спеціального посвідчення, а саме без апостилю.

 

 

 

 

 

 

4. Роз’яснення стосовно реалізації постанови Кабінету Міністрів України  від 27.01.2023 року №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час»

 

(лист-роз’яснення Міністерства економіки України №2704-20/4897-03 від 06.02.2023 року).

 

 

      Ураховуючи визнання такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 Міністерство економіки повідомляє про те, що не слід враховувати в роботі листи Мінекономіки від 08.03.2022 № 2714-20/9420-03, від 29.07.2022 № 2714-20/53722-01, від 09.09.2022 № 2714-20/64461-03.

 

       У зв’язку із зазначеним та з метою організації бронювання військовозобов’язаних під час дії воєнного стану згідно з Порядком Міністерство економіки просить врахувати наступне.

 

 

Щодо чинності відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, наданих рішеннями Мінекономіки

 

      Відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (далі – відстрочки), які   були   надані   військовозобов’язаним   рішеннями   Мінекономіки до 31.01.2023 (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №194 “Деякі питання бронювання військово-зобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану”), є чинними протягом строку, на який вони надані.

 

Строки дії відстрочок визначаються з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2022 № 1259 “Про продовження строків дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації” (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 № 1345, від 30.12.2022 року № 1480). Зокрема, строки дії відстрочок, наданих військовозобов’язаним відповідними рішеннями Мінекономіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану”, які не закінчилися станом на 10.11.2022, продовжено   автоматично   на   три   місяці.   Водночас   зазначеними   постановами не передбачено прийняття Мінекономіки окремого рішення стосовно автоматичного продовження строків дії наданих відстрочок.

 

 

Щодо подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі – списки)

 

 

Бронюванню під час дії воєнного стану згідно з Порядком підлягають військовозобов’язані, які працюють в:

 

в органах державної влади, інших державних органах; в органах місцевого самоврядування;

 

на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);

 

на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

 

на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

 

 

З метою бронювання військовозобов’язаних працівників список подається:

 

підприємством, установою, організацією – до відповідного органу державної влади,    іншого    державного     органу     або     відповідної     обласної,     Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міських військових/військово-цивільних адміністрацій (у разі їх утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані (пункти 6, 7 та 8 Порядку);

органом місцевого самоврядування – до відповідного місцевого органу виконавчої влади (пункт 5 Порядку);

органом державної влади, іншим державним органом – до Генерального штабу Збройних Сил України або Служби безпеки України (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в Службі безпеки України) або Служби зовнішньої розвідки України (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в Службі зовнішньої розвідки України) (пункт 4 Порядку);

Генеральним штабом Збройних Сил України (Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України) – до Мінекономіки (пункт 9 Порядку).

 

       Ураховуючи зазначене Мінекономіки не розглядатиме списки подані органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування.

 

    Список подається за формою згідно з додатком 1 до Порядку в паперовій та/або електронній формі (у форматах Excel та PDF) разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов’язаних за формою згідно з додатком 2 до Порядку.

 

 

        Під час формування списків можуть враховуватися критерії бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час згідно з додатком 6 до Порядку бронювання військовозобов’язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого   самоврядування   та   підприємствами   на   період   мобілізації та   на   воєнний   час,   затвердженого   постановою   Кабінету   Міністрів   України від 04.02.2015 № 45 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 № 12), а також переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 493.

 

       Водночас Порядок не містить вимог щодо обов’язкового врахування органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями зазначених актів Кабінету Міністрів України під час формування списків. Відтак, неврахування зазначених критеріїв і переліків посад і професій під час формування списків не може бути підставою для відмови у бронюванні військовозобов’язаних.

 

 

Щодо обсягів бронювання військовозобов’язаних

 

1. Військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності:

які займають посади державної служби категорій “А” та “Б”; керівники міністерств та їх заступники;

керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники;

працівники патронатних служб.

 

      Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади в органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, крім військовозобов’язаних, зазначених в абзаці третьому пункту 4 Порядку, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних зазначених органів на дату подання списку.

 

      Тобто загальна чисельність військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню (50 відсотків кількості військовозобов’язаних на дату подання списку), визначається без урахування військовозобов’язаних, які займають посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівників міністерств та їх заступників, керівників державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступників, керівників самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступників, працівників патронатних служб.

 

 

2. Військовозобов’язані, які працюють в органах місцевого самоврядування підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово- облікової спеціальності: які займають посади першої – четвертої категорій посад в органах місцевого самоврядування.

Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади п’ятої – сьомої категорій посад в органах місцевого самоврядування, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних органу місцевого самоврядування на дату подання списку.

 

 

3. Військовозобов’язані,  як    працюють    на    підприємствах,    в    установах і організаціях підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності:

керівники та їх заступники;
працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго.

 

      Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, повинна становити 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

Водночас, у разі наявності обґрунтованої потреби кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 відсотків кількості військовозобов’язаних підприємства, установи і організації на дату подання списку.

 

 

Щодо підтвердження надання відстрочки військовозобов’язаному, оформлення відстрочок

 

      Документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, є витяг, завірений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.

 

      Оформлення відстрочок, які надані в установленому порядку, здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (пункт 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154).

 

       Звертаємо увагу, що невірне зазначення у списку інформації про військово- зобов’язаного, зокрема, його прізвище, ім’я   та   по   батькові   (за   наявності), рік народження, військово-облікову спеціальність (профіль), найменування (повне та скорочене) та адресу органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, код ЄДРПОУ (за наявності), може бути підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік (абзац другий пункту 10 Порядку).

 

 

Щодо подання Мінекономіки звітності з питань бронювання військово- зобов’язаних

 

      Звітність з питань бронювання (пункт 15 Порядку) просимо подавати до Мінекономіки щоквартально, починаючи зі звіту за І квартал 2023 року.

 

      Водночас повідомляємо, що цей лист не є нормативно-правовим актом, має роз’яснювальний характер і не встановлює правових норм.

 

       Інформаційний лист щодо Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час», буде надіслано додатково та розміщено на веб-сайті Мінекономіки.

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг

 

(Закон України від 07.02.2023 року №2919-IX, чинність з 04.03.2023 року).

 

 

            Законом внесено зміни до Митного кодексу України. Відповідно до яких у ряді випадків замість електронного підпису передбачено застосування кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису.

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг

 

(Закон України від 07.02.2023 року №2918-IX, чинність з 31.12.2023 року).

 

 

            Законом вносяться зміни, відповідно до яких електронний підпис заміняється електронним підписом або іншим засобом електронної ідентифікації.

 

          Єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність його кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або іншого засобу електронної ідентифікації з аналогічним рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису Єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в електронному кабінеті є недійсність його кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або іншого засобу електронної ідентифікації з аналогічним рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису.

 

        Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов’язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки"

 

 

 

 

 

 

7. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів великої приватизації

 

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 року №183, чинність з 03.03.2023 року).

 

Порядок визначає механізм організації та проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів великої приватизації (далі - об’єкт приватизації) з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні відповідно до положень Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”.

 

Для забезпечення прозорості проведення продажу об’єктів приватизації та висвітлення приватизаційних процесів державний орган приватизації здійснює відповідно до законодавства комплекс заходів щодо забезпечення шляхом оприлюднення повідомлень про хід і результати продажу в засобах масової інформації.

 

Підготовка до приватизації та продаж об’єктів приватизації здійснюється із залученням на конкурсних засадах радників в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, крім випадків, передбачених законодавством.

 

Об’єкти приватизації підлягають продажу на аукціоні з умовами. Умови продажу об’єктів приватизації затверджуються Кабінетом Міністрів України.

 

Аукціон з продажу об’єктів приватизації проводиться організатором аукціону не раніше ніж через 30 днів, але не пізніше ніж протягом 60 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації.

 

У разі коли для участі в аукціоні з продажу об’єкта приватизації подано заяву про участь в аукціоні від одного покупця, аукціон визнається таким, що не відбувся, а державний орган приватизації може прийняти рішення про приватизацію зазначеного об’єкта шляхом викупу безпосередньо таким покупцем за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової ціни для відповідного аукціону.

 

 

 

 

 

 

8. Критерії ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення

 

 (Наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2022 року №465, чинність з 24.02.2023 року).

 

 

Критерії використовують у своїй діяльності суб'єкти первинного фінансового моніторингу, визначені п. 2 розділу І наказу:

 

професійні учасники організованих товарних ринків;

постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів;

спеціально визначені суб'єкти (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин):

адвокатські бюро, адвокатські об'єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально;

нотаріуси;

суб'єкти господарювання, що надають юридичні послуги;

особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами;

суб'єкти аудиторської діяльності;

бухгалтери, суб'єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку;

суб'єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування;

суб'єкти господарювання, що надають посередницькі та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном;

суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них;

суб'єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри;

суб'єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або надають посередницькі послуги в такій діяльності.

 

 

Визначено такі критерії ризику:

- критерії ризику за типом клієнта;

- критерії ризику, пов'язані з географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів;

- критерії ризику за типом (видом) послуги (продукту) та за способом (каналом) надання чи отримання послуги (продукту). 

СПФМ визначають перелік та обсяг необхідних до вжиття заходів для ефективного управління ризиками легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

 

 

Заходи з управління такими ризиками включають:

 

- чіткий розподіл обов'язків та відповідальності між працівниками СПФМ і постійний внутрішній контроль; попередній аналіз нових послуг СПФМ з метою виявлення притаманних їм ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;

 

- застосування інструментів, які обмежують використання окремої послуги; упровадження диверсифікованого підходу з отримання дозволу на встановлення (продовження) ділових відносин з клієнтом, застосовуючи ризик-орієнтований підхід (за принципом: чим вищий ризик, тим вищим за посадою має бути уповноважений працівник СПФМ на надання такого дозволу, включаючи керівників СПФМ);

 

- отримання додаткового дозволу уповноваженого працівника СПФМ / керівника / виконавчого органу (якщо виконавчий орган є колегіальним) СПФМ на проведення окремих фінансових операцій із високим рівнем ризику в рамках встановлених ділових відносин; - забезпечення моніторингу ділових відносин з клієнтом, що дозволить своєчасно (оперативно) виявляти відповідні притаманні критерії ризику;

 

- здійснення заходів належної перевірки клієнта, посилених заходів належної перевірки та застосування принципу "знай свого клієнта" включно з отриманням додаткової необхідної інформації для розуміння змісту діяльності клієнта та/або суті фінансової операції;

 

- посилення заходів з проведення моніторингу ділових відносин з клієнтом високого рівня ризику;

 

- регулярне та об'єктивне інформування керівництва СПФМ про виявлені ризики легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення та заходи з управління такими ризиками;

 

- забезпечення належного розуміння працівниками СПФМ своїх обов'язків у сфері запобігання та протидії, у тому числі шляхом проведення навчальних заходів.

 

 

 

 

 

 

9. Вимоги щодо боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією)

 

(затверджено рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 03.02.2023 року №423, чинність з 22.02.2023 року).

 

 

Вимоги встановлюють принципи боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією) та основні умови, яких повинні дотримуватися організатори азартних ігор під час вжиття заходів для профілактики та боротьби з вираженою ігровою залежністю (лудоманією).

 

Дані Вимоги поширюються на організаторів азартних ігор, гравців, відвідувачів, осіб, внесених до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх та осіб, у яких виражена ігрова залежність (лудоманія).

 

Організатор азартних ігор зобов'язаний вживати таких заходів, спрямованих на боротьбу з вираженою ігровою залежністю (лудоманією):

 

- дотримуватися Принципів відповідальної гри;

 

- обмежувати участь особи в азартних іграх шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх;

 

- у місцях провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор у вільному доступі для гравців та відвідувачів розміщувати інформаційні матеріали щодо ігрової залежності, у тому числі, як чинника складних життєвих обставин, відповідальної гри, зокрема про обмеження віку гравця, шанси на виграш, принципи відповідальної гри, щодо місць, де, згідно із вимогами законодавства України, можна отримати допомогу у разі гральної залежності, надавачів соціальних послуг, що надають соціальну послугу соціально-психологічної реабілітації осіб із ігровою залежністю, у тому числі, найближчі до відповідного місця провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, викладені державною мовою та переведені на англійську мову, посилання на Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг;

 

- надавати гравцям інформацію (контактні дані, телефон служби підтримки) про діяльність закладів охорони здоров'я та/або медичних працівників, які, згідно із вимогами законодавства України, лікують ігрову залежність, яка має бути доступною в друкованому вигляді в місцях провадження діяльності з організації азартних ігор або має бути доступною на вебсайтах у разі провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет;

 

- забезпечити періодичне проведення інструктажів із персоналом щодо принципів відповідального ставлення до відповідних азартних ігор та заходів, спрямованих на запобігання (попередження) виникненню ігрової залежності.

 

 

Організатору азартних ігор забороняється приймати ставки в азартній грі в осіб, які не можуть бути гравцями відповідно до Закону. Також організатор азартних ігор зобов'язаний запровадити процедури (політику), що дають можливість достовірно ідентифікувати (верифікувати, встановити дані) вік гравця, а також визначати осіб, які не допускаються до участі в азартній грі.

 

Крім того, реклама азартних ігор, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри"

 

 

 

 

 

 

10. Порядок проведення інспектування грального обладнання

 

(затверджено Рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей 19 грудня 2022 року №453, чинність з 22.02.2023 року).

 

 

Порядок визначає процедуру проведення інспектування грального обладнання органами з оцінки відповідності з метою оцінки та визначення відповідності грального обладнання технічним вимогам, у тому числі, встановлених для такого грального обладнання Законом "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".

 

Інспектування грального обладнання проводиться органами з інспектування, акредитованими національним органом України з акредитації або акредитація яких іноземним органом з акредитації визнається на підставі міжнародного договору України на відповідність вимогам стандартів ISO/IEC 17020 (ДСТУ ISO/IEC 17020) та ISO/IEC 17025 (ДСТУ ISO/IEC 17025) або інших стандартів, якими їх замінено, на проведення інспектування грального обладнання. Інспектування грального обладнання проводиться уповноваженими особами (інспекторами) органу з інспектування. Проведення інспектування грального обладнання забезпечується організатором азартних ігор.

 

Інспектування грального обладнання проводиться як у приміщеннях гральних закладів (у спеціальних гральних зонах) так і за місцем розташування грального обладнання, що використовується організаторами азартних ігор для провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет.

 

Інспектуванню грального обладнання підлягає кожна одиниця грального обладнання, яке експлуатується організаторами азартних ігор.

 

Обов'язкове інспектування грального обладнання проводиться не пізніше одного місяця з дня підключення грального обладнання до Державної системи онлайн-моніторингу та не рідше одного разу на два роки.

 

Склад, кількість осіб та строки проведення інспектування визначаються органом з інспектування з урахуванням обсягу грального обладнання та територіального розміщення, при цьому строк проведення інспектування не може бути більшим ніж 30 календарних днів.

 

За результатами виконаних робіт орган з інспектування повинен скласти звіт про інспектування грального обладнання та/або видати свідоцтво про інспектування грального обладнання. У разі відповідності грального обладання технічним вимогам видається свідоцтво, у разі невідповідності  - звіт із зафіксованими порушеннями.