Основні нормативно-правові акти за листопад 2022 року

Основні нормативно-правові акти за листопад 2022 року

Перелік основних нормативно-правових актів за листопад 2022 року

 

 

1. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення положень про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження, скасування запобіжного заходу для проходження військової служби в умовах воєнного стану 

 

(Закон України №2751-IX від 16.11.2022 року, чинність з 11.12.2022 року).

 

 

Внесено зміни до статті 615-1.

 

Доповнено частину другу статті 615-1:

 «Відновленню підлягають втрачені матеріали кримінального провадження, яке не завершилося направленням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили».

Частину другу викладено в новій редакції:

"2. Матеріали кримінального провадження, не направлені з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності до суду, а також матеріли кримінального провадження, в якому обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності направлено до суду, проте підготовче судове засідання не відбулося; судовий розгляд розпочато, проте рішення суду за результатами його розгляду не ухвалено; судом ухвалено рішення, проте воно не набрало законної сили, підлягають відновленню за рішенням слідчого судді, суду у разі надходження клопотання від прокурора або від слідчого чи дізнавача, погодженого з прокурором, або від сторони захисту чи потерпілого, або за власною ініціативою суду, за умови наявності витягу з Єдиного реєстру досудового розслідування, або постанови про початок досудового розслідування, винесеної у порядку, передбаченому статтею 615 цього Кодексу, або ухвали про призначення судового розгляду, наявних у цьому кримінальному провадженні відповідних матеріалів фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інших носіїв інформації, а також копій документів, засвідчених з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису".

 

 

Доповнено частину 3 статті 615-1:

«Клопотання про відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження розглядається слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, судом, який здійснював судове провадження, а в разі неможливості з об’єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - слідчим суддею іншого суду або іншим судом, визначеного в порядку, передбаченому законодавством».

 

 

     Частина 5 викладена в насступній редакції:

"5. На підставі зібраних і перевірених матеріалів слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження в тому обсязі, який, на його думку, є достатнім для ухвалення судового рішення, яким суд завершує відповідну стадію судового провадження, або своєю ухвалою закриває розгляд клопотання про відновлення матеріалів втраченого кримінального провадження і роз’яснює учасникам судового провадження право на повторне звернення з таким клопотанням за наявності необхідних документів".

 

Внесено зміни до статті 616.

Частина 2 статті 616 доповнена абзацом другою такого змісту:

"Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого".

У частині третій в абзаці першому слова та цифри "не пізніше 24 годин" замінено словами та цифрами "але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою":

«3. Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації».

 

Абзац 2 частини 3 викладено в такій редакції:

"У разі нез’явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою".

 

В абзаці третьому слова "покладається на прокурора" замінити словами "та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов’язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки":

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов’язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки».

 

 

 

 

 

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню) 

 

(Закон України №2759-IX від 16.11.2022 року, чинність з 11.12.2022 року).

 

 

Закон вносить зміни до Кодексу законів України про працю.

Кодекс доповнено статтею 2-2 наступного змісту:

«Стаття 2-2. Заборона мобінгу (цькування)

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

 

 

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);

безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);

нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;

нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;

безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);

необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

 

 

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

 

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

 

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду".

 

Вносяться відповідні зміни до інших норма Кодексу, зокрема додані підстави для розірвання трудового договору пов’язані з вчиненням мобінгу, як за ініціативою працівника, так роботодавця.

 

 

 

 

 

3. Про Державний бюджет України на 2023 рік 

 

(Закон України №2710-IX від 03.11.2022 року, чинність з  01.01.2023 року).

 

 

З 1 січня 2023 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено:

у місячному розмірі - 6700 гривень;

у погодинному розмірі - 40,46 гривні.

 

Установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень,

а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років - 2272 гривні;

дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;

працездатних осіб - 2684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.

 

 

Установлено, що у 2023 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 45 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків; для дітей - 130 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

 

 

 

 

 

4. Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 

 

(Закон України №2738-IX від 16.11.2022 року, чинність з 18.11.2022 року).

 

 

Затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

 

 

 

 

 

5. Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» 

 

(Закон України №2739-IX від 16.11.2022 року, чинність з 20.11.2022 року).

 

 

Затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», яким продовжено з 21 листопада 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час 

 

(Закон України №2732-IX від 04.11.2022 року, чинність з 04.12.2022 року).

 

 

Викладено в новій редакції статтю 25 Закону:

"Стаття 25. Організація і порядок бронювання військовозобов’язаних

 

1. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

 

1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;

 

2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

 

3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;

 

4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

 

 

2. Військовозобов’язані, зазначені у частині першій цієї статті, не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.

 

3. Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Під час дії воєнного стану бронювання військовозобов’язаних може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією, зазначеними в частині першій цієї статті".

 

 

 

 

 

7. Про внесення зміни до статті 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із змінами в порядку подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи 

 

(Закон України №2756-IX від 16.11.2022 року, чинність з 29.12.2022 року).

 

 

Доповнено абзац 1 частини 6 статті 166-11:

Неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи -

тягнуть за собою накладення штрафу на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення зміни до пункту 2-1 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників - фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації 

 

(Закон України №2757-IX від 16.11.2022 року, чинність з 11.12.2022 року).

 

 

Абзац 2 пункту 2-1 розділу VII "Прикінцеві положення" Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" викладено в такій редакції:

"Для включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації благодійник - фізична особа подає до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг) заяву із зазначенням реквізитів рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті). Включення до Реєстру здійснюється за заявницьким принципом протягом одного робочого дня".

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і вимог Директиви ЄС 2018/843 

 

(Закон України №2736-IX від 04.11.2022 року, чинність з 19.11.2022 року).

 

 

Закон встановлює:

недопущення до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу осіб, які є громадянами росії та/або білорусі;

розширення переліку високоризикових клієнтів суб’єктів первинного фінансового моніторингу громадянами та юридичними особами, які є резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян росії та/або білорусі, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року);

встановлення обов’язку для суб’єктів первинного фінансового моніторингу звітувати в Держфінмоніторинг про порогові операції (400 тисяч гривень і більше) із суб’єктами, пов’язаними з росією та/або білоруссю.

 

Норми Закону № 2736 реалізують рекомендації зазначені у Висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, у частині забезпечення відповідності законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF), зокрема:

удосконалення регулювання і нагляду за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу (усувається обмеження щодо застосування фінсанкцій до СПФМ);
віднесення до суб’єктів первинного фінансового моніторингу торгівців творами мистецтва і посередників в такій торгівлі, і суб’єктів господарювання, які надають посередницькі чи консультаційні послуги щодо оренди нерухомого майна, але якщо щомісячна сума орендної плати становить 400 тисяч гривень і більше.  Державне регулювання і нагляд за цими особами доручено Мінфіну.

звільняють від відповідальності за невиконання деяких обов'язків тих суб'єктів первинного фінансового моніторингу, які знаходяться на території бойових дій, тимчасово окупованих територій України, та не мають можливості виконувати обов’язки суб’єктів первинного фінансового моніторингу;
скорочують строк статусу ПЕП (політично значущі особи - Politically Exposed Persons) з довічного до 3-х років після залишення посади.

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення механізму участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні 

 

(Закон України №2734-IX від 04.11.2022 року, чинність з 04.12.2022 року).

 

 

Ухвалені зміни спрощують добровільну участь громадян у системі пенсійного страхування та підтримки пенсіонерів.

Основні положення:

Особи, які досягли 16-річного віку та не є пенсіонерами, мають право додатково добровільно сплачувати (або на їх користь – треті особи) страхові внески на пенсійне страхування. 

договори про добровільну участь у системі пенсійного страхування можуть укладати також працюючі громадяни.

 

Встановлено порядок укладання таких договорів:

Через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія) або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України людина в електронній формі укладає договір з Пенсійним фондом України шляхом приєднання до Типового договору про добровільну сплату страхових внесків.

 

Ідентифікація проводиться шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації “Bank ID”, іншого засобу ідентифікації особи. 

 

Розмір страхових внесків, періодичність і строки їх сплати людина визначає самостійно. 

 

Суми сплачених страхових внесків зараховуються за місяць, у якому надійшли кошти на рахунок Пенсійного фонду України. Цей місяць буде враховано до страхового стажу, за цей місяць буде враховано/збільшено зарплату для обчислення пенсії.

 

Якщо з урахуванням добровільно сплачених страхових внесків та фактично сплаченого роботодавцем за застраховану особу єдиного внеску заробітна плата перевищить за відповідний місяць максимальну величину, з якої сплачуються страхові внески, частина страхових внесків зарахується в рахунок наступного місяця.

 

Інформація про сплату внесків до системи персоніфікованого обліку вноситься Пенсійним фондом України автоматично за фактом зарахування коштів та не потребуватиме подачі жодних звітів.

 

Повідомлення про сплату надійде в особистий кабінет застрахованої особи, на користь якої сплачено внески, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

 

Благодійні пожертви. Ухвалений Закон врегульовує і питання здійснення благодійних пожертв юридичних та фізичних осіб – знеособлених або персоналізованих (адресованих конкретному пенсіонерові):

70 відсотків персоналізованої благодійної пожертви буде спрямовано для виплати визначеному благодійником пенсіонерові.  
Знеособлені благодійні пожертви та 30 відсотків персоналізованих благодійних пожертв буде використано Пенсійним фондом України на виплату та доставку пенсій в солідарній системі.

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання питання притягнення до адміністративної відповідальності за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів 

 

(Закон України №2760-IX від 16.11.2022 року, чинність з 15.12.2022 року).

 

 

Стаття 485 Митного кодексу України викладена в такій редакції:

"Стаття 485. Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів

1. Заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 150 відсотків несплаченої суми митних платежів".