Основні нормативно-правові акти за жовтень 2022 року

Основні нормативно-правові акти за жовтень 2022 року

Перелік основних нормативно-правових актів за жовтень 2022 року

 

 

1. Про Державний бюджет України на 2022 рік

 

(Закон України №1928-ІХ від 02.12.2021 року з подальшими змінами та доповненнями)

 

 

з 1 жовтня в Україні змінився розмір мінімальної заробітної плати, який тепер складає

 6 700 грн у місячному розмірі та 40, 46 грн - у погодинному.

 

 

 

 

 

 

2. Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо взяття жінок на військовий облік військовозобов’язаних 

 

(Закон України №2664-IX від 07.10.2022 року, чинність з 26.10.2022 року).

 

 

Частина одинадцята статті 1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" викладена в такій редакції:

"11. Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням".

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану

 

  (Закон України №2678-IX від 18.10.2022 року, чинність з 29.10.2022 року).

 

 

Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу" доповнено статтею 18-1 такого змісту:

 

"Стаття 18-1. Особливості призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану

1. Під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.

2. Під час дії воєнного стану призовні комісії утворюються для розгляду питань щодо:

організації та проведення медичного огляду осіб, які перебувають на військовому обліку призовників та досягли 27-річного віку, взяття їх на військовий облік військовозобов’язаних або виключення з військового обліку;

направлення призовників, які виявили бажання вступити до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, для проходження випробувань та складання вступних іспитів або прийняття рішення про відмову в такому направленні".

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини

 

(Закон України №2689-IX від 18.10.2022 року, чинність з 06.11.2022 року).

 

 

Внесено зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України:

 

Абзаци третій - п’ятий частини другої статті 18 викладено в такій редакції:

 

Засуджені до позбавлення волі відбувають покарання у виправних колоніях

 

"мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання - чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за нетяжкі злочини; жінки, засуджені за нетяжкі злочини, тяжкі та особливо тяжкі злочини. У виправній колонії цього виду можуть відбувати покарання також засуджені, переведені з виховних колоній у порядку, встановленому статтею 147 цього Кодексу. У секторі середнього рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також жінки, засуджені до довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування; жінки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України;

 

середнього рівня безпеки - жінки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; жінки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування; жінки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України; чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини; чоловіки, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного нетяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; засуджені, переведені з колоній (секторів) максимального рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом. У секторах максимального рівня безпеки виправної колонії цього виду можуть відбувати покарання також чоловіки, засуджені до довічного позбавлення волі, та чоловіки, засуджені до позбавлення волі на певний строк, яким визначено відбування покарання у приміщеннях камерного типу виправної колонії максимального рівня безпеки;

 

максимального рівня безпеки - чоловіки, засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі; чоловіки, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування; чоловіки, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк за правилами, передбаченими статтею 82 Кримінального кодексу України; чоловіки, засуджені за умисні особливо тяжкі злочини, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період відбування покарання у виді позбавлення волі; чоловіки, засуджені за вчинення злочину, передбаченого частиною п’ятою статті 255, статтями 255-1, 255-2 Кримінального кодексу України; чоловіки, переведені з колоній середнього рівня безпеки в порядку, передбаченому цим Кодексом";

 

 

Частину 7 статті 151 викладено в такій редакції: «Засудженим до довічного позбавлення волі може бути подано клопотання про його помилування після відбуття ним не менше п’ятнадцяти років призначеного покарання».

 

 

частини третю та сьому статті 151 викладено в такій редакції:

"3. Стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленого Кримінальним кодексом України строку покарання зобов’язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк або заміни невідбутої частини покарання більш м’яким";

 

"7. У разі відмови суду щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання або невідбутої частини покарання більш м’яким повторне подання в цьому питанні стосовно осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може бути внесено не раніше ніж через один рік з дня винесення постанови про відмову, а стосовно засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше ніж через шість місяців";

 

 

Пункт 5 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу викладено у такій редакції:

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

5) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 320 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного».

 

 

пункт 5 частини першої статті 424 Цивільного процесуального кодексу викладено в такій редакції:

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

"5) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного".

 

 

Пункт 6 частини першої статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

"6) з підстави, визначеної пунктом 3 частини п’ятої статті 361 цього Кодексу, - особою, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного".

 

 

Частину 4 статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" вікладено в такій редакції:

 

"У разі введення надзвичайного стану може бути заборонено проведення страйків. В умовах воєнного стану проведення страйків забороняється".

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини

 

(Закон України №2690-IX від 18.10.2022 року, чинність з 06.11.2022 року).

 

 

Внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

 

абзац другий частини першої статті 44 викладено в такій редакції:

Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб);

 

 

абзац другий частини четвертої статті 121 викладено в такій редакції:

 

«Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п’яти до десяти діб».

 

Примітка:

Керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів (частина 1);

Керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації (частина 2);

Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов (частина 3);

 

 

абзац другий частини третьої статті 178 викладено в такій редакції:

 

Розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль (частина 1 статті 178), -

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п'яному вигляді, -

"тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб"

 

 

 статтю 294  (набрання постановою судді у справі про адміністративне правопорушення законної сили та перегляд постанови) доповнено частиною дванадцятою такого змісту:

"Про скасування постанови про застосування адміністративного арешту суд апеляційної інстанції негайно повідомляє керівника установи, в якій тримається арештований".

 

 

2. Внесено зміни до Кримінального кодексу України:

 

 

-  пункт 3 частини третьої статті 81 після слів "тяжкий злочин" доповнити словами "у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк":

 

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:

3) не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, у разі заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавленням волі на певний строк, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

 

 

- у статті 82:

назву викладено в такій редакції:

"Стаття 82. Заміна покарання або його невідбутої частини більш м’яким";

перше речення частини першої викладено в такій редакції:

 

"1. Невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м’яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким";

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"5. Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п’ятнадцяти років призначеного судом покарання".

 

 

 

Внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України:

 

частину другу статті 31 доповнено абзацом третім такого змісту:

"Клопотання (подання) про вирішення питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк розглядається колегіально судом у складі трьох суддів";

 

 

 частину третю статті 43 викладено в такій редакції:

"3. Виправданий, засуджений має права обвинуваченого, передбачені статтями 42 і 533-1 цього Кодексу, в обсязі, необхідному для його захисту" (набирає чинності з 06.11.2023);

 

 

частину четверту статті 176 після слів "під час досудового розслідування" доповнити словами "та до початку підготовчого судового засідання":

 

«Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора».

 

 

статтю 199 доповнено частиною шостою такого змісту:

 

"6. У разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті";

 

 

 

частину третю статті 315 викладено в такій редакції:

 

"3. Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу";

 

 

частину третю статті 331 викладено в такій редакції:

 

"3. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув’язнення.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий";

 

 

абзац дванадцятий пункту 2 частини четвертої статті 374 доповнено словами "у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили":

У резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються … рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

 

 

статтю 433 доповнено частиною третьою такого змісту:

"3. Суд касаційної інстанції розглядає питання про обрання запобіжного заходу під час скасування судового рішення і призначення нового розгляду у суді першої чи апеляційної інстанції";

 

 

пункт 3 частини першої статті 442 після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту: "рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про запобіжний захід".

 

Постанова касаційного суду складається… з резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду касаційної інстанції по суті вимог касаційної скарги;

розподілу процесуальних витрат;

рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про запобіжний захід;

строку і порядку набрання постановою законної сили.

 

 

 частину першу статті 467 доповнено абзацом третім такого змісту:

 

"Під час скасування судового рішення і надіслання справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції у судовому рішенні вирішується питання про обрання запобіжного заходу";

 

 

-     доповнено статтею 533-1 такого змісту (чинність з 06.11.2023 року):

 

"Стаття 533-1. Ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після набрання судовим рішенням законної сили

 

1. Виправданий, засуджений, особа, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілий, представник юридичної особи, їх захисники та законні представники мають право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були, до суду, в якому зберігаються такі матеріали.

2. Засуджені, які відбувають покарання в установах виконання покарань, звертаються до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і інтересів.

Такі електронні копії надсилаються судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше тридцяти днів з дня надходження такого звернення.

3. Матеріали про застосування заходів безпеки стосовно осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, для ознайомлення не надаються";

 

 

-   пункт 3 частини першої статті 537 викладено в такій редакції:

 

 Під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання:

 

"3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким";

 

 

-    Частину 3 статті 539 після слів "з дня його надходження до суду суддею одноособово" доповнено словами "крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів":

 Клопотання (подання) про вирішення питання, пов’язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.

Клопотання про звільнення від відбування покарання у зв’язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого розглядається судом у день його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.

 

 

частину сьому статті 539 після слів "клопотання з цього самого питання щодо осіб" доповнено словами "засуджених до довічного позбавлення волі, а також щодо осіб":

«У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м’яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, а також щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п’яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.

У разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо зняття судимості розгляд повторного клопотання з цього ж питання може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову.»

 

 

 

 

 

 

6. Про приєднання України до Конвенції про екстрадицію 

 

(Закон України №2674-IX від 18.10.2022 року, чинність з 15.11.2022 року).

 

Приєднатися до Конвенції про екстрадицію, укладеної в м. Монтевідео (Республіка Уругвай) 26 грудня 1933 року (додається), яка набирає чинності для України через тридцять днів після здачі на зберігання Україною її документа про приєднання, із такими заявою і застереженнями:

 

до статті 2:

"Україна не видаватиме іншій державі громадян України";

 

до статті 3:

"Україна може відмовити у видачі особи у випадку, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що екстрадиція суперечить інтересам національної безпеки України";

 

до статей 5 і 9:

"В Україні запити про екстрадицію складає та отримує Офіс Генерального прокурора (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження або виконання вироку)".

Конвенцією встановлюється зобов’язання держав-учасниць Конвенції видавати осіб, які можуть перебувати на їхніх територіях та які є обвинуваченими або засудженими, а також розпочати провадження проти особи у разі відмови від видачі з підстав громадянства. При цьому зазначається, що Україна не видаватиме іншій державі своїх громадян.

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України "Про дорожній рух" щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення порядку встановлення та використання номерних знаків транспортних засобів 

 

 (Закон України №2658-IX від 06.10.2022 року, чинність з 29.10.2022 року).

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 121-3 такого змісту:

 

"Стаття 121-3. Порушення вимог законодавства щодо використання номерних знаків транспортних засобів

Керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування або експлуатація транспортного засобу із незаконно встановленими номерними знаками Збройних Сил України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації або дипломатичних представництв, консульств та інших міжнародних організацій, які користуються повним та частковим імунітетом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців".

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення зміни до статті 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності вантажовідправника за порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж 

 

(Закон України №2647-IX від 06.10.2022 року, чинність з 26.10.2022 року).

 

 

Статтю 132-2 Кодексу України про адміністративні викладено в такій редакції:

"Стаття 132-2. Порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж

Внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків включно, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків включно, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за незаконну торгівлю пальним 

 

(Закон України №2657-IX від 06.10.2022 року, чинність з 29.10.2022 року).

 

 

З Кодексу України про адміністративні правопорушення виключено статтю 21 «Передача матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації або трудового коллективу».

 

 

Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 161-1 такого змісту:

 

"Стаття 161-1. Порушення порядку торгівлі пальним

Оптова або роздрібна торгівля пальним без державної реєстрації суб’єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Інші порушення правил торгівлі пальним, крім передбачених частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, -

тягнуть за собою накладення штрафу від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Примітка. Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян".

 

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану,  та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю

 

(Закон України №2682-IX від 18.10.2022 року, чинність з 06.11.2022 року).

 

Вносяться зміни до другої частини статті 20 Закону про ЄСВ6 з метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов'язковим медичним оглядам.

Персоніфіковані відомості у разі їх відсутності в реєстрі застрахованих осіб, а також у разі зміни або уточнення зазначених відомостей подаються через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Скасовується звітування роботодавців про працевлаштування осіб з інвалідністю. Цей обов'язок виконуватимуть територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, які будуть отримувати необхідні дані з Державного реєстру;

 

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів 

 

(Закон України №2654-IX від 06.10.2022 року, чинність з 01.04.2023 року).

 

Закон передбачає для іноземців можливість отримати статус електронного резидента (е-резидента), що в свою чергу дасть змогу здійснювати підприємницьку діяльність ФОП, дистанційно відкривати та управляти банківськими рахунками, підписувати документи електронним підписом.

 

 

Електронний резидент (е-резидент) – іноземець, який досяг 18-річного віку, не є податковим резидентом України, отримав відповідні електронні довірчі послуги та інформація про якого внесена до інформаційної системи «Е-резидент».
Е-резидент Працює та сплачує податок – 5% від доходів в рамках ліміту ФОП 3 групи. Більше ліміту – 15%. Але тільки зовнішні контракти з експортом послуг. Всі документи в електронній формі, всі листування з ДПС онлайн, всі розрахунки – безготівкові. 
Не можуть бути е-резидентом:

громадяни країни-агресора РФ;
внесені в «чорний список» FATF;
особи, які мають дохід в Україні (крім пасивного).

 

Список країн, громадянам яких дозволено стати е-резидентами, України визначить Уряд. 

Законом № 2654–IX вносяться також зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», зокрема:

 

- пункт 8 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію доповнено нормою, згідно з якою у разі подання документів для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП у зв’язку з втратою ним статусу е-резидента заявником є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію політики у сфері цифрової економіки;

 

- відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 9 Закону про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі не будуть міститись відомості про види діяльності е- резидента; натомість міститимуться відомості про перебування ФОП у статусі е-резидента (пункт 25 частини четвертої статті 9 Закону про реєстрацію);

 

- до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, технічним адміністратором Єдиного державного реєстру забезпечуватиметься також передача інформації про набуття особою статусу е-резидента (абзац шостий частини другої статті 13 Закону про реєстрацію);

 

- е-резидент для державної реєстрації як ФОП подаватиме заяву в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, за умови підписання заявником заяви з використанням КЕП. Документом, що посвідчує особу е-резидента, буде паспортний документ для виїзду за кордон (частина восьма статті 14 Закону про реєстрацію);

 

- змінено перелік документів, що подається для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП (частину четверту статті 18 Закону про реєстрацію доповнено пунктами 3 та 4).

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності 

 

(Закон України №2655-IX від 06.10.2022 року, чинність з 29.10.2022 року).

 

Запроваджується аудит пожежної та техногенної безпеки як аналіз стану діяльності суб’єкта господарювання або іншої юридичної особи, що іпроводиться за його заявою, з метою виявлення, запобігання та усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки. Проведення аудиту пожежної та техногенної безпеки не потягне за собою застосування санкцій та/або інших заходів реагування.

 

Закон передбачає, що у разі наявності у суб'єкта господарювання із середнім та/або незначним ступенями ризику (крім підприємств, установ, організацій державної та комунальної форми власності, об’єктів підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру) діючого договору добровільного страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна життю, здоров’ю, майну третіх осіб та навколишньому природньому середовищу внаслідок небезпечної події, що може виникнути на території та/або об’єктах нерухомості (далі — договір страхування відповідальності), періодичність проведення планових перевірок таких суб'єктів збільшується на строк дії договору страхування відповідальності, але не більше:

6 років поспіль — для суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику
10 років поспіль — для суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику.

 

Крім того, передбачені норми щодо інформування про укладання договору та щодо вимог до такого договору. Зокрема, страховик та суб’єкт господарювання подають інформацію про укладення договору страхування відповідальності суб’єкта господарювання центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

 

Договір страхування відповідальності укладається відповідно до заяви суб’єкта господарювання на підставі акта оцінки території та/або об’єкта нерухомості на відповідність вимогам техногенної та пожежної безпеки. В зазначеному акті визначається розмір орієнтовних збитків, які можуть виникнути в разі небезпечної події, що є підставою для визначення мінімальної страхової суми. У разі дострокового припинення дії договору страхування відповідальності страховик протягом десяти робочих днів з дня припинення дії договору письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.

 

 

 

 

 

 

13. Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок колекторських компаній та внесення змін до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг 

 

(Постанова правління  Національного банку України від 14.10.2022 року №220).

 

Інспекційна перевірка колекторських компаній, які не є фінансовими установами здійснюється з метою:

 

перевірки дотримання об'єктом перевірки законодавства України про захист прав споживачів фінансових послуг, включаючи вимоги щодо взаємодії із споживачами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки);

перевірки достовірності інформації об'єкта перевірки, подання якої вимагається відповідно до законодавства України та/або на вимогу Національного банку;

перевірки усунення об'єктом перевірки порушень, установлених за результатами безвиїзного нагляду та/або інспекційної перевірки.

 

 

Нацбанк має прийняти рішення про проведення інспекційної перевірки колекторської компанії за наявності підстав, визначених у п. 14 розділу IV Положення.

 

Інспекційна перевірка здійснюється без попереднього повідомлення об'єкта перевірки та здійснюється на підставі розпорядчого акта НБУ про проведення інспекційної перевірки.

 

Керівник інспекційної групи в день прибуття інспекційної групи до об'єкта перевірки для здійснення такої перевірки вручає керівникові об'єкта перевірки копію розпорядчого акта НБУ про проведення інспекційної перевірки. Після вручення копії розпорядчого акта Національного банку проводиться зустріч членів інспекційної групи з керівником та контактною особою об'єкта перевірки щодо предмета, періоду, обсягів, строків та напрямів інспекційної перевірки, комунікації та можливості обміну інформацією, а також інших організаційних питань.

 

Відсутність керівника об'єкта перевірки впродовж першого дня перевірки є підставою для складання акта про відмову в проведенні інспекційної перевірки.

 

Об'єкт перевірки надає інформацію, матеріали, документи (їх копії та/або витяги з них), потрібні для проведення інспекційної перевірки, а також письмові пояснення з питань діяльності об'єкта перевірки відповідно до визначених у письмовому запиті за підписом керівника інспекційної групи переліку, строків надання, формату, структури, вигляду та на визначених носіях інформації.

 

Інспектор за результатами інспекційної перевірки складає довідку про перевірку у 2 примірниках.

 

 

 

 

 

 

14. Про внесення змін до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року №1123, чинність з 13.10.2022 року).

 

 

Порядок доповнено новими розділами, які визначають особливості проведення ревізії об'єктів контролю, до складу яких входять відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також особливості складення документів в електронній формі та проведення ревізій за документами, складеними в електронній формі.

Так, орган державного фінансового контролю, який проводить планову виїзну ревізію об'єкта контролю, який має відокремлені підрозділи (філії, представництва, відділення, інші підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, надсилає юридичній особі повідомлення про проведення ревізії.

 

За результатами ревізії відокремленого підрозділу у двох примірниках (перший - для органу державного фінансового контролю, який проводить ревізію об'єкта контролю, другий - для відокремленого підрозділу) складається довідка з окремих питань програми ревізії об'єкта контролю в частині діяльності цього відокремленого підрозділу.

 

У разі наявності заперечень щодо змісту довідки про проведення ревізії відокремленого підрозділу такі заперечення надаються керівником відокремленого підрозділу керівнику об'єкта контролю, який приймає рішення щодо їх включення у заперечення до акта ревізії, що подаються органу державного фінансового контролю, який проводить планову виїзну ревізію об'єкта контролю у визначеному порядку.

 

Також змінами визначено, що надсилання об'єкту контролю, об'єкту зустрічної звірки документів в електронній формі здійснюється через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади або за допомогою інших засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем відповідно до законодавства, крім документів, які вручаються під розписку або під особистий підпис.

 

 

 

 

 

 

15. Про окремі заходи щодо забезпечення державного фінансового контролю

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 року №1119, чинність з 07.10.2022 року).

 

 

            Постановою затверджено Порядок проведення Державною аудиторською службою, її  міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що  здійснюються суб’єктами господарювання державного сектору економіки.

 

Основним завданням операційного аудиту є сприяння запобіганню незаконному, неефективному та нецільовому використанню державних коштів та/або майна, інших активів держави, здійснення контролю за цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), залучених під державні гарантії, суб'єктами господарювання державного сектору економіки. Для проведення операційного аудиту для державного аудитора оформляється направлення за встановленим Мінфіном зразком в паперовій чи електронній формі.

 

Направлення в паперовій формі підписується керівником відповідного органу Держаудитслужби і скріплюється печаткою такого органу. Направлення в електронній формі підписується шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та електронної печатки установи.

Направлення надається керівникові суб'єкта господарювання в день виходу державного аудитора для проведення операційного аудиту одним із таких способів: у формі паперового документа - особисто; у формі електронного документа - через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

 

Державний аудитор зобов'язаний в день виходу для проведення операційного аудиту розписатися в журналі реєстрації перевірок суб'єкта господарювання (у разі його наявності).

 

Керівник суб'єкта господарювання під час проведення операційного аудиту забезпечує державних аудиторів місцем для роботи, створює умови для зберігання документів, надає можливість користування службовим зв'язком, комп'ютерною, розмножувальною та іншою технікою, а також доступ до електронних баз, програмних комплексів та інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються під час провадження фінансово-господарської діяльності, з урахуванням вимог щодо забезпечення захисту інформації, яка є власністю держави, або інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, та надання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення аудиту.

 

Керівник суб'єкта господарювання несе персональну відповідальність відповідно до законодавства за достовірність, своєчасність і повноту надання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення операційного аудиту.

 

Результати операційного аудиту відображаються в аудиторському звіті. Такий звіт складається в електронній формі або у трьох примірниках в паперовій формі, один з яких залишається в органі Держаудитслужби, другий надається керівникові суб'єкта господарювання, третій - органу управління.

 

 

 

 

 

.

16. Перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у 2023 році

 

(Рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку від 12.10.2022 року №192).

 

Затверджено Перелік суб'єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у 2023 році (9 суб’єкттів господарювання).

 

Фондом соціального страхування України затверджено План-графік проведення документальних планових перевірок страхувальників на IV квартал 2022 року.

 

 

 

 

 

 

17. Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора

 

 (Закон України від 19.06.2022 року № 2310-IX, чинність з 07.10.2022 року).

 

 

Законом забороняється на території України публічне виконання, публічний показ, публічна демонстрація, публічне сповіщення (доведення до загального відома, в тому числі через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за її власним вибором) фонограм, відеограм та музичних кліпів, які: містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора, та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь-який час визнано державою-агресором.

 

Також забороняється організація та проведення гастрольних заходів, учасниками яких є музичні виконавці (співаки), які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, крім учасників, які включені до Переліку музичних виконавців (співаків) держави-агресора, які засуджують агресію проти України, у визначеному законом порядку.

 

Телерадіоорганізаціям забороняється публічне виконання, публічний показ та публічне сповіщення (доведення до загального відома) музичних фонограм, відеограм, музичних кліпів, розповсюдження яких заборонено відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону "Про культуру".

 

Крім того, водіям рейсових пасажирських автобусів і маршруток забороняється відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів або інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку. Така заборона стосується як міського транспорту, так і приміських, міжміських та міжнародних маршрутів. Заборона на шум стосується не тільки водіїв, а й самих пасажирів. Тепер водій офіційно матиме право висадити порушників тиші з громадського транспорту.