Основні нормативно-правові акти за вересень 2022 року

Основні нормативно-правові акти за вересень 2021 року

Основні нормативно-правові акти за вересень 2022 року

 

 

1. Про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо додаткової підстави звільнення з військової служби під час воєнного стану

 

(Закон України від 20.09.2022 року №2599-IX,  чинність з 01.10.2022 року).

 

 

Підпункт «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" доповнено додатковою підставою звільнення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період:

перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.

 

 

 

 

 

 

2. Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року № 1044 набрала чинності 27 вересня 2022 року).

 

В разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право:

 

особи з інвалідністю за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о) або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - документи, що підтверджують інвалідність);

 

особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність;

 

особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд;

 

особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду;

 

батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);

 

батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);

 

баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв'язки (їх нотаріально засвідчених копій);

 

особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду;

 

опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) за наявності документів, що підтверджують родинні зв'язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);

 

особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення регулювання кінцевої бенефіціарної власності та структури власності юридичних осіб 

 

(Закон України від 06.09.2022 року  №2571-IX, чинність з 29.12.2022 року).

 

 

Закон автоматизує проведення перевірки відомостей з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг.

У разі подання відомостей про особу, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, в електронній формі перевірка відомостей, зазначених стосовно такої особи, здійснюється державним реєстратором, а також автоматично засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного демографічного реєстру, Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України щодо розшуку осіб, зниклих безвісти, та викрадених (втрачених) документів за зверненнями громадян.

 

Законом вносяться зміни до Законів України «Про нотаріат», «Про банки та банківську таємницю», «Про страхування», які спрямовані на надання відповідним державним органам інформації ( в т.ч. про кінцевих бінефіціарних власників, банківську таєницю»), передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" у порядку встановленому цим законом. Також передбачає звільнення від відповідальності за надання такої інформації.

 

 

Вносить зміни до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" частини шосту і сьому статті 22 викладено в такій редакції:

 

"6. Подання адвокатом у встановленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не є порушенням адвокатської таємниці.

 

"7. Адвокат не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію або держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, а також за інші дії, якщо адвокат діяв у межах Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

 

Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, крім абзацу другого підпункту 3 пункту 7 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, затвердженим Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, яким встановлюється порядок передачі Держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про суб'єкта первинного фінансового моніторингу, який виявив розбіжності та виявлені ним розбіжності до спеціально уповноваженого органу.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 

 

(Закон України від 07.09.2022 року №2581-IX, чинність з 30.12.2022 року).

 

 

Основні положення:

 

Частину третю статті 47 Закону України "Про дорожній рух" викладено в такій редакції:

"На ділянках доріг, вулиць та на залізничних переїздах встановлюються відповідні дорожні знаки з інформацією про найближчий заклад охорони здоров’я, який може забезпечити надання екстреної медичної допомоги або іншої медичної допомоги, напрямок руху та відстань до нього, а також про телефонний номер виклику екстреної медичної допомоги 103 та екстрену комунікацію за єдиним телефонним номером 112".

 

Запроваджено принцип "єдиного вікна" - принцип, відповідно до якого доступ до всіх екстрених служб або однієї із них забезпечується за єдиним телефонним номером 112. Служба 112 є точкою приймання безпекових викликів (PSAP) та структурним підрозділом установи, що належить до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України.

 

Система 112 забезпечує доступ до єдиного телефонного номера 112 та телефонних номерів екстрених служб 101, 102, 103 та 104 всім особам, які перебувають на території України, у тому числі особам з інвалідністю та особам, які не володіють державною мовою, за допомогою голосових дзвінків та інших технічних засобів електронних комунікацій

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до статті 624 Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення співробітництва з Міжнародним кримінальним судом при проведенні процесуальних дій на території України

 

(Закон України від 20.09.2022 року №2598-IX, чинність з 01.10.2022 року).

 

 

Внесено зміни до частини 1 статті 629 КПК України:

 

«Процесуальні дії на території України на підставі та на виконання прохання Міжнародного кримінального суду може проводити Прокурор Міжнародного кримінального суду або уповноважені ним працівники Міжнародного кримінального суду, які зазначені у відповідному проханні Міжнародного кримінального суду, крім процесуальних дій, виконання яких в Україні здійснюється за погодженням із прокурором або з дозволу слідчого судді, суду»,

 

Стаття 624 КПК України доповнена частиною 2 такого змісту: «У разі уповноваження Прокурором Міжнародного кримінального суду інших працівників Міжнародного кримінального суду на проведення процесуальних дій на території України такі дії можуть бути проведені лише за погодженням з Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора)».

 

 

 

 

 

 

6. Порядок застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті 

 

(затверджено Наказом Мінінфраструктури України від 09.08.2022 року №590 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.09.2022 року) .

 

 

Застосування засобів фото- і відеофіксації посадовими особами Укртрансбезпеки здійснюється під час:

 

- планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі);

- державного ринкового нагляду;

- розгляду справ про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом;

- розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов'язаних з порушенням правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом;

- моніторингу діяльності посадових осіб Укртрансбезпеки.

 

Посадова особа Укртрансбезпеки забезпечується портативним відеореєстратором та накопичувачем (у разі потреби), який особисто отримує у відповідальної особи. Портативний відеореєстратор посадова особа зобов'язана вмикати під час рейдових перевірок (перевірок на дорозі): зупинення транспортного засобу, процесів виявлення та фіксування правопорушення, спілкування з фізичними особами, а також при проведенні планових, позапланових перевірок (під час спілкування з суб'єктами господарювання).

 

Автомобільний відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки. Такий відеореєстратор вмикається посадовою особою Укртрансбезпеки та повинен перебувати в режимі відеозйомки під час здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

 

Стаціонарні прилади відеофіксації встановлюються у місцях здійснення габаритно-вагового контролю, а також у службових приміщеннях Укртрансбезпеки і працюють у цілодобовому режимі.

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству

 

(Закон України № 2255-IX від 12 травня 2022 року, набрав чинності  26 вересня 2022 року).

 

 

Внесено зміни до Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

 

Змінено порядок ведення та підписання протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»:

на загальних зборах учасників ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення;

протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа з числа учасників товариства або їх представників, якщо інше не передбачено статутом товариства;

протокол, що містить відомості про рішення про зміну керівника товариства, у разі якщо для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб, підписується учасниками (їх представниками), які голосували за таке рішення та кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення, якщо інше не передбачено статутом товариства;

кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол.

 

 

 

Внесено зміни до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

 

 

Доповнено нормами, які стосуються проведення реєстраційних дій без участі державного реєстратора, в автоматичному режимі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Зокрема, частина перша статті 25-1 Закону містить перелік реєстраційних дій, які можуть проводитись в автоматичному режимі:

 

- державна реєстрація фізичної особи підприємцем;

 

- державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу - підприємця;

 

- державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, крім державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв'язку з її смертю, оголошенням померлою або визнанням безвісно відсутньою;

 

- державна реєстрація створення юридичної особи на підставі модельного статуту;

 

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що проводиться виключно на підставі відомостей, зазначених керівником юридичної особи у заяві, та не потребує рішення учасників юридичної особи, зокрема зміна місцезнаходження юридичної особи, видів діяльності, інформації для здійснення зв'язку з юридичною особою;

 

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що потребує рішення учасників юридичної особи (крім рішень щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи), - за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами;

 

- державна реєстрація рішення про припинення юридичної особи або про відміну рішення про припинення юридичної особи, прийнятого її учасниками або відповідним органом юридичної особи, - за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками чи відповідним органом юридичної особи, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами.

 

 

Закон встановлює, що для проведення державної реєстрації фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи використовують засоби електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

 

 

Своєю чергою, програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює наявність (відсутність) заборони вчинення реєстраційних дій та/або у разі державної реєстрації фізичної особи підприємцем - відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про таку фізичну особу - підприємця.

 

За відсутності таких відомостей програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань забезпечує проведення державної реєстрації.

 

У разі наявності відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань фізична особа, керівник чи засновники (учасники) юридичної особи інформуються про це.

 

Законом закріплено особливості проведення в автоматичному режимі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв'язку з її смертю або оголошенням її померлою.

 

 

 

 

 

 

8. Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання терроризму 

 

(Закон України від 20.09.2022 року №2589-IX, набирає чинності з дня набрання чинності законом України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму.

 

 

Ратифіковано  Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, підписаний від імені України 22 жовтня 2015 року у м. Рига, з такою заявою:

«Відповідно до статті 7 Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму контактним пунктом, відповідальним за обмін інформацією про осіб, які виїжджають за кордон з терористичною метою, є Служба безпеки України».

 

Метою Протоколу є доповнення Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму, положеннями стосовно криміналізації діянь, описаних у статтях 2-6 цього Протоколу, тим самим збільшуючи зусилля Сторін у запобіганні тероризму і його негативним наслідкам стосовно повного здійснення прав людини, зокрема права на життя, як заходами, вжитими на національному рівні, так і шляхом міжнародного співробітництва, з приділенням належної уваги чинним багатостороннім або двостороннім договорам чи угодам між Сторонами.

 

Діяння, описані у статтях 2-6 цього Протоколу:

„участь у терористичній організації або групі” означає участь у діяльності організації або групи з метою вчинення чи сприяння вчиненню одного або декількох терористичних злочинів цією організацією чи групою;

 „проходження навчання тероризму” означає отримання інструкцій, включаючи набуття знань чи практичних навичок, від іншої особи стосовно виготовлення або використання вибухових речовин, вогнепальної чи іншої зброї або шкідливих чи небезпечних речовин або стосовно інших специфічних методів чи засобів з метою вчинення або сприяння вчиненню терористичного злочину;

„виїзд за кордон з терористичною метою” означає виїзд особи до держави, громадянином якої вона не є і яка не є місцем постійного проживання такої особи, з метою вчинення, сприяння або участі у терористичному злочині або здійснення чи проходження навчання тероризму;

„фінансування виїзду за кордон з терористичною метою” означає надання або збір коштів будь-яким способом, прямо чи опосередковано, у повному розмірі або частково, що дає змогу будь-якій особі виїхати за кордон з терористичною метою, як визначено у пункті 1 статті 4 цього Протоколу, з усвідомленням, що ці кошти повністю або частково призначені для використання з цією метою;

„організація чи сприяння іншим способом виїзду за кордон з терористичною метою” означає будь-яку дію, спрямовану на організацію або сприяння, що допомагає будь-якій особі у виїзді за кордон з терористичною метою, як визначено в пункті 1 статті 4 цього Протоколу, з усвідомленням, що така допомога слугує терористичним цілям.

 

Кожна Сторона вживає таких заходів, які можуть знадобитися для посилення своєчасного обміну між Сторонами будь-якою наявною відповідною інформацією, що стосується осіб, які виїжджають за кордон з терористичною метою, як визначено у статті 4. З цією метою кожна Сторона створює контактний пункт, доступний 24 години на добу, сім днів на тиждень.

 

Виконання цього Протоколу, включаючи встановлення, виконання та застосування криміналізації згідно зі статтями 2-6, здійснюється з дотриманням зобов’язань стосовно прав людини, зокрема права на свободу пересування, свободу волевиявлення, свободу об’єднань та свободу віросповідання, передбачених у частині, що стосується такої Сторони, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, а також іншими зобов’язаннями відповідно до міжнародного права.

 

 

 

 

 

 

9. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України 

 

(Наказ Мінфіну від 29.07.2022 року №255, чинність з 06.09.2022 року).

 

Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПК, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового.

 

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених ПК або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

 

Заяву та підтверджуючі документи платнику слід подати до 30 вересня.

 

Контролюючий орган розглядає подану заяву та документи впродовж 20 календарних днів за днем їх отримання та приймає відповідне рішення. Якщо підтверджуючих документів недостатньо - контролюючий орган направляє платнику попереднє рішення з пропозицією надати протягом 10 календарних днів конкретні додаткові документи на підтвердження зазначених у заяві підстав.

 

Рішення контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному чи судовому порядку.

 

 

 

 

 

10. Про особливості верифікації юридичних осіб протягом дії воєнного стану

 

  (Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.09.2022 року № 1191).

 

 

На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні суб'єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за якими здійснює НКЦПФП, мають право здійснювати заходи належної перевірки, передбачені Законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", для верифікації клієнтів юридичних осіб (фізичних осіб представників юридичних осіб) ділові відносини з якими становлять низький ризик, з урахуванням наступних особливостей:

 

- ідентифікація фізичної особи - представника клієнта юридичної особи здійснюється на підставі копій документів та/або відомостей, отриманих засобами дистанційних систем обслуговування клієнтів; електронної пошти із застосуванням електронного підпису; інших дистанційних каналів зв'язку в межах технічних можливостей та передбачених внутрішніми документами суб'єкта первинного фінансового моніторингу;

 

- встановлення приналежності отриманих копій документів та/або відомостей від фізичної особи - представника клієнта юридичної особи здійснюється шляхом проведення відеозв'язку за умови: здійснення фотофіксації особи, верифікація якої здійснюється, з власним ідентифікаційним документом (сторінки/сторони, що містить фото власника) таким чином, щоб фото зображення давали змогу однозначно розпізнати особу та деталі ідентифікаційного документа (включаючи фото та ідентифікаційні дані, що містяться на такій сторінці/стороні ідентифікаційного документа); отримання чіткої та однозначної згоди особи на проведення відео зв'язку перед початком такої процедури; проведення відео зв'язку у режимі реального часу без переривання.

 

 

Суб'єкти первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НКЦПФР здійснюють передбачені процедури верифікації фізичних осіб - представників клієнтів юридичних осіб, за винятком таких клієнтів, кінцеві бенефіціарні власники яких є резидентами Російської Федерації та Республіки Білорусь.

 

 

 

 

 

 

11. Про особливості правової охорони географічних зазначень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, захист прав та застосування схем якості, включаючи традиційні гарантовані особливості для сільськогосподарської продукції  та харчових продуктів 

 

(Закон України від 06.09.2022 року №2571-IX, чинність з 01.10.2022 року).

 

Закон визначає організаційні та правові засади схем якості для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, підготовки до реєстрації та реєстрації, використання та значення географічних значень для сільськогосподарської продукції та харчових продуктів, здійснення контролю щодо таких географічних значень, а також правові засади охорони традиційних гарантованих особливостей, включаючи підготовку до реєстрації, реєстрацію, захист та контроль.

 

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу

 

(Закон України від 21.09.2022 року №2618-IX, чинність з 30.09.2022 року).

 

 

З 01.04.2022 року, на час дії воєного стану, платники рентної плати за користування надрами для видобування газу природного звільняються від сплати рентної плати за видобутий та нереалізований протягом звітного періоду природний газ.

 

 

 

 

 

 

13. Про внесення зміни у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року №314 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 10.09.2022 року №1020).

 

 

До переліку видів господарської діяльності, які в умовах воєнного стану не можуть розпочинати роботу на принципах декларування, віднесено діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, зерновим дистилятом, біоетанолом. А також виробництва і торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах. І, нарешті, діяльність із виробництва, торгівлі та зберігання пального. з 10 вересня ці види діяльності можуть провадитися лише на підставі ліцензії.