Основні нормативно-правові акти за серпень 2022 року

Основні нормативно-правові акти за серпень 2022 року

Перелік основних нормативно-правових актів за серпень 2022 року (документи воєнного стану)

 

 

1. Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»

 

(Закон України від 15.08.2022 року №2500-IX, чинність з 17.08.2022 року).

 

Строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року продовжено строком на 90 діб.

 

 

 

 

 

 

2. Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації»

 

(Закон України від 15.08.2022 року №2501-IX, чинність з 22.08.2022 року).

 

Продовжено з 23 серпня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо військово-транспортного обов’язку 

 

  (Закон України від 15.08.2022 року № 2513-IX, чинність з 22.08.2022 року).

 

Статтю 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» доповнено частиною четвертою такого змісту:

"4. Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України щокварталу подають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відомості про реєстрацію (перереєстрацію), переобладнання та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період".

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану 

 

(Закон України від 16.08.2022 року №2531-IX, чинність з 10.09.2022 року).

 

       Законом встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України (Непокора, Невиконання наказу, Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків, Погроза або насильство щодо начальника, Самовільне залишення військової частини або місця служби, Дезертирство, Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю) , застосовується виключно запобіжний захід тримання під вартою.

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення зміни до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо оптимізації заробітної плати при обчисленні пенсії за періоди страхового стажу під час воєнного стану 

 

(Закон України від 15.08.2022 року №2506-IX, чинність з 02.09.2022 року).

 

Доповнено друге речення абзацу третього частини першої статті 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

Додатково за бажанням (особи з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії) можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення, періоди страхового стажу під час воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з місяця введення воєнного стану та протягом трьох календарних місяців після його припинення або скасування.

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Закону України «Про волонтерську діяльність» щодо підтримки волонтерської діяльності»  

 

(Закон України від 15.08.2022 року №2519-IX, чинність з 03.09.2022 року).

 

 

Частину 3 статті 1 викладено в такій редакції:

 

«Волонтерська діяльність здійснюється за такими напрямами:

 

надання волонтерської допомоги з метою підтримки малозабезпечених, безробітних, багатодітних, бездомних, безпритульних, осіб, які потребують соціальної реабілітації, осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;

 

здійснення догляду за хворими, особами з інвалідністю, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребують підтримки та допомоги;

 

надання волонтерської допомоги громадянам, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам кримінальних правопорушень, біженцям, внутрішньо переміщеним особам;

 

надання волонтерської допомоги особам, які через свої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх прав і законних інтересів;

 

проведення заходів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища, збереженням культурної спадщини, історико-культурного середовища, пам’яток історії та культури, місць поховання;

 

сприяння проведенню заходів національного та міжнародного значення, пов’язаних з організацією спортивних, культурних, молодіжних та інших видовищних і громадських заходів;

 

надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

 

надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, дії правового режиму надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України;

 

надання волонтерської допомоги для подолання наслідків бойових дій, терористичного акту, збройного конфлікту, тимчасової окупації;

 

надання волонтерської допомоги для подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України, а також для післявоєнного відновлення і розвитку України;

 

надання волонтерської допомоги особам/сім’ям, які опинилися у складних життєвих обставинах через шкоду, завдану бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією, збройною агресією Російської Федерації проти України та/або іншої країни проти України;

 

сприяння уповноваженому органу з питань пробації у здійсненні нагляду за засудженими та проведенні з ними соціально-виховної роботи;

 

сприяння центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям, об’єднанням громадян, а також фізичним особам, які здійснюють соціальний патронаж, у проведенні заходів, спрямованих на соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, а також звільнені від подальшого відбування зазначених видів покарань на підставах, передбачених законом;

 

надання волонтерської допомоги особам, які постраждали внаслідок інфекційних (небезпечно інфекційних, особливо небезпечних інфекційних) хвороб та епідемій;

 

надання волонтерської допомоги, пов’язаної із захистом та рятуванням тварин;

 

надання волонтерської допомоги за іншими напрямами, не забороненими законодавством.

 

Волонтерська допомога за зазначеними напрямами може здійснюватися в онлайн-режимі за допомогою мережі Інтернет та інших телекомунікаційних мереж";

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України 

 

  (Закон України від 15.08.2022 року №2516-IX, чинність з 02.09.2022 року).

 

Внесено зміни до підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України , що до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками - фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації" на користь:

 

учасників бойових дій (визначено хто саме відноситься до цієї категорії);

 

працівників підприємств, установ, організацій, сил цивільного захисту, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій та у період здійснення бойових дій, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів їхніх сімей;

 

фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах.

 

Зазначені доходи не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку до 31 грудня включно року, наступного за роком, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан в Україні, та/або завершено здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації".

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України 

 

(Закон України від 15.08.2022 року №2520-IX, чинність з 03.09.2022 року).

 

Закон спрямований на визначення доходів фізичних осіб, отриманих у зв’язку з агресією РФ, які не підлягають оподаткуванню.

 

Основні положення:

 

Внесено зміни до підпункту «в» підпункту 165.1.42 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України , що до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються:

 

суми коштів, надані благодійними організаціями, громадськими об’єднаннями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, всеукраїнськими громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та їх спілками платникам пдаотку - учасникам конгресів, симпозіумів, зборів, конференцій, пленумів, з’їздів, фестивалів, виставок, концертів, реабілітаційних заходів, фізкультурно-спортивних заходів, конкурсів, тренінгів та семінарів, які провадяться такими організаціями, як компенсація витрат на проживання, харчування та проїзд до місця проведення заходів та у зворотному напрямку.

 

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку в межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів";

 

 

Пункт 165.1 статті 165 Податкового кодексу України доповнено підпунктами:

До місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються:

165.1.64. кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі - волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність";

 

165.1.65. відшкодування неприбутковою організацією особі - волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені статтею 11 Закону України "Про волонтерську діяльність".

 

 

Підпункт 166.2.3 пункту 166.2 викласти в такій редакції:

166.2.3. Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до цього Кодексу та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

 

 

            Визначено максимальний розмір податкової знижки.

 

Порядок підтвердження статусу осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, з метою невключення до оподатковуваного доходу фізичних осіб - платників податку доходів, отриманих у вигляді цільової або нецільової благодійної допомоги, визначається Кабінетом Міністрів України

 

 

 

 

 

 

9. Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому  

 

(Закон України від 15.08.2022 року №2520-IX, чинність з 10.10.2022 року).

 

 

Визначає особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості та спрямований на гарантування речових прав на такі об’єкти.

 

            Законом наведено визначення понять:

 

девелопер будівництва - юридична особа, яка на підставі договору, укладеного із замовником будівництва, забезпечує організацію та/або фінансування (інвестування) будівництва об’єкта відповідно до законодавства (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб), а також за якою у випадках, передбачених договором із замовником будівництва, здійснюється первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості та яка отримує право першого відчуження, передачі у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та вчинення інших правочинів щодо таких об’єктів;

майбутній об’єкт нерухомості - передбачена проектною документацією на будівництво складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стане самостійним об’єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо). Майбутні об’єкти нерухомості поділяються на майбутні об’єкти житлової нерухомості (квартира, інше житлове приміщення тощо) та майбутні об’єкти нежитлової нерухомості (гаражний бокс, інше нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

об’єкт незавершеного будівництва - подільний об’єкт незавершеного будівництва та неподільний об’єкт незавершеного будівництва;

неподільний об’єкт незавершеного будівництва - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта відсутні майбутні об’єкти нерухомості. Неподільні об’єкти незавершеного будівництва поділяються на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель житлових) та неподільні нежитлові об’єкти незавершеного будівництва (об’єкти, які відповідно до класифікатора відносяться до будівель нежитлових та інженерних споруд);

подільний об’єкт незавершеного будівництва - об’єкт нерухомого майна, який буде споруджено в майбутньому (будівля, споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт та який не прийнято в експлуатацію, за умови що у складі такого об’єкта проектною документацією на будівництво передбачено не менше двох майбутніх об’єктів нерухомості;

 

 

спеціальне майнове право на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості (далі - спеціальне майнове право) - різновид майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, яке полягає у:

 

володінні і розпорядженні таким об’єктом за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, якщо інше не визначено законом, та виникає після отримання права на виконання будівельних робіт, але не раніше державної реєстрації такого права, і припиняється після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та державної реєстрації права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна;

 

праві особи, за якою зареєстровано таке право, вимагати закінчення будівництва об’єкта (у тому числі об’єкта, складовою частиною якого є майбутній об’єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію, що має наслідком набуття такою особою права власності на об’єкт нерухомого майна, який відповідає зазначеним у договорі технічним характеристикам відповідного об’єкта.

 

 

Об’єктом права власності може бути лише неподільний об’єкт незавершеного будівництва.

 

Право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва виникає відповідно до закону з моменту державної реєстрації такого права.

 

 

Спеціальне майнове право.

 

Власник спеціального майнового права має право звертатися до суду щодо захисту свого права, у тому числі з вимогою щодо:

1) закінчення будівництва об’єкта (у тому числі об’єкта, складовою якого є майбутній об’єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію. Не допускається прийняття судами рішень про добудову об’єкта, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт внаслідок його скасування чи анулювання, до відновлення такого права. У такому разі власник спеціального майнового права має право обрати інший спосіб захисту порушеного права;

 

2) визнання права власності на об’єкт, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

 

 

 Спеціальне майнове право виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

 

Державна реєстрація спеціального майнового права здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після отримання права на виконання будівельних робіт.

 

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва здійснюється за замовником будівництва. Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості здійснюється за замовником будівництва та/або девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта.

 

Забороняється державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності.

 

Об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості належить особі, за якою зареєстровано спеціальне майнове право на такий об’єкт. Такий об’єкт може належати одній або декільком особам (у тому числі з визначенням часток кожної з таких осіб).

 

Встановлено особливості державної реєстрації зміни об’єкта незавершеного будівництва, об’єкта нерухомого майна.

 

 

Договір щодо організації фінансування будівництва об’єкта

 

Замовник будівництва може укласти договір з девелопером будівництва щодо організації та фінансування будівництва об’єкта (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб).

 

 Істотні умови договору є:

1) порядок організації та фінансування будівництва об’єкта девелопером будівництва;

2) сторона, яка забезпечує розкриття інформації про подільний об’єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний будинок) відповідно до цього Закону;

3) розподіл майбутніх об’єктів нерухомості, щодо яких буде здійснено первинну державну реєстрацію спеціального майнового права, між замовником будівництва та девелопером будівництва;

4) перелік майбутніх об’єктів нерухомості, що складають гарантійну частку, речові права на які обтяжуватимуться;

5) строк, протягом якого сторони повинні внести зміни до переліку майбутніх об’єктів нерухомості, визначених пунктами 3 і 4 цієї частини, у разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює необхідність таких змін;

6) порядок дій сторін для забезпечення добудови об’єкта у разі розірвання договору (передача замовнику будівництва спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, які не відчужено; передача замовнику будівництва невикористаних коштів, залучених на будівництво об’єкта за договорами купівлі-продажу майбутніх об’єктів нерухомості (перший продаж), тощо) або втрати замовником права на земельну ділянку.

Якщо договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта укладається до розроблення проектної документації на будівництво, істотні умови договору, визначені пунктами 3 і 4 цієї частини, на момент укладення договору не зазначаються. У такому разі сторони зобов’язані внести зміни до договору, зазначивши такі істотні умови, після розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проектної документації на будівництво.

 

 

Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж).

 

За договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж):

1) продавець зобов’язується забезпечити:

будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості), зокрема шляхом укладення договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта;

підключення закінченого будівництвом об’єкта до інженерних мереж на постійній основі;

передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на такий об’єкт;

передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

 

2) покупець зобов’язується:

сплатити продавцю за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості грошову суму в розмірі, визначеному договором;

прийняти неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості шляхом державної реєстрації на ім’я покупця спеціального майнового права на такий об’єкт;

прийняти у власність та в натурі об’єкт нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

 

 

Встановлено істотні умови Договору.

Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва чи майбутній об’єкт нерухомості, здійснюється автоматично програмними засобами ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у день отримання відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

 

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта нерухомого майна до передачі власнику об’єкта нерухомого майна за актом приймання-передачі несе продавець за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж).

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану

 

  (Закон України від 16.08.2022 року №2526-IX, набирає чинність з 10.09.2022 року).

 

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

 

На період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

 

Розділ IV Закону України "Про оборонні закупівлі" від 17 липня 2020 року № 808-IX викладено в такій редакції:

 

"Розділ IV ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ОБОРОННИХ ЗАКУПІВЕЛЬ НА ПЕРІОД ДІЇ ПРАВОВОГО РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

Стаття 30. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану

1. Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз".

3. Договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону».

 

 

 

 

 

11. Про офіційну статистику  

 

(Закон України від 16.08.2022 року №2524-IX, чинність з 01.01.2023 року).

 

Закон визначає правові та організаційні засади функціонування національної статистичної системи, компетенцію та повноваження органів державної статистики, регулює правові відносини у сфері офіційної статистики з метою забезпечення держави і суспільства неупередженою та об’єктивною офіційною державною статистичною інформацією щодо економічної, соціальної, демографічної, екологічної, культурної та інших сфер життя суспільства в Україні та її регіонах.

 

Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є:

1) виробники офіційної статистики та їх працівники, працівники, які від їх імені на постійній або тимчасовій основі беруть участь у проведенні статистичних спостережень;

2) інші державні органи, які проводять статистичні спостереження, та розпорядники адміністративних даних;

3) респонденти:

фізичні особи - підприємці;

юридичні особи;

відокремлені підрозділи юридичних осіб, розташовані на території України;

відокремлені підрозділи юридичних осіб України, розташовані за кордоном;

фізичні особи незалежно від громадянства, які перебувають на території України, групи таких осіб;

фізичні особи - громадяни України, які перебувають за кордоном, групи таких осіб;

4) користувачі офіційної державної статистичної інформації;

5) Національна рада з питань статистики.

 

Національну статистичну систему складають такі рівноправні виробники офіційної статистики:

1) центральний орган виконавчої влади з питань статистики, підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління;

2) Національний банк України;

3) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій 

 

(Закон України від 29.07.2022 року №2486-IX, чинність з 24.10.2022 року).

 

Законом передбачено вжиття додаткових заходів у сфері містобудівної діяльності, пов'язаних із захистом населення від вибухів, вибухових хвиль, ураження небезпечними хімічними, радіоактивними і біологічно небезпечними речовинами, а також будівництво мережі захисних споруд цивільного захисту, спроможних забезпечити або суттєво підвищити рівень безпеки від воєнних злочинів.

 

Відтепер нове житло, яке будуватиметься в Україні, повинно мати власне бомбосховище або доступ до укриття, яке розташоване неподалік. Містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ про інженерно-технічні заходи цивільного захисту. Затвердження містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється

 

Також Законом визначено, що доступ до укриттів повинні мати, зокрема, маломобільні групи населення та особи з інвалідністю.

 

 

 

 

 

13. Деякі питання проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів

 

 (Постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2022 року №944, чинність з 30.08.2022 року).

 

 

Постановою врегульовуються деякі питання проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.

 

Зокрема, установлено, що на період воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування:

 

- вимога щодо розміщення самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації в правій верхній частині вітрового скла на транспортному засобі, що підлягає обов'язковому технічному контролю, не застосовується;

 

- суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, які отримали бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу до набрання чинності цією постановою, використовують їх до повного витрачання.

 

Крім того, Регулятор також може визнати, що факту порушення немає.

 

Крім того, у новій редакції викладено протокол перевірки технічного стану транспортного засобу.

 

 

 

 

 

 

14. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. №303

 

 (Постанова Кабінету Міністрів України №955 від 27.08.2022 року, чинність з 31.08.2022 року).

 

 

Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»

 

Зокрема, змінами уточнено, що в період воєнного стану дозвіл на позапланові заходи державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, надають виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, а для центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо КМУ, - на підставі рішення КМУ.

 

Також протягом періоду дії воєнного стану не лише позапланові невиїзні перевірки, а й планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням НКРЕКП, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

 

 

 

 

 

 

15. Про особливості виконання окремих вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу протягом дії воєнного стану 

 

(Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 05.08.2022 року №1067, чинність з 05.08.2022 року).

 

Документом визначаються положення щодо особливостей ідентифікації клієнтів на підставі копій визначених документів та/або відомостей, встановлення їх приналежності шляхом проведення відеозв'язку.

 

НКЦПФР зупиняє на період дії воєнного стану проведення виїзних перевірок (планових та позапланових), які передбачені Порядком контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 17.07.2015 N 1038.

 

Заходи контролю стосовно перевірок, початих до оголошення військового стану та незакінчених до дати 24 лютого 2022 року, скасовуються до закінчення терміну дії воєнного часу.Нацкомісія на період дії воєнного стану здійснює безвиїзний нагляд у сфері фінансового моніторингу.

 

 

 

 

 

16. Про затвердження Положення про встановлення додаткових вимог щодо взаємодії із споживачами фінансових послуг та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки)  

 

(Постанова Національного Банку України №170 від 04.08.2022 року).

 

Зокрема, деталізуються окремі процедурні питання, вводиться заборона отримувати згоду споживача на обробку даних його телефонного довідника та журналу дзвінків з метою врегулювання простроченої заборгованості. Водночас споживачі чи інші особи мають право фіксувати неправомірну взаємодію, що може бути передана до Національного банку й використана під час перевірки дотримання вимог щодо етичної поведінки.

 

Врегульовано питання передачі даних третіх осіб, які не є поручителями, майновими поручителями або спадкоємцями. Якщо споживач надає персональні дані третіх осіб, зокрема близьких осіб, це не означає їхню безпосередню згоду на взаємодію. Вони мають надати такий дозвіл самостійно.

 

Також  уточнено норми щодо особистих зустрічей зі споживачем чи іншими особами. Такі зустрічі мають відбуватися добровільно після отримання окремої згоди на проведення кожної такої зустрічі. Зустрічатися за місцем роботи - заборонено. Під заборону  також потрапили декілька некоректних практик, які були виявлені Національним банком у процесі розгляду звернень громадян.

 

 

 

 

 

17. Чи дозволяється здійснення господарської діяльності юридичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходження яких є тимчасово окупована РФ територія

 

(Роз’яснення центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків).

 

Відповідно до п. 65.1 ст. 65 ПК взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

 

При цьому податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ст. 45 ПК).

 

Згідно з п. 2 ст. 13 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована Російською Федерацією територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

 

Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним.