Рада Адвокатів Тернопільської Області - Основні нормативно-правові акти за червень 2022 року

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за червень 2022 року

Публікації

Основні нормативно-правові акти за червень 2022 року

20:44 Нд 17.07.22 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 53 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Перелік основних нормативно-правових актів за червень 2022 року (документи воєнного стану)

 

 

1.Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Кротюка Олександра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України

 

(справа щодо презумпції невинуватості) від 08.06.2022 у справі N3-20/2021(40/21)

 

Конституційний Суд України вирішив:

«1. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України.

2. Пункт 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, визнаний неконституційним, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Верховній Раді України привести нормативне регулювання, встановлене пунктом 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням…»

 

Обґрунтованння вказаного рішення Конституційного Суду України

 

     Згідно пункту 4 частини першої статті 284 Кодексу кримінальне провадження закривається в разі, якщо «набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою».

     Автор клопотання вважав, що оспорюваний припис порушує презумпцію невинуватості особи, дозволяючи закривати кримінальне провадження щодо підозрюваного чи обвинуваченого без належного доведення та встановлення факту вчинення відповідного діяння особою, або закриття такого провадження без згоди самої особи, порівняно із випадками закриття кримінального провадження, що здійснюється згідно з вимогами пункту 1 частини другої та частини восьмої статті 284 КПК України.

 

       Статтею 284 Кодексу передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження. Вони, в свою чергу, класифікуються за декількома критеріями. Всі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Відповідно скасування у законодавстві певного складу злочину як підстава для закриття провадження не є реабілітуючою обставиною. Отже, закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав фактично передбачає констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення, що призводить до несприятливих наслідків для такої особи, зокрема ставить під сумнів її невинуватість. Водночас закриття кримінального провадження без згоди особи обмежує її право на захист від звинувачень у вчиненні дій, які їй інкримінувалися.

        Таким чином, може статись так, що особа буде вважатися такою, що притягувалася до кримінальної відповідальності, при тому, що самого факту вчинення нею відповідного діяння та його розслідування могло невідбуватися.

       Разом з тим, формулювання пункту 4 частини першої статті 284 Кодексу „вчинене особою“ фактично вказує на беззаперечну винуватість такої особи у вчиненні діяння, яке до його декриміналізації вважалось кримінальним правопорушенням. У таких випадках особа може зазнати осуду, отримати негативне сприйняття її суспільством, втратити ділову репутацію та мати негативний вплив на професійну діяльність. 

        Насправді ця норма Кодексу, порушує зокрема такі принципи, як презумпція невинуватості, незворотність дії в часі (заборона ретроактивності) кримінального закону, принцип nullum crimen, nulla poena sine lege („немає закону – немає злочину, немає закону – немає кари“), а також право викласти свою позицію та право на справедливий судовий розгляд, оскільки, особа, стосовно якої закрили кримінальне провадження позбавлена можливості довести свою невинуватість у законному порядку.

       Ухвалюючи Рішення, Конституційний Суд України врахував власні юридичні позиції, правозахисні міжнародні акти та практику Європейського суду з прав людини та позиції Конституційного Суду Литовської Республіки, які стосуються найважливіших гарантій захисту особи від необґрунтованого кримінального переслідування.

        Конституційний Суд у своїх попередніх рішеннях також наголошував, що державні органи та їх посадові особи повинні дотримуватися презумпції невинуватості та забезпечувати захист особи стосовно якої здійснюється чи здійснювалось кримінальне провадження, від будь-яких виявлених форм осуду зі сторони публічної влади, що могло б піддати сумніву непричетність такої особи до вчинення кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Це, зокрема, означає, що особу, підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, після закриття стосовно неї кримінального провадження з будь-яких підстав має сприймати вся публічна влада як таку, що не вчиняла кримінального правопорушення.

         Суд також взяв до уваги приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах „Грабчук проти України“, „Allen v. the United Kingdom“, „Scoppola v. Italy“ (№2), „Affaire Gouarré Patte c. Andorre“.

        Так, у справі „Грабчук проти України“ від 21 вересня 2006 року зазначено, що „презумпція невинуватості порушена, якщо твердження посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину, відображає думку, що особа винна, коли цього не було встановлено відповідно до закону. Цього достатньо, навіть за відсутності жодного формального висновку, що існує деяка підстава припустити, що посадова особа вважає цю особу винною“.  

      У спеціальному Дослідженні Європейської Комісії „За демократію через право“ (Венеційська Комісія) „Мірило правовладдя“ також вказано, що „презумпція безвинності є доконечною в забезпеченні права на справедливе судочинство. Аби презумпцію безвинності було ґарантовано, тягар доведення вини має бути покладено на сторону звинувачення…“.

       Конституційний Суд України у Рішенні відтермінував втрату чинності пунктом 4 частини першої статті 284 Кодексу, що визнаний неконституційним, на три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, а також установив Верховній Раді України привести нормативне регулювання, встановлене пунктом 4 частини першої статті 284 Кодексу, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

 

 

 

 

 

 

2. Закон України від 12.05.2022 № 2247-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» 

 

(Закон України №2247-IX від 12.05.2022 року, чинність з 09.06.2022 року).

 

Основні положення:

 

встановлює спеціальні правила щодо володіння, користування та розпорядження землею, що забезпечать найбільш нагальні та невідкладні потреби у земельних ділянках суб’єктів, які мають вагоме значення для національної економіки, аграрного сектору та громадян України в умовах воєнного стану, в тому числі надання та зміни цільового призначення земельних ділянок для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщуються (евакуюються) із зони бойових дій, розміщення об’єктів для тимчасового перебування внутрішньо переміщених осіб, ведення сільськогосподарського виробництва, сталого функціонування газотранспортної та газорозподільної систем, водопостачання і водовідведення, виробництва тепла, електронних комунікацій тощо.

 

в умовах тимчасового призупинення роботи Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру територіальним громадам сіл, селищ, міст надано можливість передавати в оренду земельні ділянки, що переходять у комунальну власність територіальних громад, без державної реєстрації права комунальної власності на такі ділянки;

 

надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, без проведення земельних торгів із обмеженнями умов оренди. При цьому підприємства, яким надаватимуться ділянки у разі переміщення (евакуації) виробничих потужності із зони бойових дій, визначаються спільним рішенням обласної військової адміністрації, з території якої переміщуються (евакуюються) виробничі потужності, та обласної військової адміністрації, на територію якої такі потужності переміщуються (евакуюються);

 

надання у постійне користування земельних ділянок комунальної власності для розміщення об’єктів для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад;

 

встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок, надання земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду для розміщення виробничих потужностей підприємств, що переміщені (евакуйовані) із зони бойових дій, будівництва річкових портів (терміналів) здійснюється без розроблення документації із землеустрою, сплати втрат лісогосподарського та сільськогосподарського виробництва, обмежень, установлених для зміни цільового призначення особливо цінних земель, та затвердженої містобудівної документації на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської селищної, міської ради. Забороняється використовувати для таких цілей природоохоронні території, землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, порушувати обмеження у використанні земель (у тому числі в сфері забудови);

 

у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, встановлюються спеціальні правила реєстрації встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок районними військовими адміністраціями у Книзі реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану;

 

у разі неможливості надання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки Міністерство аграрної політики та продовольства України уповноважується затверджувати усереднені показники нормативної грошової оцінки земель на одиницю площі, які можуть застосовуватися у випадках обов’язкового проведення нормативної грошової оцінки земель, передбачених статтею 13 Закону України «Про оцінку земель»;

 

рішення про відновлення або подальше призупинення функціонування Державного земельного кадастру приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

 

для оперативного вирішення завдань експлуатації та підтримання в належному стані об’єктів технічної інфраструктури в умах воєнного часу оператору газотранспортної системи, оператору газорозподільної системи, оператору системи розподілу, оператору системи передачі, підприємствам централізованого водопостачання і водовідведення, теплогенеруючим, теплотранспортуючим, теплопостачальним організаціям, операторам електронних комунікацій надано право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташовані об’єкти таких операторів, підприємств, організацій, а також в межах їх охоронних (спеціальних) зон;

 

створено правові передумови для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин. У період воєнного стану запроваджено надання органами Служби безпеки України спеціальних дозволів на виконання топографо-геодезичних вишукувань.

 

 

 

 

 

 

3. Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами 

 

(Закон України №2319-IX від 20.06.2022 року, чинність з 02.07.2022 року).

 

Конвенцією встановлено механізм захисту жінок від домашнього насильства, визначені обтяжуючі обставини, порядок кримінального провадження у таких справах, заходи захисту та порядок міжнародного співробітництва.

 

Конвенція ратифікована із заявами.

Основний зміст заяв:

Конвенція є правовою підставою для співробітництва з питань надання взаємної правової допомоги в кримінальних справах, екстрадиції або виконання судових рішень у цивільних або кримінальних справах у разі надходження запиту від держави - учасниці Конвенції, з якою Україна не має договору про надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах, екстрадицію або виконання судових рішень у цивільних або кримінальних справах.

 

Україна визнає, що метою Конвенції є захист жінок від ycix форм насильства, недопущення, кримінальне переслідування та ліквідація насильства стосовно жінок і домашнього насильства, яке вчинено також стосовно чоловіків та дітей (хлопців та дівчат).

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо вдосконалення порядку комплектування і соціального забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних громад

 

(Закон України № 2170-IX від 01.04.2022 року, чинність з 12.06.2022 року).

 

Повний текст змін:

 

1) у статті 9:частину першу доповнено абзацом четвертим такого змісту:

«Громадяни України зараховуються до складу військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України за місцем своєї реєстрації. У разі введення воєнного стану громадяни України можуть зараховуватися до складу військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України також безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій»;

 

абзац перший частини третьої доповнено реченнями такого змісту:

«Громадяни України зараховуються до складу добровольчих формувань територіальних громад за місцем своєї реєстрації. У разі введення воєнного стану громадяни України можуть зараховуватися до складу добровольчих формувань територіальних громад також безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій»;

 

2) статтю 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 24. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у національному спротиві

1. Соціальний і правовий захист військовослужбовців, які беруть участь у заходах підготовки та виконанні завдань територіальної оборони, здійснюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На військовослужбовців, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

2. На членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до Закону України «Про основи національного спротиву» щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій

 

(Закон України №2237-IX від 03.05.2022 року, чинність з 12.06.2022 року).

 

Основні зміни:

 

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

 

На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.

 

 

 

 

 

 

6. Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну

 

(Закон України №2265-IX від 22.05.2022 року, чинність з 12.06.2022 року).

 

Основні положення:

 

Пропаганда російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України забороняється. Використання символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну відповідно до умов, визначених цією статтею, є окремим видом пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України.

 

Використанням символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, зокрема, є: використання латинських літер "Z", "V" окремо (без правомірного контексту або в контексті виправдання збройної агресії проти України чи інших воєнних дій) або шляхом заміни цими літерами кириличних літер "З", "С", "В", "Ф" чи інших літер в окремих словах з візуальним акцентом на цих літерах; використання символіки збройних сил Російської Федерації, у тому числі її сухопутних військ, повітряно-космічних сил, військово-морського флоту, ракетних сил стратегічного призначення, повітряно-десантних військ, сил спеціальних операцій, інших збройних формувань та (або) органів держави-терориста (держави-агресора).

 

Символіка воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну вважається використаною, якщо вона розміщена: на носіях, поверхнях публічного простору, у тому числі рекламних засобах (носії зовнішньої, внутрішньої реклами), транспортних засобах, а також у друкованих матеріалах (плакатах, листівках тощо), на одязі тощо; у місцях проведення масових заходів політичного, освітнього, релігійного, культурного, наукового або іншого характеру, розважальних заходів та заходів для дітей; в агітаційних матеріалах, крім матеріалів, спрямованих на протидію збройній агресії Російської Федерації проти України; у рекламі на телебаченні, радіо, в засобах масової інформації, мережі Інтернет; у повідомленнях у соціальних мережах у мережі Інтернет; у творах (фільмах, передачах, відеоблогах тощо), інших об’єктах авторського права і (або) суміжних прав, створених після 24 лютого 2022 року.

 

Передбачені цією частиною випадки використання символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну не вважаються правопорушенням, якщо таке використання є правомірним відповідно до частини шостої цієї статті.

 

Заборона використання визначеної цим Законом символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну не поширюється на випадки її використання з легітимною метою, правомірного її використання, що не мають ознак пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, зокрема: у творах, матеріалах (включаючи матеріали соціальної, політичної реклами, передвиборної агітації, агітації всеукраїнського референдуму), вироблених та (або) поширених з метою засудження російського нацистського тоталітарного режиму, воєнного вторгнення в Україну, якщо ця мета виражена в очевидній формі, виходячи зі змісту відповідного твору, матеріалу; у фотографічних творах, інформаційних, інформаційно-аналітичних творах, матеріалах засобів масової інформації (статті, передачі, повідомлення в соціальних мережах), якщо такі твори, матеріали відповідають хоча б одній з наведених ознак: фіксують факт агресії, незаконного перебування збройних сил або інших представників чи прибічників держави-терориста (держави-агресора); фіксують матеріальні носії, що були у користуванні представників чи прибічників держави-терориста (держави-агресора); фіксують факти виправдання агресії державою-терористом (державою-агресором) чи її представниками; не спрямовані на підтримку, пропаганду або виправдання збройної агресії Російської Федерації проти України чи інших військових дій проти України, або на маніпулювання суспільною свідомістю з метою створення позитивного образу держави-терориста (держави-агресора), органів держави-терориста (держави-агресора), посадових осіб, працівників або службовців (у тому числі військовослужбовців) та (або) представників органів держави-терориста (держави-агресора); у торговельних марках, заявлених на реєстрацію у встановленому законом порядку або які в інший спосіб отримали правову охорону до 24 лютого 2022 року, у торговельних марках, що мають міжнародну реєстрацію, отриману до 24 лютого 2022 року, або у торговельних марках, що визнані у встановленому законом порядку добре відомими до 24 лютого 2022 року, які використовуються відповідно до законодавства у сфері охорони прав на торговельні марки; на трофейній техніці, що використовується з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронними органами України; для визначення номіналів поштових марок України, видання яких покладено на національного оператора поштового зв’язку, якщо такі знаки поштової оплати введені в обіг до 24 лютого 2022 року; в експозиціях музеїв, тематичних виставках, Музейному фонді України, а також бібліотечних фондах на різних носіях інформації; у процесі наукової діяльності, в тому числі під час наукових досліджень та поширення їх результатів у не заборонений законодавством України спосіб; під час викладення або реконструкції (зокрема історичної) історичних подій; у посібниках, підручниках та інших матеріалах наукового, освітнього і навчального характеру, які використовуються у навчальному, навчально-виховному та освітньому процесах.

 

Винні у порушенні вимог цього Закону фізичні та (або) юридичні особи, посадові особи юридичних осіб, посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування несуть відповідальність відповідно до закону.

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня - Дня Української Державності

 

(Закон України № 2295-IX від 31.05.2022 року, чинність з 09.06.2022 року).

 

 

Частину першу статті 73 Кодексу законів про працю України після абзацу сьомого доповнено новим абзацом такого змісту: «28 липня - День Української Державності».

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів реформування сфери містобудівної діяльності

 

(Закон України № 2254-IX від 12.05.2022 року, чинність з 09.06.2022 року).

 

Основні зміни:

 

У Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності»:

 

частину першу статті 1 доповнено пунктом 9-1 такого змісту:

"9-1) програма комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) (далі - програма комплексного відновлення) - обласна або місцева програма відновлення територій, яка визначає основні просторові, містобудівні та соціально-економічні пріоритети політики відновлення і включає комплекс заходів для забезпечення відновлення території відповідної області, території територіальної громади (її частини), яка постраждала внаслідок збройної агресії проти України або в якій сконцентровані соціально-економічні, інфраструктурні, екологічні чи інші кризові явища. Програма комплексного відновлення не належить до містобудівної документації";

 

частину третю статті 2 викладено в такій редакції:

"3. Містобудівна документація розробляється у формі електронного документа, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, на оновленій картографічній основі в цифровій формі як набори профільних геопросторових даних у державній геодезичній системі координат УСК-2000 і єдиній системі класифікації та кодування об’єктів містобудування для формування баз даних містобудівного кадастру";

 

доповнено статтями 15-1 і 15-2, 21-1 , у яких конкретизовано зміст, порядок розробки Програми комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини), громадського обговорення програм комплексного відновлення

 

 

розділ V "Прикінцеві положення" доповнено пунктами 9-2-9-6 такого змісту:

"9-2. На період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях та протягом одного року після його припинення чи скасування:

1) розміщення тимчасових споруд, їх комплексів, призначених для життєзабезпечення (тимчасового проживання та обслуговування) внутрішньо переміщених осіб (далі - тимчасові споруди для життєзабезпечення населення), інженерних мереж, необхідних для функціонування таких споруд, допускається на земельних ділянках будь-якої категорії, крім земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення без зміни їх цільового призначення. Розміщення на зазначених земельних ділянках інших об’єктів здійснюється відповідно до цільового призначення земельних ділянок.

        Тимчасовою спорудою для життєзабезпечення населення є малоповерхова (висотою до двох поверхів) швидкомонтована споруда з полегшених конструкцій (мобільна (інвентарна), збірно-розбірна, контейнерного або комбінованого типу тощо), яка задовольняє встановлені Кабінетом Міністрів України мінімально необхідні вимоги для життєзабезпечення внутрішньо переміщених осіб та може бути демонтована і переміщена з подальшим повторним використанням або без такого використання.

       Розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення здійснюється на підставі затвердженої схеми розміщення таких споруд;

 

        2) схема розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення (далі - схема розміщення) - це документація у вигляді текстових та графічних матеріалів, якою визначаються планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення щодо розміщення, зведення (монтажу), безпечної експлуатації (використання за призначенням), демонтажу (з можливістю подальшого переміщення та повторного використання або без такого використання) тимчасових споруд для життєзабезпечення населення та інженерних мереж, необхідних для функціонування таких споруд, а також необхідні ресурси і витрати коштів (кошториси). Схема розміщення розробляється у формі електронного документа та вноситься до Реєстру будівельної діяльності у форматі, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення електронної системи.

        Схема розміщення розробляється архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, або під його керівництвом.

Кошторис обов’язково розробляється у разі розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. В інших випадках розроблення кошторису не є обов’язковим.

       Схема розміщення розробляється для земель комунальної власності, у тому числі на яких не сформовано земельні ділянки. Межі території, щодо якої розробляється схема розміщення, визначаються розпорядженням відповідного сільського, селищного, міського голови або начальника військової адміністрації населеного пункту;

 

       3) схема розміщення може розроблятися за відсутності та за невідповідності положенням містобудівної документації на місцевому рівні та повинна враховувати:

існуючу забудову території, інженерно-транспортну інфраструктуру, а також основні елементи планувальної структури території;

обмеження у використанні земель, у тому числі у сфері забудови (червоні лінії, смуги санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель тощо);

 

      4) схема розміщення розробляється за рішенням відповідного сільського, селищного, міського голови або начальника військової адміністрації населеного пункту.

Схема розміщення не підлягає експертизі та стратегічній екологічній оцінці, розгляду архітектурно-містобудівною радою та громадському обговоренню.

Схема розміщення погоджується уповноваженим органом містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради (у випадках, визначених частиною другою статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", - уповноваженим органом містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації) і затверджується відповідним сільським, селищним, міським головою або начальником військової адміністрації населеного пункту;

 

      5) склад, зміст та порядок розроблення, погодження, оприлюднення схеми розміщення, а також вимоги до тимчасових споруд для життєзабезпечення населення, їх зведення, перенесення, демонтажу встановлюються Кабінетом Міністрів України;

 

        6) тимчасові споруди для життєзабезпечення населення, їх комплекси не є об’єктами будівництва в розумінні цього Закону та об’єктами нерухомого майна в розумінні Цивільного кодексу України;

 

         7) розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення дозволяється після прийняття сільським, селищним, міським головою або начальником військової адміністрації населеного пункту рішення про розроблення схеми.

 

       У разі якщо фактичне розміщення тимчасових споруд, здійснене відповідно до цього пункту, не відповідатиме положенням схеми розміщення після її затвердження, розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення підлягає приведенню у відповідність із схемою розміщення.

 

 

9-3. Під час дії правового режиму воєнного стану на відповідній території допускаються встановлення та зміна цільового призначення земельної ділянки без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки (у разі зміни цільового призначення земельної ділянки - новим видом її цільового призначення) та видом функціонального призначення території, визначеним відповідною містобудівною документацією (крім природоохоронних та ландшафтно-рекреаційних територій, визначених містобудівною документацією на місцевому рівні, земель, віднесених до категорій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення, земель водного фонду (крім розміщення річкових портів (терміналів), а також крім випадків, якщо згідно з містобудівною документацією на місцевому рівні на території відповідної земельної ділянки передбачено розміщення об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури, соціального забезпечення, житлово-комунального господарства, цивільного захисту, військових та інших оборонних об’єктів, лінійних об’єктів інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, інженерної інфраструктури меліоративних систем), для:

будівництва (нового будівництва, реконструкції) будівель для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;


розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій;


розміщення річкових портів (терміналів) на річці Дунай, рішення про доцільність розміщення яких прийнято центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, відповідно до пункту 11-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внутрішній водний транспорт". Розміщення таких річкових портів (терміналів) дозволяється на ландшафтно-рекреаційній території, визначеній містобудівною документацією;


розміщення об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури (крім об’єктів дорожнього сервісу), мереж електропостачання, газорозподільних, водопровідних, теплопровідних, каналізаційних мереж, електронних комунікаційних мереж, об’єктів магістральних газопроводів;


розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань, зумовлених бойовими діями, терористичними актами, диверсіями або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків;


розміщення мультимодальних терміналів та виробничо-перевантажувальних комплексів, доцільність термінового розміщення (розширення) яких визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, відповідно до статті 43 Закону України "Про транспорт".

 

        Встановлення або зміна цільового призначення земельної ділянки, передача (надання) земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування для визначених цим пунктом потреб здійснюється за умови, якщо розміщення на земельній ділянці відповідних об’єктів не призведе до порушення обмежень у використанні земель, у тому числі у сфері забудови та охорони культурної спадщини, вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та інших нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством. У такому разі, а також у випадку, якщо на території, на якій розташована відповідна земельна ділянка, відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні, визначена частиною третьою статті 24 цього Закону, рішення щодо встановлення або зміни цільового призначення земельної ділянки, передачі (надання) земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у власність чи користування приймається на підставі мотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради (у випадках, визначених частиною другою статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", - уповноваженого органу містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації) про можливість розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта згідно з вимогами нормативно-правових актів, будівельних норм, інших нормативних документів, обов’язковість застосування яких встановлена законодавством.

 

         Висновок про можливість/неможливість розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта (далі - висновок) надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту про його надання.

 

 

Запит про надання висновку направляється з використанням електронної системи:

щодо земельних ділянок (земель) державної власності - органом виконавчої влади, який відповідно до закону уповноважений розпоряджатися такою земельною ділянкою (землями);

щодо земельних ділянок (земель) комунальної власності - виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, повноваження якої здійснюються на території територіальної громади, у межах якої розташована відповідна земельна ділянка;


щодо земельних ділянок приватної власності - власником земельної ділянки.

 

 

      Перелік та обсяг відомостей, які зазначаються у запиті про надання висновку, визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

 

 

        Запит про надання висновку повинен містити, зокрема, таку інформацію:

реквізити спільного рішення Київської міської, обласної військової адміністрації та Київської міської, обласної державної адміністрації про переміщення (евакуацію) виробничих потужностей підприємства із зони бойових дій (якщо запит подано з метою визначення можливості розміщення підприємства, яке переміщується (евакуюється) із зони бойових дій);


реквізити рішення Київської міської, обласної військової адміністрації про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань, зумовлених бойовими діями, терористичними актами, диверсіями або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків (якщо запит подано для визначення можливості розміщення таких місць);


код будівлі/споруди, необхідної для розміщення виробничих потужностей підприємства, яке переміщується (евакуюється) із зони бойових дій, або для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, або для розміщення річкового порту (термінала), мультимодального термінала, виробничо-перевантажувального комплексу або об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури, або мереж електропостачання, газорозподільних, водопровідних, теплопровідних, каналізаційних мереж, електронних комунікаційних мереж, об’єктів магістральних газопроводів, згідно з класифікатором;


вид/види економічної діяльності, для провадження якого (яких) планується використання земельної ділянки після розміщення на ній виробничих потужностей підприємства, переміщеного (евакуйованого) із зони бойових дій, або річкового порту (термінала), мультимодального термінала, виробничо-перевантажувального комплексу, згідно з класифікатором;


орієнтовна висота будівлі/споруди, необхідної для розміщення виробничих потужностей підприємства, яке переміщується (евакуюється) із зони бойових дій, або для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, для розміщення річкового порту (термінала), мультимодального термінала, виробничо-перевантажувального комплексу;


орієнтовний відсоток забудови земельної ділянки;


клас небезпеки підприємства, виробничі потужності якого планується розмістити на земельній ділянці, річкового порту (термінала), мультимодального термінала, виробничо-перевантажувального комплексу, згідно з державними санітарними правилами;


орієнтовна кількість внутрішньо переміщених осіб, яку планується розмістити в об’єктах, для розміщення яких планується використання земельної ділянки;


відомості про утворення та зберігання небезпечних відходів у результаті діяльності підприємства, яке планується до переміщення (евакуації) із зони бойових дій, або річкового порту (термінала), мультимодального термінала, виробничо-перевантажувального комплексу, або функціонування місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань, зумовлених бойовими діями, терористичними актами, диверсіями чи проведенням робіт з ліквідації їх наслідків;


групи вантажів (у тому числі небезпечних вантажів відповідно до класів), які планується обробляти в річковому порту (терміналі), мультимодальному терміналі, виробничо-перевантажувальному комплексі;


орієнтовний обсяг використання питної води (із зазначенням параметрів тиску) та скидання стічних вод у процесі діяльності підприємства, потужність електроустановок, номінальна потужність газового обладнання підприємства, необхідність у забезпеченні будівлі/споруди опаленням (із зазначенням температурних режимів) та гарячим водопостачанням (із зазначенням обсягів та режимів постачання);


відомості про наявність/відсутність електромагнітних випромінювань, що створюються радіообладнанням, випромінювальними пристроями, радіоелектронними засобами та випромінювальними пристроями спеціального призначення, та в разі їх наявності - орієнтовні параметри таких випромінювань (якщо запит подано з метою визначення можливості розміщення електронних комунікаційних мереж).

 

 

           Якщо запит про надання висновку подається з метою визначення виду цільового призначення земельної ділянки у процесі її формування (у випадках, якщо запропонований вид цільового призначення земельної ділянки не відповідає виду функціонального призначення території, визначеному містобудівною документацією, або якщо на території, на якій розташована відповідна земельна ділянка, відсутня затверджена містобудівна документація на місцевому рівні, визначена частиною третьою статті 24 цього Закону), до такого запиту додається документація із землеустрою, відповідно до якої пропонується здійснити формування земельної ділянки. У такому разі затвердження зазначеної документації із землеустрою здійснюється після отримання висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури про можливість розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта.

 

         Якщо запит про надання висновку подається у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено, до такого запиту додається кадастровий план земельної ділянки, підписаний сертифікованим інженером-землевпорядником.

 

       У разі якщо у висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури визначена неможливість розміщення відповідного об’єкта на земельній ділянці, такий висновок повинен містити посилання на обмеження у використанні земель, які порушуються таким розміщенням, та/або на конкретну норму (статтю, частину, пункт) нормативно-правового акта, будівельних норм чи іншого нормативного документа, обов’язковість застосування якого встановлена законодавством, що унеможливлює розміщення відповідного об’єкта на земельній ділянці.

 

      Висновок виготовляється з використанням електронної системи. Перелік та обсяг відомостей, які зазначаються у висновку про можливість/неможливість розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта, визначаються Кабінетом Міністрів України в Порядку ведення електронної системи.

 

 

      Висновок про можливість розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта повинен містити, у тому числі:

реквізити спільного рішення Київської міської, обласної військової адміністрації та Київської міської, обласної державної адміністрації про переміщення (евакуацію) підприємства із зони бойових дій (якщо запит подано з метою визначення можливості розміщення підприємства, яке переміщується (евакуюється) із зони бойових дій);


реквізити рішення Київської міської, обласної військової адміністрації про розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань, зумовлених бойовими діями, терористичними актами, диверсіями або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків (якщо запит подано для визначення можливості розміщення таких місць);


відомості, визначені пунктами 1-9 частини п’ятої статті 29 цього Закону. У разі якщо висновок наданий за відсутності містобудівної документації на місцевому рівні, відомості, визначені пунктами 4-6 частини п’ятої статті 29 цього Закону, визначаються з урахуванням типології оточуючої забудови.

 

 

        Такий висновок вважається особливим видом містобудівних умов та обмежень, є підставою для проектування об’єкта будівництва і зберігає чинність до завершення будівництва об’єкта.

 

 

      За наявності висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури про можливість розміщення на земельній ділянці відповідного об’єкта:

 

отримання замовником будівництва містобудівних умов та обмежень не вимагається;


допускається проектування об’єкта будівництва до завершення процедур щодо зміни цільового призначення земельної ділянки.

 

 

       Подальша забудова земельної ділянки здійснюється за її цільовим призначенням, визначеним на підставі висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури, з дотриманням містобудівних умов та обмежень, зазначених у такому висновку, без урахування функціонального призначення території, визначеного містобудівною документацією.

 

       У разі якщо на підставі висновку цільове призначення земельної ділянки не було змінено, такий висновок втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

 

      У разі якщо під час дії воєнного стану або протягом шести місяців з дня його припинення або скасування на підставі висновку не розроблено проектну документацію на будівництво та не отримано право на виконання будівельних робіт, такий висновок як особливий вид містобудівних умов та обмежень втрачає чинність, про що в Реєстрі будівельної діяльності автоматично програмними засобами електронної системи вносяться відповідні відомості.

 

 

      Містобудівна документація на місцевому рівні підлягає взаємоузгодженню з існуючою забудовою, що склалася внаслідок реалізації положень цього пункту, протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на відповідній території.

 

 

      Містобудівна документація на місцевому рівні має враховувати існуючу забудову, що склалася внаслідок реалізації положень цього пункту, а також наслідки бойових дій, терористичних актів, диверсій, надзвичайних ситуацій, соціально-економічних, інфраструктурних, екологічних та інших кризових явищ.

 

 

      Отримання технічних умов щодо водо-, тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та телекомунікацій може здійснюватися за бажанням замовника до отримання права на виконання будівельних робіт або до прийняття об’єкта в експлуатацію у разі:

будівництва (нового будівництва, реконструкції) будівель для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;


розміщення виробничих потужностей підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій;


розміщення річкових портів (терміналів) на річці Дунай, рішення про доцільність розміщення яких прийнято центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, відповідно до пункту 11-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внутрішній водний транспорт";


розміщення мультимодальних терміналів та виробничо-перевантажувальних комплексів, доцільність термінового розміщення (розширення) яких визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, відповідно до статті 43 Закону України "Про транспорт";


розміщення дорожньо-транспортної інфраструктури, мереж електропостачання, газорозподільних, водопровідних, теплопровідних, каналізаційних мереж, електронних комунікаційних мереж, об’єктів магістральних газопроводів.

 

 

      У разі якщо технічні умови отримані після набуття права на виконання будівельних робіт, замовник зобов’язаний виконати такі технічні умови до прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

 

 

9-4. Будівництво об’єктів, визначених підпунктом 1 пункту 9-3 цього розділу, здійснюється для забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб з числа працівників підприємств, переміщених (евакуйованих) із зони бойових дій, а також осіб, які належать до соціально незахищених верств населення. Перелік категорій соціально незахищених верств населення, які мають право на отримання житла в таких об’єктах, визначається Кабінетом Міністрів України.

 

 

9-5. Кабінетом Міністрів України може бути змінено перелік об’єктів будівництва, що підлягають обов’язковій експертизі під час дії воєнного стану, а також встановлено особливості проведення такої експертизи.

 

9-6. Установити, що до 1 січня 2028 року будівництво об’єктів газотранспортної системи, задіяних у процесі транспортування природного газу магістральними газопроводами, об’єктів системи передачі, що використовуються для передачі електричної енергії, може здійснюватися за відсутності оформленого речового права на земельну ділянку, за умови що таке будівництво здійснюється на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні підприємств, які раніше забезпечували експлуатацію газотранспортної системи, або на земельних ділянках, що перебувають у постійному користуванні оператора системи передачі чи підприємства, яке згідно із законодавством виконує функції, права та обов’язки оператора системи передачі до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі. У такому разі:

 

права та обов’язки замовника будівництва покладаються на:

підприємство, визначене в установленому законодавством порядку оператором газотранспортної системи, - у разі будівництва об’єктів газотранспортної системи, задіяних у процесі транспортування природного газу магістральними газопроводами;


оператора системи передачі або на підприємство, яке згідно із законодавством виконує функції, права та обов’язки оператора системи передачі до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі, - у разі будівництва об’єктів системи передачі, що використовуються для передачі електричної енергії;

відомості про кадастровий номер земельної ділянки, у межах якої здійснюватиметься будівництво відповідного об’єкта, зазначаються у заявах про надання містобудівних умов та обмежень, заявах (повідомленнях, інших документах) щодо набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зміни такого права, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (за наявності);


до заяв про надання містобудівних умов та обмежень, заяв (повідомлень, інших документів) щодо набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт, зміни такого права (у разі зміни особи замовника будівництва та/або включення до переліку робіт, передбачених проектною документацією на будівництво, робіт з реконструкції, капітального ремонту) додаються завірені в установленому порядку копії документів, що підтверджують:

покладання на замовника будівництва функцій оператора газотранспортної системи - у разі будівництва об’єктів газотранспортної системи, задіяних у процесі транспортування природного газу магістральними газопроводами;


сертифікацію оператора системи передачі або створення акціонерного товариства, яке згідно із законодавством виконує функції, права та обов’язки оператора системи передачі до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі, - у разі будівництва об’єктів системи передачі, що використовуються для передачі електричної енергії;


передачу замовнику будівництва на праві господарського відання об’єктів права державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, на яких планується виконання будівельних робіт, - у разі будівництва об’єктів газотранспортної системи, задіяних у процесі транспортування природного газу магістральними газопроводами;


передачу замовнику будівництва на праві господарського відання об’єктів права державної власності, що використовуються для провадження діяльності з передачі електричної енергії, на яких планується виконання будівельних робіт, - у разі будівництва об’єктів системи передачі, що використовуються для передачі електричної енергії;


нотаріально засвідчену копію згоди землекористувача на припинення права постійного користування земельною ділянкою з метою її подальшої передачі оператору газотранспортної системи (у разі будівництва об’єктів газотранспортної системи, задіяних у процесі транспортування природного газу магістральними газопроводами), оператору системи передачі або підприємству, яке згідно із законодавством виконує функції, права та обов’язки оператора системи передачі до початку діяльності сертифікованого оператора системи передачі (у разі будівництва об’єктів системи передачі, що використовуються для передачі електричної енергії), з підтвердженням її подання до органу, що здійснює розпорядження земельною ділянкою.

 

 

        У заявах (деклараціях, інших документах) про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта замість відомостей про кадастровий номер земельної ділянки (у разі його відсутності), документів, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, відомостей про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку зазначаються реквізити документів, визначених цим підпунктом".

 

 

Частину другу статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» викладено в такій редакції:

 

"2. При обчисленні вартості будівництва об’єктів (крім автомобільних доріг загального користування), що будуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, та вартості розроблення містобудівної документації (крім вартості робіт із землеустрою, що проводяться при розробленні містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою) застосовуються кошторисні норми України щодо ціноутворення у будівництві, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури. У разі відсутності кошторисних норм України, які відображають галузеві особливості щодо ціноутворення у будівництві, відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури, можуть затверджуватися галузеві кошторисні норми. У разі необхідності можуть застосовуватися також кошторисні норми підприємств та індивідуальні кошторисні норми.

 

       Порядок розроблення, затвердження, погодження та застосування кошторисних норм щодо ціноутворення у будівництві встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури.

 

      Розроблення та затвердження методик і правил визначення вартості будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства".

 

 

 

Розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку електронних комунікаційних мереж»  доповнено пунктом 4-1 такого змісту:

 

"4-1. На період дії правового режиму воєнного стану, надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях та протягом одного року після його припинення чи скасування розмір одноразової та/або періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об’єктів доступу становить 1 гривню для замовників доступу до інфраструктури об’єктів доступу - щодо об’єктів, передбачених схемою розміщення тимчасових споруд для життєзабезпечення населення.

Така плата за доступ встановлюється власником без внесення змін до чинного договору з доступу на підставі цього Закону".

 

 

У пункті 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» абзаци другий і четвертий викладено в такій редакції:

 

         "містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. До 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається без урахування вимог цього Закону щодо її складу та змісту. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону";

 

"до 1 січня 2025 року містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні. У разі якщо така документація, затверджена у встановленому порядку, не містить відомостей, визначених статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій", містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки щодо території, на яку розроблена така документація, можуть видаватися без дотримання вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, лише на підставі даних Державного земельного кадастру";

 

        доповнено абзацами шостим і сьомим такого змісту:

       "до 1 січня 2025 року детальні плани територій щодо територій, розташованих за межами населених пунктів та стосовно яких не затверджені комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, можуть розроблятися та затверджуватися відповідно до схем планування території (частини території) району та/або області. Рішення про розроблення детального плану території приймається відповідною сільською, селищною, міською радою згідно із законом;

        детальні плани території (зміни до них) щодо територій, розташованих за межами населених пунктів, розроблення яких розпочалося на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації до набрання чинності цим Законом, затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами".

 

 

4) доповнено розділом VII-1 такого змісту:

"Розділ VII-1
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НАДАННЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА РИНКУ

Стаття 46. Відповідальність у сфері надання будівельної продукції на ринку

1. Суб’єкти господарювання, які виготовляють будівельну продукцію, несуть відповідальність у вигляді штрафу за надання на ринок будівельної продукції, яка не відповідає вимогам цього Закону, - у розмірі ста двадцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб";

    

 

доповнено пунктом 3-1 такого змісту:

"3-1. Установити на період до 2025 року:

1) одночасну дію вимог цього Закону та вимог технічного регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженого Кабінетом Міністрів України;

2) неможливість заборони або обмеження надання на ринку та/або введення в експлуатацію будівельної продукції, що відповідає вимогам технічного регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженого Кабінетом Міністрів України, та введена в обіг до набрання чинності цим Законом, з причин невідповідності такої продукції вимогам цього Закону".

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування

 

(Закон України № 2325-IX від 21.07.2022 року, чинність з 01.07.2022 року).

 

Основні зміни:

 

Платниками єдиного податку третьої групи не можуть бути суб’єкти господарювання, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

 

 виключено положення що платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від сплати ПДВ при ввезені товарів на митну територію України (п. 9.5. підрозділу 8 розділу ХХ);

 

 

б) Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

 

 

- Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

 

 

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

 

отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

 

отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

 

 

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

 

 

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

 

 

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях в умовах воєнного стану

 

(Закон України № 2308-IX від 19.06.2022 року, чинність з 09.07.2022 року).

 

Повний текст змін:

 

Підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України  після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

 

«У період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації».

 

 

 

 

 

11. Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану 

 

(Закон України №2315-IX від19.06.2022 року, чинність з 01.07.2022 року).

 

Законом встановлено, що під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»:

 

1) зупиняється дія положень:

частини третьої статті 10 цього Закону, якою передбачено:

 

«Освітній процес у закладах загальної середньої освіти організовується в межах навчального року, що розпочинається у День знань - 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року. Якщо 1 вересня припадає на вихідний день, навчальний рік розпочинається у перший за ним робочий день»;

 

частин другої та п’ятої статті 12 цього Закону щодо максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою;

 

2) тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України;

 

3) засновник державного чи комунального закладу загальної середньої освіти або уповноважений ним орган (посадова особа) має право продовжити без проведення конкурсу строк дії строкового трудового договору (контракту), укладеного з керівником відповідного закладу загальної середньої освіти, але не більше ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану".

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» щодо окремих аспектів підготовки кваліфікованих робітників в умовах воєнного стану та відновлення економіки 

 

(Закон України №2312-IX від 19.06.2022 року, чинність з 01.07.2022 року).

 

Основні положення:

 

Особи мають право здобувати повні або часткові професійні кваліфікації без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, яку вони можуть здобути безоплатно в будь-який інший час впродовж життя за будь-якою формою здобуття освіти. Перелік професійних кваліфікацій, що можуть здобуватися без одночасного здобуття повної загальної середньої освіти, формується Національним агентством кваліфікацій" (ст. 5 ч. 8);

 


Особа має право впродовж життя безоплатно здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою (іншими) професією (професіями), але не раніше ніж через три роки після завершення безоплатного здобуття професійної (професійно-технічної) освіти за попередньо здобутою професією (професіями), за умови наявності підтвердженого страхового стажу не менше двох років і за наявності вільних місць після зарахування осіб, які безоплатно здобуватимуть професійну (професійно-технічну) освіту вперше (ст. 5 ч. 9);

 


Заклад професійної (професійно-технічної) освіти не має права відмовляти особі у прийнятті документів та у зарахуванні на навчання на умовах державного чи регіонального замовлення з підстави відсутності реєстрації місця проживання особи на території відповідної територіальної громади (ст. 14 ч. 5);

 


Випускникам закладу професійної (професійно-технічної) освіти, які навчалися за державним та/або регіональним замовленням, створюються умови для працевлаштування відповідно до здобутої професії згідно із законодавством (ч.4 ст. 38).

 

 

 

 

 

 

13.. Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо виплати пенсій 

 

(Закон України  №2314-IX від 19.06.2022 року, чинність з 01.07.2022 року).

 

 

Основні положення:

 

1. Текст статті 8 викладено в такій редакції:

 

- Виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету" (нова редакція статті 8);

 

 

-  Текст статті 52 викладено в такій редакції:

"Особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Витрати на доставку пенсії здійснюються за рахунок коштів державного бюджету".

 

 

 

 

 

 

14. Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора 

 

(Закон України  2310-IX від 19.06.2022 року, чинність з 07.10.2022 року).

 

Основні положення:

 

- визначається поняття національного музичного продукту, запроваджується програми його підтримки та розвитку, в тому числі й за допомогою механізмів грантування;

 

- забороняється публічне виконання, публічний показ, публічну демонстрацію, публічне сповіщення фонограм, відеограм та музичних кліпів, які: містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора; та/або вироблені фізичною особою та/або юридичною особою, яка на момент їх оприлюднення була, відповідно, громадянином або зареєстрована в державі, яку в будь який час визнано державою агресором;

 

- запроваджується Перелік музичних виконавців (співаків) держави-агресора, які засуджують агресію проти України та визначити механізм його формування;

 

- збільшується до 40% частку пісень державною мовою при здійсненні радіомовлення;

 

- збільшується до 75% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач (дикторами, ведучими радіопередач) державною мовою;

 

- забороняється проведення гастрольних заходів, учасниками яких є музичні виконавці (співаки) які є громадянами держави-агресора, окрім тих, які внесені до Переліку;

 

- забороняється відтворювати в салоні автобусу музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон  - лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів), а також заборонити відтворювати музику в салоні таксі без згоди всіх пасажирів.

 

 

 

 

 

 

15. Порядок здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період 

 

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів від 17 червня 2022 року №721, чинність з 29.06.2022 року).

 

Порядок установлює загальні вимоги до здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період відповідно до норм міжнародного права з моменту потрапляння таких осіб у полон та до моменту передачі їх до таборів для тримання військовополонених (далі - табори) або дільниць для тримання військовополонених (далі - дільниці), а також установлює порядок опитування військовополонених під час поводження з ними.

 

 

 

 

 

16. Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269 і від 27 березня 2022 р. № 385 

 

(чинність з 29.06.2022 року).

 

Внесено зміни до  Порядку перерахування органами Пенсійного фонду України або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні, та їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269, і Порядку тимчасового переміщення (евакуації) та забезпечення умов для перебування на території України, де не ведуться бойові дії, або за межами України дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2022 р. № 385 “Деякі питання тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, в умовах воєнного стану”.

 

 

 

 

 

17. Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України №697 від 17.06.2022 року, чинність з 22.06.2022 року).

 

      Постановою внесені зміни до пункту 2 постанови КМУ від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану»:

 

«2. Протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері:

 

за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

 

з метою виконання міжнародних зобов’язань України.»

 

 

 

 

 

18. Порядок взаємодії між органами прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, уповноваженими органами державного нагляду (контролю), державними спеціалізованими установами під час виявлення та здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля  

 

(затверджено Наказом Офісу Генпрокурора, МВС, СБУ, Міндовкілля, Мінагрополітики від 16.06.2022 року №94/363/150/226/356, чинність з 17.06.2022 року).

 

Встановлено порядок взаємодії між органами прокуратури, Національної поліції України, Служби безпеки України, уповноваженими органами державного нагляду (контролю), державними спеціалізованими установами під час виявлення та здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень проти довкілля, зокрема:

 

Орган державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, його службова (посадова) особа у разі виявлення при здійсненні повноважень діяння у сфері охорони навколишнього природного середовища, яке містить ознаки кримінального правопорушення, зобов'язані невідкладно, але не пізніше 3 робочих днів з часу оформлення матеріалів перевірки, надіслати територіальному органу поліції або СБУ за місцем вчинення кримінального правопорушення та з урахуванням підслідності, передбаченої ст. 216 КПК України, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

 

Слідчий, дізнавач невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний унести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища витяг із ЄРДР шляхом направлення на офіційну поштову або електронну адресу.

 

Орган поліції, СБУ, прокуратури відповідного рівня до 20 серпня кожного року надсилає (за наявності) відповідному органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища пропозиції щодо включення до проєкту плану заходів державного нагляду (контролю) відповідного органу державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища на об'єктах контролю, зазначаючи інформацію, передбачену п. 3.2  Порядку, яка свідчить про можливі техногенні, екологічні ризики, у тому числі порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, правил і норм щодо ведення робіт, пов'язаних із вивченням природних ресурсів, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини.

 

 

 

 

 

19. Про внесення зміни до Положення про застосування Національним банком України заходів впливу

 

(Постанова Національного Банку України №120 від 13.06.2022 року, чинність з 15.06.2022 року).

 

Зокрема, Положення доповнено новою нормою, відповідно до якої Національний банк має право прийняти обґрунтоване рішення про внесення змін до рішення Національного банку про обмеження, зупинення здійснення окремих видів здійснюваних банком операцій в разі змін у законодавстві України, що впливають на можливість дотримання банком установлених Національним банком обмежень.

 

 

 

 

 

20. Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2022 року № 23  

 

(Постанова Правління № 112 від 02.06.2022, чиннысть з 11.06.2022 року.)

 

Виключено пункт 5-2 постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2022 року № 23 "Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп" (зі змінами) наступного змісту:

5-2. Не застосовувати до банків заходів впливу за порушення порядку формування та зберігання обов'язкових резервів, установленого Положенням про порядок формування та зберігання обов'язкових резервів банками України та філіями іноземних банків в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 11 грудня 2014 року № 806 (зі змінами) (далі - Положення № 806), якщо такі порушення сталися під час дії воєнного стану та спричинені негативним впливом військової агресії Російської Федерації проти України.

 

Повторне подання щомісячних файлів статистичної звітності щодо даних розрахунку обов'язкових резервів за період утримання 11 лютого - 10 березня 2022 року та за потреби за наступні періоди утримання, що подаються відповідно до вимог Положення № 806, має бути здійснено банком за потреби протягом місяця після припинення чи скасування воєнного стану.

 

 

 

 

 

 

 

 21. Фонд соціального страхування України затвердив План перевірок страхувальників на ІІІ квартал 2022 року.

 

Плани затверджено по кожному з регіонів України та оприлюднено на сайтах регіональних управлінь ФССУ, окрім тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської та Херсонської областей.

 

План-графік перевірок в Тернопільській області розташований за посиланням: http://www.fse.gov.ua/fse/control/ter/uk/publish/article/109401;jsessionid=91C01D665EC106CAF3D78CF8AA1B3987

 

 

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області

      

 

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування