Основні нормативно-правові акти за вересень 2021 року

Основні нормативно-правові акти за вересень 2021 року

Перелік основних нормативно-правових актів за вересень 2021 року

 

1. Про внесення змін до Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 930, чинність з 8 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

вилучені (отримані) під час кримінального провадження вогнепальна і холодна зброя та боєприпаси зберігаються в уповноважених підрозділах Національної поліції, СБУ, головних управлінь та управлінь СБУ після їх перевірки за інформаційними ресурсами єдиної інформаційної системи МВС і дослідження державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність.

речові докази у вигляді куль і гільз із слідами зброї, грошових знаків і документів, справжність яких викликає сумнів, інших матеріальних об’єктів, які зберегли на собі сліди знарядь учинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути встановлені під час їх перевірки за криміналістичним обліком Експертної служби МВС, зберігаються згідно з пунктом 7 цього Порядку, якщо під час такої перевірки встановлено їх походження.

якщо за результатами перевірки не встановлено походження таких об’єктів, вони або їх окремі зразки беруться на криміналістичний облік і зберігаються Експертною службою МВС

 

 

 

 

 

 

2. Національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів»

 

(Наказ Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144, чинність з 1 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

Сферою застосування ДСТУ 4163:2020, на відміну від ДСТУ 4163:2003, є організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації, тобто стандарт визначає склад і зміст постійної інформації реквізитів для організаційно-розпорядчих документів незалежно від носія інформації (паперовий, електронний). ДСТУ 4163:2003 не поширювався на процеси створення та обігу електронних організаційно-розпорядчих документів.

 

Слід керуватися положеннями ДСТУ 4163:2020 при складанні таких документів:

 

організаційних: посадові інструкції, штатні розписи тощо;

розпорядчі: накази, розпорядження;

інформаційно-аналітичні: акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо.

 

 

Стандарт стосується усіх документів, незалежно від форми їхнього зберігання: паперового чи електронного вигляду.

 

 

В ДСТУ 4163:2020 змінився склад реквізитів документів, а саме: наразі ДСТУ 4163:2020 не передбачає використання такого реквізиту як «зображення нагород», змінилась нумерація реквізитів, новим у переліку є реквізит 28 «відмітка про ознайомлення з документом». Незважаючи на зазначені зміни у складі реквізитів, загальна кількість реквізитів залишилась незмінною – 32.

Новим є деталізація складу довідкових даних про юридичну особу, а саме деталізація складу реквізитів поштової адреси – встановлено чітку послідовність реквізитів: назва вулиці, номер будинку, номер корпусу чи офісу (за потреби), назва населеного пункту, району, області, поштовий індекс.

 

ДСТУ 4163:2020 передбачив допустимість зазначення у довідкових даних двох адрес: юридичної (зазначеної в ЄДРПОУ) та фактичної (для листування), якщо місцезнаходження юридичної особи відрізняється від адреси фактичного здійснення діяльності чи розміщення офісу.

 

Важливим є закріплення в ДСТУ 4163:2020 вимоги щодо відповідності місця складення документа найменуванню населеного пункту згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України. Наприклад: м. Дніпро; смт Гостомель Київської області; с-ще Степове; Фастівського району Київської області; с. Березівка Макарівського району Київської області.

Однак, у разі зазначення в цьому реквізиті столиці «Київ» скорочення «м.» не застосовують.

 

Також в ДСТУ 4163:2020 чітко зазначено, що датуванню підлягають усі службові відмітки, проставлені на документі, а саме: віза, резолюція, відмітка про засвідчення копії документа, відмітка про надходження документа до юридичної особи, відмітка про виконання документа та відмітка про ознайомлення з документом.

 

При застосуванні у текстах нормативно-правових актів та посиланнях на них і в документах, що містять відомості фінансового характеру, словесно-цифрового способу зазначення дат ДСТУ 4163:2020 передбачив проставляння нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру.

 

Деталізованими є положення в ДСТУ 4163:2020 щодо реєстраційного індексу документа, а саме стандарт передбачив склад реєстраційного індексу, спосіб відокремлення складових частин реєстраційного індексу одна від одної, навів наочні приклади.

 

Суттєвими стали і зміни у складі реквізиту «підпис». ДСТУ 4163:2020 встановив, що підпис має містити найменування посади особи, яка підписує документ, особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім’я і прізвище. Крім того, прізвище (у складі будь-якого реквізиту) друкується великими літерами. Ініціали особи, використання яких передбачалось в ДСТУ 4163:2003, наразі не використовуються.

 

Важливими є положення ДСТУ 4163:2020, що пов’язані із забезпеченням функціонування української мови як державної. Стандарт 2020 року встановлює, що документи складають державною мовою, крім випадків, передбачених законодавством про мови в Україні. Документи ж, адресовані державним органам, складають лише українською мовою.

 

Окрім зазначеного, вагомими змінами ДСТУ 4163:2020 стали вимоги до виготовлення документів, а саме вимоги щодо використання шрифтів розмірами 8-12, 12-14 та 14-16, використання міжрядкових інтервалів та дотримуватися відповідних відступів від межі лівого поля документа.

 

 

Новими є і вимоги щодо способу друкування документів: тексти документів постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання друкують на одному боці аркуша. Документи тимчасового строку (до 10 років включно) зберігання можна друкувати на лицьовому і зворотному боці аркуша.

 

Таким чином, за результатами аналізу положень, що знайшли своє відображення в ДСТУ 4163:2020, вбачається чергова спроба уніфікувати систему організаційно-розпорядчої документації та вимоги до оформлення документів. Однак для відповідних суб’єктів при роботі із документами обов’язковим також є дотримання вимог і Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», і Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну та Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55, а також вимог власних інструкцій з діловодства.

 

 

ОБОВ’ЯЗКОВІ РЕКВІЗИТИ ДОКУМЕНТІВ

 

Основні моменти зазначення найменування юридичної особи:

 

Реквізити «Найменування юридичної особи» друкують великими літерами, дозволено використовувати напівжирний прямий шрифт.

 

Слід використовувати повне офіційне найменування юридичної особи, вказане у статуті юрособи.

 

Якщо скорочена назва офіційно вказана у статуті, її слід прописати під офіційним найменуванням окремим рядком.

 

Нижче найменування слід вказати такі довідкові дані: поштова адреса; телефони; факси; рахунки у банку; адреса електронної пошти; адреса офіційного сайту.

 

 

Назва виду документа

 

Назва виду документа вказується на бланку конкретного виду документа і загальному бланку під час оформлення різних видів документів, за винятком листів. Під назвою виду документа мається на увазі:

 

наказ

рішення

протокол,

акт, довідка

доповідна

записка тощо.

 

Реквізит слід розташовувати:

 

на поздовжніх бланках — посередині;

на кутових – під реквізитом «Найменування юридичної особи» або «Найменування структурного підрозділу юридичної особи».

 

Стандартом визначено, що назва виду документу, складеного підприємством, повинна відповідати назві, що прописана у списку уніфікованих форм документів, запроваджених на підприємстві.

Зважаючи на це, кожне підприємство повинно створити власний список форм документів, що плануються до оформлення та однакові правила їх складання.

 

 

Водночас зауважте, що стандарт не визначає типову форму зазначеного списку, тож юрособа створює його самостійно з використанням назв уніфікованих форм документів згідно з ДКУД та назв інших документів, що відповідають організаційно-правовому статусу юрособи.

 

 

Дата документа

 

Датувати слід усі службові відмітки, проставлені на документі, наприклад:

візу,

резолюцію,

відмітку про засвідчення копії документа,

відмітку про надходження документа до юридичної особи,

відмітку про виконання документа,

відмітку про ознайомлення з документом.

 

У випадку оформлення дати цифровим способом її слід вказувати в арабськими цифрами в один рядок у послідовності “день-місяць-рік” “00.00.0000” — через крапку, без крапки наприкінці.

 

При вказанні реквізиту дати відступ від межі лівого поля не робиться.

 

Допускається використання оберненої послідовності вказання дати “рік.місяць.день”, що відповідає міжнародному способу проставляння дати.

 

У нормативно-правових актах, посиланнях на них, документах з даними фінансового характеру використовується словесно-цифровий спосіб зазначення дат із проставлянням нуля в позначенні дня місяця, якщо він містить одну цифру, наприклад 01 вересня 2021 року.

 

“Рік” можна використовувати у скороченому варіанті “р.”

 

 

Дата документа на бланку вказується:

 

ліворуч від особистого підпису автора документа — у внутрішніх службових документах (заявах, доповідних і пояснювальних записках тощо), оформлених не на бланку.

 

при використання автоматизованих систем організації діловодства можна проставляти дату реєстрації документа у складі штрих-коду або QR-коду, що створюється засобами цієї системи.

 

 

Реєстраційний індекс

 

Цей індекс містить:

порядковий номер документа в межах реєстрованої групи документів;

 

індекс, використовуваний юрособою — за номенклатурою справ, структурного підрозділу, кореспондентів, посадових осіб, які розглядають або підписують документ, виконавців, питань діяльності яких стосується документ.

 

Частини індексу пишуться через правобічну похилу риску. Порядок написання частин індексу може змінюватись у залежності від реєстрованого документа (вхідний чи створений юрособою).

 

При використанні автоматизованих систем організації діловодства можна вказувати реєстраційний індекс документа у складі штрих-коду або QR-коду.

 

 

 Заголовок

 

Заголовок до тексту документа повинен містити виклад основного змісту документа та відповідати таким вимогам:

 

короткий;

 

граматично узгоджений з назвою документа;

 

передаває зміст тексту;

 

відповідає на запитання «про що?», «чого?», «кого?».

 

Якщо заголовок складається з кількох рядків, його слід друкувати через 1 міжрядковий інтервал. Крапка в кінці не ставиться.

 

 

Максимальна довжина рядка багаторядкових реквізитів — 28 друкованих знаків. Якщо заголовок документа перевищує 150 друкваних знаків, тобто 5 рядків, його можна продовжувати до межі правого поля. Відступ від межі лівоого поля для цього реквізиту не робиться.

 

 

Текст документа      

                                                                 

Визначено, що текст документа повинен містити стислу та об’єктивну інформацію та стосуватися заголовку.

 

Слід не допускати повторів та зворотів, що не мають змістового навантаження.

 

 

Мова документів залежить від адресата:

 

документи, що надсилаються закордонним адресатам, можуть бути складені українською мовою, мовою країни-адресата чи мовою міжнародного спілкування. документи до державних органів чи контрагентів, що є резидентами, складаються виключно українською мовою.

 

Наявність додатків слід вказати наприкінці тексту листа перед підписом. У разі наявності додатків чи документів – підставою для підготовки цього документу, слова «Додаток» і «Підстава» друкують без відступу від межі лівого поля, а текст до них – через 1 міжрядковий інтервал.

 

 

 

Рекомендації до друку залежно від формату:

 

формат А4 — 1-1,5 міжрядкових інтервали

формат А5 — 1 міжрядковий інтервал.

 

 

 

Підпис

 

Реквізит для електронних документів – електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису.

 

Підпис зазначають під текстом документа чи відміткою про наявність додатків. Підпис повинен складатися з:

 

найменування посади особи, яка підписує документ (повна форма, якщо документ не на бланку, скорочена для бланків);

 

особистий підпис (окрім електронних документів), власне ім’я і прізвище.

  

 

 

 

 

 

3. Про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету

 

(Закон України  від 08.09.2021 р., № 1727-IX, чинність з 29 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

передбачається, що гроші, які будуть зібрані у вигляді податків за задекларовані кошти, підуть до загального фонду бюджету.
з 1 вересня громадяни України отримають можливість одноразово задекларувати доходи, нерухоме й рухоме майно, аби у майбутньому уникнути неприємних запитань про їх походження.

кампанія з добровільного декларування триватиме упродовж року, до 1 вересня 2022-го. Основні сервіси надаватиме Державна податкова служба.

 

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переходу прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна, який на ній розміщено

 

(Закон України від 08.09.2021 р., №1720-ІХ, чинність з 1 січня 2022 року).

 

Основні положення:

 

встановлено обов’язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв’язку з переходом прав на об’єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

уніфіковано вказані правила для переходу прав власності та всіх видів користування земельною ділянкою у випадку переходу права власності або права користування земельною ділянкою (сервітут, суперфіцій, емфітевзис (сільськогосподарські будівлі), постійне користування тощо) у разі набуття права власності на розташовані на такій земельній ділянці об’єкти нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду) шляхом внесення змін до статті 120 Земельного кодексу та статті 377 Цивільного кодексу.

доповнено ст. 120 Земельного кодексу новою частиною чотирнадцятою, відповідно до якої визначено, що предметом правочину, який передбачає перехід права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду або окрему частку у праві спільної власності на такий об’єкт, об’єкт незавершеного будівництва), який розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), що перебуває у власності відчужувача (попереднього власника) об’єкта нерухомого майна, повинна бути також така земельна ділянка (або окрема частка у праві спільної власності на неї). Істотною умовою такого правочину є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача до набувача такого об’єкту нерухомого майна (окремої частки у праві власності на неї).

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо уточнення окремих положень

 

(Закон України від 09.09.2021 р).

 

Основні положення:

 

вдосконалено правове регулювання окремих аспектів фінансового моніторингу в Україні.

внесено зміни до п. 8 ч. 18 ст. 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-ІХ, якими передбачено застосування заходів фінансового моніторингу у випадку переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що не перевищує 5000 гривень.

 

 

 

 

 

 

6. Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб у 2022 році та в подальшому

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 963, чинність з 17 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

передбачено встановлення з 1 жовтня 2022 року щомісячної компенсаційної виплати пенсіонерам віком від 70 до 75 років у розмірі до 300 гривень. Пенсіонерам, які досягнуть віку 70 років після 1 жовтня 2022 року, компенсаційну виплату встановлять з дати досягнення такого віку. З 2023 року компенсаційна виплата щорічно має індексуватись.
передбачено встановлення з 1 жовтня 2022 року пенсіонерам старше 70 років, розмір пенсійної виплати яких не досягає 3000 гривень, додаткових гарантій:

за наявності страхового стажу не менше ніж 35 років у чоловіків і 30 років у жінок – доплати до 3000 гривень,

за наявності страхового стажу менше ніж 35 років у чоловіків і 30 років у жінок – доплати до розміру, пропорційного наявному страховому стажу.

 

 

при цьому у пенсіонерів, які мають необхідний страховий стаж (25 років чоловіки і 20 років жінки), пенсійна виплата не може бути менше:

у пенсіонерів віком 80 років і більше – 2600 гривень,

у пенсіонерів у віці 70-80 років – 2500 гривень.

 

 

 

 

 

7. Деякі питання обчислення середньої заробітної плати

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 917, чинність з 4 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

премії (в тому числі за місяць) та інші заохочувальні виплати за підсумками роботи за певний період під час обчислення середньої заробітної плати враховуються в заробіток періоду, який відповідає кількості місяців, за які вони нараховані, починаючи з місяця, в якому вони нараховані. Для цього до заробітку відповідних місяців розрахункового періоду додається частина, яка визначається діленням суми премії або іншої заохочувальної виплати за підсумками роботи за певний період на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів відповідного місяця, що припадає на розрахунковий період.

вносяться зміни до переліку виплат, які не враховуються до середньої зарплати. Зокрема, до них будуть відноситися виплати, пов'язані зі святковими виплатами, та ще винагорода за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов’язків.

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 964, чинність з 18 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

у разі внесення до актових записів цивільного стану змін і доповнень, їх поновлення та анулювання, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрації актів цивільного стану до Реєстру також вносяться відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі особи, стосовно якої складено актовий запис (крім випадків, коли такі відомості вже містяться в Реєстрі).”.

реєстраційний номер облікової картки платника податків, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі у випадках, передбачених цим Порядком, вносяться на підставі відомостей, отриманих в порядку інформаційної взаємодії Реєстру з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та Єдиним державним демографічним реєстром через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

неотримання відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків або відомостей про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, а також відсутність в особи згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків чи Єдиного державного демографічного реєстру реєстраційного номера облікової картки платника податків або унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі не є підставою для невнесення запису до Реєстру відповідно до пункту 7 цього Порядку, а також для невнесення до актових записів цивільного стану змін і доповнень, їх поновлення та анулювання, повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану відповідно до пункту 11 цього Порядку.”

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області