Основні нормативно-правові акти за травень 2021 року

Перелік основних нормативно-правових актів за травень 2021 рік

 

 

1 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи

 

(Закон України від 27.04.2021 р, №1416-IX, чинність з 26 травня 2021 року).

 

Основні положення:

закріплено створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюватиметься поетапно, підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади відповідного оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС; Положення про ЄСІТС та\або положення, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС розробляються Державною судовою адміністрацією України спільно з Вищою радою правосуддя та затверджуватимуться Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

передбачено, що особливості розподілу судових справ, порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України, фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, яке здійснює суд під час судового розгляду справи, судові рішення, які викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС тощо, визначатимуться в порядку прийнятих окремими підзаконними нормативно-правовими актами, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).

під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною інформаційно-телекомунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.

усі судові рішення викладаються письмово в паперовій та електронній формах.

судові рішення в електронній формі викладаються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та підписуються електронним підписом судді (у разі колегіального розгляду - електронними підписами всіх суддів, які входять до складу колегії).

внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Закону «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

 

 

 

2. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виконаних постанов

 

(Закон України від 29.04.2021 р., № 1438-IX, чинність з 23 травня 2021 року).

 

Основні положення:

 

копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п’ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). За зверненням особи постанова про накладення адміністративного стягнення, що вважається виконаною, надсилається рекомендованим листом на її адресу протягом п’яти днів з моменту отримання звернення.

у разі сплати відповідальною особою, зазначеною у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або громадянином (резидентом) України, який ввіз на територію України транспортний засіб, зареєстрований за межами України, 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), до вручення такої постанови або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили така постанова вважається виконаною.

 

Постанова про накладення адміністративного стягнення за порушення зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), також вважається виконаною у разі сплати штрафу за повідомленням про притягнення до адміністративної відповідальності, залишеним уповноваженою посадовою особою на місці вчинення правопорушення на лобовому склі транспортного засобу, у тому числі шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня вчинення відповідного правопорушення;

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до Порядку і умов проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 464, чинність з 19 травня 2021 року).

 

Основні положення:

 

засідання конкурсної комісії можуть проводитися дистанційно в режимі відеоконференції за умови наявності технічної можливості. Технічне забезпечення проведення засідань комісії дистанційно в режимі відеоконференції здійснюється відповідним регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

засідання комісії, що проводиться дистанційно в режимі відеоконференції, є правоможним, якщо на ньому в режимі відеоконференції, що дає змогу одночасно бачити та чути всіх учасників засідання комісії, присутні члени комісії в кількості не менш як двох третин її складу.

перед проходженням співбесіди дистанційно в режимі відеоконференції адвокат пред’являє паспорт громадянина України або інший документ, який посвідчує особу та підтверджує громадянство України, чи паспортний документ іноземця, що дає змогу ідентифікувати цього адвоката, та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

у  разі проведення співбесіди дистанційно в режимі відеоконференції канал зв’язку, час і дата початку проведення такої співбесіди узгоджуються з адвокатом будь-яким доступним способом, у тому числі засобами телекомунікаційного зв’язку.

під час проведення співбесіди дистанційно в режимі відеоконференції використовувані технічні засоби та/або технології повинні забезпечувати належну якість зображення та звуку.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України

 

(Закон України  від 15.04.2021 р., № 1403-IX, чинність з 15 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

Розділ XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України  доповнено пунктами 9-7-9-10 такого змісту:

"9-7. Установити, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", митне оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 (крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10, 8703 40), 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, за умови сплати належних митних платежів з дотриманням особливостей, встановлених пунктом 77 підрозділу 2 та пунктом 36 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

 

Здійснення митного оформлення транспортного засобу особистого користування, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, та добровільною сплатою до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.

 

Добровільна сплата коштів відповідно до пункту 9-9 цього розділу звільняє фізичних осіб від добровільної сплати коштів, передбаченої абзацом другим цього пункту.

 

 

9-8. Установити, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", звільняються від оподаткування ввізним митом транспортні засоби особистого користування (у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію), що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД та станом на 31 грудня 2020 року перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту.

 

 

9-9. Установити, що тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України", фізична особа, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним, має право вивезти за межі митної території України транспортний засіб особистого користування, що був у використанні і класифікується за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни) згідно з УКТ ЗЕД, який перебував на митній території України станом на 31 грудня 2020 року у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту, за умови добровільної сплати до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вивезення транспортного засобу особистого користування з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє фізичних осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.

 

 

9-10. Строк тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, передбачений пунктами 9-7-9-9 цього розділу, для учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за умови документального підтвердження їх перебування більш як 90 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України" безпосередньо на території проведення операції Об’єднаних сил (ООС), становить 270 днів".

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби

 

(Закон України від 15.04.2021р., № 1402-IX, чинність з 15 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

вживані автомобілі з європейською реєстрацією, старші п`яти років, які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.

сума акцизного податку залежатиме від віку транспортного засобу, об’єму та типу двигуна й не залежатиме від її вартості.

базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро, і в більшості випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро.

такі автомобілі тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом.

за пільговим механізмом може бути розмитнений один автомобіль однієї категорії одного власника.

на пільгове митне оформлення дається 180 днів з моменту набрання чинності законами.

 

Учасники АТО/ООС матимуть змогу скористатися пільговим розмитненням протягом 270 днів.

під дію цих законів не потрапляють транспортні засоби, які не відповідають екологічним нормам «Євро-2» й вище, походять з держави-окупанта (держави-агресора) або ввезені з тимчасово окупованої території України.

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин

 

(Закон України від 28.04.2021р.. № 1423-IX, чинність з 27 травня 2021 року).

 

Основні положення:

 

внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема передбачено адміністративну відповідальність за:

 

невжиття заходів по боротьбі з бур’янами;

зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту

порушення строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою, надання висновків до документації із землеустрою

знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів і мереж

невиконання законних розпоряджень, приписів посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

 

 

передбачено, зокрема, передачу земель державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) до комунальної власності сільських, селищних, міських рад.

 

органам місцевого самоврядування надаються повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності, а також повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів.

 

передбачено створення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних.

 

надаються повноваження із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель обласним державним адміністраціям, а також виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

 

надання документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;

 

зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою;

 

встановлення меж територій громад за домовленістю громад;

 

посилення ролі територіальних громад у здійсненні контролю за станом використання земель;

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих аспектів декларування

 

(Закон України від 29.04.2021 р., №1443-ІХ).

 

Основні положення:

 

декларант зобов'язаний не пізніше 15 робочих днів з дня призначення (обрання) на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

 

передбачено запровадження нижньої межі для передачі в управління цінних паперів міноритарних "ваучерних" акціонерів, виключення вимоги про зазначення номерів рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані заощадження Ощадного банку СРСР, створення можливості зазначати номер в Єдиному державному демографічному реєстрі лише у разі його присвоєння особі.

 

не підлягає декларуванню окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника-консультанта народного депутата (громадська приймальня), що є державною власністю чи комунальною власністю територіальної громади, знаходиться в управлінні місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування і перебуває в оренді чи на іншому праві користування в суб'єкта декларування.

 

 

 

 

 

 

8. Про затвердження Порядку застосування податковими органами заходів впливу у вигляді штрафних санкцій до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства

 

(Постанова Кабінет Міністрів України від 26 травня 2021 р. № 524, чинність з 29 травня 2021 року).

 

Основні положення:

 

податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) заходи впливу у вигляді штрафних санкцій за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, встановлених Законом та/або визначених нормативно-правовими актами Національного банку, які прийняті відповідно до Закону, зокрема у Положенні про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженому постановою Правління Національного банку від 2 січня 2019 р. № 5, а саме з питань проведення розрахунків на території України; проведення розрахунків за валютними операціями; торгівлі валютними цінностями та транскордонного переказу валютних цінностей; здійснення окремих операцій в іноземній валюті; здійснення валютних операцій в умовах запроваджених заходів захисту.

 

податкові органи за допущення порушень, зазначених у пункті 4 цього Порядку, застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі 25 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

 

ті самі дії, вчинені повторно юридичною особою (крім уповноважених установ), до якої протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафної санкції) у розмірі 50 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства, перерахованої у національну валюту за офіційним курсом Національного банку, встановленим на день здійснення такої операції, за кожен випадок порушення, встановленого в результаті перевірки.

 

податкові органи застосовують до юридичних осіб (крім уповноважених установ) за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу у вигляді штрафних санкцій протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

 

заходи впливу застосовуються за порушення юридичною особою (крім уповноважених установ) вимог валютного законодавства на підставі результатів проведених податковими органами документальних та фактичних перевірок.

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

 

(Постанова Кабінет Міністрів України від 26 травня 2021 р. № 531, чинність з 1 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

отримання даних місцевою держадміністрацією шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами або організаціями, які володіють інформацією, необхідною для надання послуги, здійснюється з моменту забезпечення технічної можливості такої взаємодії.

 

документи, зазначені в пункті 12 цього Порядку, розглядаються Нацсоцслужбою протягом п’яти робочих днів від дати їх реєстрації.
відповідно до рішення, прийнятого за результатами розгляду документів, Нацсоцслужба надсилає місцевій держадміністрації лист із повідомленням про встановлення/відмову у встановленні статусу або продовження/відмову у продовженні строку дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, згідно з додатком 4.”;

 

підставами для відмови у встановленні статусу є:

1) невідповідність інформації, наданої особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та інформації, зібраної під час проведення перевірки;

2) ненадання на розгляд Нацсоцслужби повного пакету документів, зазначених у підпунктах 1-7 пункту 12 цього Порядку.”.

 

 

статус надається строком до двох років та може бути продовжений за рішенням Нацсоцслужби не більш як на один рік з дати закінчення такого строку. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Нацсоцслужби відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості.

 

Нацсоцслужба на основі відомостей, викладених в Опитувальному листі щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, форму якого наведено в додатку 2 до Порядку, веде облік осіб, яким встановлено статус/відмовлено у встановленні статусу або продовжено строк дії статусу/відмовлено у продовженні строку дії статусу, в електронному вигляді за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

 

 

 

 

 

 

10. Про затвердження Положення про захист інформації та кіберзахист у платіжних системах 

 

(Постанова Правління Національного банку України від 19.05.2021  № 43, чинність з 29 травня 2021 року).

 

Основні положення:

 

встановлено чіткі вимоги до учасників платіжного ринку щодо: побудови системи захисту інформації та забезпечення кібербезпеки, а також порядку дій під час виявлення кібератак, що знижують надійність функціонування платіжних систем.

вимоги Постанови поширюються на: платіжні організації платіжних систем, створених резидентами України, операторів послуг платіжної інфраструктури, учасників платіжних систем.

упровадження ризик-орієнтованого підходу до захисту інформації залежно від суми можливих збитків (вимоги до ключових учасників платіжного ринку посилюватимуться),

установлення вимог до використання засобів захисту інформації, визначення політики управління доступом та підвищення рівня безпеки платіжних послуг для користувачів.

це дасть можливість мінімізувати кількість інцидентів інформаційної безпеки та кіберінцидентів у сфері переказу коштів, урегулювати питання використання засобів захисту інформації, а також пришвидшити процес модернізації існуючих платіжних систем з урахуванням сучасних технологій захисту інформації.

 

 

 

 

 

 

11. Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

 

(Постанова Правління Національного банку України від 25.05.2021  № 44, чинність з 28 травня 2021 року).

 

Основні положення:

 

банк зобов'язаний/має право відмовитися від виконання платіжного доручення платника за фінансовою операцією у випадках, установлених статтею 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".

 

банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення [із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та на пункт 2.17 глави 2 цієї Інструкції], який засвідчується підписами відповідального виконавця, відповідального працівника банку або працівника, уповноваженого відповідальним працівником банку, та відбитком штампа банку.".

 

банк виконує платіжні вимоги на примусове списання коштів, які надійшли до банку до початку операційного часу поточного дня або протягом операційного часу поточного дня, але на час надходження на рахунку платника немає коштів або їх недостатньо, з урахуванням сум, що надійдуть на рахунок платника протягом операційного дня (поточні надходження), на початку операційного часу наступного операційного дня.

 

примусове списання коштів з рахунків, які відкриті в банках і на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

 

 

 

12. Про затвердження Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів

 

(Постанова Правління Національного банку України 01.02.2021  № 11, чинність з 10 травня 2021 року).

 

Основні положення:

 

спрощено використання QR-кодів для платежів: коли клієнт скануватиме QR-код для здійснення платежу, на його смартфоні автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованим для оплати рахунком.

якщо ж на пристрої клієнта не встановлено застосунок банку, готовий обробляти такий QR-код, клієнта буде переадресовано на вебсторінку з інформацією про банки, в застосунках яких реалізовано цю функцію.

затверджено нову версію формату QR-коду та запровадив код старту платіжного застосунку. Відтепер будь-який банк зможе впровадити цю опцію до власного платіжного застосунку.

 

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області