Рада Адвокатів Тернопільської Області - Основні нормативно-правові акти за квітень 2021 року

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за квітень 2021 року

Основні нормативно-правові акти за квітень 2021 року

12:26 Пн 10.05.21 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 83 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Основні нормативно-правові акти за квітень 2021 року

 

1. Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»

 

(Закон України від 30.03.2021 року, №1368, чинність з 23 серпня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

громадяни України можуть використовувати відображення в електронній формі інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, а також у інших документах, в яких відображається інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків та/або про зареєстроване місце проживання (е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон).

 

Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон формуються за бажанням особи, на ім’я якої оформлено паспорт громадянина України у формі картки або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, оформлені із застосуванням засобів Реєстру, та використовуються на території України для посвідчення особи та підтвердження громадянства, надання адміністративних та інших послуг, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

 

Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон пред’являються особою замість та без додаткового пред’явлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документів (відомостей, даних) про реєстраційний номер облікової картки платника податків, про місце проживання.

 

Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон формуються безоплатно.

 

Е-паспорт і е-паспорт для виїзду за кордон не використовується у разі:

1) перетинання державного кордону України, крім випадків необхідності підтвердження особи громадянина України при в’їзді в Україну;

2) в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї;

3) в’їзду, перебування, проживання або пересування у межах прикордонної смуги, виходу у територіальне море та внутрішні води України.

 

 

 

 

 

 

2. Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 

 

(Закон України від 30.03.2021 року, №1356, чинність з 9 квітня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

застрахована особа має право на отримання допомоги на підставі самостійного звернення такої фізичної особи.

 

допомога застрахованим особам надається:

за рахунок коштів Державного бюджету України - у розмірі вісім тисяч гривень;

 

за рахунок коштів місцевого бюджету - у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування.

 

застрахована особа, яка має право на отримання допомоги, передбаченої цим Законом, має бути найманим працівником суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у Переліку видів економічної діяльності, або фізичною особою - підприємцем, основний вид економічної діяльності якого заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у Переліку видів економічної діяльності.

 

застрахована особа має право звернутися із заявою про надання допомоги застрахованим особам протягом 30 днів із дня запровадження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

 

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, подає списки на виплату допомоги застрахованим особам з Державного бюджету України уповноваженому Кабінетом Міністрів України банку для проведення платежів, який перераховує кошти застрахованим особам не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

 

порядок виплати допомоги застрахованим особам за рахунок коштів місцевих бюджетів визначається органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку

 

(Закон України від 30.03.2021 року, №1357, чинність з 23 квітня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, упорядкування питань військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, забезпечення належного функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, запровадження нового виду військової служби - військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

 

запроваджено новий вид військової служби – військова служба за призовом осіб із числа резервістів у особливий період.


в особливий період на військову службу призиватимуть громадян, які уклали контракти про проходження служби у військовому резерві та/або зараховані до військового оперативного резерву. Рішення про проведення такого призову ухвалюватиме Верховний Головнокомандувач ЗСУ за поданням Головнокомандувача ЗСУ. У рішенні визначатимуться категорії резервістів, яких необхідно буде призивати, завдання, обсяги, строки та порядок проведення призову тощо.

 

на громадян, яких призиватимуть із числа резервістів у особливий період, поширюватимуться ті самі трудові, соціально-правові та освітні гарантії, які передбачені для мобілізованих осіб. Зокрема, закріплюються гарантії у сприянні працевлаштуванню для молодих людей протягом шести місяців після припинення такої служби.

 

оновлено вимоги до адміністративної відповідальності посадових осіб, резервістів, військовозобов'язаних та призовників за порушення законодавства про військовий обов'язок і військову службу та умисне зіпсуття чи втрату з необережності військово-облікових документів.

 

запроваджується  кримінальна відповідальність за ухилення від призову в особливий період; від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

 

 

 

 

 

 

4.Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

 

(Закон України від 13.04.2021 року, №1383, чинність з 24 квітня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

передбачено розширення переліку ознак безнадійної заборгованості. Згідно зі змінами безнадійною є також заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником - фізичною особою основного зобов'язання є недійсними.

 

визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи, як основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб

 

(Закон України від 13.04.2021 року, №1381, чинність з 23 квітня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

лише ті позичальники, які не мали простроченої заборгованості станом на 1 січня 2014 року або погасили її до дня реструктуризації, мають право скористатися умовами реструктуризації за законом, а саме: валютні зобов’язання конвертуються за середнім значенням між офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні до такої іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату надання кредиту.

 

раніше сплачена неустойка зараховується в погашення тіла та процентів за кредитом; відсотки, нараховані до дня реструктуризації, перераховуються за ставками депозитів у відповідній валюті.

 

після реструктуризації кредит має бути погашений протягом 10 років, проценти за таким реструктуризованим кредитом сплачуються за ринковою ставкою в національній валюті – український індекс депозитних ставок у гривні за 12-місячними депозитами плюс 1%. Кредит можна погасити достроково у будь-який момент.

 

 

 

 

 

 

6. Про всеукраїнський референдум

 

(Закон України від 26.01.2021 року, № 1135-ІХ).

 

 

Основні положення:

 

предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції України; питання загальнодержавного значення; питання про зміну території України за умови збереження територіальної цілісності нашої держави, а також про втрату чинності тим чи іншим законом України або окремими його положеннями.


не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання, що суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права; питання щодо скасовування чи обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина; питання, спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету та територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці. Не можуть виноситися на референдум і питання податків, бюджету, амністії, а також ті, що перебувають у віданні органів правопорядку, прокуратури чи суду.


на всеукраїнський референдум може виноситися одне питання.

 

Референдум не може проводитися одночасно з виборами.

 


рішення, ухвалене на всеукраїнському референдумі, може бути змінене виключно шляхом всеукраїнського референдуму не раніше, ніж через три роки з дня його ухвалення. Новий референдум з питань, що раніше не були підтримані на всеукраїнському референдумі, може бути проведено не раніше, як через один рік з дня оголошення результатів відповідного всеукраїнського референдуму.

 


референдум не підмінятиме роботу Верховної Ради щодо ухвалення законів, але громадяни отримають інструмент прямого впливу на ухвалення рішень у державі.

 

 

Референдум дасть змогу народу говорити вирішальне слово без посередництва політиків, через що багато хто з них втратить свій вплив у суспільстві.

 


залежно від питання, всеукраїнський референдум може призначатися Президентом України, Верховною Радою або проголошуватися Главою держави за народною ініціативою.

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо надання допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами та ефективного використання бюджетних коштів при фінансуванні одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка»

 

(Закон України від 30.03.2021 р., №1359, чинність з 14 квітня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону), допомога при народженні дитини, допомога при усиновленні дитини, допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомога на дітей одиноким матерям, допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається і виплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника)".

 

 

для організації бюджетного фінансування вартість одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» становить три розміри прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом на дату оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, та не зараховується до розміру допомоги, передбаченої частиною першою цієї статті.

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості

 

(Закон України від 19.03.2021 року, №1349, чинність з 14 липня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

визначено такі терміни як «врегулювання простроченої заборгованості» та «колекторська компанія»;

 

 

врегулювання простроченої заборгованості - це заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором;

 

 

колекторська компанія визначається як юридична особа (в тому числі фінансова установа), яка в інтересах кредитодавця та/або нового кредитора відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором здійснює врегулювання простроченої заборгованості та включена до Реєстру колекторських компаній, який вестиме Національний банк України;

 

 

встановлено вимоги до кредитодавців, включаючи колекторські компанії, при врегулюванні простроченої заборгованості, а саме:

дотримуватися вимог до етичної поведінки та правил взаємодії з боржником;


інформувати боржника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості та/або відступлення права вимогу новому кредитору;


укладати договори лише з юридичними особами, включеними до Реєстру колекторських компаній;


повідомити Національний банк України про укладення з колекторською компанією договору (у строки та порядку, що визначені Національним банком України);


контролювати дії залучених колекторських компаній та надавати рекомендації щодо усунення порушень;


обов’язок розірвати договір з колекторською компанією в односторонньому порядку у разі її виключення з Реєстру колекторських компаній або в разі порушення нею вимог до етичної поведінки (2 і більше разів за рік).

 

 

встановлено вимоги до взаємодії зі споживачем (його представником) під час врегулювання простроченої заборгованості (вимоги до етичної поведінки), яка може відбуватись шляхом: безпосередньої взаємодії (особисті або телефонні переговори); надсилання повідомлень (текстових, голосових та інших повідомлень, в тому числі без залучення працівників шляхом використанням програмного забезпечення); надсилання поштових відправлень (за місцем проживання або за місцем роботи);

 

 

під час першої взаємодії зі споживачем кредитор/колекторська компанія має повідомити своє найменування, ПІБ або індекс особи - представника, правову підставу взаємодії та розмір простроченої заборгованості, а на вимогу споживача - надати підтвердні документи протягом 7 робочих днів;

 

 

наділено Національний банк України повноваженнями із здійснення нагляду за додержанням банками, іншими фінансовими установами та особами, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, а також колекторськими компаніями законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог до взаємодії зі споживачами при  врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки).

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (щодо окремих питань завершення 2020/2021 навчального року)

 

(Закон України від 13.04.2021 року, №1378, чинність з 28 квітня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

у зв’язку із здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації;

 

здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням.

 

 

 

 

 

 

10. Про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності

 

(Закон України від 13.04.2021 року, №1380, чинність з 1 липня 2021 року).

 

 

Основні положення:

 

Закріплено право на отримання матеріальної допомоги з Фонду соціального страхування України у період тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

 

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг

 

(Закон України від 03.12.2020 року №1080-ІХ, чинність з 01 травня 2021 року за деякими виключеннями).

 

 

Основні положення:

 

Законом удосконалено норми і положення чинного законодавства у сфері надання житлово-комунальних послуг, а також врегульовано питання перехідного періоду, що виникають у зв’язку із введенням в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та необхідністю прийняття співвласниками усіх багатоквартирних будинків (незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком) рішень про моделі організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу електричної енергії та природного газу).

 

Законом внесено зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про ринок природного газу», «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

 

 

 

 

 

 

12. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою громадянина України Дяченка Олександра Миколайовича та інших громадян України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 13 пункту 4 розділу I Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII

 

від 7 квітня 2021 року № 1-р(II)/2021  у справі № 3-333/2018(4498/18).

 

 

визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування