Основні нормативно-правові акти за березень 2021 року

Перелік основних нормативно-правових актів за березень 2021 року

 

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання

 

(Закон України від 04.03.2021 року №1320, чинність з 27 квітня 2021 року).

 

Основні положення:

 

органи місцевого самоврядування можуть здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах та організаціях комунальної власності відповідних територіальних громад.

 

органи місцевого самоврядування також можуть виступати з ініціативою щодо здійснення державної перевірки на підприємствах, що не перебувають у комунальній власності, а також стосовно фізичних осіб – підприємців, які використовують працю найманих працівників.

 

виконавчі органи сільських, селищних, міських рад можуть звертатися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, чи його територіального органу (Державна служба України з питань праці) щодо порушень суб’єктом господарювання законодавства про працю та зайнятість населення.

 

натомість виконавчі органи міських рад та об’єднаних територіальних громад позбавляються права складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

 

пропонується звільнити від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях Державну службу України з питань праці та її територіальні органи.

 

внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за невиконання законних вимог або недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальних органів або недопущення їхніх посадових осіб до здійснення заходів державного нагляду передбачено штраф для посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

 

 

 

 

 

2. Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо встановлення альтернативної підсудності справ, учасники яких постійно проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

 

(Закон України від 04.03.2021 року, №1319-IX, чинність з 26 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

Частину першу статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено трьома новими абзацами такого змісту:

 

"У цивільних справах, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, позовні заяви, заяви про видачу судового наказу, заяви у справах окремого провадження можуть також пред’являтися фізичною особою, яка постійно проживає на тимчасово окупованій території, до місцевого загального суду, розташованого в межах Херсонської області, за вибором особи.

 

Після відкриття провадження в цивільних справах, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, до моменту розгляду справи по суті фізична особа (відповідач, боржник, заінтересована особа, третя особа), яка постійно проживає на тимчасово окупованій території, може подати клопотання до визначеного місцевого загального суду міста Києва, у провадженні якого знаходиться справа, про передачу такої справи до місцевого загального суду, розташованого в межах Херсонської області, за вибором особи. У разі подання такого клопотання справа може бути передана до визначеного особою місцевого загального суду, розташованого в межах Херсонської області, на підставі ухвали суду не пізніше п’яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п’яти днів після залишення її без задоволення. Повторна передача справи не допускається.

 

Фізична особа (учасник справи, а також особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та/або обов’язки), яка постійно проживає на тимчасово окупованій території, має також право звернутися з апеляційною скаргою до Херсонського апеляційного суду у разі, коли судове рішення ухвалене в результаті розгляду її цивільної справи місцевим загальним судом, розташованим у межах Херсонської області, як судом першої інстанції".

 

 

 

 

 

 

3. Про приєднання України до Міжамериканської конвенції про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства

 

(Закон України від 02.03.2021 року № 1301-IXчинність з 4 квітня 2021 року).

 

Основні положення:

 

Верховна Рада України приєдналася  до Міжамериканської конвенції про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства, вчиненої 8 травня 1979 року в м. Монтевідео;

 

конвенція передбачає надання можливості судовим органам учасниць звертатися із запитом про надання інформації про текст, чинність, зміст та сферу застосування її законодавства з конкретних питань, іншим установам – щодо копій текстів правових актів із зазначенням їхньої чинності або судових прецедентів; експертного висновку, який складається з думки адвокатів або фахівців.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Ланцаротської Конвенції)

 

(Закон України від 18.02.2020 року, №№ 1256-IX).

 

Основні положення:

 

запроваджується особливий механізм запобігання (профілактики) насильства над дітьми для працівників, що з ними контактують, та конкретизовано заходи щодо захисту дітей, які постраждали від сексуального насильства або стали його свідками.

 

встановлено кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку.

 

встановлено відповідальність за «Домагання дитини для сексуальних цілей» (ст. 156-1); «Свідоме одержання доступу, придбання, володіння, виготовлення або розповсюдження дитячої порнографії» (ст. 301-1); «Свідоме одержання доступу до дитячої порнографії, володіння нею, її придбання, ввезення, виготовлення, збут або розповсюдження» (ст. 301-2).

 

доповнено Кримінальний процесуальний кодекс положеннями про те, що кримінальне провадження щодо злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітньої або неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово та передбачено додаткові гарантії врахування найкращих інтересів дитини при проведенні допиту.

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян

 

(Закон України від 02.03.2021 року №1292-ІХ, чинність з 28 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

Закон запроваджує кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо завідомо неправдиве повідомлення стосується критично важливих об’єктів інфраструктури або будівель і споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, або закладів охорони здоров’я, або закладів освіти (таке діяння карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років).

 

Статтю 259 Кримінального кодексу України доповнено приміткою, якою визначається термін «критично важливі об’єкти інфраструктури», що вживається у значенні, визначеному Законом України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 р. № 844

 

(Постанову Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 253, чинність з 26 березня).

 

Основні положення:

 

національне та міжнародне посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тимчасовий реєстраційний талон транспортного засобу, видані з використанням бланків попередніх зразків, є чинними протягом строку, на який їх було видано;

 

оформлення і видача національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу здійснюється з використанням бланків попередніх зразків до їх повного витрачання, але не пізніше ніж до 31 грудня 2021 року.

 

 

 

 

 

 

7. Про затвердження Порядку безоплатного надання (у тому числі через Інтернет) інформації про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, особам, за якими зареєстровано транспортні засоби, та/або безпосереднім користувачам таких транспортних засобів

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 180, чинність з 6 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

відповідальна особа згідно зі ст. 279-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення за бажанням звертається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС (через територіальні сервісні центри МВС) незалежно від реєстрації місця проживання особи або реєстрації транспортного засобу з відповідною заявою, в якій зазначає бажаний спосіб отримання інформації та абонентський номер засобу рухомого (мобільного) зв’язку та/або адресу електронної пошти.

 

у разі вчинення на транспортному засобі, що належить відповідальній особі, адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі, інформування про таке правопорушення здійснюється шляхом надсилання повідомлення, що містить інформацію про:

орган, яким прийнято рішення про накладення стягнення за адміністративне правопорушення;

найменування посади, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка винесла постанову про адміністративне правопорушення;

дату прийняття такого рішення (винесення постанови);

статтю Кодексу України про адміністративні правопорушення, вимоги якої порушено;

ідентифікатор для доступу до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті МВС.

 

інформація про адресу офіційного веб-сайту МВС, на якому відповідальна особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до викладеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності наводяться в постанові у справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідно до ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху

 

(Закон України від 16.02.2021 року, № 1231-IX, чинність з 17 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

посилено відповідальність водіїв за керування у стані алкогольного сп’яніння.

За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до винної особи може бути застосоване покарання у вигляді штрафу в розмірі 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а за повторне вчинення правопорушення протягом року – штраф у розмірі 34 тисячі гривень і позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк 10 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

 

якщо ж водій сяде за кермо у стані алкогольного сп’яніння втретє, то за це передбачений штраф у розмірі 51 тисяча гривень, а також позбавлення прав на керування транспортним засобом на 10 років з конфіскацією авто. Окрім цього, до особи може бути застосовано адміністративний арешт строком до 15 діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

 

притягнути водія до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння або під впливом лікарських засобів, що сповільнюють реакцію, можна буде протягом року з моменту вчинення правопорушення.

 

 

 

Кримінальний кодекс України доповнено статтею 286-1 наступного змісту:

 

«1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.

 

2. Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.

 

3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.

 

4. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, - караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років".»

 

 

 

у деяких випадках збільшено або змінено вид або розмір покарання за інші адміністративні правопорушення на транспорті, а саме:

 

керування транспортним засобом без мотошолома чи з непристебнутим ременем безпеки – штраф у розмірі 510 гривень;

 

порушення правил користування номерним знаком при експлуатації авто, наприклад, закріплення його у не встановленому для цього місці, закриття іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, – штраф у розмірі 850 гривень, а за повторне вчинення такого правопорушення –1700 гривень або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого;

 

перевищення встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів тощо тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі у 340 гривень, або 510 гривень за проїзд на заборонний сигнал світлофора чи жест регулювальника, порушення правил обгону, порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами, користування засобами телефонного зв’язку без використання пристроїв, що дозоляють вести перемови без використання рук, а так само порушення правил навчальної їзди;

 

перевищення швидкості більше як на 50 кілометрів за годину –штраф у розмірі 1700 гривень;

 

створення аварійної ситуації, тобто примус інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян – штраф у розмірі 1445 гривень, або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року;

 

залишення водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний – штраф у розмірі 3400 гривень, або позбавленням права керування транспортними засобами на строк від 1 до 2 років, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб;

 

порушення правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів чи іншого майна – штраф у розмірі 850 гривень;

 

керування транспортним засобом особою, яка не має при собі водійського посвідчення, реєстраційного документу на транспортний засіб, або, у встановлених законом випадках, полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, або не пред’явила його поліцейському – штраф у розмірі 425 гривень.

 

за перехід дороги у невстановленому місці або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються чи порушення інших вимог правил дорожнього руху пішоходам доведеться сплатити штраф у розмірі 255 гривень, а за порушення правил дорожнього руку велосипедистами – 340 гривень.

 

 

 

 

 

 

9. Про Бюро економічної безпеки України

 

(Закон України від 28.01.2021 року № 1150-IX, чинність з 25 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

визначено правові основи організації та діяльності Бюро – центрального органу виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави.

 

основними завданнями Бюро є:

1) виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;

2) оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення;

3) надання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;

4) забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;

5) збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому;

6) планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;

7) виявлення та розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;

8) складання аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.

 

заборонено заведення оперативно-розшукових справ оперативними підрозділами податкової міліції з дня набрання чинності цим Законом.

 

 

 

 

 

 

10. Про внесення зміни до статті 591 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів

 

(Закон України від 19.02.2021 року, № 1258-ІХ, чинність з 18 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

1. Статтю 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» викладено в такій редакції:

 

1. Сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

 

2. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.

 

3. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов’язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу".

 

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» щодо подання іноземцями та особами без громадянства біометричних даних для оформлення віз

 

(Закон України від 04.03.2021 року, № 1328-IX,  чинність з 26 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

уточнено термін «віза» – дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в’їзду на територію України або для транзитного проїзду через її територію та перебування на території України протягом відповідного строку.

 

іноземців та осіб без громадянства під час оформлення візи зобов’язано подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Правила оформлення іноземцям та особам без громадянства візи, в тому числі подання ними своїх біометричних даних під час оформлення, та перелік документів, необхідних для її отримання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

 

відмову заявника подати свої біометричні дані для їх фіксації, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України, визначено як підставу для відмови в наданні візи.

 

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі

 

(Закон України від 05.02.2021 року, №1217-IX, чинність з 10.06.2021 року).

 

Основні положення:

 

внесення відомостей про трудову діяльність до Державного реєстру через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду у вигляді сканованих або оцифрованих копій, передбачених законодавством документів (трудової книжки, довідок тощо), здійснюється працівником і роботодавцем із обов’язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису.

 

після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру роботодавець зобов’язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під підпис, при цьому також передбачено обов’язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

 

передбачений п’ятирічний перехідний період, протягом якого до Державного реєстру мають бути внесені відомості з паперових трудових книжок. Впродовж цього часу застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так і електронна форма вже наявних або внесених відомостей із вказаного реєстру.

 

запроваджується можливість автоматичного призначення пенсії без особистого звернення особи зі збереженням права відстрочення виходу на пенсію.

 

 

 

 

 

 

13. Про фінансовий лізинг

 

(Закон України від 16.01.2021 року №723/97-ВР).

 

Основні положення:

 

лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики і винагороди (вигоди) користування і володіння об'єктом фінансового лізингу і виконується одна з трьох умов, зокрема залишкова вартість об'єкта фінлізингу на момент закінчення терміну дії договору становить не більше ніж 25% початкової.

іншою умовою є те, що об'єкт фінлізингу передається на термін, протягом якого амортизується щонайменше 75% його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі договору фінлізингу протягом терміну його дії придбати об'єкт фінлізингу з подальшим переходом до нього права власності від лізингодавця за ціною і на умовах, передбачених таким договором.

 

також ще однією умовою є те, що сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об'єкта фінансового лізингу або перевищує її.

 

визначено також об'єкти фінансового лізингу, забороняючи, зокрема, передавати в лізинг земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також державні й муніципальні об'єкти, визначені законом «Про оренду державного та комунального майна».

 

 

 

 

 

 

14. Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо перегляду термінів встановлення споживачам лічильників природного газу)

 

(Закон України від 05.03.2021р., №1338-ІХ).

 

Основні положення:

 

відтерміновано строк, з якого суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, до 1 січня 2023 року.

 

встановлено, що контроль за забезпеченням встановлення лічильників газу здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

 

встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щокварталу оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті відомості про виконання суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, обов’язків, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті шостої Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».

 

 

 

 

 

 

15. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері пожежної безпеки

 

(Закон України від 03.02.2021 року № 1187-IX, чинність з 4 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (стаття 175 КУпАП) – до 1700-3400 гривень для громадян та 3400-5100 гривень для посадових осіб;

 

здійснення підприємством господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки (стаття 175-2 КУпАП) – до 1700-5100 гривень для суб’єктів підприємницької діяльності.

 

знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі (стаття 77 КУпАП) – до 1530 – 4590 гривень для громадян і на посадових осіб - 4590 – 15300 гривень.

 

за випалювання рослинності або її залишків (стаття 77-1 КУпАП) – до 3060 – 6120 гривень для громадян і на посадових осіб - 15300 – 21420 гривень.

 

 

 

 

 

 

16. Про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України

 

(Закон України від 04.02.2021 року № 1212-IX, чинність з 4 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- внесено до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення»  такі зміни:

 

"Стаття 47-1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України

1. Допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України (далі - допомога по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації), надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, встановленими Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою.

Сума допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації надається роботодавцям, у тому числі фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва";

 

 

"5. Виплата працівникові або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою, допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації здійснюється роботодавцем або територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, з першого дня скорочення тривалості їхнього робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більше строку, визначеного порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Фінансування виплат, визначених цією статтею, здійснюється в межах коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття";

 

 

"7. Роботодавець або фізична особа - підприємець, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва, але не пізніше строку, визначеного порядком надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Період виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації не враховується під час розгляду звернень про наступне одержання допомоги по частковому безробіттю на період карантину з причин виробничого характеру".

 

 

 

 

 

 

17. Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на подолання наслідків, спричинених коронавірусною хворобою COVID-19

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 200, чинність з 13 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

визначено критерії оцінки допустимості:

державної допомоги у розмірі до 400 тис. євро для всіх суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок карантину, що перешкоджає провадити економічну діяльність;
інвестиційної державної допомоги для виробництва відповідних товарів, пов’язаних із запобіганням, виникненням, поширенням, лікуванням та профілактикою COVID-19;
державної допомоги у формі нових гарантій за індивідуальними кредитами;
державної допомоги у формі компенсації процентних ставок за кредитами;
державної допомоги у формі відстрочки сплати податків та/або внеску на соціальне забезпечення;
державної допомоги по частковому безробіттю на період дії карантину.

критерії обґрунтовані існуючими винятковими обставинами, що виникли в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і не застосовуватимуться після закінчення шести місяців з дати відміни карантину.

 

 

 

 

 

 

18. Про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 239, чинність з 26 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

у 2021 році перерахування сум щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого, проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта 1,11.

 

 

 

 

 

 

19. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України

 

(Наказ Міністерства фінансів України від 01.03.2021 року № 131, чинність з 12 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

викладено у новій редакції форму:

податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 р. № 1307;

податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21;

розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.

 

 

 

 

 

 

20. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти із значними інвестиціями в Україні

 

(Закон України від 02.03.2021 року № 1293-ІХ, чинність з 28 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

тимчасово, до 1 січня 2035 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) операції з ввезення в Україну устаткування (обладнання), комплектувальних виробів до нього, що ввозяться для реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями.

 

звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств інвестори, які є стороною спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», за умови, що цей прибуток отримано в результаті виконання такого договору.

 

звільнення від податку на прибуток передбачено після введення в експлуатацію об'єкта інвестиційного проекту протягом п'яти років у межах строку дії спеціального інвестиційного договору. Обов'язковою умовою застосування звільнення від оподаткування є виконання інвестором зі значними інвестиціями своїх зобов'язань за спеціальним інвестиційним договором.

 

крім того, закон дозволяє органам місцевого самоврядування до 1 січня 2035 року зменшувати ставки земельного податку та орендну плату за землю державної та комунальної власності або звільняти від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються в межах реалізації інвестиційних проектів зі значними інвестиціями.

 

 

 

 

 

 

21. Про тимчасове запровадження безвізового режиму для громадян Китайської Народної Республіки, які в'їжджають в Україну з туристичною метою

 

(Указ Президента України від 23.03.2021 року №116/2021, чинність з 25 березня 2021 року).

 

Основні положення:

 

запроваджено на період з 1 квітня 2021 року до 30 вересня 2021 року безвізовий режим в'їзду в Україну та транзитного проїзду через територію України для громадян Китайської Народної Республіки, які в'їжджають в Україну з туристичною метою, якщо термін їх перебування в Україні не перевищує 30 днів протягом 180 днів.