Основні роз'яснення Ради адвокатів України (2013-2020 роки) | Рада Адвокатів Тернопільської Області

Головна цитата

Основні роз'яснення РАУ (2013-2020 роки)

Публікації

Основні роз'яснення Ради адвокатів України (2013-2020 роки)

18:06 Нд 13.09.20 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 2170 Переглядів Версія для друку

Основні роз'яснення РАУ (2013-2020 роки)


ОСНОВНІ роз'яснення РАУ за 2013-2020 роки



ВИТЯГИ З РОЗ’ЯСНЕНЬ РАУ щодо набуття статусу адвоката

 


Щодо терміну початку стажування

(Рішення 93 від 20 вересня 2019 року)

Рада адвокатів регіону зобов’язана розглянути заяву про призначення стажування у термін, що не перевищує граничного строку дії свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту заявника та прийняти Рішення про призначення керівника стажування, видачу направлення на стажування, затвердження індивідуального плану стажування та строки подання стажистом поточних звітів, якщо на день звернення до ради адвокатів регіону особа мала дійсне свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту.

 



Щодо питань пов’язаних із внесенням відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України
(Рішення №38 від 12 квітня 2019 року)


Встановити, що особам, які до 11 червня 2016 року склали кваліфікаційний іспит та отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту у неуповноваженого (неналежного) органу в місті Києві - «КМ КДКА», однак на підставі такого свідоцтва були до 08 жовтня 2016 року допущені до стажування Радою адвокатів міста Києва, а також успішно склали кваліфікаційний іспит та отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту в уповноваженої (належної) кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, зараховується строк стажування до 08 жовтня 2016 року включно.


Радам адвокатів регіонів дозволити за заявами осіб, зазначеними у п.1 цього рішення, приймати рішення про продовження їх стажування у іншому регіоні, затверджувати результати проходження такого стажування та видавати свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Для цього такі особи разом із заявою подають до ради адвокатів регіону відповідні підтверджуючі документи про початок та проходження стажування для затвердження його результатів і прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю до 08 жовтня 2016 року.


Радам адвокатів регіонів дозволити за заявами осіб, які завершили стажування відповідно до п.2 цього рішення, вносити відомості до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

 


Щодо правомірності включення адвоката до Реєстру керівників стажування та здійснення ним керівництва стажуванням у випадку розбіжності між фактичним місцем проведення стажування та робочим місцем адвоката
(Рішення №286 від 15.12.2016 року).


Зазначення адвокатом, який виявив бажання бути керівником стажування, або який включений до реєстру керівників стажування, адреси робочого місця, на базі якого відбуватиметься стажування, іншої адреси, ніж та, що зазначена у Єдиному реєстрі адвокатів України, є цілком правомірним.
Оскільки Законом не обмежена наявність у адвоката декількох робочих місць, також є правомірним вільний вибір адвокатом робочого місця, на базі якого відбуватиметься стажування.


У випадку встановлення факту здійснення керівництва стажування за іншою адресою, ніж та, яка була вказана адвокатом при включенні його до реєстру керівників стажування, і якщо дана обставина не є незначним технічним упущенням самого адвоката, а суттєво впливає на проходження стажування чи на здійснення контролю зі сторони ради адвокатів регіону за проходженням стажування, рада адвокатів регіону в кожному окремому випадку, оцінивши всі обставини, відповідно до пункту 7.7. Положення вправі прийняти рішення про відсторонення адвоката від керівництва стажуванням.

 

 


Щодо порядку оформлення та зовнішнього вигляду дозволу Керівника стажування на вчинення стажистом певних дій
(Рішення №128 від 10.06.2016 року).


В пунктах 1.10., 1.12. Програми проходження стажування передбачено обов’язок стажиста отримати дозвіл від свого керівника стажування, у випадку виконання стажистом окремих завдань стажування з іншими адвокатами.


Виходячи з характеру вказаного дозволу на виконання окремих завдань стажування з іншими адвокатами, його оформлення здійснюється в довільній письмовій формі (як письмове звернення стажиста до свого керівника з попереднім письмовим погодженням з іншим (іншими) адвокатом (адвокатами) щодо майбутнього виду, характеру, терміну, місця виконання тощо певних завдань стажування. Такий дозвіл може бути загальний або на конкретні завдання.
 

 



Щодо деяких питань видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за результатами стажування особам, стосовно яких існують обставини несумісності
(Рішення від червня 2016 року – ст. 8 Вісника НААУ №7-8(25) 2016 року).


Складання присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (тобто набуття статусу адвоката) особою, яка здійснює діяльність, несумісну з діяльністю адвоката, є порушенням ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
 

 



Щодо терміну дії свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту під час проходження стажування
(Рішення №107 від 23.04.2016 року).


Закінчення терміну дії свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту під час проходження стажування не є підставою для відмови особі у проходженні стажування для отримання нею свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
 

 



Щодо обчислення стажу роботи помічником адвоката для звільнення від проходження стажування
(Рішення №7 від 26.02.2016 року)


Обчислення стажу роботи помічником адвоката для звільнення від проходження стажування, здійснюється відповідно до приписів законодавства України про працю, починаючи з дати початку роботи, визначеної трудовим договором (наказом про прийняття на роботу) між помічником та адвокатом (адвокатським бюро чи об’єднанням), при умові дотримання вимог Положення про помічника адвоката та Порядку ведення ЄРАУ щодо строків подання до відповідної РАР установлених документів про помічника адвоката).

 




Щодо зарахування до стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, роботи за сумісництвом на посаді, що потребує наявності повної вищої юридичної освіти та на посаді керівника юридичної фірми
(Рішення №134 від 13.11.2015 року)


Стаж роботи особи за сумісництвом на посаді юрисконсульта або на іншій посаді, яка потребує наявності повної вищої юридичної освіти, та на умовах цивільно-правових договорів не зараховується до стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття особою права на заняття адвокатською діяльністю.


Натомість, в частині зарахування до стажу роботи в галузі права роботи на посаді керівника юридичної фірми встановлено, що такий стаж зараховується до стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття особою права на заняття адвокатською діяльністю, у випадку, якщо особа, займаючи посаду керівника юридичної фірми, відповідно до затвердженої посадової інструкції здійснювала юридичну діяльність, а не лише управлінську.
 

 



Щодо зарахування стажу роботи на посаді помічника адвоката до стажу роботи в галузі права особи, яка не здобула повної вищої юридичної освіти та щодо права на звернення із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту
(Рішення №72 від 04.07.2015 року)


Згідно з вимогами чинного Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до юридичного стажу роботи в галузі права може бути зарахований стаж роботи на посаді помічника адвоката лише за умови заняття такої посади відповідно до встановлених вимог та виключно після здобуття повної вищої юридичної освіти.
 

 



Щодо можливості укладення трудового договору з особою, яка отримала диплом бакалавра як з помічником адвоката
(Рішення №12 від 04.07.2015 року)


У випадку здобуття особою вищої юридичної освіти до набрання чинності Законом України «Про вищу освіту» від 01 липня 2014 року або в умовах здійснення освітньої діяльності, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, трудовий договір із нею як з помічником адвоката може бути укладений лише за умови отримання такою особою кваліфікаційного рівня «спеціаліст», «магістр» та/або отримання диплома спеціаліста, магістра.
 

 



Щодо деяких питань застосування Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю
(Рішення №13 від 04.07.2015 року)


Враховуючи особливості статусу помічника адвоката, чинне законодавство передбачає єдиний випадок звільнення від проходження стажування – для осіб, які мають встановлений стаж роботи на посаді помічника. Однак таке звільнення від стажування не є передумовою автоматичного набуття статусу адвоката.


Питання про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування особі, як такій, яка працювала не менше року протягом останніх двох років помічником адвоката, вирішується на засіданнях ради адвокатів регіону (п. 12.2 Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю – далі - Положення).


Пунктами 12.3-12.7 Положення визначено, що таке рішення приймається на підставі поданих особою, яка бажає отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, документів та за наслідками перевірки відповідності такої особи та поданих нею документів вимогам чинного законодавства.


При цьому співбесіда, проведення якої передбачено п. 12.5 Положення, є однією з складових такої перевірки, а її проведення – передумовою прийняття радою адвокатів регіону рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у видачі такого свідоцтва. Критерії оцінки результатів такої співбесіди випливають із вимог статей 6, 7 та частини п’ятої статті 10 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».


У зв’язку з наведеним, у випадку невідповідності документів або особи, яка їх подала, вимогам чинного законодавства, в тому числі встановленої за результатами співбесіди, рада адвокатів регіону може прийняти рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування.
Враховуючи динамічність суспільних відносин та змінюваність норм права, що їх регулюють, перелік підстав для відмови у видачі особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без проходження стажування, визначений п. 12.8 Положення, не може бути вичерпним, однак він обмежений підставами, визначеними чинним законодавством.

 




Щодо зарахування до стажу роботи в галузі права роботу за сумісництвом на посадах, які потребують наявної повної вищої юридичної освіти
(Рішення №71 від 04.07.2014 року)


До стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, та до стажу роботи помічником адвоката, що дає право на звільнення від проходження стажування, не зараховується час роботи на посаді помічника адвоката за сумісництвом, якщо така особа працювала не на умовах повного робочого тижня, а роботодавцем за такого помічника адвоката додержавного бюджету України не сплачувався Єдиний соціальний внесок у встановленому законом порядку та розмірі.


Однією з основаних вимог роботи помічником адвоката є трудовий договір (контракт), укладений з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням), який є підставою набуття помічником адвоката стажу роботи в галузі права, необхідного для отримання права на заняття адвокатською діяльністю (роз’яснення РАУ згідно рішення №226 від 27.09.2013 року).


Враховуючи наведене, час роботи особи на посаді помічника адвоката за сумісництвом та на умовах цивільно-правових договорів не зараховується до стажу роботи в галузі права, необхідного для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.
 

 




Щодо практичного застосування п.3 ч.2 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність
(Рішення № 122 від 07 вересня 2018 року)


Оскільки п.3 ч.2 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не містить територіального обмеження щодо країни позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, особа, позбавлена права на адвокатську практику в будь-якій іноземній державі у відповідності до діючого там законодавства, підпадає під дію п.3 ч.2 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і не може бути допущена КДКА регіону до складення кваліфікаційного іспиту, у випадку наявності у Комісії про це інформації.
 

 



Про затвердження роз’яснення щодо зарахування стажу роботи на посаді керуючого справами в КДКА та ради адвокатів регіону до стажу роботи в галузі права
(Рішення № 48 від 12 квітня 2019 року)


До стажу роботи в галузі права для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю може бути зарахована робота на посаді керуючого справами в КДКА та ради адвокатів регіону (який оформляє юридичні документи та здійснює їх юридичний супровід), виходячи з кваліфікаційних вимог до цих посад, що закріплені у відповідних посадових інструкціях та у разі надання документів, які підтверджують кваліфікаційні вимоги до вказаних посад.


 







РОЗ’ЯСНЕННЯ (основні останні зміни) РАУ з приводу здійснення адвокатської діяльності

(2013-2020 роки)




Щодо повноважень адвоката на період зупинення права на заняття адвокатською діяльністю
(Рішення № 14 від 1402.2020 року)


Дії адвоката, в період дії дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на здійснення адвокатської діяльності направлені на укладення договору про надання правової допомоги є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства та в результаті цього можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності; укладені договори та видані ордери адвокатом в період дії дисциплінарного стягнення є нікчемними, оскільки заключені без відповідної правосуб’єктності.

 

 



Щодо участі адвоката за договором про надання правової допомоги клієнту, який одночасно є його помічником, у контексті статті 9 Правил адвокатської етики
(Рішення №10 від 14.02.2020 року)


Одного факту перебування у трудових відносинах адвоката та його помічника у якості клієнта, не достатньо для виникнення конфлікту інтересів, в розумінні статті 9 Правил адвокатської етики, та звертає увагу, що рішення про наявність або відсутність у діях адвоката складу дисциплінарного проступку приймає кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за адресою робочого місця адвоката, відповідно до статті 33 Закону в розрізі конкретних обставин

 




Щодо можливості адвоката представляти інтереси клієнта в органах казначейства у питаннях пов’язаних з виконанням рішень про стягнення коштів присуджених на ім’я клієнта на підставі ордеру чи договору
(Рішення №142 від 15 листопада 2019 року)


Адвокат має право представляти інтереси клієнта перед органами казначейства у питаннях виконання рішень про стягнення коштів на користь клієнта відповідно до рішення суду, в тому числі отримувати на свій банківський рахунок кошти, які присуджені або підлягають поверненню на ім’я свого клієнта у тому випадку, якщо такі повноваження прямо передбачені договором про надання правової допомоги підписаного адвокатом та клієнтом.

Достатнім підтвердженням повноважень адвоката в органах казначейства є належним чином завірена копія договору про надання правової допомоги, довіреності, ордеру або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

 

 


Щодо неприпустимості залучення адвоката до конфіденційної співпраці з органами досудового розслідування при наявній згоді клієнта
(Рішення №123 від 15 листопада 2019 року)


У контексті приписів статті 23 Закону та Правил адвокатської етики, кожен адвокат зобов’язаний утримуватись від участі в конфіденційному співробітництві під час оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, оскільки таке співробітництво може привести до розкриття адвокатської таємниці, натомість у разі отримання пропозицій щодо здійснення таких незаконних дій, адвокати мають звертатись до правоохоронних органів та повідомляти про такі факти ради адвокатів регіонів з метою захисту своїх прав та гарантії адвокатської діяльності.
 

 



Про внесення змін та доповнень до Регламенту ВКДКА
(Рішення № 25 від 14 лютого 2020 року)


Внесено зміни та доповнення до пункту 3.49. Регламенту Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури та викладено його у наступній редакції:
« 3.49. У разі оскарження одного і того ж рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до ВКДКА та до суду, ВКДКА виносить постанову про закриття провадження, виходячи з принципу правової визначеності, встановленого Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».


У разі одночасного оскарження одного й того самого рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або/та дій чи бездіяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури різними сторонами дисциплінарного провадження (особою, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката та адвокатом) до різних компетентних органів (до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та до суду), скарга розглядається тим органом, якого визначив суб’єкт оскарження».

 

 


Про порядок застосування КДКА статті 18 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність
(Рішення №167 від 13 грудня 2019 року)


Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону, до якої надійшла заява (скарга) на дії адвоката та рішення за результатами розгляду якої було скасовано в судовому порядку з процедурних питань, зобов’язана розглянути зазначену заяву та завершити дисциплінарне провадження у межах тієї ж дисциплінарної справи, тобто розгляд здійснюється відповідно до адреси робочого місця адвоката на час первісного звернення скаржника.

 




Про внесення змін до Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність
(Рішення №73 від 26 червня 2019 року)


Статтю 10 Положення викладено у наступній редакції:
« 10. До заяв (скарг) щодо поведінки адвоката слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів; заяви (скарги), постанови, подання слідчих органів; заяви (скарги), подання голів кваліфікаційно-дисциплінарних комісій або її членів, голів рад адвокатів регіону або її членів; заяви (скарги) адвокатів, адвокатських об’єднань, адвокатських бюро, об’єднань адвокатів, підприємств, установ, організацій та інших осіб, поданих на дії адвокатів».


Пункт 4 статті 14 Положення доповнено новим абзацом:
«За розгляд заяв (скарг) поданих суддями не у рамках наданих їх повноважень процесуальним законодавством України здійснюється оплата за організаційно-технічне забезпечення їх розгляду».


Статтю 44 Положення доповнено новим реченням:
«Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України».


В статті 49 Положення після першого речення доповнено наступним реченням:
«Рішення про закриття дисциплінарної справи приймається у разі: а) відсутності в діях адвоката дисциплінарного проступку; б) закінчення строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, у разі встановлення дисциплінарного проступку у діях адвоката. в) відкликання заяви (скарги) заявником (скаржником).
 

 



Щодо обов’язкового використання печатки адвокатським об’єднанням при оформленні ордеру
(Рішення № 118 від 21.09.2019 року).


З огляду на чинне законодавство, а також керуючись п.12 Положення, підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об’єднання, може бути скріплений відтиском печатки адвокатського бюро/адвокатського об’єднання за її наявності.


Вимоги щодо обов’язкового використання печатки не передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 та відповідно чинного законодавства є незаконними.
 

 



Щодо заповнення обов’язкових реквізитів ордеру на надання правової допомоги
(Рішення № 98 від 20 вересня 2019 року)


Номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане, є обов’язковими реквізитами ордеру. При генерації ордеру, у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, графа «посвідчення адвоката» заповнюється автоматично.


У випадку, якщо під час генерації ордеру, графа «посвідчення адвоката» не заповнилась автоматично, це означає, що відповідні відомості адвоката відсутні в ЄРАУ. В такому випадку для зручності в роботі адвокат повинен оновити відомості про себе в ЄРАУ, а до тих пір вправі вносити ці данні вручну.
 

 

 


Щодо оформлення ордеру про надання правової допомоги, в разі залучення адвоката адвокатським об’єднанням або адвокатським бюро на договірних засадах
(Рішення №97 від 20 вересня 2019 року)


У разі залучення адвокатським об’єднанням до виконання укладених договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах, залучений адвокат може як самостійно видати ордер (якщо це передбачено договором між адвокатським об’єднанням та таким адвокатом), так і адвокатське об’єднання може видати такому адвокату ордер від імені адвокатського об’єднання.
 

 

 


Щодо застосування форми (бланку) ордеру на надання правничої (правової) допомоги
(Рішення №68 від 26 червня 2019 року)


Якщо адвокатом заповнюється ордер у письмовій формі, зазначення обмежень повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги, є обов’язковим. У випадку, якщо ордер генерується через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, такі дані вказуються адвокатом та генеруються автоматично.
 

 




Щодо оформлення ордерів на надання правової допомоги до укладення письмового договору
(Рішення № 57 від 12 квітня 2019 року)


Ордер на надання правової допомоги не замінює договору про надання правової допомоги, який є підставою для здійснення адвокатської діяльності, а є лише документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги клієнту.

Водночас, ордер може бути оформлений адвокатом на підставі усної угоди з клієнтом, що перебуває, зокрема, у слідчому ізоляторі, але у найближчий можливий строк адвокат зобов’язаний укласти з клієнтом договір про надання правової допомоги у письмовій формі.
 

 




Про роз’яснення деяких питань, пов’язаних із організаційними формами здійснення адвокатської діяльності, внесенням відомостей до ЄРАУ, видачею ордерів на надання правової (правничої) допомоги
(Рішення №174 від 13 жовтня 2018 року)


Рекомендовано при заключенні договору АО з адвокатом на договірних засадах відповідно до частини 6 статті 15 Закону, вказувати в такому договорі окремим пунктом повноваження адвоката щодо видачі ордера таким адвокатом на ведення справи від свого імені.


Додатково Рада адвокатів України роз’яснює, що у випадку якщо адвокат є членом АО згідно даних Єдиного реєстру адвокатів України, то він має право здійснювати адвокатську діяльність індивідуально (як самозайнята особа) та відповідно здійснювати інші дії в межах повноважень передбачених профільним Законом, за умови внесення інформації про обидві організаційно-правові форми до Єдиного реєстру адвокатів України.

 

 



Щодо отримання адвокатом від клієнта згоди на укладення договору про надання правової допомоги
(Рішення № 56 від 12 квітня 2019 року)


У випадку надання захисником допомоги клієнту за договором, укладеним з іншою особою в інтересах клієнта, письмова згода клієнта на надання йому правничої (правової) допомоги має бути отримана адвокатом у найближчий можливий строк.
Чинне законодавство не встановлює чітких вимог до оформлення такої згоди, отже, вона може бути довільної форми, однак з її змісту повинно бути зрозумілим, що клієнт погоджується на його захист конкретним адвокатом.
Викладення зазначеної згоди у письмовій формі передбачає фіксування її змісту у документі (у тому числі електронному), у листі, телеграмі, за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку, факсимільного відтворення за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, а також за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.
 

 

 



Щодо деяких питань пов’язаних з представництвом клієнта в суді за довіреністю
(Рішення № 28 від 12 квітня 2019 року)


Наявність у особи, яка надає правову (правничу) допомогу, статусу адвоката (який підтверджується наявністю свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та витягом з ЄРАУ), незалежно від того зазначене це у довіреності чи ні, визначає можливість здійснення всіх прав та можливостей, пов’язаних із цим статусом.
 

 




Щодо гонорару успіху адвоката за надану правничу (правову) допомогу
(Рішення № 35 від 12 квітня 2019 року)


Адвокат має право отримувати гонорар успіху за надану правничу (правову) допомогу, розмір якого діючим законодавством не обмежений та визначається договором про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом;


Адвокату не рекомендується заявляти у судовому порядку вимогу щодо відшкодування сплаченого йому гонорару успіху за надану правничу (правову) допомогу.
 

 




Щодо діяльності адвокатського об’єднання, створеного двома адвокатами, один з яких зупинив адвокатську діяльність
(Рішення № 29 від 12 квітня 2019 року)


Адвокатське об’єднання, створене двома адвокатами (учасниками) за умови, коли один із учасників зупинив адвокатську діяльність, про що є відповідний запис в ЄРАУ, може продовжувати свою діяльність, як юридична особа.

 





Щодо укладення договору між адвокатським об’єднанням та іншим адвокатом, який є самозайнятою особою
(Рішення № 33 від 12 квітня 2019 року)


У випадку, якщо виникла необхідність у одноразовому залученні адвоката до діяльності адвокатського об’єднання, необхідно укласти договір (угоду) про залучення адвоката, який не може суперечити цивільному законодавству, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», актам НААУ та Статуту відповідного адвокатського об’єднання.
 

 




Про внесення змін та доповнень до деяких рішень Ради адвокатів України
(Рішення №176 від 13 жовтня 2018 року)


Доповнення до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 4 від 03 лютого 2017 року
Підпункт 2.21 пункту 2 Положення доповнено реченням наступного змісту:

Адвокат також відшкодовує раді адвокатів регіону витрати понесені нею у зв’язку зі сплатою коштів за організаційно-технічне забезпечення розгляду кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури подання ради адвокатів регіону щодо несплати адвокатом щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування.

 

 



Про неприпустимість ототожнення адвоката з клієнтом
(Рішення № 35 від 18 червня 2020 року)


Публічні заклики політиків та/або будь-яких інших осіб стосовно ототожнення адвоката з клієнтом є грубим порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», міжнародних стандартів незалежної адвокатської професії в демократичній правовій державі, порушенням гарантій незалежної адвокатської діяльності, порушенням гарантій кожного на правничу професійну допомогу та доступ до правосуддя, що можуть стати підставою для звернення адвокатів до суду з позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

 

 

 


Про результати розгляду листів Голови КДКА Київської області Поліщука В.А. з проханням роз’яснити процедуру скасування Рішення КДКА регіону про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту
(Рішення № 125 від 07 вересня 2018 року)


Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачений особливий порядок оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (палат) – до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які уповноважені у тому числі на їх скасування.

Скасування кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури власного Рішення, яке породило відповідні юридичні наслідки для особи, стосовно якої таке Рішення прийнято, є неприпустимим, відповідно до принципу належного врядування, та таким, що ухвалено поза межами повноважень.

 

 



Щодо здійснення адвокатом та його помічником представництва різних сторін в одній господарській справі
(Рішення №33 від 30.03.2018 року)


З огляду на системний аналіз викладених положень Правил адвокатської етики та Закону Україну «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також виходячи із принципу домінантності інтересів клієнта, помічник адвоката та адвокат не можуть представляти інтереси різних сторін в одному господарському процесі.
 

 




Про питання складання/відмови у складанні протоколів про адміністративні правопорушення за статтею 212-3 КУпАП
(Рішення №88 від 02 червня 2018 року)


Рада адвокатів України звертає увагу голів рад адвокатів регіонів та осіб, уповноважених на прийняття рішення щодо складання протоколів про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 212-3 КУпАП, на необхідність детального, всебічного вивчення кожного звернення адвоката, а також на неухильне дотримання законності та обґрунтованості, як при складанні, так і при відмові у складанні протоколів про адміністративне правопорушення передбачене статтею 212-3 КУпАП.

 

 



Щодо роз’яснення деяких питань, пов’язаних з реалізацією права адвоката на звернення з адвокатським запитом
(Рішення №172 від 13 жовтня 2018 року)


Звернення до ради адвокатів регіону не є виключним способом захисту прав для адвоката, якому неправомірно відмовили в наданні інформації з обмеженим доступом про його клієнта. Цей спосіб захисту є спеціальним, проте паралельно можуть використовуватись й інші способи захисту прав, що є загальними, зокрема і звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Підкреслимо, що, відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист персональних даних», рішення про відмову у доступі до персональних даних може бути оскаржено до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або суду.


Крім того, слід пам’ятати, що суб’єкт персональних даних має право знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом. Отож, клієнт може дати відповідне доручення щодо отримання персональних даних своєму адвокатові.
 

 




Щодо судового оскарження рішень ВКДКА кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатів
(Рішення від грудня 2017 року)


У КДКА відсутнє право на судове оскарження рішень ВКДКА – квазісудового органу, оскільки безпосередньо права та/або інтереси КДКА в такому випадку не порушуються.
Разом з тим чинним законодавством України передбачено право адвоката чи особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, оскаржити рішення ВКДКА до суду.

 

 




Щодо можливості надання адвокатами правової допомоги членам сім’ї та родичам
(Рішення від вересня 2017 року)


Надання правової допомоги члену сім’ї та/або родичу за загальним правилом не заборонено, а наявність конфлікту інтересів може встановлюватися в кожному випадку індивідуально, виходячи з обставин, що склалися.


При вирішенні питання про можливість надання правової допомоги членам сім’ї та/або родичам адвокат повинен оцінити всі обставини на предмет наявності суперечності між особистими інтересами адвоката та його професійними правами та обов’язками перед клієнтом.

 

 



Щодо невиконання посадовими особами КДКА вимог ВКДКА
(Рішення від квітня 2017 року – ст. 4 Вісника НААУ №5(33) 2017 року).


Ненадання посадовими особами КДКА регіонів у встановлений строк на вимогу ВКДКА, Голови ВКДКА та його заступників матеріалів кваліфікаційних та дисциплінарних справ, пояснень щодо дій та/або бездіяльності КДКА є невиконанням рішень органів адвокатського самоврядування, що може мати наслідком притягнення таких посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.
 

 




Щодо виготовлення та видачі ордерів на надання правової (правничої) допомоги
(Рішення № 72 від 01 червня 2018 року)


Для підтвердження повноважень адвоката на надання правової (правничої) допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України, адвокату видається ордер на надання правової допомоги, який виготовлений друкарським способом на замовлення ради адвокатів регіону (і як виняток на замовлення Ради адвокатів України) відповідно до встановлених Положенням вимог та має типову форму, затверджену Радою адвокатів України.


Бланки ордерів, що виготовлені на замовлення Рад адвокатів регіонів у друкарський спосіб та містять всі обов’язкові реквізити, згідно встановленої Радою адвокатів України типової форми, відмінні від затвердженого зразка за кольором, визнаються такими, що відповідають вимогам Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
 

 




Щодо можливості представництва юридичної особи адвокатом, який працює в ній за трудовим договором
(Рішення №254 від 16.11.2017)


Введення до штатного розпису посади «адвокат» можливе лише у адвокатському бюро та адвокатському об’єднанні, або у адвоката, як визначених законом формах здійснення адвокатської діяльності, а здійснення адвокатом адвокатської діяльності в межах виконання ним трудових обов’язків у державній установі чи іншому суб'єкті (окрім визначених законом форм здійснення адвокатської діяльності) суперечить чинному законодавству та принципам здійснення адвокатської діяльності і є недопустимим.


Адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», в тому числі й щодо конфлікту інтересів. Укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм штатним працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України і є можливим виключно з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та в залежності від правового статусу клієнта за договором про надання правової допомоги - законодавства про публічні закупівлі та законодавства у сфері запобігання корупції.


Що стосується документів, які підтверджують повноваження адвоката на представництво інтересів в суді, то відповідні вимоги встановлені процесуальним законодавством, однак в будь-якому випадку представництво інтересів клієнта адвокатом в суді на підставі трудового договору (контракту) суперечить чинному законодавству.
 

 




Щодо дисциплінарної відповідальності адвоката у разі подання ним до суду копій документів, отриманих від клієнта під час здійснення адвокатської діяльності, на виконання ухвали суду про витребування доказів
(Рішення №243 від 15.11.2017 року)


В даному випадку слід розкривати поняття «необхідності втручання» у демократичному суспільстві. Втручання у право заявника на повагу до його кореспонденції має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (див. рішення у справі «Зехентнер проти Австрії» (Zehentner v. Austria), заява № 20082/02, п. 56, ECHR 2009-...)» (Кривіцька і Кривіцький, 44). Проте, навряд чи відповідає «нагальній суспільній необхідності», зокрема є співрозмірним із переслідуваною законною метою використання судом своїх владних повноважень у цивільному процесі, де панують такі засади цивільного як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, забезпечення доказами однієї сторони судового процесу через нехтування правами іншої сторони, зокреме в аспекті гарантій адвокатської таємниці.


Обов’язок подавати адвокатом до суду копії документів, отриманих від клієнта під час здійснення адвокатської діяльності, на виконання ухвали суду про витребування, у застосованому в Україні вигляді і з огляду на особливу важливість у демократичному суспільстві гарантування адвокатської таємниці, може становити непропорційне втручання у професійну таємницю адвокатів та призвести до порушення статті 8 Конвенції.
 

 




Щодо можливості допиту перекладача в якості свідка
(Рішення №32 від 12 квітня 2019 року)


Інформація, отримана перекладачем або особою, що здійснює переклад, внаслідок надання послуг перекладу під час спілкування адвоката з клієнтом, є інформацією, яка містить адвокатську таємницю та належить до інших видів охоронюваних законом таємниць, а тому будь-які спроби доступу до інформації, отриманої у такий спосіб, є незаконними та такими, що порушують гарантії адвокатської діяльності та вимоги законодавства щодо збереження таємниці спілкування адвоката з клієнтом.

 

 

 



Про використання рейтингів адвокатів, адвокатських об’єднань/бюро при проведенні процедури публічних закупівель професійної правничої (правової) допомоги
(Рішення № 47 від 12 квітня 2019 року)


Встановлення будь-яких рейтингів адвокатів, адвокатських об’єднань/бюро, як кваліфікаційних критеріїв відбору учасників є не припустимим та дискримінаційним критерієм, оскільки учасники з найменшим рейтингом або ті, хто взагалі не проходив рейтингування, будуть у нерівних умовах з учасниками із найвищим рейтингом.
При цьому, ні замовнику, ні іншим учасникам закупівлі, не відомо які вимоги були встановлені організатором рейтингування до учасників рейтингів як підтвердження надання ними якісних правових (правничих) послуг та які інші критерії відбору висувалися.


Встановлення замовниками будь-яких рейтингів для учасників, як кваліфікаційного критерію відбору, є неприпустимим та дискримінаційним критерієм, що призведе до порушення принципів здійснення закупівель, затягування процедур закупівель та їх відміни.

 

 



Щодо участі адвоката в окремій процесуальній дії
(Рішення від грудня 2017 року – ст. 10 Вісника НААУ №1-2 (40) 2018 року)


Згідно з ч. 1 ст. 41 Правил адвокатської етики в редакції від 09.06.2017 року адвокат зобов’язаний відмовитися від здійснення захисту за дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або в разі залучення захисника для проведення окремої процесуальної дії, у порядку, передбаченому чинним кримінальним процесуальним законодавством, а також законодавством про надання безоплатної правової допомоги у випадку, коли прийняття доручення або залучення для проведення окремої процесуальної дії через конкретні об’єктивні причини може потягнути порушення прав і законних інтересів цієї особи чи зашкодити її позиції захисту.


Адвокат, залучений до участі в окремій процесуальній дії, повинен:
• невідкладно після отримання доручення вжити всіх можливих заходів щодо з’ясування, який саме адвокат (адвокати) представляє інтереси клієнта у цій справі;
• негайно зв’язатися з цим адвокатом (адвокатами);
• з’ясувати причини його (їх) відсутності,
• з’ясувати особливості позиції надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом (адвокатами) у цій справі.


Адвокат під час участі в окремій процесуальній дії не має права відступати від позиції клієнта та основного адвоката (адвокатів) у цій справі.

 

 



Щодо наявності конфлікту інтересів при наданні правової допомоги клієнтам з різним процесуальним статусом в кримінальних провадженнях
(Рішення № 120 від 15 листопада 2019 року)


Кожен адвокат, приймаючи рішення про укладення договору про надання правової допомоги з клієнтом щодо його захисту або представництва, повинен впевнитися, що відсутній конфлікт інтересів у розумінні відповідних норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики та що результати надання професійної правничої (правової) допомоги не будуть протиправними та відповідатимуть вимогам процесуального законодавства відповідного виду судочинства.


Участь адвоката, який здійснює на підставі договору про надання правової допомоги захист підсудного у кримінальній справі (кримінальному провадженні) у допиті свідків обвинувачення у судовому засіданні у цій справі, за обставин надання цим адвокатом цим особам правової допомоги у інших, не пов’язаних з цією справою справах (провадженнях), за умови відсутності конфлікту інтересів, обставин, визначених статтею 46 КПК України та відсутності підстав для відводу захисника, передбачених статтею 78 КПК України, не має ознак порушення Правил адвокатської етики.

 

 



Щодо надання до адвокатського запиту копії ордеру на надання правової допомоги
(Рішення від серпня 2017 року року – ст. 4 Вісника НААУ №9(36) 2017 року)


До адвокатського запиту додається копія ордеру на надання правової допомоги як цілісного документа, встановленої Радою адвокатів України форми, тобто у сукупності його титульної та зворотної сторін.


Відмітка про посвідчення копії ордера на надання правової допомоги має складатися зі слів «Згідно з оригіналом», особистого підпису адвоката (або керівника адвокатського об’єднання/адвокатського бюро, у випадку якщо ордер видається адвокатським об’єднанням/адвокатським бюро), який засвідчує копію, його ініціали та прізвища, а також дати засвідчення копії.

 

 



Щодо участі адвоката за договором про надання правової допомоги клієнту, який одночасно є його помічником, у контексті статті 9 Правил адвокатської етики
(Рішення №10 від 14.02.2020 року)


Одного факту перебування у трудових відносинах адвоката та його помічника у якості клієнта, не достатньо для виникнення конфлікту інтересів, в розумінні статті 9 Правил адвокатської етики, та звертає увагу, що рішення про наявність або відсутність у діях адвоката складу дисциплінарного проступку приймає кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за адресою робочого місця адвоката, відповідно до статті 33 Закону в розрізі конкретних обставин.

 

 




Щодо неможливості делегування законодавчо визначених повноважень органів адвокатського самоврядування іншим органам (робочим групам, комісіям, тощо
(Рішення від 13.09.2016 року – ст. 3 Вісника НААУ №10(27) 2016 року)


Виключне право на здійснення фінансово-господарської перевірки діяльності, зокрема КДКА регіону у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», мають ревізійна комісія адвокатів регіону та Вища ревізійна комісія адвокатури.


Делегування їх повноважень будь-яким іншим утворенням (тимчасовим комісіям, робочим групам тощо) та їх привласнення є неправомірним (аналогічно в цьому ж контексті іншим рішенням Ради адвокатів України було визнано неправомірною діяльність одного з регіональних комітетів захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності в частині проведення цим комітетом співбесід зі стажерами).
 

 

 



Щодо можливості укладення договору про надання правової допомоги у порядку Закону України «Про електронну комерцію»
(Рішення №146 від 27.05.2017 року)


Дія Закону України «Про електронну комерцію» не розповсюджується на правовідносини щодо укладення договору про надання правової допомоги адвокатом, що не позбавляє права адвокатів укладати такі договори за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем або у інший спосіб з дотриманням вимог, встановлених Конституцією України та Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

 

 



Щодо дисциплінарної відповідальності адвоката у випадку смерті скаржника
(Рішення від 13.09.2016 року – ст. 3 Вісника НААУ №10(27) 2016 року)


Смерть особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, або оголошення її померлою у встановленому Законом порядку не змінює факти, які мали місце в поведінці адвоката і щодо яких вже подана заява (скарга), а тому не є підставою для закриття дисциплінарного провадження на будь-якій його стадії.

 

 




Щодо ведення до адвокатського досьє
(Рішення від серпня 2017 року – ст. 4 Вісника НААУ №9(36) 2017 року).


У всіх правовідносинах щодо адвокатського досьє під таким слід розуміти сукупність документів та інформації, що отримуються, збираються, створюються, зберігаються, використовуються адвокатом та/або знаходяться у його розпорядженні (володінні, віданні тощо) і охоплюється поняттям адвокатської таємниці, а також окремі (одиничні) документи та будь-які носії інформації, які охоплюються таким поняттям, предмети, тощо.


Адвокат не зобов’язаний вести адвокатське досьє і його відсутність не може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, а також не є доказом ненадання, неналежного, неповного, несвоєчасного чи неякісного надання ним правової допомоги.


У разі ведення адвокатського досьє адвокат самостійно визначає зміст та порядок його ведення.


Адвокатське досьє не може використовуватися як засіб контролю за діяльністю адвоката, а також не є засобом перевірки і критерієм оцінки якості його діяльності і наданої ним правової допомоги.


Адвокатське досьє може бути використане адвокатом за його бажанням лише для захисту від претензій клієнта в суді чи КДКА, а також в інших випадках, з дотриманням Правил адвокатської етики та актів НААУ, РАУ.


Рада адвокатів України затвердила Положення про адвокатське досьє, яке має рекомендаційний характер.
 

 




Щодо деяких питань представництва адвокатом юридичної особи
(Рішення від квітня 2017 року - ст. 4 Вісника НААУ №5(33) 2017 року)


Відповідно до рішення Ради адвокатів України від 26.02.2016 року №74 надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення, не допускається, окрім випадків, передбачених ч. 2 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто укладення адвокатом договору про надання правової допомоги слід вважати обов’язком адвоката, передбаченим законом.


Таким чином, представництво інтересів підприємства в судах особами, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та є найманими працівниками цього ж підприємства, можливе виключно на підставі договору про надання правової допомоги відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №71 адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими обов’язками, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».


Чинні нормативні документи, що регулюють адвокатську діяльність в Україні, в тому числі акти Ради адвокатів України, не містять будь-яких інших заборон для адвокатів щодо форм реалізації права на працю.


Адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про надання правової допомоги відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги та не вважається виконанням працівником обов’язків, передбачених трудовим договором.

 

 




Щодо деяких питань реалізації права адвоката на відпочинок
(Рішення від червня 2016 року – ст. 8 Вісника НААУ №7-8(25) 2016 року)


Принцип безперервності судового розгляду не може слугувати підставою для порушення права адвоката на відпочинок. Одночасно і реалізація зазначеного права адвокатом не повинна відбуватися всупереч правам інших учасників судового або іншого провадження.


Вирішення питання про баланс прав та інтересів учасників провадження повинно здійснюватись у кожному випадку індивідуально, однак виходячи з того, що права адвоката на відпочинок та на належні умови праці гарантовані державою, суди (як і інші суб’єкти) повинні вживати всіх заходів для їх реалізації.

 

 



Щодо забезпечення реалізації адвокатами з обмеженими фізичними можливостями (інвалідами) права на професійну діяльність
(Рішення від червня 2016 року – ст. 6 Вісника НААУ №7-8(25) 2016 року)


При реалізації адвокатами з обмеженими фізичними можливостями своєї професійної діяльності, а також у політичному та суспільному житті, на них поширюються права інвалідів, визначені міжнародними та національними нормативно-правовими актами, в тому числі право на доступну інформацію про засоби, що полегшують мобільність, обладнання та допоміжні технології, а також інші форми допомоги, допоміжні послуги та об’єкти; безперешкодно користуватися послугами спеціальних помічників і посередників, зокрема, провідників, читців і професійних сурдоперекладачів тощо (статті 4, 9, 20, 26, 29 Конвенції про права інвалідів), тобто технічних асистентів.


Встановлено, що за поданням адвоката з обмеженими фізичними можливостями (інваліда) до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься інформація (П. І. Б.) його технічного асистента.

 

 



Про вжиття заходів щодо недопущення порушення права особи на отримання професійної правничої допомоги
(Рішення № 86 від 27.06.2019 року.)


Необхідність створення належних умов тимчасового робочого місця адвоката при здійсненні представництва інтересів особи в суді, яке відповідатиме санітарним та будівельним нормам та правилам, забезпечуватиме можливість адвоката безперешкодно спілкуватись з клієнтом; враховуватиме можливість використання сучасних технічних можливостей для роботи з електронним документом.

 

 



Щодо можливості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності під час зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю
(Рішення №126 від 10.06.2016 року)


Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю не позбавляє особу статусу адвоката, а отже останній може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності у визначеному Законом порядку.
 

 




Щодо права Голови ВКДКА на скерування заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката до КДКА іншого регіону при відсутності кворуму на засіданнях КДКА
(Рішення від 26.02.2016 року – ст. 3 Вісника НААУ №4(22) 2016 року)


У разі відсутності за будь-яких причин кворуму на засіданнях КДКА (палати) регіону, уповноваженої відповідно до чинного законодавства розглядати заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, Голова ВКДКА (якщо матеріали були скеровані відповідною КДКА до ВКДКА) має право направляти такі заяви (скарги) для розгляду до КДКА іншого регіону.
 

 





З питань застосування положень Правил адвокатської етики щодо рекламування адвокатської діяльності та дотримання норм адвокатської етики при використанні мережі Internet
(Рішення №196 від 22.09.2017 року)


Розміщення на зовнішній частині будівель (споруд) тощо рекламних матеріалів із зазначенням «Адвокат» відповідатиме розумним естетичним вимогам у розумінні чинного законодавства України і Правил адвокатської етики, у разі дотримання всіх принципів реклами і вимог до реклами, визначених спеціальним законодавством, з урахуванням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також не порушуватиме чітко регламентованих положень статті 13 Правил адвокатської етики, затверджених 09 червня 2017 року Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 2017 року, та актів Ради адвокатів України, Національної асоціації адвокатів України.


Будь-яких обмежень з питань спілкування в мережі Інтернет з використанням можливостей соціальних мереж, між адвокатом та іншими особами, у тому числі й тими, які мають відношення до органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які є чи можуть бути процесуальними опонентами у конкретних справах за участю цього адвоката, а також із суддями чи працівниками судових органів, немає і не може бути за умови, якщо таке спілкування не порушує чинне законодавство та права людини на неупереджене правосуддя. При цьому, у кожному конкретному випадку при виникненні питань, що можуть бути трактовані як конфлікт інтересів та/або містити корупційну складову, останні повинні досліджуватися і розглядатися у встановленому порядку з огляду на специфіку правовідносин.

 

 



Щодо можливості надання адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням) правової допомоги безоплатно (Pro bono)
(Рішення №118 від 23.04.2016 року)


Адвокат має право надавати правову допомогу на добровільних засадах і безоплатно (Pro bono), відповідно до законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність на підставі договору про надання правової допомоги, в якому обов'язково має зазначатися про умови надання правової допомоги Pro bono без сплати гонорару або з розміром гонорару в 0,00 гривень.


Оплата фактичних видатків, пов'язаних з виконанням доручення, відповідно до приписів статті 29 Правил адвокатської етики, не є гонораром адвоката і не впливає на оплатність договору про надання правової допомоги.

 




Щодо окремих умов застосування положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики (врахування співвідношення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики та Закону України «Про безоплатну правову допомогу» при виникненні конфлікту інтересів – при вчиненні клієнтом, якому надається правова допомога за дорученням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, дій, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію адвоката)
(Рішення №103 від 23.04.2016 року)


Між Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правилами адвокатської етики та Законом України «Про безоплатну правову допомогу» не існує правової колізії, бо зазначені нормативно-правові акти мають різний предмет і сферу правового регулювання. У випадку виникнення такої правової колізії між нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики та положеннями іншого нормативно-правового акту, до особи в статусі адвоката підлягають обов'язковому застосуванню приписи Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики.


Надаючи безоплатну правову допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», адвокат не виключається зі сфери правового регулювання Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики. Тому, на адвоката завжди в повній мірі розповсюджуються положення про конфлікт інтересів, про права, обов’язки і гарантії адвокатської діяльності, про адвокатську таємницю відповідно до приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики, так і будь які інші положення зазначених спеціальних профільних нормативно-правових актів.


В основі взаємовідносин адвоката з клієнтом незалежно від підстав надання правової допомоги лежать довірчі стосунки, втрата яких є безумовною підставою для припинення надання правової допомоги (виконання доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги) в односторонньому порядку.


Таким чином, адвокат незалежно від підстав надання правової допомоги, має вирішувати питання про наявність конфлікту інтересів згідно вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правил адвокатської етики і зобов'язаний в односторонньому порядку припинити надання правової допомоги в кожному разі виникнення конфлікту інтересів. В такому разі адвокат звільняється від обов’язку здійснювати подальший захист клієнта і не може бути підданий заходам дисциплінарної відповідальності за це.

 

 



Щодо можливості одночасного представництва інтересів двох або більше позивачів чи відповідачів адвокатом в одному цивільному процесі
(Рішення №4 від 26.02.2016 року)


Нормами ЦПК України не встановлено прямої заборони одночасного представництва інтересів двох або більше позивачів чи двох або більше відповідачів одним адвокатом в одному цивільному процесі у разі процесуальної співучасті.


Згідно з приписами статті 9 Правил адвокатської етики одним із основних принципів адвокатської діяльності є неприпустимість конфлікту інтересів. Відповідно до приписів частини другої статті 9 Правил адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм правову допомогу. Згідно з частиною п’ятою статті 9 Правил в разі виникнення конфлікту інтересів в процесі реалізації адвокатом договору, такий договір має бути розірваним з дотриманням умов, визначених цими Правилами.


Окрім того, відповідно до частин першої та другої статті 20 Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об’єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат зв’язаний договором про надання правової допомоги, або якщо є розумні підстави вважати, що передбачуваний розвиток інтересів нового і попереднього клієнта призведе до виникнення конфлікту інтересів.


Адвокат не має права прийняти доручення також якщо конфлікт інтересів пов’язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.


Таким чином, при дотриманні усіх вищевказаних умов, передбачених нормами законодавства України та Правилами адвокатської етики, одночасне представництво інтересів двох або більше позивачів чи двох або більше відповідачів одним адвокатом в одному цивільному процесі є можливим.
 

 




З питань, які виникають при оформленні адвокатського запиту
(Рішення №122 від 30.08.2014 року)


Зазначення прізвища, ім’я, по батькові керівника органу (підприємства, установи, організації), якому адресовано адвокатський запит, є необхідним, у тому числі при притягнення особи до адміністративної відповідальності.
 

 




Щодо формалізації скарг стосовно неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність
(Рішення №183 від 25.10.2014 року)


Звернення громадян до органів адвокатського самоврядування з відповідними пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян», без дотримання всіх формальних вимог, визначених Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120, не може бути підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката і притягнення його до дисциплінарної відповідальності.


Такі звернення громадян підлягають розгляду відповідними головами органів адвокатського самоврядування, яким вони адресовані, в порядку, передбаченому Законом України «Про звернення громадян».

 

 



Щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів під час здійснення адвокатом захисту клієнта
(Рішення №7 від 04.07.2015 року)


Відповідно до частини четвертої статті 40 Правил адвокатської етики адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах такого клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої особи.


Однак, сам факт надання адвокатом правової допомоги юридичній особі не зумовлює конфлікту інтересів з інтересами клієнта, оскільки, аналіз частини четвертої статті 40 Правил свідчить про те, що такий конфлікт інтересів виникає лише за умови, якщо адвокат надавав правову допомогу певній юридичній особі та мав доступ та/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи.
Таким чином, обов’язок адвоката відмовитись від доручення клієнта за описаних обставин не є безумовним обов’язком, а виникає лише за умови володіння адвокатом інформацією, яка отримана ним в результаті надання правової допомоги юридичній особі та може бути використана проти такої особи.

 

 




Щодо деяких питань участі адвокатів у конференції адвокатів регіону
(Рішення №100 від 25.09.2015 року)


Неприйняття без поважної причини делегатом участі у роботі конференції та/або дострокове припинення участі у роботі конференції є щонайменше невиконанням обов’язків адвоката, визначених статтею 62 Правил адвокатської етики, а саме: обов’язку приймати участь в роботі органів адвокатського самоврядування, до якого його обрано, та обов’язку не допускати дій чи бездіяльності, що блокують роботу окремих органів адвокатського самоврядування.


Одночасно делегат на конференції адвокатів, уповноважений самостійно приймати рішення, які обумовлюють його участь у такій конференції (як голосувати з питань порядку денного, з організаційних питань тощо).
Форми реагування делегата на порушення вимог закону під час проведення конференції повинні відповідати нормам чинного законодавства та Правилам адвокатської етики, бути адекватними характеру наявного порушення закону та, за жодних обставин, не повинні перешкоджати нормальній правомірній роботі конференції. Вибір форм реагування делегатом конференції на виявлені порушення у її проведенні повинен ґрунтуватись на засадах законності, добросовісності, об’єктивності та відповідати завданням адвокатського самоврядування.


При цьому, вирішення питання про наявність чи відсутність права адвоката не приймати участі у конференції адвокатів та обв’язку адвоката бути присутнім до завершення проведення конференції адвокатів у разі, якщо на його думку конференція проводиться з порушенням закону, повинно вирішуватись з урахуванням норм чинного законодавства, Правил адвокатської етики, рішень вищих органів адвокатського самоврядування та цього роз’яснення у кожному випадку окремо та залежно від причин, характеру, проявів, наслідків (чи їх ризиків) тощо, допущених порушень при проведенні конференції.
 

 



З питань, які виникають у зв’язку із державною реєстрацією адвокатського бюро
(Рішення №113 від 30.08.2014 року)


Надано відповідні рекомендації:
• щодо вимог до документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи (адвокатського бюро);
• щодо порядку проведення державної реєстрації юридичної особи (адвокатського бюро);
• щодо вимог до Статуту юридичної особи (адвокатського бюро);
• щодо порядку написання назви юридичної особи (адвокатського бюро) і т. п.
 

 




Щодо можливості надання правової допомоги адвокатами (подружжям) одночасно різним сторонам (учасникам) провадження
(Рішення №127 від 13.11.2015 року)


Відповідно до приписів статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» одночасне надання правової допомоги адвокатами, які є подружжям, в одному і тому ж господарському, цивільному, адміністративному процесі чи в кримінальному провадженні, або в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення клієнтам, процесуальні інтереси яких є протилежними і суперечать один одному, вказує на те, що таке виконання договору про надання правової допомоги може суперечити інтересам адвоката, членів його сім’ї і за загальним правилом є забороненим відповідно до закону.

 

 



Щодо використання власних найменувань, визначених у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для органів адвокатського самоврядування
(Рішення №62 від 4-5.07.2014 року)


Визнано таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, використання адвокатськими об’єднаннями чи бюро, асоціаціями адвокатів власних найменувань, визначених у Законі України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» для органів адвокатського самоврядування, а саме: конференція адвокатів регіону, рада адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ревізійна комісія адвокатури, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Рада адвокатів України, З’їзд адвокатів України.

 

 



З питань, що виникають при мобілізації та призову на військову службу осіб, які здійснюють адвокатську діяльність відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
(Рішення №124 від 30.08.2014 року)


Згідно положень законодавства України, зобов’язання припиняється неможливістю його виконання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (статті 607, 614, 617 ЦК України).


На підставі викладеного, адвокат звільняється від виконання обов’язків за договором про надання правової допомоги і відповідальності перед клієнтом за їх невиконання протягом строку зупинення його права на заняття адвокатською діяльністю, з підстав виникнення обставин несумісності через проходження військової служби, у тому числі на умовах мобілізації, внаслідок форс-мажорних обставин.

 





Щодо практичних питань реалізації Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо організаційних форм адвокатської діяльності
(Рішення №71 від 04-05.07.2014 року)


Про право адвоката одночасно займатись адвокатською діяльністю індивідуально (як самозайнята особа) та в організаційно – правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.
Адвокатська діяльність у кількох визначених Законом організаційно-правових формах, як така, що не суперечить одна одній, може здійснюватись адвокатом одночасно. У зв’язку із цим, у разі здійснення адвокатом своєї адвокатської діяльності одночасно у кількох організаційно-правових формах, на нього покладається обов’язок уникнення самої можливості виникнення конфлікту інтересів між його особистими інтересами та професійними правами і обов’язками, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість під час виконання ним професійних обов’язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій.


Про інформацію, яка зазначається в Єдиному реєстрі адвокатів України щодо організаційних форм адвокатської діяльності, у разі, якщо адвокат одночасно займається адвокатською діяльністю індивідуально (як самозайнята особа) та в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 17 Закону до Єдиного реєстру адвокатів України включаються, серед іншого, відомості про найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку. За умови додержання вимог, зазначених у першій частині цього роз’яснення та, у випадку одночасного здійснення адвокатської діяльності у декількох організаційно-правових формах, Законом не заборонено вносити відомості до Єдиного реєстру адвокатів України щодо найменування і місцезнаходження одночасно декількох організаційно-правових форм здійснення адвокатської діяльності.


Про право адвоката поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, зокрема, одночасно бути членом адвокатського об’єднання та знаходитися з ним у трудових відносинах.
Чинне законодавство України, не передбачає для адвокатів заборони працювати за трудовим наймом. Отже, адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».


 

 



Щодо подальшого надання адвокатом правової допомоги після виконання ним умов раніше укладеного договору
(Рішення №67 від 4-5.07.2014 року)


Якщо договір про надання правової допомоги виконаний адвокатом і (або) строк його дії закінчився, та за відсутності у ньому окремої статті про його припинення у зв’язку з виконанням, адвокату доцільно, враховуючи публічність договору про надання правової допомоги, в письмовій формі повідомити про його припинення, у зв’язку з його виконанням або за згодою сторін, правоохоронні органи та (або) суд, з метою уникнення непорозумінь та забезпечення правового захисту особі, якій він надавав правову допомогу.


Крім того, адвокату у відповідності до приписів Правил адвокатської етики та з метою уникнення в подальшому порушення права особи на захист, якій він надавав правову допомогу, бажано в письмовій формі роз’яснити законодавчі норми, які регулюють порядок укладення договору про надання правової допомоги на стадії судового розгляду, а також отримання безоплатної правової допомоги у відповідності до Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Якщо особа, яка скоїла злочин знаходиться під вартою і угода про надання правової допомоги була укладена її родичами чи іншими особами, адвокат надсилає письмове роз’яснення вищевказаного змісту також і цим особам.


Таким чином, відсутність або припинення дії договору з адвокатом про надання правової допомоги для здійснення захисту особи на стадії судового розгляду свідчить про те, що суд, головуючий у кримінальному провадженні не має передбачених законом підстав для залучення адвоката в якості захисника по справі.

 

 



Щодо права адвокатів, які зареєстровані в одному об’єднанні здійснювати захист різних за процесуальним статусом осіб
(Рішення №246 від 19.11.2013 року)


Адвокати, які є учасниками одного адвокатського об’єднання, мають право в одному кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування представляти інтереси (бути захисниками) потерпілого та підозрюваного за умови відсутності конфлікту інтересів, обставин, визначених статтею 46 КПУ України, та відсутності підстав для відводу захисника (представника), встановлених статтею 78 КПК України.

 

 




Щодо обсягу прав повіреного на укладання договору про надання адвокатом (захисником) правової допомоги
(Рішення №65 від 04-05.07.2014 року)


Згідно статті 51 КПК України, договір із захисником має право укласти особа, передбачена в частині першій статті 45 цього Кодексу, а також інші особи, які діють в її інтересах, за її клопотанням або за її наступною згодою.


Відповідно до статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.


Таким чином, при необхідності надання правової допомоги у невідкладних випадках або коли обмежений доступ адвоката до клієнта, допускається укладення договору про надання правової допомоги з особою, яка діє від імені клієнта, в його інтересах, за його клопотанням за межами повноважень або з їх перевищенням (без спеціального письмового доручення) з наступним обов'язковим підтвердженням згоди клієнта на надання йому правової допомоги цим адвокатом.


Згідно частини 1 статті 2, частини 1 статті 91 ЦК України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Чинним законодавством України не передбачено обмежень щодо особи- представника, яка може діяти в інтересах клієнта при укладенні договору про надання правової допомоги на його користь – нею може бути як фізична особа (людина), в тому числі підприємець, так і юридична особа. Повноваження юридичної особи можуть виникати на підставі цивільно-правових договорів з клієнтом (договору про надання послуг, договору доручення, договору комісії, тощо), закону або рішення суду.

 

 



Щодо інформації, яка зазначається в ордері адвоката та можливості його подання у декілька установ
(Рішення №61 від 4-5.07.2014 року)


В ордері потрібно обов'язково зазначати повну та точну назву того органу, в якому надається правова допомога, що не позбавляє можливості видачі адвокатом одного ордеру на декілька органів (установ), в яких буде надаватися правова допомога, з обов'язковим зазначенням в ордері усіх їх назв.
 

 

 



Щодо можливості адвоката, право на заняття адвокатською діяльністю якого було зупинене, брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування після поновлення права на заняття адвокатською діяльністю
(Рішення №247 від 19.11.2013 року)


Право на участь в органі адвокатського самоврядування, до якого адвоката було обрано, не поновлюється після закінчення строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності.


У разі притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, останній не може знову обиратися (номінуватися) до органів адвокатського самоврядування до закінчення п’ятирічної каденції, в якій він обирався до органу самоврядування.

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл