Адвокату на замітку: останні позиції Верховного Суду по адвокатурі

Останні важливі  рішення Верховного Суду по адвокатурі

 

1. Верховний Суд роз’яснив, що адвокат може понести дисциплінарну відповідальність навіть за SMS у Viber.

 

Постанова КАС ВС  від 24.06.2020 року у справі №815/1830/18.

 

Оскаржено рішення КДКА Одеської області про порушення дисциплінарної справи з вказівкою наступних обставин:

Адвокат: оскільки опублікувала повідомлення у Вайбер –групі «Любимий 6-А клас», діяла як мати своєї дитини та в жодному разі не як адвокат.

Скаржниця, особа, яка звернулась до КДКА (одна із батьків) вказувала на те, що висловлювання адвоката у цій Вайбер-групі носили образливий та агресивний характер, а інколи відверті погрози розправи завдяки своїм зв’язкам у кримінальному кол.),

 

Мотивація суду: ст. 2 Правил адвокатської етики (далі - ПАЕ) передбачено, що їх дія поширюється на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально-публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов’язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії. Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 57 ПАЕ участь адвоката у соціальних мережах, Інтернет-форумах та застосування ним інших форм спілкування в мережі Інтернет є допустимим, проте адвокат може розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди авторитету адвокатів та адвокатури в цілому, відповідати певним принципам, у тому числі стриманості та коректності, толерантності та терпимості.

 

 

 

 

 

      2. Верховний Суд роз’яснив, що відсутність в адвокатському запиті конкретизації того, що запитуються саме копії документів, не дає підстав уважати, що адвокат мав намір одержати оригінали документів.

 

Постанова КАС ВС від 22.07.2020 року у справі №299/3792/17.

 

 

 

 

 

 

     3.  Верховний Суд роз’яснив, що реальний обсяг робіт адвоката та тривалість судових засідань прямо впливає на розмір гонорару (зменшив гонорар з 26 500 гривень до 3 000 гривень за правничу допомогу в суді касаційної інстанції ).

 

Постанова КГС ВС від 21.07.2020 року у справі №915/1654/19.  Аналогічна позиція КАС ВС у справі №810/3806/18 (зменшив з 63 000 гривень до 2 500 гривень, враховуючи складність справи, фактично витраченим часом, обсягом наданої правової допомоги, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи).

 

Адвокат: заявляв вимогу про стягнення гонорару в розмірі 26 500 гривень, додавши копію договору про надання правничої допомоги, розрахунок витрат з розрахунку вартості 1 год. роботи – 1500 гривень (участь в засіданні – 2500 гривень за годину)., акти виконаних робіт (ознайомлення з матеріалами справи (1 год.), проведення правового аналізу висновків касатора (5 год.), побудова позиції захисту (3 год.), відпрацювання та направлення відзиву на касацію, участь в касаційному суді (1 год.).

 

Позиція суду:

Суд послався на позиці. ЄСПЛ, відповідно до якої, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009 року, справа «Бари шевський проти України» від 26.02.2015 року); Аналогічні справи ЄСПЛ – «Двох них проти України», «Меріт проти України».
Обсяг наданих послуг адвокатом в суді касаційної інстанції не відповідає критерію реальності.

 

 

 

 

 

 

    4. Верховний Суд роз’яснив, що в ордері слід чітко вказувати назву органу, в якому надається правова допомога.

 

Постанова КГС ВС від 17.08.2020 року у справі №911/2636/19 (Київська область) (адвокату було повернуто апеляційну скаргу з огляду на те, що її підписано особою, яка не має права підпису). Таку ж правову позицію було викладено у постанові ВП ВС від 03.07.2019 року у справі №9901/393/18 та в постанові КГС ВС від 21.04.2020 року справі №910/10156/17 (відступлено від правової позиції ВС/КГС у справі № 910/1669/19 від 14.11.2019).

 

 

Мотивація суду: в ордері в окремій графі вказано «Назва органу, в якому надається правова допомога», а тому недотримання адвокатом  обов’язкового реквізиту (вказав «у всіх судах України») є неналежним оформленням цього документу.

 

 

 

 

 

 

   5.  Верховний Суд роз’яснив, що неправильне зазначення адвокатом в ордері дати договору про надання правової допомоги не може бути підставою для закриття касаційного провадження, оскільки такий факт не впливає на дійсність ордера і не позбавляє адвоката права підписувати касаційну скаргу.

 

Постанова КЦС ВС від 30.07.2020 року у справі №299/1523/16-ц

 

 

 

 

 

 

     6.    Верховний Суд роз’яснив, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права.

 

Постанова КГС ВС від 09.07.2019 року у справі №923/726/18

 

 

 

 

 

 

    7. Верховний Суд роз’яснив, що суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат  на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, за власною ініціативою.

 

Постанова ВС від 22.11.2019 року у справі №902/347/18.

 

 

 

 

 

 

8. Верховний Суд роз’яснив, що наступна згода при укладанні договору про надання юридичних послуг має застосовуватись з урахуванням кожної обставини справи.

 

Постанова ККС ВС від 14.08.2019 року у справі №521/17991/15-к

 

     Позиція суду:

Ст. 51 КПК України чітко не визначає ні строку надання  такої «наступної згоди», ні порядку підтвердження її наявності, у зв’язку з чим зазначена норма має застосовуватися з урахуванням обставин конкретної справи у спосіб, який не становитиме невиправдане обмеження особи на захист;

Апеляційна скарга подана саме в інтересах особи, якій скасували відбуття покарання з випробуванням, і інтереси якої ніхто не представляв в суді першої інстанції, спрямована на захист та покращення його, засудженого, становища. А тому формальний підхід до таких тверджень є неприпустимим.

 

 

 

 

 

9. Верховний Суд роз’яснив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб’єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

 

Постанова КАС ВС від 05.09.2019 року у справі №826/841/17.

 

     Обставини справи: апеляційний суд стягнув 5120 гривень витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки суд першої інстанції, не дивлячись на задоволення позову, відмовив у цих витратах. Згодом адвокат  просив касаційний суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача ще 5000 гривень за підготовку відзиву на касаційну скаргу.

 

 

 

 

 

 

10. Верховний Суд роз’яснив, що адвокат має право посвідчувати копії документів у справах, зокрема і копії ордера.

 

Постанова ВП ВС від 01.07.2020 року у справі №320/5420/18 (відступлено від попередньої правової позиції КЦС ВС у справі №202/5348/18, де раніше вимагався оригінал ордеру).

 

 

 

 

 

 

11. Верховний Суд роз’яснив, що спори між адвокатом та адвокатським об’єднанням щодо членства в адвокатських об’єднаннях є корпоративними, а тому належать до юрисдикції господарського суду.

 

Постанова ВП ВС від 26.02.2020 року у справі №750/3192/14).

 

 

 

 

 

 

 12. Верховний Суд роз’яснив, що договір про надання правової допомоги має відповідати Правилам адвокатської етики в частині визначення розміру та порядку обчислення гонорару

 

Постанова КЦС ВС у справі № 522/17845/15-ц від 18.12.2019).

 

КЦС ВС зазначив, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі, до якого застосовуються загальні вимоги договірного права. За нормами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяьність», статті 28 Правил адвокатської етики (у редакції 2012 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

 

Отже, адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.

 

Натомість договір, який на думку позивача є підставою для стягнення гонорару не визначає порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

 

Отже, зміст цієї угоди (форма його викладу) не може свідчити про безумовну домовленість сторін про порядок обчислення гонорару та порядок його сплати, враховуючи, що відповідач заперечує визначений розмір гонорару, а тому останній не може бути підставою для стягнення боргу.

 

 

 

 

 

 

13. Верховний Суд роз’яснив, що у разі призупинення адвокатської діяльності адвокатом та неотримання ним доходу від такої діяльності - це свідчить про відсутність обов’язку сплачувати ЄСВ.

 

Постанова КАС ВС від 05.11.2018 року у справі №820/1538/17.

 

 Верховний Суд у своєму рішенні зазначив, що необхідною умовою для сплати особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності.

 

При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

 

Отже, правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв'язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

 

Отже, якщо адвокат не здійснював адвокатської діяльності та не отримував доходу від такої діяльності, оскільки не мав усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов’язку сплачувати єдиний внесок, як самозайнята особа.

 

 

 

 

 

14. Верховний Суд роз’яснив, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається.

 

Постанова ВП ВС від 06.11.2019 року у справі № 817/66/16.

 

Аналізуючи справу ВП ВС у своїй постанові зазначила, що нормами статті 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

 

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

 

Одночасно згідно ч. 2 ст. 27 вказаного Закону вичерпними випадками вчинення договору про надання правової допомоги усно є: надання усних і письмових консультацій, роз`яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об`єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

 

Виходячи із наведеного надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, окрім випадків, укладення договору в усній формі.

 

Отже укладення договору про надання правової допомоги є професійним обов`язком адвоката, передбаченим законом.

  

 

 

 

 

 

15. Верховний Суд роз’яснив, що сторона, яка заявляє про відшкодування витрат на правничу допомогу, не зобов’язана доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

 

Постанова ВП ВС від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15.

 

Мотивація суду:  чинним процесуальним законодавством не передбачено обов’язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості, а тому сторона не повинна надавати докази на підтвердження обґрунтованості ринкової вартості послуг.

 

 

 

 

 

 

16.  Верховний Суд роз’яснив, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг.

 

Постанова КАС ВС від 16..04.2019 року у справі №727/4597/19.

 

Мотивація суду:  відповідно до положень ст. 14 ПК адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон № 5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон № 265/95-ВР, Положення № 13 та Положення № 148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

 

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

 

Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов’язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

 

Також колегія суддів Верховного Суду зазначає, що статтею 134 КАС не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

 

 

 

 

 

 

17.  Верховний Суд роз’яснив, що у разі виникнення спору між адвокатами щодо порядку денного конференції адвокатів, місця її проведення, обирання голови та членів ради адвокатів регіону, обрання делегатів на з`їзд адвокатів України; визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат КДКА, обрання голови та членів КДКА, затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; розгляду та затвердження звіту ради адвокатів регіону, представництва делегатів на конференції адвокатів регіону, порядку формування делегацій адвокатів на цей форум, організаційного, методичного, інформаційного забезпечення ведення та контролю за внесенням відомостей до ЄРАУ, інших правовідносин, що стосуються внутрішньостатутної діяльності цієї організації, то такі спори можуть чи мають розв`язуватися в позасудовому порядку.

 

Постанова ВП ВС від 06.05.2020 року у справі №160/9696/18.

 

 

 

 

 

18. Верховний Суд роз’яснив щодо можливості віднесення до судових витрат «гонорару успіху» адвоката.

 

Постанова ВП ВС від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 (прийнято нове рішення – про відшкодування позивачеві витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 гривень - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) (відступлено від правової позиції КЦС ВС у справі №462/9002/14-ц від 12.06.2018 року, де вказувалось, що договір про надання правової допомоги в частині оплати гонорару за досягнення позитивного рішення суду (гонорар успіху) було визнано недійсним, а гонорар успіху трактувався як такий, що суперечить основним принципам здійснення правосуддя в Україні та актам цивільного законодавства).

 

Мотивація суду:

зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов’язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.

за наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини».
відмовляючи в задоволенні заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката, передбачену договором, суди попередніх інстанцій не навели доводів та доказів нерозумності цих витрат, їх неспівмірності з ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, тож додаткове судове рішення про відмову в стягненні 5000 грн слід скасувати та прийняти нове рішення – про відшкодування позивачеві цих витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

 

Рада адвокатів Тернопільської області