Основні нормативно-правові акти за червень 2020 року

ОСНОВНІ нормативно-правові акти за червень 2020 року

 

 

1 Про внесення змін до Інструкції з організації примусового виконання рішень

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 01.06.2020 р.  № 1825/5, чинність з 12 червня 2020 року).

 

Основні положення:

у  разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

 

 

 

 

 

 

2. Деякі питання надання послуг посередництва (медіації) адвокатами, включеними до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р., № 445-2020-п, чинність з 6 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 врегульовано питання оплати послуг адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу в рамках реалізації пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину»;

 

оплата послуг посередників за рахунок бюджетних коштів здійснюється центрами в розмірі 5 відсотків місячного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, за годину підготовки та проведення медіації, у тому числі спілкування з підозрюваним та потерпілим;

 

підставою для оплати послуг є доручення центру для проведення медіації, акт про надання послуг та/або надання документів, що підтверджують надання послуг.

 

 

 

 

 

 

3. Деякі питання реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок

 

 (Постанова Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. №455, чинність з 10 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 стартував пілотний проєкт із запровадження здійснення державної реєстрації земельних ділянок за принципом екстериторіальності;

 

 рішення про державну реєстрацію земельної ділянки прийматиметься будь-яким Державним кадастровим реєстратором територіальних органів Держгеокадастру, вибраним системою Державного земельного кадастру за принципом випадковості;

 

строк здійснення державної реєстрації земельної ділянки за принципом екстериторіальності не перевищуватиме сім робочих днів з дня реєстрації заяви;

                       

такий порядок державної реєстрації земельних ділянок діятиме протягом двох років.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 

 

(Закон України від  16.06.2020 р. № 691-IX, чинність з 04 липня 2020 року).

 

Повний тест змін:

розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України доповнено пунктом 8 такого змісту:

"8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення";

 

розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15 такого змісту:

"15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 і від 22 квітня 2020 р. № 329

 

 (Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. №432, чинність з 3 червня 2020 року).

 

Основні положення:

урегульовано питання отримання допомоги на дітей фізичним особам ‒ підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку, з числа осіб, які:

                      згідно законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове

                      державне соціальне страхування (пенсіонери та особи з інвалідністю);

                     зареєструвались як фізичні особи ‒ підприємці у січні-березні 2020 року.

 

допомога на дітей зазначеним особам, які звернулись за її призначенням у травні-червні 2020 року, призначається та виплачується, починаючи з травня 2020 року;

 

уточнено право на отримання допомоги на дітей особами, які до березня 2020 року (включно) змінили та перейшли на спрощену систему оподаткування та обрали першу або другу групу платників єдиного податку, а також встановлено право звернення за допомогою лише одного з батьків (опікунів), з яким проживає дитина.

 

 

 

 

 

 

6. Визнано неконституційними положення частини третьої статті 307 Кримінального процесуального кодексу України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення

 

(Рішення Конституційного Суду України від 17.06.2020 року №4-р(ІІ)2020 у справі №3-180/2018 (1644/18) за конституційною скаргою Плескача В’ячеслава Юрійовича).

 

 

 

 

 

7. Визнано неконституційною статтю 375 Кримінального кодексу України (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови)

 

(Рішення Конституційного Суду України від 11.06.2020 року №7-р/2020 у справі №1-305/2019 (7162/19) за конституційним поданням 55 народних депутатів).

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати, депутата місцевої ради 

 

(Закон України від  05.06.2020 р. № 685-IX, чинність з 26 червня 2020 року).

 

Основні положення:

передбачено збільшити розмір існуючих санкцій за неналежне реагування на депутатські запити та депутатські звернення та за невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати та посилено відповідальність за невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації;

 

статтю 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення  «Невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати» викладено в такій редакції:

Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на запит народного депутата України, ненадання, надання неправдивої або неповної інформації на такий запит -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від восьмисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Невиконання законних вимог Рахункової палати, члена Рахункової палати, створення перешкод у їх роботі під час здійснення ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

 

 

 внесено зміни до статті 351 Кримінального кодексу України, якими збільшено розміри штрафів за невиконання службовою особою законних вимог народного депутата України, депутата місцевої ради, створення штучних перешкод у їх роботі, надання їм завідомо неправдивої інформації (від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та за невиконання службовою особою законних вимог комітетів Верховної Ради України, тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України чи спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації (від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою 

 

(Закон України від 04.06.2020 р. № 671-IX, чинність з 27 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 у Кримінальному кодексі України :

1) статтю 255 «Створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній викладено в такій редакції:

1. Створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

2. Участь у злочинній організації -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до тринадцяти років з конфіскацією майна.

4. Створення злочинної спільноти, тобто об’єднання двох чи більше злочинних організацій, керівництво такою спільнотою -

караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

5. Дії, передбачені частинами першою, другою або четвертою цієї статті, вчинені особою, яка здійснює злочинний вплив або є особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі", -

караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину добровільно повідомила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.

 

 

 2) доповнено статтями 255-1, 255-2, 255-3 такого змісту:

Стаття 255-1. Встановлення або поширення злочинного впливу

1. Умисне встановлення або поширення в суспільстві злочинного впливу за відсутності ознак, зазначених у частині п’ятій статті 255 цього Кодексу, -

караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з конфіскацією майна.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах чи установах виконання покарань, -

караються позбавленням волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі", -

караються позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

 

Стаття 255-2. Організація, сприяння у проведенні або участь у злочинному зібранні (сходці)

1. Організація або сприяння у проведенні злочинного зібрання (сходки) представників злочинних організацій або організованих груп, або осіб, які здійснюють злочинний вплив, для планування вчинення одного або більше злочинів, матеріального забезпечення чи координації злочинної діяльності, у тому числі розподілу доходів, одержаних злочинним шляхом, або сфер злочинного впливу, а також участь у такому зібранні (сходці), у тому числі з використанням засобів зв’язку, -

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

2. Звільняються від кримінальної відповідальності особа, крім організатора злочинного зібрання (сходки), за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні цього злочину добровільно повідомила про цей злочин, а також активно сприяла його розкриттю.

  

Стаття 255-3. Звернення за застосуванням злочинного впливу

1. Звернення до особи, яка завідомо для винного може здійснювати злочинний вплив, зокрема до особи, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі "вора в законі", з метою застосування нею такого впливу -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна або без такої".

 

 

 

 

 

 

10. Деякі питання провадження діяльності з усиновлення дітей

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. №475, чинність з 16 червня 2020 року).

 

Основні положення:

в разі продовження строку дії висновку про можливість бути усиновлювачами особи, які взяті на облік кандидатів в усиновлювачі до 1 вересня 2020 р., звільняються від проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

 

усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземцями проводиться відповідно до вимог ст. 283 Сімейного кодексу України та у разі, коли протягом року перебування дитини на обліку Мінсоцполітики вжито вичерпних заходів щодо влаштування дитини в сім’ю громадян України, проте таке влаштування не відбулося. До таких заходів належать, зокрема:

 

надання інформації про таку дитину громадянам України – потенційним кандидатам в усиновлювачі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки та батьки-вихователі в порядку, передбаченому законодавством;

 

розміщення повідомлення про дитину, яка може бути усиновлена, в засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, уповноваженого органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Мінсоцполітики, веб-сайтах установ і організацій відповідно до укладених договорів про співпрацю;

 

у разі виведення дитини із дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї, звільнення опікуна, піклувальника від виконання повноважень служба у справах дітей проводить аналіз причин такого виведення чи звільнення;

 

інформація про причини виведення дитини із дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї, звільнення опікуна, піклувальника від виконання повноважень зазначається в довідці про вжиття вичерпних заходів для влаштування дитини в сім’ю громадян України. Інформація про вжиті заходи невідкладно вноситься до Єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

 

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року 

 

(Закон України від 18.06.2020 р. № 725-IX, чинність з 24 червня 2020 року).

 

Основні положення:

- установити, що у зв’язку із здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації;

 

 здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році, мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням.

 

 

 

 

 

 

12. ПОРЯДОК регулювання тарифів на соціальні послуги 

 

(затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 428, чинність з 3 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 встановлено механізм регулювання тарифів на соціальні послуги, перелік яких визначається класифікатором соціальних послуг, що затверджується Мінсоцполітики;

механізм регулювання тарифів на соціальні послуги застосовується юридичними особами та фізичними особами - підприємцями, включеними до розділу “Надавачі соціальних послуг” Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;

тариф на соціальну послугу обчислюється з урахуванням собівартості послуги, адміністративних витрат, податку на додану вартість. Перелік статей калькулювання собівартості соціальної послуги визначається надавачами соціальних послуг з урахуванням вимог до відповідної соціальної послуги, визначених державним стандартом соціальної послуги;

адміністративні витрати включаються до тарифу на соціальну послугу в розмірі не більш як 15 відсотків витрат на оплату праці, визначених за нормами обслуговування для надання цієї послуги працівником (працівниками);

тарифи на соціальні послуги щороку визначаються надавачами соціальних послуг і затверджуються їх засновниками один раз на рік;

у  разі зміни протягом строку дії тарифу на соціальну послугу обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від надавачів соціальних послуг, зокрема собівартості послуги, адміністративних витрат, податку на додану вартість, засновники надавачів соціальних послуг можуть переглядати тариф на соціальну послугу;

перерахунок тарифу на соціальну послугу проводиться шляхом корегування (перегляду) лише тих складових тарифу, за якими відбулися цінові зміни.

 

 

 

 

 

 

13. ПОРЯДОК установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг

 

  (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 429, чинність з 3 червня 2020 року).

 

Основні положення:

диференційована плата за надання соціальних послуг в обсязі, визначеному державними стандартами соціальних послуг, установлюється органом, який приймає рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг, або надавачем, за винятком фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності;
соціальні послуги з установленням диференційованої плати за надання соціальних послуг понад обсяг, визначений державними стандартами соціальних послуг, надаються за повну плату;

диференційована плата за надання соціальних послуг установлюється отримувачам соціальних послуг, середньомісячний сукупний дохід яких перевищує два прожиткових мінімуми, але не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб;

диференційована плата за надання соціальних послуг не встановлюється за надання соціальних послуг: з інформування, консультування, надання притулку, представництва інтересів, перекладу жестовою мовою, а також соціальних послуг, що надаються екстрено (кризово); особам, які постраждали від торгівлі людьми і отримують соціальну допомогу відповідно до законодавства у сфері протидії торгівлі людьми, особам, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю I групи, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, сім’ям опікунів, піклувальників, прийомним сім’ям, дитячим будинкам сімейного типу, сім’ям патронатних вихователів, дітям, визначеним пунктом 5 частини шостої статті 13 Закону України “Про соціальні послуги”;щодо яких місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування прийнято рішення про їх надання за рахунок бюджетних коштів;

середньомісячний сукупний дохід отримувача соціальних послуг для установлення диференційованої плати за надання соціальних послуг враховується за шість місяців, що передують місяцю звернення за наданням соціальних послуг, та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу сім’ї отримувача на кількість членів сім’ї за методикою обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженою Мінсоцполітики.

 

 

 

 

 

 

14. Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України

 

 (Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. № 500, чинність з 22 червня 2020 року).

 

Основні положення:

через зростання кількості хворих на коронавірусну хворобу продовжено дію адаптивного карантину до 31 липня 2020 року;

врегульовано зміну графіків роботи в окремих сферах і галузях, зокрема:

в органах виконавчої влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування о 8 годині;

в центрах надання адміністративних послуг, органах соціального захисту населення, територіальних органах Пенсійного фонду України о 10 годині;

 

 

 

 

 

 

15. Про внесення змін до Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

 

 (Постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 453, чинність з 6 червня 2020 року).

 

Основні положення:

допомога по частковому безробіттю на період карантину надається центром зайнятості застрахованим особам, в тому числі працівникам, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію), у разі втрати ними частини заробітної плати або доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності за зверненням роботодавця або фізичної особи - підприємця, який є застрахованою особою, для її виплати працівникам, з якими не припинено трудові відносини, або фізичній особі - підприємцю, який є застрахованою особою;

 

допомога по частковому безробіттю на період карантину, зокрема, надається

ФОП, який є застрахованою особою - із розрахунку двох третин бази нарахування ЄСВ. База нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази нарахування єдиного соцвнеску за рік, що передує року звернення, відповідно до звіту з ЄСВ (додаток 5);

ФОП, які є застрахованими особами, та звільнені від сплати ЄСВ - з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом;

 

розмір зазначеної допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати;

 

сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі ФОП, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або ФОП, який є застрахованою особою, ЄСВ протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності;

 

виплата допомоги по частковому безробіттю на період карантину ФОП, які є застрахованими особами, здійснюється центром зайнятості;

 

роботодавець або ФОП, який є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю на період карантину протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності.

 

 

 

 

 

 

16. Деякі питання надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 р. № 498, чинність з 20 червня 2020 року). 

 

Основні положення:

затверджено Порядок здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів; Порядок використання фінансової допомоги Фондом соціального страхування України для проведення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2;

 

у разі встановлення медичному працівникові групи інвалідності та ступеня втрати працездатності протягом одного календарного року внаслідок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, що настало під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, виплата проводиться разово у таких розмірах:

400-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю I групи;

350-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю II групи;

300-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - для осіб з інвалідністю III групи;

 

у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім’ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі - особи, які мають право на виплату) проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

 

 

 

 

 

 

17. Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих категорій осіб

 

 (Закон України від 02.06.2020 р. № 646-IX, чинність з 01 липня 2020 року).

 

Основні положення:

 

у Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям":

 

Розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом.

 

До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

 

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

 

Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.

 

Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім’ї, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті";

 

 

 

у Законі України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми":

 

Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

 

Допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, надається у розмірі, що становить 2,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на дітей з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

 

У разі якщо на дитину (на дитину з інвалідністю) виплачуються призначені у встановленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога (крім державної соціальної допомоги, що виплачується на дітей з інвалідністю відповідно до законодавства), розмір допомоги на дитину, над якою встановлено опіку чи піклування, визначається як різниця між 2,5 розміру прожиткового мінімуму (для дитини з інвалідністю, над якою встановлено опіку чи піклування, - 3,5 розміру прожиткового мінімуму) для дитини відповідного віку та розміром призначених пенсії, аліментів, стипендії, державної допомоги".

 

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області