Рада Адвокатів Тернопільської Області - Основні нормативно-правові акти за травень 2020 року

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за травень 2020 року

Основні нормативно-правові акти за травень 2020 року

18:57 Нд 14.06.20 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 146 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

ОСНОВНІ нормативно-правові акти за травень 2020 року

 

 

1. Про затвердження Порядку проведення експериментального проєкту щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту, в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України

 

 (Наказ Міністерства юстиції України від 06.05.2020 року  № 1587/5, чинність з 8 травня 2020 року).

 

                                                               Основні положення:

 

платна послуга з надання поліпшених побутових умов та харчування надається на підставі заяви особи, взятої під варту, на ім’я начальника СІЗО. Така заява може подаватись як письмово, так і в електронній формі через автоматизовану систему «Он-лайн будинок юстиції». Заява має містити складові платної послуги, які особа, взята під варту, має намір отримати, а також строки перебування особи, взятої під варту, у камері з поліпшеними побутовими умовами. Особі, взятій під варту, може бути відмовлено у наданні платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування у разі відсутності вільних місць у камерах з поліпшеними побутовими умовами.

 

перед поміщенням особи, взятої під варту, до камери з поліпшеними побутовими умовами адміністрація СІЗО складає опис майна, яким особа, взята під варту, має право користуватись, який підписується ув’язненим та відповідальною особою СІЗО.

 

надана платна послуга оформлюється актом виконаних послуг, який підписується ув’язненим та відповідальною особою СІЗО. Розрахунки за платну послугу з надання поліпшених побутових умов та харчування здійснюються виключно в безготівковій формі.

 

плата вноситься за весь строк перебування особи, взятої під варту, у камері з поліпшеними побутовими умовами, передбаченого у заяві. У разі звільнення з-під варти (вибуття із СІЗО) особи, взятої під варту, раніше сплаченого строку перебування у камері з поліпшеними побутовими умовами, передбаченого у заяві, адміністрація СІЗО повертає кошти за невикористані дні на безготівковий рахунок, вказаний особою, взятою під варту.

 

 

 

 

 

 

2. Про затвердження Порядку внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції

 

 (Наказ Національного агенства з питань запобігання корупції від 04.05.2020 року № 167/20).

 

                                                            Основні положення: 

 

у випадках виявлення порушення вимог Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, захисту викривачів, іншого порушення Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону в інший спосіб, Національне агентство вносить Припис керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації.

 

контроль за своєчасністю та повнотою виконання вимог, зазначених у Приписі, здійснює керівник структурного підрозділу апарату Національного агентства, в якому працює уповноважена особа Національного агентства, яка виявила порушення, або за його дорученням інша особа цього підрозділу.

 

у разі невиконання Припису протягом встановленого строку уповноважена особа складає протокол про адміністративне правопорушення.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту телекомунікаційних мереж

 

(Закон України від 13.05.2020 року № 600-IX, чинність з 3 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 

Статтю 147 Кодексу України про адміністративні правопорушення  викладено в такій редакції:

"Стаття 147. Порушення правил охорони телекомунікаційних мереж

Порушення правил охорони телекомунікаційних мереж або пошкодження телекомунікаційної мережі чи технічних засобів телекомунікації, чи споруд електрозв’язку, що входять до складу телекомунікаційної мережі, -

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

 

 

Статтю 360 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції:

"Стаття 360. Умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі

1. Умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі чи технічних засобів телекомунікації, чи споруд електрозв’язку, що входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо такі дії спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг, -

караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до ста двадцяти годин, або обмеженням волі на строк від одного до трьох років.

 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом,-

караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони заподіяли майнову шкоду у великому розмірі або спричинили тяжкі наслідки, -

караються штрафом від п’ятнадцяти тисяч до двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від шести до восьми років.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників

 

(Закон України від 13.05.2020р. №592-IX,  чинність з 1 січня 2021 року, за виключенням п. 5 розділу І цього Закону, який набрав чинності з 03 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 

чинність з 1 січня 2021 року:

 

доповнено перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ, особами, які провадять незалежну професійну діяльність якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування ();

 

звільнено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

 

скасовано зобов’язання для фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати мінімальний розмір ЄСВ у разі відсутності діяльності, тобто за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

 

 

 

 

                                                            чинність з 03 червня 2020 року:

 

 Підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників":

 

а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

 

б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

 

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

 

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників";

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

 

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

 

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

 

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

 

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню".

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві

 

(Закон України від 16.01.2020 року № 466-IX, чинність з 23 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

 

Зміни в обліку платників податків:

 

змінюються критерії належності платника податків до великих платників (сплата виключно податкових платежів - 1,5 млн ЄВРО);

 

встановлюється порядок обліку в контролюючих органах нерезидентів (іноземних компаній, організацій);

 

вдосконалюється порядок реєстрації платниками податку на додану вартість. У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ подається реєстраційна заява не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних. Крім того, у разі зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів  до початку календарного місяця (раніше період дорівнював кварталу), в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість;

 

забезпечується облік фізичних осіб – підприємців з ознакою провадження «незалежної професійної діяльності». 

 

 

Зміни в оподаткуванні ФОП:

 

уточнюється перелік витрат для фізичних осіб – підприємців в частині витрат на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості (податок з об’єктів житлової нерухомості не включається до складу витрат ФОП)  витрат на реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів;

 

фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року, або переходять на спрощену систему оподаткування, або перейшли із спрощеної системи оподаткування , подають податкову декларацію за результатами звітного року  , в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену(-ої) систему(-и) оподаткування (п. 177.5.2 ПКУ).

 

фізична особа - підприємець, яка здійснює на користь нерезидента - юридичної особи або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва на території України) будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, здійснює нарахування та сплату податку на прибуток  підприємств із доходів (прибутків) нерезидентів у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом III ПКУ (ПКУ доповнено новим п. 177.13).

 

 

Зміни в оподаткуванні ПДФО:

 

не оподатковуються ПДФО (ст. 164 - ст.165 ПКУ), зокрема, такі виплати:

            3.1) відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

           3.2) суми пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму;

           3.3) сума страхових (регламентних) виплат, страхових відшкодувань, що здійснюються Моторним (транспортним) страховим бюро України (сума не може перевищувати розмір шкоди, фактично заподіяної вигодонабувачу (бенефіціару), що визначається за звичайними цінами на дату такої страхової виплати).

 

платник податку має право розстрочити протягом 3-х років податкове зобов’язання, нараховане на основну суму боргу (кредиту),  за іпотечним кредитом, прощеним кредитором за його самостійним рішенням (було – кредиту та/або відсотків).

 

ПКУ доповнено пунктами 170.13 і 170.13-1, якими визначено порядок оподаткування прибутку та доходів контрольованих іноземних компаній.

 

 

Зміни в оподаткуванні продажу нерухомості:

 

          3.1) оподаткування за основною ставкою 18% доходу, отриманого платником податку від продажу протягом звітного податкового року третього та наступних об’єктів нерухомості (транспортних засобів) (перший об’єкт на рік залишається за нульовою ставкою, другий – за ставкою 5%);

         3.2) звільняється від сплати 5% ПДФО під час продажу об’єкт незавершеного будівництва за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки.

 

відповідальність за неподання (несвоєчасне подання) форми №1ДФ. За неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку за формою №1ДФ застосовується штраф в розмірі 1020 грн, за повторне порушення протягом року - 2040 грн.

 

 

Зміни, які стосуються платників ПДВ.

 

 порядок реєстрації платників ПДВ (ст. 183 ПКУ)

        5.1) У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп. 6 п. 180.1 ПКУ  (реалізує конфісковане майно та інш.), реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ.

       5.2)Для платників єдиного податку 3 групи – неплатників ПДВ: для добровільної зміни ставки єдиного податку реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10  календарних днів до початку місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ та діє з першого числа цього місяця.

      5.3)Заява про реєстрацію платника ПДВ подається у електронній формі.

 

електронне адміністрування ПДВ (ст. 200-1 ПКУ). Зміни стосуються розрахунку суми реєстраційного ліміту. У формуванні показника SПопРах будуть враховуватись, зокрема,  суми коштів, вилучені та зараховані податковим органом на електронний рахунок платника ПДВ відповідно ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями за періоди, починаючи з 1 липня 2015 року, визначеними у декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.

 

терміни складання податкових накладних (п. 201.10 ПКУ). Для зведених ПН та РК до таких ПН, складеними за операціями, визначеними п. 198.5 та п. 199.1 ПК (компенсуючі податкові зобов’язання) продовжено граничний термін реєстрації в ЄРПН з 15 до 20 числа місяця.

 

звітні (податкові) періоди (ст. 202 ПКУ). Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць;

 

пільги з ПДВ. Внесено зміни також до підрозд. 2 розд.  XX  ПКУ, якими, зокрема: встановлено тимчасову пільгу з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (до 31.12.2020 року); відновлено застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями).

 

 

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток

 

розширено коло платників податку на прибуток. Так, до платників податку на прибуток додано юридичних осіб за спрощеною системою при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України. До платників податку – нерезидентів, як і раніше, відносяться нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом їх походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок на прибуток (нова редакція пп. 133.2.2 ПКУ);

 

збільшення порогу некоригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років) для суб’єктів господарювання, річний дохід яких від будь-якої діяльності становить до 40 млн грн. . Зміни внесено до пп. 134.1.1 ПКУ;

 

додано нові об’єкти оподаткування податком на прибуток (пп. 134.1.6 та 134.1.7 ПКУ):

       6.1) дохід від азартних ігор з використання гральних автоматів (після легалізації грального бізнесу – ред.);

       6.2)скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об’єктів оподаткування та по кожній такій компанії, якщо їх декілька). До такого прибутку застосовується базова (основна) ставка 18%. (норма діє з 01.01.2021 р.).

 

додається нова ст. 39-2 ПКУ, за якою здійснюється облік контрольованих іноземних компаній (діє з 01.01.2021 р.);

 

змінено ставки податку на прибуток з доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб з джерелом їх походження в Україні  – 0, 4, 6, 12, 15 і 20%. З 01.01.2021 р. встановлено річний звітний період для таких платників податку, зокрема (п. 137.5 ПКУ);

 

вартісний поріг для віднесення матеріальних активів до основних засобів збільшено до 20 тис. грн. та очікуваний строк експлуатації понад рік (операційний цикл довший за 1 рік). Це стосується нових основних засобів.

 

 

Зміни, які стосуються місцевих податків та зборів.

 

встановлюється можливість визначення податкових зобов’язань з плати за землю на підставі не внесених до державних реєстрів правовстановлюючих документів на земельні ділянки;

 

у разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування$

 

уточнюється порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам сум плати за землю. Нові норми визначені п.286.5 ПКУ.

 

 

Запроваджується нова концепція відповідальності.

 

Вона стосується як відповідальності платників податків, так і контролюючих органів:

 

обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;

 

притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення – за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень (п. 112.1 ПКУ), відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;

 

визначено обставини, які пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення (нова ст. 112-1 ПКУ);

 

зменшено розмір штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50% за наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність. Це передбачено п.113.6 ПКУ.

 

 

 

 

 

 

6. Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду Державною службою з питань праці 

 

(Постанова Кабінет Міністрів України від 20 травня 2020 року № 383, чинність з 27 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

 визначає єдиний механізм проведення державного нагляду Держпраці;

 

 визначаються такі критерії оцінки ризиків: наявність об’єктів підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки у суб’єкта господарювання; наявність найманої праці у суб’єкта господарювання; наявність нещасних випадків у суб’єкта господарювання; спосіб видобування суб’єктом господарювання корисних копалин; наявність порушень законодавства у визначених сферах.

 

 якщо за результатами планових та позапланових заходів держнагляду (контролю) протягом останніх 3-х років для суб’єктів господарювання з  середнім ступенем ризику, та протягом останніх 5-ти років для суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику, у суб’єктів господарювання  не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства та/або проведено аудит охорони праці, наступний плановий захід держнагляду (контролю) щодо такого суб’єктів господарювання  проводиться не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 рази. Зазначене положення не застосовується до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

 

періодичність проведення наступного планового заходу держнагляду (контролю) визначається починаючи з дати закінчення планового періоду, в якому здійснювався захід держнагляду (контролю).

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до типової форми контракту з керівником державного закладу вищої освіти 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 року № 360, чинність з 19 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

типову форму контракту доповнено новими розділами. Зокрема, в контракті зазначаються цільові показники діяльності закладу освіти, досягнення яких має забезпечити керівник.

 

також змінились і інші розділи контракту. Так, раніше рішення про преміювання, встановлення надбавок та доплат керівнику закладу освіти приймав засновник. Нова форма типового контракту передбачає, що такі рішення прийматиме уповноважений орган управління закладу освіти.

 

 

 

 

 

 

8.Про оновлення форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2020  № 1716/5, чинність з 1 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 

з 1 червня 2020 року буде використовуватися дев’ять форм заяв – вони згруповані переважно за видом особи, щодо якої проводяться реєстраційні дії.

 

подання заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідно до затверджених цим наказом форм здійснюється:

               1) в електронній формі - після доопрацювання програмних засобів, за допомогою яких такі заяви формуються у довільній формі, придатній для сприйняття їх змісту, відповідно до відомостей, передбачених для кожного виду заяв, про що на вебсайті Міністерства юстиції України розміщується відповідне оголошення;

              2) в паперовій формі в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій - з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України відповідного оголошення про можливість обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника податку на додану вартість та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій шляхом заповнення відповідних сторінок заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

            3) без внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про номер телефону та/або адресу електронної пошти засновника/учасника, керівника чи члена керівного органу юридичної особи - до доопрацювання програмних засобів цього реєстру.

 

 

 

 

 

 

9. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 12.05.2020 року № 1626/5, чинність з 28 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

врегульовані питання щодо відповідальності за неподання або несвоєчасного подання юридичною особою, передбаченої законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи. Зокрема, зміни внесені до:

                1) Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 9 лютого 2016 р. №359/5;

              2) Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10 червня 2016 р. №1657/5;

              3)Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 серпня 2016 р. №2473/5.

 

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності 

 

(Закон України від 13.05.2020 року №590-IX, чинність з 23 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

передбачено комплекс змін, спрямованих на вдосконалення діяльності банків, зокрема шляхом зміцнення корпоративного управління, та врегулювання особливостей судового провадження у справах щодо виведення банків з ринку.

 

запроваджено оновлені механізми виведення банків з ринку, які спрямовані на удосконалення ліквідаційної процедури та задоволення вимог якомога більшої кількості кредиторів банку, що ліквідується, а також удосконалення механізмів можливої участі держави у виведенні банку з ринку.

 

змінюється низка норм, зокрема щодо «професійного судження» та процедурних прав. Зокрема, закон дозволить виявляти проблемність банків на більш ранніх стадіях, а, значить, зберігати активи неплатоспроможних банків і виводити банки з ринку з найменшими втратами.

 

у держави відтепер більше опцій, якими способами здійснювати націоналізацію банків за потреби (включаючи інструменти зі створення перехідного банку чи передавання частини портфеля зобов’язань і активів приймаючому банку).

 

nакож закон визначає практичні кроки, які держава має робити під час та після націоналізації. Відтепер цей процес стане значно ефективнішим задля того, щоб такий банк міг розпочати свою роботу миттєво.

 

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

 

(Закон України від 13.05.2020 року № 591-IX, чинність з 29 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

тимчасово суми ПДФО, що утримуються з доплат до зарплати, нарахованих за періоди з 1 по 31 травня та з 1 по 30 червня 2020 року медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, які безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID19, компенсуються  таким працівникам у повному  розмірі за рахунок коштів державного бюджету України. Порядок виплати такої грошової компенсації затверджується Кабміном;

 

на період з 2 квітня 2020 року до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника не включаються доходи у вигляді допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабміном,  які виплачуються (надаються) роботодавцем.

 

 

терміни погашення податкових векселів, виданих відповідно до п. 229.8 ПКУ виробниками або імпортерами палива для реактивних двигунів, які припадають на період з 1 березня по 30 червня 2020 року, продовжуються по дев’яностий календарний день з дня відновлення прийняття та відправлення повітряних суден, що виконують пасажирські перевезення в Україні;

 

відтерміновано застосування штрафних санкцій на період карантину. А саме, штрафні санкції не застосовуються за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, крім санкцій за:

                  1) порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

                  2)відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

                 3)порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

 

 

протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

 

 

продовжено дію мораторію щодо проведення податкових перевірок  на період карантину. Так,  мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок діє з 18.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабміном, крім:

             1) документальних позапланових перевірок з підстав, визначених пп. 78.1.8 ПКУ;

             2) фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених пп. 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5  ПКУ.

 

 

документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03. 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину . Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

 

 

на період з 18.03. 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102ПКУ.

 

 

надано право органам місцевого самоврядування у 2020 році приймати рішення про внесення змін не тільки щодо зменшення ставок єдиного податку, а також щодо зменшення ставок з плати за землю та/або  податку на нерухомість щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

 

 

тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків, встановлених:

                    1) ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо декларування відшкодування ПДВ та/або його від’ємного значення), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18.03.2020 року. Таке зупинення не породжує будьяких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ;

                2) ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі;

               3) ст. 73 і 78 ПКУ щодо надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів (крім запитів контролюючих органів щодо декларування відшкодування ПДВ та/або його від’ємного значення), що надійшли (надійдуть) платникам податків по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

 

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до статті 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб щодо додаткових гарантій прав медичних та інших працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей

 

(Закон України від 07.05.2020 року № 588-IX, чинність з 23 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

 Статтю 39 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" доповнити частинами другою - сьомою такого змісту:

"Держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я:

1) у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження - залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

2) у разі смерті працівника - у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

 

У разі настання обставин, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, страхова виплата призначається і виплачується працівникові протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату.

 

У разі настання обставин, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, страхова виплата призначається і виплачується разово та в рівних частинах членам сім’ї, батькам та утриманцям померлого працівника протягом одного місяця з дня виникнення права на страхову виплату. Члени сім’ї та батьки померлого працівника  визначаються відповідно до Сімейного кодексу України.

 

У разі настання обставин, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), медичний працівник, смерть якого настала внаслідок  інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19), прирівнюється за своїм статусом до військовослужбовця, який проходив військову службу, смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби. Члени сім’ї такого працівника, його батьки та утриманці користуються усіма правами та гарантіями, передбаченими законодавством України для членів сім’ї, батьків та утриманців військовослужбовців, які проходили військову службу та смерть яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби з урахуванням положень цього Закону.

 

У разі залучення до боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19) державними і комунальними закладами охорони здоров’я студентів-медиків старших курсів (5 і 6 курс) та інтернів, допущених до роботи відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, на таких студентів-медиків та інтернів поширюється в повному обсязі дія частин другої - шостої цієї статті".

 

 

 

 

 

13. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою підвищення спроможності системи охорони здоров’я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)

 

 (Закон України від 07.05.2020 року № 587-IX, чинність з 19 травня 2020 року).

 

Основні положення:

 

передбачено обов’язкове тестування на амбулаторному та стаціонарному рівнях усіх осіб з ознаками коронавірусної хвороби, а також тих, хто контактував з хворими на COVID-19. Крім того, обов’язкове тестування поширюється на медиків, які працюють у медзакладах з такими хворими, працівників Національної поліції, Національної гвардії та інших працівників, задіяних у здійсненні протиепідемічних заходів, незалежно від того, чи мали вони контакт з хворим на коронавірусну хворобу. Міністерство охорони здоров’я України повинно регулярно оновлювати алгоритм тестування з узгодженням з рекомендаціями ВООЗ та Центру з контролю та профілактики захворювань США.
можливість залучати на волонтерських засадах до протидії поширенню коронавірусу лікарів-інтернів, а також лікарів-спеціалістів, які ще не мають кваліфікаційної категорії, з урахуванням обмежень щодо такого залучення.

 

 з метою підвищення соціального захисту людям, які лікуються у медзакладах або перебувають на самоізоляції, виплачується допомога з тимчасової непрацездатності у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу. У разі, якщо на лікуванні чи самоізоляції перебувають медичні працівники, їм передбачена виплата допомоги з тимчасової непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої зарплати незалежно від страхового стажу.

 

 

 

 

 

14. Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392).

 

Основні положення:

 

продовження до 22.06.2020 строку дії карантину та протиепідемічних заходів, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та встановлення критеріїв їх послаблення;

 

затвердження Порядок здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, та Порядок проведення обов’язкової обсервації осіб, які здійснюють перетин державного кордону.

 

 

 

 

 

15. Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Казахстан про правову допомогу у кримінальних справах

 

 (Закон України від 30.04.2020 року № 583-IX, чинність з 1 червня 2020 року).

 

     Створені правові підстави для співробітництва між компетентними органами обох держав у кримінальних справах, яке полягатиме, насамперед, у виконанні запитів про правову допомогу.

 

 

 

 

 

16. Про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Казахстан про екстрадицію

 

 (Закон України від 30.04.2020 року 582-IX, чинність з 1 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 

закріплення обов’язку обох держав щодо взаємної екстрадиції осіб, які розшукуються для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку щодо осіб, які намагаються ухилитися від відповідальності за вчинені злочини, переховуючись на території однієї із сторін договору, а також - створення ефективного співробітництва компетентних органів обох сторін з цією метою.

 

 визначено спеціальне правило, згідно з яким видану особу не може бути затримано, притягнуто до відповідальності або засуджено на території запитуючої сторони за інші злочини, вчинені до дати фактичної передачі, і у зв’язку з якими не надавалася згода на видачу.

 

 

 

 

 

 

17. Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну правову допомогу у кримінальних справах 

 

(Закон України від 30.04.2020 року № 579-IX, чинність з 1 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 

сторони повинні надавати якнайширшу взаємну допомогу у кримінальних справах.


можливість проведення допиту в режимі відеоконференції. Також у договорі визначено порядок надання певних видів правової допомоги.


умови обмеження використання доказів і дотримання конфіденційності. Також регулюються питання завірення документів, що передаються в рамках цього договору. Документ регулює покриття витрат, пов'язаних з виконанням прохання, і мови запитів і документів.

 

 

 

 

 

18. Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про видачу правопорушників 

 

 (Закон України від 30.04.2020 року № 577-IX, чинність з 1 червня 2020 року).

 

Основні положення:

 

сторони зобов’язані  видавати будь-яку людину, яку розшукують для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, що тягне видачу, або для виконання вироку.

 

також документ регулює обов'язкові і факультативні підстави для відмови видачі осіб, а також форму і зміст запиту. Кожна з країн може запитати тимчасовий арешт розшукуваної особи.

 

прописано спеціальне правило, відповідно до якого видану особу не можна заарештувати, притягнути до відповідальності або засудити на території запитуючої держави за злочини, вчинені до дати фактичної передачі, і в зв'язку, з якими не надавалася згода на видачу.

 

 

 

 

 

 

19. Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про передачу засуджених осіб 

 

(Закон України від 30.04.2020 року № 578-IX, чинність з 1 червня 2020 року).

 

    Дозволить особам, засудженим до позбавлення волі за вчинення злочину в одній зі сторін, відбувати призначене покарання у державі їхнього громадянства.

 

 

 

 

 

                                                                      

20. Про часткове зупинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про безвізові поїздки громадян 

 

(Постанова Кабінет Міністрів України від 13 травня 2020 року № 362, чинність з 1 вересня 2020 року).

 

     З 1 вересня 2020 року в’їзд/виїзд громадян України в Республіку Білорусь буде здійснюватися за закордонними паспортами.

 

 

 

 

 

 

21. Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів

 

 (Постанова Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 року № 361, чинність з 20 травня 2020 року).

 

      Cума компенсації, що надається позичальникам та пов’язаним із ними особам протягом бюджетного року за короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими кредитами, не може перевищувати: для позичальників, які провадять діяльність у галузях тваринництва, - 15 млн. гривень; для позичальників, які провадять діяльність за іншими видами сільськогосподарської діяльності (крім тваринництва), - 5 млн. гривень.

  

 

 

 

 

 

22. Про затвердження Інструкції про організацію розгляду звернень громадян, проведення особистого прийому та забезпечення доступу до публічної інформації в Національному банку України

 

 (Рішення Правління Національного банку України від 14.05.2020  року № 332-рш).

 

        Визначено порядок організації розгляду звернень громадян та надання відповіді на них; надання інформації за запитами на отримання публічної інформації фізичних, юридичних осіб, об'єднань громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень (далі - запити на інформацію); забезпечення іншого доступу до публічної інформації Національного банку України; організації проведення особистого прийому громадян та представників об’єднань громадян без статусу юридичної особи.

 

     

 

Рада адвокатів Тернопільської області

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування