Законодавство за грудень 2019 року | Рада Адвокатів Тернопільської Області

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за грудень 2019 року

Публікації

Законодавство за грудень 2019 року

14:50 Пн 06.01.20 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 840 Переглядів Версія для друку

ПЕРЕЛІК основних нормативно-правових актів за грудень 2019 року

 

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення

(Закон України від 18.12.2019 року №390-ІХ, чинність з 29.12.2019 року).

 

Внесено зміни в ч.ч. 3,4 ст. 56 ГПК України та в ч.ч. 3,4 ст. 58 ЦПК України, якими надано право на самопредставництво (без обов’язкоого залучення адвоката) в суді органам державної влади, органам місцевого самоврядування та іншим юридичним особам незалежно від порядку ії створення.

Передбачено, що самопредставництво в суді здійснюється через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від імені відповідної юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або через представника.

                                   

 

 

 

 

 

2. Про Державний бюджет України на 2020 рік

(Закон України від 14.11.2019 року №294-ІХ, чинність з 01.01.2020 року).

 

Законом встановлено у 2020 році:

мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня – 4723 гривні, у погодинному розмірі : з 1 січня – 28,31 гривні.

 

прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень,

 

а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

 

Законом встановлено, що у 2020 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 25 відсотків; для дітей: з 1 січня 2020 року - 85 відсотків, з 1 липня 2020 року -130 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»

(Закон України від 03.12.2019 року №321-ІХ, чинність з 20.12.2019 року).

 

Цим Законом відтерміновано до 01 липня 2020 року набрання чинності Закону України №2617-VІІІ від 22.11.2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», в частині:

- щодо кримінальної відповідальності за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (введення в дію нової статті 286-1 КК України);


- щодо відповідальності за кримінальні проступки.

 

 

 

 

 

 

4. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню, розповсюдження зброї масового знищення

(Закон України від 06.12.2019 року №361-ІХ, чинність з 28.04.2020 року з окремими виключеннями та умовами).

 

Досить суттєві зміни,  з якими слід детально ознайомитись.

Деякі основні положення цього Закону щодо фінансового моніторингу відносно адвокатів, адвокатських об’єднань та адвокатських бюро.

 

Виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується:

адвокатськими бюро, адвокатськими об’єднаннями та адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, нотаріусами, суб’єктами господарювання, що надають юридичні послуги, якщо вони беруть участь, діючи від імені та/або за дорученням клієнта, у будь-якій фінансовій операції та/або допомагають клієнту планувати чи здійснювати операцію щодо:

- купівлі-продажу нерухомості або управління майном при фінансуванні будівництва житла;

- купівлі-продажу суб’єктів господарювання та корпоративних прав;

-управління коштами, цінними паперами або іншими активами клієнта;

- відкриття та/або управління банківським рахунком або рахунком у цінних паперах;

- залучення коштів, необхідних для створення юридичних осіб та фондів, забезпечення їх діяльності або управління ними;

- створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, фондами, трастами або іншими подібними правовими утвореннями.

 

Нотаріуси, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, особи, які надають юридичні послуги, можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта.

 

 

 

 

 

 

5. Виборчий кодекс України

(Закон України від 19.12.2019 року №396-ІХ, чинність з 01.01.2020 року з окремими виключеннями та умовами).

 

Цим новим Кодексом уніфіковано виборче законодавство України.

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення» щодо забезпечення безперешкодного доступу представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту

(Закон України від 12.12.2019 року №372-ІХ, чинність з 22.12.2019 року).

 

Вказаним Законом  доповнено ст. 12 Закону України «Про попереднє ув’язнення» новою частиною такого змісту:

"Представникам Міжнародного Комітету Червоного Хреста побачення із особами, взятими під варту, надається адміністрацією місця попереднього ув’язнення безперешкодно, без обмеження кількості таких побачень та їх тривалості, у випадках та відповідно до умов Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни з повідомленням слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, у вільний від виконання слідчих дій та судових засідань час".

{"Про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях", "Про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, із складу збройних сил на морі", "Про поводження з військовополоненими", "Про захист цивільного населення під час війни"}

 

 

 

 

 

 

7. Про верифікацію та моніторинг державних виплат

(Закон України від 03.12.2019 року №324-ІХ, чинність з 21.12.2019 року з окремими виключеннями та умовами).

 

Вказаним Законом запроваджуються механізми та порядки по перевірці даних (інформації) щодо осіб, яким здійснюються чи мають здійснюватись державні виплати.

 

 

 

 

 


8. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна

(Закон України від 05.12.2019 року №354-ІХ, чинність з 27.12.2019 року з окремими виключеннями та умовами, але в загальному не пізніше 01 липня 2020 року). 

 

Основні положення цього Закону:

- вводиться Єдина база даних звітів про оцінку;


- дохід від продажу об’єкта нерухомості визначатиметься виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку;


- якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися  до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта;


- доступ, внесення, перевірка інформації до/з Єдиної бази даних звітів про оцінку здійснюється безоплатно Формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості здійснюється безоплатно;


- під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до пункту 172.3 цієї статті, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції

(Закон України від 04.12.2019 року №329-ІХ, чинність з 25.12.2019 року, вводиться в дію з 01 січня 2020 року).

 

Цим Законом передбачено право та порядок на отримання статусу учасників бойових дій добровольцями, які приймали участь в АТО без умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (єдиною умовою вказано лише те, що вказані добровольчі формування діяли у взаємодії зі Збройними Силами України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів).

 

 

 

 

 

 

10. Про внесення зміни до статті Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо забезпечення прав військовослужбовців Військово-Морських Сил та Повітряних Сил Збройних Сил України на отримання статусу учасника бойових дій

(Закон України від 20.12.2019 року №430-ІХ, чинність з 01.01.2020 року, дія цього Закону поширюється на правовідносини, що виникли з початку тимчасової окупації частини території України (20 лютого 2014 року).

 

Прийнято в зв'язку з подіями щодо українських моряків, які були захоплені в полон під час виконання бойового завдання країною-окупантом.

 

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу

(Закон України від 12.11.2019 року №286-ІХ, чинність з 11.12.2019 року).

 

Цим Законом передбачено визначення понять неправомірного використання ділової репутації суб’єкта господарювання та порівняльної реклами. Окремо наведено обставини, за яких підприємницька практика вважається такою, що вводить в оману споживача. Основні зміни внесені в Господарський кодекс України, в Закони України «Про рекламу», «Про захист прав споживачів», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про захист від недобросовісної конкуренції».

 

Неправомірним використанням ділової репутації суб’єкта господарювання визнаються: неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу іншого виробника; порівняльна реклама, якщо в такій рекламі порушено вимоги законодавства України про рекламу, про захист від недобросовісної конкуренції або таку рекламу можна кваліфікувати як нечесну підприємницьку практику";

 

Порівняльною є реклама, що містить порівняння з іншими особами, товарами (діяльністю) іншої особи, прямо чи опосередковано ідентифікує конкурента або товари чи послуги, що пропонуються конкурентом. Не визнається неправомірним порівняння в рекламі у випадках, передбачених законодавством України".

 

Використання порівняльної реклами дозволяється у разі, якщо:

1) реклама не містить визначених законодавством про захист прав споживачів ознак нечесної підприємницької практики;

2) реклама порівнює однорідні (подібні) товари, які задовольняють одні й ті самі потреби або мають однакове призначення, чи порівнює діяльність, що охоплюється однією сферою чи одним видом діяльності;

3) реклама об’єктивно порівнює одну або кілька суттєвих, співставних та репрезентативних характеристик однорідного (подібного) товару, діяльності, в тому числі ціну, інформація про які може вплинути на рішення споживача при здійсненні вибору;

4) реклама не дискредитує, не містить неправдивої інформації про якість однорідних (подібних) товарів інших виробників або продавців, не дискредитує діяльність чи становище інших осіб, репутацію торговельних марок, комерційних (фірмових) найменувань, інші особливості конкурентів або зазначення місць походження товару;

5) щодо товару із зазначенням (простим або кваліфікованим) походження порівняння здійснюється щодо товару з аналогічним зазначенням;

6) реклама не створює змішування між рекламодавцем і конкурентом, між товарами, торговельними марками, комерційним (фірмовим) найменуванням та іншими позначеннями рекламодавця та конкурентів;

7) товар конкурента, захищений торговельною маркою або комерційним найменуванням, не зображено способом імітації.

 

 

 

 

 

 

12. Про оренду державного та комунального майна

(Закон України від 03.10.2019 року №157-ІХ, чинність з 27.12.2019 року та вводиться в дію з 01 лютого 2020 року).

 

В зв’язку з прийняттям цього Закону втратив чинність Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

 

Основні зміни, які внесені в Цивільний кодекс України:

частину другу статті 793 викладено в такій редакції:

     Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п’ять років";

 

частину першу статті 794 викладено в такій редакції:

    Право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності".

 

 

 

 

 

 

13. Про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої  статті 135 Житлового кодексу Української РСР

(Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2019 року №12-р/2019, справа №1-26/2018 (2572/17).

 

У частині другій статті 135 Кодексу передбачено, що до членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 Кодексу.

 

Автори клопотання стверджували, що встановлені у частині другій статті 135 Кодексу дискримінаційні умови для набуття членства в житлово-будівельних кооперативах порушують приписи статей 21, 22, 24, 26, 47 Конституції України і не відповідають сутнісним ознакам України як правової і демократичної держави, у якій діє принцип верховенства права. З вказаним твердженням повністю погодився КС України.

 

 

 

 

 

 

14. Про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

(Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)/2019, справа №3-209/2018 (2413/18,2807/19).

 

Встановлено наступний порядок виконання цього Рішення:

частина двадцята статті 86 Закону України  «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв’язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

 

 

 

 

 

15. Про внесення зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо особливостей оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України

(Закон України від 12.12.2019 року №371-ІХ, чинність з 27.12.2019 року).

 

 

 

 

 

 

16. ПОЛОЖЕННЯ про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України

(затверджено Постановою правління НБУ від 13.12.2019 року №151, чинність з 17.12.2019 року).

 

Вказаним Положенням передбачено:

- електронний сенсорний прристій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис за допомогою спеціально призначеного пера (стилуса);


 - клієнт банку - фізична особа, яка користується банківськими та/або фінансовими послугами, не пов'язаними з підприємницькою діяльністю;


- цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення;


- використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом;


банк самостійно визначає технологію створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, та забезпечує дотримання вимог цього Положення;


- банк має право застосовувати процедури фото та/або відеофіксації, інші процедури з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису. Застосування зазначених процедур повинно здійснюватися за умови попередньо отриманої згоди клієнта;


- банк не має права використовувати для інших цілей або передавати іншим особам інформацію, отриману банком з метою документування та контролю за процесом підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису, якщо не отримав окремої згоди на це від клієнта або якщо інше не передбачено законом;


- банк зобов'язаний зберігати інформацію, отриману під час процесу підписання документа клієнтом з використанням цифрового власноручного підпису, до завершення строку зберігання документа, з яким зазначена інформація пов'язана, відповідно до законодавства України;


- банк зобов'язаний ознайомити клієнта банку з текстом документа, перед його підписанням цифровим власноручним підписом. Технологія створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, повинна забезпечувати гарантії того, що клієнт підписав саме той документ, з текстом якого він ознайомився;


- банк зобов'язаний надіслати клієнту примінирк підписаного в електронній формі документа, що дає змогу встановити дату і час його підписання та дату відправлення на адресу електронної пошти, зазначеної зі клієнтом, або надати документ в інший спосіб, узгоджений з клієнтом. На вимогу клієнта уповноважений працівник банку зобов'язаний надати засвідчену копію підписаного сторонами документа в паперовій формі;


- уповноважений працівник банку звіряє цифровий власноручний підпис клієнта, проставлений на документі, зразком підпису в його паспорті в разі підписання договору між банком і клієнтом або під час проведення касових операцій без відкриття рахунку, які передбачають здійснення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до законодавства України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;


- банк зобов'язаний забезпечити захист цифрового власноручного підпису клієнта банку, яким підписано електронний документ, від подальшого знищення, копіювання, розповсюдження чи модифікації;


- інформаційна система, яку банк використовує для створення, зберігання електронних документів із цифровими власноручними підписами клієнтів банку, повинна забезпечувати фіксування дій клієнтів та працівників банку, пов'язаних з підписанням документів цифровим власноручним підписом, у захищеному від модифікації та знищення електронному журналі подій;

 

- перелік подій, що фіксуються, визначається банком з урахуванням можливості надалі:

1) на вимогу суду, інших уповноважених державних органів надавати інформацію щодо процесу підписання конкретного документа та доведення її достовірності;

2) підтвердити факт, дату і час підписання документа клієнтом та працівником банку;

3) підтвердити факт ознайомлення клієнта з текстом документа, що підписувався.

 

 

 

 

 

 

17. Про внесення зміни до Інструкції з організації  примусового виконання рішень

(Наказ Міністерства юстиції України від 09.12.2019 року №3940/5, чинність з 24.12.2019 року).

 

Доповнено таким положенням:

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.

 

 

 

 

 

 

18. ПОРЯДОК здійснення дисциплінарного провадження (стосовно державних службовців)

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039, чинність з 18.12.2019 року).

 

 

 

 

 

 

19. Деякі питання оплати послуг, пов’язаних з виплатою і доставкою пенсій та грошових допомог

(Постанова Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №987, чинність з 01.01.2020 року).

 

Встановлено (збільшено) тарифи на оплату послуг, пов’язаних з виплатою пенсій та грошових допомог населенню в готівковій формі, а саме:

- у місті - 1,15 відсотка суми відповідної виплати;


- у селі, селищі міського типу - 2,3 відсотка суми відповідної виплати.

 

 

 

 

 

 

20. Про внесення змін до Закону України «Про добровільне обєднання територіальних громад» щодо спрощення процедури затвердження перспективних планів формування територій громад Автономної Республіки Крим, областей

(Закон України від 05.12.2019 року №348-ІХ, чинність з 20.12.2019 року).

 

Вказаним Законом по суті позбавлено дійсного волевиявлення громадян щодо обєднання в територіальні громади, оскільки тепер виключно Кабінет Міністрів затверджуватиме перспективний план формування територій громад за поданням обласних державних адміністрацій.

 

 

 

 

 

 

21. ПОРЯДОК фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв’язку

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1042, чинність з 20.12.2019 року).

 

Спрощено процедуру повідомлення державних службовців.

 

 

 

 

 

 

22. Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)

(Закон України від 03.12.2019 року №323-ІХ, чинність з 29.12.2019 року).

 

Визначено статус та обов’язки фінансових агентів.

 

 

 

 

 

 

23. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку

(Закон України від 18.12.2019 року №391-ІХ, чинність з 29.12.2019 року).

 

Стосується операцій з пальним та спиртом етиловим.

 

 

 

 

 


24. Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку із вдосконаленням процедури проведення фінансової реструктуризації та щодо вдосконалення оподаткування операцій фінансового лізингу

(Закон України від 20.12.2019 року №425-ІХ, чинність з 29.12.2019 року).

 

 

 

 

 

 

25. ПОРЯДОК прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних

(затверджений Наказом Мінфіну від 12.12.2019 року №520, чинність з 14.12.2019 року).

 

 

 

 

 

 

26. ПОРЯДОК здійснення посадовими особами митних органів контролю за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства України щодо міжнародних автомобільних перевезень

(затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1040, чинність з 18.12.2019 року).

 

Регламентовано загальні питання здійснення контролю та по таких конкретно визначених питаннях:

- контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень;


- габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;


- контроль за дотриманням перевізниками правил перевезення небезпечних вантажів;


- контроль внесення (нарахування) перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України;


- контроль сплати перевізниками штрафів чи виконання приписів Укртрансбезпеки та її територіальних органів;


- облік автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом

 

 

 

 

 

 

27. Про внесення змін до Закону України «Про дорожній Рух» щодо організації дорожнього руху для осіб, які рухаються в кріслах колісних

(Закон України від 03.12.2019 року №309-ІХ, вводиться в дію  з 14.06.2020 року).

 

Основні зміни (доповнено новою статтею 19-1 такого змісту:

 

"Стаття 19-1. Основні права і обов’язки осіб, які рухаються в кріслах колісних

Особи, які рухаються в кріслах колісних, мають право:

рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода;

рухатися по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю.

Особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, мають право на переважне перетинання проїзної частини дороги по позначених пішохідних переходах. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов’язків пішоходів.

 

Особи, які рухаються в кріслах колісних по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів по правій крайній смузі, поворот ліворуч та розворот дозволяються на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Під час руху вони повинні виконувати Правила дорожнього руху щодо обов’язків велосипедистів.

 

Особи, які рухаються в кріслах колісних, зобов’язані:

використовувати технічно справні та належним чином обладнані крісла колісні;

не перевозити вантажі, що заважають керуванню;

не буксирувати причепи;

не перевозити пасажирів.

Крісла колісні повинні бути обладнані світловідбивними пристроями, а під час руху в темний час доби по краю проїзної частини дороги, вулиці чи по узбіччю - зовнішніми світловими приладами".

 

 

 

 

 

 

28. ПОЛОЖЕННЯ про інформаційне забезпечення банками клієнтів щодо банківських та інших фінансових послуг

(затверджено Постановою Правління НБУ від 28.11.2019 року №141, чинність з 02.03.2020 року).

 

 

 

 

 

 

29. Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами

(Закон України від 12.12.2019 року №376-ІХ, чинність з 27 грудня 2019 року та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності (з 27.06.2020 року) за окремими виключеннями).

 

 

 

 

 

 

30. Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів

(Закон України від 12.12.2019 року №377-ІХ, набирає чинності протягом трьох місяців з дня опублікування (26.12.2019 року)  та вводиться в дію з 01 січня 2021 року).

 

 

 

 

 

 

31. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду

(Закон України від 12.12.2019 року №367-ІХ, набирає чинності з 26.03.2020 року).

 

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл