Основні нормативно-правові акти за червень 2023 року

Основні нормативно-правові акти за червень 2023 року.

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ за червень 2023 року

 

 

1. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України

 

 

(Наказ Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я від 04.05.2023 року №1599/5/840, чинність з 19.06.2023 року)

 

 

у розділі II доповнено новим пунктом такого змісту:

 

«2.11. У разі виявлення тілесних ушкоджень у особи, узятої під варту, медичний працівник, який виявив такі ушкодження, складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначаються:

 

відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення особи, узятої під варту, що стосуються обставин отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце отримання, способи заподіяння ушкоджень, відомості про особу (осіб), яка (які), на думку особи, узятої під варту, їх заподіяла(ли)), а також інші відомості щодо отримання тілесних ушкоджень);
вичерпний опис медичних показників, що характеризують стан здоров’я особи, узятої під варту, характер ушкоджень, їх розміри та розташування;
припущення медичного працівника з огляду на відомості, надані особою, узятою під варту, та медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення.

 

    До довідки медичним працівником додаються фотографії наявних тілесних ушкоджень особи, узятої під варту. Два примірники довідки долучаються до матеріалів особової справи та форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого № ___», затвердженої Наказом № 110, а третій примірник видається особисто особі, узятій під варту.

 

     Про факт виявлення тілесних ушкоджень у особи, узятої під варту, медичний працівник невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту виявлення таких ушкоджень телефоном, електронною поштою та письмовим повідомленням інформує прокурора та адміністрацію СІЗО, а у випадках, коли особа, узята під варту, повідомляє, що тілесні ушкодження заподіяно особами рядового та/або начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України або працівниками інших правоохоронних органів, також - Державне бюро розслідувань. Інформація про факт виявлення тілесних ушкоджень вноситься завідувачем медичної частини або черговим медичним працівником до журналу обліку фактів виявлення тілесних ушкоджень у осіб, які тримаються в СІЗО, форма якого наведена в додатку до цього Порядку, що зберігається у відповідному закладі охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України.»;

 

 

 

 

 

 

2. Про затвердження Порядку інформування територіальних управлінь Державного бюро розслідувань про факти звернення та/або доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів та здійснення обліку фактів таких звернень

 

 

(Наказ Міністерства охорони здоров’я України, Державного бюро розслідувань від 28.03.2023 року № 570/181, чинність з 19.06.2023 року)

 

 

Цей Порядок визначає механізм повідомлення територіальних управлінь Державного бюро розслідувань посадовими особами закладів охорони здоров’я про факти звернення та/або доставлення до закладу охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів.

 

Керівники закладів охорони здоров’я зобов’язані забезпечити невідкладне, але не пізніше 24 годин, інформування на спеціальну телефонну лінію відповідних територіальних управлінь Державного бюро розслідувань про всі факти звернення та/або доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів, а також визначити посадову особу, відповідальну за здійснення таких повідомлень.

 

Медичний огляд та обстеження лікарем закладу охорони здоров’я особи, яка звернулась та/або доставлена до закладу охорони здоров’я у зв’язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень, проводиться з метою визначення її стану здоров’я, наявності тілесних ушкоджень та необхідності надання медичної допомоги. Якщо під час медичного огляду з’ясовано зі слів особи, яка звернулась та/або доставлена до закладу охорони здоров’я у зв’язку із заподіянням їй тілесних ушкоджень, що ушкодження отримані внаслідок дій працівників правоохоронних органів, або встановлено, що наявні тілесні ушкодження можуть свідчити про вчинення катувань чи іншого неналежного поводження з боку працівників правоохоронних органів, посадова особа закладу охорони здоров’я невідкладно повідомляє за допомогою телефонного зв’язку на спеціальну телефонну лінію територіального управління Державного бюро розслідувань такі відомості:

 

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, адреса проживання та номер контактного телефону особи, яка звернулась та/або доставлена до закладу охорони здоров’я із тілесними ушкодженнями, що заподіяні працівниками правоохоронного органу (за наявності такої інформації);

 

дата і час звернення особи;

 

обставини отримання тілесних ушкоджень (дата, час, місце), а також дані про працівника правоохоронного органу, який, зі слів особи, що звернулася до медичного закладу, завдав їй тілесних ушкоджень, його місце роботи (у разі наявності такої інформації);

 

адреса та найменування закладу охорони здоров’я;

 

прізвище та ініціали посадової особи закладу охорони здоров’я, яка здійснила повідомлення.

 

 

Відомості про факти звернення та/або доставлення до закладів охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів вносяться до журналу обліку фактів звернення та/або доставлення до закладу охорони здоров’я осіб у зв’язку із заподіянням їм тілесних ушкоджень працівниками правоохоронних органів та інформування про такі випадки територіальних управлінь Державного бюро розслідувань (далі - журнал), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку.

 

 

 

 

 

 

3. Про затвердження Порядку організації публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик, повідомлень про підозру та відомостей щодо підозрюваних, стосовно яких надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 року №500, чинність з 15.06.2023 року)

 

 

     Цей Порядок визначає процедуру реалізації в органах прокуратури положень частини восьмої статті 135, частини шостої статті 297-4 та частини першої статті 278 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) щодо забезпечення публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, повідомлення про підозру особам указаної категорії, а також відомостей щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування.

 

Дія Порядку не поширюється на питання публікації повісток про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження, що регламентуються ст. 323 КПК України.

 

 

При встановленні достатніх підстав вважати, що особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у разі обґрунтованої неможливості вручення їй повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою-сьомою ст. 135 КПК України прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у відповідному кримінальному провадженні, у необхідному випадку готуються два примірники повістки про її виклик з дотриманням вимог ст. 137 КПК України.

 

 

У день підготовки повістки про виклик особи для організації її публікації у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора повістка направляється мотивованим рапортом із зазначенням відомостей, що підтверджують обґрунтовану неможливість її вручення особі у порядку та спосіб, визначені частинами першою, другою, четвертою-сьомою ст. 135 КПК України:

 

прокурором окружної, спеціалізованої (на правах окружної) прокуратури (далі - окружні прокуратури) - керівнику прокуратури, його першому заступнику або заступнику відповідно до розподілу обов'язків;

 

прокурором Офісу Генерального прокурора - керівнику самостійного структурного підрозділу, який забезпечує здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, за попереднім погодженням рапорту керівником структурного підрозділу, в якому прокурор обіймає посаду.

 

 

Публікація повістки про виклик особи слідчим суддею, судом

У разі надходження від слідчого судді, суду до органу прокуратури повістки про виклик особи для публікації на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора прокурором у відповідному кримінальному провадженні невідкладно організовується її публікація шляхом направлення до підрозділу з питань інформаційних технологій відповідної прокуратури листа з примірником повістки:

 

- в окружній прокуратурі - за підписом керівника прокуратури, його першого заступника або заступника відповідно до розподілу обов'язків;

 

- в обласній прокуратурі та Офісі Генерального прокурора - за підписом керівника самостійного структурного підрозділу, який забезпечує здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

 

 

Публікація повідомлення про підозру

 

Публікація повідомлення про підозру особі, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасового окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості її вручення згідно з частинами першою, другою, четвертою-сьомою статті 135 КПК України, здійснюється у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора у порядку, визначеному розділом II цього Порядку.

 

 

У публікації повідомлення про підозру у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження зазначаються: прізвище та посада слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), якій повідомляється про підозру; номер кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; дата складення повідомлення про підозру; а також посилання на відповідний розділ офіційного вебсайту Офісу Генерального прокурора, де розміщується сканована копія повідомлення про підозру.

 

 

Публікація повідомлення про підозру на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора здійснюється шляхом розміщення сканованої копії повідомлення про підозру. При цьому на першій сторінці вкладки "Повістки про виклик, повідомлення про підозру та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування" на головній сторінці офіційного вебсайту Офісу Генерального прокурора розміщується текст пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395

 

 

(Наказ Міністерства внутрішніх України від 28.04.2023 року № 362, чинність з 31.05.2023 року)

 

 

У розділі XII

пункт 1 викладено в такій редакції:

«1. За наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене КУпАП, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом, поліцейські тимчасово вилучають посвідчення водія, виготовлене на бланку, та/або уносять до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про це, які засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів»;

 

 

пункт 3 доповнено новим абзацом такого змісту:

«Відомості про тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом та строк його дії вносяться до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів»;

 

 

пункти 9 та 10 викласти в такій редакції:

 

«9. Інформація про позбавлення права керування транспортним засобом протягом трьох робочих днів з дати надходження до підрозділів адміністративної практики постанови суду, згідно з якою особу позбавлено права керування транспортним засобом, вноситься до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та яка засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС вноситься до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Вилучене посвідчення водія, виготовлене на бланку, протягом п’яти робочих днів з дати надходження до підрозділів адміністративної практики постанови суду, згідно з якою особу позбавлено права керування транспортним засобом, передається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи з копією такої постанови суду.

 

 

10. Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто в установлений законом строк, підрозділ поліції за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення повертає вилучене посвідчення водія, виготовлене на бланку, особі за її зверненням (заявою) відповідно до статті 265-1 КУпАП та вносить відомості про це до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», які засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП,- за зверненням (заявою) особи продовжує тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом на новий тримісячний строк.

 

 

Після закінчення річного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справу про адміністративне правопорушення не розглянуто в установлений законом строк, підрозділ поліції за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення повертає вилучене посвідчення водія, виготовлене на бланку, особі за її зверненням (заявою) відповідно до статті 265-1 КУпАП з унесенням відомостей про це до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», які засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

 

 

У разі вилучення посвідчення водія шляхом внесення до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформації, яка засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС вносилася до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, його повернення здійснюється за зверненням (заявою) особи відповідно до статті 265-1 КУпАП з унесенням до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей, які засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

 

Звернення (заяви) осіб про повернення вилученого посвідчення водія є обов’язковими для виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. Під час розгляду таких звернень (заяв) поліцейські вживають усіх необхідних заходів для перевірки факту відсутності прийнятого рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом та/або факту про те, що справа про адміністративне правопорушення не розглянута в установлений законом строк.

 

Після закінчення тримісячного строку (а в разі вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП,- річного строку), якщо особа не звернулася за отриманням вилученого посвідчення водія, виготовленого на бланку, таке посвідчення зберігається в підрозділі поліції до надходження постанови суду, яка набрала законної сили. З дати надходження такої постанови посвідчення водія, виготовлене на бланку, протягом п’яти робочих днів надсилається до територіального органу з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи»;

 

Абзац другий пункту 3 розділу ХV викладено в такій редакції:

«Зіпсовані, повернуті або такі, що мають друкарський брак, бланки протоколів, постанов та тимчасових дозволів списуються з обліку відповідно до акта щомісячного списання бланкової продукції та зберігаються в підрозділах поліції за місцем прийняття рішення про списання протягом одного року з дня складення акта щомісячного списання бланкової продукції. Після закінчення визначеного строку бланкова продукція підлягає знищенню».

 

 

 

 

 

 

5. Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

 

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 30.05.2023 року №2055/5, чинність з 20.06.2023 року)

 

 

У розділі VI Інструкції про роботу відділів  контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів пункт 2 доповнено новим абзацом такого змісту:

 

«Для розгляду питань про подання до суду матеріалів щодо можливості представлення засуджених до довічного позбавлення волі до заміни невідбутої частини покарання більш м’яким до складу комісії включається представник уповноваженого органу з питань пробації.»;

 

 

у пункті 6 після абзацу першого доповнено абзацом другим такого змісту:

«При розгляді питань щодо застосування до засуджених умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, заміни невідбутої частини покарання більш м’яким на засіданні комісії обговорюється та розглядається висновок щодо ступеня виправлення засудженого, форма якого передбачена Методикою визначення ступеня виправлення засудженого, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2023 року № 294/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19 січня 2023 року за № 117/39173, а також матеріали, які були використані для його підготовки та складення.».

 

 

після пункту 3 доповнено пунктом 4 такого змісту:

«Адміністрація установи не пізніше ніж за три місяці до настання строку, з якого відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України до засудженого може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, надсилає до уповноваженого органу з питань пробації запит щодо отримання інформації про стосунки засудженого з рідними та близькими (родиною) (додаток 1 до цього Порядку) (далі - запит), та інформаційний лист (додаток 2 до цього Порядку) із зазначенням загальних відомостей про опитувану особу (рідних та близьких (родини)) та запитувану інформацію.

 

 

У Методиці визначення ступеня виправлення засудженого у розділі II пункт 1 після абзацу другого доповнено абзацом третім такого змісту:

«інформація, отримана від уповноваженого органу з питань пробації (щодо засуджених, до яких відповідно до статті 82 Кримінального кодексу України може бути застосовано заміну покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк);».

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України під час воєнного стану

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 01.06.2023 року №576, чинність з 09.06.2023 року)

 

 

    Абзаци перший - п’ятий пункту 11 Положення про дитячий будинок сімейного типу викладено в такій редакції:

11. До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які:

під час надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України.

 

 

     У Положенні про прийомну сім’ю абзаци шостий пункту 8 викладено в такій редакції:

“На виховання та спільне проживання у прийомну сім’ю насамперед влаштовуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, та діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які під час надзвичайного або воєнного стану на території України тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України.

 

 

     У Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини доповнено пунктами 78-1 такого змісту:

 

 Під час надзвичайного або воєнного стану на території України діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, які тимчасово переміщені (евакуйовані) в межах України або за межі України, а також діти, яким надано статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, після їх тимчасового переміщення (евакуації) можуть бути влаштовані в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, передані під опіку, піклування родичів за наявності таких документів:

свідоцтво про народження дитини;

рішення про надання статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, або витяг з обліково-статистичної картки дитини.

 

 

пункт 79-1 викладено в такій редакції:

“Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про взяття дитини на первинний облік приймається службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

 

 

Під час надзвичайного або воєнного стану на території України рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районними, районними у м. Києві держадміністраціями (районними військовими адміністраціями), виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (військовими адміністраціями населених пунктів) за місцем походження або виявлення дитини.

 

 

Якщо служби у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (військових адміністрацій населених пунктів) за місцем походження чи виявлення дитини не здійснюють своїх повноважень, рішення про взяття дитини на первинний облік, надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається:

за місцем проживання (перебування) чи тимчасового влаштування дитини;

за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України;

за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до евакуації - щодо дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України.

 

 

Якщо територію, на якій дитина повинна бути взята на первинний облік і отримати статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, визначити неможливо, Нацсоцслужба визначає адміністративно-територіальну одиницю, на території якої будуть прийняті відповідні рішення.

 

 

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

 

 

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим або спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.”;

 

 

 розділ “Особливості провадження діяльності з усиновлення під час воєнного стану” замінено розділами такого змісту:

 

Особливості обліку дітей, які можуть бути усиновлені, під час воєнного стану

 

Діти, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України (далі - тимчасово окупована територія), беруться на місцевий, регіональний та централізований облік з усиновлення після відновлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на відповідних територіях у строки, передбачені статтею 214 Сімейного кодексу України, за наявності підстав для їх взяття на такий облік.

 

Діти, які тимчасово переміщені (евакуйовані) до іншої адміністративно-територіальної одиниці України і мають підстави для усиновлення, беруться на місцевий облік за місцем їх походження, а у разі коли служба у справахдітей за місцем походження дитини не здійснює своїх повноважень, - за місцем тимчасового переміщення (евакуації) з урахуванням вимог пунктів 5 і 6 цього Порядку.

 

Діти, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України і мають підстави для усиновлення, беруться на місцевий облік за місцем їх походження, а у разі коли місце походження дитини встановити неможливо або служба у справах дітей за місцем походження дитини не здійснює своїх повноважень, - за останнім відомим місцем проживання (перебування) дитини на території України до тимчасового переміщення (евакуації) за межі України з урахуванням вимог пунктів 5 і 6 цього Порядку.

 

 

Якщо у зв’язку з тимчасовим переміщенням (евакуацією) дитини відсутня можливість оформити або поновити висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, витяг з історії розвитку дитини, вона береться на регіональний та централізований облік без зазначених документів.

 

Якщо дитина тимчасово переміщена (евакуйована) в межах України, служба у справах дітей за місцем взяття дитини на регіональний облік невідкладно інформує службу у справах дітей за місцем тимчасового переміщення (евакуації) дитини про необхідність проведення медичного обстеження дитини. Відповідне медичне обстеження дитини проводиться у строк, що не перевищує одного календарного місяця.

 

Висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини, яка тимчасово переміщена (евакуйована) за межі України, оформляється після її повернення в Україну. Документи про результати обстеження дитини, видані закладами охорони здоров’я, установами іноземної держави та засвідчені їх печатками, долучаються до особової справи такої дитини разом із перекладом зазначених документів (за наявності).

 

 

Особливості обліку кандидатів в усиновлювачі

Під час воєнного стану облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, ведеться службами у справах дітей районних, районних у м. Києві держадміністрацій (районних військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (міських військових адміністрацій) за місцем проживання таких громадян відповідно до вимог пунктів 21-29 цього Порядку.

 

Під час воєнного стану строк дії документів кандидатів в усиновлювачі, передбачених пунктом 22 цього Порядку, становить 18 місяців з дати видачі.

Якщо протягом дії висновку про можливість бути усиновлювачами закінчився строк дії документів, зазначених у підпунктах 4, 6-8 пункту 22 цього Порядку, кандидати в усиновлювачі, які перебувають в Україні, поновлюють їх і подають оригінали та копії документів до служби у справах дітей за місцем свого обліку або до служби у справах дітей за місцем свого тимчасового переміщення (евакуації) для внесення інформації до Єдиного банку даних.

 

Кандидати в усиновлювачі, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України або з інших причин не можуть поновити документи, строк дії яких закінчився, з обліку кандидатів в усиновлювачі не знімаються. Такі кандидати в усиновлювачі мають право не пізніше ніж протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану поновити документи та здійснити усиновлення дитини відповідно до законодавства України.

 

Під час воєнного стану строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами становить 18 місяців з дати видачі. Строк дії висновку, який було продовжено на один рік відповідно до пункту 27 цього Порядку, під час воєнного стану становить 18 місяців з дати видачі довідки про його продовження.

 

Якщо під час воєнного стану закінчився строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами, кандидати в усиновлювачі, які перебувають на території України, можуть звернутися до служби у справах дітей за місцем свого обліку або до служби у справах дітей за місцем свого тимчасового переміщення (евакуації) із заявою про продовження дії висновку та подати документи, зазначені у пункті 22 цього Порядку.

 

Якщо житло кандидатів в усиновлювачі, у якому вони проживали до взяття на облік кандидатів в усиновлювачі, зруйновано, такі кандидати в усиновлювачі повинні надати документи, що підтверджують можливість їх проживання разом з усиновленою дитиною в іншому житловому приміщенні, що належить їм на праві власності або користування. У такому разі складається акт обстеження житлово-побутових умов за новою адресою проживання, про що зазначається у довідці про продовження дії висновку про можливість бути усиновлювачем.

 

У разі коли місцем обліку кандидатів в усиновлювачі є тимчасово окупована територія, висновок про можливість бути усиновлювачем не продовжується. У такому разі кандидати в усиновлювачі мають право звернутися із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем свого тимчасового переміщення (евакуації) та подати документи, передбачені пунктом 22 цього Порядку.

 

Під час воєнного стану строк дії висновку про можливість бути усиновлювачем може бути продовжений не більш як на 18 місяців. Інформація про продовження дії висновку про можливість бути усиновлювачами вноситься до Єдиного банку даних.

 

Усиновлювачі, які тимчасово переміщені (евакуйовані) за межі України, зобов’язані повідомляти про це службу у справах дітей за місцем свого постійного проживання та закордонній дипломатичній установі України для здійснення нагляду за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.”.

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

 

 

(Наказ Міністерства Юстиції України від 25.05.2023 року №2011/5, чинність з 19.06.2023 року)

 

 

У пункті 1 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, абзаци дев’ятий, десятий викладено в такій редакції:

 

       «У разі якщо кошти за придбане на електронному аукціоні майно надійшли з порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, або переможцем здійснено неповний розрахунок за придбане майно, кошти підлягають поверненню протягом семи робочих днів з дня їх зарахування на рахунок.

 

     У разі зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, зупиняється до відновлення електронного аукціону та формування нового протоколу проведення електронного аукціону із зазначенням частини строку розрахунків за придбане майно, який не сплинув на момент його зупинення. Строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, продовжений після зупинення електронного аукціону з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), не може бути меншим ніж три календарні дні.»;

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 892/5/379

 

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 19.05.2023 року №1928/5/262, чинність з 07.06.2023 року)

 

 

Абзац третій пункту 12 викласти в такій редакції:

«Перевірка митницею повноти та правильності врахування розміру податків та зборів, що підлягають сплаті при переміщенні майна через митний кордон України, при визначенні ринкової вартості майна полягає у звіренні застосованих суб’єктом оціночної діяльності ставок податків з тими, що зазначені у довідці, та відповідно їх фактичного розміру у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, установленим на дату оцінки майна.».

 

 

У пункті 21 після абзацу третього доповнити абзацами четвертим, п’ятим такого змісту:

«Списання нестач конфіскованого майна, які виникли внаслідок зловживань, здійснюється у разі, якщо вжиті органами державної виконавчої служби заходи щодо відшкодування винними особами завданих збитків не призвели до їх погашення та щодо відповідної заборгованості минув строк загальної позовної давності. Після списання нестач конфіскованого майна відповідна інформація вноситься до акта звірення щодо розпорядження конфіскованим майном».

 

 

У пункті 22 після абзацу першого доповнити абзацом другим такого змісту:

«У разі встановлення нестач і втрат конфіскованого майна, які виникли внаслідок зловживань, відповідний орган державної виконавчої служби протягом тридцяти днів з дня встановлення нестач і втрат надсилає відповідні матеріали до органу досудового розслідування.».

 

 

 

 

 

9. Деякі питання виконання вимог Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 року №596, чинність з 16.06.2023 року)

 

 

    Цей Порядок визначає умови, механізм та особливості поширення дії Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому” (далі - Закон) на об’єкти будівництва та їх складові частини, які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стануть самостійними об’єктами нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машино-місце тощо), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до набрання чинності Законом (далі - об’єкти будівництва (їх складові частини).

 

 

      Дія цього Порядку поширюється на об’єкти будівництва та їх складові частини, щодо яких фінансування (інвестування) здійснювалося виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, у тому числі ті, які здійснювали залучення коштів з використанням форвардних контрактів та деривативів, юридичних осіб, які здійснювали залучення коштів шляхом відчуження майнових прав (у тому числі з використанням форвардних контрактів та деривативів), а також шляхом емісії цільових корпоративних облігацій, виконання зобов’язань за якими здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва, за умови, якщо замовниками таких об’єктів є:

 

1) у разі нового будівництва:

фізичні або юридичні особи, які є власниками земельної ділянки, відомості про кадастровий номер щодо якої внесено до Державного земельного кадастру, відомості про державну реєстрацію права власності щодо якої внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також відсутні відомості про обтяження речових прав на таку земельну ділянку, а у разі обтяження речових прав щодо такої земельної ділянки, будинку, будівлі або споруди іпотекою - наявність відомостей про згоду іпотекодержателя на проведення будівельних робіт;

фізичні або юридичні особи, які є користувачами земельної ділянки/ділянок, якій/яким присвоєно кадастровий номер і відомості про державну реєстрацію права власності/користування на яку/які внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та на яку/які відсутні обтяження речових прав;

 

2) у разі виконання будівельних робіт з реконструкції, капітального ремонту об’єкта будівництва:

фізичні або юридичні особи, які є власниками об’єкта будівництва (у разі виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, споруди у плані);

юридична особа, якій об’єкт будівництва належить на праві господарського відання чи оперативного управління (у разі виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, споруди у плані);

юридична особа, якій об’єкт будівництва належить на праві господарського відання чи оперативного управління та яка є власником/користувачем земельної ділянки (у разі виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва із зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, споруди у плані);

фізична або юридична особа, яка є власником об’єкта будівництва та власником/користувачем земельної ділянки (у разі виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва із зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаменту будівлі, споруди у плані);

об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює утримання відповідного будинку, на підставі рішення співвласників багатоквартирного будинку, прийнятого відповідно до Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (у тому числі рішення загальних зборів об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, прийняте відповідно до Закону України “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”) (у разі виконання будівельних робіт щодо відповідного багатоквартирного будинку).

 

 

Прийняття рішення про поширення дії Закону на об’єкти будівництва (їх складові частини), право на виконання будівельних робіт щодо яких набуте до набрання чинності Законом, здійснюється замовником через подання заяви щодо державної реєстрації:

права інвестора на об’єкти будівництва (їх складові частини), щодо яких вчинено правочини, які передбачають право на отримання об’єкта будівництва (його складових частин) у власність після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, до прийняття рішення про поширення дії Закону;

спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, щодо яких не вчинено правочини, які передбачають право на отримання об’єкта будівництва або його складових частин у власність після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, до прийняття рішення про поширення дії Закону;

гарантійної частки на майбутні об’єкти нерухомості, визначеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2023 р. № 8 “Про визначення мінімального розміру гарантійної частки будівництва об’єктів нерухомого майна” (Офіційний вісник України, 2023 р., № 5, ст. 418) (крім випадків, якщо залучення коштів для фінансування (інвестування) будівництва об’єкта здійснюється через фонди фінансування будівництва).

 

 

 

 

 

 

10. Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 року №500, чинність з 15.06.2023 року)

 

 

     Цей Порядок визначає механізм надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України” (далі - Закон).

 

 

Для отримання компенсації заявник подає до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна (далі - Комісія), уповноваженої розглядати заяви на відповідній території, заяву.

 

 

Заява про надання компенсації подається до Комісії за вибором заявника:

в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);

у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

 

 

Заява про надання компенсації подається щодо кожного знищеного об’єкта нерухомого майна окремо та з урахуванням положень статті 4 Закону.

 

Заява про надання компенсації є приєднанням отримувача компенсації до договору про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації (далі - договір про відступлення права вимоги), форма якого наведена в додатку 2.

 

Договором про відступлення права вимоги встановлюється, що моментом переходу права вимоги від отримувача компенсації до держави/територіальної громади є факт зарахування грошових коштів на рахунок отримувача компенсації або на рахунок продавця об’єкта нерухомості.

 

Право власності отримувача компенсації на знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до частини двадцятої статті 8 Закону припиняється у зв’язку з його знищенням. Для отримання компенсації отримувачу компенсації необхідно провести дії щодо державної реєстрації припинення такого права відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.  Компенсації здійснюються в межах наявного обсягу грошових коштів на небюджетному рахунку Мінінфраструктури до його закриття.

 

Проведення виплат компенсації шляхом надання грошових коштів зупиняється у разі відсутності на небюджетному рахунку Мінінфраструктури грошових коштів.

 

Проведення виплат компенсації поновлюється після поповнення небюджетного рахунка Мінінфраструктури грошовими коштами.

 

 

 

 

 

 

11. Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 року №624, чинність з 23.06.2023 року)

 

     Цей Порядок визначає процедуру та вимоги щодо ведення та функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

 

 

    Об’єктами Реєстру пошкодженого та знищеного майна є інформація (відомості) та документи про:

1) фізичних та юридичних осіб, майно яких пошкоджено або знищено;

2) пошкоджене та знищене майно всіх форм власності - об’єкти рухомого та нерухомого майна, зокрема лінійні об’єкти інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, а також пошкодження земель, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, біологічного різноманіття незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна;

3) матеріальну шкоду (зокрема збитки), завдану внаслідок пошкодження та знищення майна (у тому числі обстеження пошкодженого майна, крім обстеження, передбаченого статтею 39-2 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”; оцінку пошкодженого та знищеного майна відповідно до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326;

4) розгляд та прийняття рішення про надання компенсації;

5) надання компенсації за пошкоджене та знищене майно та фінансування (виділення коштів) для відновлення пошкодженого та знищеного майна.

 

 

    Реєстр пошкодженого та знищеного майна забезпечує створення, збирання, накопичення, обробку, зберігання, захист та облік таких відомостей (документів):

1) інформаційні повідомлення про пошкоджене або знищене майно в електронній формі;

2) фото пошкоджених чи знищених об’єктів;

3) відомості щодо власників пошкоджених чи знищених об’єктів приватної форми власності - персоніфіковані чи неперсоніфіковані дані в електронній формі та скановані документи в паперовій формі;

4) відомості щодо управителів/балансоутримувачів пошкоджених чи знищених об’єктів державної та комунальної форми власності - в електронній формі та скановані документи в паперовій формі;

5) акти комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 , - відомості та скановані документи в паперовій формі;

6) звіти, що містять висновок про технічний стан відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (далі - технічний звіт), - в електронній формі та скановані документи в паперовій формі;

7) акти обстеження пошкодженого та знищеного майна за результатами комісійного обстеження державних органів, установ, організацій відповідно до їх відомчих чи інших нормативних актів - відомості та скановані акти в паперовій формі;

8) документи, що підтверджують знищення об’єкта нерухомого майна, - акти ДСНС, довідки Національної поліції, акти про пожежу тощо - скановані документи в паперовій формі;

9) документи, що дають право на виконання будівельних робіт, - скановані документи в паперовій формі;

10) технічні паспорти закінчених будівництвом об’єктів та їх частин (житлових та нежитлових приміщень), об’єктів незавершеного будівництва - скановані документи в паперовій формі;

11) акти та звіти оцінки майна (стандартизованої, аналітичної, незалежної, судової експертизи) та рецензії на них або звіти про оцінку збитків - відомості та скановані документи в паперовій формі;

12) рішення про створення комісії про надання компенсацій за знищене або пошкоджене нерухоме майно - відомості і скановані документи в паперовій формі;

13) заяви про надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна - в електронній формі та скановані документи в паперовій формі;

14) заяви про надання компенсації за пошкоджені об’єкти нерухомого майна в електронній формі;

15) відомості про зупинення/поновлення розгляду заяви про надання компенсації;

16) документи та/або відомості про підтвердження права власності на пошкоджене чи знищене майно - скановані документи в паперовій формі;

17) відомості, що підтверджують пріоритетне право на отримання компенсації;

18) відомості щодо відсутності обмежень для отримання компенсації (відсутність судимості за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I Особливої частини Кримінального кодексу України; застосування санкцій відповідно до Закону України “Про санкції”);

19) документи про уповноваження посадової особи від органу, установи, організації на внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна - скановані документи в паперовій формі;

20) рішення комісії про надання/відмову у наданні компенсації (у вигляді грошових коштів, виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, надання будівельної продукції або надання житлового сертифіката) щодо кожного об’єкта - відомості і скановані документи в паперовій формі;

21) рішення міжвідомчих комісій про виділення коштів з фондів відновлення пошкодженого та зруйнованого майна - скановані документи в паперовій формі;

22) звернення про фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката - відомості і скановані документи в паперовій формі;

23) житлові сертифікати - в електронній формі;

24) відомості про використання житлового сертифіката;

25) чек-листи з визначення розміру компенсації для відновлення пошкодженого об’єкта нерухомого майна - в електронній формі;

26) договори про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації;

27) відомості щодо заяви про надання компенсації, що відображає волевиявлення відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об’єкт нерухомого майна, завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

28) статистичні дані.

 

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 року №565, чинність з 07.06.2023 року)

 

 

пункт 3 викладено в такій редакції:

“Отримувачем компенсації є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або в інший спосіб, передбачений цим Порядком, заяву та є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено.”;

 

 

у пункті 6 абзаци п’ятий і шостий викласти в такій редакції:

Компенсація має цільове призначення та надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт за умови, що:

“компенсація повинна бути використана лише на ремонтні роботи, які не були проведені на дату складення чек-листа, крім випадків проведення протиаварійних робіт чи невідкладних консерваційних робіт.

 

Отримувач компенсації протягом дванадцяти місяців з дня отримання компенсації повинен її використати на заходи, передбачені абзацом першим цього пункту, відповідно до чек-листа. Товари будівельної продукції, придбані за рахунок компенсації, повинні бути використані виключно для проведення ремонтних робіт на пошкодженому об’єкті та не можуть бути продані, подаровані або іншим чином відчужені.”;

 

 

пункт 10 викладено в такій редакції:

Розрахунок компенсації за пошкоджений об’єкт комісія здійснює в такій послідовності:

визначає обсяг пошкоджень об’єкта нерухомого майна за даними акта комісійного обстеження, виконаного відповідно до пункту 8-1, та/або звіту з технічного обстеження відповідно до пункту 9 Порядку виконання невідкладних робіт з урахуванням результатів огляду;

проводить огляд пошкодженого об’єкта з метою встановлення фактів проведення ремонтних робіт та відповідності даним акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження;

здійснює фотофіксацію пошкоджень об’єкта нерухомого майна, що свідчать про характер та обсяг руйнувань, визначених у чек-листі, у разі недодання результатів фотофіксації до акта комісійного обстеження;

заповнює чек-лист.

Чек-лист заповнюється в електронній формі за допомогою Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

 

 

Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт не може бути більший, ніж 200 тис. гривень.”;

 

 

пункт 25 викладено в такій редакції:

“25. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності комісії здійснюється у такому порядку:

1) у разі незгоди з даними акта комісійного обстеження та/або звіту з технічного обстеження заявник має право подати заперечення до комісії протягом п’яти робочих днів з дати проведення обстеження, якщо таке обстеження було проведено після подання заяви (якщо обстеження було проведено до дати подання заяви, - протягом п’яти робочих днів після подання заяви). Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані комісією під час складання чек-листа та прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;

2) у разі незгоди з рішенням комісії про надання/відмову у наданні компенсації, зокрема з розміром компенсації, заявник має право подати заперечення до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати прийняття рішення комісією. Заперечення повинні бути в обов’язковому порядку розглянуті та враховані уповноваженим органом під час прийняття одного з рішень, передбачених пунктом 12 цього Порядку, про що повинно бути зроблено примітку у такому рішенні;

3) у разі незгоди з іншими рішеннями, діями або бездіяльністю комісії заявник має право подати відповідну скаргу до уповноваженого органу протягом п’яти робочих днів з дати вчинення таких дій або прийняття рішень/граничного строку, коли такі дії повинні бути вчинені або рішення прийняті. За результатами розгляду скарги уповноважений орган приймає рішення, яке є обов’язковим для виконання комісією.

 

Заперечення та скарги, передбачені цим пунктом, подаються заявником у паперовій формі через адміністратора центру надання адміністративних послуг, посадову особу органу соціального захисту населення або нотаріуса.

 

За зверненням заявника строк подання заперечень чи скарг може бути продовжений ще на п’ять робочих днів.

 

До заперечення/скарги заявник має право подавати пояснення, фотофіксації, висновки від третіх осіб, зокрема Групи підтримки єВідновлення, інші документи на підтвердження аргументів, наведених в запереченні/скарзі.

 

Рішення уповноваженого органу можуть бути оскаржені у судовому порядку.”;

 

 

 

 

 

 

13. Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану

 

 

(Закон України від 28.06.2023 року №3161-IX, чинність з 30.06.2023 року)

 

 

У Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей":

доповнено статтею 9-2 такого змісту:

«Під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України»

 

 

у статті 10-1 пункт 11 викладено в такій редакції:

"11. Військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).

 

Після закінчення встановленого абзацом першим цього пункту строку безперервного перебування на лікуванні у закладах охорони здоров’я та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовець підлягає огляду військово-лікарською комісією для вирішення питання про придатність його до військової служби.

 

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби відпустка для лікування у зв’язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не надається";

 

 

у статті 10-1 пункт 18 викладено в такій редакції:

Під час дії воєнного стану військовослужбовцям надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

 

Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається протягом календарного року частинами не більше 15 календарних днів, за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.

 

Під час дії воєнного стану курсантам (слухачам) вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти надається канікулярна відпустка: зимова - тривалістю не більше 10 календарних днів та літня - не більше 20 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець, з урахуванням вимог абзацу другого пункту 6 цієї статті.

 

Під час дії воєнного стану військовослужбовцям строкової військової служби протягом календарного року надається відпустка загальною тривалістю 30 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

 

Відпустка, зазначена в абзаці четвертому цього пункту, надається протягом календарного року частинами не більше 15 календарних днів, за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців строкової військової служби відповідного підрозділу";

 

 

У Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України статтю 59 після абзацу сімнадцятого доповнено новим абзацом такого змісту:

"не допускати до участі у бойових діях військовослужбовців з числа призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які не пройшли курс базової загальновійськової підготовки або не мають бойового досвіду".

 

частину 3 статті 262 викладено в такій редакції

«В особливий період військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) чи визнані непридатними до військової служби, направляються до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання документів з військової частини щодо надання відпустки або звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України. Військовослужбовці також мають право особисто подавати документи для оформлення відпустки для лікування у зв’язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), а також для оформлення звільнення з військової служби у порядку, встановленому Міністерством оборони України»

 

 

Абзац 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" доповнено:

 

    Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

 

 

У Законі України "Про військовий обов’язок і військову службу" частину третю статті 23 доповнено абзацом третім такого змісту:

"Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, у тому числі з числа військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені частиною другою цієї статті";

 

частину першу статті 39 після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту:

"Громадяни України, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які раніше не проходили військову службу в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, проходять курс базової загальновійськової підготовки тривалістю не менше ніж один місяць".

 

 

Установити, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

 

військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, а також здійснюють бойові (спеціальні) завдання, у період здійснення зазначених заходів (завдань) щомісячно виплачується додаткова винагорода від 30000 до 100000 гривень на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

 

військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв’язку із отриманням тяжкого поранення, а також військовослужбовцям, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон), безвісно відсутні, інтерновані в нейтральні держави або є заручниками, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

 

військовослужбовцям, які загинули (померли) внаслідок отриманого поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із захистом Батьківщини, нараховується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень за місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер), на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

 

військовослужбовцям, які у зв’язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

 

військовослужбовцям строкової військової служби щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 6000 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

 

курсантам вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, щомісячно виплачується додаткова винагорода у розмірі 2350 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;

 

військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу у навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), щомісячно виплачується додаткова винагорода від 15000 до 30000 гривень з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

 

 

 

14. Про затвердження Порядку відбору біологічного матеріалу у членів добровольчих формувань територіальних громад та його зберігання

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 року №620, чинність з 22.06.2023 року)

 

Цей Порядок визначає процедури відбору біологічного матеріалу, а також зберігання відібраного біологічного матеріалу у членів добровольчих формувань територіальних громад для проведення державної реєстрації геномної інформації людини.

 

Відбір біологічного матеріалу у членів добровольчих формувань територіальних громад здійснюється у добровільному порядку в мирний час та в обов’язковому порядку у разі введення правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях на підставі заяви про відбір біологічного матеріалу за формою згідно з додатком 1 та письмової згоди на обробку їх персональних даних за формою згідно з додатком 2, що подаються командиру відповідної військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил.

 

 

Відбір біологічного матеріалу у членів добровольчих формувань територіальних громад здійснюється:

у мирний час у будь-який час після укладення особою контракту добровольця територіальної оборони або призначення командиром добровольчого формування;

у місячний строк з дня укладення особою контракту добровольця територіальної оборони або призначення командиром добровольчого формування в період дії правового режиму воєнного стану.

 

 

Відбір біологічного матеріалу проводиться у присутності відповідальної особи членами добровольчих формувань територіальних громад в місці розташування добровольчих формувань територіальних громад або в найближчому закладі охорони здоров’я, розташованому на території відповідної територіальної громади.

 

 

Строк зберігання відібраного біологічного матеріалу не повинен перевищувати строків і відповідати умовам зберігання, які встановлені (рекомендовані) виробником засобів (систем) для відбору біологічних зразків.

Відбір біологічного матеріалу та його зберігання є безоплатним для членів добровольчих формувань територіальних громад.

 

 

 

 

 

15. "Про дорожній рух" щодо надання дозволу військовослужбовцям у період дії правового режиму воєнного стану використовувати у дорожньому русі транспортні засоби з правим розташуванням керма

 

 

(Закон України від 28.06.2023 року №3164-IX, чинність з 01.08.2023 року)

 

Установлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування транспортні засоби з правим розташуванням керма, що надходять у військові частини та підрозділи Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної спеціальної служби транспорту, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту як гуманітарна допомога, благодійна допомога, міжнародна технічна допомога та/або за міждержавними угодами на інших умовах:

підлягають відомчій реєстрації відповідно до статті 34 цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

не підпадають під обмеження щодо участі у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма, встановлене частиною п’ятою статті 29 цього Закону".

 

 

 

 

 

16. Про захист прав споживачів

 

 

(Закон України від 10.06.2023 року №3153-IX)

          

     

Цей Закон регулює відносини між споживачами та суб’єктами господарювання.

 

Норми цього Закону щодо захисту прав споживачів електронних комунікаційних послуг, житлово-комунальних послуг, фінансових послуг, послуг поштового зв’язку, а також у сферах пасажирських перевезень та туризму застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у відповідній сфері.

 

Норми цього Закону, що регулюють відносини у сферах енергетики та комунальних послуг між суб’єктами господарювання та споживачами, застосовуються з урахуванням особливостей, визначених законами України "Про житлово-комунальні послуги", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами України, що регулюють відносини у сферах енергетики та комунальних послуг, та у частині, що не суперечить нормам цих законів.

 

 

Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо:

1) переходу права власності на об’єкти, вилучені з цивільного обороту або обмежені в цивільному обороті відповідно до законодавства;

2) правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації відповідно до законодавства;

3) правочину, який стосується грального бізнесу, у тому числі парі, тоталізаторів та інших азартних ігор, або проведення лотерей;

4) надання медичних та/або соціальних послуг;

5) надання адміністративних послуг;

6) будівництва нових будівель, значного переобладнання існуючих будівель та оренди житлових приміщень;

7) реалізації майна, на яке звернено стягнення.

 

 

Споживачі мають право на:

1) безпечну та належної якості продукцію;

2) відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції;

3) вільний вибір продукції, запропонованої суб’єктом господарювання, та способу її оплати відповідно до законодавства;

4) споживчу освіту та/або просвіту;

5) своєчасне отримання повної, точної та достовірної інформації про продукцію;

6) ввічливе торговельне обслуговування;

7) захист своїх прав та вільний вибір механізму захисту прав;

8) об’єднання в громадські об’єднання споживачів (об’єднання споживачів).

 

 

Споживачі мають право здійснювати фото- та/або відеофіксацію порушення своїх прав, якщо це не суперечить закону.

 

Споживач має право в односторонньому порядку відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання своїх зобов’язань за договором або виконує їх настільки повільно, що виконання зобов’язань у визначений договором строк є неможливим.

 

У разі якщо виконано більше 70 відсотків загального обсягу робіт (надання послуг), споживач має право відмовитися від договору лише в частині робіт (послуг), що залишилися невиконаними (ненаданими).

 

Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець не виконав зобов’язання у визначений договором строк.

 

 

У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач за власним вибором має право на:

1) безоплатне усунення недоліків у строк, що не перевищує 30 днів, або в інший строк за домовленістю сторін;

2) відповідне зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) відшкодування завданих йому збитків, пов’язаних з усуненням недоліків власними силами чи із залученням третьої особи;

4) відмову від договору в односторонньому порядку.

 

 

Умови договору, які не обговорювалися індивідуально із споживачем та наслідком застосування яких є істотний дисбаланс прав та обов’язків сторін на користь суб’єкта господарювання, є нікчемними.

 

Умова договору є такою, що не обговорювалася індивідуально із споживачем, якщо вона була складена заздалегідь, а споживач не міг вплинути на її зміст.

 

Обговорення із споживачем окремих умов договору, складеного суб’єктом господарювання заздалегідь, не виключає застосування положень цієї статті до інших умов такого договору.

 

Тягар доведення того, що умова договору обговорювалася із споживачем індивідуально, покладається на суб’єкта господарювання.

 

 

Умови договору, які вважаються нікчемними:

1) звільнення суб’єкта господарювання від відповідальності або обмеження такої відповідальності у разі смерті споживача або заподіяння шкоди його здоров’ю, спричинених діями чи бездіяльністю суб’єкта господарювання;

2) позбавлення або обмеження прав споживача, пов’язаних із невиконанням чи неналежним виконанням суб’єктом господарювання зобов’язань за договором;

3) право суб’єкта господарювання не повертати завдаток споживачу, якщо споживач прийняв рішення не укладати або не виконувати договір, за відсутності умови у договорі про право споживача отримати суму завдатку у подвійному розмірі, якщо суб’єкт господарювання прийняв рішення не укладати або не виконувати договір;

4) обов’язок споживача сплатити штраф, пеню, інші нарахування або компенсацію у непропорційно великому розмірі (більше 30 відсотків вартості продукції) за невиконання зобов’язань за договором;

5) право суб’єкта господарювання розірвати договір із споживачем на власний розсуд за відсутності аналогічного права у споживача;

6) право суб’єкта господарювання не повертати кошти, сплачені за ненадану продукцію, у разі відмови від договору з ініціативи суб’єкта господарювання;

7) право суб’єкта господарювання розірвати договір, укладений на невизначений строк, без повідомлення споживача не менше ніж за 14 днів до моменту його розірвання, крім випадків, передбачених законом;

8) встановлення необґрунтовано завчасного та/або короткого строку для відмови споживача від автоматичного продовження дії договору, укладеного на визначений строк

9) обов’язки споживача, з якими він не мав можливості ознайомитися до укладення договору;

10) право суб’єкта господарювання в односторонньому порядку змінювати умови договору з підстав, не визначених договором;

11) надання можливості суб’єкту господарювання в односторонньому порядку без поважних причин змінювати характеристики продукції, що є предметом договору;

12) право суб’єкта господарювання визначати ціну товару або харчового продукту в момент доставки або право суб’єкта господарювання підвищувати зазначену у договорі ціну продукції без надання споживачу у таких випадках права відмовитися від договору;

13) право суб’єкта господарювання визначати відповідність продукції умовам договору;

14) виключне право суб’єкта господарювання тлумачити умови договору;

15) обмеження відповідальності суб’єкта господарювання за зобов’язаннями, прийнятими його представником, або обумовлення прийняття таких зобов’язань виконанням конкретних умов;

16) зобов’язання споживача виконувати обов’язки за договором у повному обсязі, якщо суб’єкт господарювання не виконує свої зобов’язання;

17) обов’язковість умов договору виключно для споживача, у той час як суб’єкт господарювання може виконувати умови такого договору на власний розсуд;

18) право суб’єкта господарювання без згоди споживача передавати свої права та обов’язки за договором третій особі, якщо це може обмежити права споживача за договором;

19) позбавлення споживача прав, передбачених цим Законом.

 

 

До суб’єктів системи захисту прав споживачів належать:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів;

2) компетентний орган;

3) інші державні органи, які здійснюють захист прав споживачів у відповідних сферах;

4) органи місцевого самоврядування;

5) органи позасудового врегулювання спорів;

6) суди;

7) громадські об’єднання споживачів;

8) саморегулівні організації.

 

 

Розгляд скарг споживачів щодо захисту їхніх прав, визначених законодавством, здійснюється:

суб’єктом господарювання;

компетентним органом;

іншими державними органами, які здійснюють захист прав споживачів у відповідній сфері;

органом місцевого самоврядування;

органом позасудового врегулювання спорів;

судом.

 

 

Порядок подання скарги споживачем суб’єкту господарювання

Якщо споживач вважає, що його права порушені, він звертається в усній або письмовій формі для відновлення своїх прав до суб’єкта господарювання, з яким було укладено письмовий чи усний договір, у тому числі якщо такий договір укладено поза торговельним чи офісним приміщенням або якщо укладено дистанційний договір.

Якщо права споживача не можуть бути відновлені невідкладно або споживач не згоден з відмовою суб’єкта господарювання у відновленні його прав, споживач звертається до такого суб’єкта господарювання письмово.

Споживач має право звертатися до суб’єкта господарювання із скаргою через Портал е-покупець для врегулювання споживчого спору.

 

 

Скарга споживача повинна містити такі відомості:

прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) споживача, місце проживання, номер телефону та/або поштову адресу, та/або адресу електронної пошти, та/або інформацію про інші засоби зв’язку;

дату подання скарги та підпис споживача;

обставини споживчого спору, свої вимоги та їх обґрунтування.

 

 

Порядок позасудового врегулювання спорів

Захист прав споживачів може здійснюватися органами позасудового врегулювання спорів між споживачем та суб’єктом господарювання, порядок створення, статус та умови функціонування яких визначаються окремим законодавством.

 

 

Органи позасудового врегулювання спорів розглядають справи, які стосуються:

1) продукції, придбаної на суму не більше ніж 50 тисяч гривень;

2) порушень порядку гарантійного ремонту або заміни продукції;

3) порушень умов доставки товарів, придбаних за договорами, укладеними поза офісним чи торговельним приміщенням.               

 

 

Судовий захист прав споживачів

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) та/або майнової шкоди.

Від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються споживачі у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, а також компетентний орган та громадські об’єднання споживачів у справах щодо захисту прав споживачів, у тому числі щодо невизначеного кола споживачів.

 

 

 

 

 

 

17. Про затвердження Правил побутового обслуговування населення

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2023 року №614, чинність з 22.06.2023 року)

 

 

Ці Правила визначають основні вимоги до побутового обслуговування населення і встановлюють особливості регулювання відносин між споживачем та виконавцем у наданні побутових послуг на території України.

 

Надана побутова послуга повинна відповідати вимогам щодо якості, визначеним у договорі або передбаченим законодавством, протягом усього гарантійного строку.

 

Якщо у договорі не встановлено гарантійний строк на надану побутову послугу, виконавець повинен зробити відмітку про гарантію якості у договорі та/або розрахунковому документі.

 

Гарантія якості наданої побутової послуги поширюється на все, що становить результат її надання, якщо інше не встановлено договором.

 

Вимога споживача про безоплатне усунення недоліків у наданій побутовій послузі протягом гарантійного строку розглядається після пред’явлення договору та/або розрахункового документа.

 

 

 

 

 

 

18. Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг

 

 

(Закон України від 10.06.2023 року № 3156-IX, чинність з 02.07.2023 року)

 

 

У розділі IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування"

 

доповнено пунктом 7-1 такого змісту:

"7-1. У період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування грошові зобов’язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит підлягають обов’язковій реструктуризації на вимогу споживача або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у такому порядку та з дотриманням таких умов:

 

1) договір про споживчий кредит не забезпечено заставою (іпотекою);

 

2) відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення із споживача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження;

 

3) місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача (зокрема, якщо споживач є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) є територія України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

 

4) споживач одночасно відповідає таким критеріям:

а) станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг" та станом на дату подання заяви про реструктуризацію у споживача наявне невиконане грошове зобов’язання (прострочене грошове зобов’язання та/або грошове зобов’язання, строк сплати якого не настав) перед кредитором або новим кредитором (далі - кредитор), крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя у зв’язку з виконанням ним зобов’язань споживача;

б) станом на 23 лютого 2022 року у споживача відсутнє прострочене грошове зобов’язання, яке споживач згідно з договором про споживчий кредит зобов’язаний сплатити не пізніше 23 лютого 2022 року, або якщо споживачем внесено кошти на погашення заборгованості за договором про споживчий кредит у розмірі простроченої заборгованості, що існувала станом на 23 лютого 2022 року, чи таку прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

 

5) додатково до критеріїв, зазначених у підпункті 4 цього пункту, споживач на дату подання заяви про реструктуризацію відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

а) державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога, у тому числі виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;

б) споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;

в) споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до пунктів 10-16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а нарахований за три місяці до дати подання заяви про реструктуризацію середньомісячний сукупний дохід споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому подано заяву про реструктуризацію;

 

6) реструктуризація грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит здійснюється за заявою про проведення реструктуризації, що подається кредитору у паперовій або електронній формі відповідно до вимог, визначених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", споживачем або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається реєстрованим поштовим відправленням чи електронною поштою;

 

7) у заяві про реструктуризацію зазначаються:

прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) споживача;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

найменування кредитора (повне або скорочене);

інформація про номер договору (за наявності), дату укладення договору, яким передбачене грошове зобов’язання, про реструктуризацію якого подається заява;

інформація про зареєстроване та задеклароване місце проживання споживача;

контактна інформація споживача та його представника (у разі подання заяви про рестуруктуризацію представником споживача) (номер телефону, адреса електронної пошти тощо);

інформація про відповідність споживача критеріям, визначеним цим пунктом, які надають право на реструктуризацію грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит;

 

8) до заяви про реструктуризацію додаються такі документи:

довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для споживача, який покинув місце постійного проживання, розташоване на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України);

документи, що підтверджують постійне місце проживання на території України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

документи, що підтверджують інформацію, зазначену у заяві (документи про склад сім’ї, про доходи споживача та членів його сім’ї - на вимогу кредитора);

посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, надане відповідно до пунктів 10-16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (за наявності).

 

Документи, що додаються до заяви про реструктуризацію, надаються/надсилаються кредитору в оригіналі або в належним чином посвідчених копіях;

 

9) у разі ненадання споживачем необхідних для проведення реструктуризації документів, зазначених у підпункті 8 цього пункту, кредитор звільняється від обов’язку проведення реструктуризації на умовах, визначених цим пунктом;

 

10) заявник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві про реструктуризацію інформації. Подання недостовірних відомостей у заяві про реструктуризацію та документах, що додаються до неї, є підставою для відмови у проведенні передбаченої цим пунктом реструктуризації. Правочин щодо реструктуризації грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит, укладений на підставі поданої заявником неправдивої інформації, є нікчемним;

 

11) реструктуризація грошових зобов’язань за договорами про споживчий кредит не здійснюється відповідно до цього пункту за наявності хоча б однієї з таких ознак:

усі зобов’язання за договором про споживчий кредит реструктуризовано після 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг";

 

договір про споживчий кредит укладений з метою придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, житлового об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав на таке майно та/або автомобіля, за умови що відповідне майно/автомобіль надано в іпотеку/заставу кредитору;

 

реальна річна процентна ставка, визначена в договорі про споживчий кредит, є меншою за облікову ставку Національного банку України, що діє на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг", збільшену на 5 процентних пунктів (далі - гранична ставка);

 

 

12) за результатами проведення реструктуризації на споживача покладається такий вичерпний перелік зобов’язань перед кредитором:

сплачувати суму заборгованості із сплати загального розміру кредиту рівними частинами (якщо інше не встановлено за згодою сторін) щомісяця, починаючи з тридцятого дня після проведення реструктуризації, протягом трьох років з дня проведення реструктуризації, а якщо договором про споживчий кредит встановлено більший строк повного погашення загального розміру кредиту - протягом такого строку;

сплачувати проценти, нараховані кредитором відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту;

не пізніше шести місяців після повного погашення загального розміру кредиту та сплати процентів, нарахованих кредитором відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту, сплатити суму заборгованості із сплати процентів та комісій за користування споживчим кредитом за період до дня, що передує дню проведення реструктуризації, розраховану з урахуванням положень абзацу сьомого цього підпункту.

 

 

Пункт 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

"за діяльністю банків, а також небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України".

 

 

 

 

 

19. Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування сум, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи в результаті реструктуризації зобов'язання за споживчим кредитом під час воєнного стану

 

 

(Закон України від 10.06.2023 року №3157-IX, чинність з 02.07.2023 року)

 

 

Підпункт 165.1.59 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України  доповнено абзацом другим такого змісту:

 

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи:

"суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, встановлених пунктом 7-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування".

 

 

 

 

 

 

20. Деякі питання надання матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 року №626, чинність з 22.06.2023 року)

 

 

     Цей Порядок визначає механізм надання одноразової матеріальної грошової допомоги постраждалому населенню внаслідок підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції (далі - матеріальна грошова допомога).

 

     Постраждалим населенням визнаються особи, які на момент підриву Російською Федерацією греблі Каховської гідроелектростанції проживали/були зареєстровані/задекларовані в населених пунктах, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, та які станом на 5 червня 2023 р. не були зареєстровані як отримувачі допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 “Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), у населених пунктах, які не зазнали підтоплення. Перелік населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, разом з переліком вулиць та адрес (за можливості), що зазнали підтоплення, затверджується Миколаївською та Херсонською обласними військовими адміністраціями.

 

     До постраждалого населення також належать особи, які перемістилися після 6 червня 2023 р. з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій Миколаївської та Херсонської областей, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309, та які були зареєстровані/задекларовані до 6 червня 2023 р. в населених пунктах, що включені до переліку населених пунктів, що розташовані в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей.

 

     Матеріальна грошова допомога призначається одноразово у розмірі 5000 гривень на одну постраждалу особу в разі звернення за такою матеріальною грошовою допомогою не пізніше ніж до 31 серпня 2023 р. (включно).

 

     У разі коли постраждала особа проживала без реєстрації місця проживання у населеному пункті, що розташований в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей, а також для підтвердження факту переміщення осіб, зазначених в абзаці другому пункту 5 цього Порядку, інформація про таких осіб подається органами соціального захисту населення на розгляд комісії. Комісія на підставі поданих документів або інших доказів, що підтверджують факт проживання у населеному пункті, що розташований в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей (військовий квиток з відомостями щодо проходження військової служби; трудова книжка із записами про трудову діяльність; документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно; свідоцтво про базову загальну середню освіту; атестат про повну загальну середню освіту; документ про професійно-технічну освіту; документ про вищу освіту (науковий ступінь); довідка з місця навчання; рішення районної держадміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті (у разі утворення) ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування; документи закладів охорони здоров’я; договір найму (оренди) житла; тощо), перевіряє достовірність такої інформації та підтверджує факт проживання/непроживання постраждалої особи у населеному пункті, що розташований в районах підтоплень Миколаївської та Херсонської областей.

 

 

 

 

 

 

21. Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 року №601, чинність з 15.06.2023 року)

 

 

     Цей Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - експериментальний проект).

 

   Для призначення житлової субсидії за експериментальним проектом громадянин України, іноземець та особа без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - заявник), особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця, посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту, або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, крім довідки про звернення за захистом в Україні), подають заяву про призначення та надання житлової субсидії за експериментальним проектом за формою згідно з додатком (далі - спрощена заява).

 

 

Протягом строку дії експериментального проекту спрощені заяви подаються особисто заявниками:

до органів Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надсилання їх поштовим зв’язком або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України);

до уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх у формі електронної справи протягом трьох робочих днів з дати їх надходження Пенсійному фонду України;

за наявності технічної можливості в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія).

 

Пенсійний фонд України протягом строку дії експериментального проекту забезпечує передачу даних спрощених заяв з метою отримання протягом п’яти робочих днів відомостей про членів домогосподарства заявника та членів сімей осіб із складу домогосподарства заявника, необхідних для формування заяви про призначення та надання житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії (далі - заява та декларація), від:

Мін’юсту - підтвердження даних про заявника та осіб із складу його домогосподарства, сімейний стан та сімейний зв’язок (за наявності) з особами домогосподарства (чоловік, дружина, син/донька/усиновлений/підопічний); перебування в місцях позбавлення/обмеження волі, застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою;

ДМС - підтвердження даних про заявника та осіб із складу його домогосподарства, реквізитів документа, що посвідчує особу/підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України, адресу місця проживання;

Адміністрації Держприкордонслужби - підтвердження даних про заявника та осіб із складу його домогосподарства про перетин державного кордону України або в’їзду/виїзду на тимчасово окуповану територію України через контрольні пункти в’їзду - виїзду;

СБУ, державного підприємства “Український національний центр розбудови миру” - про перебування в полоні (за наявності технічної можливості).

Параметри інформаційного обміну між держателями (адміністраторами) реєстрів (інформаційних систем), зазначених у цьому пункті, і Пенсійним фондом України визначаються спільним рішенням суб’єктів такого інформаційного обміну.

 

 

 

 

 

22. Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 року №599, чинність з 15.06.2023 року)

 

 

Пункт 15 викладено в такій редакції:

“15. Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів здійснюються після проведення уповноваженими особами сервісного центру МВС перевірки відповідних документів та/або відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державному Реєстрі атестованих судових експертів, автоматизованій базі даних про розшукувані транспортні засоби, банку даних Генерального секретаріату Інтерполу, перевірки відомостей про обмеження відчуження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та відомостей про документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування), що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі (крім внутрішньо переміщених осіб, інформація щодо яких підтверджується даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб), відомостей про особу, що містяться в Єдиному реєстрі боржників, відповідних базах даних та державних реєстрах щодо осіб, які перебувають у розшуку, перевірки дійсності довіреності за Єдиним реєстром довіреностей, дійсності сертифіката відповідності за Державним реєстром сертифікатів відповідності транспортних засобів, виданих уповноваженими органами або органами із сертифікації, та реєстром виданих сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання, що формується за повідомленнями уповноважених органів, і сертифікатів відповідності нових транспортних засобів, виданих виробником, документів, що підтверджують правомірність придбання, отримання відомостей щодо митного оформлення транспортних засобів, а також установлення відповідності конструкції вимогам правил та нормативів. За результатами таких перевірок на заяві власника транспортного засобу робиться відповідний напис про їх проведення, що засвідчується підписом уповноваженої особи сервісного центру МВС із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) і дати (крім випадків подання заяви в електронній формі через електронний кабінет водія або засобами Порталу Дія).

 

        За бажанням власника транспортного засобу працівниками Експертної служби МВС або інших державних спеціалізованих установ, що провадять судово-експертну діяльність, які мають присвоєну в установленому Законом України “Про судову експертизу” порядку кваліфікацію судового експерта з правом проведення досліджень за відповідними експертними спеціальностями (далі - фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів), проводиться експертне дослідження транспортного засобу, яке передує державній реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку транспортного засобу.

 

      Експертне дослідження проводиться з метою визначення справжності ідентифікаційних номерів транспортного засобу і реєстраційних документів (виявлення фактів знищення, підроблення або зміни номерів вузлів та агрегатів транспортних засобів, підроблення реєстраційних документів, що їх супроводжують) і включає огляд транспортного засобу та звірку інформації щодо транспортного засобу, внесеної до реєстраційних документів.

 

      За результатами проведеного експертного дослідження транспортного засобу фахівці, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів, невідкладно складають відповідний висновок. Відомості, що містяться в такому висновку, вносяться в день проведення експертного дослідження до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

 

      Перша державна реєстрація транспортних засобів, що були в експлуатації за кордоном, здійснюється виключно після проведення експертного дослідження таких транспортних засобів фахівцями, які проводять експертне дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів.

 

     У разі наявності відомостей про розшук транспортного засобу його реєстрація, перереєстрація (крім випадків, визначених абзацом одинадцятим пункту 40 цього Порядку), зняття з обліку не здійснюються. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, здійснюється за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.

 

      У разі звернення до сервісного центру МВС особи, що перебуває в розшуку, або особи, уповноваженої діяти від її імені, реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу не здійснюється, а працівник сервісного центру МВС невідкладно інформує про виявлення такого факту Національну поліцію.

 

 

У разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли:

перереєстрація транспортного засобу не пов’язана з його відчуженням;

транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України “Про виконавче провадження”;

транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України “Про виконавче провадження”;

транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”;

транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 985.

 

 

      Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування (списання) їх у цілому, без ідентифікаційного номера або із знищеними, пошкодженими (один чи кілька символів номера візуально не визначаються) чи підробленими (змінено один або кілька символів номера, замінено панель (табличку) або частину панелі (таблички) з номером) ідентифікаційними номерами складових частин (кузова, шасі, рами) не допускається. Перша державна реєстрація таких засобів (крім випадків, коли є експертне підтвердження справжності пошкодженого ідентифікаційного номера), а також ввезених на митну територію України транспортних засобів, що розшукуються правоохоронними органами інших держав, не здійснюється.

 

     Не допускається державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім випадків вибракування (списання) їх у цілому, номери двигунів яких мають ознаки навмисного знищення або підробки (крім випадків повернення транспортного засобу законному власнику із знищеним або підробленим ідентифікаційним номером двигуна після незаконного заволодіння таким засобом).

 

     На самостійно сконструйовані транспортні засоби та на зареєстровані в сервісних центрах МВС транспортні засоби наносяться спеціальні індивідуальні номери чи здійснюється дублювання первинних ідентифікаційних номерів транспортних засобів у порядку, визначеному МВС. У такому разі у реєстраційних документах та Єдиному державному реєстрі транспортних засобів робляться в установленому порядку відповідні відмітки. Комбінація символів, порядок їх нанесення та залучення до їх нанесення спеціалізованих підприємств визначаються МВС.

 

 

    Транспортним засобам, у реєстраційних документах яких відсутня інформація щодо ідентифікаційних номерів кузова, шасі (рами), зареєстрованим до 18 жовтня 2006 р., протягом двох років з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1019 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації транспортних засобів, допуску громадян до керування транспортними засобами”, а зареєстрованим на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, - протягом двох років з дня припинення або скасування воєнного стану на відповідній території присвоюються та наносяться на них спеціальні індивідуальні номери на підставі заяви особи, за якою такий транспортний засіб був зареєстрований, з подальшою перереєстрацією такого транспортного засобу в порядку, установленому цим Порядком. У разі коли протягом зазначених строків таким транспортним засобам не буде присвоєно, не нанесено на них спеціальні індивідуальні номери та не здійснено їх перереєстрацію, такі транспортні засоби вважаються незареєстрованими на території України.”.

 

 

Абзац перший пункту 40 викладено в такій редакції:

 

     “Зняття з обліку транспортних засобів (зокрема у зв’язку з вибракуванням (списанням) транспортного засобу в цілому) здійснюється в сервісному центрі МВС або через центр надання адміністративних послуг на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного або приватного виконавця чи рішення суду.”.

 

 

 

 

 

 

23. Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 року №598, чинність з 16.06.2023 року)

 

 

підпункти 31 і 32 викладено в такій редакції:

“31) здійснює заходи щодо запобігання та виявлення порушень вимог законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

32) здійснює контроль за дотриманням суб’єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на такі вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів;”;

 

 

Пункт 4 доповнено підпунктами 84-5 і 84-6 такого змісту:

“84-5) здійснює заходи щодо забезпечення виконання прийнятих в установленому законом порядку рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до платників податків;

84-6) здійснює контроль за своєчасністю та повнотою сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств платниками податку, які провадять діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі;”.

 

Пункт 6 доповнено підпунктами 37-1 і 37-2 такого змісту:

“37-1) відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) під час проведення перевірок;

37-2) проставляти апостиль на документах, що видаються ДПС та її територіальними органами, що засвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ, у відповідному випадку автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ;”.

 

 

 

 

 

24. Про внесення змін до Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 6.06.2023 року №568, чинність з 9.06.2023 року)

 

 

У пункті 1 після слів “внутрішньо переміщених осіб” доповнено словами “(зокрема тих працівників, які отримали довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування)”

 

Пункт 1 доповнено абзацами такого змісту:

“Для цілей цього Порядку під терміном “внутрішньо переміщена особа” розуміється особа, яка після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” воєнного стану отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”.

 

 

Абзац четвертий пункту 2 викладено в такій редакції:

“подання в установленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації витрат.”.

 

 

 

 

 

25. Про внесення зміни до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 року №561, чинність з 07.06.2023 року)

 

 

Пункт 3 доповнено:

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов’язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

 

 

 

 

 

26. Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 року №553, чинність з 09.06.2023 року)

 

 

Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю

 

Цим Порядком визначено механізм надання підприємством, установою, організацією, фізичною особою, яка використовує найману працю (далі - роботодавець), філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (міському, районному, міськрайонному центру зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю.

 

Роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

 

Роботодавець може повідомити центру зайнятості про закриття вакансії (вакансій) шляхом надсилання відповідної інформації в електронній формі на офіційну електронну адресу центру зайнятості (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи - підприємця або уповноваженої ними особи).

 

Роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності № 3-ПН, визначеною Мінекономіки.

 

“Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування”;

 

 

У пункті 9 абзаци п’ятий і шостий викладено в такій редакції:

 

“за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою;

за дорученням Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єкта господарювання у зв’язку з виявленими системними порушеннями законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.”;

 

 

абзац шістнадцятий пункту 11 викладено в такій редакції:

“отримують від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію про невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування.”;

 

 

у пункті 12 абзац п’ятий після слів “трудові книжки” доповнено

12. Суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати посадовій особі Держпраці, її територіального органу для ознайомлення і перевірки такі документи:

особові картки, трудові книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом господарювання;

 

 

 

 

 

 

27. Про внесення змін до законів України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" та "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" стосовно борців за незалежність України у XX столітті та деяких інших осіб

 

 

(Закон України від 29.05.2023 року № 3113-IX, чинність з 01.07.2023 року)

 

 

Частину другу статті 7-2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" доповнено пунктом 6 такого змісту:

 

Завданнями регіональних комісій є:

"6) надання довідок особам, яких визнано борцями за незалежність України у XX столітті відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" та відповідно до цього Закону реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, для цілей, визначених пунктом 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

 

 

У Законі України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"

1) преамбулу і статтю 1 викладено в такій редакції:

"Цей Закон передбачає встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб.

Додаткові соціальні блага встановлюються на постійній основі або на певний період у межах коштів, передбачених Державним бюджетом України. Додаткові соціальні блага у вигляді пенсії за особливі заслуги перед Україною встановлюються на постійній основі.

 

 

Стаття 1. Пенсія за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсія за особливі заслуги) встановлюється таким громадянам України:

1) Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, чотирма і більше орденами України після проголошення незалежності України, особам, відзначеним почесним званням України "народний" після проголошення незалежності України;

2) ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України;

3) видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;

4) космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;

5) особам, відзначеним почесним званням України "заслужений", державною премією України, нагородженим одним із орденів України;

6) матерям, які народили п’ять і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку;

7) особам, яких відповідно до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті" визнано борцями за незалежність України у XX столітті та відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" реабілітовано, із числа тих, яких за політичними або релігійними мотивами було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу";

 

 

частини першу, другу і четверту статті 5 викладено в такій редакції:

 

"Стаття 5. Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах:

4200 гривень - особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону;

від 35 до 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 1 і 6 статті 1 цього Закону;

від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.

 

Розмір надбавки особам, зазначеним у пунктах 1-6 статті 1 цього Закону, визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, а особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону, - відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті. У разі якщо особа одночасно має право на надбавки з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою, у максимальному розмірі";

 

"У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії за особливі заслуги, розмір якої визначений відповідно до абзаців третього і четвертого частини першої цієї статті, з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму. Розмір пенсії за особливі заслуги, визначений згідно з абзацом другим частини першої цієї статті, починаючи з 2024 року, щороку з 1 березня підвищується на коефіцієнт збільшення, який визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" за рішенням Кабінету Міністрів України";

 

 

 

 

 

 

28. Про внесення змін до Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу

 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 року №540, чинність з 01.06.2023 року)

 

 

У пункті 19 абзаци восьмий і дев’ятий викладено в такій редакції:

 

Перевірка ділової репутації проводиться за критеріями, визначеними Мінекономіки, зокрема:

 

“перебування особи у процесі провадження у справі про банкрутство, зокрема за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

 

наявність податкового боргу, зокрема за даними електронного кабінету платника податків;”;

 

 

доповнено пункт після абзацу дев’ятого новим абзацом такого змісту:

“провадження видів діяльності, передбачених абзацом десятим пункту 8 цього Порядку, зокрема шляхом перевірки наявності відповідних дозвільних документів та ліцензій;”.

 

 

абзац сороковий викладено в такій редакції:

“Доопрацьований бізнес-план подається отримувачем протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення регіонального центру зайнятості, надісланого в кабінет отримувача на Порталі Дія. У разі неподання доопрацьованого бізнес-плану у зазначений строк Державним центром зайнятості приймається рішення про відмову у наданні мікрогранту.”

 

 

Пункт 20 викладено в такій редакції:

Для виконання отримувачем обов’язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб’єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб’єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних.

 

За відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб’єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб’єктом господарювання самостійно.

 

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу третього цього пункту, до закінчення 24-місячного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця у межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи. Суб’єкт господарювання протягом п’яти календарних днів після звільнення працівника, працевлаштованого на умовах цього Порядку, повідомляє відповідному центру зайнятості про наявність або відсутність наміру комплектування ним робочого місця особами з числа зареєстрованих безробітних. За наявності такого наміру у роботодавця та у разі відсутності протягом п’яти днів з дня отримання такого повідомлення у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на умовах цього Порядку, комплектування таких робочих місць здійснюється суб’єктом господарювання самостійно.

 

У разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проекту отримувач зобов’язаний протягом одного місяця повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників.

 

У разі коли отримувачем протягом трирічного строку реалізації проекту сплачено податки та збори, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працівників, працевлаштованих на умовах цього Порядку, у сумі, що є меншою, ніж отриманий мікрогрант, різниця між сумою мікрогранту та сплаченими податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників повертається отримувачем не пізніше останнього робочого дня місяця, у якому спливає трирічний строк реалізації проекту.

 

Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості.

 

Уповноважений банк протягом п’яти робочих днів повертає зазначені кошти на:

реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;

спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету;

на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.

 

 

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

 

У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) суб’єкта господарювання, який отримав мікрогрант, усі права та обов’язки, що виникають у зв’язку з виконанням цього Порядку та договору мікрогранту, переходять до його правонаступника.

 

У разі ліквідації суб’єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства.

 

Суб’єкт господарювання зобов’язаний попередити центр зайнятості за місцем укладення договору мікрогранту про намір здійснити реорганізацію, ліквідацію.”.

 

 

 

 

 

 

29. Про затвердження Змін до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах

 

 

(Наказ Міністерства фінансів України від 02.05.2023 року №226, чинність з 02.06.2023 року)

 

 

Пункт 9 розділу I викладено в такій редакції:

«9. Положення цього Порядку не застосовуються:

до заяв і скарг громадян, на порядок розгляду яких згідно зі статтею 12 Закону не поширюється дія Закону, та звернень, що надходять до органів ДПС з державної установи «Урядовий контактний центр» та електронного сервісу «Пульс»;

 

у разі оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошових зобов’язань фізичних осіб - платників податків або будь-яких інших рішень органів ДПС у відносинах, до яких застосовуються положення статей 55, 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».».

 

 

У розділі II пункт 1 викладено в такій редакції:

«1. Усі звернення громадян (крім заяв і скарг громадян, на порядок розгляду яких згідно зі статтею 12 Закону не поширюється дія Закону), які отримані засобами поштового зв’язку посадовими особами структурного підрозділу, що забезпечує реєстрацію, облік, організацію документообігу службових документів (далі - служба діловодства), та звернення громадян, отримані під час проведення особистого прийому підрозділом (посадовими особами), до функціональних повноважень якого (яких) належить організація особистого прийому громадян (далі - підрозділ з організації особистого прийому), у день надходження передаються до підрозділу з роботи зі зверненнями громадян за реєстром для попереднього опрацювання та реєстрації засобами системи електронного документообігу (далі - СЕД), крім випадків, передбачених абзацами четвертим та п’ятим цього пункту.

 

У разі отримання звернень громадян (крім заяв і скарг громадян, на порядок розгляду яких згідно зі статтею 12 Закону не поширюється дія Закону) на загальну електронну поштову скриньку ДПС служба діловодства перенаправляє їх на електронну адресу, створену в ДПС відповідно до Закону, для розгляду та реєстрації таких звернень у СЕД підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.

 

 

доповнено пункт 8 новим абзацом такого змісту:

«У разі настання обставин непереборної сили попереднє опрацювання та реєстрація звернень громадян у СЕД здійснюються за першої ж нагоди після завершення дії таких обставин.»;

 

 

у першому реченні пункту 17 слова «(крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції»)» виключено.

 

 

Пункт 7 розділу IV доповнено новим абзацом такого змісту:

«Анонімні звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС, не пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, а після здійснення реєстрації в СЕД передаються на архівне зберігання підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.».

 

 

У розділі VI після абзацу першого пункту 1 доповнено абзацом другим такого змісту

«Відповідь на електронне звернення громадянина надсилається на вказану у зверненні електронну адресу, якщо заявником не висловлено бажання отримати її також засобами поштового зв’язку.».

 

 

 

 

 

 

30. Про затвердження Порядку надання Держстату інформації з Державного земельного кадастру

 

 

(Наказ Державної служби статистики України, Міністерство аграрної політики та продовольства України від 09.06.2023 року №163/1040)

 

 

    Цей Порядок визначає механізм надання Держстату інформації з Державного земельного кадастру для використання у статистичних цілях, зокрема в процесі проведення Всеукраїнського перепису населення (далі - інформація).

 

 

     Інформація з Державного земельного кадастру про земельні ділянки та землевласників або землекористувачів:

відомості про земельні ділянки:

кадастровий номер;

дата реєстрації в Державному земельному кадастрі;

площа;

цільове призначення;

місце розташування;

відомості про землевласника:

тип особи:

для юридичної особи - найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

для фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта;

частка кожного зі співвласників земельної ділянки (якщо земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності);

відомості про землекористувача:

тип особи:

для юридичної особи - найменування, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України;

для фізичної особи - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

 

 

Інформація з Державного земельного кадастру надається Державній службі статистики України шляхом електронної інформаційної взаємодії між електронними інформаційними ресурсами Держстату та Держгеокадастру засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта» відповідно до Порядку електронної (технічної та інформаційної) взаємодії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606, або засобами інших інформаційно-комунікаційних систем із застосуванням у них відповідних комплексних систем захисту інформації з підтвердженою відповідністю за результатами державної експертизи в порядку, установленому законодавством.

 

 

 

 

 

 

31. Порядок визнання документів про професійне навчання (результатів професійного навчання)

 

 

(Наказ Національного агентства України з питань державної служби 12 грудня 2019 року № 227-19)

 

 

Цей Порядок встановлює процедуру визнання документів про професійне навчання (результатів професійного навчання) державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (далі - учасники професійного навчання) (незалежно від джерел фінансування, які не заборонені законодавством і за рахунок яких здійснювалося професійне навчання).

 

Цей Порядок не поширюється на визнання документів про професійне навчання (результатів професійного навчання), що здійснювалося шляхом підготовки, стажування учасників професійного навчання.

 

 

Відповідно до цього Порядку здійснюється визнання:

 

документів про підвищення кваліфікації за загальними / спеціальними професійними (сертифікатними) або короткостроковими програмами, виданих суб’єктами надання освітніх послуг у сфері професійного навчання (провайдерами) - резидентами, які провадять освітню діяльність із підвищення кваліфікації без відповідної ліцензії та/або за неакредитованими загальними / спеціальними професійними (сертифікатними) програмами підвищення кваліфікації;

 

документів про підвищення кваліфікації, виданих суб’єктами надання освітніх послуг у сфері професійного навчання (провайдерами) - нерезидентами (у разі надання ними освітніх послуг в Україні);

 

результатів навчання за програмами підвищення кваліфікації за кордоном (сертифікатними програмами підвищення кваліфікації у закладах освіти за кордоном, іншими програмами підвищення кваліфікації, у тому числі тренінговими програмами);

 

результатів вивчення або підвищення рівня володіння іноземною мовою шляхом самоосвіти, що зараховується як підвищення кваліфікації;

 

результатів навчання тренерів з числа державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування (з метою забезпечення подальшого здійснення ними тренінгової діяльності за програмами підвищення кваліфікації, зокрема типовими загальними програмами підвищення кваліфікації або програмами підвищення кваліфікації, розробленими на основі типових загальних програм) (далі - навчання тренерів), як навчання за програмами підвищення кваліфікації;

 

результатів участі у заходах з обміну досвідом в Україні та за кордоном, які проводяться зокрема за рахунок коштів асоціацій органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства, міжнародних та іноземних установ, організацій та коштів міжнародної технічної допомоги, інших форм міжнародного співробітництва, власних коштів учасників професійного навчання.

 

 

Участь у заходах з обміну досвідом в Україні та за кордоном є самоосвітою.

 

Документи про підвищення кваліфікації, видані суб’єктами надання освітніх послуг у сфері професійного навчання (провайдерами), що провадять освітню діяльність із підвищення кваліфікації відповідно до ліцензії та/або за акредитованими загальними / спеціальними професійними (сертифікатними) програмами, не потребують визнання.

 

 

 

 

 

 

32. Про затвердження Змін до Порядку відбування покарання засуджених військовослужбовців у виді тримання в дисциплінарному батальйоні

 

 

(Наказ Міністерства оборони України від 27.03.2023 року № 169, чинність з 31.05.2023 року)

 

 

Доповнено цей Порядок після розділу V розділом VI такого змісту:

 

«VI. Обладнання та застосування системи відеоспостереження

З метою забезпечення режиму тримання засуджених військовослужбовців, попередження вчинення ними втеч та інших кримінальних правопорушень, попередження порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, здійснення контролю за порядком несення служби особовим складом варти у дисциплінарному батальйоні встановлюється система відеоспостереження.

 

Автоматизовані робочі місця системи відеоспостереження будуються на базі персонального комп’ютера, на який транслюється інформація від відеокамер. Автоматизовані робочі місця встановлюються у приміщенні начальника варти та чергового частини дисциплінарного батальйону.

 

 

Відеокамери у дисциплінарному батальйоні встановлюються:

у вартовому приміщенні;

у місцях несення служби чатовими;

у спальних приміщеннях, де розміщуються засуджені військовослужбовці;

біля входу до казарми, де розміщуються засуджені військовослужбовці;

у їдальні;

у кімнатах для зберігання особистих речей засуджених військовослужбовців;

у місцях прийому та видачі посилок і передач;

у місцях для прання та кімнаті для сушіння обмундирування та натільної білизни;

у кімнаті (місці) побутового обслуговування;

у місцях (на майданчику) для виконання фізичних вправ;

у місцях для зберігання книжкового фонду, газет та журналів;

у місцях для ведення телефонних переговорів;

біля входу до кімнати проведення тривалих побачень;

у кімнаті для проведення короткострокових побачень;

на внутрішніх та зовнішніх огорожах периметру, що охороняється;

на контрольно-пропускному пункті;

між зовнішніми та внутрішніми дверима входу на територію змінного складу.

 

 

Для роботи в умовах обмеженої освітленості, у вечірній та нічний час відеокамери оснащуються інфрачервоним підсвічуванням.

 

Установлення систем відеоспостереження здійснюється військовослужбовцями постійного складу дисциплінарного батальйону або фахівцями спеціалізованих організацій з дозволу командира дисциплінарного батальйону.

 

Вид, кількість відеокамер, необхідних для обладнання об’єктів дисциплінарного батальйону, визначаються з урахуванням їх функціонального призначення і технічних характеристик, а також необхідності виконання завдань із забезпечення режиму, попередження втеч та інших кримінальних правопорушень, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання.

 

Місця встановлення відеокамер, їх вид та кількість, розподіл їх підключення до автоматизованих робочих місць визначаються комісією, яка утворюється наказом командира дисциплінарного батальйону. Комісію очолює заступник командира дисциплінарного батальйону.

 

За результатами роботи комісії складається акт про встановлення технічних засобів нагляду і контролю (додаток 5), який затверджується командиром дисциплінарного батальйону.

Акт про встановлення системи відеоспостереження складається у двох примірниках. Перший примірник акта направляється до Центрального управління Служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.), другий - залишається в дисциплінарному батальйоні та після завершення робіт із встановлення технічних засобів нагляду і контролю долучається до відповідної справи.

 

 

Забороняється залучення засуджених та сторонніх осіб до робіт із встановлення відеокамер, їх використання, технічного обслуговування та поточного ремонту.

Посадові особи, які використовують та обслуговують систему відеоспостереження, забезпечують схоронність та використання відеокамер за призначенням.

Контроль за використанням відеокамер здійснюється посадовою особою, призначеною командиром дисциплінарного батальйону.

 

 

Для забезпечення захисту прав і законних інтересів засуджених, фіксування фактів правопорушень та кримінальних правопорушень, вчинених засудженими, неналежного виконання посадовими особами дисциплінарного батальйону їх службових обов’язків, фіксування випадків невиправданого або надмірного застосування до засуджених заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї посадові особи дисциплінарного батальйону використовують портативні відеореєстратори.

 

 

Портативний відеореєстратор застосовується посадовими особами дисциплінарного батальйону під час:

проведення перевірок наявності засуджених військовослужбовців, у тому числі тих, які перебувають за межами території змінного складу;

приймання їжі засудженими військовослужбовцями в їдальні;

виведення засуджених на роботу та повернення з роботи;

проведення занять;

перевірки засуджених, яким надано довготривале побачення;

прийняття новоприбулих засуджених військовослужбовців до дисциплінарного батальйону;

проведення особистих обшуків засуджених військовослужбовців без роздягання та огляду їх речей, оглядів осіб, які прибули на побачення, їхніх речей та одягу, транспортних засобів, а також об’єктів дисциплінарного батальйону;

застосування до засуджених військовослужбовців заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї.

 

 

Забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів:

у кімнатах для вмивання та туалетах, душових кімнатах (місце, обладнане душовою кабіною);

у кімнатах для медичного працівника (місце, обладнане для проведення медичного огляду), у яких проводяться медичні обстеження (огляди) засуджених військовослужбовців, а також особистий обшук із роздяганням;

у кімнатах для проведення тривалих побачень.

 

 

Інформація про застосування в дисциплінарному батальйоні системи відеоспостереження доводиться командиром дисциплінарного батальйону (його заступником) до відома засуджених військовослужбовців під час прибуття до дисциплінарного батальйону, про що такі особи ставлять особистий підпис у книзі доведення до засуджених військовослужбовців інформації про застосування в дисциплінарному батальйоні системи відеоспостереження (додаток 6). У разі відмови засудженого військовослужбовця від підпису, командир дисциплінарного батальйону (його заступник) зазначає про це в графі 4 додатка 6. Одночасно засудженому військовослужбовцю надається можливість зазначати в графі 4 про причини відмови. Крім того, інформація про застосування системи відеоспостереження розміщується з лівої (правої) сторони входу до території змінного складу дисциплінарного батальйону або входу до інших приміщень, визначених цим Порядком, які знаходяться поза територією змінного складу, шляхом встановлення попереджувального знака: «Увага! Працює система відеоспостереження» (додаток 7).

 

 

Інформація, що надходить від відеокамер та портативних відеореєстраторів, має зберігатися не менше ніж 30 діб, за винятком фото-, аудіо-, відеоінформації, що може бути використана як докази, передбачені нормами Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, строк зберігання якої забезпечується протягом усього часу провадження.

 

 

Інформація, що фіксується із застосуванням відеокамер (портативних відеореєстраторів), є інформацією з обмеженим доступом.

 

 

Інформація, що фіксується із застосуванням відеокамер (портативних відеореєстраторів), надається третім особам:

на підставі ухвали слідчого судді, суду;

на офіційні запити органів прокуратури, а також органів досудового розслідування в межах провадження у справах про кримінальне чи адміністративне правопорушення.

 

 

Забороняється використовувати відеокамери та портативні відеореєстратори, що не пройшли сертифікацію та можуть становити небезпеку для життя і здоров’я військовослужбовців постійного складу, працівників, відвідувачів дисциплінарного батальйону та засуджених».

 

 

 

 

 

 

33. Про затвердження Положення про переривання навчання здобувачами професійної (професійно-технічної) освіти та надання їм академічної відпустки в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливий період)

 

 

(Наказ Міністерства освіти і науки України від 05.04.2023 року № 394, чинність з 19.06.2023 року)

 

 

Це Положення визначає механізм переривання навчання здобувачами професійної (професійно-технічної) освіти та надання їм академічної відпустки та діє в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливий період).

 

 

Здобувачам професійної (професійно-технічної) освіти надається академічна відпустка у зв’язку з:

сімейними обставинами;

перебуванням за кордоном;

перебуванням на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані.

 

 

Академвідпустка надається на підставі власної заяви (його батьків та/або законних представників) (далі - заява).

 

Заява подається особисто, електронними засобами зв’язку чи у будь-який інший спосіб.

 

 

Здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти, яким надано академічну відпустку, не відраховуються із закладу професійної (професійно-технічної) освіти.

 

Здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти мають право на отримання академічної відпустки один раз за весь період навчання.

 

 

Поновлення на навчання здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, у яких завершився термін академічної відпустки, або які виявили бажання достроково завершити академічну відпустку, здійснюється відповідно до наказу керівника закладу професійної (професійно-технічної) освіти на підставі власної заяви (його батьків та/або законних представників). Заява подається не пізніше 14 календарних днів до завершення строку академічної відпустки.

 

 

 

 

 

 

34. Про затвердження Змін до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України

 

 

(Постанова правління Пенсійного фонду України від 05.04.2023 року № 18-1)

 

 

У розділі I  у пункті 2 в абзаці третьому доповнено після абзацу п’ятого абзацами шостим - дев’ятим такого змісту:

«електронна справа одержувача пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі - електронна справа одержувача пільг) - сукупність інформації, яка обробляється на базі централізованих інформаційних технологій у формі електронних даних для забезпечення обліку, призначення, розрахунку / перерахунку, непризначення та виплати пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі - пільга), формується та ведеться відповідно до вимог Законів, включаючи обов’язкову інформацію про паспортні дані пільговика, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) або адресу фактичного місця проживання, документа, що підтверджує право на пільги, копії документів, на підставі яких призначено пільгу та проводиться її виплата; перелік житлово-комунальних послуг, на які надається пільга, іншу інформацію, з урахуванням якої визначається розмір призначеної пільги та розмір пільги до виплати з часу її призначення до закриття справи одержувача пільги;

 

електронна справа одержувача субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - електронна справа одержувача житлової субсидії) - сукупність інформації, яка обробляється на базі централізованих інформаційних технологій у формі електронних даних для забезпечення призначення/непризначення, відмови у призначенні, розрахунку/перерахунку та виплати субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - житлова субсидія) формується та ведеться відповідно до вимог Законів, включаючи обов’язкову інформацію про паспортні дані одержувача житлової субсидії, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), зареєстроване/задеклароване місце проживання; перелік житлово-комунальних послуг, на які надається житлова субсидія, копії документів, на підставі яких призначається житлова субсидія та проводиться її виплата; іншу інформацію, з урахуванням якої визначається розмір призначеної житлової субсидії та розмір житлової субсидії до виплати з часу їх призначення до закриття справи одержувача житлової субсидії;

 

електронна справа особи, інформація про яку вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - електронна справа пільговика),- сукупність інформації, яка вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги у формі електронних даних для забезпечення обліку пільговиків;

 

електронна справа про страхові виплати та соціальні послуги, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - електронна справа про страхові виплати),- сукупність інформації, яка зафіксована у формі електронних даних та використовується для призначення, перерахунку і здійснення страхових виплат;».

 

 

у пункті 5 доповнено після абзацу четвертого абзацом п’ятим такого змісту:

Особи, що звертаються до органів Пенсійного фонду, мають право:

«ознайомлюватися з даними, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), та у разі незгоди з ними звертатися письмово до органу Пенсійного фонду про їх виправлення;».

 

 

абзаци шостий та восьмий викладено у такій редакції:

«ознайомлюватись з матеріалами пенсійної справи (отримувати виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії, про періоди страхового стажу та заробітної плати, яка врахована при розрахунку пенсії, копії документів, які знаходяться в пенсійній справі), справи одержувача житлової субсидії, справи одержувача пільг, справи пільговика, справи про страхові виплати, отримувати виписку з рішень (розпоряджень, постанов) про призначення (перерахунок) пенсії/ житлової субсидії / пільги, копії документів, які знаходяться в пенсійній справі / справі одержувача житлової субсидії / справі пільговика / справі про страхові виплати;»;

 

«отримувати консультації та роз’яснення щодо застосування законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення, щодо призначення житлової субсидії та надання пільг, у тому числі щодо прав та обов’язків платника єдиного внеску та застрахованої особи;»;

 

 

 

 

 

35. Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги денного догляду дітей з інвалідністю

 

 

(Наказ Міністерства соціальної політики України від 05.04.2023 року № 119-Н, чинність 30.06.2023 року)

 

 

Цим Державним стандартом визначено зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги денного догляду дітей з інвалідністю (далі - соціальна послуга), показники її якості для надавачів цієї послуги усіх форм власності.

 

 

Цей Державний стандарт застосовується для:

організації надання соціальної послуги дітям з інвалідністю, дітям, які мають тяжкі захворювання, розлади, травми, стани, визначені переліком тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161;

проведення моніторингу надання та оцінювання якості соціальної послуги

 

 

Для отримання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів законний представник отримувача соціальної послуги звертається до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - уповноважений орган) з письмовою заявою.

 

 

Підставою для надання соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів є рішення уповноваженого органу.

 

Рішення про надання / відмову у наданні соціальної послуги за рахунок бюджетних коштів уповноважений орган приймає відповідно до Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587.

 

Рішення про надання / відмову у наданні соціальної послуги надавачем соціальних послуг недержавного сектору приймає відповідний надавач на підставі письмової заяви законного представника потенційного отримувача соціальної послуги (у випадку надання соціальної послуги не за рахунок бюджетних коштів).

 

Про відмову у наданні соціальної послуги законного представника потенційного отримувача соціальної послуги повідомляють листом із зазначенням причин відмови.

 

Договір про надання соціальної послуги (далі - договір) укладається між надавачем соціальної послуги та законним представником отримувача соціальної послуги в письмовій формі відповідно до Типового договору про надання соціальних послуг, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 23 грудня 2020 року № 847, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 лютого 2021 року за № 214/35836, одночасно з підписанням індивідуального плану.

 

Соціальна послуга надається у приміщенні надавача соціальної послуги протягом не менше ніж 4 годин на день (з 8.00 до 19.00) відповідно до внутрішнього розпорядку надавача соціальної послуги.