Рада Адвокатів Тернопільської Області - Основні нормативно-правові акти за липень 2021 року

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за липень 2021 року

Основні нормативно-правові акти за липень 2021 року

20:45 Нд 08.08.21 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 104 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ЗА ЛИПЕНЬ 2021 РОКУ

 

1. Про внесення змін до переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2021 р., №747, чинність з 24 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

х\з військовослужбовців, а також поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби утримання аліментів не проводиться з одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, служби в Національній поліції і з органів внутрішніх справ, ДСНС та Державної кримінально-виконавчої служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не мають постійного характеру.

 

 

 

 

 

 

2. Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р., №693, чинність з 10 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- право на відпустку має:

 

1) чоловік, дружина якого народила дитину;

 

2) батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

 

3) баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

 

 

- відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини. Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.

 

- відпустка не підлягає грошовій компенсації та поділу на частини.

 

- для підтвердження статусу “одинокої матері” такі особи також додають копію витягу з Реєстру про державну реєстрацію народження дитини чи довідки про народження із зазначенням відомостей про батька дитини відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України або свідоцтво про смерть батька дитини чи рішення суду про позбавлення його батьківських прав, визнання безвісно відсутнім чи оголошення померлим.

 

- працівник, який протягом трьох місяців з дня народження дитини був звільнений та працевлаштований на інше підприємство (в установу, організацію) чи до фізичної особи, яка використовує найману працю, до заяви про надання відпустки повинен додати також довідку про її невикористання на попередньому місці роботи.

 

- у разі народження двох і більше дітей від однієї вагітності тривалість відпустки не збільшується.

 

- граничний строк виплати заробітної плати працівникам за час відпустки не може перевищувати трьох днів з дня її початку.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 р., №697, чинність з 13 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

Внесено зміни до наступних постанов

 

у Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми,

склад сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на дітей одиноким матерям, визначається на дату звернення за її призначенням.


допомога на дітей одиноким матерям призначається в разі, коли багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю.


якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання допомоги на дітей одиноким матерям не працевлаштувалася у зв’язку з відсутністю підходящої роботи або направлена центром зайнятості на професійне навчання, така допомога призначається без зменшення її розміру.


якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей. Зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти.


у разі припинення дії обставини, передбаченої абзацом двадцять третім цього пункту, виплата допомоги на дітей одиноким матерям поновлюється на підставі письмової заяви отримувача такої допомоги та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.”.

 

 

 

у Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям,

 

державна соціальна допомога призначається у разі, коли малозабезпечена багатодітна сім’я виховує трьох і більше дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) та у її власності є друга квартира (будинок), за винятком житла, зазначеного у підпункті 3 цього пункту, за умови, що загальна площа такого житла не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї та додатково 35,22 кв. метра на сім’ю.

 

“11-2. Якщо на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги у складі малозабезпеченої сім’ї є особа, яка втратила працездатність, в тому числі особа, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, але не набула права на пенсійну виплату у зв’язку з відсутністю страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею, державна соціальна допомога призначається незалежно від сплати/несплати нею (за неї) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи.”;

 

якщо діти, які навчаються у закладах загальної середньої освіти та входять до складу малозабезпеченої сім’ї, відсутні на навчальних заняттях з невідомих або без поважних причин протягом десяти навчальних днів підряд, - з місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла відповідна інформація від служби у справах дітей.
зазначену інформацію служба у справах дітей подає не пізніше ніж через три календарних дні після її отримання від закладів загальної середньої освіти.


у разі припинення дії обставини, передбаченої абзацом сьомим цього пункту, виплата державної соціальної допомоги поновлюється на підставі письмової заяви її отримувача та інформації, отриманої за запитом органу соціального захисту населення від закладу загальної середньої освіти, про відвідування учнем навчальних занять з місяця, в якому поновлено відвідування, та продовжується до закінчення строку її призначення.”;

 

 

 

 

 

 

4. Деякі питання оформлення і видачі документів, що посвідчують особу, яка потребує додаткового захисту

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 р., №756, чинність з 1 вересня 2021 року).

 

Основні положення:

 

з 1 вересня 2021 року запроваджується оформлення і видача біометричного посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, засобами Єдиного державного демографічного реєстру.


до завершення роботи із забезпечення територіальних органів Державної міграційної служби України матеріально-технічними ресурсам, необхідними для оформлення та видачі біометричного посвідчення особи, що потребує додаткового захисту, такий документ може оформлятися без безконтактного електронного носія. За такої умови не біометричне посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, оформлене та видане на підставі документів, поданих до 1 вересня 2021 року, буде чинним протягом строку, на який його було видано.

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост

 

(Закон України від 14.07.2021 р., №1638-ІХ, чинність з 1 серпня 2021 року).

 

Основні положення:

 

перед винесенням кандидатури старости на розгляд ради громади, яка його затверджує та звільняє, обов’язково проводиться громадське обговорення з мешканцями.

 

входження старости до складу виконавчого комітету ради громади вже не є обов’язковим, однак він матиме гарантоване право на участь та виступ на засіданнях ради, виконкому, інших органів ради.

 

за рішенням органу місцевого самоврядування, за старостою закріплюються окремі завдання адміністратора Центру надання адмінпослуг.

 

урегульовано порядок створення старостинських округів з метою запровадження інституту старост, зокрема для міст, які не є адміністративними центрами громад, затвердження радою громади положень про старосту, суміщення посади старости тощо.

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України щодо вдосконалення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

 

(Закон України від 29.06.2021 р., №1576-ІХ, чинність з 21 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

удосконалено положення законодавства, якими встановлена відповідальність за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, задля їх ефективної практичної реалізації.

 

внесено зміни до примітки до ст. 172-6 «Порушення вимог фінансового контролю» Кодексу України про адміністративні правопорушення та примітки до ст. 366-2 «Декларування недостовірної інформації» Кримінального кодексу, якими уточнено суб’єктів відповідних правопорушень, зокрема, до них віднесено службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 513 Закону України «Про запобігання корупції».

 

внесеними змінами до санкцій статей 366-2, 366-3 Кримінального кодексу встановлено кримінальну відповідальність (до двох років позбавлення волі) за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
включено до переліку корупційних правопорушень склади кримінально караних діянь, передбачених ст. 366-2 Кримінального кодексу «Декларування недостовірної інформації» та ст. 3663 Кримінального кодексу «Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

 

примітку до статті 366-2 Кримінального кодексу України доповнено реченням такого змісту: «У цій статті та статті 366-3 цього Кодексу відомими суб’єкту декларування вважаються відомості щодо об’єктів декларування, які перебувають у володінні або користуванні суб’єкта декларування особисто та які перебувають у володінні або користуванні членів сім’ї суб’єкта декларування і подані суб’єкту декларування у будь-якому вигляді».

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі

 

(Закон України від 01.07.2021 р, №1604, чинність з 1 серпня 2021 року).

 

Основні положення:

 

частину 1 статті 15 КУпАП викладено в наступній редакції: «Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

 

ст. 173-2 КУпАП Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування викладено в наступній редакції:

 

        вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, -

               тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

 

        Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, -

             тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб".

 

 

виключено обов’язковість участі особи, яка вчинила порушення ст. 173-2 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення.

 

 

 

 

 

8. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету

 

(Закон України від 15.06.2021 р., №1542-ІХ, чинність з 21 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу та Кримінального процесуального кодексу, якими: уточнено склад правопорушення, передбаченого ст. 164-1 КУпАП «Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і витрат»; доповнено ст. ст. 212 та 212-1 Кримінального кодексу новими частинами 6 та 5 відповідно, у яких встановлено, які саме діяння не вважатимуться умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та/або умисним ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

 

доповнено Кримінальний кодекс новою ст. 232-3 «Незаконне розголошення, передача або надання доступу до інформації, що міститься в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації» тощо.

 

статтю 88-1 «Недопустимість доказів, отриманих у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, а також у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування» Кримінального процесуального кодексу викладено в редакції, згідно з якою, «докази, отримані від відповідача у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, не можуть бути використані на підтвердження винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень».

 

прикінцевими положеннями визначено, що «Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтями 155-1, 162, 162-1, 163-1 (щодо самозайнятих осіб), 163-2 (щодо самозайнятих осіб у частині сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску), 163-4 (щодо самозайнятих осіб), 163-15 (щодо самозайнятих осіб), 164 (щодо самозайнятих осіб), 1641-, 164-2 (щодо самозайнятих осіб), 1651 (щодо самозайнятих осіб), 166-6 (щодо самозайнятих осіб) Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності в разі подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та сплати узгодженої суми збору відповідно до підрозділу 94 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX Податкового кодексу України, якщо такі діяння вчинені до 1 січня 2021 року та пов’язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними (в межах складу та вартості об’єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування).

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету

 

(Закон України від 15.06.2021 р., №1539-ІХ, чинність з 21 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

врегульовано особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, під яким розуміється, що «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року.

 

одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року (далі - період одноразового (спеціального) добровільного декларування) та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених цим Кодексом, та виконання інших умов, визначених цим підрозділом.

 

подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така одноразова (спеціальна) добровільна декларації».

 

згідно із Законом, «Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування - це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених цим підрозділом, та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

 

передбачено, що «Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи - резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об'єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до цього Кодексу є чи були платниками податків».

 

внесено зміни до статті 172 Податкового кодексу, якими запроваджується оподаткування доходів від продажу нерухомого майна з врахування витрат пов’язаних з таким придбанням;

 

передбачено, що декларантами не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 1 січня 2010 року, які виконують або виконували в Україні визначені публічні функції, передбачені в пункті 37 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» а також особи, по відношенню до яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;

 

визначено, що об’єктами декларування не можуть бути активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаною державою - агресором згідно із законом чи мають джерело походження з такої країни;

 

конкретизовано, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається виключно декларантом в електронному формі;

 

встановлено, що у разі одноразового (спеціального) добровільного декларування коштів у національній та іноземній валюті та/або банківських металах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації розміщені на спеціальних рахунках в банках України, вони мають зберігатись на таких спеціальних рахунках до закінчення періоду проведення заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу;

 

конкретизовано, склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема, в частині визначення вартості нерухомого майна;


встановлено, що сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом тридцяти календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

 

узгоджено терміни та особливості проведення камеральної перевірки питання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та визначені підстави для проведення документальної позапланову невиїзної перевірки.

 

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді

 

(Закон України від 01.07.2021 р., №1603-ІХ, чинність з 25 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

суб’єкт господарювання може надавати споживачеві доступ до експлуатаційних документів на технічно складні побутові товари (паспорта або будь-якого іншого документа, що додається до товару) в електронному вигляді на офіційному веб-сайті виробника.

 

у разі надання гарантійних зобов’язань в електронному вигляді виробник забезпечує можливість реєстрації придбаного товару на офіційному веб-сайті виробника в установленому ним порядку.

 

на прохання споживача реєстрація технічно складних побутових товарів на офіційному веб-сайті виробника та оформлення гарантійних зобов’язань в електронному вигляді здійснюються продавцем під час продажу таких товарів.

 

на вимогу споживача продавець повинен надати експлуатаційні документи на технічно складні побутові товари (паспорт або будь-який інший документ, що додається до товару) в паперовому вигляді.

 

 

 

 

 

11. Про платіжні послуги

 

(Закон України від 30.06.2021 р., № 1591-ІХ, чинність з 30 червня 2022 року).

 

Основні положення:

 

посилено захист прав споживачів платіжних послуг і забезпечує прозорість їхнього надання. Зокрема, встановлюються вимоги до управління ризиками та аутентифікації користувача.

 

в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг. З’являться нові учасники ринку – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи.

 

існуватиме дев’ять платіжних послуг, з яких дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків).

 

небанківські надавачі платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг) зможуть відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші. Від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу.

 

НБУ отримає право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити регуляторну «пісочницю» – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб.

 

створено умови для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), що має об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему. Планується, що Open banking запрацює в Україні у 2023 році.

 

з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену аутентифікацію користувачів у визначених випадках.

 

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової, орендної операції

 

(Закон України від 01.07.2021 р., №1605-ІХ, чинність з 25 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

вносяться зміни до Податкового кодексу України, якими усуваються суперечності у визначенні лізингової (орендної) операції та супутніх нормах.

 

уточнюється зміст поняття «лізингова операція» як передачі основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк.

 

"лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу". 


у Законі містяться визначення таких понять, як «оренда житла з викупом» і «оренда житлових приміщень».

 

для договорів лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, його положення застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли після набрання ним чинності.

 

 

 

 

 

 

13. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю

 

(Закон України від 15.07.2021 р., № 1665-ІХ, чинність з 1 лютого 2022 року).

 

Основні положення:

 

закон прописує порядок забезпечення осіб з інвалідністю житлом, що пристосоване до їхніх потреб. Зокрема це може відбуватися шляхом заміни житла, у якому мешкає особа з інвалідністю, через обмін на умовах найму.


можливе надання особі з інвалідністю пристосованого житла, якщо вона передасть помешкання, що їй належить, у власність територіальної громади.
при цьому житло (житлове приміщення), що надається такій особі в результаті заміни, має відповідати вимогам безперешкодного доступу та бути пристосованим до її потреб.

 

 

 

 

 

14. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2021 р. № 127

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 р., №748, чинність з 23 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

у 2021 році з 1 липня у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб з інвалідністю I групи, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, не досягає 2200 гривень, таким особам надається щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.”.

 

 

 

 

 

 

15. Про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового поховального ритуалу

 

(Закон України від 02.07.2021 р., №1622-ІХ, чинність з 24 серпня 2021 року).

 

Основні положення:

 

врегульовано питання вшанування пам’яті загиблих (померлих) військовослужбовців та інших осіб шляхом внесення змін до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України.


визначено порядок поховання загиблих (померлих) військовослужбовців та інших осіб, визначених законами України із проведенням військового поховального ритуалу, передбачено повноваження військових посадових осіб щодо організації поховання загиблих (померлих) військовослужбовців та інших осіб, визначених законами України із проведенням військового поховального ритуалу.

 


дія положень Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних сил поширюється на:

 

військовослужбовців, які померли (загинули) під час захисту незалежності та територіальної цілісності України;


осіб з інвалідністю внаслідок війни, зазначених у пунктах 1, 11–14 частини другої статті 7 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;


військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії;


військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання обов’язків військової служби (проходження служби);


померлих або загиблих учасників бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції у період її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи в районах та у період здійснення зазначених заходів;


борців за незалежність України у ХХ столітті, визначених у пунктах 1-14 статті 1 ЗУ «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті».

 

 

 

 

 

16. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Бівалькевича Богдана В’ячеславовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»

 

(Справа № 3-107/2020(221/20, 21 липня 2021 року, № 4-р(II)/2021)

 

 

Визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення»Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VІІІ.  (З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.)

 

 

 

 

 

 17. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою Одінцової Олени Анатоліївни щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу другого статті 471 Митного кодексу України

 

(Справа № 3-261/2019(5915/19, 21 липня 2021 року, № 3-р(II)/2021)

 

 

1. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення абзацу другого статті 471 Митного кодексу України, а саме «а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів».

 

2. Окремі положення абзацу другого статті 471 Митного кодексу України, а саме «а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів»,

 

що визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

 

 

 

 

   

18. Про внесення зміни до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель

 

(Закон України від 01.07.2021 р., №1599-IХ, чинність з 24 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, змінено підхід до закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання заходів із запобігання виникненню та поширенню COVID-19.


зокрема, без застосування процедури публічних закупівель здійснюватиметься закупівля лікарських засобів, вакцини або інших медичних імунобіологічних препаратів, витратних матеріалів для надання медичної допомоги хворим та медичних виробів для вакцинації від COVID-19, медичного обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, систем постачання медичних газів. Перелік лікарських засобів та порядок їхньої закупівлі затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України.


за результатами закупівлі замовник повинен оприлюднити звіти про укладання договору про закупівлю та його виконання, а також договір про закупівлю з усіма додатками до нього.


за процедурою спрощених публічних закупівель здійснюватиметься закупівля необхідних для вказаних цілей товарів та послуг.

 

 

 

 

 

19. Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою

 

(Закон України від 01.07.2021 р., №1601-ІХ, чинність з 24 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

встановлено, що «страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи - підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України».

 


внесено зміни до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», якими визначено:

 

механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам для страхування сільськогосподарської продукції;


учасників ринку страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, вимоги до них, їх права та обов’язки;


об’єкти страхування, страхові продукти, страхові ризики, страхові випадки, вимоги до договорів страхування з державною підтримкою;


інформаційне забезпечення страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

 

розмір часткового відшкодування сільськогосподарським товаровиробникам страхових платежів (премій) визначено на рівні до 60 відсотків, зважаючи на практику попередніх періодів дії аналогічних програм підтримки. Водночас передбачено, що конкретний розмір компенсації буде визначатися виходячи із можливостей державного бюджету у відповідному порядку використання бюджетних коштів.

 


внесено зміни до Закону України «Про страхування», якими скасовано положення щодо страхування сільськогосподарської продукції через Аграрний страховий Пул та уточнено повноважень Уповноваженого органу, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю.

 


внесено зміни до Податкового кодексу України в частині збільшення ставки податку на дохід за договорами страхування сільськогосподарської продукції на 0,5 відсоткових пункти з метою у подальшому спрямування цих коштів на підтримку страхування сільськогосподарської продукції.

 


внесено зміни до законів України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про сільськогосподарську кооперацію» та «Про фермерське господарство» в частині надання можливості цим господарствам отримувати державну підтримку на страхування сільськогосподарської продукції.

 

 

 

 

 

20. Про основи національного спротиву

 

(Закон України від 16.06.2021 р., №5557, чинність з 1 січня 2022 року).

 

Основні положення:

 

національний спротив є складовою частиною комплексної оборони держави. Керівництво національним спротивом здійснює верховний головнокомандувач Збройних сил – президент України. Законопроєкт передбачає можливість створювати добровольчі формування територіальних громад, яким дозволено використовувати власну мисливську зброю.

 

визначено правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного спротиву;


визначено порядок формування та комплектування військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України, добровольчих формувань територіальних громад та руху опору;


визначено повноваження сил безпеки та сил оборони, державних органів, органів місцевого самоврядування з питань національного спротиву;


фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву планується здійснювати за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

 

 

 

 

  

21. Про корінні народи України

 

(Закон України від 01.07.2021 р., №1616-ІХ, чинність з 23 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострова, є кримські татари, караїми, кримчаки.


«Корінний народ України – автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України», – йдеться в документі.


Корінні народи мають право на самовизначення у складі України та політичний статус у межах Конституції та законів України. Вони мають колективне та індивідуальне право на повне володіння всіма правами людини та основоположними свободами.


Законом забороняється заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів України.


Згідно з документом, який підписав Глава держави, корінні народи мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини; визначення переліку власних місць та об’єктів релігійного та культурного значення; відновлення своєї історичної топоніміки; співпрацю із закладами освіти задля забезпечення вивчення своєї мови, історії, культури корінного народу.


Також корінні народи мають право через представницькі органи створювати свої засоби масової інформації та отримувати державну підтримку.


Крім того, корінні народи можуть спрямовувати частину доходів від користування природними ресурсами, розташованими на території АР Крим та міста Севастополя, на свої потреби; на резервування для представників корінних народів, що повертаються на територію Криму, земель сільськогосподарського та іншого призначення.

 

 

 

 

 

22. Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи

 

(Закон України від 30.06.2021 р., №1590-ІХ, чинність з 24 жовтня 2021 року).

 

Основні положення:

 

врегульовано на законодавчому рівні окремі аспекти приєднання до газових мереж задля підвищення ефективності використання газової інфраструктури.


Законом внесено до Закону України «Про ринок природного газу» зміни, спрямовані на відміну законодавчо встановленого обов’язкового поділу приєднання на типи, зміну підходів з визначення плати за приєднання, унормування строків виконання заходів з приєднання, захист заявників від протиправних дій та бездіяльності з боку операторів газотранспортної або газорозподільної системи.


Законом також внесено зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», якими впроваджується інструмент державного контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку.

 

 

 

 

   

23. Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування адміністративних стягнень та заходів впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї

 

(Закон України від 29.06.2021 р., №1583-ІХ, чинність з 24 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

до громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, на період дії карантину або на час блокування діяльності контрольних пунктів в’їзду-виїзду не застосовуються адміністративні стягнення та заходи впливу за адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, якщо такі порушення настали з підстав гуманітарного характеру, визначених Кабінетом Міністрів України

 

 

 

 

 

24. Про внесення змін до деяких законів України щодо ефективного управління майном закладів вищої освіти державної і комунальної форми власності

 

(Закон України від 15.06.2021 р., №1557-ІХ, чинність з 10 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

майно державного або комунального вишу, зокрема того, що має статус національного, яке не використовується за призначенням, може безоплатно передаватися іншому державному чи комунальному закладу вищої, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної) освіти, науковій установі або організації державної форми власності.


об’єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за призначенням. Винятком може бути лише надання в оренду для надання освітніх послуг або обслуговування учасників освітнього процесу.

  

 

 

 

25. Про затвердження Змін до Правил визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України

 

(Постанова Правління Національного банку України від 18.06.2021 р., №55, чинність з 1 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти – неплатіжні банкноти, які складені/склеєні з неплатіжних частин від:

 

різних справжніх банкнот;


різних справжніх банкнот та частин від виробів, схожих за дизайном на банкноти, на яких немає імітації елементів захисту, та/або смуг звичайного паперу.

 

до неплатіжних банкнот (монет) відносять справжні банкноти (монети), що не можуть використовуватися за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів у зв’язку з набуттям у процесі обігу або неналежного зберігання ознак зношення та пошкодження, які не відповідають установленим НБУ критеріям, а також:

 

навмисно пошкоджені з метою вчинення кримінального правопорушення банкноти;


банкноти (монети), які вилучені НБУ з обігу;


зразки банкнот;


банкноти, погашені штампами або написами «до обміну», «неплатіжна»;


монети, які мають одну або більше з таких ознак: механічні пошкодження (надрізані, з отворами, з видаленою частиною, розділені на частини), з повністю відсутніми зображеннями аверсу та/або реверсу.

 

придатні до обігу монети можуть мати одну або більше з ознак, що не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети:

потемніння поверхні;


невеликі механічні пошкодження (подряпини, вм’ятини);


точкова корозія поверхні/елементів дизайну;


забруднення у вигляді локальних плям, дрібних крапок.

 

 

до зношених монет належать монети, які мають одну або більше з ознак пошкодження, які не перешкоджають без сумніву визначити справжність та номінал монети:

 

погнуті або деформовані таким чином, що унеможливлює їх машинний підрахунок;


із спотвореними та частково збереженими зображеннями аверсу та/або реверсу внаслідок тривалого перебування в обігу, впливу навколишнього середовища та/або дії води/хімічних речовин/вогню (утворення корозійних раковин, зміна кольору, оплавлення).

  

 

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області 

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування