Основні нормативно-правові акти за червень 2021 року

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ЗА ЧЕРВЕНЬ 2021 РОКУ

 

 

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі

 

Закон України  від 05.02.2021 р., № 1217-IX, чинність з 10 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- запроваджується облік трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Ним врегульовано механізм накопичення, оброблення та використання інформації, зокрема для підтвердження наявного стажу роботи та призначення пенсій.

 

- встановлено п’ятирічний перехідний період для включення до Державного реєстру відомостей з паперових трудових книжок про трудову діяльність працівника (протягом цього періоду застосовуватиметься як паперова трудова книжка, так й електронна форма уже наявних або внесених відомостей про трудову діяльність працівника з Державного реєстру).

 

- після внесення відомостей про трудову діяльність працівника до Державного реєстру роботодавець зобов’язаний видати оригінал паперової трудової книжки йому на руки під розпис. При цьому також передбачено обов’язок роботодавця вносити на вимогу працівника до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

 

- запроваджено можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи) зі збереженням за особою права відстрочення виходу на пенсію. При цьому, якщо особою перенесено призначення пенсії та продовжено перебування у трудових відносинах, розмір її пенсії підвищуватиметься на 0,5–0,75%. У межах автоматичного призначення пенсій також передбачена можливість визначення за допомогою програмних засобів Державного реєстру найбільш вигідного варіанту для призначення пенсії, включаючи дату такого призначення.

 

 

 

 

 

2. Про затвердження Порядку визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 576, чинність з 8 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

-встановлено критерії та процедуру визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах, з метою сприяння реалізації права громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зокрема біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, на працевлаштування та провадження професійної діяльності.

 

- дія цього Порядку не поширюється на професійні кваліфікації, підтверджені документами про освіту громадян колишнього СРСР, видані до 15 травня 1992 р. (на підставі Угоди про співробітництво в галузі освіти (Ташкент, 1992).

 

- професійні кваліфікації, здобуті в тих країнах, з якими укладено міжнародні договори від імені України або Уряду України, визнаються в Україні відповідно до положень таких договорів. Якщо міжнародним договором, укладеним від імені України або Уряду України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Порядком, застосовуються правила міжнародного договору.

 

- професійна кваліфікація, здобута в іншій країні, може бути визнана в Україні за наявності в заявника:

документа, виданого уповноваженим суб’єктом іншої країни, про присвоєння професійної кваліфікації;

                                                                                     та/або
документа про відповідну освіту (для іноземного документа – разом із свідоцтвом про його визнання в Україні), якщо наявність такої освіти передбачена професійним стандартом, який затверджено в Україні, у разі його відсутності – кваліфікаційною характеристикою.

 

- за відсутності в заявника зазначених документів, він може пройти загальну процедуру присвоєння та/або підтвердження професійної кваліфікації в порядку, визначеному законодавством.

 

- якщо кваліфікація, здобута заявником в іншій країні, не еквівалентна кваліфікації, визначеній професійним стандартом, який затверджено в Україні, у разі його відсутності – кваліфікаційною характеристикою, компетентний орган визначає обсяг відмінностей у компетентностях (результатах навчання), допустимий для прийняття рішення про визнання професійної кваліфікації.

 

- обсяг відмінностей є допустимим, якщо, незалежно від їх наявності, сукупність компетентностей (результатів навчання), здобутих особою в іншій країні, дає змогу виконувати певний вид роботи або провадити професійну діяльність згідно з кваліфікацією, визначеною професійним стандартом, який затверджено в Україні, у разі його відсутності – кваліфікаційною характеристикою.

 

- визнання професійних кваліфікацій здійснюється за заявою про визнання професійної кваліфікації, здобутої в іншій країні, та згідно з документами, визначеними в п. 10 цього Порядку.

 

 

 

 

 

 3.Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування

 

(Закон України від 01.06.2021 р., № 1498-IX, чинність з 15 грудня 2021 року).

 

Основні положення:

 

Статтю 106-1 Кримінального процесуального кодексу України доповнено наступного змісту:

 

"Стаття 106-1. Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування

 

1. Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування - це система, яка забезпечує створення, збирання, зберігання, пошук, оброблення і передачу матеріалів та інформації (відомостей) у кримінальному провадженні.

 

Порядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування визначається положенням, яке затверджується спільно Офісом Генерального прокурора, органом, у складі якого функціонує орган досудового розслідування, а також органом, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього Кодексу.

 

Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування взаємодіє з Єдиним реєстром досудових розслідувань та системою, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього Кодексу, а також може взаємодіяти з іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами у випадках, передбачених законом.

 

2. Слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, а також захисник (за його згодою) використовують, а інші учасники кримінального провадження можуть використовувати інформаційно-телекомунікаційну систему досудового розслідування під час реалізації своїх повноважень, прав та інтересів, передбачених цим Кодексом, за умов та в порядку, що визначені положенням про таку систему.

 

У разі використання зазначеної у цій статті системи дослідження матеріалів досудового розслідування, наявних у такій системі, може здійснюватися з використанням доступу до них через цю систему.

 

3. Матеріали досудового розслідування, що містяться в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування, передаються, їх копії чи примірники надаються в електронній формі, а за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, які їх передають чи надають, - у паперовій формі.

 

4. Документи, підписані, погоджені в інформаційно-телекомунікаційній системі досудового розслідування з використанням кваліфікованого електронного підпису, їх примірники в електронній та паперовій формах визнаються оригіналами документів.

 

5. Обіг електронних документів у кримінальному провадженні в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюється іншими законами щодо електронних документів та електронного документообігу.

 

6. Інформаційно-телекомунікаційна система досудового розслідування підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.

 

7. Несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування тягне за собою відповідальність, передбачену законом".

 

 

 

 

 

 

  4. Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо вирішення окремих питань, пов’язаних з проведенням розвідувальних заходів

 

(Закон України від 21.05.2021 р., № 1473-IX, чинність з 16 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- запроваджено виняток із загального правила про обов'язкове фіксування судового процесу технічними засобами. Зокрема, така фіксація не відбувається при розгляді судом справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів.

 

- голова апеляційного суду (або призначений ним суддя апеляційного суду) контролюватиме дотримання прав, свобод та інтересів осіб під час розгляду питання про надання дозволу на розвідувальні заходи.

 

 

 

 

 

   5. Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів

 

(Закон України від 01.06.2021 р., № 1502-IX, чинність з 26 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

-  подання повідомлень (у тому числі анонімних) через внутрішні канали повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону здійснюється через відкритий для цілодобового доступу Єдиний портал повідомлень викривачів та спеціальні телефонні лінії.

 

- Єдиний портал повідомлень викривачів - це інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує обмін даними з викривачем за допомогою мережі Інтернет, збирання, зберігання, використання, захист, облік, пошук, узагальнення повідомлень викривачів, а також іншої інформації, в тому числі про статус викривачів, стан та результати розгляду повідомлень викривачів.

 

- функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів передбачає обробку персональних даних, якщо вони повідомлені викривачем, а також персональних даних осіб, які мають доступ до Єдиного порталу повідомлень викривачів, у цілях забезпечення захисту викривачів, проведення належної перевірки за повідомленнями викривачів та виконання функції адміністратора. Обробка зазначених даних здійснюється на підставі цього Закону та не потребує згоди суб’єктів персональних даних.

 

- Єдиний портал повідомлень викривачів гарантує викривачам дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також забезпечує доступ викривачів до інформації про стан та результати розгляду їх повідомлень і є офіційним внутрішнім джерелом інформації про осіб, які мають статус викривачів.

 

 

 

 

 

 

     6. Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель

 

 (Закон України від 03.06.2021р.. № 1530-IX, чинність з 26 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- удосконалюється процес подання та розгляду скарг, зокрема, передбачається подання скарг у формі електронного документа шляхом заповнення уніфікованих форм. Крім того, Закон передбачає, що у випадку оскарження тендерної документації суб’єкт оскарження зобов’язаний надавати докази наявності порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

 

- передбачається підвищення прозорості процесу оскарження, зокрема завдяки публічності запитів органу оскарження та відповідей на них.

 

- уточнено деякі положення у частині забезпечення функціонування електронного каталогу; включено лізинг до переліку послуг, на які поширюється дія Закону; уточнено види послуг, на які не поширюється дія Закону; уточнено строки оприлюднення інформації про закупівлю під час проведення спрощеної закупівлі тощо.

 

-  змінами до Закону «Про запобігання корупції» до числа службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, віднесено уповноваженого з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

 

 

 

 

 

 

   7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони

 

(Закон України від 18.05.2021 р, №1444-IX, чинність з 6 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- удосконалено механізми і процедури продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності, проведення прозорості аукціонів з продажу та передачі в користування земельних ділянок  шляхом проведення аукціонів в електронній торговій системі.

 

- встановлено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 Земельного кодексу.

 

- не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря.

 

- встановлено, що «земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою статті 134 Земельного кодексу».

 

- визначено випадки, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах).

 

- викладено у новій редакції статті 135-139 Земельного кодексу.

 

- встановлено, що «Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

 

- земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

 

- земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 45 днів з дня оприлюднення оголошення про проведення земельних торгів.

 

- земельні торги щодо земельних ділянок, які до дня набрання чинності цим Законом були включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, виставлених на земельних торгах, та щодо яких не було опубліковано оголошення про проведення земельних торгів, проводяться в порядку, встановленому цим Законом. Земельні торги щодо земельних ділянок, стосовно яких до дня набрання чинності цим Законом було опубліковано оголошення про проведення земельних торгів, проводяться відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

 

 

 

 

 

 

     8. Про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 572, чинність з 8 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.

 

- метою прийняття акту є приведення Типового договору оренди водного об'єкта у відповідність з вимогами закону України №963-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі із земельними ділянками».

 

- постанову розроблено для спрощення процедури надання в користування на умовах оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом, що зумовить збільшення кількості орендарів водних об'єктів та сприятиме надходженню додаткових коштів до місцевих бюджетів. Обсяги надходжень від орендної плати за водні об'єкти до місцевих бюджетів залежатимуть від кількості укладених договорів оренди.

 

 

 

 

 

 

   9. Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для відновлення законних прав і свобод громадян щодо управління власним майном та отримання кредитних послуг

 

(Закон України від 19.05.2021 р., № 1451-IX, чинність з 16 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- скасовується мораторій на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості для кредитів за кредитними договорами та договорами позики, укладеними з громадянами України місцем проживання яких є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, якщо такі договори укладені після 1 травня 2021 року або до яких після 1 травня 2021 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій;

 

- встановлюється, що заходи щодо збереження майна, яке перебуває в іпотеці (а саме, мораторій на набуття права іпотекодержателем права власності або права на продаж предмета іпотеки, або виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такий об’єкт іпотеки), не поширюються на нерухоме майно громадян України, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб - суб’єктів малого і середнього підприємництва, місцем розташування якого є територія проведення антитерористичної операції, крім населених пунктів згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону, оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після 1 травня 2021 року, або за договорами, до яких після 1 травня 2021 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

 

 

 

 

 

 

   10. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 р. № 792 і від 22 квітня 2020 р. № 306

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 635, чинність з 23 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- з пункту 3 Порядку № 306 виключено уточнення про те, що право на допомогу мають працівники, які в період карантину, а також протягом 30 календарних днів після завершення карантину отримують оплату часу простою відповідно до ст.113 КЗпП (крім періоду освоєння нового виробництва (продукції)), перебувають у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до п.31 частини першої ст.25 та ст.26 Закону № 5045.

 

- встановлено, що допомога не надається фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески на підставі п.910.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 24646.

 

- пунктом 4 Порядку № 306 встановлено, що розмір допомоги визначається та надається за кожний місяць періоду її виплати пропорційно робочому часу працівника або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, який скорочено.

 

- визначено формулу розрахунку розміру допомоги за відповідний місяць періоду карантину та/або надзвичайної ситуації.

 

- встановлено, що розмір допомоги не може перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб10 (раніше – розмір мінімальної заробітної плати), встановлений законом.

 

- встановлено, що роботодавець/ФОП може додатково надати інші документи до визначених п.9 Порядку № 306, які підтверджують, що зупинення (скорочення) діяльності здійснилося через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією, з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (п.11 Порядку № 306).

 

-  для отримання допомоги нова редакція Порядку № 306 не передбачає укладання договору між центром зайнятості та роботодавцем (примірний договір раніше було наведено у додатку 3 до Порядку № 306).

 

- виплата працівникам допомоги здійснюється роботодавцем, а ФОП – центром зайнятості з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу у межах строку зупинення (скорочення) діяльності, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом календарного року (п.16 Порядку № 306).

 

 

 

 

 

 

    11. Про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги

 

(Закон України від 21.05.2021р., № 1477-IX, чинність з 1 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- розмір державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, інвалідність яких пов’язана з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, з урахуванням всіх надбавок, підвищень та інших доплат, у тому числі передбачених Кабінетом Міністрів України, підвищується на 50 відсотків розміру державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років на підставі документів, визначених Кабінетом Міністрів України. Зв’язок інвалідності з пораненням чи іншим ушкодженням здоров’я від вибухонебезпечних предметів, отриманим дитиною з інвалідністю до 18 років, встановлюється лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

 

 

 

 

 

    12. Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб

 

(Закон України від 29.06.2021 р., № 1584-IX, чинність з 1 січня 2022 року).

 

Основні положення:

 

- урегульовано питання забезпечення права на отримання державної пенсії, обчисленої з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, для всіх учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

 

- встановлено рівні можливості пенсійного забезпечення окремих категорій осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю..

 

- викладено частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в такій  редакції:

«В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

 для І групи інвалідності – 6 000,00 гривень;

 для ІІ групи інвалідності – 4800,00 гривень;

 для ІІІ групи інвалідності – 3700,00 гривень;

 для дітей з інвалідністю – 3700,00 гривень”

«Розміри пенсій, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Умови, порядок обчислення та призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань».;

 

- викладено частину третю статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у такій редакції:

«При обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, зокрема військовозобов’язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням заявника заробітна плата обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України».

 

 

 

 

 

 

    13. Про внесення зміни до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту медичних працівників, постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19)

 

(Закон України від 02.06.2021р., № 1513-IX, чинність з 16 червня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- пункт 1 частини другої статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» викладено в такій редакції:

"1) у разі встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) протягом одного року з дня захворювання, за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження, - залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому встановлено групу інвалідності".

 

 

 

 

 

 

    14. Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо розширення кола суб’єктів надання готельних послуг

 

(Закон України від 29.04.2021 р., № 1441-IX, чинність з 1 квітня 2023 року).

 

Основні положення:

 

- законом дозволяється ФОП надавати готельні послуги.

 

- встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим засобам тимчасового розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо) відповідної категорії, перегляд встановленої категорії здійснюється за заявою суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги. Категорія готелю встановлюється на 5 років.

 

- встановлення категорії об'єктів туристичної інфраструктури (готелів, інших засобів тимчасового розміщення, закладів харчування, курортних закладів тощо) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів, а об'єктів туристичної інфраструктури, розташованих на території Автономної Республіки Крим, - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань туризму.

 

- уточнено положення щодо договору на готельне обслуговування.

 

 

 

 

 

 

    15. Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю

 

(Закон України від 03.06.2021 р., № 1534-IX, чинність з 1 жовтня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- підвищено відповідальність автомобільних перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

 

- закріплено можливість фіксації порушень, пов’язаних з відсутністю документів (дозволів) щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, в автоматичному режимі, та повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті щодо стягнення у судовому порядку плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

 

- встановлено, що автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб’єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

 

- встановлено адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото і кінозйомки, відеозапису в тому числі зафіксовані в автоматичному режимі.

 

 

 

 

 

 

    16. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам

 

(Закон України від 03.06.2021 р., № 1525-IX, чинність з 2 липня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- визначено особливий порядок оподаткування податком на додану вартість компаній-нерезидентів, що надають електронні послуги особам, які проживають на території України. Це дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету від ПДВ. Такі правила оподаткування вже стають звичною практикою в іноземних державах, наприклад у країнах Європейського Союзу, Австралії, Білорусі, Казахстані тощо.

 

-  іноземні компанії, які постачають українцям електронні послуги, будуть зобов'язані зареєструватися платниками податку на додану вартість за спрощеною процедурою через спеціальний електронний сервіс, якщо загальна сума від здійснення відповідних операцій перевищує 1 млн грн на рік. Нерезиденти складатимуть спрощену звітність в електронній формі державною або англійською мовою.

 

-  від сплати ПДВ звільняються операції з постачання послуг з дистанційного навчання через Інтернет, якщо ця мережа використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем. Також від податку на додану вартість звільнено операції з постачання освітніх послуг шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет з галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, якщо їхнє проведення та надання не потребує участі людини.

 

- з 1 січня 2022 року скасовується ПДВ при оплаті українськими компаніями послуг з виробництва або розповсюдження реклами за кордоном.

 

 

 

 

 

 

    17. Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України

 

(Закон України від 01.06.2021 р, № 1489-IX, чинність з 10 грудня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- забороняється розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг:

1) надтонких пластикових пакетів;

2) тонких пластикових пакетів;

3) оксорозкладних пластикових пакетів.

 

- пластикові пакети, що не відповідають встановленим цим Законом вимогам, підлягають вилученню з обігу в порядку, встановленому Законом України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".

 

- розповсюдження пластикових пакетів здійснюється виключно на платній основі.

 

- здатність пластикових пакетів до біорозкладання визначається відповідно до гармонізованих європейських стандартів.

 

- на пластикові пакети, які мають здатність до біорозкладання наноситься відповідне маркування. Таке маркування має бути нанесене на кожен пластиковий пакет.

 

- державний контроль за дотриманням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

 

- за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські штрафи.

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області