Основні нормативно-правові акти за грудень 2020 року

ПЕРЕЛІК основних нормативно-правових актів за грудень 2020 року

 

 

1. Про Державний бюджет на 2021 рік

 

(Закон України №1082-ІХ від 15.12.2020 року, чинність з 01 січня 2021 року).

 

Основні положення:

          Прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;

 

          Прожитковий мінімум для дітей віком:

до 6 років: з 1 січня 2021 року - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;

від 6 до 18 років: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривня;

 

         Мінімальна заробітна плата:

у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 36,11 гривні, з 1 грудня - 39, 12 гривні.

 

 

 

 

 

 

2. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1213).

 

Основні положення:

 

       Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовуватиметься у випадках надання працівникам всіх видів відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами);

        скасовується поняття «інша поважна причина» відсутності працівника на роботі;

         доповнено перелік виплат, які не враховуються при обчисленні середньої зарплати наступними виплатами: винагородою державним виконавцям та зарплатою, яка нарахована під час роботи у виборчих комісіях;

       норми щодо коригування відпускних у зв’язку зі збільшенням окладу буде виключено.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції

 

(Закон України  від 15.12.2020 року №1079-IX, чинність з 30 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

 

визначено порядок реагування Національного агентства на виявлення порушень відповідного Закону, виявлення ознак корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, а також встановлено деякі особливості такого реагування у разі вчинення відповідних діянь суддями або суддями Конституційного Суду України.

 

передбачено відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

 

запроваджується правове регулювання особливостей врегулювання конфлікту інтересів у діяльності окремих категорій осіб, порядку здійснення контролю та повної перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, порядку здійснення деяких додаткових заходів фінансового контролю.

 

встановлено особливості проведення повних перевірок декларацій та моніторингу способу життя стосовно суддів, суддів Конституційного Суду України; забезпечено правове регулювання щодо відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо права слідчого судді, суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні

 

(Закон України  від 16.12.2020 року № 1094-IX, чинність з 31 грудня 2020 року). 

 

        право слідчим суддям або судам не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

 

 

 

 

 

 

5. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

 

(Закон України від 04.12.2020 року № 1074-IX, чинність з 30 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

         внесено зміни до Примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), які уточнюють суб’єктів цього правопорушення (з огляду на положення статей 3 та 45 Закону України «Про запобігання корупції), а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб» як зазначено в чинній редакції;

 

      виключено з Кримінального кодексу України статтю 366-1, натомість доповнено кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановлено кримінальну відповідальність:

у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною першою цієї статті;

у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за частиною другою цієї статті.

 

            доповнено Кримінальний кодекс статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

 

           внесено необхідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема до:

частини першої статті 331, якою визначається предметна підсудність справ Вищому антикорупційному суду, а саме - кримінальні провадження, передбачені статтями 366-2 та 366-3 КК України, підсудні Вищому антикорупційному суду;
абзацу першого частини п’ятої статті 216, у якій зазначено, що досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 366-2 та 366-3 Кримінального кодексу, здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України.

 

                пунктом 2 Прикінцевих положень внесено зміни до Примітки до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» в частині уточнення суб’єктів правопорушення, які підлягатимуть відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП.

  

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9, 188-46 і 212-15, стосовно судді, судді Конституційного Суду України

 

(Закон України від 15.12.2020 року № 1080-IX, чинність з 31 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

             Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 257-1 такого змісту:

"Стаття 257-1. Особливості складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9, 188-46 і 212-15, стосовно судді, судді Конституційного Суду України

Протокол про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9, 188-46 і 212-15, стосовно судді, судді Конституційного Суду України складається Головою Національного агентства з питань запобігання корупції або його заступником за правилами, визначеними цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

Протокол про такі адміністративні правопорушення складається у трьох примірниках, два з яких надсилаються рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення судді, судді Конституційного Суду України, який притягається до адміністративної відповідальності, для ознайомлення, надання пояснень, зауважень та підписання.

Один примірник підписаного або непідписаного протоколу разом з поясненнями, зауваженнями щодо змісту протоколу, мотивами своєї відмови від його підписання, протягом семи робочих днів з дня його отримання, суддя, суддя Конституційного Суду України надсилає до Національного агентства з питань запобігання корупції рекомендованим поштовим відправленням. Другий примірник протоколу залишається судді, судді Конституційного Суду України. У разі неотримання зазначеного протоколу до суду надсилається третій примірник із зазначенням про відмову судді, судді Конституційного Суду України від підписання протоколу та надання пояснень, зауважень щодо його змісту.

Про складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно судді, судді Конституційного Суду України Національне агентство з питань запобігання корупції повідомляє відповідно Вищу раду правосуддя або Голову Конституційного Суду України.

Суддя, суддя Конституційного Суду України має право протягом семи робочих днів з дати отримання протоколу повернути примірник протоколу про адміністративне правопорушення та надати пояснення щодо обставин, що можуть свідчити про вчинення адміністративного правопорушення, уповноваженій особі Національного агентства з питань запобігання корупції особисто або у присутності відповідно інспектора Вищої ради правосуддя або Голови Конституційного Суду України чи його заступника.

Протокол про таке адміністративне правопорушення разом з іншими матеріалами надсилається до місцевого загального суду  за місцем вчинення такого правопорушення. У разі неотримання протягом п’ятнадцяти робочих днів з дати надіслання примірника протоколу від судді, судді Конституційного Суду України до суду надсилається третій примірник із зазначенням про відмову судді, судді Конституційного Суду України від підписання протоколу та надання пояснень, зауважень щодо його змісту".

 

 

 

 

 

 

7. Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» щодо призначення на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі

 

(Закон України від 03.12.2020 року № 1065-IX, чинність з 31 грудня 2020 року).

 

       відновлено положення, яким передбачено, що керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури призначається на посаду строком на 5 років. Відповідні зміни внесено до абз. 4 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

 

 

 

 

 

 

8. Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів

 

(Закон України від 03.11.2020 року №950-IX, чинність з 10 грудня 2020 року).

 

         до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України "Про утворення та ліквідацію районів" від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року.

 

 

 

 

 

 

9. Про внесення змін до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» щодо державного захисту військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України під час виконання ними завдань за призначенням

 

(Закон України від 03.12.2020 року №1064-IX, чинність з 30 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

       надано гарантії державного захисту військовослужбовцям Сил спеціальних операцій Збройних Сил України під час виконання ними завдань за призначенням та членам їхніх сімей.

      створюються сприятливі умови для успішного здійснення керівництвом держави воєнно-політичних, економічних та інших заходів з метою запобігання і стримування воєнного конфлікту, сприяння виконанню завдань угрупованнями військ (сил) в операціях, а також виконання інших спеціальних завдань в інтересах національної безпеки у сфері оборони держави.

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій

 

(Закон України №1017-ІХ від 01.12.2020 року, чинність з 10 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

 

       визначено граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати, що дасть змогу враховувати під час реалізації відповідних норм зміни в економічній ситуації;

 

        виключено норми щодо застосування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій;

 

       відтерміновано до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку другої - четвертої груп та обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для першої групи платників єдиного податку, крім тих, які провадять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування;

 

       скасовано штрафні санкції за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, та за відсутність попереднього програмування товарів в РРО (ПРРО);

 

        продовжено до 1 січня 2022 року застосування понижених розмірів фінансових санкцій за порушення суб’єктами господарювання окремих вимог закону щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (програмних реєстраторів розрахункових операцій) під час проведення розрахункових операцій.

 

 

 

 

 

 

11. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування

 

(Закон України від 17.12.2020 року № 1117-IX, чинність з 1 січня 2021 року).

 

Основні положення:

          передбачено впровадження деталізованих механізмів реалізації положень щодо обмежень, запроваджених для запобігання ухиленню від оподаткування;

         визначено правила оподаткування контрольованих іноземних компаній, а також надано платникам податків достатньо часу для забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування відповідних об’єктів оподаткування з урахуванням карантину;

        внесено зміни до Податкового кодексу, Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», спрямовані на уточнення: деяких положень трансфертного ціноутворення; підстави припинення адміністративного арешту; положення щодо коригування фінансового результату до оподаткування щодо операцій, які не мають ділової мети; особливості справляння акцизного податку; особливості оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду; положення щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

 

 

 

 

 

 

12. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

 

(Закон України від 04.12.2020 року № 1072-IX, чинність з 10 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

         передбачено звільнення від оподаткування матеріальної допомоги та компенсації, що надаються згідно із Законом №1071, визначено механізми розв’язання боргів платників податків перед державою;

 

        податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

 

         право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".

 

 

 

 

 

 

13. Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

 

(Закон України  від 04.12.2020 року № 1071-IX, чинність з 10 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

          встановлено форми соціальної підтримки, коло осіб та вимоги до них для отримання даної допомог на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

 

         застрахована особа має право на отримання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у розмірі вісім тисяч гривень;

 

        суб’єкти господарювання - юридичні особи, які на дату набрання чинності цим Законом вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після впровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), за їх зверненням можуть отримати одноразову матеріальну допомогу для виплати таким працівникам. Розмір одноразової матеріальної допомоги визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати восьми тисяч гривень на одного працівника.

 

 

 

 

 

 

14. Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1233).

 

Основні положення:

       визначено механізм звернення та надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2

 

       право на отримання допомоги мають:

               1) фізичні особи–підприємці, які на 10 грудня 2020 року ЗАРЕЄСТРОВАНІ 3 місяці і більше як фізичні особи – підприємці та у 2020 році сплатили ЄСВ за себе не менше, ніж за 3 місяці, та не є односчасно фізичною особою – підприємцем та найманим працівником

              2) наймані працівники, які на 10 грудня 2020 ПРАЦЮЮТЬ за основним місцем у роботодавця, діяльність якого тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів та яка відповідає переліку основних видів економічної діяльності стосовно яких здійснюються протиепідемічні заходи.

 

 

 

 

 

 

15. Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я

 

(Закон України від 03.12.2020 року № 1053-IX, чинність з 31 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

 

      запроваджується функціонування сучасної системи «реабілітації у сфері охорони здоров’я», тобто надання якісної реабілітаційної допомоги безпосередньо в закладах охорони здоров’я із самого початку захворювання або травми;

       визначено правові, організаційні та економічні засади проведення реабілітації осіб з обмеженнями життєдіяльності в сфері охорони здоров’я;

       узгоджується національна термінологія щодо реабілітації у сфері охорони здоров’я з термінологією, яку використовує Всесвітня організація охорони здоров’я;

     визначаються принципи здійснення реабілітації громадян України, дається визначення системи реабілітації та її складових, зокрема суб’єктів реабілітації, якими є особи, які потребують реабілітації, а також їх законні представники; члени сімей осіб, які потребують реабілітації; фахівці реабілітації; мультидисциплінарні реабілітаційні команди; реабілітаційні заклади, відділення, підрозділи; громадські об’єднання осіб з обмеженнями життєдіяльності, осіб з інвалідністю та фахівців реабілітації; органи професійного самоврядування фахівців з реабілітації; суб’єкти, які здійснюють кадрове на наукове забезпечення системи реабілітації.

 

 

 

 

 

 

16. Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1271, чинність з 1 січня 2021 року).

 

Основні положення:

         звернення про надання екстреної медичної допомоги за єдиним телефонним номером екстреної медичної допомоги 103, за єдиним телефонним номером системи екстреної допомоги населенню 112, за допомогою інших телекомунікаційних засобів в залежності від стану пацієнта поділяються на критичні, екстрені, неекстренні і непрофільні. Диспетчер прийому виклику оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф визначає стан пацієнта і обставини подій виклику відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги, визначеного МОЗ;

         нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що відносяться до категорії критичних, складають 10 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера. З огляду на можливість виникнення обставин, що не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги (ускладнене дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація і т.п.), допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж в 25 відсотках випадків;

       нормативи прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події за зверненнями, що відносяться до категорії екстрених, становлять 20 хвилин з моменту надходження звернення. З огляду на можливість виникнення обставин, що не залежать від організації системи надання екстреної медичної допомоги, допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж в 15 відсотках випадків.

 

 

 

 

 

 

17. Про внесення змін до Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1211, чинність з 12 грудня 2020 року).

 

        Дія цього Порядку також поширюється на студентів-медиків V і VI курсів та інтернів, допущених до роботи відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, у разі залучення їх до боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, державними і комунальними закладами охорони здоров’я.

 

 

 

 

 

 

18. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1324, чинність з 29 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

 

       Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми доповнено пунктом 35-3 такого змісту:

 

    “35-3. Допомога на дітей одиноким матерям призначається, якщо у складі сім’ї є особа, яка не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, але протягом періоду, за який враховуються доходи, отримувала допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”.”.

 

          Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям доповнено пунктом 11-1 такого змісту:

 

“11-1. Державна соціальна допомога призначається, якщо у складі малозабезпеченої сім’ї є особа, яка не сплатила або за неї не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, але протягом періоду, за який враховуються доходи, отримувала допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення».

 

 

 

 

 

 

19. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, яким встановлено інвалідність

 

(Закон України №1020-IX від 02.12.2020, чинність з 30 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

        діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, яким встановлено інвалідність, за їхнім вибором можуть продовжити проживати у прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

       з метою підготовки до самостійного життя дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа після вибуття їх із прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують надання таким дітям (особам) під час їх проживання у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу додаткових соціальних (денний догляд, соціальна реабілітація тощо), медичних, реабілітаційних та інших послуг відповідно до законодавств.

 

 

 

 

 

 

20. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа

 

(Закон України  від 16.12.2020 року № 1095-IX, чинність з 31 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

      внесено зміни до Житлового кодексу Української РСР, законів України "Про житловий фонд соціального призначення", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" та "Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей", якими надано право особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі після досягнення ними 23 років, позачергового отримання житла із житлового фонду соціального призначення та забезпечення їх соціальним або орендованим житлом до надання впорядкованого жилого приміщення для постійного проживання.

       внесено зміни до законів України "Про охорону дитинства" та "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" в частині надання можливості дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, у тому числі після досягнення ними 23 років, їх бажанням, отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення.

       передбачено врегулювання питання взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, місцем походження яких є населені пункти тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі.

 

 

 

 

 

 

21. Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та суверенітету України

 

(Закон України  від 05.11.2020 року № 978-IX, чинність з 1 січня 2021 року).

 

       внесено зміни до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про дитяче харчування», якими на законодавчому рівні закріплено загальнообов’язкову норму, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади освіти, повинні забезпечувати безоплатним харчуванням дітей, один з батьків яких загинув (пропав безвісти), помер, захищаючи суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України.

 

 

 

 

 

 

22. Деякі питання організації та проведення електронних аукціонів

 

(Постанова Кабінету Міністрів України №1182 від 02.12.2020 року, чинність з 4 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

 

      можливість здійснення кроку аукціону не лише в ході електронного аукціону, а й на етапі подання закритих цінових пропозицій;

       встановлення строку повернення сплачених реєстраційних внесків учасникам оператором електронного майданчика;

       уточнення вимог до операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об’єктів малої приватизації;

       врегулювання питань припинення доступу електронного майданчика до електронної торгової системи; встановлення плати на розвиток електронної торгової системи у відсотках від ціни продажу об’єкта приватизації;

        уточнення переліку документів, які подаються суб’єктом господарювання комісії для авторизації електронного майданчика;

       збільшення періоду проведення тестування електронного майданчика адміністратором.

 

 

 

 

 

 

23. Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1270, чинність з 19 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

        державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.”;

        під час державної реєстрації створення юридичної особи у заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи заявник може зазначати прохання про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій без подання окремої заяви. Згідно із Законом разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи технічний адміністратор Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в електронній формі в установленому порядку забезпечує передачу до контролюючого органу відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення підприємства, установи, організації до Реєстру;

        на підставі отриманих в електронній формі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення підприємства, установи, організації до Реєстру в автоматичному режимі створюється електронна реєстраційна заява за формою 1-РН згідно з додатком 1.”;

       у разі надходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей із заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій реєстраційна заява створюється в автоматичному режимі.

 

 

 

 

 

 

24. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. №55

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1269, чинність з 22 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну доповнено такими положеннями:

        після автоматизованої реєстрації документа в електронній формі та підписання його керівником установи він автоматично надсилається через систему взаємодії.”;

       засвідчені копії повинні містити перелік визначених Інструкцією з діловодства реквізитів, нанесених за допомогою QR-коду.

        Зазначені засвідчені паперові копії електронних документів формуються у справи відповідно до затвердженої номенклатури справ для зберігання, які передаються до архівного підрозділу установи (відповідного державного архіву) у порядку, визначеному Інструкцією з діловодства, для постійного зберігання.

        Створення інших паперових примірників електронних документів не вимагається.

 

 

 

 

 

 

25. Про затвердження Положення про здійснення контролю за діяльністю бюро кредитних історій

 

(Постанова Правління Правління Національного банку України від 29.12.2020  № 171, чинність з 1 січня 2021 року).

 

Основні положення:

        Національний банк контролюватиме бюро кредитних історій через моніторинг (без відвідування місцезнаходження) та аналіз наявної інформації, документів, письмових пояснень.

         за результатами контролю за роботою бюро кредитних історій Національний банк: оформлюватиме акт контролю за встановленою формою; звертатиметься до бюро кредитних історій з письмовим застереженням з вимогою припинити порушення, якщо воно виявлене, та вжити заходів для його усунення.

         якщо бюро кредитних історій несвоєчасно виконуватиме або не виконуватиме узагалі письмове застереження Національного банку, регулятор зможе застосувати фінансові санкції, які передбачені Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій».

 

 

 

 

 

 

26. Про внесення змін до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення додержання гарантій місцевого самоврядування та захисту його економічних основ

 

(Закон України №1025-IX, від 02.12.2020 року, чинність з 30 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

внесено до статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» такі зміни:

"Визначення місцезнаходження комунального підприємства, установи, організації, що перебуває в управлінні відповідної районної, обласної ради, яке зазначається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань при державній реєстрації зазначеного комунального підприємства, установи, організації як юридичної особи або державній реєстрації змін до відомостей про таку юридичну особу, здійснюється відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України".

"Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню".

 

 

 

 

 

 

27. Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій

 

(Закон України  від 04.12.2020 року № 1072-IX, чинність з 6 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

       внесено зміни до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

 

       положеннями Закону врегульовуються питання:

припинення повноважень сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

реорганізації сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків територіальних громад, території яких були включені до територій територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів;

продовження до закінчення бюджетного періоду виконання бюджетів територіальних громад, прийнятих до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад в регіонах України, та бюджетів районів, які ліквідовані Верховною Радою України;

утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

особливостей державної реєстрації щодо органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

 

 

 

 

 

 

28. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України

 

(Закон України від  15.12.2020 року №1081-IX, чинність з 1 січня 2021 року).

 

Основні положення:

 

       розмежування доходів і видатків між бюджетами районів і територіальних громад та врегулювання основ міжбюджетних відносин у зв’язку з новим адміністративно-територіальним устроєм;

      визначення державних гарантій на портфельній основі та запровадження механізму можливості надання таких гарантій в забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань портфелю кредитів;

      запровадження автоматичного механізму повернення коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів при використані єдиного рахунку платника податків;

       проведення операцій залучення Казначейством коштів ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету;

         надання Мінфіну права на здійснення правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж в тому числі за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про державний бюджет з метою  зменшення очікуваного пікового навантаження на державний бюджет, зниження ризиків, пов’язаних із ймовірністю збільшення витрат за державними деривативами у майбутньому.

 

 

 

 

 

 

29. Про внесення змін до Правил дорожнього руху

 

(Постанова Кабінету Міністрів України №1192 від 02.12.2020 року, чинність з 10 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

 

доповнено Правила дорожнього руху пунктами 4.17-4.21 такого змісту:

“4.17. Особи, які рухаються в кріслах колісних, мають право:

а) рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода;

б) рухатися по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю.

 

4.18. Особи, які рухаються в кріслах колісних із швидкістю пішохода по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках, мають право на переважне перетинання проїзної частини дороги по позначених пішохідних переходах. Під час руху вони повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються обов’язків пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

 

4.19. Особи, які рухаються в кріслах колісних по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів по правій крайній смузі, поворот ліворуч та розворот дозволяються на дорогах з однією смугою для руху в кожному напрямку і без трамвайної колії посередині. Під час руху вони повинні виконувати вимоги цих Правил, що стосуються обов’язків велосипедистів і не суперечать вимогам цього розділу.

 

4.20. Особи, які рухаються в кріслах колісних, зобов’язані:

а) використовувати технічно справні та належним чином обладнані крісла колісні;

б) не перевозити вантажі, що заважають керуванню;

в) не буксирувати причепи;

г) не перевозити пасажирів.

 

4.21. Крісла колісні повинні бути обладнані світловідбивними пристроями, а під час руху в темний час доби по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю - зовнішніми світловими приладами.”.

 

 

 

 

 

 

30. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів

 

(Закон України №1019-ІХ від 02.12.2020 року, чинність з 1 січня 2021 року).

 

Основні положення:

      у Законах України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» і «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» вживати терміни «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах» у значеннях, наведених у Податковому кодексі України та запровадити обмеження, в тому числі для неповнолітніх, щодо обігу електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

      зміни внесено до статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виборів без їх згорання» Кодексу України про адміністративні правопорушення.

      Внесеними змінами встановлено, що «Дії, передбачені частиною першою чи третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу від восьмисот до однієї тисячі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі».

 

 

 

 

 

 

31. Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції

 

(Закон України від 05.11.2020 року № 985-IX, чинність з 4 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

 

          передбачено удосконалення функціонування системи державної підтримки сільського господарства, усунення адміністративних перепон та додаткових витрат для сільськогосподарських товаровиробників при отриманні державної допомоги;

        запроваджуються підстави для створення та функціонування Державного аграрного реєстру, як державної автоматизованої інформаційної системи збирання, обліку, накопичення, оброблення та надання інформації про виробників сільськогосподарської продукції;

      розширено коло потенційних одержувачів державної підтримки. Зокрема, передбачається можливість підтримки підприємств, які займаються аквакультурою, ведуть органічне виробництво, використовують зрошення, вирощують овочі, плоди та ягоди. Крім того, запроваджується можливість підтримки виробників, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

 

 

 

 

 

 

32. Про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання

 

(Закон України від 05.11.2020 року № 990-IX, чинність з 12 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

         встановлено правові підстави та особливості діяльності закладів професійної (професійно-технічної) освіти із специфічними умовами навчання для професійної підготовки фахівців для потреб Національної поліції;

      особи мають право повторно безоплатно на тому самому рівні здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою кваліфікацією, професією (групою професій), спеціальністю на умовах конкурсу для державного (регіонального) замовлення у державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти, у тому числі особи, які здобувають освіту у закладах професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання, якщо за станом здоров’я вони втратили можливість виконувати роботу за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії";

       Закон закріплює визначення закладу професійної (професійно-технічної освіти) зі специфічними умовами навчання, регламентує організацію освітнього процесу в такому закладі освіти, правовий статус здобувачів професійної освіти зі специфічними умовами навчання, педагогічних працівників таких закладів, встановлює гарантії їхньої діяльності.

 

 

 

 

 

 

33. Про внесення змін до розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про безпечність та гігієну кормів» з метою стабілізації ринку кормів

 

(Закон України від 02.12.2020 року № 1033-IX, чинність з 30 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

       протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом в маркуванні кормів для непродуктивних тварин зазначається назва кормової добавки або її ідентифікаційний номер, які присвоєні відповідно до законодавства України або Європейського Союзу;

       протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом дозволяються виробництво, ввезення (пересилання) на митну територію України, обіг та використання готових кормів, преміксів та кормових добавок, зареєстрованих відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», за умови наявності на день набрання чинності цим Законом дійсних реєстраційних посвідчень, виданих на відповідні готові корми, премікси або кормові добавки;

        протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом дозволяється ввезення (пересилання) на митну територію України, введення в обіг та обіг:

кормових добавок без їх державної реєстрації в Україні, якщо такі добавки зареєстровані (дозволені) в Європейському Союзі і призначені для виробництва кормів для непродуктивних тварин;
фасованих (запакованих) кормів для непродуктивних тварин, виготовлених з використанням кормових добавок, зареєстрованих (дозволених) у Європейському Союзі, якщо такі корми походять з потужностей, розташованих або в Україні, або в державах - членах Європейського Союзу, або в інших країнах, за умови, що потужності в таких інших країнах мають дозвіл на ввезення зазначених кормів до Європейського Союзу".

 

 

 

 

 

 

34. Деякі питання перебування в Україні громадян Республіки Білорусь

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 р. № 1302, чинність з 24 грудня 2020 року).

 

Основні положення:

           31 грудня 2021 р. до громадян Республіки Білорусь не застосовуються обмеження щодо строків тимчасового перебування, установлені підпунктом 2 пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 р. № 150;

         громадяни Республіки Білорусь, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 180 днів протягом 365 днів. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.

 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області