Основні нормативно-правові акти за вересень 2020 року

Основні нормативно-правові акти за вересень 2020 року

ОСНОВНІ нормативно-правові акти за вересень 2020 року

  

 

1. Про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо протидії незаконному заволодінню транспортним засобом

 

(Закон України від 03.09.2020 року,  №875, чинність з 25 вересня 2020 року). 

 

Основні положення:

 

- посилено відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме статтю 289 Кримінального кодексу України викладено в такій редакції:

 

1. Незаконне заволодіння транспортним засобом -

карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк;

 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого становить від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб, вартість якого у двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, -

караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої;

 

4. Звільняється від кримінальної відповідальності судом особа, яка вперше вчинила дії, передбачені частиною першою цієї статті, та добровільно заявила про це правоохоронним органам, повернула транспортний засіб власнику і повністю відшкодувала завдані збитки.

 

 

 

 

 

 

2. Про внесення змін до статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов’язку виконавця проводити індексацію розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі

 

(Закон України від  01.09.2020 року, № 831-IX, чинність з 25 вересня 2020 року). 

 

Основні положення:

Внесено такі доповнення до Закону:

 

- індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

 

- у разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»;

 

-  виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів.

 

 

 

 

 

 

3. Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року, № 866, чинність з 26 вересня 2020 року). 

 

Основні положення:

 

-  підпунктами «в» і «г» п. 15-2 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740, визначено, що збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

 

«…в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 р.);

 

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

 

- нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

 

 

 

 

 

 

4. Про внесення змін до деяких законів України щодо передачі корпоративних прав в управління

 

(Закон України від 02.09.2020 року, № 852-IX, чинність з 24 вересня 2020 року).

 

Основні положення:

 

- Закон спрямований на вирішення існуючих протиріч між Законом України «Про запобігання корупції» та Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок», що дозволить новопризначеним посадовим особам належним чином виконувати свій обов’язок щодо передачі акцій в управління.

 

- якщо на момент закінчення вказаного тридцятиденного строку в системі депозитарного обліку встановлено обмеження на здійснення операцій з акціями на підставі відповідного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку, особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані передати такі належні їм акції в управління іншій особі протягом 30 днів з дати відновлення внесення змін до системи депозитарного обліку щодо відповідних акцій

 

 

 

 

 

 

5. Деякі питання підвищення пенсійних виплат для окремих категорій осіб у 2021 році та в подальшому

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2020 року, № 849, чинність з 19 вересня 2020 року). 

 

Основні положення:

 

- із 1 липня 2021 року встановлення щомісячної компенсаційної виплати в розмірі до 400 грн пенсіонерам старше 75 річного віку, в яких розмір пенсійної виплати не перевищує розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік, а також підвищення мінімальних пенсійних гарантій особам із страховим стажем 20 років для жінок та 25 років для чоловіків з 1712 грн до 2500 грн;

 

- продовження на 2021 рік виплати щомісячних компенсацій в розмірі до 500 гривень пенсіонерам старше 80 річного віку, а також розширення кола її одержувачів пенсіонерами, в яких розмір пенсії не перевищуватиме розміру середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за 2020 рік;

 

- із 2022 року збільшення компенсаційних виплат пенсіонерам, яким виповнилося 75 років і більше та 80 років і більше на показник індексації пенсій, що дозволить запобігти подальшому збільшенню різниці в розмірах пенсій;

- визначення дати індексації пенсій з 1 березня 2021 року.

 

 

 

 

 

 

6. Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення особам з інвалідністю з дитинства надбавки на догляд

 

(Закон України від 02.09.2020 року №851, чинність з 1 січня 2021 року).

 

Основні положення:

 

- особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:

 

особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, - 200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи Б I групи, - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 

- одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 

- надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А встановлюється в розмірі:

на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - 200 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;

на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - 200 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років".

 

- установити, що у період з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року надбавка на догляд встановлюється у розмірі:

особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи, - 150 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років - 150 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;

на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - 150 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

 

 

 

 

 

 

7. Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 859, чинність з 25 вересня 2020 року).

 

Основні положення:

 

визначено категорію осіб, які можуть надавати соціальні послуги з догляду, та осіб, яким такі послуги надаватимуться (фізичні особи, які спільно проживають із особою, яка потребує надання соціальних послуг з догляду;

збільшено розмір компенсації та розроблено новий механізм розрахунку компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, виходячи із середньомісячного сукупного доходу фізичної особи – надавача соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі;

оптимізовано та спрощено механізм подання документів для призначення компенсації (передбачено подання документів структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, уповноваженій особі ОТГ, до ЦНАП);

передбачено можливість подання електронної заяви про надання соціальних послуг з догляду, зокрема, через Єдиний державний веб-портал електронних послуг;

регламентовано питання електронних обмінів даними про доходи фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду, з ДПС, про перетин кордону України – із Держприкордонслужбою (значно зменшить кількість довідок, які необхідно подавати фізичній особі, яка надає соціальні послуги при зверненні за призначенням компенсації);

конкретизовано підстави припинення та призупинення виплати компенсації.

 

 

 

 

 

 

8. Про затвердження Типового положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю 

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2020 року,  № 772-2020-п, чинність з 5 вересня 2020 року). 

 

Основні положення:

- відповідно до затвердженого Типового положення будинок-інтернат для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю є стаціонарним інтернатним закладом соціального захисту, що утворюється для цілодобового проживання (перебування) та догляду за громадянами похилого віку та особами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового, медичного обслуговування, соціальних послуг і комплексу реабілітаційних заходів.

 

- залежно від профілю інтернати функціонують як:

геріатричні пансіонати для громадян похилого віку, які потребують стороннього догляду або підтримки в проживанні;
будинки-інтернати для осіб з інвалідністю віком від 18 до 60 років.

 

- затверджено список осіб, які приймаються до інтернату на повне державне утримання безоплатно;

 

- закріплено умови приймання, переведення та відрахування до інтернату, умови проживання.

 

- оптимізовано механізм подання документів для влаштування до інтернату через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення за місцем проживання та процедуру відрахування підопічних, урегламентовано організацію поховання підопічних.

  

 

 

 

 

 

9. Питання виплати грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації

 

(Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2020 року, № 767, чинність з 8 вересня 2020 року). 

 

Основні положення:

 

- розмір компенсації постраждалим визначатиметься за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України, але не більше 300 тисяч гривень.

 

- бюджетні кошти розподілятимуться серед громадян на підставі інформації про житло постраждалих, яку збиратимуть регіональні органи соціального захисту населення та органи місцевого самоврядування.

 

- постраждалими визнаються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, житлові будинки чи квартири яких пошкоджено чи зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації, викликаної збройною агресією РФ. Грошова компенсація надаватиметься постраждалим, які є власниками житла на контрольованій урядом України території, та яке було зруйноване після 14 квітня 2014 року.

 

- обстеження пошкодженого та зруйнованого житла, його облік проводитимуть органи місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності військово-цивільні адміністрації. Також вони складатимуть списки постраждалих та видаватимуть довідки про визнання особи постраждалою внаслідок зазначеної НС воєнного характеру внаслідок збройної агресії РФ.

 

- рішення про надання грошової компенсації на основі складених списків прийматимуть спеціальні комісії, утворені при органах місцевого самоврядування та при військово-цивільних адміністраціях. Ця комісія визначатиме і розмір грошової компенсації, яка виплачуватиметься постраждалим.

 

 

 

 

 

 

10. Про внесення змін до Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження 

 

(Наказ Міністерства юстиції України від 01.09.2020 року, № 2969/5, чинність з 15 вересня 2020 року).

 

Основні положення:

 

- Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження доповнено таким змістом:

 

«Система забезпечує можливість формування державним виконавцем, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, проєкту заяви про виплату винагороди з використанням відомостей, наявних у Системі.

 

Після перевірки відомостей, що мають зазначатися у заяві, та їх редагування (за необхідності) проєкт заяви зберігається державним виконавцем та блокується програмними засобами Системи для можливості редагування.

 

У разі виявлення помилок у проєкті заяви, що був збережений державним виконавцем, такий проєкт у Системі визнається державним виконавцем помилковим та формується новий проєкт заяви.».

 

 

 

 

 

 

11. Рішення Конституційного  Суду  України  у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» 

 

№ v011p710-20, від 16.09.2020 року.

 

     За наслідками справи Конституційний суд України визнав неконституційними положення закону, які наділяли Президента повноваженнями утворювати НАБУ, призначати на посаду та звільняти з посади директора бюро, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора бюро, визначати одного члена комісії зовнішнього контролю для проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності бюро, його операційної та інституційної незалежності та затверджувати Положення про Раду громадського контролю та про порядок її формування.

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області