Основні нормативно-правові акти за серпень 2023 року

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за серпень 2023 року

Основні нормативно-правові акти за серпень 2023 року

ОСНОВНІ  НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ за серпень 2023 року

1. Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації"

(Закон України від 27.07.2023 року №3276-IX, чинність з 18.08.2023року)

Затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 452/2023 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації".

продовжено з 18 серпня 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

2. Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"

(Закон України від 27.07.2023 року №3275-IX, чинність з 17.08.2023року)

Затверджено Указ Президента України від 26 липня 2023 року № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

3. Про внесення зміни до пункту 1 розділу II Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів) щодо трудового стажу, заробітної плати

(Наказ Міністерства юстиції України від 20.07.2023  № 2615/5, чинність з 19.08.2023 року)

Внесено зміну до пункту 1 розділу II Порядку виконання архівними установами запитів юридичних та фізичних осіб на підставі архівних документів та оформлення архівних довідок (копій, витягів): доповнено абзац другий новим реченням такого змісту: «Для підготовки архівних довідок про підтвердження трудового стажу та про заробітну плату до запиту додається копія трудової книжки (за наявності та за згодою фізичної особи)».

4. Про затвердження Порядку надання Державною податковою службою України Пенсійному фонду України інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків для призначення житлових субсидій та/або надання пільг

(Наказ Міністерства фінансів України від 03.05.2023  № 229, чинність з 31.07.2023 року)

Фонд формує та подає до ДПС в електронній формі запити на отримання інформації про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами від податкових агентів, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, суму річного доходу, задекларованого фізичною особою у податковій декларації про майновий стан і доходи, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування. Запит може містити інформацію щодо однієї або декількох фізичних осіб.

5. Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану

(Закон України від 23.08.2023 року №3341-IX, чинність з 24.08.2023 року)

у статті 219:

частину другу доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"Строк досудового розслідування, передбачений частиною другою цієї статті, не обчислюється у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України";

частину шосту доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"При об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому статтею 217 цього Кодексу, якщо досудове розслідування хоча б в одному з них здійснюється щодо злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, загальний строк досудового розслідування, встановлений частиною другою цієї статті, не обчислюється";

частину восьму статті 615 викладено в такій редакції:

"8. У кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу.

У кримінальних провадженнях, в яких відомості про кримінальне правопорушення, за виключенням злочинів, передбачених статтями 437-439 чи частиною першою статті 442 Кримінального кодексу України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому цією статтею, від дати введення воєнного стану і до дати його припинення чи скасування строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру становить тридцять місяців.

Строк досудового розслідування, зазначений в абзаці другому цієї частини, може бути продовжений у порядку та в межах строків, передбачених параграфом 4 глави 24 цього Кодексу";

розділ XI "Перехідні положення" доповнити пунктом 20-8 такого змісту:

"20-8. Положення абзацу другого частини восьмої статті 615 цього Кодексу поширюються також і на кримінальні провадження, в яких відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесена постанова про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, від дати введення воєнного стану і до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей обчислення строків досудового розслідування в умовах воєнного стану".

6. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2022 р. № 678

(Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 898, чинність з 29.08.2023 року)

доповнено Порядок пунктом 10-1 такого змісту:

“10-1. У період воєнного стану або в період установленого на території України Кабінетом Міністрів України карантину особа може звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС із письмовою заявою, поданою особисто в довільній формі, щодо визначення іншого територіального органу/територіального підрозділу ДМС, яким буде здійснюватися видача паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, документи для оформлення якого подавалися до відокремленого підрозділу.

7. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98

(Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2023 р. № 913, чинність з 29.08.2023 року)

пкнкт 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 доповнено абзацами такого змісту

“Звіт про використання коштів, виданих на відрядження, разом із підтвердними документами працівник зобов’язаний подати до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи. У зазначений строк також повертається сума надміру витрачених коштів.

У разі коли відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає звіт про використання коштів, виданих на відрядження, і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи.

У разі коли під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, керівник підприємства, установи чи організації за наявності поважних причин може продовжити строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, до 20 банківських днів.”.

8. Про затвердження Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, військовими частинами і територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 р. № 901, чинність з 25.08.2023 року)

Цей Порядок визначає механізм здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров’я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук (далі - заклади охорони здоров’я), в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та органами військового управління, з’єднаннями, військовими частинами, вищими військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти, установами та організаціями Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - військові частини), а також районними (об’єднаними районними), міськими (районними у місті, об’єднаними міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки або їх структурними підрозділами (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Для обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між військовими частинами, закладами охорони здоров’я і територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки використовуються системи електронного документообігу Міноборони, Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - системи електронного документообігу).

Заклади охорони здоров’я, військові частини, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють надсилання таких документів (обмін такими документами) в електронній формі:

іменного списку військовослужбовців, які поступили на стаціонарне лікування (обстеження) до закладу охорони здоров’я та вибули з нього, із зазначенням найменування закладу охорони здоров’я, військового звання, прізвища, власного імені, по батькові (у разі наявності), дати народження, реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) або особистого номера військовослужбовця, умовного найменування військової частини, в якій військовослужбовець проходить військову службу, дати госпіталізації, дати виписки, потреби в наданні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

постанови військово-лікарської комісії, оформленої у вигляді свідоцтва про хворобу чи довідки військово-лікарської комісії;

довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва);

виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ;

рапорта військовослужбовця про надання йому відпустки для лікування у зв’язку з хворобою, відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва), про звільнення від виконання службових обов’язків на підставі рішення військово-лікарської комісії або про звільнення з військової служби за станом здоров’я.

У рапорті військовослужбовця зазначається умовне найменування військової частини і повне найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки або закладу охорони здоров’я, до яких необхідно передати медичні та інші документи, адреса місця перебування під час відпустки або місця проживання (перебування);

витягу з наказу по особовому складу командира (керівника) військової частини;

витягу з наказу по стройовій частині командира (керівника) військової частини;

відпускного квитка;

згоди військовослужбовця на збір та обробку персональних даних.

У разі потреби заклади охорони здоров’я, військові частини, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки можуть здійснювати обмін іншими документами.

9. Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю

(Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 893, чинність з 29.08.2023 року)

Цей Порядок визначає умови, механізм виплати роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю, а також її строки та розмір.

Дія цього Порядку поширюється на роботодавців, які починаючи з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 р. № 893 “Деякі питання надання роботодавцям компенсації фактичних витрат за облаштування робочих місць працевлаштованих осіб з інвалідністю” працевлаштували особу з інвалідністю I або II групи, яка є застрахованою особою (далі - особа з інвалідністю).

До заяви роботодавець додає:

засвідчену ним копію наказу (розпорядження) про прийняття на роботу або примірник трудового договору, а в разі їх відсутності - відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

засвідчену ним копію документа, що підтверджує придбання роботодавцем допоміжного засобу (допоміжних засобів) для облаштування робочого місця працевлаштованої особи з інвалідністю (договір, рахунок-фактура (рахунок, квитанція, накладна тощо);

відомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману роботодавцем протягом останніх трьох років, її форму та мету.

10. Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1102 і від 14 листопада 2018 р. № 990

(Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 р. № 855, чинність з 16.08.2023 року)

в абзаці першому пункту 2 замінено: слова і цифри “частинами третьою - п’ятою статті 122” замінити словами і цифрами “статтею 121-3, частинами третьою, п’ятою - сьомою статті 122”; слова “які перевозять осіб з інвалідністю” замінити словами “які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома”;

Тимчасове затримання транспортного засобу проводиться поліцейським у разі наявності в нього підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою - четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтею 121-3, частинами третьою, п’ятою - сьомою статті 122 (у частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою - четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

у пункті 4 абзаци десятий і одинадцятий викладено в такій редакції:

“У разі прийняття рішення про доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу складається в присутності особи, яка виконує роботи з доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку. У разі фіксації обставин тимчасового затримання транспортного засобу в режимі фотозйомки (відеозапису) таке затримання проводиться без присутності понятих.

Акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу підписує поліцейський, який прийняв рішення про таке затримання, а в разі доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку - також особа, яка виконує роботи з доставлення такого засобу на спеціальний майданчик чи стоянку, а якщо фіксація обставин тимчасового затримання транспортного засобу не здійснювалася в режимі фотозйомки (відеозапису), - підписують також два понятих.”;

11. Про реалізацію експериментального проекту щодо виплати міжнародним поштовим переказом акціонерним товариством “Укрпошта” пенсій та грошової допомоги одержувачам, які тимчасово перебувають за межами України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 р. № 842, чинність з 17.08.2023 року)

     Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо виплати міжнародним поштовим переказом АТ “Укрпошта” пенсій та грошової допомоги за зазначеним у заяві одержувачів місцем їх тимчасового перебування за межами України (далі - експериментальний проект).

       Заява надсилається до АТ “Укрпошта” у паперовій формі згідно з додатком 1 на поштову адресу, зазначену на веб-сайті АТ “Укрпошта”, або подається шляхом заповнення електронної форми на веб-сайті АТ “Укрпошта”.

12. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 і від 5 листопада 2014 р. № 637

(Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 р. № 837, чинність з 12.08.2023 року)

у пункті 17: абзац перший доповнено реченнями такого змісту: “Органи Пенсійного фонду України можуть забезпечити проведення ідентифікації та верифікації особи за допомогою відеоконференцзв’язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг. Під час сеансу такого відеоконференцзв’язку пред’являються документи, що посвідчують особу, відповідно до порядку, визначеного правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінцифри.”;

13. Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо розширення кола об’єктів цивільних прав

(Закон України від 10.08.2023 року №3320-IX, чинність з 03.09.2023 року)

статтю 177 викладено в такій редакції:

"Стаття 177. Види об’єктів цивільних прав

1. Об’єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага.

2. Об’єкти цивільних прав можуть існувати у матеріальному світі та/або цифровому середовищі, що обумовлює форму об’єктів, особливості набуття, здійснення та припинення цивільних прав і обов’язків щодо них";

частину другу статті 178 викладено в такій редакції:

"2. Види об’єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об’єкти, вилучені з цивільного обороту) або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об’єкти, обмежено оборотоздатні), а також види об’єктів цивільних прав, що можуть належати лише певним учасникам обороту, встановлюються законом";

доповнено статтею 179-1 такого змісту:

"Стаття 179-1. Поняття цифрової речі

1. Цифровою річчю є благо, що створюється та існує виключно у цифровому середовищі та має майнову цінність.

Цифровою річчю є віртуальні активи, цифровий контент та інші блага, щодо яких застосовуються положення частини першої цієї статті.

2. Особливості правового режиму цифрових речей визначаються законом. До цифрових речей застосовуються положення цього Кодексу про речі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, законом або не випливає із сутності цифрової речі".

14. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо автоматичного здійснення перевірок відомостей, необхідних для допуску особи до керування транспортними засобами, оформлення, видачі посвідчень водія, реєстраційних документів і номерних знаків на транспортні засоби, а також способу їх отримання

(Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 р. № 833, чинність з 12.08.2023 року)

у пункті 5-1: після абзацу сьомого доповнено новим абзацом такого змісту:

“Для оформлення, персоналізації, повернення, обміну, видачі посвідчення водія (зокрема в електронній формі без виготовлення його на бланку) особа надає згоду володільцям персональних даних, які обробляються в державних реєстрах, базах даних, доступ до яких має МВС, на передачу до територіальних сервісних центрів МВС інформації (відомостей, даних) в обсягах і за змістом, необхідних для надання відповідних послуг або здійснення інших повноважень відповідно до цього Положення, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних, захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах, про електронні довірчі послуги, електронний документообіг та порядків електронної інформаційної взаємодії.”.

у пункті 20 доповнено абзацами такого змісту:

“Під час повернення посвідчення водія (зокрема отриманого вперше) працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, позбавлену права на керування транспортним засобом, за Єдиним державним реєстром МВС (зокрема щодо наявності в ньому відомостей про складення теоретичного і практичного іспитів у передбачених цим пунктом випадках), Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

За наявності технічної можливості щодо електронної інформаційної взаємодії між МВС та суб’єктами електронної взаємодії така перевірка відомостей про особу, позбавлену права на керування транспортним засобом, проводиться автоматично засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС або системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.”;

пункт 32 доповнено абзацами такого змісту:

“Під час видачі національного посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про власника посвідчення водія іноземної держави за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають у розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

За наявності технічної можливості щодо електронної інформаційної взаємодії між МВС та суб’єктами електронної взаємодії така перевірка відомостей про власника посвідчення водія іноземної держави проводиться автоматично засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС або системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.”;

15. Про внесення змін до Порядку та умов надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти

(Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 р. № 830, чинність з 01.01.2024 року)

У пункті 1:

1) підпункт 3 викладено в такій редакції:

Ці Порядок та умови визначають механізм надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а саме

“3) дітям загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;”;

2) доповнено пункт після абзацу сьомого новими абзацами такого змісту:

“7) особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, після їх звільнення;

7-1) дітям осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”;

7-2) дітям осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”, які загинули (померли).”.

У пункті 7: Документами, що підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:

1) абзац другий підпункту 3 викладено в такій редакції:

“посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім’ї загиблого встановленого зразка (дітям загиблих осіб до досягнення ними 14-річного віку - довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (перебування) дитини), видане відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218);”;

2) абзац другий підпункту 5 викладено в такій редакції:

“витяг з реєстру територіальної громади, що передбачений Порядком створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, який підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи;”;

3) доповнено пункт підпунктами 6-8 такого змісту:

“6) для осіб, зазначених у підпункті 7 пункту 1 цих Порядку та умов, - виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, видана відповідно до Порядку створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1281 “Деякі питання виконання Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”;

7) для осіб, зазначених у підпункті 7-1 пункту 1 цих Порядку та умов:

виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, видана відповідно до Порядку створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1281 “Деякі питання виконання Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 92, ст. 5733);

свідоцтво про народження дитини;

8) для осіб, зазначених у підпункті 7-2 пункту 1 цих Порядку та умов:

виписка з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, видана відповідно до Порядку створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1281 “Деякі питання виконання Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 92, ст. 5733);

свідоцтво про народження дитини;

свідоцтво про смерть батька (матері), стосовно якого (якої) встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”.”;

4) доповнено пункт абзацами такого змісту:

“Відомості про статус учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиною державною електронною базою з питань освіти та Єдиним державним реєстром ветеранів війни або шляхом пред’явлення електронного посвідчення ветерана.

Для підтвердження права на одержання державної цільової підтримки особами у разі зміни персональних даних (прізвища, власного імені, по батькові (за наявності) додатково подаються відповідні підтверджуючі документи.”.

16. Деякі питання використання коштів з рахунка Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій для задоволення потреб осіб, евакуйованих із населених пунктів, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій (можливих бойових дій), у безпечні райони, та осіб, які проживають в деокупованих населених пунктах

(Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 819, чинність з 10.08.2023 року)

Для здійснення виплати одержувачам грошових допомог, визначених підпунктами 1 і 2 цього пункту, Мінреінтеграції в порядку, передбаченому Законом України “Про публічні закупівлі”, укладаються з АТ “Укрпошта” договори про надання послуг з виплати та доставки грошових допомог (далі - договір).

Грошова допомога цивільному населенню деокупованих населених пунктів виплачується АТ “Укрпошта” у таких розмірах:

3 тис. гривень - для осіб з інвалідністю та дітей;

2 тис. гривень - для інших осіб.

Розмір отриманої грошової допомоги цивільному населенню деокупованих населених пунктів не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надається відповідно до законодавства, та не включається до розрахунку   загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Для отримання грошової допомоги особа пред’являє:

документ, що посвідчує особу, або єДокумент;

документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

документ, що підтверджує інвалідність;

свідоцтво про народження дитини або відображення в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку (е-свідоцтво про народження).

Для виплати грошової допомоги цивільному населенню, яке евакуюється залізничним транспортом, обласна державна (військова) адміністрація на підставі інформації, що надійшла від збірного пункту евакуації, подає акціонерним товариствам “Укрзалізниця” та “Укрпошта” за чотири робочих дні до дня проведення евакуації (відбуття евакуаційного поїзда) інформацію про орієнтовну кількість цивільного населення, яке евакуюється.

Збірний пункт евакуації в день проведення евакуації подає:

АТ “Укрзалізниця” після розміщення евакуйованих осіб в поїзді - підписану відомість про виплату грошової допомоги цивільному населенню з відмітками щодо присутності осіб, які евакуюються, в паперовій формі за формою згідно з додатком;

Для отримання грошової допомоги цивільному населенню, яке евакуюється, особа пред’являє:

документ, що посвідчує особу, або єДокумент;

документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб

які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

документ, що підтверджує інвалідність;

свідоцтво про народження дитини або відображення в електронній формі інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку (е-свідоцтво про народження).

17. Про затвердження Порядку внесення відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), що знаходиться на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265

(Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 820, чинність з 25.08.2023 року)

Цей Порядок визначає процедуру внесення відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), що знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (далі - території, включені до переліку), зокрема дитини за бажанням батьків або інших законних представників чи одного з них (далі - законний представник), з ким проживає така дитина:

1) до Єдиного державного демографічного реєстру - особам під час оформлення, обміну паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання;

2) до відомчої інформаційної системи ДМС - щодо дитини, якщо інформація про таку дитину міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, або під час оформлення, обміну дитині паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

3) до реєстру територіальної громади - під час декларування або реєстрації місця проживання особи або дитини, якщо інформація про таку дитину міститься в реєстрі такої територіальної громади.

Відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини на території, включеній до переліку, вносяться:

1) до відомчої інформаційної системи ДМС:

під час оформлення паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон - територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, центром надання адміністративних послуг, державним підприємством, що належить до сфери управління ДМС, чи його відокремленим підрозділом;

за заявою законного представника, якщо інформація про дитину міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі, - територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС;

2) до реєстру територіальної громади - відповідним органом реєстрації під час декларування або реєстрації місця проживання дитини чи за бажанням законного представника, якщо інформація про відповідну дитину міститься в реєстрі такої територіальної громади.

Внесення до відомчої інформаційної системи ДМС або до реєстру територіальної громади відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини на території, включеній до переліку, здійснюється на підставі:

1) документа, що підтверджує право на проживання в житлі, що знаходиться на території, включеній до переліку, дитини чи її законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, або інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про таке житло; або

2) відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) законних представників чи одного з них, внесених до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; або

3) відомостей про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) законних представників чи одного з них, внесених до відомчої інформаційної системи ДМС.

18. Про внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 р. № 162

(Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2023 р. № 806, чинність з 08.08.2023 року)

доповнено пункт після абзацу третього новим абзацом такого змісту:

“особам, які проживають на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, і виплату пенсій яким було припинено в період з 1 серпня 2022 р. відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виплата пенсії може бути відновлена за поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису “Дія.Підпис” (“Дія ID”), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, заявами про виплату пенсії на поточні рахунки в уповноважених банках або за заявами про поновлення виплати пенсії, що надійшли через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи пенсіонера у режимі відеоконференцзв’язку із дотриманням законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред’являються документи, що посвідчують особу. Порядок та умови встановлення особи пенсіонера шляхом відеоконференцзв’язку органами Пенсійного фонду України затверджуються правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Міністерством соціальної політики та Міністерством цифрової трансформації;”.

19. Про внесення змін до пункту 22 Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2023 р. № 802, чинність з 04.08.2023 року)

Внесено до пункту 22 Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 637, такі зміни:

У пункті 22:

в абзаці першому слова “сумісної/часткової” замінено словом “часткової”;

«Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення належить набувачеві (власникові) на праві спільної часткової власності, площа земельної ділянки, яка перебуває у його власності, визначається пропорційно до частки у праві власності.»

абзац другий після слів “спільній сумісній власності” доповнено словами “, крім спільної сумісної власності подружжя (колишнього подружжя)”;

«Якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває у спільній сумісній власності, крім спільної сумісної власності подружжя (колишнього подружжя), вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.»

доповнено пункт абзацом такого змісту:

“У разі коли земельна ділянка сільськогосподарського призначення перебуває у спільній сумісній власності подружжя, площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення враховується у загальній площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього подружжя), за яким зареєстровано право власності.”.

20. Про внесення змін до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

(Постанова Кабінету Міністрів України від 31 липня 2023 р. № 789, чинність з 01.08.2023 року)

У пункті 2: абзац перший викладено в такій редакції:

“З 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:”;

Пункт 3 викладено в редакції:

“З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім’ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім’ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

До складу сім’ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) чоловік, дружина, діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; діти з інвалідністю після досягнення ними 18-річного віку до визнання їх особами з інвалідністю з дитинства I та II групи; не перебувають в шлюбі повнолітні діти; визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей, та/або особи, які встановили у судовому порядку факт проживання однією сім’єю. Членом сім’ї може вважатися одинока особа, а також неповнолітня дитина, якщо така особа не входить до складу сім’ї.

Склад сім’ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

До складу сім’ї уповноваженої особи не включаються:

особа, яка перебуває на повному державному утриманні;

особа, яка представляє інтереси дитини (переміщеної без супроводження законного представника) та перебуває з дитиною у сімейних, родинних відносинах (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат, сестра, тітка, дядько, вітчим, мачуха), але не є внутрішньо переміщеною особою, за наявності виданого службою у справах дітей за місцем звернення документа, що підтверджує такі відносини з дитиною;

особа, яку батьки або інші законні представники уповноважили супроводжувати дитину, що підтверджується письмовою заявою одного із законних представників, завіреною органом опіки та піклування;

особа, у сім’ю якої влаштовано дитину, яка залишилася без батьківського піклування (за наявності копії наказу служби у справах дітей про тимчасове влаштування);

особа, яка разом не проживає із отримувачем та не пов’язана з ним спільним побутом, що підтверджено документально, або перебуває за кордоном/зникла безвісти/депортована за межі України;

законний представник (для недієздатних або обмежено дієздатних осіб, а також дітей, яким призначено опікуна або піклувальника).

З 1 листопада 2023 р. для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком.

21. Про використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua

(Закон України від 28.07.2023 року №3284-IX, чинність з 01.01.2023 року)

Цей Закон визначає правові та організаційні засади використання доменних імен у спеціальному публічному домені .gov.ua органами державної влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами, організаціями державної форми власності.

Офіційний веб-сайт - сукупність програмних засобів, розміщених за унікальною адресою в мережі Інтернет, разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певних суб’єктів, яка утворюється з метою висвітлення діяльності, оприлюднення відповідно до закону інформації, взаємного обміну інформацією з фізичними та юридичними особами з питань, пов’язаних з діяльністю таких суб’єктів, є офіційним джерелом інформації від таких суб’єктів, забезпечує доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інших інформаційних послуг.

22. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності

(Закон України від 27.07.2023 року №3272-IX, чинність з 03.09.2023 року)

У Земельному кодексі України

частини першу і другу статті 24 викладено в такій редакції:

1. Державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної і комунальної власності у постійне користування для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також у випадках, передбачених частиною четвертою статті 92 цього Кодексу.

2. Державні і комунальні сільськогосподарські підприємства, установи та організації можуть орендувати земельні ділянки усіх форм власності";

статтю 92 доповнено частиною четвертою такого змісту:

"4. Передача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності у постійне користування дозволяється лише для будівництва та обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівлі, споруди), а також у випадках передачі у постійне користування державному, комунальному підприємству, установі, організації земельної ділянки, вилученої із постійного користування іншого державного, комунального підприємства, установи, організації";

У Законі України "Про оренду землі":

1) у статті 8:

частину третю доповнено реченням такого змісту: "Строк суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка передається на земельних торгах в суборенду акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, яка була передана зазначеному господарському товариству в оренду відповідно до статті 120-1 Земельного кодексу України, не може становити більше 14 років, а для земельних ділянок, переданих в суборенду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), - більше 25 років";

23. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування діяльності відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави

(Закон України від 14.07.2023 року №3257-IX, чинність з 03.09.2023року)

У Цивільному кодексі України:

у статті 95: частини третю - п’яту викладено в такій редакції:

"3. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

4. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

5. Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.

Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації";

доповнено частиною шостою такого змісту:

"6. Законом можуть бути встановлені вимоги до утворення в Україні філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

Утворення філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства держави, що визнана відповідно до закону державою-агресором або державою-окупантом, забороняється";

доповнено статтею 105-1 такого змісту:

"Стаття 105-1. Припинення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави

1. Філія, представництво юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, припиняється в результаті ліквідації.

2. Філія, представництво юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, є такими, що припинилися, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення.

3. Юридична особа, утворена відповідно до законодавства іноземної держави, що прийняла рішення про припинення філії, представництва, суд або орган державної влади, що прийняв рішення про припинення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, зобов’язані протягом десяти робочих днів з дати прийняття такого рішення письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію.

4. Юридична особа, утворена відповідно до законодавства іноземної держави, що прийняла рішення про припинення філії, представництва, суд або орган державної влади, що прийняв рішення про припинення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, призначає комісію з припинення філії, представництва (ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлює порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, філія, представництво якої припиняється.

5. До комісії з припинення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (ліквідаційної комісії), або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами філії, представництва. Голова комісії, її члени або ліквідатор філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, представляють її у відносинах з третіми особами.

6. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, філія, представництво якої припиняється, не може становити менше двох місяців і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення філії, представництва.

Юридична особа, утворена відповідно до законодавства іноземної держави, філія, представництво якої припиняється, вважається такою, що отримала відповідну вимогу кредитора, з дня отримання такої вимоги її філією, представництвом, що припиняється.

7. Комісія з припинення філії, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (ліквідаційна комісія), або ліквідатор розглядає кожну окрему вимогу кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, та приймає відповідне рішення, яке надсилає кредитору не пізніше 30 днів з дня отримання філією, представництвом юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, що припиняється, відповідної вимоги кредитора";

У Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"

у статті 5: частини восьму і дев’яту викладено в такій редакції:

"8. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною восьмою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної філії або представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.

9. Підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною дев’ятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, подання відповідної філії або представництва іноземного банку в Україні";

У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"

у статті 9: після частини п’ятої доповнено новою частиною такого змісту:

"6. В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави:

1) найменування, у тому числі скорочене (за наявності);

2) ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

3) вид (представництво або філія);

4) місцезнаходження;

5) види діяльності;

6) відомості про керівника: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва відповідної юридичної особи;

7) вид установчого документа;

8) фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати в електронній формі, отримана з інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики;

9) загальні відомості про юридичну особу, утворену відповідно до законодавства іноземної держави: найменування, країна резидентства, місцезнаходження, ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, номер телефону та/або адреса електронної пошти;

10) інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) кількох країн - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

У разі відсутності кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.

У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін.

У випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи;

11) структура власності та інформація про структуру власності юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"), за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

12) дані про перебування відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк для заявлення кредиторами своїх вимог;

13) дані про скасування рішення щодо припинення відокремленого підрозділу;

14) інформація для здійснення зв’язку з відокремленим підрозділом: номер телефону та/або адреса електронної пошти;

15) дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі;

16) відомості про суб’єкта державної реєстрації;

17) відомості, отримані в порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів;

18) дані про надання відомостей з Єдиного державного реєстру;

19) інформація про виправлення помилок, допущених у відомостях Єдиного державного реєстру;

20) відомості про ліцензування виду господарської діяльності:

вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

дата і номер рішення органу ліцензування про видачу ліцензії на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

дата видачі ліцензії, строк дії ліцензії (у разі встановлення строку дії ліцензії законом);

дата і номер рішення органу ліцензування щодо розширення, звуження провадження виду господарської діяльності;

відомості про місця провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (у тому числі дата внесення відомостей про місця провадження виду господарської діяльності);

дата і номер рішення органу ліцензування про зупинення повністю або частково дії ліцензії на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (із зазначенням назви частини виду господарської діяльності, що зупиняється), дата набрання ним чинності;

дата і номер рішення органу ліцензування про відновлення повністю або частково дії ліцензії на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

дата і номер рішення про анулювання повністю або частково ліцензії на право провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, дата набрання ним чинності;

дата і номер повідомлення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про прийняття до розгляду Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування скарги із зазначенням інформації про зупинення дії рішення органу ліцензування, що оскаржується;

дата і номер розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги із зазначенням результату її розгляду;

відомості про оскарження до суду рішення органу ліцензування;

відомості про рішення суду із зазначенням результату розгляду оскаржуваного рішення органу ліцензування;

дата і номер рішення органу ліцензування про скасування прийнятого ним рішення на підставі розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги, рішення суду;

відомості про визнання ліцензії недійсною, у тому числі дата і номер рішення (за наявності);

відомості про орган ліцензування (найменування, ідентифікаційний код)".

статтю 22 викладено в такій редакції:

"Стаття 22. Документи, що подаються заявником для державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави

1. Для державної реєстрації створення відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, подаються такі документи:

1) заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу відповідної юридичної особи;

2) рішення про створення відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави;

3) рішення Національного банку України про акредитацію - у разі державної реєстрації відокремленого підрозділу іноземного банку;

4) документ, що підтверджує реєстрацію іноземної юридичної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо);

5) структура власності юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, що є засновником відокремленого підрозділу такої юридичної особи, за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства, - у разі якщо в Єдиному державному реєстрі немає відповідної актуальної інформації;

6) копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такий документ оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України), - у разі якщо в Єдиному державному реєстрі немає відповідної актуальної інформації;

7) положення чи інший установчий документ відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави;

8) документ про сплату адміністративного збору.

24. Про кредитні спілки

(Закон України від 14.07.2023 року №3254-IX, чинність з 01.00.2024 року)

Кредитна спілка - фінансова установа, створена на засадах кооперації з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових та інших послуг, передбачених цим Законом, а також здійснення іншої діяльності, визначеної цим Законом, за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки та інших визначених цим Законом джерел;

Кредитна спілка набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг після отримання ліцензії на здійснення діяльності кредитної спілки (далі - ліцензія) у порядку, передбаченому цим Законом.

Кредитна спілка надає такі види фінансових послуг:

1) на підставі стандартної ліцензії:

а) надання коштів та банківських металів у кредит;

б) залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню;

2) на підставі спрощеної ліцензії - надання коштів та банківських металів у кредит.

Реорганізація кредитної спілки за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки (далі - реорганізація кредитної спілки) здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про припинення юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних

1. Регулятор зобов’язаний прийняти рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) зменшення нормативу достатності капіталу першого рівня або достатності регулятивного капіталу на 50 і більше відсотків мінімального рівня, встановленого нормативно-правовими актами Регулятора;

2) неможливість виконати вимоги до нормативів достатності капіталу першого рівня та/або регулятивного капіталу та ліквідності через 180 днів з дня виявлення порушення таких вимог. Регулятор має право віднести кредитну спілку до категорії неплатоспроможних у будь-який момент протягом 180 днів у разі часткового або повного невиконання плану відновлення діяльності;

3) неподання кредитною спілкою плану відновлення діяльності у випадку та строки, встановлені цим Законом.

2. Регулятор має право прийняти рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) невиконання кредитною спілкою у встановлений договором або визначений законодавством строк своїх зобов’язань перед членами кредитної спілки та іншими кредиторами, строк виконання яких настав, протягом 30 і більше календарних днів з дня отримання вимоги щодо виконання таких зобов’язань через недостатність або відсутність коштів;

2) невиконання кредитною спілкою розпорядження, рішення Регулятора, у тому числі про застосування заходів впливу та/або вимоги Регулятора щодо усунення порушень законодавства протягом визначеного Регулятором строку;

3) повторного відхилення Регулятором плану відновлення діяльності;

4) повторного порушення вимог до нормативів достатності капіталу першого рівня, регулятивного капіталу та ліквідності протягом 270 днів з дня усунення порушення таких вимог кредитною спілкою.

3. Регулятор одночасно з прийняттям рішення про віднесення кредитної спілки до категорії неплатоспроможних приймає рішення про анулювання ліцензії такої кредитної спілки.

25. Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про колективні угоди та договори

(Закон України від 14.07.2023 року №3254-IX)

Статті 41-1-41-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в такій редакції:

"Стаття 41-1. Ухилення від участі в колективних переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективної угоди, договору

Ухилення осіб, які представляють роботодавців чи профспілки, від участі в колективних переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективної угоди, договору у разі їх письмового ініціювання однією із сторін колективних переговорів, умисне порушення встановленого законодавством строку проведення консультацій щодо початку колективних переговорів -

тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф не накладається на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, чи профспілки, якщо вони представляють інтереси працівників таких роботодавців.

Стаття 41-2. Порушення чи невиконання колективної угоди, договору

Порушення чи невиконання зобов’язань за колективною угодою, договором особами, які представляють роботодавців чи профспілки, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 41-3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних угод, договорів

Ненадання особами, які представляють роботодавців чи профспілки, інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних угод, договорів, -

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Штраф не накладається на осіб, які представляють роботодавців, у яких кількість працівників не перевищує 25 осіб, чи профспілки, якщо вони представляють інтереси працівників таких роботодавців".

26. Деякі питання реалізації прав потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання на отримання соціальних послуг

(Постанова Кабінету Міністрів України від від 14 липня 2023 р. № 775, чинність з 29.07.2023 року)

пункт 2 викладено в такій редакції:

Установити, що:

потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання з урахуванням результатів оцінювання їх потреб у соціальних послугах, проведеного згідно із Законом України “Про соціальні послуги”, можуть надаватися соціальні послуги відповідно до Класифікатора соціальних послуг, у тому числі соціальна послуга догляду вдома та соціальна послуга натуральної допомоги згідно з державним стандартом та/або інші соціальні послуги (у разі необхідності), а також медичні послуги відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” у межах програми медичних гарантій (у разі необхідності);
потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яким згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії та/або медичним висновком про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі, та/або випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією (довідкою до такого акта огляду), та/або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) визначено потребу в спеціальному медичному догляді та/або постійному сторонньому догляді, та/або побутовому обслуговуванні, та/або додатковому харчуванні, та/або предметах догляду за потерпілим (далі - потерпілі), надаються соціальна послуга догляду вдома та/або соціальна послуга натуральної допомоги з урахуванням результатів оцінювання потреб потерпілого в соціальних послугах, проведеного згідно із Законом України “Про соціальні послуги”, а також медичні послуги відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” у межах програми медичних гарантій (у разі необхідності), зокрема медична послуга з надання мобільної паліативної допомоги (у разі необхідності);

3) соціальна послуга догляду вдома надається потерпілому в один з обраних ним таких способів:

юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які є надавачами соціальних послуг або фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі, в порядку, визначеному цією постановою;

шляхом виплати щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома потерпілому членом сім’ї потерпілого або іншою особою в розмірах, визначених цією постановою;

4) соціальна послуга натуральної допомоги надається шляхом виплати щомісячної грошової компенсації потерпілому вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги;

5) оцінювання потреб потерпілого в наданні соціальних послуг для визначення необхідності надання соціальної послуги натуральної допомоги здійснюється не рідше одного разу на рік;

6) на період воєнного стану в Україні та протягом одного місяця після його припинення чи скасування у випадку фізичної неможливості проведення оцінювання потреб потерпілого в соціальних послугах відповідно до підпункту 2 цього пункту у зв’язку з тимчасовою відсутністю потерпілого за місцем його проживання, пов’язаною з перебуванням за кордоном або на тимчасово окупованих територіях, потерпілому можуть надаватися соціальні послуги, передбачені абзацом третім підпункту 3 та/або підпунктом 4 цього пункту;

7) у разі коли потерпілі одночасно мають право на щомісячну грошову компенсацію за надання соціальної послуги догляду вдома відповідно до цієї постанови та на допомогу та/або надбавку на догляд відповідно до інших актів законодавства, потерпілим за їх вибором надається щомісячна грошова компенсація за надання соціальної послуги догляду вдома відповідно до цієї постанови або допомога та/або надбавка на догляд відповідно до інших актів законодавства.”.

пункт 5 викладено в такій редакції:

“5. Установити, що:

1) повідомлення від органу Пенсійного фонду України (далі - Фонд) про надання потерпілому соціальних послуг та медичних послуг, зокрема медичної послуги з надання мобільної паліативної допомоги, є підставою для надання соціальних послуг з урахуванням результатів оцінювання потреб потерпілого в соціальних послугах, проведеного згідно із Законом України “Про соціальні послуги”;

2) розмір щомісячної грошової компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома потерпілому членом сім’ї потерпілого та/або іншою особою, якому згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії або з медичним висновком про здатність до самообслуговування та потреби в сторонній допомозі та/або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (довідкою до такого акта огляду) та/або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) визначено потребу у:

спеціальному медичному догляді, - становить розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на день її виплати;

постійному сторонньому догляді, - становить половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день її виплати;

побутовому обслуговуванні, - становить чверть розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день її виплати;

3) розмір щомісячної грошової компенсації потерпілому вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги, що передбачають надання предметів і засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів та засобів догляду у випадку, якщо потерпілому згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії та/або медичним висновком про здатність до самообслуговування та потреби в сторонній допомозі, та/або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (довідкою до такого акта огляду), та/або відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення) визначено потребу в:

спеціальному медичному догляді, - становить 1/4 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати компенсації;

постійному сторонньому догляді, - становить 1/6 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати компенсації.

У разі невстановлення потреби у спеціальному медичному догляді або в постійному сторонньому догляді розмір щомісячної грошової компенсації потерпілому вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги, що передбачають надання предметів і засобів особистої гігієни, санітарно-гігієнічних засобів та засобів догляду, становить 1/12 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати компенсації.

Розмір щомісячної грошової компенсації потерпілому вартості заходів, необхідних для надання послуги натуральної допомоги, що передбачають надання:

продуктів харчування, - становить 1/12 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати компенсації;

одягу, взуття та інших предметів першої необхідності, - становить 1/10 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати компенсації.

Якщо встановлено, що потерпілий потребує відразу кількох видів допомоги, оплата проводиться за кожним її видом.

У разі визначення необхідності у щомісячній грошовій компенсації соціальної послуги догляду вдома та щомісячній грошовій компенсації вартості заходів, необхідних для надання соціальної послуги натуральної допомоги, відповідні виплати проводяться одночасно.

 ПРАКТИКА ЄСПЛ 

Справа «Удовиченко проти України» (Заява № 46396/14)

(Рішення Європейського суду з прав людини від 23.03.2023 року)

02 грудня 2008 року заявниця стала свідком дорожньо-транспортної пригоди в центрі міста Рівне, в якій автомобіль Audi Q7 з київськими номерними знаками завдав тяжких тілесних ушкоджень молодій жінці, що переходила дорогу.

04 грудня 2008 року під час відвідування потерпілої в лікарні заявниця дала коментар щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди журналістам, які висвітлювали подію і також були присутні в лікарні. У цьому коментарі, зробленому на прохання журналіста, заявниця зазначила: «Деякий час з машини ніхто не виходив, там їх було троє, а потім залишилося двоє. З дверей з боку водія вийшов син Б.» .

11 квітня 2011 року Рівненський міський суд  ухвалив рішення (яке підтвердив ВСУ) на користь позивачів і зобов’язав заявницю спростувати оскаржуване твердження, висловивши нове у такому формулюванні:

Заявницю також зобов’язали сплатити кожному позивачу по 50 000 українських гривень (далі - грн, приблизно 4 320 євро на момент подій) в якості відшкодування моральної шкоди та 3 546,30 грн (приблизно 304 євро на момент подій) - в якості відшкодування матеріальної шкоди, з неї також стягувалися витрати по сплаті судових зборів.

У цій справі Суд погоджується з національними судами, що фраза про сина Б., який виходив з дверей з боку водія, може розглядатися як твердження щодо фактів. Однак Суд зазначає, що це фактичне твердження заявниця зробила як очевидець і воно було ні чим іншим, як прямим викладом однієї з фактичних обставин дорожньо-транспортної пригоди, свідком якої вона стала, і яка привернула широку увагу засобів масової інформації, принаймні на місцевому рівні. Це було відтворення особистого сприйняття заявницею того, що вона побачила на місці події. Цей елемент відрізняє цю справу від інших справ щодо свободи вираження поглядів, які розглядав Суд, і в яких фактичні твердження заявників, переважно журналістів, не обмежувалися тим, що вони бачили на власні очі. Суд вважає, що за таких конкретних обставин, як у цій справі, згідно з принципами, на яких ґрунтується його практика за статтею 10 Конвенції, від заявниці не слід було очікувати доведення того, що, як вона вважала, відбулося, і що вона бачила на власні очі. Не зазначалося, що заявниця не виявила належної ретельності, коли робила це фактичне твердження. У цьому контексті, беручи до уваги встановлені у практиці Суду критерії (див. пункт 40), додатково необхідно розглянути, чи діяла заявниця добросовісно чи недобросовісно, коли давала коментар.

Суд вказує на відсутність припущень у позивачів та у національних судів, що заявниця діяла із прямим умислом завдати шкоди репутації М.Б. і Б., навмисно поширюючи неправдиву інформацію. Насправді національні суди ніколи не намагалися дослідити мотив надання коментаря заявницею, а вважали цей елемент несуттєвим (див. пункт 20). Вони також не розглянули контекст, в якому було висловлено це твердження.

Суд, постановив, що було порушено статтю 10 Конвенції.

Справа «Дубас проти України» (Заява № 51222/20)

(Рішення Європейського суду з прав людини від 09.03.2023 року)

Справа стосується стверджуваного невиконання органами державної влади постанови, ухваленої Апеляційним судом міста Києва 12 липня 2018 року, якою було встановлено домовленості про побачення заявника з його дочкою, 2013 року народження, що проживала окремо від нього з липня 2016 року. Заявник скаржився на порушення статті 8 Конвенції.

Мати дитини, з якою дитина проживала, не виконувала цих домовленостей. З цієї причини під час відповідного виконавчого провадження, що було відкрито у серпні 2018 року та усе ще триває, державні виконавці наклали на матір дитини понад п’ятдесят штрафів, які вона не сплатила, та винесли постанову про накладення арешту на її автомобіль, що не була виконана. Державні виконавці також виносили постанову про арешт коштів на її банківських рахунках, яка була скасована судами в березні 2020 року, оскільки зобов’язання за постановою від 12 липня 2018 року мало немайновий характер. У 2018 році працівники поліції порушили кримінальне провадження щодо матері дитини за фактом перешкоджання виконанню судового рішення. 13 вересня 2019 року Голосіївський районний суд міста Києва піддав критиці бездіяльність працівників поліції та зобов’язав їх прискорити проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні. Інформація про конкретні слідчі дії, проведені працівниками поліції під час цього провадження, яке досі триває, відсутня.

Під час єдиної організованої державними виконавцями зустрічі заявника з його дитиною в присутності матері дитини, її захисника та психолога у вересні 2019 року дитина відмовилася спілкуватися із заявником, оскільки боялася його. Пізніше заявник не міг зустрітися з дитиною, оскільки її мати неодноразово заперечувала проти будь-яких таких зустрічей.

Загалом, беручи до уваги, що завдання національних органів влади у цій справі було ускладнено напруженими стосунками між заявником і матір’ю дитини, Суд вважає, що органи державної влади не виконали свого позитивного зобов’язання за статтею 8 Конвенції щодо забезпечення дотримання домовленостей про побачення, встановлених у постанові Апеляційного суду міста Києва від 12 липня 2018 року (див., для порівняння, згадане рішення у справі «Беговіч проти Хорватії» (<...>), пункти 69-73). За цих обставин заявнику не можна дорікнути, що він не звернувся до суду з позовом про встановлення опіки над дитиною.

Отже, було порушено статтю 8 Конвенції.

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.