Основні нормативно-правові акти за травень 2023 року

Головна цитата

Основні нормативно-правові акти за травень 2023 року

Основні нормативно-правові акти за травень 2023 року

ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ за травень 2023 року

1. Про продовження строку проведення загальної мобілізації

(Указ Президента України від 20 травня 2023 р. № 255/2023)

На часткову зміну статті 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX (зі змінами, внесеними Указом від 17 травня 2022 року № 342/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2264-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2501-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 758/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2739-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 59/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2916-IX), продовжити з 20 травня 2023 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

2. Про продовження строку дії воєнного стану в Україні

(Указ Президента України від 19 травня 2023 р. № 254/2023)

Внести до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указом від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, та Указом від 6 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 7 лютого 2023 року № 2915-IX), такі зміни: на часткову зміну статті 1 продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

3. Про внесення змін до наказу Генерального прокурора від 30.09.2021 № 309 "Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні"

(Наказ офісу генерального прокурора від 18 травня 2023 р. №v0131905-23, чинність з 19.05.2023 року)

Абзац четвертий підпункту 2 пункту 7 викладено у такій редакції

7. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечувати Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам згідно з розподілом обов'язків, а також:

2) в Офісі Генерального прокурора та обласних прокуратурах нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечувати: детективами та дізнавачами органів Бюро економічної безпеки України - керівникам та прокурорам структурних підрозділів з нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України;

              3) з урахуванням спеціалізації, визначеної наказами Генерального прокурора, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечувати: детективами, слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері кібербезпеки, передбачені статтею 190 (вчинені шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки), розділом XVI КК України, а також про інші кіберзлочини (комп'ютерні злочини), - керівникам та прокурорам структурних підрозділів, що забезпечують нагляд у кримінальних провадженнях щодо протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки, Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур або інших уповноважених підрозділів прокуратур, у яких такі підрозділи не створені.

4. Про внесення змін до Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника

(Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2023 р. № z0785-23, чинність з 25.05.2023 року)

розділ II пункт 6 доповнено новим абзацом такого змісту:

«За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв»;

5. Про внесення змін до пункту 4 Положення про Національну поліцію

(Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 485-2023-п, чинність з 18.05.2023 року)

Доповнено пункт 4 підпунктами 12-1, 14-2-14-4, 26-1 такого змісту:

“12-1) забезпечує відповідно до законодавства здійснення контролю за справлянням надходжень до державного бюджету платежів (адміністративні штрафи та інші санкції) згідно з переліком кодів бюджетної класифікації, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 р. № 106 “Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету”  для Національної поліції, а також ведення обліку таких платежів у межах компетенції;”;

“14-2) на підставі відповідної постанови Уповноваженого із захисту державної мови вживає заходів у межах компетенції для забезпечення здійснення ним своїх повноважень, передбачених Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”;

14-4) здійснює в межах своїх повноважень нагляд за дотриманням порядку вигулу домашніх тварин (собак) у громадських місцях, дотриманням вимог у сфері захисту тварин від жорстокого поводження та вживає відповідних заходів у разі порушення законодавства у зазначеній сфері;”;

“26-1) здійснює на договірних засадах охорону об’єктів критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

Підпункт 30 викладено в такій редакції:

“30) бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації в разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Під час забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану в разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, області, м. Києва,  можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, області, м. Києві;”.

6. Про внесення зміни до частини другої статті 4 Цивільного кодексу України щодо удосконалення процедури внесення змін до цього Кодексу

(Закон України від 02.05.2023року 3088-IX, чинність з 28.05.2023 року)

Частину другу статті 4 Цивільного кодексу України доповнено абзацом четвертим такого змісту:

"Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України".

7. Деякі питання проведення технічної інвентаризації

(Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488-2023-п, чинність з 19.05.2023 року)

Схематичний план складається за результатами обстеження об’єкта нерухомого майна з метою відображення місця розташування об’єкта нерухомого майна у межах відповідної земельної ділянки, його взаємного розташування відносно таких будівель і споруд, розміщення на земельній ділянці.

Під час розрахунків слід користуватися величинами, визначеними у процесі безпосередніх обмірів. Обчислення площ слід виконувати з точністю до одного десяткового знака після коми.

Загальна площа поверхів будівель повинна включати площі балконів, терас, лоджій, веранд із знижувальними коефіцієнтами: для балконів і терас - 0,3; для лоджій - 0,5; для засклених балконів - 0,8; для лоджій і веранд - 1.

Під час проведення обстеження об’єктів незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт, проводиться фотофіксація, складаються абриси, виконуються вимірювальні роботи, визначаються та описуються наявні конструктивні елементи (матеріал) об’єкта.

Вимірювання приміщень незавершеного будівництва здійснюється у разі можливості.

Визначення технічної можливості поділу, об’єднання об’єкта (об’єктів) нерухомого майна або виділу частки з об’єкта нерухомого майна (далі - визначення технічної можливості поділу, об’єднання або виділу) здійснюється виконавцем.

Замовником робіт з визначення технічної можливості поділу, об’єднання або виділу є власник (співвласники) об’єкта нерухомого майна.

Роботи з визначення технічної можливості поділу, об’єднання або виділу проводяться на підставі договору, який укладається між виконавцем та замовником таких робіт чи уповноваженою ним особою.

Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати визначається у договорі за домовленістю сторін.

8. Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо удосконалення питань оформлення документів та лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану

(Закон України від  02.05.2023 року №3080-IX, чинність з 28.05.2023 року)

Основні зміни:

У статті 260: у частині другій слова "довідку про травму (каліцтво, поранення, контузію)" замінено словами "довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)";

після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва)".

частину четверту викладено в такій редакції:

"У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до військового закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України";

доповнено частиною п’ятою такого змісту:

"У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п’яти днів та у такий самий строк направляється до військового закладу охорони здоров’я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Міністерством оборони України".

Статтю 262 доповнено частинами другою і третьою такого змісту:

"В особливий період медичні та інші документи направляються у електронному вигляді до військової частини військовим закладом охорони здоров’я або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. У разі неможливості направлення таких документів у електронному вигляді обов’язок по направленню документів у паперовому вигляді покладається на заклад охорони здоров’я або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Військовослужбовці, які згідно з висновком військово-лікарської комісії мають право на відпустку для лікування у зв’язку з хворобою або визнані непридатними до військової служби, за власною заявою направляються територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за місцем лікування до місця проведення відпустки або для оформлення документів на звільнення".

9. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо встановлення зв’язку інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я

(Постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 2023 р. № 452, чинність з 10.05.2023 року)

У Положенні про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”:

1) пункт 19-3 викладено в такій редакції:

“19-3. Причинний зв’язок інвалідності з пораненнями чи іншими ушкодженнями здоров’я, одержаними особами, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, встановлюється на підставі рішення міжвідомчої комісії з питань встановлення факту отримання особами поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.”;

10. Про внесення змін до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо особливостей створення та роботи військово-лікарських комісій

(Закон України від 02.05.2023 року 3079-IX, чинність з 28.05.2023 року)

Частину 2 статті 70 викладено в такій редакції:

"Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".

Після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров’я".

11. Про внесення зміни до статті 29 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України

(Закон України від 02.05.2023 року 3088-IX, чинність з 28.05.2023 року)

Статтю 29 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України доповнено частиною другою такого змісту:

«У період дії воєнного стану або відсічі збройної агресії проти України заохочення у виді дострокового присвоєння чергового військового звання може бути застосовано до військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та молодшого офіцерського складу вдруге, але не раніше ніж через шість місяців з дня присвоєння попереднього військового звання».

12. Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану

(Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 р. № 400, чинність з 02.05.2023 року)

Абзац дев’ятий пункту 6 після слів доповнено

Орган державної влади, інший державний орган, який встановив (довів) мобілізаційне завдання (замовлення), проводить перевірку повноти заповнення списку, наявності наданого до нього обґрунтування, а також дотримання вимог щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, та у строк не більше ніж п’ять робочих днів з дня отримання списку подає його на погодження Генеральному штабу Збройних Сил (СБУ, Службі зовнішньої розвідки).

13. Про внесення змін до Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом

(Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 р. № 543, чинність з 02.06.2023 року)

Пункт 75 доповнено пунктом після абзацу четвертого новим абзацом такого змісту:

“Підставою для надання відстрочки призовнику, який має дитину (дітей) віком до 18 років і виховує її (їх) самостійно, є свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства призовника або рішення суду про встановлення факту батьківства призовника, свідоцтво про смерть матері дитини (дітей) або рішення суду про визнання її безвісно відсутньою чи позбавлення її батьківських прав.”.

Пункт 83 доповнено пунктом після абзацу другого новим абзацом такого змісту:

Підставою для ухвалення районною (міською) призовною комісією рішення про звільнення громадян від призову на строкову військову службу є:

“тих, які визнані особами з інвалідністю, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ;”.

Пункт 83 доповнено пунктами після абзацу сьомого новими абзацами такого змісту:

Підставою для ухвалення районною (міською) призовною комісією рішення про звільнення громадян від призову на строкову військову службу є:

тих, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства призовника (рішення суду про встановлення факту батьківства призовника) або рішення органу опіки та піклування (суду) про призначення призовника опікуном чи піклувальником дитини та медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;

тих, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, але якій не встановлено інвалідність, - підтвердний документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, затвердженими МОЗ, та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства призовника (рішення суду про встановлення факту батьківства призовника) або рішення органу опіки та піклування (суду) про призначення призовника опікуном чи піклувальником дитини;

тих, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, а також батьками своїми чи дружини, - документи, які підтверджують відповідні родинні зв’язки з цією особою (особами), висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді;

тих, які мають дружину із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, які підтверджують відповідні родинні зв’язки з цією особою (особами), та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ;

тих, які здійснюють опіку над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, - рішення суду про призначення призовника опікуном зазначеної особи;

тих, які зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи, яка належить до першого ступеня споріднення призовника (у значенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), - документи, що підтверджують родинні зв’язки з цією особою та її інвалідність, та висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи);

тих, які зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують інвалідність такої особи, висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді (для осіб з інвалідністю II групи) та документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення постійного догляду, що складається у довільній формі на підставі звернення особи, яка здійснює постійний догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради. В акті про встановлення факту здійснення постійного догляду районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради зазначається, зокрема, інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (для осіб з інвалідністю II групи);

тих, які зайняті постійним доглядом за особою, яка потребує постійного догляду, - висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді та документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення постійного догляду, що складається у довільній формі на підставі звернення особи, яка здійснює постійний догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради. В акті про встановлення факту здійснення постійного догляду районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі утворення) ради зазначається, зокрема, інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Ухвалення районною (міською) призовною комісією рішення про звільнення від призову на строкову військову службу призовника, який зайнятий постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи, яка його потребує відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному догляді, або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, приймається за умови відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

З метою всебічного розгляду цього питання районна (міська) призовна комісія може запропонувати членам сім’ї особи, за якою здійснюється догляд, що належать до першого рівня споріднення з цією особою (у значенні, наведеному в підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), подати письмові заяви до комісії стосовно можливості/неможливості/небажання здійснення ними такого догляду.”.

14. Деякі питання організації забезпечення соціальними послугами з догляду та медичними послугами потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які їх потребують

(Постанова Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2023 р. № 438, чинність з 04.05.2023 року)

    Цей Порядок визначає механізм організації надання деяких соціальних послуг з догляду, а саме догляду вдома (далі - соціальні послуги з догляду), та медичних послуг у межах програми медичних гарантій, зокрема медичної послуги з надання мобільної паліативної допомоги (у разі необхідності), потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі - потерпілі).

      Потерпілий або його піклувальник, інший законний представник, якщо потерпілим є недієздатна особа чи особа, цивільна дієздатність якої обмежена (далі - законний представник потерпілого), із пред’явленням документів, що посвідчують особу, а також документів, що посвідчують родинні зв’язки з потерпілим (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення піклувальником подає до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - територіальний орган Фонду) заяву про призначення страхової виплати, в якій зазначає своє місце проживання, та документи, необхідні для призначення страхових виплат, відповідно до статті 37 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

       У разі коли потерпілий виявив бажання отримувати компенсацію у грошовій формі за надання соціальних послуг з догляду членом його сім’ї або іншою особою, соціальний менеджер/фахівець із соціальної роботи/соціальний працівник надає йому допомогу в заповненні заяви (за формою згідно з додатком 1) та передає заяву до територіального органу Фонду для проведення фінансування компенсації та її виплати починаючи з місяця подання заяви. Заява передається засобами веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за наявності технічної можливості).

Обсяг і зміст соціальної послуги з догляду для кожного потерпілого визначається індивідуально, залежно від його потреб, установлених за результатами визначення ступеня індивідуальних потреб потерпілого, і зазначається в індивідуальному плані надання соціальної послуги догляду вдома, який є невід’ємною частиною договору про надання соціальних послуг з догляду, що здійснюється відповідно до державного стандарту соціальної послуги з догляду вдома, затвердженого Мінсоцполітики.

15. Про затвердження Порядку ведення Координаційним центром з надання правової допомоги Реєстру психологів, які залучаються до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, Порядку проведення конкурсу з відбору психологів, які можуть залучатися до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги

(Наказ Міністерства юстиції України від 13 квітня 2023 р. № 1326/5, чинність з 28.04.2023 року)

Цей Порядок визначає механізм формування та ведення Координаційним центром з надання правової допомоги (далі - Координаційний центр) Реєстру психологів, які залучаються до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - Реєстр), а також користування ним.

Рішення про виключення психолога з Реєстру приймається Координаційним центром у разі:

1) отримання письмової заяви психолога на ім’я директора Координаційного центру щодо виключення з Реєстру;

2) наявності судимості;

3) обмеження цивільної дієздатності психолога або визнання його недієздатним;

4) смерті психолога.

16. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки

(Закон України від 02.05.2023 року 3065-IX, чинність з 08.06.2023 року)

У Земельному кодексі України:

у частині першій статті 87 пункти "б" і "в" викладено в такій редакції:

1. Право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає:

б) при набутті у спільну часткову власність земельної ділянки за цивільно-правовими угодами;

в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку.

частини першу і другу статті 89-1 доповнено:

"1. У разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється, довірчий власник має права та виконує обов’язки власника земельної ділянки з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом та Цивільним кодексом України.

2. З дня набуття особою права довірчої власності на земельну ділянку (якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється) до довірчого власника переходять усі права та обов’язки власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, емфітевзису, суперфіцію, договорами про встановлення земельного сервітуту.

Довірчий власник земельної ділянки, якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довірча власність, та якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється, може передавати земельну ділянку у користування третім особам лише на праві оренди з такими особливостями:

строк оренди землі припиняється з моменту звернення стягнення на земельну ділянку;

орендар не може здійснювати на земельній ділянці будівництво, видобування корисних копалин або здійснювати поліпшення, які неможливо відокремити від земельної ділянки без завдання шкоди.

Якщо це передбачено договором, за яким встановлюється довірча власність, та якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється, довірчий власник має право укладати договори про встановлення земельних сервітутів. Строк таких сервітутів припиняється з моменту звернення стягнення на земельну ділянку";

 у статті 93 частину п’яту викладено в такій редакції:

"5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством";

у статті 93 доповнено частиною тринадцятою такого змісту:

"13. Вимоги цієї статті щодо мінімального строку оренди земельної ділянки не поширюються на випадки, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація і законами України "Про правовий режим воєнного стану", "Про військово-цивільні адміністрації" встановлено максимальний строк, на який зазначений орган може передавати таку земельну ділянку в оренду, що є меншим за вказаний мінімальний строк оренди земельної ділянки. Дія цього положення не поширюється на передачу в оренду земельної ділянки в порядку здійснення начальником військової адміністрації населеного пункту повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану";

у статті 130

частину другу доповнено абзацом другим такого змісту:

"Для цілей цієї статті площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується у загальній площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього подружжя), за яким зареєстровано право власності";

частину четверту доповнено абзацами другим - шостим такого змісту:

"Передбачена цією частиною перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Перевірка не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;

для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, передбаченої цією частиною, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, або нотаріусу, який його заміщує, заяву про дотримання вимог цієї статті, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, який посвідчує відповідний правочин, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку. Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог цієї статті, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним";

у статті 130-1

у частині третій в абзаці п’ятому у другому реченні доповнено реченням такого змісту: "

Повідомлення про бажання скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути надано лише суб’єктом такого права, який на момент надання згоди відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку";

після абзацу сьомого доповнено новим абзацом такого змісту:

"У разі якщо суб’єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини".

частину четверту доповнено абзацом другим такого змісту:

"У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб’єктом якого є особа, яка не може набувати право власності на земельну ділянку, і якщо така особа передала переважне право особі, яка може набувати зазначене право (у тому числі після продажу такої земельної ділянки), особа, якій передано переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на неї прав та обов’язків покупця у порядку, визначеному цією частиною";

у частині п’ятій:

в абзаці четвертому слова "суб’єкт переважного права зобов’язаний" замінити словами "такий суб’єкт переважного права одночасно з передачею переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення зобов’язаний";

доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

"Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути здійснена до або після державної реєстрації наміру власника земельної ділянки щодо її продажу. Строки передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у разі її продажу на земельних торгах визначаються частиною дев’ятою цієї статті";

у частині третій статті 131:

абзац перший після слів "довічного утримання" доповнити словом "(догляду)", а після слів "статутного (складеного) капіталу чи" - словами "шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи";

У Законі України "Про іпотеку":

у статті 36 у частині четвертій абзац перший після слів "нерухомого майна" доповнено словами "а також право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення";

в абзаці третьому слово "уступити" замінено словом "продати";

доповнено частиною дев’я

тою такого змісту:

"Завершенням позасудового врегулювання, у разі якщо предметом іпотеки є право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, є державна реєстрація відповідно права емфітевзису, суперфіцію, оренди землі, що виступає забезпеченням за основним зобов’язанням, за іпотекодержателем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його іпотекодержателем) або за покупцем (якщо звернено стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі)";

частину десяту статті 38 викладено в такій редакції:              

"Договір купівлі-продажу предмета іпотеки, укладений відповідно до цієї статті, є правовою підставою для державної реєстрації права власності покупця на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, а якщо предметом іпотеки є право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення - для державної реєстрації відповідного права за покупцем".

у Законі України "Про оренду землі":

частину першу статті 9 викладено в такій редакції:

"Орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельної ділянки на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначених статтями 135-139 Земельного кодексу України";

статтю 32 після частини четвертої доповнено новою частиною такого змісту:

"Розірвання за погодженням сторін договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право оренди якої перебуває у заставі (іпотеці), допускається лише за письмовою згодою заставодержателя (іпотекодержателя), підпис на якій засвідчується нотаріально".

            у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень":

1) частину п’яту статті 3 доповнено абзацом п’ятим такого змісту:

"Державна реєстрація наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу здійснюється нотаріусом, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу такої земельної ділянки в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусом, який його заміщує";

2) пункт 13 частини першої статті 24 після слів "емфітевзису, суперфіцію" доповнено словами "оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення";

3) частину першу статті 26 після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

"Відомості про переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, що припиняється після завершення строку, на який було передано таке переважне право, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації такого обтяження до дня закінчення строку, на який передано таке переважне право, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Після закінчення зазначеного строку державна реєстрація переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переданого іншій особі, припиняється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав".

4) статтю 31-4 доповнено частинами третьою і четвертою такого змісту:

"3. Державна реєстрація припинення наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу здійснюється без подання відповідної заяви заявником одночасно з:

державною реєстрацією права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення;

державною реєстрацією нового наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо її продажу.

4. У разі державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за суб’єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання заяви заявником".

17. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно

(Закон України від 11 квітня 2023 р. № 3050-IX, чинність з 06.05.2023 року)

Внесено зміни до Податкового кодексу України:

у статті 12:

у пункті 12.3 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому цим Кодексом для сільських, селищних, міських рад";

підпункт 12.3.7 доповнено абзацами другим і третім такого змісту:

"Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.

Пункт 38-1.2 статті 38-1 доповнено абзацами сьомим і восьмим такого змісту:

"земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи"

Пункт 179.2 статті 179 викладено в такій редакції:

"179.2. Відповідно до цього Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено цим Кодексом, якщо такий платник податку отримував:

доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

доходи у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.

Статтю 283 доповнено пунктом 283.2 в такого змісту:

"283.2. Не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному цим Кодексом".

У статті 288 пункт 288.4 викладено в такій редакції:

"288.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами)";

18. Про внесення зміни до пункту 10 Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”

(Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 487-2023-п, чинність з 16.05.2023 року)

Внесено зміни до пункту 10, замінено в абзаці шостому цифри “500” цифрами “200”.

Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт не може бути більший, ніж 200 тис. гривень.

19. Деякі питання організації роботи комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 р. № 516-2023-п, чинність з 25.05.2023 року)

Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - комісія), є консультативно-дорадчим органом виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту (далі - уповноважений орган), який утворюється для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - знищені об’єкти нерухомого майна).

Комісія може виконувати функції з розгляду питань надання компенсації за об’єкти нерухомого майна, пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо покладення на неї таких функцій.

Відповідно до Закону комісія є користувачем Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр), і виконує покладені на неї функції з використанням Реєстру.

Основними завданнями комісії є:

1) розгляд заяв про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (далі - заява);

2) надання отримувачам компенсації консультацій та вичерпної інформації з питань отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна;

3) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна шляхом перевірки наявних документів та/або інформації щодо:

обсягу відомостей, які додані до заяви та перелік яких встановлений Законом;

права власності на об’єкт нерухомого майна (у разі його відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

права на спадщину на знищений об’єкт нерухомого майна (у разі необхідності);

наявності/відсутності заперечень інших співвласників щодо отримання компенсації одним із співвласників (у разі подання заяви одним із співвласників);

наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, визначеного Законом;

наявності договорів, інших визначених Законом документів, які стосуються знищеного об’єкта будівництва;

перевірки матеріалів фото- і відеофіксації знищеного об’єкта нерухомого майна;

4) забезпечення проведення обстеження об’єкта незавершеного будівництва або знищеного об’єкта нерухомого майна (крім випадків проведення обстеження до розгляду заяви), зокрема з метою встановлення факту проведення ремонтних робіт за рахунок інших джерел фінансування;

5) надання отримувачам компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна (у разі подання відповідного звернення) допомоги в поновленні або отриманні документів, які не додано до заяви внаслідок їх втрати або у зв’язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення;

6) забезпечення підготовки рішень комісії для їх затвердження уповноваженим органом;

7) виготовлення за допомогою Реєстру та надіслання заявнику житлового сертифіката в електронній та/або паперовій формі (у разі прийняття рішення про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна).

Під час розгляду заяви комісія приймає рішення про:

1) наявність/відсутність у спадкодавця правових підстав для отримання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, яке надається протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу;

2) зупинення/поновлення розгляду заяви у випадках та строки, встановлені Законом;

3) надання/відмову в наданні компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна із зазначенням способу надання та розміру компенсації відповідно до Порядку надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

20. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану

(Постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 469-2023-п, чинність з 09.05.2023 року)

У постанові Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1133 “Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки”

доповнено постанову пунктом 3-

1 такого змісту:

“3-1. У разі відмови в державній реєстрації плата за проведення державної реєстрації у скорочені строки не повертається, крім випадку, передбаченого пунктом 4 цієї постанови. Якщо протягом місяця з дня прийняття рішення про відмову заявником повторно подано документи для відповідної державної реєстрації, плата за проведення державної реєстрації у скорочені строки не справляється. Така державна реєстрація проводиться у скорочені строки, передбачені пунктом 1 цієї постанови, за які справлялася відповідна плата.”

пункт 20 після абзацу першого доповнено новим абзацом такого змісту:

“Рішення Мін’юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності та акт про проведення камеральної перевірки, на підставі якого Мін’юстом прийнято відповідне рішення, розміщуються на офіційному веб-сайті Мін’юсту протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення.”.

У постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 “Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану” :

1) у пункті 1 підпункт 3 викладено в такій редакції:

“3) для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;”

21. Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань

(Наказ Міністерства юстиції України від 5 травня 2023 р. № z0750-23, чинність з 02.06.2023 року)

Цей Порядок встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр), перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ, форму та зміст виписки, витягу з Єдиного державного реєстру, а також права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури.

Для отримання відомостей з Єдиного державного реєстру у паперовій формі особа, яка бажає отримати такі відомості (далі - заявник), звертається до будь-якого суб’єкта державної реєстрації (крім Міністерства юстиції України, його територіального органу), нотаріуса, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім цього пункту.

У разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, він звертається до суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційну справу у паперовій формі.

У разі коли заявник бажає отримати виписку з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля, він звертається до територіального органу Міністерства юстиції України.

Наданню відомостей з Єдиного державного реєстру у паперовій формі передує справляння в повному обсязі відповідної плати, у тому числі за послуги з проставлення апостиля, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. У разі якщо заявник звільнений від плати за послуги з проставлення апостиля, він пред’являє надавачу документ, що підтверджує право на звільнення від плати, з якого відповідним надавачем виготовляється копія.

У разі якщо документи, що містяться в реєстраційній справі, містять відомості про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або паспортні дані фізичних осіб, що відповідно до вимог законодавства не можуть бути надані заявнику, надавач забезпечує виготовлення копій таких документів без відображення відомостей про реєстраційні номери облікових карток платників податків та/або паспортних даних фізичних осіб для подальшого їх надання заявнику.

Доступ державних органів, органів місцевого самоврядування та інших, визначених законом, осіб до відомостей з Єдиного державного реєстру (далі - користувач), у тому числі до відомостей про реєстраційні номери облікових карток платників податків та паспортних даних, забезпечується через портал електронних сервісів на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Єдиного державного реєстру, шляхом отримання витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі, та/або документів, що містяться в реєстраційній справі в електронній формі.

Виписка з Єдиного державного реєстру, крім виписки з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля, містить відомості про проведену реєстраційну дію щодо окремої юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, фізичної особи - підприємця чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, та відображає відомості, передбачені статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», що містилися в Єдиному державному реєстрі до проведення відповідної реєстраційної дії, та відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі за результатом її проведення в частині відомостей, які були змінені в результаті проведення такої реєстраційної дії.

22. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сферах державної реєстрації

(Постанова Кабінету Міністрів України від 2 травня 2023 р. № 432, чинність з 16.05.2023 року)

У Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141 пункт 2 викладено в такій редакції:

“2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

…

4) об’єкт речових прав - земельна ділянка, житловий будинок, будівля, споруда, а також їх окремі частини, квартира, житлове та нежитлове приміщення, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, меліоративна мережа, складова частина меліоративної мережі.

у пункті 4 після абзацу другого доповнено новим абзацом такого змісту:

4. Ведення Державного реєстру прав передбачає:

“1-1) реєстрацію судових рішень про заборону вчинення реєстраційних дій, судових рішень про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, судових рішень про скасування заборони вчинення реєстраційних дій (далі - судових рішень щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій) у базі даних заяв;”.

У постанові Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” пункт 2 викладено в такій редакції:

“2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: …..

майно - нерухоме майно, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості, меліоративні мережі, складові частини меліоративних мереж.

23. Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України

(Наказ Міністерства юстиції України від 5 травня 2023 р. № z0751-23, чинність з 02.06.2023 року)

доповнено новим пунктом такого змісту:

«18. У разі проведення державної реєстрації нотаріусом усі дії щодо прийняття та видачі відповідно до цього Порядку документів під час такої реєстрації може здійснювати його помічник.»;

24. Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту

(Постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 456-2023-п, чинність з 11.05.2023 року)

Пункт 149 доповнено підпунктом 10 такого змісту:

Водію автобуса забороняється:

“10) відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон - лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів).”.

Пункт 154 доповнено підпунктом 13 такого змісту:

Водію таксі забороняється:

“13) відтворювати в салоні музику чи інші звукові сигнали без згоди всіх пасажирів.”.

25. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань видачі посвідчень водія, закріплення номерних знаків з визначеною комбінацією цифр, переобладнання транспортних засобів та функціонування електронного кабінету водія

(Постанова Кабінету Міністрів України від 2 травня 2023 р. № 454, чинність з 11.05.2023 року)

У Положенні про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340:

1) абзац третій пункту 21 викладено в такій редакції:

“паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасове посвідчення громадянина України, або посвідку на постійне проживання, або посвідку на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, чи пред’являє один із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі відсутності в зазначених документах відомостей про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) на території України - довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, у якій зазначено фактичне місце проживання (для внутрішньо переміщених осіб), або витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) чи пред’являє один із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія);”;

У Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 у пункті 42 доповнено пункт після абзацу дев’ятого новим абзацом такого змісту:

“Номерні знаки з визначеною комбінацією цифр у разі перереєстрації транспортних засобів, за якими вони закріплені, у зв’язку із зміною їх власників (крім випадків, передбачених абзацом восьмим цього пункту), за бажанням особи, яка замовила послугу з перереєстрації, можуть залишатися за такими транспортними засобами. Залишення номерних знаків з відповідною комбінацією цифр за транспортним засобом здійснюється за умови оплати особою, яка замовила послугу з перереєстрації, послуги з видачі (заміни) номерних знаків, що видаються за бажанням власників транспортних засобів та містять визначену комбінацію.”.

У Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 607 у пункті 3 доповнено пункт абзацом такого змісту:

“Переобладнання транспортного засобу (крім переобладнання для роботи на газовому паливі), не зареєстрованого у встановленому порядку, не допускається.”;

26. Про затвердження Порядку супроводження автомобільного транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування для здійснення габаритно-вагового контролю, а також заборони подальшого руху такого автомобільного транспортного засобу

(Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2023 р. № 513-2023-п, чинність з 24.05.2023 року)

Цей Порядок визначає процедуру супроводження автомобільного транспортного засобу (далі - транспортний засіб), що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю з використанням спеціалізованих автомобілів, а також заборони подальшого руху такого транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадова особа) під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі).

Ознаками порушення нормативів вагових або габаритних параметрів є:

1) завантаження транспортного засобу вище бортів кузова;

2) просідання вузлів підвіски транспортного засобу;

3) відсутність у водія транспортного засобу товарно-транспортної накладної чи відмова її пред’явити для перевірки.

Посадова особа у разі візуального виявлення у транспортному потоці транспортного засобу, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, визначені у підпунктах 1 і 2 пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про зупинку такого транспортного засобу з дотриманням Правил дорожнього руху.

Супроводження транспортного засобу здійснюється згідно з розділом 3 Правил дорожнього руху спеціалізованими автомобілями Укртрансбезпеки, які мають спеціальні кольорографічні схеми, розпізнавальні знаки і написи, а також обладнані спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями.

27. Про затвердження Правил проходження електронної черги перед міжнародним пунктом пропуску через державний кордон України за допомогою електронної системи та її функціонування

(Наказ Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України від 1 травня 2023 р. № 339, чинність з 12.05.2023 року)

Ці Правила визначають механізм проходження електронної черги перед міжнародним пунктом пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення (далі - МАПП), в якому реалізується експериментальний проект з організації управління чергами за допомогою електронної системи.

У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

застосунок «єЧерга» - мобільний застосунок, який дозволяє користувачеві електронної системи управляти своїми бронюваннями та записами в системі, комунікувати з технічним адміністратором електронної системи (далі - технічний адміністратор);

Для перетину державного кордону на МАПП користувачі бронюють місце в черзі очікування для перетину державного кордону України засобами електронної системи.

Для бронювання місця в черзі очікування користувачі реєструються та авторизуються в особистому електронному кабінеті на вебсайті https://echerha.gov.ua/register або мобільному застосунку «єЧерга» (далі - Кабінет водія).

Бронювання місця в черзі очікування здійснюється в режимі онлайн шляхом створення запису для користувача та вантажного автомобіля в черзі очікування на найближчий час. Час визначається системою автоматично і перераховується залежно від швидкості перетину кордону вантажними автомобілями у черзі.

28. Про реалізацію експериментального проекту щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України

(Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2023 р. № 524-2023-п, чинність з 30.05.2023 року)

Цей Порядок визначає процедуру реалізації експериментального проекту щодо створення резерву працівників державних органів для роботи на деокупованих територіях України (далі - резерв).

Метою створення резерву є забезпечення районних, обласних військових адміністрацій, військових адміністрацій населених пунктів, інших державних органів, які утворені або відновили роботу на деокупованих територіях України (далі - державні органи на деокупованих територіях), персоналом для практичного виконання завдань і функцій держави на цих територіях.

Резерв формується з осіб, які виявили бажання працювати в державних органах на деокупованих територіях на посадах державної служби (далі - особи).

Зарахування до резерву здійснюється на добровільній основі з дотриманням принципів забезпечення рівного доступу, політичної неупередженості, законності, довіри суспільства, недискримінації, прозорості та доброчесності.

Особа зараховується до резерву, якщо її професійна підготовка та/або професійна компетентність відповідає одному або кільком напрямам роботи, що містяться у додатку 2.

29. Про координаційні центри підтримки цивільного населення

(Постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 470-2023-п, чинність з 09.05.2023 року)

Координаційний центр підтримки цивільного населення при обласній, Київській та Севастопольській міській державній (військовій) адміністрації (далі - Координаційний центр) є консультативно-дорадчим органом при обласній, Київській та Севастопольській міській державній (військовій) адміністрації (далі - держадміністрація), який утворюється для підтримки та координації надання допомоги населенню, постраждалому внаслідок збройного конфлікту, зокрема внутрішньо переміщеним особам, ветеранам війни, особам з інвалідністю внаслідок війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалим учасникам Революції Гідності, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, іншим постраждалим особам (далі - постраждале населення), забезпечення ефективної взаємодії між органами виконавчої влади, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, волонтерами, представництвами в Україні міжнародних гуманітарних організацій під час вирішення питань щодо соціального захисту, забезпечення житлом та зайнятості постраждалого населення, надання психосоціальної, медичної та правової допомоги постраждалому населенню (далі - проблемні питання постраждалого населення).

Основними завданнями Координаційного центру є:

1) сприяння забезпеченню взаємодії між органами виконавчої влади, правоохоронними та іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями, організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів, волонтерами, представництвами в Україні міжнародних гуманітарних організацій, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності під час вирішення проблемних питань постраждалого населення;

2) організація збору та обробка інформації щодо нагальних потреб та проблемних питань постраждалого населення;

3) збір та узагальнення інформації щодо спроможності територіальних громад у задоволенні невідкладних потреб та вирішенні проблемних питань постраждалого населення, зокрема щодо кадрових, матеріальних, технологічних ресурсів об’єктів державної та комунальної форми власності, громадських ініціатив та проектів міжнародної гуманітарної допомоги відповідної адміністративно-територіальної одиниці для забезпечення доступності постраждалого населення до всіх наявних у регіоні психосоціальних, медичних, освітніх, правових та інших послуг;

4) проведення аналізу діяльності надавачів соціальних послуг;

5) підготовка пропозицій щодо вирішення проблемних питань постраждалого населення, у тому числі пропозицій до відповідних регіональних цільових програм;

6) проведення моніторингу стану вирішення проблемних питань постраждалого населення;

7) консультаційна підтримка діяльності координаційних центрів територіальних громад;

8) взаємодія з міжнародними та національними організаціями, громадськими об’єднаннями, консультативно-дорадчими органами, іншими установами та організаціями з метою вирішення проблемних питань постраждалого населення;

9) визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань постраждалого населення, підготовка та подання відповідних пропозицій керівництву держадміністрації;

10) інформування населення щодо діяльності Координаційного центру та стану виконання відповідних регіональних цільових програм.

30. Про реалізацію експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) та сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі

(Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 483-2023-п, чинність з 17.05.2023 року)

Цей Порядок визначає механізм реалізації експериментального проекту щодо видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка) в електронній формі (далі - експериментальний проект).

Лісорубний квиток є основним документом, на підставі якого:

здійснюється заготівля деревини в лісах України;

ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини, встановлюються строки здійснення заготівлі деревини та її вивезення, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також ведеться облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню;

видається сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів;

ведеться облік рентної плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Лісорубний квиток видається територіальним органом Держлісагентства, органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим.

Лісорубний квиток видається виключно на одну ділянку, де буде здійснюватися заготівля деревини.

Видача лісорубного квитка здійснюється за заявою заявника, поданою в електронній формі через Єдину екологічну платформу “ЕкоСистема” та/або засобами Порталу Дія, з подальшим відображенням інформації на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема” та Порталі Дія.

Для видачі лісорубного квитка на рубки головного користування подаються такі документи:

заява на видачу лісорубного квитка;

відомість чергової лісосіки;

польова перелікова відомість дерев, призначених для рубки;

переліково-оцінювальна відомість (детальна матеріально-грошова оцінка);

план лісосіки;

копія таксаційного опису ділянки, що проектується під рубку

У разі проведення суцільних санітарних рубок у пристиглих, стиглих та перестійних деревостанах усіх категорій лісів додатково подається витяг з Єдиної державної системи електронного обліку деревини щодо фактичного обсягу заготовленої деревини від таких рубок за відповідний період.

У разі наявності розбіжностей між матеріалами відведення лісосіки та матеріалами лісовпорядкування додатково подається акт про виявлені розбіжності у матеріалах лісовпорядкування.

Строк дії лісорубного квитка становить один календарний рік.

Результатом надання електронної публічної послуги з видачі лісорубного квитка є сформований лісорубний квиток в електронній формі або рішення про відмову у видачі лісорубного квитка, що отримується заявником засобами Єдиної екологічної платформи “ЕкоСистема” та/або через Портал Дія та відображається на Єдиній екологічній платформі “ЕкоСистема”.

© 2024 Unba.org.ua Всі права захищені
"Національна Асоціація Адвокатів України". Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на даному веб-сайті дозволяється за умови посилання на джерело. Інтернет-видання та засоби масової інформації можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео з офіційного веб-сайту Національної Асоціації Адвокатів України на власних веб-сторінках, за умови гіперпосилання на офіційний веб-сайт Національної Асоціації Адвокатів України. Заборонено передрук та використання матеріалів, у яких міститься посилання на інші інтернет-видання та засоби масової інформації. Матеріали позначені міткою "Реклама", публікуються на правах реклами.