Законодавство за листопад 2018 року

ПЕРЕЛІК основних нормативно-правових актів за листопад 2018 року

 

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО:

 

1.Про друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2019 році розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи

(Розпорядження Кабінету Міністрів України  від 14.11.2018 року №848-р, чинність з 14.11.2018 року).

Газету «Урядовий кур’єр» в 2019 році визначено друкованим офіційним засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, де будуть публікувати повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформацію про процесуальні документи.

 

 
2.Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування

(Закон України від 18.09.2018 року №2548-VІІІ, чинність з 04.11.2018 року).

 

Основні нововведення:

 

- держава, відшкодувавши шкоду, завдану слідчим, прокурором, застосовує право зворотної вимоги до цих осіб у разі встановлення в їхніх діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили, або дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення (доповнено частиною 2 ст. 130КПК України);

-  клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов’язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав (зміни до ст. 220 КПК України - доповнено виділені слова).

- кримінальне провадження закривається в разі якщо існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання слідчому, прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав (у статті 284 КПК України абзац одинадцятий частини першої замінено двома абзацами вказаного змісту);

- якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника (після частини восьмої доповнено новою частиною ст. 284 КПК України);

- на досудовому провадженні може бути оскаржено відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником (частину першу статті 303 КПК України доповнено пунктом 11 вказаного змісту);

- ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру (доповнення виділеними словами частини третьої статті 307 КПК України);

- під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про продовження відсторонення від посади та про закриття кримінального провадження на підставі частини дев’ятої статті 284 цього Кодексу (частина перша статті 309 КПК України доповнена двома пунктами 11-1 та 13 вказаного змісту (виділені слова);

- під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній (частина друга статті 309 КПК України доповнена виділеними словами).

 

 

 

3.Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу Україниу зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників

(Закон України від 02.10.2018 року №2577-VІІІ, чинність з 04.11.2018 року).

 

Конкретизовано порядок екстрадиції особи. Деякі витяги із Закону:

 

За результатами розгляду слідчий суддя постановляє ухвалу про:

1) застосування тимчасового арешту;

2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав;

3) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію) та застосування екстрадиційного арешту;

4) затвердження згоди особи на її видачу (екстрадицію), відмови особи від застосування спеціального правила щодо меж кримінальної відповідальності та застосування екстрадиційного арешту;

5) застосування тимчасового арешту та відмову у затвердженні згоди особи на її видачу (екстрадицію).

 

 

4.ІНСТРУКЦІЯ про заходи щодо дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час досудового розслідування

(затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства юстиції України від 01.10.2018 року №806/3105/5, чинність з 16.11.2018 року, в зв’язку з чим втратив чинність наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України від 26 березня 2013 року N 289/540/5 «Про заходи стосовно дотримання вимог законодавства при затриманні без ухвали слідчого судді, суду осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, та при обранні стосовно підозрюваних запобіжного заходу - тримання під вартою під час кримінального провадження»).
 
 

 

5. Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України

(Закон України від 18.10.2018 року №2599-VІІІ, чинність з 10.11.2018 року)

 

Доповнено Кримінальний кодекс України статтею 332-2 «Незаконне перетинання державного кордону України» такого змісту:

 

1. Перетинання державного кордону України з метою заподіяння шкоди інтересам держави або особою, якій заборонено в’їзд на територію України, або представниками підрозділів збройних сил чи інших силових відомств держави-агресора у будь-який спосіб поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів, або за документами, що містять недостовірні відомості, -

карається позбавленням волі на строк до трьох років.

 

2. Ті самі дії, вчинені повторно або групою осіб, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

 

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з насильством або із застосуванням зброї, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років".

 

     Частину другу статті 216 Кримінального процесуального кодексу України після цифр "332-1" доповнено цифрами "332-2" – визначено підслідність вказаних злочинів -слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування.

 

 

 

В СФЕРІ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ОПОДАТКУВАННЯ:

 

 

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування

(Закон України від 03.07.2018 року №2478-VІІІ, чинність  04.11.2018 року, вводиться в дію з 04.02.2019 року).

 

короткий аналіз вказаного законодавчого акту:

- слід уважно переглянути свою правову позицію по кредитних справах та по справах щодо спадкування боргів спадкодавця, які є у їх провадженні, особливо в частині тлумачення строків пред’явлення вимог кредитором по договорах поруки та по боргах спадкодавця (померлого боржника), беручи до уваги те, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону;

 

 

основні зміни по договорах поруки:

- у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання (нова редакція ч. 1 ст. 559 ЦК України, стара редакція передбачала повне припинення договору поруки в таких випадках);

- порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання (нова редакція ч. 4 ст. 559 ЦК України – суттєво збільшено строки пред’явлення вимог до поручителя (раніше було - шість місяців та один рік відповідно);

- ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання (доповнено новою частиною 5 статтю 559 ЦК України);

- припинення основного зобов’язання внаслідок ліквідації боржника - юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов’язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та/або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред’явлення вимоги (доповнено новою частиною 4 статтю 593 ЦК України);

- у разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов’язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. (нова редакція ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України).

 

 

основні зміни по спадкуванню боргів спадкодавця:

 

- кредиторові спадкодавця належить пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (нова редакція ч. 2 та ч. 3 ст. 1281 ЦК України – стара редакція передбачала – від дня , коли кредитор дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини (від дня смерті спадкодавця). Таким чином, законодавець по суті суттєво збільшив для банків строки для пред’явлення ними вимог до спадкоємців по боргах померлого спадкодавця).

- спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (нова редакція ч. 1 ст. 1297 ЦК України – раніше такі зобов’язання встановлювались виключно щодо нерухомого майна та не передбачалось право звернення спадкоємів з питань отримання свідоцтва про право на спадщину до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування.

 

 

 

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні

(Закон України від 05.07.2018 року №2491-VІІІ, чинність з 10.11.2018 року за виключенням окремих положень, які набирають чинності в інші строки та при наявності визначених умов).

 

Основні зміни внесені до Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині конкретизації правового статусу державного банку, порядку та умов утворення та діяльності його органів управління (наглядової ради та правління). Вказано, що державний банк – це банк, 100 відсотків статутного капіталу якого належить державі. Державний банк може існувати лише у формі акціонерного товариства.

 

 

 

3. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів

(Закон України від 08.11.2018 року №2611-VІІІ, чинність з 25.11.2018 року, але не раніше набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України»)

 

- визначено ставки податку для відповідного транспортного засобу

 

 Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України

(Закон України від 08.11.2018 року №2612-VІІІ, чинність з 25.11.2018 року, крім пунктів 7 і 8 розділу І та підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ цього Закону, які набирають чинності через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування (починаючи з 25.11.2018 року) цього Закону

 

    Визначено строки та порядок ввезення транспортних засобів на митну територію України, значно посилено відповідальність, передбачену Митним кодексом України при виявленні порушень порядку ввезення на митну територію України транспортних засобів, встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України і т. п.).

 

 

 

 

 

 

В СФЕРІ ПЕНСІЙНОГО ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

 

1.ІНСТРУКЦІЯ про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань

(затверджена наказом МВС від 17.09.2018 року №760, чинність з 06.11.2018 року).

 

 
2.Примірне положення про малий груповий будинок

(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №926, чинність з  наказом МВС від 17.09.2018 року №760, чинність з 13.11.2018 року).

 

Малий груповий будинок — заклад соціального захисту, що призначений для тривалого (стаціонарного) проживання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі дітей з інвалідністю, та осіб з їх числа в умовах, наближених до сімейних.

 

Метою діяльності малого групового будинку є забезпечення умов проживання для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі дітей з інвалідністю, та осіб з їх числа шляхом їх догляду та виховання в умовах, максимально наближених до сімейних, соціалізації та підготовки до самостійного життя, організації надання їм комплексу необхідних послуг, зокрема у громаді, сприяння поверненню дітей в біологічну сім’ю або влаштування в сімейні форми виховання.

 

 

 

В СФЕРІ БУДІВНИЦТВА:

 

1.КРИТЕРІЇ, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною архітектурно-будівельною інспекцією

(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №904, чинність з 08.11.2018 року).
 

 

2.КРИТЕРІЇ, за якими оцінюється  ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об'єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю

(затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 року №899, чинність з 08.11.2018 року).

 

 

 

ІНШІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ:

 

1. Про введення воєнного стану в Україні

(Указ Президента України від 26.11.2018 року №393/2018)

 

Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»

(Закон України від 26.11.2018 року №2630-VІІІ, чинність з 28.11.2018 року).

 

- даними нормативно-правовими актами у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, а також Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та у внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії введено воєнний стан із 14 години 00 хвилин 26 листопада 2018 року строком на 30 діб до 14 години 00 хвилин 26 грудня 2018 року.

 

-запроваджується на підставі норм Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

 

- керівництво державою переходить до військового командування, яке разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування мають запроваджувати та здійснювати відповідні заходи (Закон України «Про правовий режим воєнного стану»);

 

- військові адміністрації – це тимчасові державні органи, які можуть бути утворені на територіях, де проголошено воєнний стан. Рішення про доцільність їхнього створення ухвалюються Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Військову адміністрацію населеного пункту очолює начальник, який призначається та звільняється Президентом України за пропозицією Генерального штабу.

 

-  військовозобов’язані громадяни не зможуть змінювати офіційне місце проживання без дозволу військового комісара (Закон України «Про правовий режим воєнного стану»);

 

- у вищевказаних нормативно-правових актах на даний час відсутнє обмеження для громадян України на перетин державного кордону;

 

- права, які не можуть бути обмежені під час воєнного стану:  заборона тортур та покарань, що принижують гідність; права громадян на справедливий суд та правову допомогу; створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

 

- можуть бути запровадження наступні обмеження конституційних прав і свобод громадян: заборонені страйки, масові зібрання, акції, а також діяльність політичних партій та громадських організацій; може бути запроваджено комендантську годину, встановлено особливий режим в’їзду і виїзду в населені пункти, обмежено свободу пересування громадян, а також рух транспортних засобів; право уповноважених осіб на перевірку документів, а в разі потреби проведення огляду речей, транспорту, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян; право у разі необхідності, примусово відчужувати приватне чи комунальне майно (вартість відчуженого майна має бути відшкодована. В іншому разі, власник або уповноважена ним особа має право вимагати в судовому порядку повернення майна, або надання іншого майна); військове командування отримує право контролювати підприємства зв’язку, телерадіоорганізації та видавництва з метою проведення роз’яснювальної роботи серед військових і цивільного населення (під приводом порушення вимог режиму воєнного стану в громадян чи організацій можуть вилучити теле- та радіообладнання, відео- та аудіоапаратуру, комп’ютери або будь-які інші засоби зв’язку. Також можуть бути встановлені обмеження щодо передачі інформації через комп’ютерні мережі).

 

- під час воєнного стану військове командування та інші органи влади мають право залучати працездатних громадян до робіт оборонного характеру, до ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, а також їхніх наслідків.  До цих суспільно корисних робіт можуть бути залучені: безробітні та інші незайняті особи; працівники підприємств, що не залучені до виконання мобілізаційних завдань та не зараховані до складу позаштатних формувань цивільного захисту; особи, зайняті в особистому селянському господарстві; студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів; особи, які забезпечують себе роботою самостійно. Такі роботи не мають бути безоплатними. Їхні оплата та тривалість встановлюються згідно з трудовим законодавством.

 

 

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміна «особа з інвалідністю» та похідних від нього

(Закон України від 02.10.2018 року №2581-VІІІ, чинність з 04.11.2018 року).

 

У відповідних нормативно-правових актах  слова «інвалідами» замінено словами «собами з інвалідністю», а слова «дитина-інвалід» замінено словами «дитину з інвалідністю».
 

 

 

Рада адвокатів Тернопільської області