Рада Адвокатів Тернопільської Області - Основні нормативно-правові акти за серпень 2018 року

Головна цитата

Серпень 2018 року (основні зміни в законодавстві)

Основні нормативно-правові акти за серпень 2018 року

11:26 Пн 03.09.18 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 161 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

ПЕРЕЛІК основних нормативно-правових актів за серпень 2018 року

 

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №620 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»

визначено  порядок підтвердження органами опіки та піклування місця проживання дитини під час вирішення питання її тимчасового виїзду за межі України з метою, визначеною частиною п’ятою статті 157 Сімейного кодексу України (лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей (доповнено п. 72-1) - викладено окремо в попередній публікації Ради адвокатів Тернопільської області від 03.09.2018 року).

 

 

2. Закон України від 12.07.2018 року №2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» (чинність з 02 серпня 2018 року). Основні положення цього Закону:

введено поняття особи, зниклої безвісти за особливих обставин – особа, зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей (в зв’язку з цим Законом в в назві та в тексті статті 44 Цивільного кодексу України слова «фізичної особи, місце перебування якої невідоме» замінено на слова «особи, зниклої безвісти»);

 

вводиться Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Реєстр) – держателем цього Реєстру є Комісія з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі – Комісія), адміністратором  Реєстру є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України. У Реєстрі містяться: відомості про розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; інформація, що дає змогу ідентифікувати особу, зниклу безвісти за особливих обставин, …; інформація про невпізнані останки осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та пов’язані з ними речі; іншу інформацію, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин;

 

заява про розшук особи, зниклої безвісти – подається до відповідного територіального органу Національної поліції України або родичем такої особи, або представником військового формування, або органом державної влади, або органом місцевого самоврядування, або об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення. У цій заяві зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.  У разі отримання інформацію про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов’язана інформувати Комісію протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви, а Комісія зобов’язана протягом 24 годин після отримання інформації від Національної поліції внести відповідні відомості до Реєстру;

 

з моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру досудових розслідувань над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України;

 

особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду. Особа вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом;

 

надання особі статусу зниклої безвісти відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права на звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством;

 

члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством (право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника з дотриманням певних умов, вказаних у цьому Законі);

 

висновок Комісії про наявність обставин, що свідчать про смерть особи, не є фактом, від якого залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, що встановлюються в судовому порядку;


також цим Законом визначено: інші права осіб, зниклих безвісти, та їхніх родичів; повноваження Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; порядок розшуку осіб, зниклих безвісти; порядок розшуку людських останків, вилучення тіл (останків) померлих (загиблих) осіб, ексгумації та поводження з людськими останками, ..

 

в зв'язку з прийняттям цього Закону Кримінальний кодекс України доповнено статтею 146-1 Насильницьке зникнення такого змісту:

1. Арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.

 

2. Видання наказу або розпорядження про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення дій, зазначених у частині першій цієї статті, його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин -

караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

 

Примітка. 1. Під представником держави в цій статті слід розуміти службову особу, а також особу або групу осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави.

2. Під представниками іноземної держави в цій статті слід розуміти осіб, які діють як державні службовці іноземної держави або проходять військову службу у збройних силах, органах поліції, органах державної безпеки, розвідувальних органах, або осіб, які займають посади в зазначених або будь-яких інших державних органах чи органах місцевого самоврядування іноземної держави, утворених відповідно до її законодавства, або які діють за наказом таких осіб, а також представників іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

 

Точка зору: цим Законом не змінюються норми Цивільного процесуального кодексу України щодо справ окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме, щодо визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою – у цьому випадку висновок Комісії та дані з Реєстру можна розглядати як додаткові докази у цих справах окремого провадження)

 

 

3. Закон України від 12.07.2018 року №2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (чинність з 05 серпня 2018 року а норми підпункту 9 пункту 2 розділі ІІ Прикінцевих положень щодо змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» - набирають чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду). Цим Законом:

- приведено у відповідність норми Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»;

- визначено порядок передачі матеріалів та документів із суду, що ліквідується до новоутвореного суду;

 

- визначено статус та повноваження Служби судової охорони, а саме, працівники цієї Служби мають право:

                 вимагати від осіб, які входять до суду, пред’явлення документа, що посвідчує особу;

                обмежувати допуск осіб до приміщень суду при наявності обгрунтованих  підстав, що їх перебування в приміщенні суду створює загрозу безпеці суддів, працівників апарату суду чи порушує                        громадський порядок;

                здійснювати поверхневу перевірку осіб, які входять до приміщень суду, шляхом їх візуального огляду та огляду їх речей, проведення по поверхні вбрання осіб спеціальним приладом або                         засобом;

                затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень суду;

                не допускати громадян до окремих приміщень суду, вимагати від них залишатися на конкретних місцях або залишити їх, тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю, якщо це                      необхідно для забезпечення громадського порядку в суді, забезпечення особистої безпеки суддів та членів їх сімей, працівників суду, безпеки учасників судового процесу;
                вживати заходів з метою запобігання протиправним посяганням на суддів, членів їхніх сімей, працівників суду, умисному пошкодженню або знищенню майна суду;

               застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та випадках, визначених законами України «Про Національну поліцію» та «Про охоронну діяльність».

 

 

4. Закон України від 12.07.2018 року №2508-VIII «Про внесення змін до законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою-окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку» (чинність з 22 серпня 2018 року). Цим Законом:

 

доповнено частиною 2 статтю 24 Закону України «Про заставу», а саме, вказано про те, що положення цієї статті не поширюються на відносини застави, якщо заставодержателем є юридична особа держави, визнаної державою-агресором та/або державою-окупантом по відношенню до України, або юридична особа з іноземними інвестиціями чи іноземне підприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником – підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

 

 доповнено частиною 2 статтю 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», а саме, вказано про те, що в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта);

 

 доповнено статтею 2-1 Закон України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу-учасників Державного концерну «Укроборонпром», а саме, вказано про те, що не допускається примусове виконання рішень (підлягають зупиненню вже відкриті та не допускаються до відкриття нові виконавчі провадження та заходи примусового виконання) відносно зобов’язань щодо стягнення заборгованості, де кредитором (стягувачем) є юридична особа держави-агресора та/або держави-окупанта або юридична особа з іноземними інвестиціями чи іноземне підприємство держави-агресора та/або держави-окупанта, а боржником – підприємство оборонно-промислового комплексу, внесене до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;


в цій же  статті 2-1 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу-учасників Державного концерну «Укроборонпром» вказано, що не допускається провадження у справі про банкрутство підприємств оборонно-промислового комплексу, внесених до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, за заявами юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта;

 

відповідні зміни внесені і до Закону України «Про виконавче провадження»;

 

в примітці до Закону: вказано, що державою-агресором та/або державою-окупантом є держава, визнана державою-агресором та/або державою-окупантом Верховною Радою України; визначено поняття юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта.

 

Точка зору: враховуючи ці норми та норми щодо фінансового моніторингу, вважаємо за доцільне обмежувати укладення договорів з участю фізичних (юридичних) осіб з Російської Федерації.

 

 

5. Закон України від 10.07.2018 року №2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (чинність з 01 січня 2019 року). Цим Законом:

 

- Земельний кодекс України доповнено статтею 37-1 «Особливості використання та розпорядження земельними ділянками, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, а також полезахисними лісовими смугами, які обмежують такий масив» та внесено зміни до інших статтей; внесено зміни та доповнення до інших нормативно-правових актів (Лісового кодексу України, Законів України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про оцінку земель», «Про оренду землі», «Про меліорацію земель», …). Основні положення цього Закону:

 

- передбачено, що власники та орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом взаємного укладення між ними договорів оренди, суборенди відповідних земельних ділянок. Укладення договору суборенди у такому разі не потребує згоди орендодавця, при цьому орендар залишається відповідальним перед орендодавцем за виконання договору оренди;

 

 - Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» доповнено новою статтею 14-1 «Особливості використання та розпорядження землями, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства» - ця норма прийнята з метою запобігання рейдерству (на законодавчому рівні конкретизовано порядок організації розподілу земель, що залишились у колективній власності).

 

 

6. Закон України від 10.07.2018 року №2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (чинність з 15 серпня 2018 року).

 

Цим Законом передбачено право на отримання основної та додаткової державної фінансової підтримки сімейним фермерським господарствам; пільги по сплаті податкових платежів та інших обов’язкових платежів і т. п.

 

 

 

7. Закон України від 10.07.2018 року №2496-VІІІ «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (чинність з 02 серпня 2018 року та вводиться в дію з 02 серпня 2019 року).

 

- в зв’язку з прийняттям цього Закону втратив чинність Закон України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини».

- нормами цього Закону визначено: галузі органічного виробництва; види діяльності (методи, речовини), які забороняються у процесі органічного виробництва; вимоги до виробництва органічних харчових продуктів і т. п.

 

 

 

 

8. Закон України від 03.07.2018 року №2481-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду» (чинність з 02 серпня 2018 року), яким:

 

- визначено, які проекти можуть бути самостійно визначені Українським культурним фондом;

- визначено порядок фінансування певного проекту за рахунок коштів Українського культурного фонду і т. п.

 

 

 

9. Закон України від 10.07.2018 року №2501-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» (чинність з 02 серпня 2018 року та вводиться в дію з 02 лютого 2019 року за виключенням окремих його положень). Цим Законом :

 

- надано нові визначення певних термінів у Законі України «Про карантин рослин»;

 

- конкретизовано порядок проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) – перевірки об’єктів регулювання в лабораторних умовах на предмет наявності та ідентифікації або відсутності шкідливих організмів;

 

- порядок діяльності державних фітосанітарних інспекторів  і т. п.

 

 

10. Закон України від 19.06.2018 року №2462-VIII «Про внесення змін до деяких законів України в зв’язку з прийняттям Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (чинність з 31 серпня 2018 року). Цим Законом:

 

- внесено відповідні зміни соціального характеру до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про волонтерську діяльність» і т. д.

 

 

   

 

Рада адвокатів Тернопільської області

 

 

 

 

 

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування