Рада Адвокатів Тернопільської Області - Важливі зміни до сімейного законодавства та Закону України "Про безоплатну правову допомогу"

Головна цитата

Важливі зміни до сімейного законодавства та Закону України "Про надання безоплатної правової допомоги"

Важливі зміни до сімейного законодавства та Закону України "Про безоплатну правову допомогу"

23:25 Вт 31.07.18 Автор : Рада адвокатів Тернопільської області 1005 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

Основні зміни в зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03 липня 2018 року №2475-VІІІ (чинність з 29 серпня 2018 року за виключенням окремих змін до Закону України «Про виконавче провадження»).

 

ЗАХИСТ ПРАВ ДИТИНИ

 

     І. Нова редакція ч. 5 ст. 157 Сімейного кодексу України: (передбачено випадки можливості одним із батьків самостійно вирішувати питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України на певний строк та право батька, який не проживає з дитиною на звернення в суд із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків):

 

Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

 


 Той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк до одного місяця та більше з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, у разі:

1) наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів;

2) наявності заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої довідкою про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, якщо аліменти сплачуються на утримання дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

 

 

Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.

У разі ненадання тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

    У зв’язку з наведеним, внесено зміни до ЦПК України , якими справи про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд віднесено до спрощеного позовного провадження (п. 3 абзацу першого ч. 4 ст. 19 та п. 3 ч. 1 ст. 274 ЦПК України).

 

 

    ІІ. Основні зміни по аліментних зобов’язаннях та майнових відносинах між батьками та дітьми (законом визначено нове поняття «мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину» (абзац третій ч. 2 ст. 182 СК); визначено новий порядок контролю за цільовим витрачанням аліментів (ч. 1 ст. 186 СК); з 3 (трьох) до 10 (десяти) років збільшено право особи на стягнення аліментів за минулий період (ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 194 СК); встановлено право суду при визначенні розміру аліментів враховувати не тільки розмір заробітку (доходу) платника аліментів, а і його витрати (ч. 3 ст. 182 СК); конкретизовано право дочки , сина на звільнення судом від обов’язку утримувати матір, батька (другий абзац ч. 1 ст. 204 СК); скасовано право боржника на скасування судового наказу про стягнення аліментів (зміни до ч. 1 ст. 172 ЦПК); передбачено право дитини на виділ в натурі її частки із спільної сумісної власності батьків і дітей (ч. 2 ст. 175 СК).

 

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів ( доповнено абзацом  третім ч. 2 ст. 182 СК).

 

 

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей. За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці ( змінено редакцію ч. 1 ст. 186 СК).

 

 

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років. (змінено ч. 2 ст. 191 СК).

 

 

Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання. (змінено ч. 1 ст. 194 СК).

 

 

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати;. (доповнено ч. 3 ст. 182 СК).

 

 

Дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків. (доповнено новим абзацом після першого абзацу ч. 1 ст. 204 СК).

 

 

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом п’яти днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (ЦПК), коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі. ( доповнено ч. 1 ст. 172 ЦПК вказаними словами та цифрами).

 

 

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим (частина друга статті 183 Цивільного кодексу України), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки (доповнено ч. 2 ст. 175 СК).

 

 

ІІІ. Основні зміни щодо відповідальності за невиконання сімейних обов’язків:

 

введено обов’язок виконавця накладати штрафи на платника аліментів при наявності заборгованості зі сплати аліментів, і суми цих штрафів передбачено стягувати з боржника на користь стягувача (ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження»);

 

накладення негайного арешту державним чи приватним виконавцем на майно та кошти боржника після отримання відповідних повідомлень від банківських установ, нотаріусів, реєстраторів (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідні зміни до Законів «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про нотаріат», «Про банки і банківську діяльність», «Про дорожній рух»);

 

 передбачено відповідальність за невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування (ст. 188-50 КУпАП);

 

конкретизовано порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною та передбачено відповідальність за їх невиконання (ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження»);

 

посилено адміністративну відповідальність за несплату аліментів (ст. 183-1 КУпАП), за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (ст. 184 КУпАП);

 

тимчасове обмеження права на виїзд з України з дитиною у випадку умисного порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»);

 

передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт (доповнено ст. 183-2, нова редакція ст. 325-4 КУпАП, доповнено ст. 389-2 КК України);

 

 в зв’язку з наявною заборгованістю по аліментах введено відповідні обмеження на обрання народним депутатом України, депутатом місцевих рад, на зайняття відповідних посад в державній службі, в прокуратурі, в інших правоохоронних органах, в органах місцевого самоврядування і т. д. (зміни до Законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про прокуратуру», «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро», «Про Кабінет Міністрів України»).

 

 

 

 

Інші важливі зміни

 

І. Зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»:

 

обмеження права на отримання безоплатної правової допомоги:

Суб’єкти права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначені пунктами 1, 2-1, 2-2, 8, 9, 12, 13 частини першої цієї статті, мають право на отримання такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання безоплатної вторинної правової допомоги, виданими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги, одночасно (ч. 3 ст. 14);

 

надання більших повноважень працівникам центрів, яких прирівняли по суті до повноважень адвокатів:

Для здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в суді у спорах, що виникають з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, або для складання документів процесуального характеру Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може уповноважити свого працівника.

  Повноваження працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги як представника суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу підтверджуються наказом Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та довіреністю відповідно до вимог процесуального законодавства. (доповнено ч. ч. 4, 5 ст. 21);

 

конкретизовано (збільшено) перелік підстав для заміни адвоката: (ст. 24)

Адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у разі:

1) хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

2) неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;

3) відмови адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від виконання доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених законом;

4) зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;

5) припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;

6) неналежного надання безоплатної вторинної правової допомоги працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

7) припинення трудового договору з працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги;

8) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;

9) виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;

10) наявності інших підстав, передбачених законом.

 

3. Під час заміни одного адвоката або працівника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги іншим адвокатом або працівником Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.

 

4. Якщо рішення про заміну адвоката прийнято відповідно до пункту 2 частини другої цієї статті, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги може запропонувати Координаційному центру з надання правової допомоги виключити такого адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу

 

ІІ. Інші зміни до ЦПК та ГПК (ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом)

 

     Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. (доповнено вказаними словами ч. 1 ст. 157 ЦПК та ч. 1 ст. 144 ГПК).

 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ №2475-VІІІ опубліковано в газеті «Голос України» №138 (6893) 28 липня 2018 року.

 

Рада адвокатів Тернопільської області

Інші публікації автора

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування